ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/12147/20
Производство № 2/234/3400/20

решение
именем Украины
29 сентября 2020 г.. Краматорск

Краматорский городской суд Донецкой области в составе судьи [Т.] С.М., при секретаре [А.] В.М., рассмотрел гражданское дело в упрощенном производстве без вызова сторон
№ 234/12147/20, номер производства № 2/234/3400/20
по иску лицо_1
Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод»
овзыскание задолженности по заработной плате, среднего заработка и морального вреда.
Участники дела:
истец: особа_1
от ответчика: представитель ответчика [Г.] Т.И.

1.Стислий изложение позиции истца и возражения ответчика
31.08.2020 истец обратился в суд с иском о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за задержку расчета при увольнении и морального вреда, который обосновывает тем, что в период с 09.08.2004 по 08.07.2020 работала в ЗАО "СКМЗ "в должности оператора компьютерного набора отдела автоматизированной системы управления производством. Приказом № 99 от 08.07.2020 года была освобождена в связи с переводом на другое предприятие, согласно п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗоТ Украины. Поскольку истец была освобождена в связи с переводом на другое предприятие, поэтому ответчик должен был выплатить все причитающиеся средства в день увольнения, а именно заработные платы в размере 14487, 45 грн. Кроме того, ответчик должно выплатить средний заработок за все час задержки по день фактического расчета. Согласно справки ЧАО "скмз" от 13.08.2020 года, размер среднедневной заработной платы до удержания налогов и сборов 242, 00 грн, после удержания налогов и сборов 194, 81 грн .. При расчете суммы среднего заработка за время задержки окончательного расчета при увольнении, суд должен применять размер среднедневного заработка, исчисленного без вычитания сумм налогов и сборов. Согласно табелей учета использования рабочего времени ЗАО "скмз" на данном претви истец работал по графику - пять рабочих дней, два выходных дня, составило 20-22 рабочий дней в месяце.
Вследствие нарушения законных прав, привели к глубоким моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от истца дополнительных усилий для организации своей жизни, ЧАО "скмз" должен возместить моральный ущерб, который оценивает истец в размере 1000 грн ..
Просит взыскать с ответчика в ее пользу сумму начисленной и вычисленной после налогов заработной платы в размере 14487, 45 грн., средний заработок за все время задержки расчета при увольнении за период с 09.07.2020 года по дату принятия решения в размере 242, 00 грн в день, моральный вред в размере 1000, 00 грн и документально подтвержденные судебные расходы.
14.09.2020 года получено письменные объяснения ответчика, в которых отметил, что исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате в размере 14487, 45 грн. НЕ опровергаются. Относительно исковых требований в части взыскания среднего зараБытков за все время задержки отмечают следующее. Среднедневная заработная плата (исключая налогов) составляет 194, 81 грн, следовательно для расчета суммы компенсации согласно ст. 117 КЗоТ эта сумма должна быть умножена на количество рабочих дней за период с 09.07.2020 г.. В связи с введением на территории Украины карантинных норм, на предприятии введен особый режим работы. К началу ведения карантина количество рабочих дней в марте 6, в апреле 0, на май 2020 приказом № 49 от 02.03.2020 рокв дополнительные неоплачиваемые дни установлены на 04.05.2020р., а также с 12.05.2020 г.. по 15.05.2020р .. В соответствии с приказом № 59А от 18.03.2020 года и постановлении № 2 от 18.03.2020р. на период с 18.05.2020 по 18.07.2020 установлено рабочая неделя с двумя рабочими днями. В соответствии с приказом № 134 от 30.06.2020 года на весь период карантина также установлена ​​рабочая неделя по 16 рабочих часов в неделю, то есть 2 рабочих дня.
Так, за период с 09.07.2020 по 30.07.2020 6 рабочих дней в августе2020р.- 8 рабочих дней в сентябре 2020 -8 рабочих дней.
Что касается взыскания морального вреда следует отметить, что истец не уплатил судебный сбор в части взыскания морального вреда, таким образом требования о взыскании морального вреда должны быть оставлены без рассмотрения.

2. Заявления (ходатайства) участников дела.
Заявлений, ходатайств не поступало.

3. Процессуальные действия по делу.
01.09.2020 по делу открыто упрощенное исковое производство без вызова сторон.

4. Фактические обстоятельства, установленные судом, и змист спорных правоотношений.
Полно и всесторонне проанализировав материалы дела, суд установил следующие обстоятельства дела и определены в соответствии с ними правоотношения.
С 09.08.2004 года по 08.07.2020 года особа_1 работала в Частном акционерном обществе "Старокраматорский машиностроительный завод".
Приказом № 99 от 08.07.2020 года особа_1 был освобожден от предприятия в связи с переводом в ПАО "эмсс", на основании п. 5 ст. 36 КЗоТ Украины.
Предписаниям ч.1 ст.46 КЗоТ Украины установлено, Что владелец или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
С копии трудовой книжки установлено, что ЗАО «скмз» выполнило обязанность по выдаче надлежаще оформленной трудовой книжки, но не провел расчет, в срок, указанный в статье 116 настоящего Кодекса.
Стороны не отрицают, что на момент увольнения задолженность ответчика перед истицей составила 14487, 45 грн ..
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. Согласно п.20 Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999 года, в состояниеовившы при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения.
О взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении суд отмечает следующее.
В соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. при наружуности спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода о том, что предусмотренный частью первой статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателиавця по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета.
Средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Нарядуком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 (далее - Порядок). Этот Порядок применяется, в частности в случае, когда в соответствии с действующим законодательством выплаты производятся исходя из средней заработной платы.
В соответствии с пунктом 5 раздела IV Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно абзацу первомупункта 8 раздела IV Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Среднедневная (среднечасовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - календарных дней за этот период.
Согласно справки о задолженности по заработной плате № 635 от 13.08.2020 среднедневная заработная плата истца составляет 242, 00 грн. Эту сумму указаны без вычета налогов и сборов. После удержания налогов и сборов в размере 47, 19 грн среднедневная заработная плата к оплате составляет 194, 81 грн.
Большая Палата Верховного Суда уже обращала внимание на то, что установленой ст. 117 КЗоТ Украины механизм компенсации работодателем работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении не предусматривает четких критериев установления справедливого и разумного баланса между интересами уволенного работника и его бывшего работодателя (пункт 71 постановления от 26 июня 2019 по делу № 761/9584 / 15- ц).
Суд может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст. 117 КЗоТ Украины, и такое уменьшение должно зависеть от размера недоплаченной суммы (см. Висновок Верховного Суда Украины, выраженный в постановлении от 27 апреля 2016 по делу № 6-113цс16).
Уменьшая размер возмещения, определенный в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении, необходимо учитывать следующее (пункт 91 постановления Большой Палаты Верховного Суда от 26 июня 2019 по делу № 761/9584/15-ц):
- размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех надлежащих сум, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором.
- период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм.
- вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника.
- иные обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия трудавителя и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность возможного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Приведенная правовая позиция изложена в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 18 марта 2020 по делу № 711/4010/13-с.
В соответствии со статьями 14.1.180, 18 162.1.3, 168 Налогового кодекса Украины налоговый агент, который начисляет (выплачуе, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в ст. 167 этого Кодекса.
Поскольку ответчик по делу является налоговым агентом и именно на него возложена обязанность удерживать налог с суммы дохода работника, для расчета средней заработной платы работника должно быть взято его среднедневная заработная плата без вычета налогов.
Учитывая изложенное, суд принимает ворасчета среднедневной заработной платы истца в размере 242, 00 и рабочие дни с даты, следующей после освобождения истца до даты принятия судебного решения в количестве 58 дней, поэтому размер средней заработной платы для взыскания в порядке ст. 117 КЗоТ Украины составляет 14036 грн.
Указанная сумма среднего заработка за время задержки при расчете особа_1 является соизмеримой с задолженностью ответчика перед ним.
Суд считает справедливым, соразмерным, таким, соответствующий обстоятельствам дела и Приведуеним выше критериям, определения размера ответственности ответчика в сумме 14036 грн.
Принцип соразмерности было применено Большой Палатой Верховного Суда по делу 711/4010/13-ке от 18 марта 2020 года, выводы которого в соответствии с ч. 4 ст. 263 ГПК Украины должны применяться судами к спорным правоотношениям.
Согласно ст. 237-1 КЗоТ Украины возмещения собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральных страданий, потери нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Согласно п.9 Постановления Пленума Верховного суда Украины № 4 от 31.03.1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда»: размер возмещения морального (неимущественного) вреда суд определяет в зависимости от характера и объема страданий (физических, душевных , психических и т.д.), которые понес истец, характера неимущественных потерь (их продолжительности, возможностии восстановление и т.п.) и с учетом других обстоятельств. В частности, учитываются состояние здоровья потерпевшего, тяжесть вынужденных изменений в его жизненных и производственных отношениях, степень снижения престижа, деловой репутации, время и усилия, необходимые для восстановления предыдущего состояния. При этом суд должен исходить из принципов разумности, взвешенности и справедливости.
Судом установлено, ответчиком нарушены права истца на своевременное расчет в связи с увольнением, истец не мог пользоваться деньгами, каки ему принадлежат.
Суд определяет в зависимости от характера и объема страданий, которые понес истец, характера неимущественных потерь (их продолжительности, возможности восстановления и т.п.) и с учетом других обстоятельств, исходя из принципов разумности, взвешенности и справедливости, необходимо с ответчика в пользу истца взыскать моральный ущерб в размере 1000 грн., что будет достаточным для восстановления прежнего состояния.
Что касается возражений ответчика о взыскании государственной пошлины за требования о взыскании моральной вреда, суд отмечает, что эти требования являются производными от причинения материального ущерба истцу действиями ответчика, суд приходит к выводу, что истцом при обращении в суд с исковым заявлением уплачен судебный сбор в размере, установленном законом.

5. Позиция суда.
Таким образом, суд считает, что имеющиеся правовые основания для удовлетворения иска, поскольку заявленные истцом требования являются законными и обоснованными.
Поэтому необходимо взыскать с ответчика в пользу истца задолженность по заработнойплате в размере 14487, 45 грн. и средний заработок за задержку расчета в сумме 14036 грн. и моральный вред в размере 1000 грн.

6. Судебные расходы.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Таким образом судебные расходы следует взыскать с ответчика в пользу истца судебные расходы в сумме 840, 80 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265 ГПК Украины, ст.ст. 116, 117 суд -
ПРИНЯЛ:Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества "Старокраматорский машиностроительный завод" о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за задержку расчета при увольнении и морального вреда, - удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1 задолженность по заработной плате всумме 14487 (четырнадцать тысяч четыреста восемьдесят семь) рублей 45 коп ..
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 14036 ( четырнадцать тысяч тридцать шесть) рублей и моральный вред в размере 1000, 00 грн.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорський машиностроительный завод »(егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1 расходы на оплату судебного сбора в размере 840, 80 грн ..
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляциййной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд.

Судья С.М. [Т.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/12147/20
Провадження № 2/234/3400/20

Рішення
іменем України
29 вересня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Аксеніної В.М., розглянув цивільну справу в спрощеному провадженні без виклику сторін
№ 234/12147/20, номер провадження № 2/234/3400/20
за позовом особа_1
до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод»
про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди.
Учасники справи:
позивач: особа_1
від відповідача: представник відповідача [Г.] Т.І .

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:
31.08.2020 позивач звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені та моральної шкоди, який обгрунтовує тим, що у період з 09.08.2004 по 08.07.2020 працювала в ПрАТ "скмз" на посаді оператора комп`ютерного набору відділу автоматизованої системи управління виробництва. Наказом № 99 від 08.07.2020 року була звільнена у зв`язку з переведенням на інше підприємство, згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Оскільки позивач була звільнена у зв`язку з переведенням на інше підприємство, тому відповідач повинен був виплатити всі належні кошти в день звільнення, а саме заробітні плату в розмірі 14487, 45 грн. Крім того, відповідач має сплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно довідки ПрАТ "скмз" від 13.08.2020 року, розмір середньоденної заробітної плати до утримання податків і зборів 242, 00 грн, після утримання податків і зборів 194, 81 грн.. При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, суд має застосовувати розмір середньоденного заробітку, обчисленого без віднімання сум податків і зборів. Згідно табелів обліку використання робочого часу ПрАТ "скмз" на даному підприємстві позивач працював за графіком - п`ять робочих днів, два вихідних дня, становило 20-22 робочий днів у місяці.
Внаслідок порушення законних прав, що призвели до глибоких моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, ПрАТ "скмз" має відшкодувати моральну шкоду, яку оцінює позивач у розмірі 1000 грн..
Просить стягнути з відповідача на її користь суму нарахованої та обчисленої після податків заробітної плати у розмірі 14487, 45 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.07.2020 року по дату ухвалення рішення у розмірі 242, 00 грн в день, моральну шкоду у розмірі 1000, 00 грн та документально підтвердженні судові витрати.
14.09.2020 року отримано письмові пояснення відповідача, в яких зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 14487, 45 грн. не спростовуються. Стосовно позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки зазначають наступне. Середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) становить 194, 81 грн, отже для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП ця сума має бути помножена на кількість робочих днів за період з 09.07.2020 р. У зв`язку з введенням на території України карантинних норм, на підприємстві запроваджено особливий режим роботи. До початку ведення карантину кількість робочих днів у березні 6, у квітні 0, на травень 2020 наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані дні встановлені на 04.05.2020р., а також з 12.05.2020 р. по 15.05.2020р.. Відповідно до наказу № 59А від 18.03.2020 року та постанові № 2 від 18.03.2020р. на період часу з 18.05.2020 по 18.07.2020 встановлено робочий тиждень з двома робочими днями. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2020 року на весь період карантину також встановлено робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні.
Так, за період з 09.07.2020 по 30.07.2020 6 робочих днів, у серпні 2020р.- 8 робочих днів, у вересні 2020 -8 робочих днів.
Що стосується стягнення моральної шкоди слід зазначити, що позивач не сплатив судовий збір в частині стягнення моральної шкоди, таким чином вимоги про стягнення моральної шкоди повинні бути залишені без розгляду.

