АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Производство № 2/229/37/2020
ЕУН 229/3207/19
решение
именем украины

24 января 2020 г.. Дружковка
Дружковский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи истопник А.Н.,
с участием секретаря судебного заседания [В.] А.Д.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Дружковка гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании невыплаченной по работамной платы, компенсации потери заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, -

В С Т А Н О В И Л:

к Дружковского городского суда Донецкой области поступило заявление особа_1 к ответчику - акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании невыплаченной заработной платы, компенсации потери заработной платы в связи с нарушением Треминис ее выплаты.
В своем исковом заявлении указала, что она работала електромеханИКОМ участка II группы в производственном подразделении «Ясиноватская дистанция сигнализации и связи» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» Регионального филиала «Донецкая железная дорога» Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога».
Согласно постановлению Кабинета Министров Украины от 31.10.2018 года №938 изменен тип Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» с публичного на частное и переименован его в Акционерное общество «Украинский центризниця ».
17.07.2017 года была уволена с работы на основании п.1 ст.40 КЗоТ в связи с сокращением штата (приказ по личному составу от 10.07.2017 года №8818 / ДН-чел.
За первую половину марта 2017 истица получила заработную плату в размере 2242, 25 грн. через кассу структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» (м.Лиман). При этом, другую часть за март 2017 ей было выплачено.
заработная плата за апрель 2017 составляет в размере 3362, 33 грн., за май 2017 3362, 33 грн., за июнь 851, 22 грн., за июль 2017 715, 25 грн.
Итак, ответчик насчитал, однако не оплатил ей заработную плату за период с марта 2017 (с учетом уплаченного аванса) по июль 2017 включительно в общем размере 11197, 63 грн.
Частью 1 ст.83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпустки.
Согласно ч.1 ст.44 КЗоТ Украины, при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в п.6 ст.36 и п.п.1, 2 ст.40 этого кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
С расчетной ведомости по июль 2017 усматривается, что при увольнении в связи с сокращением должности, ей было начисленные компенсация за 26 дней неиспользованного ежегодного отпуска в размере 6151, 34 грн. и выходное пособие в размере одного среднемесячного зароБытков согласно ст.44 КЗоТ Украины в размере 7055, 30 грн.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган долженписьменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить неоспариваемых им сумму.
Наряду с этим, согласно приложению к приказу №Ц-2-25 / 1666-17 вознаграждение за 2016 для работников Регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» проводится в размере 52, 5% от оклада за декабрь 2016 года. Согласно приказв №Ц-2-25 / 1666-17, сумма вознаграждения по итогам работы за 2016, принадлежащей ей к выплате, составляет 2079, 53 грн., подлежащей взысканию с ответчика.
Кроме того, при нарушении сроков выплаты зарплаты работодатель обязан выплатить работнику компенсацию за потерю зарплаты в связи с инфляцией. Ст.34 Закона Украины «Об оплате труда» установлено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом возрослания цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Общая сумма компенсации за потерю части денежных доходов, в связи с нарушением сроков их выплаты, за период с марта 2017 по апрель 2019 на начисленную к выплате заработной платы за март-июль 2017 составляет 4353, 81 грн.
Просит взыскать с ответчика в ее пользу, задолженность по трудовому договору за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 11197, 63 грн., Денежную компенсацию за 19 дней неиспользованного ежегодного отпуска в размере 6151, 34 грн., Компенсацию выходного пособия в размере 7055, 30 грн., Всего в сумме 24404, 27 грн .; сумму компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с 1 марта 2017 по июль 2017 года на начисленную заработную плату в размере 4353, 81 грн .; сумму вознаграждения по итогам работы за 2016 в размере 52, 5% от месячной тарифной ставки за декабрь 2016 года на сумму 2079, 53 грн.
Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 2 июля 2019 производство по делу было открыто (а.с.33).
Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 23 августа 2019 было удовлетворено ходатайство истца о витерубвання доказательств (а.с.73).
В судебное заседание истец не явилась, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, предоставила заявление о рассмотрении дела без ее участия, просит удовлетворить исковые требования, заочного решения неотрицает.
6 августа 2019 истец особа_1 предоставила суду ответ на отзыв (а.с.63-69).
В судебное заседание представитель ответчика не явился, о месте, дате, времени рассмотрения дела извещен надлежащим образом: судебной повесткой. Просил суд отказать в иске и рассмотреть дело без его участия (а.с.52).
6 августа 2019 представитель ответчика предоставил суду отзыв на исковое заявление (а.с.51-52).
В связи с неявкой в ​​судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического записи не производится на основании ч.2 ст.247 Гражданского процессуального кодекса Украины.

