АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты
233 № 233/6093/19
Р Е Ш Е Н И Е
именем украины
12 февраля 2020 Арбитражный суд в составе:
председательствующего судьи [М.] В. С.,
с участием секретаря судебного заседания Лиман С.М.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства в зале суда гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате-
В С Т, А Н О В И Л:
В Константиновский районный суд с иском обратилась особа_1, в котором просила взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 12182, 32 грн. В обоснование указанных требований истец ссылался на то, что в соответствующий период она работала сторожем в производственномподразделе «Дебальцевская дистанция пути» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Укрзализныця». С марта 2017 работодатель прекратил выплачивать ей заработную плату, хотя продолжал ее начислять. По состоянию на 17 июля 2017 размер начисленной, но не выплаченной ему заработной платы за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 составляет 15 274 грн 36 коп., За вычетом
Ответчик предоставил отзыв на иск, вкотором исковые требования не признал, ссылаясь на наличие форс-мажорных обстоятельств, повлекших НЕ выплату заработной платы истцу, а именно: захват неизвестными лицами административного здания и производственных объектов АО «Укрзализныця», расположенных в г.. Донецк, в связи с чем у ответчика с 16.03.2017 года отсутствует доступ к документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и другой), к компьютерным базам и утрачен контроль над хозяйственной деятельнистю. В связи с отсутствием первичных документов в структурному подразделению «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Укрзализныця» подтвердить информацию о фактическом выполнении работ и осуществить начисление заработной платы невозможно. Считает, что истцом не доказан факт выполнения им трудовых обязанностей в спорный период с 16 марта 2017 по 17 июля 2017 года и размер задолженности по заработной плате. За первую половину марта 2017 года истцу была начислена заработная плата, полученная ею в размере 1320, 62 грн.
Истец в судебное заседание не явилась, о дате, времени и месте его проведения извещен надлежащим образом, предоставила ходатайство о рассмотрении дела в ее отсутствие.
Представитель ответчика АО «Укрзализныця» в судебное заседание не явился, о дате, времени и месте его проведения ответчик извещен надлежащим образом, предоставил ходатайство о рассмотрении дела в отсутствие его представителя.
выяснив обстоятельствадела, исследовав доказательства, представленные в их подтверждение, суд пришел к выводу о возможности частичного удовлетворения исковых требований по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1 работала в должности сторожа, в частности с 13 июля 2016 в реорганизованном на основании приказа ОАО «Украинская железная дорога» №303 от 15.04.2016 года производственном подразделении «Дебальцевская дистанция пути» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» региональной филиала «Донецкая железная дорога» Публичныеого акционерного общества «Украинская железная дорога».
17 июля 2017 на основании приказа от 10.07.2017 года № 7671 / ДН-ОС истец была освобождена в связи с сокращением штата по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины. Указанные обстоятельства подтверждаются трудовой книжкой особа_1 серии номер_1 копия которой приобщена к материалам дела.
Согласно постановлению Кабинета министров Украины № 938 от 31.10.2018 г.. Публичное акционерное общество «Украинская железная дорога» изменило название на Акционерное общество «Украинка железная дорога «.
Статьей 43 Конституции Украины гарантировано право каждого на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 113 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).
Согласно ст. 44 КЗоТ Украины при прекращении Трудового договора по основаниям, запредназначенных в пункте 6 статьи 36 и пунктах 1, 2 и 6 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Частью 1 статьи 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы, А I группы.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украини владелец или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявленныхния уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно части 2 ст. 30 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате праци «работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст. 8 Закона Украины от 16.07.1999 года № 996-XIV «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Соответственностатье 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. Указанная норма права корреспондируется с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью статьи встановлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Во исполнение указанного долга работодатель предоставлял истцу соответствующие сведения. Так, ответчиком предоставлены копии табуляграмм по расчету заработной платы особа_1, согласно которым истцу в январе 2017 была начислена заработная плата в размере 3659, 32 грн., В феврале 2017 — в размере 3336, 03 грн .; за март 2017 года в г.ОЗМиР 3349, 96 грн, за апрель 2017 года в размере 693, 27 грн, за май 2017 года в размере 304, 25 грн, за июнь 2017 года в размере 382, 72 грн, за июль 2017 года в размере 9199, 20 грн, в которую вошли компенсация за неиспользованный отпуск за 39 дней, выходное пособие при сокращении. В период с марта 2017 по июль 2017 заработная плата была начислена с учетом времени простоя.
