ООО Завод "Рапид": отзыв сотрудника

господарський СУД харківської області Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, тел. приймальня (057) 705−14−14, тел. канцелярія 705−14−41, факс 705−14−41 _______________________________________________________________________ рішення іменем україни «21» травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/741/20 Господарський суд Харківської області у складі: судді [Ж]а І.П. при секретарі судового засідання Кісельовій С.М. розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажне управління «Сахавтомат», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАМ хаус», м. Харків про стягнення коштів за участю представників: позивача — не з`явився відповідача — не з`явився встановив: 11 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажне управління «Сахавтомат» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАМ ХАУС» суму боргу за договором № 16/10/18 від 16.10.2018 р., 3% річних в сумі 10454, 15 грн., пеню у розмірі 112634, 14 грн. та 8181, 61 грн. інфляційних витрат. Також просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати. Ухвалою суду від 16.03.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/741/20 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та підготовче засідання призначено на 02.04.2020 р. о 11:20. Підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21 травня 2020 року о 10:00 про що постановлено ухвалу суду від 05.05.2020. Представники сторін у судові засідання 21.05.2020 не з`явились, про місце, дату та час судових засідань були повідомлені шляхом направлення ухвал на їх юридичну адресу. Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі сторін. Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне. 16.10.2018 р. між ТОВ «ПМУ «Сахавтомат» (експедитором) та ТОВ «Пам Хаус» (замовником) був укладений Договір транспортного експедирування № 16/10/18 від 16.10.2018 р., згідно з умов якого Позивач за рахунок Відповідача забезпечив перевезення вантажу Замовника автомобільним транспортом. Розмір винагороди експедитора за виконання перевезень сторони визначили у п. 5.1. вищевказаного Договору, яка склала 36, 00 грн. за 1 км пробігу з ПДВ. Розрахунок за транспортно-експедиторські послуги замовник повинен був здійснити на підставі рахунків-фактур експедитора та Актів про надання послуг. Підставою для виставлення рахунків-фактур та складання Актів надання послуг слугують дані товарно-транспортних накладних, завірені Замовником та Перевізником (п. 5.2. вищевказаного Договору). Товарно-транспортні накладні повинен був скласти та обліковувати Замовник та під час кожного перевезення надавати екземпляр експедитору (п. 5.3 вищевказаного Договору). Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за вищевказаним Договором по наданню послуг з перевезення вантажу відповідача підтверджується оформленими належним чином відповідними товарно-транспортними накладними: № Р518 від 12.10.2018 р., № Р523 від 18.10.2018 р., № Р526 від 19.10.2018 р., № Р536 від 26.10.2018 р., № Р540 від 29.10.2018 р., № Р541 від 29.10.2018 р., №542 від 30.10.2018 р., № Р547 від 31.10.2018 р., №Р550 від 01.11.2018 р., №Р551 від 02.11.2018 р., №Р552 від 05.11.2018 р, №553 від 05.11.2018 р., №Р554 від 05.11.2018 р., №Р563 від 08.11.2018 р., №Р564 від 08.11.2018 р., №565 від 08.11.2018 р., №Р573 від 12.11.2018 р., №Р581 від 14.11.2018 р., №Р583 від 15.11.2018 р., №Р584 від 15.11.2018 р., №Р588 від 16.11.2018 р., №Р590 від 16.11.2018 р., №Р596 від 19.11.2018 р., №Р600 від 19.11.2018 р., №Р601 від 19.11.2018 р., №Р616 від 22.11.2018 р., №Р619 від 23.11.2018 р., №Р643 від 03.12.2018 р., №Р645 від 03.12.2018 р., №Р647 від 03.12.2018 р., №Р649 від 03.12.2018 р., №Р651 від 04.12.2018 р., №Р675 від 10.12.2018 р., №Р680 від 11.12.2018 р., №Р691 від 13.12.2018 р., №Р692 від 14.12.2018 р., №Р697 від 17.12.2018 р., №Р709 від 18.12.2018 р., №Р720 від 20.12.2018 р., №Р731 від 