Исследовав материалы дела, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, установив и факты и соответствующие им правоотношения, суд приходит к следующим выводам.
Статьей 43 Конституции Украины закреплено право на труд и заработную плату, каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на поработную плату не ниже определенной законом.
Согласно ст 94, 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган должны выплачивать заработную плату за выполненную работу и не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда, в соответствии с актами законодательства и коллективного договора, на основании заключенного Трудового договора, а согласно ст. 22 этого Закона, субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Частью 1 ст.44 КЗоТ Украины определено, что при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в п.1 ст.40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
поположениях ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины и ст.24 Закона Украины «Об отпусках», предусмотрена обязанность работодателя при увольнении работника выплатить денежную компенсацию за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска.
В соответствии с требованиями ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дния после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основоположних свобод, каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, например, дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, а также дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.п.) «имущество» можетпредставлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что она имеет по крайней мере «законное ожидание» / «правомерное ожидание» (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
Европейский Суд по правам человека неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола № 1 также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие воемги будут удовлетворены.
Таким образом, учитывая то, что право человека на заработную плату гарантированное Конституцией Украины, нормами КЗоТ Украины, Законом Украины «Об оплате труда», истец находился с ответчиком в трудовых отношениях по 17 июля 2017 года, но при увольнении не получил все причитающиеся ему платежи, имущественные требования истца по их получению соответствуют критериям правомерных ожиданий в понимании практики Европейского Суда по правам человека и нормам действующего законодательства Украины.
как ВБАся с разъяснений изложенных в п. 12 постановления Пленума Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел № 14 от 23.12.2011 года, к заявлению должен быть приложен доказательства пребывания заявителя в трудовых отношениях с должником, а подтверждением суммы, взимаемой может быть любой надлежаще оформленный документ, указывающий на размер начисленной заработной платы и компенсации за нарушение сроков ее выплаты, в частности, справка бухгалтерии должника, расчетный лист или копия платежной ведомости и тому подобное.
Судом установлено и следует из материалов дела, а именно трудовой книжке серия номер_1 подтверждено, что истица особа_1 работала в должности электромеханика участка II группы бригады по техническому обслуживанию телеграфной связи линейно-производственного участка связи производственного подразделения «Ясиноватская дистанция сигнализации и зв` связи »структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »Регионального филиала« Донецкая железная дорога »ОАО« Украинскоежелезная дорога »(а.с.16-20).
17 июля 2017 была освобождена в связи с сокращением штата в соответствии с приказом №8818 / ДН-ос от 10 июля 2017 по ст.40 п.1 КЗоТ Украины (а 20).
Постановлением Кабинета Министров Украины от 25.06.2014 года № 200 "О создании публичного акционерного общества" Украинская железная дорога ", принятой в соответствии с Законом Украины" Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования ", решено образовать публичное аакционерные общество "Украинская железная дорога" на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, в том числе на базе Государственного предприятия "Донецкая железная дорога".
Постановлением Кабинета Министров Украины от 02.09.2015 года № 735 утвержден Устав публичного акционерного общества "Украинская железная дорога", согласно которому общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализница и предприятий железнодорожного транспорта.
21 октября 2015 в Едином государственном реестре проведения государственной регистрации АО "Украинская железная дорога". Государственное предприятие "Донецкая железная дорога" реорганизовано путем слияния в региональный филиал "Донецкая железная дорога" открытого акционерного общества "Украинская железная дорога" и является региональным филиалом данного общества.
Таким образом, учитывая изложенное и данные, внесенные в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-пидпримцив и общественныеих формирований, АО «Укрзализныця» является правопреемником. А потому, именно АО «Укрзализныця» несет обязанность по выплате задолженности по заработной плате перед работниками, возникшей в ГП «Донецкая железная дорога».
Частью 1 ст. 13 ГПК Украины предусмотрено, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Из искового заявления вбачаеться, что истица ошибочно при исчислении задолженности по заработной плате выходила из сумм к выплате после удержания налогов и обязательных платежей, без учета Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Госкомстат, от 13.01.2004, № 5, которая содержит основные методологические положения по определению показателей оплаты труда в формах государственных статистических наблюдений с целью получения объективной статистической информации о размерах и структуре заработной платы наемныхработников.
Согласно справки о суммах начисленной заработной платы за период с марта 2017 по июль 2017 усматривается, что особа_1 начислено в марте 2017 всего 5562, 70 грн., К выплате 4423, 36 грн., В апреле 2017 всего 3362, 33 грн ., к выплате 2673, 67 грн., в мае 2017 года всего 3362, 33 грн., к выплате 2673, 67 грн .; в июне 2017 всего 851, 22 грн., к выплате 676, 88 грн., в июле 2017 всего 13921, 89 грн., до выплаты 11141, 00 грн. (а.с.23-27). указанные растов заработной платы соответствуют требованиям ст.110 КЗоТ Украины. При этом суд принимает во внимание утверждение истца, указанные в исковом заявлении, что ею было получено заработную плату за первую половину марта 2017 через кассу структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» (г. .Лиман) в размере 2242, 25 грн.
В индивидуальной сведения Пенсионного фонда Украины застрахованного лица, указанная следующая информацияпо заработной плате истицы особа_1: по март 2017 - 5562, 70 грн., за апрель 2017 - 0, 00 грн., за май 2017 - 0, 00 грн., за июнь 2017 - 0, 00 грн., по июль 2017 - 0, 00 грн.
Наряду с этим, по поводу задолженности возникшей в период с марта 2017 по июль 2017 года, ответчик отмечает, что отсутствует первичная документация, а также доступ к ней для начисления и выплаты истцу заработной платы, а потому не может подтвердить, опровергнуть или надаты информацию за указанный период. Одновременно с этим, ответчик отмечает, что истцом получено заработную плату за первую половину марта 2017 года. Из предоставленных ответчиком расходного кассового ордера от 20 сентября 2017 года и платежной ведомости № 9 от 20 сентября 2017 усматривается, что за март 2017 особа_1 получила заработную плату за первую половину марта 2017 года в сумме 2242, 25 грн., О чем имеется подпись истицы в платежной ведомости № 9 в графе «получил». Таким образом, позивачка получила часть заработной платы за первую половину марта 2017 года, что не было опровергнуто истицей. При этом, учитывая указанное, ответчиком фактически подтверждено наличие задолженности перед истицей за период с марта 2017 по июль 2017 года.
С учетом изложенного задолженность по заработной плате подлежит взысканию с ответчика в пользу истца без удержания налога и других обязательных платежей в сумме 24818, 22 грн. ((5562, 70-2242, 25) + 3362, 33 + 3362, 33 + 851, 22 + 13921, 89).
Таким образом, поскольку истице в день увольнения ответчиком выплачено всех сумм, причитающихся ему от АО «Укрзализныця», в частности заработную плату, с ответчика в пользу особа_1 следует взыскать задолженность начисленной и невыплаченной заработной платы за период с марта по 17 июля 2017 в сумме 24818, 22 грн.
В соответствии с положениями статей 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истицей должен доказать именно работодатель.
Ответчиком не представлено в суд доказать на опровержение указанной справки и отсутствия задолженности перед истицей. По состоянию на момент рассмотрения дела судом задолженность истице ответчиком не выплачена.