Указанные сведения соответствуют сведениям, содержащимся в документах, копии которых предоставлены ответчикем, а именно: в личных карточках истца, его трудовой книжки номер_1 паспорта гражданина Украины, карточки налогоплательщика, табелей учета использования рабочего времени за март, апрель, май, июнь, июль 2017 года, приказа (распоряжения) № 6 / в от 16.01.2017 г.. о предоставлении дополнительного отпуска, лицевой счет истца 2017, копию приказа (распоряжения) № 7671 / ДН-ОС от 10.07.2017 г.. о прекращении Трудового договора (контракта) с особа_1, табельный номер 6208, в котором отметьено, что он уволен 17.07.2017 г.. за п.1 ст. 40 КЗоТ Украины и согласно ст. 44 КЗоТ Украины предоставлены соответствующие льготы и компенсации, компенсация за 39 дней отпуска, сообщение производственной единицы «Дебальцевская дистанция пути» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» работника о ликвидации и вывода из штатного расписания ее должности, справка-расчет неиспользованных дней отпуска, за которые надается компенсация при увольнении, расчет оплаты отпуска, справки об отсутствии депонированной заработной платы и об отсутствии задолженности за спецодежду и спецобувь.
Главным бухгалтером и главным инженером ОП «Дебальцевская дистанция пути» было осуществлено расчет задолженности по заработной плате, согласно которому по состоянию на 17 июля 2017 размер начисленной, но не выплаченной истцу заработной платы за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 составляет 15 274 грн36 коп., За вычетом обязательных платежей ее размер соответствует 12 182 грн 32 коп.
Согласно справке от 28.11.2019 г.. За № 1469/2 и ведомости на выплату денег за март 2017 № 5 истцу за первую половину марта 2017 была начислена заработная плата в размере 1660, 78 грн., Которую после вычета обов` языковых налогов и сборов получено ею 25 июля 2017 в размере 1320, 62 грн., начисления заработной платы с 16 марта 2017 по июль 2017 не проводилось.
посыодоления ответчика о невозможности расчета задолженности по заработной плате из-за отсутствия у работодателя оригиналов первичных документов по размеру выполненной работы и размера задолженности не опровергает выводов суда, поскольку обязанность вести учет отработанного времени и размера заработной платы возложена только на работодателя, обстоятельства, которые обусловливают отсутствие первичной документации, не освобождают работодателя от обязанности выплачивать заработную плату работнику, право на которую гарантоване Конституцией Украины.
Согласно правовым заключением Верховного Суда в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда, который изложен в постановлении от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя. Итак отсутствие у ответчика первичной документации не является основанием для НЕ начисления, но не выплаты истцу заработной платы.
Наличие форс-мажорных обстоятельств, повлекшихневыплату заработной платы и отсутствие сведений об учете отработанного времени, не опровергает выводов суда, поскольку право на заработную плату гарантированное статьей 43 Конституции Украины и отсутствие вины ответчика в невыполнении своих обязанностей по выплате заработной платы не освобождает его от выполнения такого долга в следующем, а может лишь быть основанием для освобождения работодателя от ответственности, предусмотренной трудовым законодательством за указанное нарушение трудовых прав.
учовуючы то, что с 20 марта 2017 установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции на основании приказа ОАО «Украинская железная дорога» филиала «Донецкая железная дорога» № 384 от 15.03.2017 г. и приказа Дирекции №236 / ДНД от 17.03.2017 г. в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности, вызванных перекрытием всех железнодорожных путей, ведущих к линии разграничения с неподконтрольной украинской власти территории, а в соответствии с ч. 1 ст. 113 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада), суд пришел к выводу о том, что расчет задолженности по заработной плате, предоставленный истцом, соответствует обстоятельствам дела.
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» удовлетворяя требования об оплате труда, судпривести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Истец, осуществляя расчет задолженности по заработной плате не учла вышеуказанные положения и указала сумму задолженности по заработной плате послесодержанием обязательных налогов и сборов, а также не учла уплаченный ей аванс, который был начислен в размере 1660, 78 грн, который после вычета обязательных налогов и сборов получено истцом в размере 1320, 62 грн.
Рассматривая вопрос о размере задолженности по заработной плате ответчика перед истцом, суд пришел к выводу о том, что ответчиком АО «Украинская железная дорога» не опровергнут расчет, предоставленный истцом в части задолженности по заработной плате в размере 13 613 гРивен 58 копеек (15274, 36 — 1660, 78). Вместе с тем, суд пришел к выводу о необоснованности расчета истца в части задолженности по заработной плате в размере 1660, 78 грн., Поскольку указанные средства после удержанием из них обязательных налогов и сборов были получены истцом в размере 1320, 62 грн.
