ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД": невыплата зарплаты

1Справа № 335/1674/20 2/335/1169/2020
текст решения
именем украины
7 июля 2020 г.. Запорожье

Орджоникидзевский районный суд. Области в составе председательствующего судьи [К.] В.В., с участием секретаря судебного заседания Каравайко В.В., рассмотрев в зале суда в г.. Запорожье в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчетапри увольнении,

В:
Истец особа_1 обратилась в суд с иском к Обществу с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, в обоснование исковых требований отметив следующее.
Истец находилась в трудовых отношениях с ответчиком в должности бухгалтера, 22.10.2019 года была уволена с занимаемой должности по соглашению сторон, на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины, в соответствии с приказом № 170/1-К. на моимент освобождения ответчик не осуществил расчета по заработной плате, по состоянию 08.01.2020 года размер задолженности составил 27024 грн. 48 коп. Поскольку ответчик в полном объеме добровольно задолженность не выплачивает, истец, ссылаясь на положения ст. 117 КЗоТ Украины, просила взыскать с ответчика в ее пользу средний заработок за все время задержки расчета при увольнении, который по состоянию на момент подачи иска 21.02.2020 года составляет 27495 грн.
Определением судьи от 27.02.2020 года исковоезаявление особа_1 принято к рассмотрению и открыто производство по делу, определены провести рассмотрение дела в порядке упрощенного искового производства сообщению сторон, сторонам установлены сроки для подачи заявлений по существу.
18.05.2020 года в суд поступило заявление особа_1 об увеличении исковых требований, согласно которой истец просит взыскать средний заработок за время задержки расчета при увольнении, рассчитанный по состоянию на 21.05.2020 года.
Истец суда предоставила письменное заявление о розгляд дела в ее отсутствие без проведения фиксации судебного процесса, в котором отметила, что поддерживает исковые требования и просит взыскать с ответчика в ее пользу средний заработок на все время задержки расчета при увольнении по состоянию на 06.07.2020 года в размере 113 871 гривен 67 копеек и расходы по уплате судебного сбора в размере 840 гривен 80 копеек, против принятия заочного решения не возражает.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о времени и месте расду дела сообщалось в установленном законом порядке, причины неявки суду не сообщил, заявлений о рассмотрении дела в его отсутствие и отзыва на иск в суд не поступало.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, в случае неявки в судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, или в случае, если в соответствии с положениями Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего средства НЕ осуществляемойя.
Согласно ч. 4 ст. 223 ГПК Украины, в случае повторной неявки в судебное заседание ответчика, извещенного надлежащим образом, суд решает дело на основании имеющихся в ней данных или доказательств (постановляет заочное решение).
В связи с чем, на основании ст. 247, 280, 281 ГПК Украины, суд считает возможным рассмотреть дело в отсутствие сторон на основании имеющихся в деле доказательств, без фиксации судебного процесса, в порядке заочного рассмотрения.
Исследовав материалы дела, проанализировав собранные и кисследуемым доказательства в их совокупности и взаимосвязи, суд приходит к следующим выводам.
Судом установлено, что особа_1 с 18.04.2019 находилась в трудовых отношениях с ООО «Строительный Союз" Гарантбуд »(приказ №66-К от 17.04.2019), в котором работала в должности бухгалтера, и 22.10.2019 года особа_1 была освобождена от ООО «Строительный Союз" Гарантбуд »по соглашению сторон на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины, в соответствии с приказом №170 / 1-к от 22.10.2019 г.. с 22 октября 2019 года, что подтверждается копией тРудов книги (а 6).
Согласно ст.43 Конституции Украины, право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
По ст. 47 КЗоТ Украины, работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день Освободитеения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанной статье сроквыплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно справке о размере причитающихся сумм при увольнении от 08.01.2020 года, ООО «Строительный Союз Гарантбуд» имеет перед особа_1 задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате за период август-октябрь 2019 в размере 27 024 гривен 48 копеек (а. с. 13).
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, приотсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно п. 20 постановления Пленума ВСУ № 13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведенные его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом, отсутствие счетов у работодателя никоим образом не может служить уважительной причиной невыплаты работнику всех причитающихся ему сумм, а невыплата заработной платы расценивается Европейским судом по правам человека как нарушение права на уважение своей собственности.
При определении размера среднего заработка за время задержки расчета при увольнении применяются требования п.п. 2, 3, 5, 8 Постановления КМ Украины №100 от 08.02.1995 года «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы», что среднемесячная заритна плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы. Начисление выплат, производится исчисляются из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предус-них действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Как установлено из справки ООО «Строительный союз Гарантбуд» исх. №1 от 08.01.2020, среднедневная заработная плата позытеля составляла 650 грн. 70 коп.
В соответствии со ст. ст. 12, 13 ГПК Украины, суд рассматривает дела на принципах состязательности и диспозитивности, в пределах заявленных исковых требований на основании доказательств, представленных участниками дела.
Таким образом, за период с 22.10.2019 года по 06.07.2020 года, составляет 175 рабочих дней, сумма среднего заработка особа_1 за период задержки расчета составляет 113 871 грн. 67 коп. из расчета 175 р.д. х 650 грн. 70 коп.
Согласно ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона зобов`язана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела.
Указанный расчет истца ответчиком не опровергнут, возражений относительно требований истца или данных, которые бы опровергали изложенные в иске обстоятельства не предоставлено, и представлено данных о погашении задолженности.
При изложенных обстоятельствах, суд пришел к выводу, что истцом предоставлено надлежащие, допустимые и достоверные доказательства невыполнения ответчиками своих обязанностей, и, оценивая их в совокупности, считает достаточными для подтверждения аргументов, изложенных в иске, о наличии оснований для взыскания указанного среднего заработка.
В соответствии с предписаниями ст. 163.1.1 Налогового кодекса Украины, компенсация за задержку расчета при увольнении является базой для обложения налогом с дохода физических лиц.
Согласно ст. 18 Налогового кодекса Украины лицо, которое начисляет и выплачивает доходы в пользу физическоголица называется налоговым агентом, то есть ответчик является ответственным за начисление и уплату в бюджет налога с доходов физических лиц, удерживаемого с начисленной выплаты.
При этом, согласно п. 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины "О практике применения судами законодательства об оплате труда" от 24.12.1999 № 13, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм , подлежащих взысканию. Поскольку взиманияи уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
При таких обстоятельствах, определенная судом сумма среднего заработка истца за время задержки расчета в размере 113 871, 67 гривен, которая подлежит взысканию с ответчика, является суммой, с которой во время выполнения соответствующего судебного решения подлежат начислению работодателем и удержиМанн налоги и сборы.
На основании ч. 2 ст. 141 ГПК Украины, судебные расходы по уплате государственной пошлины в размере 840, 80 гривен подлежат взысканию с ответчика в пользу истца.
Руководствуясь ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ГПК Украины, суд -

решил:
Исковые требования особа_1 (информация_1, ИНН номер_1, зарегистрированная по адресу: адрес_1) к Обществу с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» (г. Запорожье, пр.. Маяковского, д. 20-А офис 93, код егрпоу 42297022) о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 22 октября 2019 по 6 июля 2020 в размере 113 871 (сто тринадцать тысяч восемьсот семьдесят один) гривна 67 копеек, с учетом налогов и других обязательных платежей, которые подлежат вычету из этой суммы.
СкачатьОбщества с ограниченной ответственностью «Строительный союз Гарантбуд» в пользу особа_1 расходы по уплате судебного сбора в размере 840 (восемьсот сорок) рублей 80 копеек.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных ГПК Украины, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Решение может быть обжаловано в Запорожский апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня получения его копии.

Судья В.В. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


1Справа № 335/1674/20 2/335/1169/2020
заочне рішення
іменем україни
07 липня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Каравайко В.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:
Позивач особа_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в обґрунтування позивних вимог зазначивши наступне.
Позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем на посаді бухгалтера, 22.10.2019 року її було звільнено із займаної посади за згодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, відповідно до наказу № 170/1-К. На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунку із заробітної плати, станом 08.01.2020 року розмір заборгованості склав 27 024 грн. 48 коп. Оскільки відповідач в повному обсязі добровільно заборгованість не виплачує, позивач, посилаючись на положення ст. 117 КЗпП України, просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який станом на час подання позову 21.02.2020 року становить 27495 грн.
Ухвалою судді від 27.02.2020 року позовну заяву особа_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
18.05.2020 року до суду надійшла заява особа_1 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який розраховано станом на 21.05.2020 року.
Позивач суду надала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій зазначила, що підтримує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток на весь час затримки розрахунку при звільненні станом на 06.07.2020 року у розмірі 113 871 гривень 67 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 гривень 80 копійок, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність та відзиву на позов до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх [censored] та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що особа_1 з 18.04.2019 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Будівельний Союз «Гарантбуд» (наказ №66-К від 17.04.2019), у якому працювала на посаді бухгалтера, та 22.10.2019 року особа_1 була звільнена з ТОВ «Будівельний Союз «Гарантбуд» за згодою сторін, на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, відповідно до наказу №170/1-К від 22.10.2019 р. з 22 жовтня 2019 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 6).
Відповідно до ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до довідки про розмір належних сум при звільнені від 08.01.2020 року, ТОВ «Будівельний Союз Гарантбуд» має перед особа_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період серпень-жовтень 2019 року у розмірі 27 024 гривень 48 копійок (а.с. 13).
Згідно із ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з п. 20 постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосовуються вимоги п.п. 2, 3, 5, 8 Постанови КМ України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що провадиться обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як встановлено із довідки ТОВ «Будівельний союз Гарантбуд» вих. №1 від 08.01.2020, середньоденна заробітна плата позивача складала 650 грн. 70 коп.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Таким чином, за період часу з 22.10.2019 року по 06.07.2020 року, що становить 175 робочих днів, сума середнього заробітку особа_1 за період затримки розрахунку складає 113 871 грн. 67 коп. з розрахунку: 175 р.д. х 650 грн. 70 коп.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначений розрахунок позивача відповідачем не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачами своїх обов`язків, та, оцінюючи їх у [censored] вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення зазначеного середнього заробітку.
Відповідно до приписів ст. 163.1.1 Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Згідно ст. 18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.
При цьому, відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 № 13, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За таких обставин, визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку у розмірі 113 871, 67 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.
На підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:
Позовні вимоги особа_1 ( інформація_1 , ІПН номер_1 , зареєстрована за адресою: адреса_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» (м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20-А офіс 93, код єдрпоу 42297022) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 жовтня 2019 року по 06 липня 2020 року у розмірі 113 871 (сто тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одна) гривня 67 копійок, з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню з цієї суми.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний союз Гарантбуд» на користь особа_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня отримання його копії.

Суддя В.В. [К.]