Согласно части 1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всих сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Записями в трудовой книжке истца подтверждается, что истец находилась в трудовых отношениях с ответчиком.
17 июля 2017 истец освобожден в связи с сокращением штата по ст.40 п.1 КЗоТ Украины.
По поводу задолженаности возникшей в период с марта 2017 по 17 июля 2017 ответчик отмечает, что отсутствует первичная документация, а также доступ к ней для начисления и выплаты истице заработной платы, а потому не может подтвердить, опровергнуть или предоставить информацию за указанный период.
Таким образом, ответчиком фактически подтверждено наличие задолженности перед истицей за период с марта 2017 по 17 июля 2017 года.
Согласно части 2 ст.30 Закона Украины «Об оплате труда» роботодавець обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст.8 Закона Украины от 16.07.1999 года «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Ответственность за организацию бухгалтерского учета и обеспечение фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах, сохранение обработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не менее трех лет, несет собственник (собственники) или уполномоченный орган (должностное лицо), осуществляющий руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документами.
В соответствии с частями первой и седьмой статьи 9 указанного Закона, основанием для бухгалтерскогоучета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
Предприятие принимает все необходимые меры для предотвращения несанкционированного и незаметного исправления записей в первичных документах и ​​регистрах бухгалтерского учета и обеспечивает их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятияили уполномоченным им органом, по которой владелец предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая ст.21 КЗоТ Украины), а обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган, именно ответчик доказать, что он выплатил истцу заработную плату.
Доводы ответчика о прекращении начисления заработной платы с 20 марта 2017 года на исполнение указа Президента Украины «О решенииСовета национальной безопасности и обороны Украины от 15 марта 2017 «О неотложных дополнительных мерах по противодействию гибридным угрозам национальной безопасности Украины», в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала « Донецкая железная дорога »ПАО« Украинская железная дорога », а также производственных подразделений подчиненных дирекции, вызванных прекращением перемещения грузов через линию соприкосновения в пределах Донецкой и Луганской областей, и как следствие отсутствием доступа к первичным документам, и принятия решения на основании «расчета заработной платы» и других бумаг составленных после 20 марта 2017 неизвестными лицами, суд не принимает из приведенных выше оснований, поскольку они не опровергают выводов суда о наличии задолженности ответчика перед истцом по заработной плате.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, который изложен в постановлении от28.03.2018 года по делу №243 / 5469/17 сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Также из материалов дела, а именно предоставленной ответчиком копии научно - правового заключения о невозможности выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при высвобождении работников, вызванного воздействием форс - мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) от 16.01.2018 года № 126 - 221102, составленный по заказу ОАО «Укрзализныця», в становлено, что:
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 682-Н от 12.05.2017 года «О формировании рабочей комиссии по разработке первичных документов по окончательному расчету работников структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »создана рабочая комиссия из сотрудников регионального филиала« Донецкая железная дорога »в момента окончания сокращение штата работников Донецкой дирекции железнодорожных перевозок с целью обработки документов указанной дирекции, полноты исхань и перечисление налогов и сборов, формирование документов учета и расчета заработной платы, отражения хозяйственных операций в финансовой отчетности и по другим вопросам финансовой деятельности;
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 899-Н от 26.06.2017 года «О введении в действие Порядка окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »введено в действие Порядок окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкаядирекция железнодорожных перевозок »и« [Л] дирекция железнодорожных перевозок », которым учитывается нестандартная ситуация и особенности работы регионального филиала« Донецкая железная дорога », поскольку часть структурных подразделений и работников находятся на временно неконтролируемой Украины территории, а выплата осуществляется на контролируемой территории Украины региональным филиалом« Донецкая железная дорога »через кассы структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »и« [Л.] дирекцийия железнодорожных перевозок »по месту их нахождения (м.Лиман) и регламентируется осуществление проведения окончательного расчета с работниками структурных подразделений соответствующей дирекции рабочими комиссиями по обработке первичных документов по окончательного расчета с работниками структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »и« [Л] дирекция железнодорожных перевозок ».
Закон Украины от 02.09.2014 года «О временных мерах на период проведения антитеррористических операцийи »не отменяет обязанностей работодателя, определенных ст.47, ст.116 КЗоТ Украины, и не предусматривает особенностей относительно сроков расчета при увольнении, установленных ст.116 КЗоТ Украины.
Статьей 10 Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» установлено, что единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от видповидальности за неисполнение (ненадлежащее исполнение) обязательств, сертификат Торгово-промышленной палаты Украины.
Однако заработная плата, согласно ст.94 КЗоТ Украины, ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» не является ответственностью за нарушение сроков выплаты заработной платы.
Согласно части первой ст.8 Конституции Украины в Украине признается и действует принцип верховенства права. Судья, осуществляя правосудие, руководствуется верховенством права (часть первая ст.129 Конституции Украины). аналоческий предписание закреплен в части первой ст.10 ГПК Украины.
Согласно ст.1 Протокола №1 к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, ратифицированной Законом Украины от 17.07.1997 «О ратификации Конвенции о защите прав человека и основных свобод 1950 года, Первого протокола и протоколов №2, 4, 7 и 11 к Конвенции », каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах суспильства и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, дело «Суханов и [И.] против Украины») «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере « законное ожидание »/« правомерное ожидание »(legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
В решении по делу «Кечко против Украины» от 08.11.2005 года Европейский суд по правам человека отметил, что понятие «собственности», которое содержится в первой части статьи 1 Протокола №1, имеет автономное значение, которое не ограничен собственностью на физические вещи и не зависит от формальной классификации в национальном законодательстве: некоторые другие права и интересы, например, долги, составляющие имущество, могут также рассматриваться как «имущественные права», и, таким образом, как «собственность» в целях указанного положения. Вопрос, требующий определения, заключается в том, ма в соответствии с обстоятельствами дела, взятых в целом, заявитель право на материальный интерес, защищенный статьей 1 Протокола №1 (п.22).
Согласно ст.13 Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждый, чьи права и свободы, признанные в настоящей Конвенции, нарушены, имеет право на эффективное средство правовой защиты в государственном органе, даже если это нарушение было совершено лицами, действовавшими официальные полномочия.
Итак, поскольку ответчик не опроверг предоставленные истицейрасчеты задолженности по заработной плате (за период с марта 2017 по 17 июля 2017 в частности), в сроки, установленные частью 1 ст.116 КЗоТ Украины, не выплатил все суммы, принадлежащие истице от предприятия как при увольнении, так и на время рассмотрения дела судом.
При этом, согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связи с чем суд считаетнеобходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу истца задолженности по заработной плате за один месяц - за март 2017 в размере 3320, 45 грн. (5562, 70- 2242, 25).