Подытоживая вышесказанное, суд пришел к выводу о необходимости частично удовлетворить исковые требования и взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженностиость по заработной плате за период с марта 2017 по июль 2017 в размере 13613, 58 грн. с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
В соответствии с п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
Поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора, на основании ст. 141 ГПК Украины в связи с частичным удовлетворением иска с ответчика в доходгосударства подлежит взысканию судебный сбор в размере 684, 85 грн.
Руководствуясь ст.ст. 141, 259, 264−265, 273, 274−279, 354, 430, п.п.15.5 раздела ХИИИ Переходных положений ГПК Украины, —
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженность по заработнойй плате за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 в размере 13 613 (тринадцати тысяч шестисот тринадцати) рублей 58 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
В удовлетворении исковых требований в части взыскания с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженности по заработной плате в размере 1660 (одной тысячи шестисот шестидесяти) рублей 78 копеек — отказать.
Взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» вдоход государства судебный сбор в размере 684 (шестисот восьмидесяти четырех) рублей 85 копеек.
Допустить немедленное исполнение решения в части взыскания задолженности по заработной плате за один месяц — за апрель 2017 года в размере 693 (шестисот девяноста трех) рублей 27 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Арбитражный суд Донецкой области.
Участник дела, которому полное решение не быловручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда — если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Истец особа_1, место прописки: адрес_1, рнокпп номер_2. Ответчик: Акционерное общество «Украинская железная дорога», местонахождение: 83680, г.. Киев, ул. Тверская, д. 5, код егрпоу 40075815.
судья
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
233 № 233/6093/19
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
12 лютого 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді [М.] В. С.,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, —
В С Т, А Н О В И В:
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася особа_1, в якому просила стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 12182, 32 грн. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалася на те, що у відповідний період вона працювала сторожем у виробничому підрозділі «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату, хоча продовжував її нараховувати. Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року складає 15 274 грн 36 коп., після вирахування
Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, що спричинили не виплату заробітної плати позивачу, а саме: захоплення невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів АТ «Укрзалізниця», розташованих у м. Донецьк, в зв`язку з чим у відповідача з 16.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. У зв`язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» підтвердити інформацію щодо фактичного виконання робіт та здійснити нарахування заробітної плати не можливо. Вважає, що позивачем не доведений факт виконання ним трудових обов`язків у спірний період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року та розмір заборгованості по заробітній платі. За першу половину березня 2017 року позивачу була нарахована заробітна плата, яка отримана нею в розмірі 1320, 62 грн.
Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення відповідач повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 працювала на посаді сторожа, зокрема з 13 липня 2016 року у реорганізованому на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» №303 від 15.04.2016 року виробничому підрозділі «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
17 липня 2017 року на підставі наказу від 10.07.2017 року № 7671/дн-ОС позивач була звільнена у зв`язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою особа_1 серії номер_1, копія якої долучена до матеріалів справи.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 938 від 31.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінило назву на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Згідно з ст. 44 КЗпП України при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи, А I групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно з ст. 8 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
На виконання вказаного обов`язку роботодавець надавав позивачу відповідні відомості. Так, відповідачем надано копії табуляграм щодо розрахунку заробітної плати особа_1, відповідно до яких позивачу в січні 2017 року було нараховано заробітну плату в розмірі 3659, 32 грн., в лютому 2017 року — в розмірі 3336, 03 грн.; за березень 2017 року в розмірі 3349, 96 грн, за квітень 2017 року в розмірі 693, 27 грн, за травень 2017 року в розмірі 304, 25 грн, за червень 2017 року в розмірі 382, 72 грн, за липень 2017 року в розмірі 9199, 20 грн, до якої увійшли компенсація за невикористану відпустку за 39 днів, вихідна допомога при скороченні. У період з березня 2017 року по липень 2017 року заробітну плату було нараховано з урахуванням часу простою.
