ROSHEN: Неправильний менеджмент і агресивні продажі.

Зарплата, колектив, лікарняні оплачувані, 100%підеш у відпустку два рази на рік (правда не тоді коли захочеш)

Все окрім вищезазначеного; постійні переробки, не так відповів — кеп, сказав щось колезі і це побачив керуючий — кеп, не так подивився — кеп, не дай Боже, втомився працювати з 7.00 до 22.00 — кеп, колір манікюру не той — кеп, забув пакетик запропонувати, якщо беруть два батончика — кеп, хтось щось украв — ділиться між всіма на зміні, десь по 300 грн в місяць; в кінці кварталу ще пиши пояснювальну: а чого ж у нас так багато крадуть? Офіс теж чудить, кажуть, що не вистачає 1,5 кг якихось горіхів — оплачуйте, мов це ми не так пробили, не ту назву горіхів, а де тоді пересорт?

А ще лізь після закриття мий тумби, лампи, полички, ти і продавець, і прибиральниця, і касир, і охоронець, і вантажник (тяжі такі, що постійно живіт тягне).

Навіть якщо ти не винен, в пояснювальній все одно напишеш, що признаєш свою вину і більше так не будеш, бо іншу пояснювальну вони не приймуть, правда їм не потрібна.

І моє улюблене — приходити на нікому не потрібні збори на 6.00 в СВІЙ вихідний або лишатися на переоблік після закриття до 22.30 і байдуже, що завтра на роботу на 7.00, а також графік, який міняється без попередження і робиться сьогодні на завтра. Відчуття, що робота — це найголовніше, що в нас є, і своїх планів нема.

Ці агресивні продажі — лайно, яке відлякує людей, люди і самі розберуться, вафлю з шоколадом чи з горіхом вони хочуть, але якщо не задрачувать, не підходити до людей — кеп ;) і викидати кілограмами на списання свіжі тістечка — дурня, як мінімум коли в країні війна і люди на сході і півдні в бойових діях мріють про нормальну їжу, а не консерву.