Относительно требования истицы о взыскании в ее пользу с ответчика потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты следует учесть следующее.
В соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате праци`компенсация работникам потери частизаработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
В соответствии с Законом Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушенияустановленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица) (статья 1).
Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона.
Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и неимеющие разового характера, в частности, заработная плата (денежное обеспечение) (статья 2).
Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается) (статья 3 ).
Выплата гражданам суммы компенсации производится в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности по видповидний месяц (статья 4).
В соответствии с Законом Украины от 19 октября 2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты` Кабинет Министров Украины постановлением от 21 февраля 2001 года № 159затвердив «Порядок проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты ».
Согласно п. 2.2 решения Конституционного Суда от 15.10.2013 года № 9-рп / 2013кошты, подлежащих нараления в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы эти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
В соответствии с пунктами 4, 5 «Порядок проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты », утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 21.02.2001 года № 159, сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100.
Индекс потребительских цен дляопределения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом (пункт 4).
Сумма компенсации выплачивается гражданам в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (пункт 5).
Согласно правовых заключений Верховного Суда Украины, изложениеЭнни в постановлениях Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины от 21.05.2014 года по делу № 6-43цс14, от 14.12.2016 года по делу № 428/7002/14-ц, в соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда», Закона Украины от 19 октября 2000 №2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты компенсации потери части заработной платы производится предприятиями, учреждениями, организациями всехформ собственности и хозяйствования своим работникам в любом случае задержки выплаты начисленной заработной платы на один и более календарных месяцев, независимо от того, была ли в этом вина работодателя, если в это время индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги вырос более чем на один процент.
Поскольку в настоящее время вышеупомянутая задолженность истцу не выплачена и задержка выплаты заработной платы составляет более, чем на один месяц, суд приходит к выводу о том, что требованияистца о взыскании компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты являются обоснованными.
Согласно расчета компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, предоставленный истцом, сумма такой компенсации составляет за март-июль 2017 в сумме 4353, 81 грн.
Однако учитывая, что сумма задолженности по март 2017 перечислена, то сумма компенсации потери денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты также подлежавшиеа есть пересчета. Компенсация рассчитывается по состоянию на 24 января 2020 в день принятия решения судом.
В соответствии со ст. 3 Закона Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» сумма компенсации исчисляется исходя из суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей).
То есть, для начисления компенсации за задержку выплаты на сазначени доходы, из них необходимо отчислить подоходный налог, который в соответствии с пунктом 167.1 Налогового кодекса Украины, составляет 18% дохода, и военный сбор, который, согласно п.п. 1.3 пункта 161 подраздела 10 раздела ХХ Налогового кодекса, составляет 1, 5%.
Компенсация за время задержки рассчитывается на день вынесения решения судом января 2020 составляет:
1) по март 2017 = 5562, 70 грн. (Начисленная заработная плата за март 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + войсконый сбор) = (4423, 36 грн. (сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) - 2242, 25 (сумма получена за март 2017 года) х 24, 9% (коэффициент инфляции) = 543, 10 грн.
2) по апрель 2017 = 3362, 33 грн. (Начисленная заработная плата за апрель 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 2673, 67 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 23, 8% (коэффициент инфляции) = 636, 33 грн.
3) по май 2017 = 3362, 33 грн. (Начисленная заработная плата за май 2017 года) -19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 2673, 67 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 22, 2% (коэффициент инфляции) = 593, 55 грн.
4) по июнь 2017 = 851, 22 грн. (Начисленная заработная плата за июнь 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 676, 88 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 20, 3% (коэффициент инфляции) = 137, 41 грн.
5) по июль 2017 = 13921, 89 (начисленная заработная плата за июнь 2017 + компенсация из неиспользованные дни отвУстки + выходное пособие) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 11141, 00 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 20, 0% (коэффициент инфляции) = 2228, 20 грн.
В свою очередь, общая сумма компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков выплаты доходов за март, апрель, май, июнь, июль 2017 года, которая была рассчитана на момент принятия решения, составляет 4138, 59 грн. (543, 10 + 636, 33 + 593, 55 + 137, 41 + 2228, 20).
Учитывая изложенные обстоятельства, суд всчитаете, что истец подтвердила наличие задолженности ответчика по выплате заработной платы за март - июль 2017 в размере: 24818, 22 грн и компенсации потери части денежных доходов за март-июль 2017року в размере 4138, 59 грн.