Вказані відомості відповідають відомостям, які містяться в документах, копії яких надані відповідачем, а саме: в особових картках позивача, її трудової книжки номер_1, паспорту громадянина України, картки платника податків, табелів обліку використання робочого часу за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року, наказу (розпорядження) № 6/в від 16.01.2017 р. про надання додаткової відпустки, особовий рахунок позивача за 2017 рік, копію наказу (розпорядження) № 7671/дн-ОС від 10.07.2017 р. про припинення Трудового договору (контракту) з особа_1, табельний номер 6208, в якому зазначено, що її звільнено 17.07.2017 р. за п .1 ст. 40 КЗпП України та згідно із ст. 44 КЗпП України надано відповідні пільги та компенсації, компенсація за 39 днів відпустки, повідомлення виробничої одиниці «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» працівника про ліквідацію та виведення зі штатного розпису її посади, довідка-розрахунок невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення, розрахунок оплати відпустки, довідки про відсутність депонованої заробітної плати та про відсутність заборгованості за спецодяг та спецвзуття.
Головним бухгалтером та головним інженером ВП «Дебальцевська дистанція колії» було здійснено розрахунок заборгованості із заробітної плати, згідно з яким станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої позивачу заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року складає 15 274 грн 36 коп., після вирахування обов`язкових платежів її розмір відповідає 12 182 грн 32 коп.
Відповідно до довідки від 28.11.2019 р. за № 1469/2 та відомості на виплату грошей за березень 2017 р. № 5 позивачу за першу половину березня 2017 року було нараховано заробітну плату в розмірі 1660, 78 грн., яку після вирахування обов`язкових податків та зборів отримано нею 25 липня 2017 р. в розмірі 1320, 62 грн., нарахування заробітної плати з 16 березня 2017 року по липень 2017 року не здійснювалося.
Посилання відповідача про неможливість розрахунку заборгованості по заробітній платі через відсутність у роботодавця оригіналів первинних документів щодо розміру виконаної роботи та розміру заборгованості не спростовує висновків суду, оскільки обов`язок вести облік відпрацьованого часу та розміру заробітної плати покладено лише на роботодавця, обставини, які зумовлюють відсутність первинної документації, не звільняють роботодавця від обов`язку сплачувати заробітну плату працівнику, право на яку гарантоване Конституцією України.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.
Наявність форс-мажорних обставин, що спричинили невиплату заробітної плати та відсутність відомостей про облік відпрацьованого часу, не спростовує висновків суду, оскільки право на заробітну плату гарантоване статтею 43 Конституції України та відсутність вини відповідача у невиконанні своїх обов`язків щодо виплати заробітної плати не звільняє його від виконання такого обов`язку в наступному, а може лише бути підставою для звільнення роботодавця від відповідальності, передбаченої трудовим законодавством за вказане порушення трудових прав.
Враховуючи те, що з 20 березня 2017 р. встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька залізниця» № 384 від 15.03.2017 р. та наказу Дирекції №236/днд від 17.03.2017 р. у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольної українській владі територією, а відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), суд дійшов висновку про те, що розрахунок заборгованості по заробітній платі, наданий позивачем, відповідає обставинам справи.
Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості по заробітній платі не врахувала вищезазначені положення та вказала суму заборгованості по заробітній платі після утриманням обов`язкових податків та зборів, а також не врахувала сплачений їй аванс, який було нараховано в розмірі 1660, 78 грн, який після вирахування обов`язкових податків та зборів отримано позивачем в розмірі 1320, 62 грн.
Розглядаючи питання про розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачем АТ «Українська залізниця» не спростовано розрахунок, наданий позивачем в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 13 613 гривень 58 копійок (15274, 36 — 1660, 78). Разом з тим, суд дійшов висновку про необґрунтованість розрахунку позивача в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 1660, 78 грн., оскільки вказані кошти після утриманням з них обов`язкових податків та зборів були отримані позивачем в розмірі 1320, 62 грн.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з березня 2017 року по липень 2017 року у розмірі 13613, 58 грн. з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 684, 85 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264−265, 273, 274−279, 354, 430, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, —
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у розмірі 13 613 (тринадцяти тисяч шестисот тринадцяти) гривень 58 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
В задоволені позовних вимог в частині стягнення з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 1660 (однієї тисячі шестисот шістдесяти) гривень 78 копійок — відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 684 (шестисот вісімдесяти чотирьох) гривень 85 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць — за квітень 2017 року в розмірі 693 (шестисот дев`яноста трьох) гривень 27 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: особа_1, зареєстроване місце проживання: адреса_1, рнокпп номер_2. Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: 83680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код єдрпоу 40075815.