2. Заяви (клопотання ) учасників справи.
Заяв, клопотань не надійшло.

3. Процесуальні дії у справі.
01.09.2020 по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Повно та всебічно проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
З 09.08.2004 року по 08.07.2020 року особа_1 працювала у Приватному акціонерному товаристві "Старокраматорський машинобудівний завод".
Наказом № 99 від 08.07.2020 року особа_1 було звільнено з підприємства у зв`язку з переведенням до ПАТ "емсс", на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
З копії трудової книжки встановлено, що ПрАТ «скмз» виконало обов`язок щодо видачі належно оформленої трудової книжки, але не провів розрахунок, у строк, зазначений в статті 116 цього Кодексу.
Сторони не заперечують, що на момент звільнення заборгованість відповідача перед позивачкою склала 14487, 45 грн..
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Відповідно до п.20 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення.
Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок). Цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Згідно з довідки про заборгованість по заробітній платі № 635 від 13.08.2020 середньоденна заробітна плата позивача становить 242, 00 грн. Цю суму вказано без вирахування податків та зборів. Після утримання податків та зборів у розмірі 47, 19 грн середньоденна заробітна плата до сплати становить 194, 81 грн.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця ( пункт 71 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц).
Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (див. висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16).
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст. 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке ( пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц):
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором.
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум.
- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц.
Відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.
Оскільки відповідач по справі є податковим агентом і саме на нього покладено обов`язок утримувати податок із суми доходу працівника, для обрахунку середньої заробітної плати працівника має бути взято його середньоденну заробітну плату без відрахування податків.
З огляду на викладене, суд бере до обрахунку середньоденну заробітну плату позивача у розмірі 242, 00 та робочі дні з дати, наступної після звільнення позивача до дати ухвалення судового рішення у кількості 58 днів, тому розмір середньої заробітної плати для стягнення в порядку ст. 117 КЗпП України складає 14036 грн.
Вказана сума середнього заробітку за час затримки при розрахунку особа_1 є співмірною із заборгованістю відповідача перед ним.
Суд вважає справедливим, пропорційним, таким, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача у сумі 14036 грн.
Принцип співмірності було застосовано Великою Палатою Верховного Суду у справі 711/4010/13-ці від 18 березня 2020 року, висновки якого у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України мають застосовуватися судами до спірних правовідносин.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди»: розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом встановлено, відповідачем порушені права позивача на своєчасний розрахунок в зв`язку із звільненням, позивач не міг користуватись грошима, які йому належать.
Суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, необхідно з відповідача на користь позивача стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн., що буде достатнім для відновлення попереднього стану.
Що стосується заперечень відповідача щодо стягнення судового збору за вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що ці вимоги є похідними від заподіяння матеріальної шкоди позивачу діями відповідача, а тому суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі встановленому законом.

5. Позиція суду.
Таким чином, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову, оскільки заявлені позивачем вимоги є законними та обгрунтованими.
Тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 14487, 45 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку в сумі 14036 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

6. Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 840, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені та моральної шкоди, - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 14487 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн 45 коп..
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 14036 (чотирнадцять тисяч тридцять шість) грн та моральну шкоду у розмірі 1000, 00 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 840, 80 грн..
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя С.М. Ткачова