Кроме того, в иске истица просит также взыскать в ее пользу вознаграждение по итогам работы за 2016 в размере 52, 5% в сумме 2079, 53 грн. Суд решая данные исковые требования, исходит из следующего.
Статьей 2 Закона Украины «Об оплате трудаи ", определена структура заработной платы, состоящая из основной заработной платы, дополнительной заработной платы, а также поощрительных и компенсационных выплат. К последним относятся выплаты в форме вознаграждений по итогам работы за год, премии по специальным системам и положениям, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодательства или осуществляемые сверх установленных указанными актами норм.
Следовательно, при решении споров о выплате премийнеобходимо исходить из нормативно-правовых актов, которыми определены условия и размер этих выплат. Работники, на которых распространяются указанные нормативно-правовые акты, могут быть лишены таких выплат (или размер последних может быть уменьшено) только в случаях и на условиях, предусмотренных этими актами.
Согласно п 3.2.24 Отраслевого соглашения между Государственной администрацией железнодорожного транспорта Украины и профспилкина 2002 - 2006 годы (с последующими изменениями и дополнениями), вознаграждение по итогам работы за весь рек выплачивается в соответствии с Положением, которое является неотъемлемой частью Отраслевого соглашения.
Положением о выплате вознаграждения по итогам работы за год предусмотрено, что выплата вознаграждения производится при условии обеспечения выполнения объема работы (перевозок товарной продукции, реализации и др.) В год и наличии прибыли в целом по Укрзализныци.
Вознаграждение выплачивается по результатам работы календарного года после подведения итогов финансово-хозяйственной деятельности.
Вознаграждение по итогам работыза год выплачивается работникам, которые находятся в штате предприятия (организации, обособленного структурного подразделения) и проработали весь календарный год.
Принимая во внимание изложенное, суд приходит к выводу, что оснований для начисления и взыскания в пользу истца вознаграждения по итогам работы за 2016 отсутствуют, поскольку соответствующего приказа по структурному подразделению, где работала особа_1 не издавалось.
Поскольку решение о выплате вознаграждения по итогам работы за 2016 Руководящиеицтвом структурного подразделения не принималось, а также отсутствуют доказательства того, что такие выплаты осуществлялись другим работникам, основания для удовлетворения требований истца в этой части отсутствуют.
В соответствии с частями 1 ст.141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Согласно части 6 ст.141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы на корыво лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Согласно п.п. 1 п.1 части 2, части 1 ст.4 Закона Украины от 8 июля 2011 «О судебном сборе», за подачу в суд физическим лицом искового заявления имущественного характера уплачивается судебный сбор в размере 1 процент цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 ропо мерам прожиточного минимума для трудоспособных лиц, установленного законом на 01 января календарного года, в котором соответствующее заявление или жалоба подается в суд.
Истица обратилась в суд с иском 10 июня 2019.
Согласно ст.7 Закона Украины от 23.11.2018 года «О Государственном бюджете Украины на 2019», размер прожиточного минимума для трудоспособных лиц с 1 января 2019 установлен в размере 1921 гривна.
Итак, согласно ст.141 ГПК Украины, учитывая, что исковые требования позытеля удовлетворен частично, то с ответчика АО «Укрзализныця» в пользу государства, поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора за подачу иска о взыскании заработной платы должно быть взыскано судебный сбор в размере 722, 30 грн. ((28956, 81 / 30837, 89) * 768, 40).
Руководствуясь статьями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ГПК Украины, суд,