26.12.2018 р., №Р732 від 26.12.2018 р., №Р733 від 26.12.2018 р., №Р3 від 02.01.2019 р., №Р7 від 02.01.2019 р., №Р9 від 02.01.2019 р., №Р10 від 02.01.2019 р., №Р16 від 02.01.2019 р., №17 від 02.01.2019 р., №Р55 від 02.01.2019 р., №Р19 від 03.01.2019 р., №20 від 03.01.2019 р., №21 від 03.01.2019 р., №39 від 09.01.2019 р., №61 від 14.01.2019 р., №62 від 14.01.2019 р., №66 від 15.01.2019 р., №Р72 від 16.01.2019 р., №Р73 від 17.01.2019 р., №Р102 від 28.01.2019 р., №Р109 від 01.02.2019 р., №Р113 від 01.02.2019 р., №Р123 від 06.02.2019 р., №124 від 06.02.2019 р., №127 від 07.02.2019 р., №128 від 07.02.2019 р., №131 від 08.02.2019 р., №132 від 08.02.2019 р., №147 від 13.02.2019 р., №148 від 13.02.2019 р., №154 від 15.02.2019 р., №155 від 15.02.2019 р., №Р161 від 19.02.2019 р., №Р215 від 19.02.2019 р., №Р216 від 19.02.2019 р., №Р217 від 19.02.2019 р., №Р169 від 22.02.2019 р., №Р214 від 22.02.2019 р., №Р177 від 25.02.2019 р., №178 від 25.02.2019 р., №180 від 26.02.2019 р., №Р204 від 07.03.2019 р., №Р208 від 07.03.2019 р., №Р235 від 12.03.2019 р., №Р239 від 14.03.2019 р., №Р240 від 14.03.2019 р., №Р251 від 19.03.2019 р., №Р253 від 20.03.2019 р., №Р263 від 25.03.2019 р. та Актом надання послуг № 37 від 06.11.2018 р. на суму 61 128, 00 грн.; Актом надання послуг № 39 від 05.12.2018 р. на суму 187 920, 00 грн.; Актом надання послуг № 1 від 03.01.2019 р. на суму 148 464, 00 грн.; Актом надання послуг № 4 від 31.01.2019 р. на суму 90 720, 00 грн.; Актом надання послуг № 7 від 28.02.2019 р. на суму 78 624, 00 грн.; Актом надання послуг № 17 від 29.03.2019 р. на суму 115 920, 00 грн.; Загальну вартість наданих позивачем послуг з перевезення вантажу склала сума у розмірі 682 776, 00 грн. Рахунок-фактуру Замовник (Відповідач) повинен був оплатити протягом 30 календарних днів після її одержання (п. 5.4. вищезазначеного Договору). Сторони, згідно з п. 11.9 вищезазначеного Договору сторони дійшли згоди про можливість здійснення листування (в т.ч. передавання сканованих копій документів) за допомогою електронної пошти. Таке листування здійснюється за наступними адресами: для Експедитора: e-mail: інформація_1, ПІБ контактної особи: особа_1; Для Замовника: e-mail: інформація_2, інформація_3 електронної пошти Позивача інформація_1 на електронну пошту Відповідача інформація_2 було відправлено електронний лист «Счет и Акт за декабрь», до якого було додано електронний документ doc01129620190103131352.pdf 481K. Скриншот електронного документа doc01129620190103131352.pdf підтверджує відправлення 03.01.2019 р. Відповідачеві Рахунок на оплату № 1 від 03.01.2019 р. про оплату вартості перевезення вантажу згідно з умовами договору № 16/10/18 від 16.10.2018 р. на суму 148 464, 00 грн. 01.02.2019 р. з електронної пошти Позивача інформація_1 на електронну пошту Відповідача інформація_2 було відправлено електронний лист «Счет и Акт за январь», до якого було додано електронний документ doc01178520190201110040.pdf 465K. Скриншот електронного документа doc01178520190201110040.pdf підтверджує відправлення 01.02.2019 р. Відповідачеві Рахунок на оплату № 4 від 01.02.2019 р. про оплату вартості перевезення вантажу згідно з умовами договору № 16/10/18 від 16.10.2018 р. на суму 90 720, 00 грн. 06.03.2019 р. з електронної пошти Позивача інформація_1 на електронну пошту Відповідача інформація_2 було відправлено електронний лист «счет и акты», до якого було додано електронний документ doc01241520190306114259.pdf 221K. Скриншот електронного документа doc01241520190306114259.pdf підтверджує відправлення 06.03.2019 р. Відповідачеві Рахунок на оплату № 6 від 28.02.2019 р. про оплату вартості перевезення вантажу згідно з умовами договору № 16/10/18 від 16.10.2018 р. на суму 78 624, 00 грн. 03.04.2019 р. з електронної пошти Позивача інформація_1 на електронну пошту Відповідача інформація_2 було відправлено електронний лист «Акт за март, счет и акт сверки», до якого було