ТОВ "ІН-ТАЙМ": невыплата зарплаты

Дело №333/5606/21
Производство № 2/333/3580/21
З А О Ч Н Э Р И Ш Е Н Н Я

И М Е Н Е М У К Р А И Н И
28 октября 2021 г. Запорожье
Коммунарский районный суд г. Запорожья в составе:
председательствующего судьи: [В.] Л.А.,
с участием секретаря судебного заседания [И.] А.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале Коммунарского районного суда г. Запорожья, в порядке упрощенного искового производства, гражданскуюдело по иску особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «ИН-ТАЙМ» о взыскании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за весь период задержки расчета -
В С Т А Н О В И В:
В Коммунарский районный суд г. Запорожья поступило исковое заявление особа_1 в Общество с ограниченной ответственностью «ИН-ТАЙМ» в соответствии с которым истец просит суд взыскать задолженность по заработной плате в размере 3662, 80 грн., взыскать средний заработок за весь периодзадержки расчета на сумму 64831, 56 грн.
Истец в обоснование иска отметила, что в период с 13 октября 2017 по 28 февраля 2020 она находилась в трудовых отношениях с ООО «ИН-тайм». 28 февраля 2020 года истец была уволена по собственному желанию по уходу за ребенком до достижения им 14-летнего возраста по ч. 1 ст. 38 КЗоТ, из приказа №28/186-к от 28.02.2020 года.
Во время ее нахождения в трудовых отношениях с Ответчиком, со стороны последнего была начислена, но не выплаченаа заработная плата на сумму 3662, 80 грн., что подтверждается банковской выпиской.
В нарушение 1 ст. 116 КЗоТ Украины в день увольнения, а именно 28.02.2020 г., ответчик окончательный расчет с истцом не произвел.
По состоянию на 02.08.2021 сумма задолженности по заработной плате Ответчика перед Истцом составляет 3 662.80 грн.
Ссылаясь на требования ст.ст. 116, 117 КЗоТ Украины и Порядок исчисления средней заработной платы утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 г. особа_1 отмечает, что поскольку ответчик не произвел полный расчет при увольнении истца, и учитывая то, что с момента увольнения к моменту обращения в суд прошло 354 рабочих дней, с него подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета, который на день обращения в суд составляет 64831, 56 грн.
Среднемесячная заработная плата за два календарных месяца работы составила 7691, 90 грн. (за январь 2020 г. 3904, 25 грн. + за декабрь 2019 г. 3787, 65 грн.). При таких обстоятельствах, среднееЕжедневная заработная плата истца составляет 183, 14 грн. =(7 691, 90 грн. / 42 фактически отработанные дни (декабрь 2019 г. – 21 р.д. + январь 2020 г. – 21 р.д.), период, за который следует взимать средний заработок, – с 29.02. 2020 года (на следующий день после увольнения) по день принятия решения включительно.
По постановлению от 13.08.2021 года судья приняла исковое заявление к рассмотрению и открыла производство по делу, а также в соответствии со ст. 274 ГПК Украины решила рассматривать данное дело по правилам упрощенного повнешнего производства.
Копия определения от 13.08.2021 года, копия искового заявления с материалами иска, направлена ​​ответчику по месту его регистрации, что подтверждается почтовым уведомлением, которое находится в материалах дела.
В соответствии с п. 5 ч. 6 ст. 272 ГПК Украины днем ​​вручения судебного решения является день проставления в почтовом сообщении отметки об отказе получить копию судебного решения или отметки об отсутствии лица по адресу местонахождения, места жительства или нахождения лици, что зарегистрированы в установленном законом порядке, если это лицо не уведомило суд другого адреса.
Поскольку определение суда об открытии производства от 13.08.2021 года направлялось ответчику за зарегистрированным местонахождением, суд считает, что ответчик должным образом уведомлен об открытии производства по делу и установления срока для подачи отзыва.
На основании изложенного, суд приходит к выводу о возможности рассмотрения дела по имеющимся по делу материалам, в связи с отсутствиемю ходатайство сторон о другом, согласно положениям ст. ст. 274-279 ГПК Украины.
Истец в судебное заседание не явилась, о дате, времени и месте проведения судебного заседания была сообщена должным образом, просила рассмотреть дело без его участия. Не возражала против принятия заочного решения по делу.
Ответчик уведомлен судом должным образом о дате, времени и месте рассмотрения дела, повторно в судебное заседание не явился и не сообщил суд о причинах неявки. Поскольку суд не имеет отомостей о причине неявки ответчика, уведомленного должным образом, согласно требованиям ч.1 ст.280 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд решает дело на основании имеющихся в нем данных или доказательств (постановляет заочное решение).