В Е Л:

Исковые требования лицо_1 к акционерного общества «Украинская железноя »о взыскании задолженности по заработной плате, денежной компенсации за неиспользованный ежегодный отпуск, единовременной денежной выходного пособия - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истицы особа_1 (информация_1, уроженки г. Ясиноватая Донецкой области, рнокпп номер_2), задолженность по заработной плате за период март 2017 года - июль 2017 года в сумме 24818 (двадцать четыры тысяча восемьсот восемнадцать) рублей. 22 коп. без удержанием налога и других обязательных платежей.
Решение в части взыскания заработной платы за март 2017 года в сумме 3320 (три тысячи триста двадцать) грн.45 коп. подлежит немедленному исполнению в части взыскания заработной платы за апрель-июль 2017 года в сумме в сумме 21497 (двадцать одна тысяча четыреста дев "девяносто семь) рублей. 77 коп., после вступления решения в законную силу.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г..Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истца особа_1 (информация_1, уроженки г. Ясиноватая Донецкой области, рнокпп номер_2) суммы компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты за период март-июль 2017 в размере 4138 (четыре тысяча сто тридцать восемь) рублей. 59 коп.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815, юридический адрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, 5) в пользу государства судебный сбор вразмере 722 (семьсот двадцать два) грн. 30 коп.
В остальной части иска отказать.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного просмотрв.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в Донецкий апелляционный суд через Дружковский городской суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения, а в случае объявления только вводной и резолютивной части судебного решения или в случае рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела - со дня составления полного судебного решения.
Полное судебное решение составлено 24 января 2020.

