ДП "ОК "УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ": невыплата зарплаты

Дело № 226/101/20


дело 226/101/20
Производство № 2/226/202/2020

Р Е Ш Е Н И Е
и м е н е м В к р а й н ы

6 февраля 2020 г.. Мирноград
Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего - судьи [К.] Т.А.,
с участием секретаря Григор А.И.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления (вызова) сторон дело по иску лицо_1 в Государственное предприятие «Объединенная компания« Укрвуглереструктуризация »о взыскании задолженности по заработной плате,
в с т а н о в и л:

Истец особа_1 обратилась в суд с иском к Государственному предприятию «Объединенная компания« Укруглереструктуризация »о взыскании задолженности по заработной плате.
В обоснование исковых требований указала, что в период с февраля 2015 по 03.06.2015 года она работала в обособленном подразделении «Донецкая исполнительная дирекция по ликвидации шахт» ГП «Объединенная компания« Укруглереструктуризация ». 03.06.2015 годабыла уволена по ч.1 ст.38 Кодекса законов о труде Украины по собственному желанию. В период с февраля 2015 по июнь 2015 ответчик в нарушение требований Трудового законодательства не выплачивал ей заработную плату, в связи с чем образовалась задолженность по заработной плате, размер которой ей неизвестен, поскольку ответчик не предоставляет справку о ее работе на вышеуказанном предприятии с указанием специальности, квалификации, должности, времени работы и размера заработной платы. При увольнении видповидач своевременно не провел с ней полный расчет, чем нарушил требования ст.ст.47, 116 КЗоТ Украины относительно полного расчета в день увольнения. Ссылаясь на нормы ст.115 КЗоТ Украины и указывая, что ответчиком не представлено справки о размере невыплаченной заработной платы, истец просит суд взыскать с ответчика в ее пользу не выплаченную заработную плату на момент увольнения.
Определением судьи от 14.01.2020 по делу открыто производство и назначен ее рассмотрение в порядке упрощенного искового прования без уведомления (вызова) сторон.
Ответчик предоставил отзыв на иск, в котором отметил, что истец работала на шахте имени [П.] ликвидируемого и расположена на территории м.Довжанська Луганской области, которое отнесено к населенных пунктов, на территории которых осуществляется антитеррористическая операция. В настоящее время предприятие юридически находится на подконтрольной государственной власти территории Украины, но финансируются только ежегодно утверждены расходы по паспорту бюджетной программымы «Ликвидация убыточных угледобывающих и углеперерабатывающих предприятий». Предприятие является неприбыльным, включены в реестр неприбыльных учреждений и организаций 04.07.2014, и 25.06.2014 включен в Единый реестр распорядителей бюджетных средств и получателей бюджетных средств. Задолженность по заработной плате перед истцом возникла за время ее работы на шахте им.[П] ликвидируемого и расположена на территории м.Довжанськ Луганской области. Государство через Минэнергоугля Украины делегавала предприятию, как заказчику, часть своих функций, связанных с организацией, проведением и контролем работ по ликвидации горных предприятий в соответствии с Постановлением КМУ №939, а также функции обеспечения социальных гарантий, предусмотренных Горным законом Украины, в пределах ежегодных расходов. Задолженность по заработной плате перед истцом возникла за время ее работы на шахте им.[П] ликвидируемого и расположена на территории м.Довжанськ Луганской области. Определены обстоятельства позбавляют органы исполнительной власти, министерства и ведомства, Государственную казначейскую службу Украины, должностных лиц Предприятия возможности осуществлять ликвидационные мероприятия и финансировать на этих территориях любую хозяйственную деятельность, производить расчеты, в том числе по заработной плате работникам шахты. На этом объекте, согласно проекту ликвидации, ответчиком осуществлялись ликвидационные мероприятия до начала вооруженной агрессии и временной потери контроля государственной власти Украины за этой территосемьей, границы которой определены распоряжением Кабинета Министров Украины от 02.11.2014 №1085-р «Об утверждении перечня населенных пунктов, на территории которых органы государственной власти временно не осуществляют свои полномочия, и перечня населенных пунктов, расположенных