Исследовав материалы дела, всесторонне проанализировав обстоятельства в их совокупности, дал оценку собранным по делу доказательствам, исходя из своего внутреннего убеждения, основанного на полном, объективном и всестороннем выяснении обстоятельств дела, суд пришел в следупных выводов.
В соответствии с п. 1 ст. 6 Европейской Конвенции о защите прав человека и основных свобод, ратифицированной Украиной, Законом Украины №475/97-ВР от 17.07.1997 года, которая в соответствии со ст. 9 Конституции является частью национального законодательства Украины, каждый человек при определении ее гражданских прав и обязанностей имеет право на справедливое рассмотрение дела независимым и беспристрастным судом.
Согласно ст. 55 Конституции Украины, каждому гарантируется судебная защитаго прав и свобод.
Согласно ст. 4 ГПК Украины, каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов.
В соответствии с положениями ст.12, 13 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права по осуществлению всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дели на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Каждая сторона несет риск наступления последствий, связанных с совершением или не совершением процессуальных действий.
Суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, поданных участниками дел или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Судом установлены следующие обстоятельства и соответствующиеим правоотношения.
В период с 13 октября 2017 года по 28 февраля 2020 года особа_1 находилась в трудовых отношениях с ООО «ИН-ТАЙМ» в должности младшего специалиста контакт-центра, впоследствии переведена на должность специалиста отдела по работе с клиентами, о чем сделаны соответствующие записи в трудовой книжке (а.С.9).
28 февраля 2020 года особа_1 уволена по собственному желанию, по уходу за ребенком, до достижения им 14-летнего возраста, согласно ст.38 КЗоТ Украины на основании приказа №28/186к от 28.02.2020 (а.с.9).
Ответчиком, после увольнения особа_1, не выплачена заработная плата в сумме 3 662, 80 грн., что подтверждается банковской выпиской (а.с.10-14).
Согласно ч.1ст.47 Кодекса законов о труде Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч.1ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих емупредприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Согласно п. 2.27 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденой совместным приказом Министерства юстиции Украины, Министерства труда Украины и Министерства социальной защиты населения Украины от 29 июля 1993 №58, днем ​​увольнения является последний день работы.
Как установлено судом в последний день работы истца необходимо считать 28 февраля 2020 года.
В день увольнения работнику по нормам Трудового законодательства должна быть выдана заработная плата, включая плату за последний день работы и компенсацию за неиспользованные дни отпуска.
Учитывая, что трудовой договер – это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которому собственник предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (ч. 1ст. 21 КЗоТ Украины), обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган, именно ответчик должен доказать, что он выплатил истцу заработную плату.
Истец утверждает о невыплате заработной платы за февраль 2020 года.
Согласно ч.1ст.81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, которые она ссылается как из своих требований или возражений, кроме случаев, установленных этим Кодексом. Доказательство не может основываться на предположениях.
Доказательствами являются любые данные, из которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела (ч.1ст.76 ГПК Украины).
Как усматривается из банковской выписки ООО «Ин-Тайм» выплатило особа_1 за ноябрь 2019 3780, 70 грн. заработка, за декабрь 2019 3787, 65 грн. заработка, за январь 2020 3904, 25 грн. заработка. За февраль 2020 отсутствуют выплаты.
Ответчиком не исполнено определение суда от 13.08.2021 о истребовании справки о задолженности по заработной плате лицо_1 за период с 13.10.2017 года по 28.02.202 год.
Учитывая, что ответчиком не предоставлено суду доказательств выплаты истцу заработной платы, поэтому суд из исследованных доказательств считаетустановлен факт задолженности по заработной плате за февраль 2020 года в размере 3662, 80 грн.
Согласно ч. 1 ст. 117 Кодекса законов о труде Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по дню фактического расчета.
Таким образом, сакон возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность произвести с уволенным работником полный расчет, выплатить все принадлежащие ему суммы. В случае неисполнения такой обязанности наступает предусмотренная статьей 117 КЗоТ Украины ответственность.
Целью такого законодательного регулирования является защита имущественных прав работника в связи с его увольнением с работы, в частности, защита права работника на своевременное получение заработной платы за выполненную работу, которая является основным средством к существованию труданикающим, необходимым для обеспечения его жизни.
Установленный статьей 117 КЗоТ Украины механизм компенсации работодателем работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении не предусматривает четких критериев оценки пропорциональности учета справедливого и разумного баланса между интересами работника и работодателя.
Возмещение, предусмотренное статьей 117 КЗоТ Украины, направлено на компенсацию работнику имущественных потерь, которые он несет в результате несвоевременного осуществления с нимрасчета со стороны работодателя
Общим признаком гражданско-правовой ответственности есть ее компенсаторный характер. Меры гражданско-правовой ответственности ориентированы не на наказание должника, а на восстановление имущественной сферы потерпевшего от правонарушения. Согласно части 1 статьи 9 ГК Украины такая направленность присуща и мере ответственности работодателя, предусмотренной статьей 117 КЗоТ Украины.