Суддя
Р Е Ш Е Н И Е
именем украины
12 февраля 2020 Арбитражный суд в составе:
председательствующего судьи [М.] В. С.,
с участием секретаря судебного заседания Лиман С.М.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства в зале суда гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате-
В С Т, А Н О В И Л:
В Константиновский районный суд с иском обратилась особа_1, в котором просила взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 12182, 32 грн. В обоснование указанных требований истец ссылался на то, что в соответствующий период она работала сторожем в производственномподразделе «Дебальцевская дистанция пути» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Укрзализныця». С марта 2017 работодатель прекратил выплачивать ей заработную плату, хотя продолжал ее начислять. По состоянию на 17 июля 2017 размер начисленной, но не выплаченной ему заработной платы за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 составляет 15 274 грн 36 коп., За вычетом
Ответчик предоставил отзыв на иск, вкотором исковые требования не признал, ссылаясь на наличие форс-мажорных обстоятельств, повлекших НЕ выплату заработной платы истцу, а именно: захват неизвестными лицами административного здания и производственных объектов АО «Укрзализныця», расположенных в г.. Донецк, в связи с чем у ответчика с 16.03.2017 года отсутствует доступ к документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и другой), к компьютерным базам и утрачен контроль над хозяйственной деятельнистю. В связи с отсутствием первичных документов в структурному подразделению «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Укрзализныця» подтвердить информацию о фактическом выполнении работ и осуществить начисление заработной платы невозможно. Считает, что истцом не доказан факт выполнения им трудовых обязанностей в спорный период с 16 марта 2017 по 17 июля 2017 года и размер задолженности по заработной плате. За первую половину марта 2017 года истцу была начислена заработная плата, полученная ею в размере 1320, 62 грн.
Истец в судебное заседание не явилась, о дате, времени и месте его проведения извещен надлежащим образом, предоставила ходатайство о рассмотрении дела в ее отсутствие.
Представитель ответчика АО «Укрзализныця» в судебное заседание не явился, о дате, времени и месте его проведения ответчик извещен надлежащим образом, предоставил ходатайство о рассмотрении дела в отсутствие его представителя.
выяснив обстоятельствадела, исследовав доказательства, представленные в их подтверждение, суд пришел к выводу о возможности частичного удовлетворения исковых требований по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1 работала в должности сторожа, в частности с 13 июля 2016 в реорганизованном на основании приказа ОАО «Украинская железная дорога» №303 от 15.04.2016 года производственном подразделении «Дебальцевская дистанция пути» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» региональной филиала «Донецкая железная дорога» Публичныеого акционерного общества «Украинская железная дорога».
17 июля 2017 на основании приказа от 10.07.2017 года № 7671 / ДН-ОС истец была освобождена в связи с сокращением штата по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины. Указанные обстоятельства подтверждаются трудовой книжкой особа_1 серии номер_1 копия которой приобщена к материалам дела.
Согласно постановлению Кабинета министров Украины № 938 от 31.10.2018 г.. Публичное акционерное общество «Украинская железная дорога» изменило название на Акционерное общество «Украинка железная дорога «.
Статьей 43 Конституции Украины гарантировано право каждого на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 113 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).
Согласно ст. 44 КЗоТ Украины при прекращении Трудового договора по основаниям, запредназначенных в пункте 6 статьи 36 и пунктах 1, 2 и 6 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Частью 1 статьи 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы, А I группы.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украини владелец или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявленныхния уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно части 2 ст. 30 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате праци «работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст. 8 Закона Украины от 16.07.1999 года № 996-XIV «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Соответственностатье 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. Указанная норма права корреспондируется с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью статьи встановлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Во исполнение указанного долга работодатель предоставлял истцу соответствующие сведения. Так, ответчиком предоставлены копии табуляграмм по расчету заработной платы особа_1, согласно которым истцу в январе 2017 была начислена заработная плата в размере 3659, 32 грн., В феврале 2017 — в размере 3336, 03 грн .; за март 2017 года в г.ОЗМиР 3349, 96 грн, за апрель 2017 года в размере 693, 27 грн, за май 2017 года в размере 304, 25 грн, за июнь 2017 года в размере 382, 72 грн, за июль 2017 года в размере 9199, 20 грн, в которую вошли компенсация за неиспользованный отпуск за 39 дней, выходное пособие при сокращении. В период с марта 2017 по июль 2017 заработная плата была начислена с учетом времени простоя.