на линии соприкосновения». Согласно требованиям Постановления №595 и в соответствии с письмом Государственной казначейской службы от 13.10.2014 №14-08 / 3291-22698 «О соблюдении бюджетного законодательства», Постановления Национального банка Украины от 06.08.2014 №466 «О приостановлении осуществления финансовых операций» на временно неподконтрольной Украины территории, расходы из государственного бюджета, бюджета Пенсионного фонда Украины и бюджетов других фондов, казначейское обслуживание распорядителей бюджетных средств приостановлено до полного возврата территории под контроль органов государственной власти Украины. Финансирование из государственного бюджета проекта ликвидации шахты им.[П] осуществлялось до принятия Постановления №595. В утвержденных Министерством энергетики та угольной промышленности Украины и Министерством финансов Украины на 2015, 2016, 2017 годы паспортах бюджетной программы «Реструктуризация угольной и торфодобывающей промышленности», 2018 - паспорте бюджетной программы «Ликвидация убыточных угледобывающих и углеперерабатывающих предприятий» не предусмотрено финансирование проекта ликвидации шахты им.П. [Л.] Финансирование ответчика в 2019 году также будет осуществляться с применением программно-целевого метода на уровне государственного бюджета и за паспортом бюджетной программы КПКВК 1101070 «Ликвидация убыточных угледобывающих и углеперерабатывающих предприятий». Таким образом, выплата заработной платы истцу возможна только за счет средств государственного бюджета, в пределах утвержденной программы КПКВК 1101070 согласно расходами на проект ликвидации шахты, в котором и предусматриваются средства на заработную плату работников и аппарата управления. В связи с чем ответчик при отсутствии утвержденного финансирования и существующий запрете осуществлять расходы попроектами, которые находятся на неподконтрольной территории, не имеет правовых оснований оплатить задолженность по заработной плате истцу. Поэтому просит отказать в удовлетворении исковых требований.
Исследовав материалы дела, суд приходит к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец с 03.02.2015 года по 03.06.2015 года находилась в трудовых отношениях с ответчиком, работала рабочим производственной бани, была уволена по собственному желанию согласно ч.3 ст.38 КЗоТ Украины.
Согласно справки о размере задолженности по заработной плате № 06/54 от 21.12.2019 года, общая сумма задолженности по заработной плате за период с 01.02.2015 по 03.06.2015 года составляет 7315, 59 грн.
Согласно ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч.1 ст.115 КЗоТ Украины, ч.1 ст.24 Закона Украины «Об оплате праци », заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, укажитени в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатойуказанных сумм.
Суд не принимает доводы ответчика о невозможности выплаты истцу заработную плату за отсутствия финансирования за счет средств государственного бюджета, поскольку статьей 43 Конституции Украины, а также статьей 21 Закона Украины «Об оплате труда», статьей 94 КЗоТ Украины каждому гарантируется право на заработную плату не ниже определенной законом. Кроме того, такая позиция суда основывается на решении Европейского Суда по правам человека по делу «Кечко против Украины» от 0, 8 20 ноября05 года № 63134/00, в котором Европейский Суд по правам человека отметил, что органы государственной власти не могут ссылаться на отсутствие средств как на причину невыполнения своих обязательств.
Таким образом, ответчик допустил нарушение действующего законодательства, ограничил законное право истца на своевременное получение вознаграждения за труд, ответчиком опровергнуты и не доказана правомерность невыплаты истцу заработной платы, суд приходит к выводу, что требования истца, являются обоснованными и подлежат заквольнянню в полном объеме.
Согласно дост.141 ГПК Украины суд считает взыскать с ответчика в пользу государства судебный сбор в сумме 840, 80 грн., Поскольку истец на основании ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» освобожден от указанных расходов при подаче иска в суд.
На основании ст.43 Конституции Украины, ст.ст.47, 94, 116 КЗоТ Украины, ст.ст.21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», руководствуясь ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ГПК Украинскаяны, суд