додано електронний документ doc01324620190403094003.pdf 682K. Скриншот електронного документа doc01324620190403094003.pdf підтверджує відправлення 03.04.2019 р. Відповідачеві Рахунок на оплату № 10 від 29.03.2019 р. про оплату вартості перевезення вантажу згідно з умовами договору № 16/10/18 від 16.10.2018 р. на суму 115 920, 00 грн. Отже, Відповідач відповідно до п. 5.4. вищевказаного Договору 03.01.2019 р. повинен бути оплатити Позивачеві: до 02.02.2019 р. суму заборгованості у розмірі 148 464, 00 грн. (Рахунок на оплату № 1 від 03.01.2019 р. та Акт надання послуг № 1 від 03.01.2019 р.); до 03.03.2019 р. суму заборгованості у розмірі 90 720, 00 грн. (Рахунок на оплату № 4 від 01.02.2019 р. та Акт надання послуг № 4 від 31.01.2019 р.); до 05.04.2019 р. суму заборгованості у розмірі 78 624, 00 грн. (Рахунок на оплату № 6 від 28.02.2019 р. та Акт надання послуг № 7 від 28.02.2019 р.); до 02.05.2019 р. суму заборгованості у розмірі 115 920, 00 грн. (Рахунок на оплату № 10 від 29.03.2019 р. та Акт надання послуг № 17 від 29.03.2019 р.). Відповідачем частково виконав свій обов`язок по оплаті послуг сплативши суму у розмірі 410 000, 00 грн., отже несплачена сума заборгованості склала сума у розмірі 272 776, 00 грн. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного. Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Згідно частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених дим Кодексом. Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно з ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Відповідно до п. 6.4.вищевказаного Договору при порушенні строку оплати остаточного розрахунку за надані послуги, Замовник сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення починаючи з дня наступного за останнім днем, вказаного у п. 5.4. Договору та штраф у розмірі 1% від договірної ціни (вартості) несвоєчасно оплачених послуг, за кожний календарний день прострочення. Неустойка нараховується за весь період прострочення виконання. Так, загальний розмір суму штрафних санкцій (пені) за період порушення строків виконання зобов`язання становить 112 634, 14 грн. Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Загальний розмір інфляційних втрат за весь час прострочення становить 8181, 61 грн., три проценти річних від простроченої суми становить 10454, 15 грн. Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх [censored] Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.). У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам — учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі. Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню. Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тобто кожна сторона спору повинна довести ті обставини, на які посилається, відповідними доказами. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої витрати зі сплати судового збору у даному разі покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду. На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129−1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76−79, 86, 129, 236−238 Господарського процесуального кодексу України, суд — вирішив: Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАМ ХАУС» (61128, м. Харків, проїзд Садовий, буд. 9, код єдрпоу 39325714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажне управління «Сахавтомат» (61093, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 88−90, код єдрпоу 39848657) загальну суму боргу у розмірі 404 045, 90грн. (де: — сума заборгованості за надані послуги в розмірі 272 776, 00 грн.; — сума пені в розмірі 112 634, 14 грн.; — сума 3% річних в розмірі 10454, 15 грн.; — інфляційні втрати 8181, 61 грн.), а також суму судового збору у розмірі 6060, 69 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складено «01» червня 2020 р. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України. Суддя І.П. [Ж.] http://www.vnutri.org/zavod-rapid/