Указанные сведения соответствуют сведениям, содержащимся в документах, копии которых предоставлены ответчикем, а именно: в личных карточках истца, его трудовой книжки номер_1 паспорта гражданина Украины, карточки налогоплательщика, табелей учета использования рабочего времени за март, апрель, май, июнь, июль 2017 года, приказа (распоряжения) № 6 / в от 16.01.2017 г.. о предоставлении дополнительного отпуска, лицевой счет истца 2017, копию приказа (распоряжения) № 7671 / ДН-ОС от 10.07.2017 г.. о прекращении Трудового договора (контракта) с особа_1, табельный номер 6208, в котором отметьено, что он уволен 17.07.2017 г.. за п.1 ст. 40 КЗоТ Украины и согласно ст. 44 КЗоТ Украины предоставлены соответствующие льготы и компенсации, компенсация за 39 дней отпуска, сообщение производственной единицы «Дебальцевская дистанция пути» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» работника о ликвидации и вывода из штатного расписания ее должности, справка-расчет неиспользованных дней отпуска, за которые надается компенсация при увольнении, расчет оплаты отпуска, справки об отсутствии депонированной заработной платы и об отсутствии задолженности за спецодежду и спецобувь.
Главным бухгалтером и главным инженером ОП «Дебальцевская дистанция пути» было осуществлено расчет задолженности по заработной плате, согласно которому по состоянию на 17 июля 2017 размер начисленной, но не выплаченной истцу заработной платы за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 составляет 15 274 грн36 коп., За вычетом обязательных платежей ее размер соответствует 12 182 грн 32 коп.
Согласно справке от 28.11.2019 г.. За № 1469/2 и ведомости на выплату денег за март 2017 № 5 истцу за первую половину марта 2017 была начислена заработная плата в размере 1660, 78 грн., Которую после вычета обов` языковых налогов и сборов получено ею 25 июля 2017 в размере 1320, 62 грн., начисления заработной платы с 16 марта 2017 по июль 2017 не проводилось.
посыодоления ответчика о невозможности расчета задолженности по заработной плате из-за отсутствия у работодателя оригиналов первичных документов по размеру выполненной работы и размера задолженности не опровергает выводов суда, поскольку обязанность вести учет отработанного времени и размера заработной платы возложена только на работодателя, обстоятельства, которые обусловливают отсутствие первичной документации, не освобождают работодателя от обязанности выплачивать заработную плату работнику, право на которую гарантоване Конституцией Украины.
Согласно правовым заключением Верховного Суда в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда, который изложен в постановлении от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя. Итак отсутствие у ответчика первичной документации не является основанием для НЕ начисления, но не выплаты истцу заработной платы.
Наличие форс-мажорных обстоятельств, повлекшихневыплату заработной платы и отсутствие сведений об учете отработанного времени, не опровергает выводов суда, поскольку право на заработную плату гарантированное статьей 43 Конституции Украины и отсутствие вины ответчика в невыполнении своих обязанностей по выплате заработной платы не освобождает его от выполнения такого долга в следующем, а может лишь быть основанием для освобождения работодателя от ответственности, предусмотренной трудовым законодательством за указанное нарушение трудовых прав.
учовуючы то, что с 20 марта 2017 установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции на основании приказа ОАО «Украинская железная дорога» филиала «Донецкая железная дорога» № 384 от 15.03.2017 г. и приказа Дирекции №236 / ДНД от 17.03.2017 г. в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности, вызванных перекрытием всех железнодорожных путей, ведущих к линии разграничения с неподконтрольной украинской власти территории, а в соответствии с ч. 1 ст. 113 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада), суд пришел к выводу о том, что расчет задолженности по заработной плате, предоставленный истцом, соответствует обстоятельствам дела.
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» удовлетворяя требования об оплате труда, судпривести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Истец, осуществляя расчет задолженности по заработной плате не учла вышеуказанные положения и указала сумму задолженности по заработной плате послесодержанием обязательных налогов и сборов, а также не учла уплаченный ей аванс, который был начислен в размере 1660, 78 грн, который после вычета обязательных налогов и сборов получено истцом в размере 1320, 62 грн.
Рассматривая вопрос о размере задолженности по заработной плате ответчика перед истцом, суд пришел к выводу о том, что ответчиком АО «Украинская железная дорога» не опровергнут расчет, предоставленный истцом в части задолженности по заработной плате в размере 13 613 гРивен 58 копеек (15274, 36 — 1660, 78). Вместе с тем, суд пришел к выводу о необоснованности расчета истца в части задолженности по заработной плате в размере 1660, 78 грн., Поскольку указанные средства после удержанием из них обязательных налогов и сборов были получены истцом в размере 1320, 62 грн.
Подытоживая вышесказанное, суд пришел к выводу о необходимости частично удовлетворить исковые требования и взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженностиость по заработной плате за период с марта 2017 по июль 2017 в размере 13613, 58 грн. с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
В соответствии с п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
Поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора, на основании ст. 141 ГПК Украины в связи с частичным удовлетворением иска с ответчика в доходгосударства подлежит взысканию судебный сбор в размере 684, 85 грн.
Руководствуясь ст.ст. 141, 259, 264−265, 273, 274−279, 354, 430, п.п.15.5 раздела ХИИИ Переходных положений ГПК Украины, —
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженность по заработнойй плате за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 в размере 13 613 (тринадцати тысяч шестисот тринадцати) рублей 58 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
В удовлетворении исковых требований в части взыскания с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженности по заработной плате в размере 1660 (одной тысячи шестисот шестидесяти) рублей 78 копеек — отказать.
Взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» вдоход государства судебный сбор в размере 684 (шестисот восьмидесяти четырех) рублей 85 копеек.
Допустить немедленное исполнение решения в части взыскания задолженности по заработной плате за один месяц — за апрель 2017 года в размере 693 (шестисот девяноста трех) рублей 27 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Арбитражный суд Донецкой области.
Участник дела, которому полное решение не быловручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда — если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Истец особа_1, место прописки: адрес_1, рнокпп номер_2. Ответчик: Акционерное общество «Украинская железная дорога», местонахождение: 83680, г.. Киев, ул. Тверская, д. 5, код егрпоу 40075815.
судья
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
233 № 233/6093/19
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
12 лютого 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді [М.] В. С.,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, —
В С Т, А Н О В И В:
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася особа_1, в якому просила стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 12182, 32 грн. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалася на те, що у відповідний період вона працювала сторожем у виробничому підрозділі «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату, хоча продовжував її нараховувати. Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року складає 15 274 грн 36 коп., після вирахування
Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, що спричинили не виплату заробітної плати позивачу, а саме: захоплення невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів АТ «Укрзалізниця», розташованих у м. Донецьк, в зв`язку з чим у відповідача з 16.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. У зв`язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» підтвердити інформацію щодо фактичного виконання робіт та здійснити нарахування заробітної плати не можливо. Вважає, що позивачем не доведений факт виконання ним трудових обов`язків у спірний період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року та розмір заборгованості по заробітній платі. За першу половину березня 2017 року позивачу була нарахована заробітна плата, яка отримана нею в розмірі 1320, 62 грн.
Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення відповідач повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 працювала на посаді сторожа, зокрема з 13 липня 2016 року у реорганізованому на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» №303 від 15.04.2016 року виробничому підрозділі «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
17 липня 2017 року на підставі наказу від 10.07.2017 року № 7671/дн-ОС позивач була звільнена у зв`язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою особа_1 серії номер_1, копія якої долучена до матеріалів справи.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 938 від 31.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінило назву на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Згідно з ст. 44 КЗпП України при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи, А I групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно з ст. 8 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
На виконання вказаного обов`язку роботодавець надавав позивачу відповідні відомості. Так, відповідачем надано копії табуляграм щодо розрахунку заробітної плати особа_1, відповідно до яких позивачу в січні 2017 року було нараховано заробітну плату в розмірі 3659, 32 грн., в лютому 2017 року — в розмірі 3336, 03 грн.; за березень 2017 року в розмірі 3349, 96 грн, за квітень 2017 року в розмірі 693, 27 грн, за травень 2017 року в розмірі 304, 25 грн, за червень 2017 року в розмірі 382, 72 грн, за липень 2017 року в розмірі 9199, 20 грн, до якої увійшли компенсація за невикористану відпустку за 39 днів, вихідна допомога при скороченні. У період з березня 2017 року по липень 2017 року заробітну плату було нараховано з урахуванням часу простою.
Вказані відомості відповідають відомостям, які містяться в документах, копії яких надані відповідачем, а саме: в особових картках позивача, її трудової книжки номер_1, паспорту громадянина України, картки платника податків, табелів обліку використання робочого часу за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року, наказу (розпорядження) № 6/в від 16.01.2017 р. про надання додаткової відпустки, особовий рахунок позивача за 2017 рік, копію наказу (розпорядження) № 7671/дн-ОС від 10.07.2017 р. про припинення Трудового договору (контракту) з особа_1, табельний номер 6208, в якому зазначено, що її звільнено 17.07.2017 р. за п .1 ст. 40 КЗпП України та згідно із ст. 44 КЗпП України надано відповідні пільги та компенсації, компенсація за 39 днів відпустки, повідомлення виробничої одиниці «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» працівника про ліквідацію та виведення зі штатного розпису її посади, довідка-розрахунок невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення, розрахунок оплати відпустки, довідки про відсутність депонованої заробітної плати та про відсутність заборгованості за спецодяг та спецвзуття.
Головним бухгалтером та головним інженером ВП «Дебальцевська дистанція колії» було здійснено розрахунок заборгованості із заробітної плати, згідно з яким станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої позивачу заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року складає 15 274 грн 36 коп., після вирахування обов`язкових платежів її розмір відповідає 12 182 грн 32 коп.
Відповідно до довідки від 28.11.2019 р. за № 1469/2 та відомості на виплату грошей за березень 2017 р. № 5 позивачу за першу половину березня 2017 року було нараховано заробітну плату в розмірі 1660, 78 грн., яку після вирахування обов`язкових податків та зборів отримано нею 25 липня 2017 р. в розмірі 1320, 62 грн., нарахування заробітної плати з 16 березня 2017 року по липень 2017 року не здійснювалося.
Посилання відповідача про неможливість розрахунку заборгованості по заробітній платі через відсутність у роботодавця оригіналів первинних документів щодо розміру виконаної роботи та розміру заборгованості не спростовує висновків суду, оскільки обов`язок вести облік відпрацьованого часу та розміру заробітної плати покладено лише на роботодавця, обставини, які зумовлюють відсутність первинної документації, не звільняють роботодавця від обов`язку сплачувати заробітну плату працівнику, право на яку гарантоване Конституцією України.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.
Наявність форс-мажорних обставин, що спричинили невиплату заробітної плати та відсутність відомостей про облік відпрацьованого часу, не спростовує висновків суду, оскільки право на заробітну плату гарантоване статтею 43 Конституції України та відсутність вини відповідача у невиконанні своїх обов`язків щодо виплати заробітної плати не звільняє його від виконання такого обов`язку в наступному, а може лише бути підставою для звільнення роботодавця від відповідальності, передбаченої трудовим законодавством за вказане порушення трудових прав.
Враховуючи те, що з 20 березня 2017 р. встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька залізниця» № 384 від 15.03.2017 р. та наказу Дирекції №236/днд від 17.03.2017 р. у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольної українській владі територією, а відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), суд дійшов висновку про те, що розрахунок заборгованості по заробітній платі, наданий позивачем, відповідає обставинам справи.
Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості по заробітній платі не врахувала вищезазначені положення та вказала суму заборгованості по заробітній платі після утриманням обов`язкових податків та зборів, а також не врахувала сплачений їй аванс, який було нараховано в розмірі 1660, 78 грн, який після вирахування обов`язкових податків та зборів отримано позивачем в розмірі 1320, 62 грн.
Розглядаючи питання про розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачем АТ «Українська залізниця» не спростовано розрахунок, наданий позивачем в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 13 613 гривень 58 копійок (15274, 36 — 1660, 78). Разом з тим, суд дійшов висновку про необґрунтованість розрахунку позивача в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 1660, 78 грн., оскільки вказані кошти після утриманням з них обов`язкових податків та зборів були отримані позивачем в розмірі 1320, 62 грн.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з березня 2017 року по липень 2017 року у розмірі 13613, 58 грн. з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 684, 85 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264−265, 273, 274−279, 354, 430, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, —
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у розмірі 13 613 (тринадцяти тисяч шестисот тринадцяти) гривень 58 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
В задоволені позовних вимог в частині стягнення з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 1660 (однієї тисячі шестисот шістдесяти) гривень 78 копійок — відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 684 (шестисот вісімдесяти чотирьох) гривень 85 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць — за квітень 2017 року в розмірі 693 (шестисот дев`яноста трьох) гривень 27 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: особа_1, зареєстроване місце проживання: адреса_1, рнокпп номер_2. Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: 83680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код єдрпоу 40075815.
Суддя
- ❓ Стоит ли работать в УКРЗАЛІЗНИЦЯ сторожей? →
- 👴 Работа для пенсионеров: отзывы о работе в Київ (4 отзыва) →
- 🏙️ Работа в Київ (5614 отзыва) →
