АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Производство № 2/229/144/2020
ЕУН 229/5704/19
Р Е Ш Е Н И Е
именем украины
(Заочное)
9 июля 2020 г.. Дружковка

Дружковский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи истопник А.Н.,
при секретаре судебного
заседание [В.] А.Д.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Дружковка гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к акционерномуобщества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате,

В С Т А Н О В И Л:

к Дружковского городского суда Донецкой области с исковым заявлением обратилась особа_1 в АО «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате.
В обоснование исковых требований указала, что В обоснование исковых требований указала, что с 8 июля 2016 по 17 июля 2017 работала дежурным по станции производственного подрОздил «Станция Ясиноватая» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» публичного акционерного общества «Украинская железная дорога». На основании постановления Кабинета Министров Украины от 31 октября 2018 № 938 публичное акционерное общество «Украинская железная дорога» переименовано в акционерное общество «Украинская железная дорога». С марта 2017 ответчик прекратил выплачивать истице заработную плату, хотя и продолжал ее нараховувать. По состоянию на 17 июля 2017 размер начисленной, но не выплаченной заработной платы за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 составляет 29751 грн 34 копейки (за вычетом налогов и других обязательных платежей составляет 23417, 70 грн.), Что подтверждается расчетными листами за март-июль 2017 года, выданным по месту работы. Добровольно оплатить задолженность по заработной плате должник отказывается. Сумма задолженности по заработной плате за период с марта 2017 року по июль 2017 составляет 23417, 70 грн. Просит взыскать с ответчика в ее пользу, задолженность по трудовому договору за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 в размере 23417, 70 грн.
Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 27 сентября 2019 производство по делу было открыто и дело назначено в порядке упрощенного производства в судебное заседание с вызовом сторон; удовлетворено ходатайство истца об истребовании доказательств.

В судебное заседаниеистица особа_1 и не появилась. О времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом. Просила суд рассмотреть дело без ее участия, на удовлетворении иска настаивает.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился. О времени и месте рассмотрения дела надлежащим образом, неявки суду неизвестны. При этом, заказные отправления с копией искового заявления, приложениями к нему и судебной повесткой о явке в суд были вручены представителю ответчика, о чем свидетельствуют почтове сообщения.
Согласно части первой статьи 131 ГПК Украины участники судебного процесса обязаны сообщать суду об изменении своего места жительства (пребывания, нахождения) или местонахождения во время производства дела.
В случае отсутствия заявления об изменении места жительства или местонахождения судебная повестка направляется участникам дела, которые не имеют официальной электронной почты и при отсутствии возможности известить их с помощью других средств связи, обеспечивающих фиксацию повидомлення или вызова, по последнему известному суду адресу и считается доставленной, даже если участник судебного процесса по этому адресу более не проживает или не находится ли.
Согласно части первой статьи 44 ГПК Украины участники судебного процесса и их представители должны добросовестно пользоваться процессуальными правами; злоупотребление процессуальными правами не допускается.
Согласно установившейся практике ЕСПЧ, стороны в разумные интервалы времени должны принимать меры, чтобы узнать о стан известного им судебного производства (§ 27 решения ЕСПЧ по делу "Александр [Ш.] против Украины" от 26.04.2007 года, заявление № 8371/02).
То есть, сторона, которая задействована в ходе судебного рассмотрения дела, обязана с умным интервалом времени сама интересоваться производством по ее делу, добросовестно пользоваться принадлежащими ей процессуальными правами и неукоснительно выполнять процессуальные обязанности.
Таким образом, учитывая, что представитель ответчика надлежащим образом о дате, месте и времени рассмотрения дели, причина неявки его есть неуважительными, отзыв не предоставлено, в деле есть имеющиеся данные о правах и взаимоотношения сторон, суд считает возможным в соответствии со ст. 280 ГПК Украины рассмотреть дело в порядке заочного производства в отсутствие ответчика с соблюдением требований, установленных законом, с согласия истца на рассмотрение дела в порядке заочного производства.
В связи с неявкой в ​​судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего техничного записи не производится на основании ч.2 ст.247 Гражданского процессуального кодекса Украины.

Исследовав материалы дела, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, установив и факты и соответствующие им правоотношения, суд приходит к следующим выводам.
Статьей 43 Конституции Украины закреплено право на труд и заработную плату, каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом.Согласно ст 94, 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган должны выплачивать заработную плату за выполненную работу и не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда, в соответствии с актами законодательства и коллективного договора, на основании заключенного Трудового договора, а згадной ст. 22 этого Закона, субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Частью 1 ст.44 КЗоТ Украины определено, что при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в п.1 ст.40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Положениями ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины и ст.24 Закону Украины «Об отпусках», предусмотрена обязанность работодателя при увольнении работника выплатить денежную компенсацию за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником вымоги о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Судом установлено и следует из материалов дела, а именно трудовой книжке номер_1 подтверждено, что истица ОСОБА_1работала дежурным по железнодорожной станции производственного подразделения «Станция Ясиноватая» хозяйства перевозок Станция Ясиноватая 1 класса структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога».
17 июля 2017 была освобождена в связи с сокращением штата в соответствии с приказом № 5075 / ДН / чел от 10.07.2017 года по п.1 ст. 40 КЗоТ Украины.
Постановлением Кабинета Министров Украины от 25.06.2014 года № 200 "О образованийния публичного акционерного общества "Украинская железная дорога", принятой в соответствии с Законом Украины "Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования", решено образовать публичное акционерное общество "Украинская железная дорога» на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования , которые реорганизуются путем слияния, в том числе на базе Государственного предприятия "КНецька железная дорога ".
Постановлением Кабинета Министров Украины от 02.09.2015 года № 735 утвержден Устав публичного акционерного общества "Украинская железная дорога", согласно которому общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта.
21 октября 2015 в Едином государственном реестре проведения государственной регистрации АО "Украинская железная дорога". Государственное предприятие "Донецкая железная дорога" реорганизовано путем слияния в региональный филиал "Донецкая залезница "Публичного акционерного общества" Украинская железная дорога "и является региональным филиалом данного общества.
Таким образом, учитывая изложенное и данные, внесенные в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований, АО «Укрзализныця» является правопреемником, в том числе и ГП «Донецкая железная дорога», что сейчас находится в состоянии прекращения. А потому, именно АО «Укрзализныця» несет обязанность по выплате задолженности по заработной плате перед работниками, возникшей вГП «Донецкая железная дорога».

Частью 1 ст. 13 ГПК Украины предусмотрено, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Частью 4 статьи 19 ГПК Украины предусмотрено, что упрощенное производство предназначено для рассмотрения малозначительных дел, дел, возникающих из трудовых отношений, дел незначительной сложности и других дел, длякоторых приоритетным является быстрое решение дела.
Из расчетов заработной платы за период с марта 2017 по июль 2017 усматривается, что начислено в марте 2017 всего 5706, 38 грн., К выплате 4537, 61 грн., В апреле 2017 всего 3485, 50 грн., До выплаты 2771, 60 грн., в мае 2017 года всего 197, 51 грн. к выплате 157, 06 грн., в июне 2017 всего 592, 54 грн., к выплате 471, 17 грн., в июле 2017 всего 19589, 41 грн., до выплаты 15660, 26 грн. Указанные расчеты зарИтно платы соответствуют требованиям ст.110 КЗоТ Украины.
Согласно п. 14.1.180 Налогового кодекса Украины, налоговый агент по налогу на доходы физических лиц - юридическое лицо (его филиал, отделение, другое обособленное подразделение), самозанятое лицо, представительство нерезидента - юридического лица, инвестор (оператор) по соглашению о разделе продукции, которые независимо от организационно-правового статуса и способа обложения другими налогами и / или формы начисления (выплаты, предоставления) дохода (вденежной или неденежной форме) обязаны начислять, удерживать и уплачивать налог, предусмотренный разделом IV настоящего Кодекса, в бюджет от имени и за счет физического лица с доходов, выплачиваемых такому лицу, вести налоговый учет, подавать налоговую отчетность контролирующим органам и нести ответственность за нарушение его норм в порядке, предусмотренном статьей 18 и разделом IV настоящего Кодекса.
Статьей 168 Налогового кодекса Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и сплаты (перечисление) налога в бюджет.
168.1. Налогообложение доходов, начисленных (выплаченных, предоставленных) налогоплательщику налоговым агентом.
168.1.1. Налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса.
168.1.2. Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платижним документом. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет.
Согласно ч.5 п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999 года, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. поскольку справляния и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Впрочем, как следует из искового заявления, истец просил взыскать именно задолженность в размере 23417, 70 грн с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Таким образом, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению, то есть с отвечаетвыдачи в пользу истца подлежит взысканию задолженность по заработной плате за март-июль 2017 в размере 29751, 34 гривны, а именно: (5706, 38 + 3485, 50 + 197, 51 + 592, 54 номер_2).
В соответствии с положениями статей 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Ответчиком не представлено в суд доказательств в опровержение указанной справки и отсутствия задолженности перед истцом. По состоянию на момент рассмотрения дела судом задолженность истцу едповидачем не выплачена.
Согласно части 1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные сумы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Записями в трудовой книжке истицы подтверждается, что истица находилась в трудовых отношениях с ответчиком.
17 июля 2017 истица освобождена в связи с сокращением штата по п.1 ст. 40 КЗоТ Украины.
По поводу задолженности возникшей в период с марта 2017 по 17 июля 2017 ответчик отмечает, что отсутствует первичная документация, а также доступ к нЭа, для начисления и выплаты истице заработной платы, а потому не может подтвердить, опровергнуть или предоставить информацию за указанный период.
Таким образом, ответчиком фактически подтверждено наличие задолженности перед истицей за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года.
Согласно части 2 ст.30 Закона Украины «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в устаном порядке.
Согласно ст.8 Закона Украины от 16.07.1999 года «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Ответственность за организацию бухгалтерского учета и обеспечение фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах, сохранение образработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не менее трех лет, несет собственник (собственники) или уполномоченный орган (должностное лицо), осуществляющий руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документами.
В соответствии с частями первой и седьмой статьи 9 указанного Закона, основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут стаканаадатися сводные учетные документы.
Предприятие принимает все необходимые меры для предотвращения несанкционированного и незаметного исправления записей в первичных документах и ​​регистрах бухгалтерского учета и обеспечивает их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которой владелец предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную платв (часть первая ст.21 КЗоТ Украины), а обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган, именно ответчик должен доказать, что он выплатил истцу заработную плату.
Доводы ответчика о прекращении начисления заработной платы с 20 марта 2017 года на исполнение указа Президента Украины «О решении Совета национальной безопасности и обороны Украины от 15 марта 2017« О неотложных дополнительных мерах по противодействию гибридным угрозам национые безопасности Украины », в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала« Донецкая железная дорога »ПАО« Украинская железная дорога », а также производственных подразделений подчиненных дирекции, вызванных прекращением перемещения грузов через линию соприкосновения в пределах Донецкой и Луганской областей, и как следствие отсутствием доступа к первичным документам, и принятие решенияна основании «расчета заработной платы» и других бумаг составленных после 20 марта 2017 неизвестными лицами, суд не принимает из приведенных выше оснований, поскольку они не опровергают выводов суда о наличии задолженности ответчика перед истцом по заработной плате.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, который изложен в постановлении от 28.03.2018 года по делу №243 / 5469/17 сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Также, материалов дела, а именно предоставленной ответчиком копии научно - правового заключения о невозможности выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при высвобождении работников, вызванного воздействием форс - мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) от 16.01.2018 года № 126 - 221 102, составленный по заказу ОАО «Укрзализныця», установлено, что:
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 682-Н от 12.05.2017 года «О формировании рабочей комиссии по разработке первинних документов по окончательному расчету работников структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» создана рабочая комиссия из сотрудников регионального филиала «Донецкая железная дорога» до момента окончания сокращение штата работников Донецкой дирекции железнодорожных перевозок с целью обработки документов указанной дирекции, полноты удержаний и перечисление налогов и сборов, формирование документов учета и расчета заработной платы, отражения хозяйственных операций в финнАнсова отчетности и по другим вопросам финансовой деятельности;
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 899-Н от 26.06.2017 года «О введении в действие Порядка окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »введено в действие Порядок окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок», которым учитывается нестандартная ситуация и особенности работырегионального филиала «Донецкая железная дорога», поскольку часть структурных подразделений и работников находятся на временно неконтролируемой Украины территории, а выплата осуществляется на контролируемой территории Украины региональным филиалом «Донецкая железная дорога» через кассы структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок» по месту их нахождения (г.. Лиман) и регламентируется осуществление проведения окончательного расчета с работникамиструктурных подразделений соответствующей дирекции рабочими комиссиями по обработке первичных документов по окончательного расчета с работниками структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок».
Закон Украины от 02.09.2014 года «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» не отменяет обязанностей работодателя, определенных ст.47, ст.116 КЗоТ Украины, и не предусматривает особенностей относительно сроков расчета при освонии, установленных ст.116 КЗоТ Украины.
Статьей 10 Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» установлено, что единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (ненадлежащее исполнение) обязательств, сертификат Торгово-промышленной палаты Украины.
Однако заработная плата, видповидно к ст.94 КЗоТ Украины, ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» не является ответственностью за нарушение сроков выплаты заработной платы.
Согласно части первой ст.8 Конституции Украины в Украине признается и действует принцип верховенства права. Судья, осуществляя правосудие, руководствуется верховенством права (часть первая ст.129 Конституции Украины). Аналогичное предписание закреплен в части первой ст.10 ГПК Украины.
Согласно ст.1 Протокола №1 к Конвенции о защите прав человека и основоположних свобод, ратифицированной Законом Украины от 17.07.1997 «О ратификации Конвенции о защите прав человека и основных свобод 1950 года, Первого протокола и протоколов №2, 4, 7 и 11 к Конвенции», каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своим имуществом. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, справа «Суханов и [И.] против Украины») «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание» / «правомерное ожидание» (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
В решении по делу «Кечко против Украины» от 08.11.2005 года Европейский суд по правам человека отметил, что понятие «собственности», которое содержится в первой части статьи 1 Протокола №1, имеет автономне значение, не ограничено собственностью на физические вещи и не зависит от формальной классификации в национальном законодательстве: некоторые другие права и интересы, например, долги, составляющие имущество, могут также рассматриваться как «имущественные права», и, таким образом, как « собственность »в целях указанного положения. Вопрос, требующий определения, заключается в том, имел в соответствии с обстоятельствами дела, взятых в целом, заявитель право на материальный интерес, защищенный статьей 1 Протокола №1 (п.22).
Соответственност.13 Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждый, чьи права и свободы, признанные в настоящей Конвенции, нарушены, имеет право на эффективное средство правовой защиты в государственном органе, даже если это нарушение было совершено лицами, действовавшими в официальном качестве полномочия.
Итак, поскольку ответчик не опроверг предоставленные истцом расчеты задолженности по заработной плате (за период с марта 2017 по 17 июля 2017 в частности), в сроки, установленные частью 1ст.116 КЗоТ Украины, не выплатил все суммы, принадлежащие истцу от предприятия как при увольнении, так и на время рассмотрения дела судом.
С учетом изложенного, суд приходит к выводу, что истцом при исчислении задолженности по заработной плате по ошибке были учтены суммы к выплате, следовательно задолженность по заработной плате подлежит взысканию с ответчика в пользу истца без удержания налога и других обязательных платежей за период с марта 2017 года по 17 июля 2017 в сумме29751, 34 грн. и это не является выходом за пределы исковых требований.
При этом, согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за один месяц - за март 2017 в размере 5706, 38 грн.
В соответствии со ст. 34 Закона Украиныни от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством .
Учитывая изложенные обстоятельства, суд считает, что истица подтвердила наличие задолженности ответчика по выплате заработной платы за март - июль 2017 в размере 29571, 34 грн.
В соответствии с частями 1ст.141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Согласно части 6 ст.141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Согласно п.п. 1 п.1 части 2, частини 1 ст.4 Закона Украины от 8 июля 2011 «О судебном сборе», за подачу в суд физическим лицом искового заявления имущественного характера уплачивается судебный сбор в размере 1 процент цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц, установленного законом на 01 января календарного года, в котором соответствующее заявление или жалоба подается в суд.
Истица обратилась в суд с иском 23 сентября 2019года.
Согласно ст.7 Закона Украины от 23.11.2018 года «О Государственном бюджете Украины на 2019», размер прожиточного минимума для трудоспособных лиц с 1 января 2019 установлен в размере 1921 гривна.
Итак, согласно ст.141 ГПК Украины, учитывая, что исковые требования истца удовлетворены частично, то с ответчика АО «Укрзализныця» в пользу государства, поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора за подачу иска о взыскании заработной платы должно быть взыскано судебный сборв размере 604, 82 грн. ((29751, 34 / 23417, 70 /) * 768, 40).
Руководствуясь статьями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 2080-283430 ГПК Украины, суд -

В Е Л:

Исковые требования лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу позивакыОСОБА_1 (информация_1, уроженки села Пидбир`я, Рогатинского района Ивано-Франковской области, рнокпп номер_3), задолженность по заработной плате за период март 2017 июль 2017 года в сумме 29751 (двадцать девять тысяч семьсот пятьдесят одна ) грн. 34 коп. без удержания налога и других обязательных платежей.
Решение в части взыскания заработной платы за март 2017 года в сумме 5706 (пять тысяч семьсот шесть) грн.38 коп. подлежит немедленному исполнению в части взыщетния заработной платы за апрель-июль 2017 года в сумме в сумме 24044 (двадцать четыре тысячи сорок четыре) грн. 96 коп., После вступления решения в законную силу.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815, юридический адрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, 5) в пользу государства судебный сбор в размере 604 (шестьсот) грн 82 коп.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика, которая может быть подана в течение тридцатидней со дня принятия решения.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана истцом в Донецкий апелляционный суд через Дружковский городской суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения, а в случае объявления только вводной и резолютивной части судебного решения или в случае рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела - со дня составления полного судебного решения.
Во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения пораспространению коронавирусной болезни (covid-19), сроки, определенные статьями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371 , 390, 393, 395, 398, 407, 424 настоящего Кодекса, а также другие процессуальные сроки по изменению предмета или основания иска, увеличение или уменьшение размера исковых требований, представление доказательств, истребования доказательств, обеспечения доказательств, а также сроки обращения в суд, представление отзыва и ответы на отзыв, возражения, объяснения третьего лицапо иску или отзыва, оставления искового заявления без движения, подачи заявления о пересмотре заочного решения, возвращении искового заявления, предъявления встречного иска, заявления об отмене судебного приказа, рассмотрения дела, апелляционного обжалования, рассмотрения апелляционной жалобы, кассационного обжалования, рассмотрения кассационной жалобы , подача заявления о пересмотре судебного решения по вновь открывшимся или исключительными обстоятельствами продолжаются на срок действия такого карантина.
Полное судебное решение составлено 14 2 июля020 года.

Судья: А. М. Лакей

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/229/144/2020
ЄУН 229/5704/19
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
(заочне)
09 липня 2020 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Грубника О.М.,
за участю: секретаря судового
засідання Варламової О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою звернулася особа_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 08 липня 2016 року по 17 липня 2017 року працювала черговим по станції виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 938 публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» перейменоване на акціонерне товариство «Українська залізниця». З березня 2017 року відповідач припинив виплачувати позивачці заробітну плату, хоча і продовжував її нараховувати. Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року складає 29751 грн 34 копійки (з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів складає 23417, 70 грн.), що підтверджується розрахунковими листами за березень-липень 2017 року, виданими за місцем роботи. Добровільно сплатити заборгованість по заробітній платі боржник відмовляється. Сума заборгованості по заробітній платі за період з березня 2017 року по липень 2017 року складає 23417, 70 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь, заборгованість за трудовим договором за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у розмірі 23417, 70 грн.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 27 вересня 2019 року провадження в справі було відкрито та справу призначено в порядку спрощеного провадження до судового засідання з викликом сторін; задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

В судове засідання позивачка особа_1 та не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Просила суд розглянути справу без її участі, на задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. При цьому, рекомендовані відправлення з копією позовної заяви, додатками до неї та судовою повісткою про явку до суду були вручені представнику відповідачу, про що свідчать поштові повідомлення.
Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ у справі "Олександр [Ш.] проти України" від 26.04.2007 року, заява № 8371/02).
Тобто, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Отже, враховуючи, що представник відповідача повідомлений належним чином про дату, місце та час розгляду справи, причина неявки його є неповажними, відзив не надано, у справі є наявні дані про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного Трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Частиною 1 ст.44 КЗпП України, визначено, що при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Положеннями ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки», передбачено обов`язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, а саме трудовою книжкою номер_1 підтверджено, що позивачка особа_1 працювала черговим по залізничній станції виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» господарства перевезень Станція Ясинувата 1 класу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
17 липня 2017 року була звільнена у зв`язку зі скороченням штату відповідно до наказу № 5075/ДН/ос від 10.07.2017 року за п.1 ст. 40 КЗпП України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", прийнятою відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", вирішено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства "Донецька залізниця".
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію АТ "Українська залізниця". Державне підприємство "Донецька залізниця" реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та є регіональною філією даного товариства.
Таким чином, враховуючи наведене та дані, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником, в тому числі і ДП «Донецька залізниця», що наразі перебуває у стані припинення. А тому, саме АТ «Укрзалізниця» несе обов`язок щодо виплати заборгованості заробітної плати перед працівниками, яка виникла у ДП «Донецька залізниця».

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
З розрахунків заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року вбачається, що нараховано в березні 2017 року всього 5706, 38 грн., до виплати 4537, 61 грн., в квітні 2017 року всього 3485, 50 грн., до виплати 2771, 60 грн., в травні 2017 року всього 197, 51 грн. до виплати 157, 06 грн., в червні 2017 року всього 592, 54 грн., до виплати 471, 17 грн., в липні 2017 року всього 19589, 41 грн., до виплати 15660, 26 грн. Вказані розрахунки заробітної плати відповідають вимогам ст.110 КЗпП України.
Відповідно до п. 14.1.180 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до ч.5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Втім, як вбачається із позовної заяви, позивач просив стягнути саме заборгованість у розмірі 23417, 70 грн з утриманням із цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати за березень-липень 2017 року у розмірі 29751, 34 гривні, а саме: (5706, 38+3485, 50+197, 51+592, 54 номер_2 ).
Відповідно до положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування зазначеної довідки та на відсутність заборгованості перед позивачем. Станом на час розгляду справи судом заборгованість позивачу відповідачем не виплачена.
Відповідно до частини 1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Записами у трудовій книжці позивачки підтверджується, що позивачка перебувала у трудових відносинах із відповідачем.
17 липня 2017 року позивачка звільнена у зв`язку зі скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України.
З приводу заборгованості яка виникла за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року відповідач зазначає, що відсутня первинна документація, а також доступ до неї, для нарахування та виплати позивачці заробітної плати, а тому не можливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період.
Таким чином, відповідачем фактично підтверджена наявність заборгованості перед позивачкою за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року.
Відповідно до частини 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст.8 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст.21 КЗпП України), а обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Доводи відповідача про припинення нарахування заробітної плати з 20 березня 2017 року на виконання указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», а також виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, і як наслідок відсутністю доступу до первинних документів, та ухвалення рішення на підставі «розрахунків заробітної плати» та інших паперів складених після 20 березня 2017 року невідомими особами, суд не приймає з наведених вище підстав, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Також, з матеріалів справи, а саме наданої відповідачем копії науково - правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 року № 126 - 221102, який складений на замовлення ПАТ «Укрзалізниця», встановлено, що:
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 682-Н від 12.05.2017 року «Про формування робочої комісії з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку працівників структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» створена робоча комісія з працівників регіональної філії «Донецька залізниця» до моменту закінчення скорочення штату працівників Донецької дирекції залізничних перевезень з метою опрацювання документів вказаної дирекції, повноти утримань та перерахування податків і зборів, формування документів обліку та розрахунку заробітної плати, відображення господарських операцій в фінансовій звітності та з інших питань фінансової діяльності;
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» уведено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», яким враховується нестандартна ситуація та особливості роботи регіональної філії «Донецька залізниця», оскільки частина структурних підрозділів та працівників знаходяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, а виплата здійснюється на контрольованій території України регіональною філією «Донецька залізниця» через каси структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» за місцем їх знаходження (м. Лиман) та регламентується здійснення проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів відповідної дирекції робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень».
Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст.47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України.
Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Проте заробітна плата, відповідно до ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати.
Відповідно до частини першої ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша ст.129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій ст.10 ЦПК України.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
В рішенні у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1 (п.22).
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, оскільки відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі (за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року зокрема), у строки, встановлені частиною 1 ст.116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачу від підприємства як при звільненні, так і на час розгляду справи судом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем при обчисленні заборгованості по заробітній платі помилково було враховано суми до виплати, отже заборгованість по заробітній платі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача без утримання податку й інших обов`язкових платежів за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року у сумі 29751, 34 грн. і це не є виходом за межі позовних вимог.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року у розмірі 5706, 38 грн.
Відповідно до ст. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивачка підтвердила наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати за березень – липень 2017 року у розмірі 29571, 34 грн.
Відповідно до частин 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п 1 п.1 частини 2, частини 1 ст.4 Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Позивачка звернулася до суду з позовом 23 вересня 2019 року.
Відповідно до ст.7 Закону України від 23.11.2018 року «Про Державний бюджет України на 2019 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року встановлено у розмірі 1921 гривня.
Отже, відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено частково, то з відповідача АТ «Укрзалізниця» на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати має бути стягнуто судовий збір в розмірі 604, 82 грн. ((29751, 34/23417, 70/)*768, 40).
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 2080-283430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позиваки особа_1 , ( інформація_1 , уродженки села Підбір`я, Рогатинського району, Івано-Франківської області, рнокпп номер_3 ), заборгованість по заробітній платі за період березень 2017 року –липень 2017 року в сумі 29751 (двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн. 34 коп. без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за березень 2017 року в сумі 5706 (п`ять тисяч сімсот шість) грн.38 коп. підлягає негайному виконанню, в частині стягнення заробітної плати за квітень-липень 2017 року в сумі в сумі 24044 (двадцять чотири тисячі сорок чотири) грн. 96 коп., після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) на користь держави судовий збір в розмірі 604 (шістсот чотири) грн 82 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повне судове рішення складено 14 липня 2020 року.

Суддя: О. М. Грубник