ДП" ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА": невыплата зарплаты

Дело № 204/8245/19
Производство № 2/204/387/20


решение
именем украины

27 января 2020 г.. Днепр

Красногвардейский районный суд. Области в составе:
председательствующего - судьи Черкез Д.Л.,
с участием секретаря судебного заседания [С.] Т.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Днепре гражданское дело по исковому заявлению особа_1 в Государственное предприятие «Производственное объединение Южный машиностроенияный завод им. А.Н. [М.] »о взыскании денежных средств невыплаченных при увольнении, -

В С Т А Н О В И Л:

25 ноября 2019 особа_1 обратилась в суд с данной исковым заявлением, которое уточнила 12 декабря 2019, в которой просила взыскать с Государственного предприятия «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »в пользу задолженность по заработной плате в размере 16 287, 74 грн. и средний заработок за время задержки расчета с 15 августа 2019 по 15 ноябада 2019 год включительно. В обоснование своих исковых требований указала на то, что с 9 июля 1996 по 9 августа 2019 она работала в должности бухгалтера в Государственном предприятии «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] ». Во время ее нахождения в трудовых отношениях с ответчиком истцу была начислена, но не выплачена заработная плата в размере 16 287, 74 грн., А именно за период с мая 2019 по август 2019 года. Такие действия ответчика являются незаконными. 09 серпня 2019 она была уволена по собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины согласно приказа № 856вк от 09.08.2019 года. Но, в день освобождения истца ответчик не осуществил выплату причитающихся средств, что является грубым нарушением ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины. В связи с тем, что ответчик не произвел полный расчет при увольнении истца, считает также, что с ответчика подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета за период с 15 августа 2019 по 15 ноября 2019 года.Согласно справке № 5321 от 18.11.2019 года истец была зарегистрирована как безработная в Днепровском городском центре занятости с 15 августа 2019 и доход в виде пособия по безработице она будет получать только с 15 ноября 2019 года. На основании изложенного истец обратился в суд с данным иском.
24 января 2020 от ответчика в суд поступил отзыв на исковое заявление, в котором указано, что ответчик исковые требования особа_1 не признает и просит суд отказать истцу в задоволенни исковых требований ввиду следующее. Согласно Справки № 308 от 20.01.2020 года сумма невыплаченной особа_1 заработной платы и окончательного расчета составляет 8 896, 68 грн. Отметил, что ответчик прилагает все усилия для того, чтобы выплатить работникам заработную плату, в том числе и принадлежащие уволенному работнику особа_1 денежные средства. Просит не взимать средний заработок за время задержки. Причиной несвоевременной выплаты является факт наличия обстоятельств, существенно затрудняет своевременнуюна выплату денежных средств, а именно тот факт, что ответчик находился и находится и сейчас в тяжелом экономическом положении, что вызвано финансовым кризисом в стране, расторжением контрактов с Российской Федерацией, которые составляли удельный вес в общем количестве, что стало следствием, среди прочего, задержки выплаты заработной платы с мая 2019 года. В связи с этим ответчик не имел возможности своевременно оплатить истцу сумму окончательного расчета.
В судебное заседание истец не явился, предоставил суду заобъявление в которой просил рассматривать дело без его участия. Также, истец особа_1 отметила, что 20 января 2020 ответчик выплатил ей задолженность по заработной плате в размере 8 896, 00 грн. и тем самым погасил задолженность по заработной плате, в связи с чем она уменьшает свои исковые требования и просит суд взыскать с ответчика в пользу истца только средний заработок за время задержки расчета за период с 15 августа 2019 по 15 ноября 2019 года.
Представитель ответчика в судебное зарассаживание не явился, предоставил суду заявление, в котором просил рассматривать дело без его участия. Исковые требования не признает и просит суд отказать истцу в удовлетворении иска в полном объеме, отметив, что задолженность по заработной плате и окончательный расчет ответчиком истцу полностью оплачены.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, с учетом заявлений сторон, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Исследовав материалы дела и этинившы имеющиеся доказательства в их совокупности, суд установлены следующие фактические обстоятельства дела соответствии со ст.
Судом установлено, что особа_1 с 9 июля 1996 работала в Государственном предприятии «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »бухгалтером и 1 апреля 2019 она была переведена в энергокомплекс № 106 бухгалтером первой категории, что подтверждается копией трудовой книжки серии номер_1 (а.с. 7-9).
9 августа 2019 истец была [О.] с вышеуказанной должности по собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины согласно приказа № 856 вк от 09.08.2019 года.
Обратившись в суд с данным иском истец ссылалась на то, что при увольнении ответчик провел с ней окончательный расчет и не выплатил ей начисленную заработную плату.