Судья: А. М. Лакей

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/229/37/2020
ЄУН 229/3207/19
рішення
іменем україни

24 січня 2020 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Грубника О.М.,
за участю секретаря судового засідання Варламової О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати, -

В С Т А Н О В И В:

до Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява особа_1 до відповідача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати заробітної плати у зв`язку із порушенням тремінів її виплати.
У своїй позовній заяві вказала, що вона працювала електромеханіком дільниці ІІ групи у виробничому підрозділі «Ясинуватська дистанція сигналізації та зв`язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року №938 змінено тип Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство «Українська залізниця».
17.07.2017 року її було звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП у зв`язку із скороченням штату (наказ з особового складу від 10.07.2017 року №8818/дн-ос.
За першу половину березня 2017 року позивачка отримала заробітну плату в розмірі 2242, 25 грн. через касу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (м.Лиман). При цьому, іншу частину за березень 2017 року їй не було виплачено.
Заробітна плата за квітень 2017 року складає в розмірі 3362, 33 грн., за травень 2017 року 3362, 33 грн., за червень 851, 22 грн., за липень 2017 року 715, 25 грн.
Отже, відповідач нарахував, проте не сплатив їй заробітну плату за період з березня 2017 року (з урахування сплаченого авансу) по липень 2017 року включно в загальному розмірі 11197, 63 грн.
Частиною 1 ст.83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника, йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Згідно із ч.1 ст.44 КЗпП України, при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у п.6 ст.36 та п.п.1, 2 ст.40 цього кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
З розрахункової відомості за липень 2017 року вбачається, що при звільненні у зв`язку із скороченням посади, їй було нараховані компенсація за 26 днів невикористаної щорічної відпустки у розмірі 6151, 34 грн. та вихідна допомога у розмірі одного середньомісячного заробітку згідно ст.44 КЗпП України у розмірі 7055, 30 грн.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмірі сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.
Поряд з цим, згідно додатку до наказу №Ц-2-25/1666-17 винагорода за 2016 рік для працівників Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» проводиться у розмірі 52, 5 % від окладу за грудень 2016 року. Відповідно до наказу №Ц-2-25/1666-17, сума винагороди за підсумками роботи за 2016 рік, яка належить їй до виплати, складає 2079, 53 грн., що підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, при порушенні термінів виплати зарплати роботодавець зобов`язаний виплатити працівнику компенсацію за втрату зарплати у зв`язку з інфляцією. Ст.34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Загальна сума компенсації за втрату частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, за період з березня 2017 року по квітень 2019 року на нараховану до виплати заробітну плату за березень-липень 2017 року становить 4353, 81 грн.
Просить стягнути з відповідача на її користь, заборгованість за трудовим договором за період з 1 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 11197, 63 грн., грошову компенсацію за 19 днів невикористаної щорічної відпустки у розмірі 6151, 34 грн., компенсацію вихідної допомоги у розмірі 7055, 30 грн., всього у сумі 24404, 27 грн.; суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 01 березня 2017 року по липень 2017 року на нараховану заробітну плату в розмірі 4353, 81 грн.; суму винагороди за підсумками роботи за 2016 рік в розмірі 52, 5 % від місячної тарифної ставки за грудень 2016 року у розмірі 2079, 53 грн.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 02 липня 2019 року провадження в справі було відкрито (а.с.33).
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 23 серпня 2019 року було задоволено клопотання позивачки про витерубвання доказів (а.с.73).
В судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, просить задовольнити позовні вимоги, проти заочного рішення не заперечує.
06 серпня 2019 року позивач особа_1 надала суду відповідь на відзив (а.с.63-69).
В судове засіданні представник відповідача не з`явився, про місце, дату, час розгляду справи повідомлялися належним чином: судовою повісткою. Просив суд відмовити у позові та розглянути справу без його участі (а.с.52).
06 серпня 2019 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву (а.с.51-52).
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного Трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Частиною 1 ст.44 КЗпП України, визначено, що при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Положеннями ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки», передбачено обов`язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», позивач перебував з відповідачем в трудових відносинах до 17 липня 2017 року, але при звільненні не отримав всі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду з прав людини та нормам діючого законодавства України.
Як вбачається з роз`яснень викладених у п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, а саме трудовою книжкою серія номер_1 підтверджено, що позивачка особа_1 працювала на посаді електромеханіка дільниці ІІ групи бригади з технічного обслуговування телеграфного зв`язку лінійно-виробничої дільниці зв`язку виробничого підрозділу «Ясинуватська дистанція сигналізації та зв`язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (а.с.16-20).
17 липня 2017 року була звільнена у зв`язку зі скороченням штату відповідно до наказу №8818/дн-ос від 10 липня 2017 року за ст.40 п.1 КЗпП України (а.с. 20).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", прийнятою відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", вирішено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства "Донецька залізниця".
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію АТ "Українська залізниця". Державне підприємство "Донецька залізниця" реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та є регіональною філією даного товариства.
Таким чином, враховуючи наведене та дані, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпримців та громадських формувань, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником. А тому, саме АТ «Укрзалізниця» несе обов`язок щодо виплати заборгованості заробітної плати перед працівниками, яка виникла у ДП «Донецька залізниця».
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З позовної заяви вбачається, що позивачка помилково при обчисленні заборгованості по заробітній платі виходила з сум до виплати після утримання податків і обов`язкових платежів, без урахування Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстат, від 13.01.2004, № 5, яка містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.
Згідно довідки щодо сум нарахованої заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року вбачається, що особа_1 нараховано в березні 2017 року всього 5562, 70 грн., до виплати 4423, 36 грн., в квітні 2017 року всього 3362, 33 грн., до виплати 2673, 67 грн., в травні 2017 року всього 3362, 33 грн., до виплати 2673, 67 грн.; в червні 2017 року всього 851, 22 грн., до виплати 676, 88 грн., в липні 2017 року всього 13921, 89 грн., до виплати 11141, 00 грн.(а.с.23-27). Вказані розрахунки заробітної плати відповідають вимогам ст.110 КЗпП України. При цьому, суд приймає до уваги твердження позивача, вказані у позовній заяві, що нею було отримано заробітну плату за першу половину березня 2017 року через касу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (м.Лиман) в розмірі 2242, 25 грн.
У індивідуальній відомості Пенсійного фонду України застрахованої особи, зазначена наступна інформація по заробітній платі позивачки особа_1 : за березень 2017 року - 5562, 70 грн., за квітень 2017 року - 0, 00 грн., за травень 2017 року - 0, 00 грн., за червень 2017 року - 0, 00 грн., за липень 2017 року - 0, 00 грн.
Поряд з цим, з приводу заборгованості яка виникла за період з березня 2017 року по липень 2017 року, відповідач зазначає, що відсутня первинна документація, а також доступ до неї, для нарахування та виплати позивачу заробітної плати, а тому не можливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період. Одночасно з цим, відповідач зазначає, що позивачем отримано заробітну плату за першу половину березня 2017 року. З наданих відповідачем видаткового касового ордеру від 20 вересня 2017 року та платіжної відомості № 9 від 20 вересня 2017 року вбачається, що за березень 2017 року особа_1 отримала заробітну плату за першу половину березня 2017 року в сумі 2242, 25 грн., про що наявний підпис позивачки у платіжній відомості № 9 в графі «одержав». Таким чином, позивачка отримала частину заробітної плати за першу половину березня 2017 року, що не було спростовано позивачкою. При цьому, враховуючи зазначене, відповідачем фактично підтверджена наявність заборгованості перед позивачкою за період з березня 2017 року по липень 2017 року.
З урахуванням викладеного заборгованість по заробітній платі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача без утримання податку й інших обов`язкових платежів у сумі 24818, 22 грн. ((5562, 70-2242, 25) +3362, 33+3362, 33+851, 22+13921, 89).
Таким чином, оскільки позивачці в день звільнення відповідачем не виплачено всіх сум, що належать їй від АТ «Укрзалізниця», зокрема заробітну плату, з відповідача на користь особа_1 слід стягнути заборгованість нарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з березня по 17 липня 2017 року у сумі 24818, 22 грн.
Відповідно до положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачкою має довести саме роботодавець.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування зазначеної довідки та на відсутність заборгованості перед позивачкою. Станом на час розгляду справи судом заборгованість позивачці відповідачем не виплачена.
Відповідно до частини 1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Записами у трудовій книжці позивача підтверджується, що позивач перебувала у трудових відносинах із відповідачем.
17 липня 2017 року позивач звільнена у зв`язку із скороченням штату за ст.40 п.1 КЗпП України.
З приводу заборгованості яка виникла за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року відповідач зазначає, що відсутня первинна документація, а також доступ до неї, для нарахування та виплати позивачці заробітної плати, а тому не можливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період.
Таким чином, відповідачем фактично підтверджена наявність заборгованості перед позивачкою за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року.
Відповідно до частини 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст.8 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст.21 КЗпП України), а обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Доводи відповідача про припинення нарахування заробітної плати з 20 березня 2017 року на виконання указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», а також виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, і як наслідок відсутністю доступу до первинних документів, та ухвалення рішення на підставі «розрахунків заробітної плати» та інших паперів складених після 20 березня 2017 року невідомими особами, суд не приймає з наведених вище підстав, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Також, з матеріалів справи, а саме наданої відповідачем копії науково - правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 року № 126 - 221102, який складений на замовлення ПАТ «Укрзалізниця», встановлено, що:
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 682-Н від 12.05.2017 року «Про формування робочої комісії з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку працівників структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» створена робоча комісія з працівників регіональної філії «Донецька залізниця» до моменту закінчення скорочення штату працівників Донецької дирекції залізничних перевезень з метою опрацювання документів вказаної дирекції, повноти утримань та перерахування податків і зборів, формування документів обліку та розрахунку заробітної плати, відображення господарських операцій в фінансовій звітності та з інших питань фінансової діяльності;
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» уведено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», яким враховується нестандартна ситуація та особливості роботи регіональної філії «Донецька залізниця», оскільки частина структурних підрозділів та працівників знаходяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, а виплата здійснюється на контрольованій території України регіональною філією «Донецька залізниця» через каси структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» за місцем їх знаходження (м.Лиман) та регламентується здійснення проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів відповідної дирекції робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень».
Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст.47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України.
Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Проте заробітна плата, відповідно до ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати.
Відповідно до частини першої ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша ст.129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій ст.10 ЦПК України.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
В рішенні у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1 (п.22).
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, оскільки відповідач не спростував надані позивачкою розрахунки заборгованості по заробітній платі (за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року зокрема), у строки, встановлені частиною 1 ст.116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачці від підприємства як при звільненні, так і на час розгляду справи судом.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року у розмірі 3320, 45 грн. (5562, 70- 2242, 25).

