ДП "ЛДЗ"ЛОРТА": невыплата зарплаты

Дело № 462/2241/21


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

16 июня 2021 [Л.]
Железнодорожный районный суд [Л]а в составе
судьи - [К.] А.И.,
при секретаре - [Б.] А.А.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении суда в г.. [Л]е гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »о взыскании компенсации потери части доходов в зв`связи с нарушением сроков их выплаты,

установил:

Истец обратился в суд с иском, в котором просит взыскать с ответчика в ее пользу разницу компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с января 2008 года по август 2018 по состоянию на март 2021 и компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с января 2008 года по август 2018 по состоянию на ноябрь 2019 года, в сумме 52 995, 98 грн. В обоснованийния своих требований ссылается на то, что она работала в должности начальника юридического отдела Государственного предприятия «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »и 06.08.2018 года была уволена по собственному желанию на основании ч.3 ст.38 КЗоТ. Постановлением [Л]ского апелляционного суда от 22.02.2021 года по делу 462/7918/19 с ответчика взыскано 241 004 грн. 41 коп. не начислена и не выплаченной заработной платы за период с января 2008 года по август 2018 и 177 260 грн. 77 коп. компенсации потерьи части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты без удержания подоходного налога и других обязательных платежей. Согласно указанного Постановления компенсация потери части заработной платы взыскана по состоянию на ноябрь 2019 года. Утверждает, что ей полагается компенсация потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты по состоянию на день с ней расчета, то есть на март 2020 года, поскольку заработная плата была получена ею 26.03.2021 года. Указывает, что ейни была начислена и не была выплачена компенсация потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты по состоянию на март 2021, ведь не были учтены индексы инфляции за период с декабря 2019 по март 2021 года. В связи с тем, что компенсация за период с января 2008 года по август 2018 по состоянию на ноябрь 2019 ей была выплачена, а компенсация за период с января 2008 года по август 2018 по состоянию на март 2021 не выплачена (в случае инфции периода декабрь 2019 - март 2021), то ей принадлежит к выплате разница между должным и выплаченной суммой в размере 52 995, 98 грн., а потому просит иск удовлетворить.
Представитель ответчика в представленном отзыве иск не признал, учитывая его необоснованности, указав о том, что ответчик выполнил решение суда по делу 462/7918/19, в частности Постановление [Л]ского апелляционного суда от 22.02.2021 года в полном объеме. Указанная в иске компенсация заявлалась уже истцом и г.озрахунок, который предоставлен последней, дублирует период, который был ранее охвачен решению суда. Кроме этого, отмечает о пропуске срока исковой давности и просит его применить.
В поданном в суд ответы на отзыв, истец против изложенных в отзыве утверждений сказала, предоставив объяснения, аналогичные изложенным в иске, дополнительно отметив, что она просит взыскать разницу между взысканной суммой компенсации за период 2008 года по август 2018 по состоянию на ноябрь 2019 и компенсации заэтот же период по состоянию на март 2021, а не повторную компенсацию за указанный период, кроме этого указывает, что исковая давность к указанным правоотношениям не применяется.
Постановлением Железнодорожного районного суда г.. [Л]а от 07.04.2021 года открыто производство по делу, рассмотрение дела решено проводить в порядке упрощенного искового производства без уведомления (вызова) сторон.
Согласно ч.5 ст. 279 ГПК Украины, суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомленияя сторон по имеющимся в деле материалам.
Согласно ч.2 ст. 247 ГПК Украины, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Суд, исследовав материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно оценив доказательства, имеющие юридическое значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, приходит к выводу, что иск подлежит удовлетворению, исходя из следующего.
Между сторонами существует спиг. о взыскании компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты.
Согласно ч.1 ст. 4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Из содержания ст.12, 81 ГПК Украины усматривается, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на Длиттаву своих требований или возражений, кроме случаев, предусмотренных настоящим Кодексом.
Судом установлено, что Постановлением [Л]ского апелляционного суда от 22.02.2021 года по делу №462 / 7918/19 взыскано с Государственного предприятия [Л]ский государственный завод «Лорта» в пользу особа_1 241004 грн 41 коп. не начислена и невыплаченной заработной платы за период с января 2008 года по август 2018 и 177 260 грн 77 коп компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты без удержания прибуткового налога и других обязательных платежей.
Преюдицийни факты - это факты, установленные решением или приговором суда, вступившим в законную силу.
Преюдицийнисть основывается на правовой свойства законной силы судебного решения и определяется его субъективными и объективными пределами, по которым стороны и другие лица, которые участвовали в рассмотрении дела, а также их правопреемники не могут вновь оспаривать в другом процессе установленные судебным решением в таком деле правоотношения.
Преюдицийни обставины являются обязательными для суда, рассматривающего дело даже в том случае, когда он считает, что они установлены неверно. Таким образом, законодатель пытается обеспечить единство судебной практики и предотвратить появление противоположных по содержанию судебных решений.
Согласно ч. 4 ст. 82 ГПК Украины, обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом.
Учитывая изложенное и в соответствии с положением части четвертой ст.82 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд не подвергает сомнению и доказыванию обстоятельства, установленные постановлением [Л]ского апелляционного суда от 22.02.2021 года, согласно основ института доказывания в гражданском судопроизводстве, не оскаржувалась и набрала законную силу.
Судом установлено, что 26.03.2021 года истцу были перечислены средства, взимаемые выщевказаною Постановлением от 22.02.2021 года. /а.с.16/
С поданного искового заявления усматривается, что в связи с тем, что истцу была начислена и не была выплачена компенсация потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты по состоянию на март 2021, ведь не были учтены индексы инфляции за период с декабря 2019 по март 2021, то ей принадлежит к выплате разница компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с января 2008 года по август 2018 по состоянию на март 2021 и компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с января 2008 года по август 2018 по состоянию на ноябрь 2019 года, в сумме 52 995, 98 грн., то есть, разница между должным и выплаченной суммой.
Статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда» определено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на споживчи товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Согласно ст 1-3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе с вине собственника или уполномоченного им органа (лица). Компенсация гражданам потери частидоходов в связи с нарушением сроков их выплаты осуществляется в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
Пунктами 3, 4 Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, утвержденного постановлением КМУ от 21.02.2001р. №159 предусмотрено, что компенсации подлежат следующие денежные доходы вместе с суммой индексации, которые получают граждане в гривнях на территории Украины и не имеющие разового характера. Сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и оов`язкових платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100. Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается.
Согласно правового заключения Верховного суда Украины, изложенного в постановлении №6-131цс12 от 7 ноября 2012, основным условием для выплаты гражданам компенсации является нарушение владельцем установленных сроков выплаты начисленных доходов, в частности, заработной платы. При этом, компенсация за нарушение сроков выплаты начисленного дохода производится независимо от вины органа, осуществляющего соответствующие выплаты и независимо от порядка и оснований начисления этого дохода или его части: самим предприятием добровольно или в силу судебного решения.
Согласно приобщены к материалам дела истцом расдыха разницы суммы компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, не опровергнуто ответчиком, такая составляет 52 995, 98 грн. /а.с.5-11/
Ответчиком в подтверждение изложенных в отзыве утверждений представлено суду надлежащих и допустимых доказательств, кроме этого, суд не принимает во внимание утверждение представителя ответчика о применении исковой давности, поскольку, положениями статьи 238 КЗоТ Украины установлено, что при рассмотрении трудовых споров в вопросах о грошови требования, кроме требований о выплате работнику среднего заработка за время вынужденного прогула или разницы в заработке за время выполнения нижеоплачиваемой работы (статья 235), орган, рассматривающий спор, имеет право вынести решение о выплате работнику причитающихся сумм без ограничения каким-либо сроком.
При этом суд учитывает, что в деле "Трофимчук против Украины" Европейский суд по правам человека отметил, что хотя пункт 1 статьи 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод обязывает суди обосновывать свои решения, это не может пониматься как требование подробно отвечать на каждый довод.
Принимая во внимание вышеизложенное, суд приходит к выводу что с ответчика в пользу истца следует взыскать разницу компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты в размере 52 995, 98 грн., Без учета удержания налогов и других обязательных платежей .
Согласно ч. 6 ст. 141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судових расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований.
Поскольку исковые требования истца обоснованы и подлежат удовлетворению на основании ст.141 ГПК Украины с ответчика подлежит взысканию в пользу государства 908 грн. судебного сбора.
Руководствуясь ст.258-259, 264-265, 274, 279,