Обращаясь с требованием о взыскании возмещения, определенного исходя из среднего зарядабитку за время задержки расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины, истец не должен доказывать размер имущественных потерь, которые он понес. Поэтому оценка таких потерь работника, связанных с задержкой расчета при увольнении, не преследует цель установления точного их размера.
По правилам абзаца 3 п.2 раздела ІІ Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года №100, во всех других случаях сохранения среднейаработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Согласно абзацу 1 п.8 раздела IV указанного Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней/часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны бытьи оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, – на число календарных дней за этот период.
Поскольку лицо_1 была уволена с ООО «ИН-Тайм» 28 февраля 2020 года, а заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующие события, с которой связана соответствующая выплата, расчетным периодом для определения средней заработной платы является декабрь 2019 январь 2020 года.
Средний заработок за день составляет (3787, 65 + 3904, 25)/42 = 183, 14 грн.
С 29 февраля 2020 по день вынесения решения 28 октября 2021 прошло 416 рабочих дней.
Таким образом, средний заработок за весь период задержки расчета в день принятия судебного решения составляет 76186, 24 грн. (416 х 183, 14).
Согласно п. 2 ч. 1ст. 430 ГПК Украины, суд допунемедленное исполнение решений по делам о присуждении работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
Поскольку суд удовлетворяет иск особа_1, освобожденный от уплаты судебных расходов при подаче иска, то в соответствии с требованиями, предусмотренными статьей 141 ГПК Украины, судебные издержки подлежат взысканию с ответчика в доход государства в сумме 908 грн. согласно Закону Украины "О судебном сборе".
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст. 47, 116, 117 КЗоТ, ст.ст.13, 81, 141, 258-259, 263-265, 430 ГПК Украины, суд, -
В И Р И Ш И В:
Иск лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «ИН-ТАЙМ» об удержании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за весь период задержки расчета – удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «ИН-ТАЙМ» (егрпоу 32061200, место регистрации: Запорожская область, г.Орихов, ул. Янцена Йогана, д. 31) в пользу лицо_1 , информация_1 , г.р.о.к. п. номер_1 , регистрация: адрес_1 , задолженность по заработной плате в размере 3662 (три шестьсот шестьдесят две) гривны 80 копеек.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «ИН-ТАЙМ» (егрпоу 32061200, место регистрации: Запорожская область, г.Орихов, ул. Янцена Йогана, д. 31) в пользу лицо_1 , информация_1 , г.р.о.к. п. номер_1 , регистрация: адрес_1 , средний заработок за весь период задержки расчета, а именно с 29.02.2020 года по 28.10.2021 год в размере 76186 (семьдесят шесть тысяч сто восемьдесят шесть)гривен 24 копейки.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «ИН-ТАЙМ» (егрпоу 32061200, место регистрации: Запорожская область, г.Орихов, ул. Янцена Йогана, д. 31) в пользу государства судебный сбор в размере 908 гривен.
Заочное решение может быть пересмотрено принятым судом по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение 30 дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено вень его провозглашения, имеет право на возобновление пропущенного срока на подаче заявления о его возобновлении - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных ГПК Украины, не подано заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в течение трех20 дней со дня его провозглашения в Запорожский апелляционный суд через Коммунарский районный суд г. Запорожья. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день его провозглашения или составления, имеет право на возобновление пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему соответствующего решения суда.

Судья Коммунарского районного суда
г. Запорожье Л.А. [В.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 333/5606/21
Провадження № 2/333/3580/21
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ТАЙМ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, -
В С Т А Н О В И В:
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ТАЙМ» відповідно до якого позивач просить суд стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 3662, 80 грн., стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку у розмірі 64831, 56 грн.
Позивач в обґрунтування позову зазначила, що у період з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2020 року вона перебувала у трудових відносинах з ТОВ «ІН-тайм». 28 лютого 2020 року позивач була звільнена за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку за ч. 1 ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №28/186-к від 28.02.2020 року.
Під час її знаходження у трудових відносинах з Відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 3662, 80 грн., що підтверджується банківською випискою.
У порушення 1 ст. 116 КЗпП України в день звільнення, а саме 28.02.2020 р., відповідач остаточний розрахунок з позивачем не провів.
Станом на 02.08.2021 року сума заборгованості по заробітній платі Відповідача перед Позивачем складає 3 662.80 грн.
Посилаючись на вимоги ст.ст. 116, 117 КЗпП України, та Порядок обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. особа_1 зазначає, що оскільки відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло 354 робочих днів, з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, який на день звернення до суду складає 64831, 56 грн.