Щодо вимоги позивачки про стягнення на її користь з відповідача втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати слід врахувати наступне.
Відповідно до ст. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці`компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (стаття 1).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (стаття 2).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).
Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати `Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».
Відповідно до п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14, від 14.12.2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно до ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у звязку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.
Згідно розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який надано позивачем, сума такої компенсації складає за березень-липень 2017 року у сумі 4353, 81 грн.
Проте враховуючи, що сума заборгованості за березень 2017 року перерахована, то сума компенсації втрати грошових доходів у зв`язку з порушення термінів їх виплати також підлягає перерахунку. Компенсація розраховується станом на 24 січня 2020 року на день ухвалення рішення судом.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів).
Тобто, для нарахування компенсації за час затримки виплати на зазначені доходи, з них необхідно відрахувати податок з доходів фізичних осіб, який, відповідно до пункту 167.1 Податкового кодексу України, складає 18% доходу, та військовий збір, який, відповідно до п.п. 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, складає 1, 5%.
Компенсація за час затримки розраховується на день постановлення рішення судом січень 2020 року складає:
1) за березень 2017 року = 5562, 70 грн. (нарахована заробітна плата за березень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = (4423, 36 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) - 2242, 25 (сума отримана за березень 2017 року) х 24, 9% (коефіцієнт інфляції) = 543, 10 грн.
2) за квітень 2017 року = 3362, 33 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 2673, 67 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 23, 8% (коефіцієнт інфляції) = 636, 33 грн.
3) за травень 2017 року = 3362, 33 грн. (нарахована заробітна плата за травень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 2673, 67 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 22, 2% (коефіцієнт інфляції) = 593, 55 грн.
4) за червень 2017 року = 851, 22 грн. (нарахована заробітна плата за червень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 676, 88 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 20, 3% (коефіцієнт інфляції) = 137, 41 грн.
5) за липень 2017 року = 13921, 89 (нарахована заробітна плата за червень 2017 року + компенсація з невикористані дні відпустки + вихідна допомога) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 11141, 00 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 20, 0% (коефіцієнт інфляції) = 2228, 20 грн.
В свою чергу, загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків виплати доходів за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року, яка була розрахована на момент ухвалення рішення, складає 4138, 59 грн.(543, 10 +636, 33+593, 55+137, 41+2228, 20).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивач підтвердила наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати за березень - липень 2017 року у розмірі: 24818, 22 грн та компенсації втрати частини грошових доходів за березень-липень 2017року у розмірі 4138, 59 грн.

Крім того, у позові позивачка просить також стягнути на її користь винагороду за підсумками роботи за 2016 рік, в розмірі 52, 5 % в сумі 2079, 53 грн. Суд вирішуючи дані позовні вимоги, виходить з наступного.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці», визначено структуру заробітної плати, яка складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також заохочувальних та компенсаційних виплат. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Отже, при вирішенні спорів про виплату премій необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.
Згідно п.п. 3.2.24 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілкина 2002 - 2006 роки (з наступними змінами та доповненнями), винагорода за підсумками роботи за весь рік виплачується згідно Положення, яке є невід`ємною частиною Галузевої угоди.
Положенням про виплату винагороди за підсумками роботи за рік передбачено, що виплата винагороди проводиться при умові забезпечення виконання обсягу роботи (перевезень, товарної продукції, реалізації та інш.) за рік та наявності прибутку в цілому по Укрзалізниці.
Винагорода виплачується за результатами роботи календарного року після підведення підсумків фінансово-господарської діяльності.
Винагорода за підсумком роботи за рік виплачується працівникам, які знаходяться в штаті підприємства (організації, відособленого структурного підрозділу) і пропрацювали весь календарний рік.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що підстав для нарахування та стягнення на користь позивача винагороди за підсумком роботи за 2016 рік відсутні, оскільки відповідного наказу по структурному підрозділу, де працювала особа_1 , не видавалося.
Оскільки рішення про виплату винагороди за підсумками роботи за 2016 рік керівництвом структурного підрозділу не приймалося, а також відсутні докази на те, що такі виплати здійснювалися іншим працівникам, підстави для задоволення вимог позивачки в цій частині відсутні.
Відповідно до частин 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п 1 п.1 частини 2, частини 1 ст.4 Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Позивачка звернулася до суду з позовом 10 червня 2019 року.
Відповідно до ст.7 Закону України від 23.11.2018 року «Про Державний бюджет України на 2019 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року встановлено у розмірі 1921 гривня.
Отже, відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено частково, то з відповідача АТ «Укрзалізниця» на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати має бути стягнуто судовий збір в розмірі 722, 30 грн. ((28956, 81/30837, 89)*768, 40).
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, одноразової грошової вихідної допомоги - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивачки особа_1 ( інформація_1 , уродженки м.Ясинувата, Донецької області, рнокпп номер_2 ), заборгованість по заробітній платі за період березень 2017 року - липень 2017 року в сумі 24818 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 22 коп. без утриманням податку й інших обов`язкових платежів.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за березень 2017 року в сумі 3320 (три тисячі триста двадцять) грн.45 коп. підлягає негайному виконанню, в частині стягнення заробітної плати за квітень-липень 2017 року в сумі в сумі 21497 (двадцять одна тисяча чотириста дев"яносто сім) грн. 77 коп., після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивача особа_1 ( інформація_1 , уродженки м.Ясинувата, Донецької області, рнокпп номер_2 ) суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період березень-липень 2017 року у розмірі 4138 (чотири тисячі сто тридцять вісім) грн. 59 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) на користь держави судовий збір в розмірі 722 (сімсот двадцять дві) грн. 30 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 січня 2020 року.

Суддя: О. М. Грубник