р е ш и л:
Иск особа_1, зарегистрированной по адресу: адрес_1, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1 в Государственное предприятие «Объединенная компания« Укруглереструктуризация », местонахождение: 03142, г.. Киев, [С.] р-н, ул. Приборный, 2-А, код егрпоу 39244468, о взыскании задолженности по заработной плате удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Объединенная компания« Укруглереструктуризация »в пользу особа_1 задолженностьпо заработной плате в сумме 7315 (семь тысяч триста пятнадцать) рублей. 59 коп.
Взыскать с Государственного предприятия «Объединенная компания« Укруглереструктуризация »в пользу государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы. Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке. апелляционнаяжалоба на решение суда подается в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня принятия решения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.


Судья Т.А. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 226/101/20


Справа 226/101/20
Провадження № 2/226/202/2020

Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2020 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді [К.] Т.О.,
за участю секретаря Григор О.І,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
в с т а н о в и в :

Позивач особа_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що в період з лютого 2015 року по 03.06.2015 року вона працювала у відокремленому підрозділі «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» ДП «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація». 03.06.2015 року її було звільнено за ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням. У період з лютого 2015 року по червень 2015 року відповідач в порушення вимог Трудового законодавства не виплачував їй заробітну плату, у зв`язку з чим утворилась заборгованість із заробітної плати, розмір якої їй невідомий, оскільки відповідач не надає довідку про її роботу на вищевказаному підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. При звільненні відповідач своєчасно не провів з нею повний розрахунок, чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Посилаючись на норми ст.115 КЗпП України та вказуючи, що відповідачем не надано довідки про розмір не виплаченої заробітної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь не виплачену заробітну плату на час звільнення.
Ухвалою судді від 14.01.2020 у справі відкрито провадження та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивач працювала на шахті імені [П.] що ліквідується та розташована на території м.Довжанська Луганської області, яке віднесено до населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція. На теперішній час підприємство юридично знаходиться на підконтрольній державній владі території України, але фінансуються тільки щорічно затверджені видатки за паспортом бюджетної програми «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств». Підприємство є неприбутковим, включено до реєстру неприбуткових установ та організацій 04.07.2014, та 25.06.2014 включено до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Заборгованість із заробітної плати перед позивачем виникла за час її роботи на шахті ім.[П], що ліквідується, та розташована на території м.Довжанськ Луганської області. Держава через Міненерговугілля України делегувала підприємству, як замовнику, частину своїх функцій, пов`язаних з організацією, проведенням і контролем робіт з ліквідації гірничих підприємств відповідно до Постанови КМУ №939, а також функції забезпечення соціальних гарантій, передбачених Гірничим законом України, в межах щорічних видатків. Заборгованість із заробітної плати перед позивачем виникла за час її роботи на шахті ім.[П], що ліквідується, та розташована на території м.Довжанськ Луганської області. Визначені обставини позбавляють органи виконавчої влади, міністерства та відомства, Державну казначейську службу України, посадових осіб Підприємства можливості здійснювати ліквідаційні заходи і фінансувати на цих територіях будь-яку господарську діяльність, проводити розрахунки, в тому числі із заробітної плати працівникам шахти. На цьому об`єкті, згідно з проектом ліквідації, відповідачем здійснювалися ліквідаційні заходи до початку збройної агресії і тимчасової втрати контролю державної влади України за цією територією, межі якої визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення». Згідно з вимогами Постанови №595 та відповідно до листа Державної казначейської служби від 13.10.2014 №14-08/3291-22698 «Щодо дотримання бюджетного законодавства», Постанови Національного банку України від 06.08.2014 №466 «Про зупинення здійснення фінансових операцій» на тимчасово непідконтрольній Україні території, витрати з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів, казначейське обслуговування розпорядників бюджетних коштів призупинено до повного повернення території під контроль органів державної влади України. Фінансування з державного бюджету проекту ліквідації шахти ім.[П] здійснювалося до прийняття Постанови №595. В затверджених Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством фінансів України на 2015, 2016, 2017 роки паспортах бюджетної програми «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості», 2018 рік - паспорті бюджетної програми «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» не передбачене фінансування проекту ліквідації шахти ім.[П]. Фінансування відповідача у 2019 році також буде здійснюватися із застосуванням програмно-цільового методу на рівні державного бюджету та за паспортом бюджетної програми КПКВК 1101070 «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств». Таким чином, виплата заробітної плати позивачу можлива тільки за рахунок коштів державного бюджету, в межах затвердженої програми КПКВК 1101070 згідно з видатками на проект ліквідації шахти, у якому і передбачаються кошти на заробітну плату працівників та апарату управління. У зв`язку з чим відповідач при відсутності затвердженого фінансування та існуючий забороні здійснювати видатки за проектами, які знаходяться на непідконтрольній території, не має правових підстав сплатити заборгованість з заробітної плати позивачу. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 03.02.2015 року по 03.06.2015 року знаходилася у трудових відносинах з відповідачем, працювала робітником виробничої лазні, була звільнена за власним бажанням згідно ч.3 ст.38 КЗпП України.
Згідно довідки про розмір заборгованості по заробітній платі № 06/54 від 21.12.2019 року, загальна сума заборгованості по заробітній платі за період з 01.02.2015 по 03.06.2015 року становить 7315, 59 грн.
Відповідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Суд не приймає доводи відповідача про неможливість виплати позивачу заробітну плату через відсутність фінансування за рахунок коштів державного бюджету, оскільки статтею 43 Конституції України, а також статтею 21 Закону України «Про оплату праці», статтею 94 КЗпП України кожному гарантовано право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Крім того, така позиція суду базується на рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року № 63134/00, в якому Європейський Суд з прав людини зазначив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Таким чином, відповідач допустив порушення чинного законодавства, обмежив законне право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, відповідачем не спростовані та не доведена правомірність невиплати позивачу заробітної плати, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, є обґрунтованими та підлягають задовольнянню в повному обсязі.
Відповідно дост.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 840, 80 грн., оскільки позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від вказаних витрат при подачі позову до суду.
На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.47, 94, 116 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :
Позов особа_1 , яка зареєстрована за адресою: адреса_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 , до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація», місцезнаходження: 03142, м. Київ, Святошинський р-н, пров. Приладний, 2-А, код єдрпоу 39244468, про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на користь особа_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 7315 (сім тисяч триста п`ятнадцять) грн. 59 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.


Суддя Т.О. [К.]