Согласно ч. 1 ст. 233 Кодекса законов о труде Украины, работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонныйсуд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а по делам об увольнении - в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ч. 1 ст. 1 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата - это вознаграждение, вычислена, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Нормами ч. 1 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда» установлено, что заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договоромили нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышает шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Аналогичные положения имеет ч. 1 ст. 115 Кодекса сАКОН о труде Украины.
Вместе с тем, начиная с мая 2019 ответчик не выплачивал истцу начисленную ей заработную плату.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Частью 1 статьи 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, установ, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Однако, в день увольнения ответчик не произвел с истцом окончательный расчет и не выплатил ей начисленнуюзаработную плату. Согласно справки № 181 от 13 ноября 2019 года, выданной ГП «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] », задолженность ответчика перед истцом по заработной плате за период с мая 2019 по июль 2019 состоянию на 13 ноября 2019 составила 16 287, 74 грн. (А 10).
Начиная с 18 ноября 2019 ответчик погашал задолженность по заработной плате частями, что отражено в справке № 272 от 19 декабря 2019 года, выданной ГП«Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »(а 41) и 20 января 2020 ответчиком истцу особа_1 был полностью выплачена задолженность по заработной плате и окончательный расчет, что подтверждается справкой № 308 от 20 января 2020 года, выданной ГП« Производственное объединение Южный машиностроительный завод им . А.Н. [М.] »(а 49).
Итак, судом установлено, что на момент рассмотрения дела, то есть по состоянию на 27 января 2020 года, ответчик полностью погасил заборгованисть по заработной плате перед истцом особа_1, в связи с чем исковые требования истца в части взыскания с ответчика задолженности по заработной плате удовлетворению не подлежат.
Вместе с этим, истец особа_1 просила взыскать с Государственного предприятия «Производственное объединение« Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »также средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 15 августа 2019 по 15 ноября 2019 года. По этому поводу следует отметить настопнет.
В соответствии с пунктом 8 «Порядка исчисления средней заработной платы», утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов.
Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) Дни на число отработанных рабочих дней (часов).
Среднедневная заработная плата истца, в соответствии с заработной платы за последние два отработанных месяца согласно предоставленной справки № 272 от 19 декабря 2019 (а 41), составляет: июнь 2019 - 2 940, 23 грн., Июль 2019 - 4 908, 17 грн., что вместе составляет (2 940, 23 грн. + 4 908, 17 грн. = 7 848, 40 грн.) разделенной на количество рабочих дней за эти два месяца (7 + 19 = 26 дней) = 301 , 86 грн.
Судом установлено, что согласно приказу и.о. генерального директора ГП «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М] »№ 299 от 24.04.2019 года« О режиме работы на III квартал 2019 »на предприятии было установлено трехдневный режим работы по понедельникам (кроме 26.08.2019 года), вторникам, средам и в четверг 29.08.2019 года (А.С . 52).
Кроме того, согласно приказу генерального директора ГП «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М] »№ 491 от 16.07.2019 года« О режиме работы на 4 квартал 2019 года »на предприятии было установлено однодневный режим работы по понедельникам (кроме 14.10.2019 года) и вторник 15.10.2019 года (л.д. 53).
Суд отмечает, что средний заработок рассчитывается исключительно в пределах заявленных истцом исковых требований за период с 15 августа 2019 по 15 ноября 2019 года, что соответствует положениям ч. 1 ст. 13 ГПК Украины.
Количество рабочих дней согласно установленному в 3 квартале трехдневного режима работы на предприятии и установленного в 4 квартале однодневного режимаработы на предприятии за период с 15.08.2019 года по 15.11.2019 года составляет 25 дней (а именно: 19.08.2019, 20.08.2019, 21.08.2019, 27.08.2019, 28.08.2019, 29.08.2019, 02.09.2019, 03.09.2019, 04.09.2019, 09.09.2019, 10.09.2019, 11.09.2019, 16.09.2019, 17.09.2019, 18.09.2019, 23.09.2019, 24.09.2019, 25.09.2019, 30.09.2019, 07.10. 2019, 15.10.2019, 21.10.2019, 28.10.2019, 04.11.2019, 11.11.2019).
Таким образом, размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, а именно за период с 15.08.2019 года по 15.11.2019 года составляет: 25 дней х 301, 86 грн. = 7 546, 50 грн.
При таких обстоятельствах, суд приходит к выводу, что из Государственного предприятия «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »в пользу особа_1 следует взыскать сумму среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в размере 7 546, 50 грн., В связи с чем исковые требования в этой части подлежат удовлетворению.
Учитывая, что исковые требования удовлетворены частично, а истца при подаче позов был освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», то в соответствии со ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу государства следует взыскать судебный сбор в размере 768, 40 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 47, 115, 116, 233 КЗоТ Украины, ст. ст. 1, 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 430 ГПК Украины, суд -
Р Е Ш И Л:

Исковое заявление особа_1 Государственного предприятия «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М.] »о взыскании денежных средств невыплаченных при увольнении - удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М] »(местонахождение: г.. Днепр, ул. Криворожская, 1, ОКПО 14308368) в пользу особа_1, информация_1 (место жительства: адреса_1 рнокпп - номер_2) средний заработок за время задержки расчета приувольнении в размере 7 546, 50 грн. (Семь тысяч пятьсот сорок шесть гривен, 50 копеек).
В другой части исковых требований - отказать.
Взыскать с Государственного предприятия «Производственное объединение Южный машиностроительный завод им. А.Н. [М] »(местонахождение: г.. Днепр, ул. Криворожская, 1, ОКПО 14308368) судебный сбор в размере 768, 40 грн. (Семьсот шестьдесят восемь гривен 40 копеек) в пользу государства.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всемиучастниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение может быть обжаловано непосредственно в Днепровский апелляционного суда путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его объявлюения. Лица, принимавшие участие в деле, но не присутствовавшим в судебном заседании во время провозглашения судебного решения, могут подать апелляционную жалобу в течение тридцати дней со дня получения копии этого решения.



Судья Д.Л. черкез

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 204/8245/19
Провадження № 2/204/387/20


рішення
іменем україни

27 січня 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання [С.] Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2019 року особа_1 звернулася до суду з даною позовною заявою, яку уточнила 12 грудня 2019 року, в якій просила стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 16 287, 74 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку з 15 серпня 2019 року по 15 листопада 2019 року включно. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що з 09 липня 1996 року по 09 серпня 2019 року вона працювала на посаді бухгалтера у Державному підприємстві «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]». Під час її знаходження у трудових відносинах з відповідачем позивачу була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 16 287, 74 грн., а саме за період з травня 2019 року по серпень 2019 року. Такі дії відповідача є незаконними. 09 серпня 2019 року вона була звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України згідно наказу № 856вк від 09.08.2019 року. Але, в день звільнення позивача відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, вважає також, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 15 серпня 2019 року по 15 листопада 2019 року. Відповідно до довідки № 5321 від 18.11.2019 року позивач була зареєстрована як безробітна у Дніпровському міському центрі зайнятості з 15 серпня 2019 року та дохід у вигляді допомоги по безробіттю вона буде отримувати тільки з 15 листопада 2019 року. На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.
24 січня 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги особа_1 не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до Довідки № 308 від 20.01.2020 року сума невиплаченої особа_1 заробітної плати та остаточного розрахунку становить 8 896, 68 грн. Зазначив, що відповідач докладає всіх зусиль для того, щоб виплатити робітникам заробітну плату, в тому числі і належні звільненому працівникові особа_1 грошові кошти. Просить не стягувати середній заробіток за час затримки. Причиною несвоєчасної виплати є факт наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасну виплату грошових коштів, а саме той факт, що відповідач перебував та перебуває і зараз в тяжкому економічному стані, що спричинено фінансовою кризою в країні, розірванням контрактів з Російською Федерацією, які складали питому вагу в загальній кількості, що стало наслідком, серед іншого, затримки виплати заробітної плати з травня 2019 року. У зв`язку з цим відповідач не мав можливості своєчасно сплатити позивачу суму остаточного розрахунку.
У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі. Також, позивач особа_1 зазначила, що 20 січня 2020 року відповідач виплатив їй заборгованість по заробітній платі у розмірі 8 896, 00 грн. та тим самим погасив заборгованість з заробітної плати, у зв`язку з чим вона зменшує свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача лише середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 15 серпня 2019 року по 15 листопада 2019 року.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що заборгованість по заробітній платі та остаточний розрахунок відповідачем позивачу повністю сплачені.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх [censored] судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що особа_1 з 09 липня 1996 року працювала у Державному підприємстві «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» бухгалтером та 01 квітня 2019 року вона була переведена в енергокомплекс № 106 бухгалтером першої категорії, що підтверджується копією трудової книжки серії номер_1 (а.с. 7-9).
09 серпня 2019 року позивач була звільнена з вищевказаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України згідно наказу № 856 вк від 09.08.2019 року.
Звернувшись до суду з даним позовом позивач посилалась на те, що під час звільнення відповідач не провів з нею остаточний розрахунок та не виплатив їй нараховану заробітну плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Нормами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Аналогічні положення має ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України.
Разом з тим, починаючи з травня 2019 року відповідач не виплачував позивачу нараховану їй заробітну плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Однак, у день звільнення відповідач не провів з позивачем остаточний розрахунок та не виплатив їй нараховану заробітну плату. Згідно довідки № 181 від 13 листопада 2019 року, виданої ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]», заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за період з травня 2019 року по липень 2019 року станом на 13 листопада 2019 року становила 16 287, 74 грн. (а.с. 10).
Починаючи з 18 листопада 2019 року відповідач погашав заборгованість по заробітній платі частинами, що відображено у довідці № 272 від 19 грудня 2019 року, виданій ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» (а.с. 41) та 20 січня 2020 року відповідачем позивачу особа_1 було повністю виплачено заборгованість по заробітній платі та остаточний розрахунок, що підтверджується довідкою № 308 від 20 січня 2020 року, виданою ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» (а.с. 49).
Отже, судом встановлено, що станом на момент розгляду справи, тобто станом на 27 січня 2020 року, відповідач повністю погасив заборгованість по заробітній платі перед позивачем особа_1 , у зв`язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі задоволенню не підлягають.
Разом з цим, позивач особа_1 просила стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 серпня 2019 року по 15 листопада 2019 року. З цього приводу слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Середньоденна заробітна плата позивача, відповідно до заробітної плати за останні два відпрацьованих місяці згідно наданої довідки № 272 від 19 грудня 2019 року (а.с. 41), становить: червень 2019 року – 2 940, 23 грн., липень 2019 року – 4 908, 17 грн., що разом складає (2 940, 23 грн. + 4 908, 17 грн. = 7 848, 40 грн.) поділеної на кількість робочих днів за ці два місяці (7 + 19 = 26 днів) = 301, 86 грн.
Судом встановлено, що згідно наказу в.о. генерального директора ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» № 299 від 24.04.2019 року «Про режим роботи на ІІІ квартал 2019 року» на підприємстві було встановлено триденний режим роботи по понеділках (крім 26.08.2019 року), вівторках, середах та у четвер 29.08.2019 року (а.с. 52).
Крім того, згідно наказу генерального директора ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» № 491 від 16.07.2019 року «Про режим роботи на 4 квартал 2019 року» на підприємстві було встановлено одноденний режим роботи по понеділках (крім 14.10.2019 року) та вівторок 15.10.2019 року (а.с. 53).
Суд зазначає, що середній заробіток розраховується виключно в межах заявлених позивачем позовних вимог за період з 15 серпня 2019 року по 15 листопада 2019 року, що відповідає положенням ч. 1 ст. 13 ЦПК України.
Кількість робочих днів згідно встановленого у 3 кварталі триденного режиму роботи на підприємстві та встановленого у 4 кварталі одноденного режиму роботи на підприємстві за період з 15.08.2019 року по 15.11.2019 року складає 25 днів (а саме: 19.08.2019, 20.08.2019, 21.08.2019, 27.08.2019, 28.08.2019, 29.08.2019, 02.09.2019, 03.09.2019, 04.09.2019, 09.09.2019, 10.09.2019, 11.09.2019, 16.09.2019, 17.09.2019, 18.09.2019, 23.09.2019, 24.09.2019, 25.09.2019, 30.09.2019, 07.10.2019, 15.10.2019, 21.10.2019, 28.10.2019, 04.11.2019, 11.11.2019).
Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 15.08.2019 року по 15.11.2019 року, складає: 25 днів х 301, 86 грн. = 7 546, 50 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» на користь особа_1 слід стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7 546, 50 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, а позивача при подачі позову було звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 115, 116, 233 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 430 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:

Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, єдрпоу 14308368) на користь особа_1 , інформація_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп - номер_2 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7 546, 50 грн. (сім тисяч п`ятсот сорок шість гривень, 50 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. [М]» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, єдрпоу 14308368) судовий збір у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень, 40 копійок) на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.



Суддя Д.Л. Черкез