постановил:

Исковое заявление особа_1 к ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »о взыскании компенсации потери частейи доходов в связи с нарушением сроков их выплаты - удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »в пользу особа_1 разницу компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с января 2008 года по август 2018 по состоянию на март 2021 и за период с января 2008 года по август 2018 по состоянию на ноябрь 2019 года, в размере 52 995 / пятьдесят две тысячи девятьсот девяносто пять / гривен 98 / девяносто восемь /копеек без учета налогов и других обязательных платежей, подлежащих удержанию из этой суммы в соответствии с законодательством Украины.
Взыскать с Государственного предприятия «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »в пользу государства 908 грн. / Девятьсот восемь гривен / судебного сбора.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке непосредственно во [Л]ский апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступаетзаконную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
В соответствии с требованиями п 15.5 Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения [Л]ского апелляционного суда через Железнодорожный районный суд. [Л].
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения. Участник дела, которому полное решение не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения.
Истец особа_1, информация_1, зарегистрированная по адресу: адрес_1, рнокпп: номер_1.
Ответчик: Государственное предприятие «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА », р / с: номер_2 ПАО АБ« Укргазбанк », МФО: 320478, ОКПО: 30162618, ИНН: 301626113031, находится по адресу: г.. [Л], ул. Патона, 1.

Судья: / подпись /
С оригиналом.
Судья: [К.] А.И.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/2241/21


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м.Львів
Залізничний районний суд міста [Л]а в складі
головуючого судді – [К.] А.І.,
при секретарі – [Б] А.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. [Л]і цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь різницю компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з січня 2008 року по серпень 2018 року станом на березень 2021 року та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з січня 2008 року по серпень 2018 року станом на листопад 2019 року, в сумі 52 995, 98 грн. В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що вона працювала на посаді начальника юридичного відділу Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» та 06.08.2018 року була звільнена за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП. Постановою Львівського апеляційного суду від 22.02.2021 року в справі 462/7918/19 з відповідача стягнуто 241 004 грн. 41 коп. не нарахованої та не виплаченої заробітної плати за період з січня 2008 року по серпень 2018 року та 177 260 грн. 77 коп. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів. Відповідно до вказаної Постанови компенсація втрати частини заробітної плати стягнута станом на листопад 2019 року. Стверджує, що їй належить компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати станом на день здійснення з нею розрахунку, тобто на березень 2020 року, оскільки заробітна плата була отримана нею 26.03.2021 року. Вказує, що їй не була нарахована і не була виплачена компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати станом на березень 2021 року, адже не були враховані індекси інфляції за період з грудня 2019 року по березень 2021 року. В зв`язку з тим, що компенсація за період з січня 2008 року по серпень 2018 року станом на листопад 2019 року їй була виплачена, а компенсація за період з січня 2008 року по серпень 2018 року станом на березень 2021 року не виплачена (що стосується інфляції періоду грудня 2019 року – березня 2021 року), то їй належить до виплати різниця між належною та виплаченою сумою, в розмірі 52 995, 98 грн., а тому просить позов задовольнити.
Представник відповідача у поданому відзиві позов не визнав, з огляду на його необгрунтованість, вказавши про те, що відповідач виконав рішення суду в справі 462/7918/19, зокрема Постанову Львівського апеляційного суду від 22.02.2021 року в повному обсязі. Зазначена в позові компенсація заявлалась уже позивачем та розрахунок, який наданий останньою, дублює період, який був раніше охоплений рішенням суду. Окрім цього, зазначає про пропуск строку позовної давності та просить його застосувати.
У поданій до суду відповіді на відзив, позивач проти викладених у відзиві тверджень заперечила, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково зазначивши, що вона просить стягнути різницю між стягнутою сумою компенсації за період 2008 року по серпень 2018 року станом на листопад 2019 року і компенсації за цей ж період станом на березень 2021 року, а не повторну компенсацію за вказаний період, крім цього вказує, що позовна давність до вказаних правовідносин не застосовується.
Ухвалою Залізничного районного суду м. [Л]а від 07.04.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно із ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між сторонами існує спір щодо стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту ст.12, 81 ЦПК України убачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що Постановою Львівського апеляційного суду від 22.02.2021 року в справі №462/7918/19, стягнуто з Державного підприємства Львівський державний завод «Лорта» в користь особа_1 241004 грн 41 коп. не нарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з січня 2008 року по серпень 2018 року та 177260 грн 77 коп компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене та відповідно до положення частини четвертої ст.82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Львівського апеляційного суду від 22.02.2021 року, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка не оскаржувалась та набрала законної сили.
Судом встановлено, що 26.03.2021 року позивачу були перераховані кошті, стягнуті вищевказаною Постановою від 22.02.2021 року. /а.с.16/
З поданої позовної заяви вбачається, що в зв`язку з тим, що позивачу не була нарахована і не була виплачена компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати станом на березень 2021 року, адже не були враховані індекси інфляції за період з грудня 2019 року по березень 2021 року, то їй належить до виплати різниця компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з січня 2008 року по серпень 2018 року станом на березень 2021 року та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з січня 2008 року по серпень 2018 року станом на листопад 2019 року, в сумі 52 995, 98 грн., тобто, різниця між належною та виплаченою сумою.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» визначено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно ст.ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001р. №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Згідно правового висновку Верховного суду України, викладеного у постанові №6-131цс12 від 07 листопада 2012 року, основною умовою для виплати громадянам компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів, зокрема, заробітної плати. При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до долученого до матеріалів справи позивачем розрахунку різниці суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який не спростовано відповідачем, така становить 52 995, 98 грн. /а.с.5-11/
Відповідачем на підтвердження викладених у відзиві тверджень не надано суду належних та допустимих доказів, крім цього, суд не бере до уваги твердження представника відповідача щодо застосування позовної давності, оскільки, положеннями статті 238 КзПП України встановлено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
При цьому, суд враховує, що в справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку що з відповідача на користь позивача слід стягнути різницю компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 52 995, 98 грн., без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави 908 грн. судового збору.
Керуючись ст.258-259, 264-265, 274, 279,

ухвалив:

Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати – задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 різницю компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з січня 2008 року по серпень 2018 року станом на березень 2021 року та за період з січня 2008 року по серпень 2018 року станом на листопад 2019 року, в розмірі 52 995 /п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять/ гривень 98 /дев`яносто вісім/ копійок без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь держави 908 грн. /дев`ятсот вісім гривень/ судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. [Л]а.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Позивач: особа_1 , інформація_1 , зареєстрована за адресою: адреса_1 , рнокпп: номер_1 .
Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «лорта», р/р: номер_2 ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО: 320478, єдрпоу: 30162618, ІПН: 301626113031, знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Патона, 1.

Суддя:/підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: [К.] А.І.