Середньомісячна заробітна плата за два календарні місяці роботи склала 7691, 90 грн. (за січень 2020 р. 3904, 25 грн. + за грудень 2019 р. 3787, 65 грн.). За таких обставин, середньоденна заробітна плата позивача складає 183, 14 грн. =(7 691, 90 грн. / 42 фактично відпрацьовані дні (грудень 2019 р. - 21 р.д. + січень 2020 р. - 21 р.д.), період, за який слід стягувати середній заробіток, - з 29.02.2020 року (наступний день після звільнення) по день ухвалення рішення включно.
Ухвалою від 13.08.2021 року суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішила розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали від 13.08.2021 року, копію позовної заяви з матеріалами позову, направлено відповідачу за місцем його реєстрації, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки ухвала суду про відкриття провадження від 13.08.2021 року направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем знаходження, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення строку для подання відзиву.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з відсутністю клопотання сторін про інше, відповідно до положень ст. ст. 274-279 ЦПК України.
Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, просила розглянути справу без її участі. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх [censored] дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
У період з 13 жовтня 2017 року по 28 лютого 2020 року, особа_1 , знаходилась у трудових відносинах з ТОВ «ІН-ТАЙМ» на посаді молодшого фахівця контакт-центру, згодом переведена на посаду фахівця відділу по роботі з клієнтами, про що зроблені відповідні записи в трудовій книжці (а.с.9).
28 лютого 2020 року особа_1 звільнена за власним бажанням, по догляду за дитиною, до досягення нею 14-річного віку, згідно із ст.38 КЗпП України на підставі наказу №28/186к від 28.02.2020 (а.с.9).
Відповідачем, після звільнення особа_1 , не виплачена заробітна плата в сумі 3 662, 80 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.10-14).
Відповідно до ч.1ст.47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно із ч.1ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29липня 1993 року №58, днем звільнення є останній день роботи.
Як встановлено судом останнім днем роботи позивача необхідно рахувати 28 лютого 2020 року.
У день звільнення працівнику за нормами Трудового законодавства має бути видана заробітна плата, включаючи плату за останній день роботи та компенсація за невикористані дні відпустки.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (ч. 1ст. 21 КЗпП України), обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Позивач стверджує про невиплату заробітної плати за лютий 2020 року.
Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.76 ЦПК України).
Як вбачається з банківської виписки ТОВ «Ін-Тайм» виплатило особа_1 за листопад 2019 року 3780, 70 грн. заробітку, за грудень 2019 року 3787, 65 грн. заробітку, за січень 2020 року 3904, 25 грн. заробітку. За лютий 2020 року відсутні виплати.
Відповідачем не виконано ухвалу суду від 13.08.2021 про витребування довідки про заборгованість по заробітній платі особа_1 за період з 13.10.2017 року по 28.02.202 рік.
Ураховуючи, що відповідачем не надано суду доказів виплати позивачу заробітної плати, тому суд на підставі досліджених доказів вважає встановленим факт заборгованості по заробітній платі за лютий 2020 року в розмірі 3662, 80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.
Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру.
За правилами абзацу 3 п.2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Згідно із абзацом 1 п.8 розділу ІV вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Оскільки особа_1 була звільнена з ТОВ «ІН-Тайм» 28 лютого 2020 року, а заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати є грудень 2019 року січень 2020 року.
Середній заробіток за день складає (3787, 65+ 3904, 25) / 42 = 183, 14 грн.
З 29 лютого 2020 року по день винесення рішення 28 жовтня 2021 року минуло 416 робочих днів.
Таким чином, середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення складає 76186, 24 грн. (416 х 183, 14).
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Оскільки суд задовольняє позов особа_1 , який звільнений від сплати судових витрат при поданні позову, то у відповідності з вимогами, передбаченими статтею 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави в сумі 908 грн. згідно із Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП, ст.ст.13, 81, 141, 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ТАЙМ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ТАЙМ» (єдрпоу 32061200, місце реєстрації: Запорізька область, м.Оріхів, вул. Янцена Йогана, буд. 31) на користь особа_1 , інформація_1 , р.н.о.к.п.п. номер_1 , реєстрація: адреса_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 3662 (три тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 80 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ТАЙМ» (єдрпоу 32061200, місце реєстрації: Запорізька область, м.Оріхів, вул. Янцена Йогана, буд. 31) на користь особа_1 , інформація_1 , р.н.о.к.п.п. номер_1 , реєстрація: адреса_1 , середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а саме з 29.02.2020 року по 28.10.2021 рік у розмірі 76186 (сімдесят шість тисяч сто вісімдесят шість) гривень 24 копійки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ТАЙМ» (єдрпоу 32061200, місце реєстрації: Запорізька область, м.Оріхів, вул. Янцена Йогана, буд. 31) на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська