АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Единственный уникальный номер 229/4476/19
Номер производства 2/229/962/2020

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

"22" июля 2020 Дружковский городской суд Донецкой области
в составе
председательствующего судьи [Г.] А.Л.,
при секретаре судебного заседания [Б.] А.А.,

рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Дружковка гражданское дело по исковому заявлению лицо_1 к Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» овзыскании невыплаченной заработной платы, компенсации за неиспользованный отпуск, пособия при увольнении и среднего заработка за время задержки расчета,

в с т а н о в и л:

истец особа_1 2 августа 2019 обратился к Дружковского городского суда Донецкой области с иском к ОАО "Украинский железная дорога" о взыскании невыплаченной заработной платы, компенсации за неиспользованный отпуск, пособия при увольнении и среднего заработка за время задержки расчета, принадлежащих от пидприемства.
В своем иске особа_1 отметил, что с 22.07.2016 года он работал машинистом электровоза в локомотивном депо Ясиноватая-Западное Государственного предприятия «Донецкая железная дорога», которое приказом ОАО «Украинская железная дорога» от 15.04.2016 года №303 было реорганизовано в производственное подразделение «Ясиноватское локомотивное депо »структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала" Донецкая железная дорога "публичного акционерного общества" Украинская железная дорога ".
особа_2 был уволен с работы 25.04.2017 года на основании ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию.
В день его увольнения была начислена, но не выплачена заработная плата за апрель 2017 года, денежная компенсация за неиспользованный ежегодный отпуск, выходное пособие при увольнении, что в общей сумме составляет 93424, 80 грн.
По настоящее время суммы, причитающиеся истцу от ответчика выплачены. Эти действия ответчика являются незаконными, поскольку согласно требованиям ч. 1 ст. 47 и ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины, виплата всех сумм, причитающихся работнику от предприятия, проводится в день увольнения. В случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, предусмотренные ст. 116 КЗоТ Украины, в соответствии с требованиями ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины, предприятие должно выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Также истец просит взыскать сумму среднего заработка за период задержки с 26.04.2017 года по деньпринятия решения судом.
Итак, особа_1 просит взыскать с ОАО "Украинский железная дорога" в его пользу сумму задолженности по апрель 2017 заработной платы 93424 грн. 80 коп .; сумму среднего заработка за период задержки с 26.04.2017 года и дополнительно начислить по день фактического расчета.
Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 7 августа 2019 производство по делу было открыто и дело назначено к подготовительного заседания на 13 сентября 2019 (а.с.20-21).
13 вересно 2019 от представителя истца лицо_3 поступила уточненное исковое заявление, в котором были расшифрованы суммы задолженности по заработной плате, по компенсации за неиспользованный отпуск и помощи в связи с выходом на пенсию (а.с.24-26).
13 сентября 2019 в соответствии с постановлением Дружковского городского суда Донецкой области подготовительное производство по делу было закрыто и дело назначено к рассмотрению по существу на 10 октября 2019 (а.с.29-30).
Заочным решением Дружковского городского судв от 29 ноября 2019 исковые требования лицо_1 к Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании невыплаченной заработной платы, компенсации за неиспользованный отпуск, пособия при увольнении и среднего заработка за время задержки расчета удовлетворен частично. Взыскано с акционерного общества "Украинская железная дорога", егрпоу 40075815, которое находится по адресу: ул. Тверская, д.5, м. Киев, 13680, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 который зареесТрована по адресу: адрес_1, задолженность по заработной плате в сумме 93 424 (девяносто три тысячи четыреста двадцать четыре) грн. 80 коп., Из которых: задолженность по заработной плате за апрель 2017 - 1963, 74 грн .; компенсация за неиспользованный отпуск - 4526, 10 грн .; помощь в связи с выходом на пенсию - 86934, 96 грн. Взыскано с акционерного общества "Украинская железная дорога" в пользу государства, получатель: ГУК в г.. Киеве / м. Киев / 22030106, егрпоу 37993783, банк получателя - Казначейство Украины (еап), на счет получателя (iban) ua798999980000031211256026001, код классификации доходов бюджета 22030106, судебный сбор в сумме 960 (девятьсот шестьдесят) рублей. 50 коп. В остальных исковых требований отказано (а.с.44-51).
Определением суда от 9 апреля 2020 данное заочное решение по заявлению представителя ответчика было отменено, назначено дело к рассмотрению в порядке упрощенного производства на 14 мая 2020 в 9:00 ч. (А.с.90-91)
Также предоставили отзыв на исковое заявление. Отметимли, что з16.03.2017 года, в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» акционерного общества «Украинская железная дорога» и производственных подразделений подчиненных дирекции, вызванных прекращением перемещения груза через линию соприкосновения в пределах Донецкой и Луганской области путями железнодорожного и автомобильного сообщения, соответствующих решенийния Совета национальной безопасности и обороны Украины от 15.03.2017 года «О неотложных дополнительных мерах по противодействию гибридным угрозам национальной безопасности Украины», введенного в действие Указом Президента Украины от 15.03.2017 года №62 / 2017, начисления заработной платы было прекращено. Следствием вышеуказанного решения является отсутствие связи с производственными подразделениями структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Укрзализныця», также передачи с неподконтрольной территории первичных документов.
В связи с захватом неизвестными лицами административного здания и производственных объектов ОАО «Укрзализныця» расположенных, в частности в г.. Донецк, у ответчика с 20.03.2017 года отсутствует доступ к документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и другой), к компьютерным базам и утрачен контроль над хозяйственной деятельностью.
Указанные форс-мажорные обстоятельства делали невозможным выполнение отвовидачем своих обязательств согласно ст 47, 83, 115, 116 КЗоТ Украины.
Истец не предоставил табеле учета рабочего времени, а предоставлены, расчеты заработной не содержат даты и печати предприятия.
Ответчик не имел объективной возможности проверить факт выполнения истцом своих профессиональных обязанностей и выполнить свои обязательства по трудовому договору.
Начисление заработной платы и других выплат невозможно, поскольку такое начисление производится на основании документов из первичногоучета труда и заработной платы: штатным расписанием, расценкам и нормам труда, табелем учета использования рабочего времени, распоряжениями о надбавки и премии при условии, что хозяйственная деятельность осуществлялась. Из-за вмешательства неизвестных лиц в деятельность предприятия ответчик потерял контроль над производственными мощностями предприятия, недвижимым имуществом и документацией.
Отметили, что по состоянию на день увольнения особа_1 задолженность по выплате заработной платы за период март июля 2017года отсутствует (а 61-62, 63-64).
В судебном заседании истец особа_1 не из "явился о времени и месте рассмотрения дела он был уведомлен через объявление на сайте судебной власти Украины, предоставил заявление через своего представителя о рассмотрении дела в его отсутствие.
Представитель истца лицо_3 в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, предоставил в суд ходатайство о рассмотрении дела в его отсутствие.
Представитель ответчика в судебном заседаниипоявился, предоставили заявление, в котором просит рассмотреть дело в отсутствие представителя ОАО «Украинская железная дорога» (а.с.62 н. б.).
Учитывая такое, суд считает возможным в соответствии со ст. 247 ГПК Украины, рассмотреть дело в отсутствии сторон, без фиксации судебного процесса, на основании имеющихся у суда доказательств.
Суд установил, что правовые, экономические и организационные особенности создания публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования, 100% акций которого принадлежатьь государстве, определены Законом Украины от 23.02.2012 № 4442-VI «Об особенностях образования акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования» (далее Закон № 4442-VI).
Согласно п.6 ст.2 раздела II Закона № 4442-VI, общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта.
Постановлением Кабинета Министров Украины от 2 сентября 2015 № 735 «Вопросы публичного акционерного общества« Украинская железная дорога »утвержден Устав ОАО« Укрзализниця ».
Согласно пунктам 1, 2, 12 Устава ОАО «Укрзализныця» является юридическим лицом, образованным в соответствии с Законом № 4442-VI, постановления Кабинета Министров Украины от 25 июня 2014 N 200 «Об образовании публичного акционерного общества« Украинская железная дорога »(далее Постановление № 200); Общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта. Общество является юридическим лицом с момента государственной регистрации.
Государственной регистрации ПАО «Укрзализныця» осуществлено21 октября 2015, о чем свидетельствует соответствующая запись в Едином государственном реестре юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований.
В соответствии с Законом № 4442-VI постановлением № 200, образовано ОАО «Укрзализныця» на базе Укрзализныци, предприятий железнодорожного транспорта, реорганизуются путем слияния, согласно приложению 1.
С перечнем, приведенным в указанном приложении, включены ГП «Донецкая железная дорога».
Согласно части 4 ст.36 КЗоТ Украины в случае смены собственника подпоромства, а также в случае его реорганизации (слияния, присоединения, разделения, выделения, преобразования) действие Трудового договора работника продолжается.
По содержанию части 1 ст.104 ГК Украины юридическое лицо прекращается в результате реорганизации (слияния, присоединения, разделения, преобразования) или ликвидации. В случае реорганизации юридических лиц имущество, права и обязанности переходят к правопреемникам.
Итак, ПАО «Укрзализныця» является надлежащим ответчиком по делу.
Частью 1 ст. 94 КЗоТ Украины предусмотрено, заработаетт в плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, установы, организации, производится в день увольнения.
Итак, законом предусмотрено, что при увольнении работник получает от предприятия, учреждения, организации все суммы, включая заработную плату, получить которую он имеет право с учетом установленного должным образом размера заработной платы.
Статьей 110 КЗоТ Украины установлено, что при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: Общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; сумма заработной платы, причитающейся к выплате.
В ст. 30 Закона Украины «Об оплате труда» содержится аналогичная норма, дополнена обязательством владельца или уполномоченного им органа обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
В соответствии со ст. 12 ГПК Украины гражданское судопроизводство здийснюеться на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
На основании ч.1 ст.81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, в состояниеовлених настоящим Кодексом.
Частью 1 ст. 89 ГПК Украины предусмотрено, суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанные на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
Так, трудовой книжкой, выданной 22 июля 1980 на имя особа_1, информация_2, подтверждено, что истец особа_1 с 25.07.1980 года по 25.04.2017 года работал в локомотивном депо Ясиноватая-Западное Государственного предприятия «Донецкая железная дорога», которое приказом ПАО «Украинскийжелезная дорога »от 15.04.2016 года №303 было реорганизовано в производственное подразделение« Ясиноватское локомотивное депо »структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала" Донецкая железная дорога "публичного акционерного общества" Украинская железная дорога "в должности машиниста электровоза, с которой приказом № 104 / чел от 25 апреля 2017 истец освобожден по собственному желанию согласно ст.38 КЗоТ Украины (а.с.6-7).
Из расчетов заработной платы за апрель 2017 особа_1 нарахвано в апреле 2017 года до налогообложения 93424, 80 грн., к выплате 3872, 49 грн. (А.с.8).
Ответчиком не представлено в суд доказательств отсутствия задолженности перед истцом. По состоянию на момент принятия решения судом задолженность истцу ответчиком не выплачена.
В соответствии с Инструкцией по статистике заработной платы, утвержденной приказом Госкомстат, от 13.01.2004, № 5, которая содержит основные методологические положения по определению показателей оплаты труда в формах государственных статистических наблежэнь с целью получения объективной статистической информации о размерах и структуре заработной платы наемных работников, указанные суммы приводятся к содержанию подоходного налога и взносов работников на
обязательное государственное социальное страхование (п.1.4 Инструкции).
Частью 1 ст. 13 ГПК Украины предусмотрено, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованныхих судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Таким образом, поскольку истцу в день увольнения ответчиком выплачено всех сумм, причитающихся ему от ПАО «Укрзализныця», в частности заработную плату, с ответчика в пользу особа_1 следует взыскать задолженность начисленной и невыплаченной заработной платы за апрель 2017 в сумме 93424, 80 грн .
С учетом изложенного задолженность по заработной плате в сумме 93424, 80 грн. подлежит взысканию с ответчика в пользу истца с содержанием податку и других обязательных платежей.
Согласно части 1 статьи 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должна выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
По положениям статьи 117 КЗоТ Украины обязательным условием для возложения на предприятиеответственности за невыплату причитающихся работнику сумм при увольнении является наличие вины предприятия.
Согласно статье 4 КЗоТ Украины законодательство о труде состоит из КЗоТ Украины и других актов законодательства Украины, принятых в соответствии с ним.
Согласно части первой статьи 9 ГК Украины корреспондируется с вышеуказанной статьей КЗоТ Украины относительно применения ГК Украины к урегулированию отношений, в частности, к трудовым отношениям, если они не урегулированы другими актами законодательства.
С обзорв неурегулированности трудовым законодательством отношений по поводу возмещения имущественного и морального вреда, положения гражданского законодательства могут распространяться на эти отношения.
Учитывая исковые требования по данному делу, в частности, требования о выплате компенсации в связи с несвоевременной выплатой причитающихся работнику сумм, то есть своего рода возмещения причиненного имущественного вреда, а также возмещение морального вреда, регулируются главой 82 ГК Украины, применению подлежат положения цивильногв законодательство.
Статьей 617 ГК Украины предусмотрено, что лицо, нарушившее обязательство, освобождается от ответственности за нарушение обязательства, если докажет, что это нарушение произошло вследствие случая или непреодолимой силы.
В пункте 1 части первой статьи 263 ГК Украины приведены признаки непреодолимой силы и определено, что непреодолимая сила это чрезвычайное или неотвратимое при данных условиях событие. Итак, непреодолимой силой является чрезвычайная и неотвратимая внешнее событие, полностью освобождает от видповидальности лицо, нарушившее обязательство, если только последняя не могла ее предсказать или предусмотрела но не могла ее предотвратить, и это событие нанесло убытков.
В соответствии со статьей 14-1 Закона Украины «О торгово-промышленных палатах в Украине» Торгово-промышленная палата Украины и уполномоченные им региональные торгово-промышленные палаты свидетельствуют форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) и выдают сертификат о таких обстоятельствах в течение семи дней со дня обращения субъекта хозяйствькои деятельности по себестоимости. Сертификат о форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) для субъектов малого предпринимательства выдается бесплатно.
Форс-мажорными обстоятельствами (обстоятельствами непреодолимой силы) является чрезвычайные и неотвратимые обстоятельства, объективно невозможным исполнение обязательств, предусмотренных условиями договора (контракта, соглашения и т.п.), обязанностей по законодательными и другими нормативными актами, а именно: угроза войны, вооруженного конфликта или серьезная угроза такогв конфликта, включая но не ограничиваясь враждебными атаками, блокадами, военным эмбарго, действия иностранного врага, общая военная мобилизация, военные действия, объявленная и необъявленная война, действия общественного врага, возмущения, акты терроризма, диверсии, пиратства, беспорядки и тому подобное.
Согласно заключению Торгово-промышленной палаты Украины № 126/2 / 21-10.2 от 16 января 2018 по предотвращению выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при увольнении (увольнении) раков, вызванного воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) относительно ПАО «Укрзализныця» засвидетельствовано наступления форс-мажорных обстоятельств при осуществлении хозяйственной деятельности на территории, неподконтрольной украинской власти, в том числе по месту работы истца. С 20.03.2017 года хозяйственная деятельность и управление производственными мощностями ответчика исключена неправомерными действиями третьих лиц. Имущество ОАО «Укрзализныця», что находится в том числе по фактическому месту работы истицы, находится в незаконном владении и под контролем третьих лиц. Фактически ответчик потерял контроль и доступ к своим производственных мощностей и иного имущества, в том числе, в трудовые книжки работников, оригиналов приказов, в том числе утверждение и введение в действие штатного расписания, личных дел работников. Начало действий форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) является 20 марта 2017. Невозможность выполнения ПАО «Укрзализныця», региональным филиалом «Донецкая жиця »обязанностей, предусмотренных законодательством Украины, в частности, статей 47, 83, 115, 116 КЗоТ Украины вызвано воздействием форс - мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), а именно актами терроризма, длительными перерывами в работе транспорта, регламентными условиями соответствующих решений и актами государственных органов власти, продолжают действовать и дату окончания их действия установить невозможно. Эти форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) являются чрезвычайными, непредсказуемыми и имеют неминучий характер, их действия нельзя избежать при обычных обстоятельствах при всей осмотрительности обязана стороны по трудовому договору.
Указанный вывод Торгово-промышленной палаты Украины является надлежащим и допустимым доказательством и подтверждает отсутствие вины ответчика в непроведении своевременного расчета с истцом при его увольнении, поэтому отсутствуют основания для взыскания с ответчика в пользу истца среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и возмещении морального вреда.
Видповидни правовые позиции высказанные в постановлениях Верховного Суда Украины от 11 ноября 2015 № 6-2159цс15, от 11 мая 2016 № 6-383цс15, от 23 марта 2016 № 364цс16, от 23 марта 2016 № 365цс16, от 25 мая 2016 № 948цс16, от 31 мая 2017 № 6-2163 цс16, а также в постановлениях Верховного Суда от 15 августа 2018 по делу № 264/925/17 Ц, от 10 октября 2018 по делу № 225/5072/17.
Согласно ч.4 ст. 263 ГПК Украины при выборе и применении нормы права к спорным правоотношениям суд учитывает выводы по применению соответствующих норм права, изложенные в постановлениях Верховного Суда.
С учетом изложенного отсутствие вины ответчика в непроведении своевременного расчета при увольнении истца является обоснованным.
Согласно ст. 10 Закона Украины от 02.09.2014 года № 1669-VII «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» в течение срока действия настоящего Закона единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступление вбставин непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (ненадлежащее исполнение) обязательств, сертификат Торгово-промышленной палаты Украины.
В соответствии с пунктом 3.3 Регламента удостоверения Торгово-промышленной палатой Украины и региональными торгово-промышленными палатами форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) утвержденного решением Президиума ТПП Украины от 18 декабря 2014 р. № 44 (5) (с изменениями и дополнениями, внесенными решением Президиума ТПП Украины от 26 апреля 2016 № 11 (6)) сертификат (в определенных договорах, законодательных и нормативных актах упоминается также как вывод, справка, подтверждение) о форс мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) (далее - сертификат) - документ, утвержденной Президиумом ТПП Украины формы, удостоверяющий наступления форс - мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), выданный ТПП Украины или региональной торгово-промышленной палагой согласно действующему законодательству, условиям договора (контракта, соглашения и т.д.) и настоящим Регламентом.
Пунктом 6.12 указанного Регламента определено, что сертификат о форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы), после его внесения в Реестр сертификатов и подготовки текста, распечатывается на бланке Торгово-промышленной палаты Украины / региональной ТПП, который проводит удостоверения форс-мажорных обстоятельств, и подписывается уполномоченным лицом, принявшим решение о заверении форс-мажорных вбставин, и соответственно первым вице-президентом или вице-президентом ТПП Украины / президентом, первым вице-президентом или вице-президентом региональной ТПП. На сертификате ставится печать ТПП Украины / региональной ТПП.
По данному делу является заключение Торгово-промышленной палаты Украины, в разделе VII которого указано, что этот вывод составлен на бланке Торгово-промышленной палаты Украины в 5 экземплярах, он подписан специалистами, которые составили этот вывод и первым вице-президентом ТПП Укни на сертификате поставлена ​​печать ТПП Украины.
Поэтому отсутствие в указанном выводу названия сертификат не свидетельствует о том, что это доказательство является ненадлежащим.
Итак, невозможность выполнения обязанностей, предусмотренных статьями 47, 83, 115 и 116 КЗоТ Украины перед работниками, высвобожденные, а именно в день увольнения каждому работнику предоставить надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет, вызвано воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), а именно: актами терроризмана территориях города Донецка Донецкой области и города Луганска Луганской области, являются обстоятельствами, которые не зависят от воли сторон по трудовому договору, а также имеют чрезвычайный и неотвратимый характер, что подтверждено заключением Торгово-промышленной палаты Украины № 126/2 / 21-10.2 от 16 января 2018 о наличии обстоятельств непреодолимой силы и является основанием для освобождения ответчика от ответственности.
Истец был освобожден 25 апреля 2017 по собственному желанию по ст. 38 КЗоТ Укны. То есть при увольнении существовали форс-мажорные обстоятельства, которые являются основанием для вывода об отсутствии вины предприятия в несвоевременном расчете с истцом, а потому и отсутствуют правовые основания для взыскания среднего заработка за время задержки расчета.
Отсутствие первичной документации, исключает начисление заработной платы и других выплат не может быть основанием для отказа в удовлетворении исковых требований, поскольку работником доказано, что он продолжал работать на предстве после 20 марта 2017 (начало действий форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы)), выполнял работу по трудовой договор следовательно заработная плата ему начислена, о чем ответчик предоставил соответствующие сведения и начисления.
Поэтому в части взыскания среднего заработка истцу надо отказать, поскольку наступления обстоятельств непреодолимой силы, которые установлены этим выводом, свидетельствует об отсутствии вины предприятия в задержке выплат истцу причитающихся при увольнении сумм в сроки, Определенные статьей 116 КЗоТ Украины.
Поскольку суд пришел к выводу о частичном удовлетворении исковых требований, с ответчика в доход государства следует взыскать судебный сбор в сумме 768, 40 грн.
Согласно п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закона Украины «О судебном сборе» ставка судебного сбора за подачу в суд искового заявления имущественного характера, которая представлена ​​физическим лицом, составляет 1 процент цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимумадля трудоспособных лиц.
Согласно ст. 7 Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2019» размер прожиточного минимума для трудоспособных лиц с 1 января 2019 составляет 1921 грн. 00 коп.
То есть, за подачу искового заявления подлежит уплате судебный сбор в размере 768, 40 грн.
От уплаты судебного сбора за подачу иска истец освобожден на основании пункта 1 части 1 статьи 5 Закона Украины «О судебном сборе» от 8 июля 2011 № 3674-VI (с последующими изменениями и дополнениями).
по частию 1 статьи 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Таким образом, с ответчика в доход государства подлежит взысканию судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований в сумме 768, 40 грн.
Руководствуясь статьями 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265 ГПК Украины, 36, 47, 94, 110, 116, 117 КЗоТ Украины, суд -
р е ш и л:

исковые требования лицо_1 к Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании невыплаченной заработной платы, компенсации за неиспользованный отпуск, пособия при увольнении и среднего заработка за время задержки расчета удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога", егрпоу 40075815, которое находится по адресу: ул. Тверская, д.5, м. Киев, 13680, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, зарегистрированный по адресу: адрес_1, задолженность по заработной плате в сумме 93 424 (девяносто три тысячи четыреста двадцать четыре) грн. 80 коп., Из которых:задолженность по заработной плате за апрель 2017 - 1963, 74 грн .; компенсация за неиспользованный отпуск - 4526, 10 грн .; помощь в связи с выходом на пенсию - 86934, 96 грн.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" в пользу государства, получатель: ГУК в г.. Киеве / м. Киев / 22030106, егрпоу 37993783, банк получателя Казначейство Украины (еап), на счет получателя (iban) UA +908999980313111256000026001, код классификации доходов бюджета 22030106, судебный сбор в сумме 768(Семьсот шестьдесят восемь) рублей. 40 коп.
В остальных исковых требований отказать.
Решение в части взыскания заработной платы за апрель 2017 года в сумме 1963 грн. 74 коп. подлежит немедленному исполнению, в другой части - после вступления решения в законную силу.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Дружковский городской суд Донецкой области. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день йогв провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 ГПК Украины.
Полный текст решения изготовлен в совещательной комнате 22 июля 2020.



Судья Дружковского городского
суда Донецкой областиА.Л. Гюнтер

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Єдиний унікальний номер 229/4476/19
Номер провадження 2/229/962/2020

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

"22" липня 2020 р. Дружківський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Гонтар А.Л.,
при секретарі судового засідання Білик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в:

позивач особа_1 02 серпня 2019 року звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ПАТ "Українська залізниця" про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, що належать від підприємства.
В своєму позові особа_1 зазначив, що з 22.07.2016 року він працював машиністом електровозу у Локомотивному депо Ясинувата-Західне Державного підприємства «Донецька залізниця», яку наказом ПАТ «Українська залізниця» від 15.04.2016 року №303 було реорганізовано у виробничий підрозділ «Ясинуватське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
особа_2 був звільнений з роботи 25.04.2017 року на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням.
На день його звільнення була нарахована, але не виплачена заробітна плата за квітень 2017 року, грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку, вихідна допомога при звільненні, що в загальній сумі складає 93424, 80 грн.
По теперішній час суми, що належать позивачу від відповідача не виплачені. Ці дії відповідача є незаконними, оскільки згідно з вимогами ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належать працівнику від підприємства, проводиться у день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені ст. 116 КзПП України, згідно з вимогами ч. 1 ст. 117 КзПП України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Також позивач просить стягнути суму середнього заробітку за період затримки з 26.04.2017 року по день ухвалення рішення судом.
Отже, особа_1 просить стягнути з ПАТ "Українська залізниця" на його користь суму заборгованості за квітень 2017 року заробітної плати 93424 грн. 80 коп.; суму середнього заробітку за період затримки з 26.04.2017 року та додатково нарахувати по день фактичного розрахунку.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 07 серпня 2019 року провадження в справі було відкрито та справу призначено до підготовчого засідання на 13 вересня 2019 року (а.с.20-21).
13 вересня 2019 року від представника позивача особа_3 надійшла уточнена позовна заява, в якій були розшифровані суми заборгованості із заробітної плати, з компенсації за невикористану відпустку та допомоги в зв`язку з виходом на пенсію (а.с.24-26).
13 вересня 2019 року відповідно до ухвали Дружківського міського суду Донецької області підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 10 жовтня 2019 року (а.с.29-30).
Заочним рішенням Дружківського міського суду від 29 листопада 2019 року позовні вимоги особа_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця", єдрпоу 40075815, яке знаходиться за адресою: вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 13680, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , який зареєстрований за адресою: адреса_1 , заборгованість по заробітній платі в сумі 93424 (дев`яносто три тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 80 коп., з яких: заборгованість по заробітній платі за квітень 2017 року – 1963, 74 грн.; компенсація за невикористану відпустку – 4526, 10 грн.; допомога в зв`язку з виходом на пенсію – 86934, 96 грн. Стягнуто з Акціонерного товариств 'Українська залізниця' на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, єдрпоу 37993783, банк отримувача – Казначейство України (еап), на рахунок отримувача (iban) ua798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. В решті позовних вимог відмовлено (а.с.44-51).
Ухвалою суду від 09 квітня 2020 року дане заочне рішення за заявою представника відповідача було скасовано, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження на 14 травня 2020 року на 09:00 год. (а.с.90-91)
Також надали відзив на позовну заяву. Зазначили, що з16.03.2017 року, у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської області шляхами залізничного та автомобільного сполучення, відповідно Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», введеного в дію Указом Президента України від 15.03.2017 року №62/2017, нарахування заробітної плати було припинено. Наслідком вищевказаного рішення є відсутність зв`язку з виробничими підрозділами структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», також передачі з непідконтрольної території первинних документів.
У зв`язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця» розташованих, зокрема у м. Донецьк, у відповідача з 20.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю.
Вказані форс-мажорні обставини унеможливлювали виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно ст.ст. 47, 83, 115, 116 КЗпП України.
Позивач не надав табелі обліку робочого часу, а надані, розрахунки заробітної не містять дати та печатки підприємства.
Відповідач не мав об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків та виконати свої зобов`язання за трудовим договором.
Нарахування заробітної плати та інших виплат є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. Через втручання невідомих осіб в діяльність підприємства відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією.
Зазначили, що станом на день звільнення особа_1 заборгованість з виплати заробітної плати за період березень- липень 2017 року відсутня (а.с. 61-62, 63-64).
В судове засідання позивач особа_1 не з"явився про час та місце розгляду справи він був повідомлений через оголошення на сайті судової влади України, надав заяву через свого представника про розгляд справи за його відсутність.
Представник позивача особа_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності .
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надали заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника ПАТ «Українська залізниця» (а.с.62 зв. б.).
З огляду на таке, суд, вважає за можливе відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглянути справу у відсутності сторін, без фіксації судового процесу, на підставі наявних у суду доказів.
Суд, встановив, що правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі, визначено Законом України від 23.02.2012 № 4442-VI «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі Закон № 4442-VI).
Згідно п.6 ст.2 Розділу ІІ Закону № 4442-VI, товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено Статут ПАТ «Укрзалізниця».
Згідно з пунктів 1, 2, 12 Статуту ПАТ «Укрзалізниця» є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. N 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»(далі Постанова № 200); Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.
Державну реєстрацію ПАТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року, про що свідчить відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до Закону № 4442-VI постановою № 200, утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».
Відповідно до частини 4 ст.36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія Трудового договору працівника продовжується.
За змістом частини 1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Отже, ПАТ «Укрзалізниця» є належним відповідачем по справі.
Частиною 1 ст. 94 КЗпП України передбачено, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.
Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
У ст. 30 Закону України «Про оплату праці» міститься аналогічна норма, доповнена зобов`язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, трудовою книжкою, виданою 22 липня 1980 року на ім`я особа_1 , інформація_2 , підтверджено, що позивач особа_1 з 25.07.1980 року по 25.04.2017 року працював у Локомотивному депо Ясинувата-Західне Державного підприємства «Донецька залізниця», яке наказом ПАТ «Українська залізниця» від 15.04.2016 року №303 було реорганізовано у виробничий підрозділ «Ясинуватське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"на посаді машиніста електровозу, з якої наказом № 104/ос від 25 квітня 2017 року позивача звільнено за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (а.с.6-7).
З розрахунків заробітної плати за квітень 2017 року особа_1 нараховано в квітні 2017 року до оподаткування 93424, 80 грн., до виплати 3872, 49 грн. (а.с.8).
Відповідачем не надано до суду доказів на відсутність заборгованості перед позивачем. Станом на час ухвалення рішення судом заборгованість позивачу відповідачем не виплачена.
Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстат, від 13.01.2004, № 5 , яка містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників, зазначені суми наводяться до утримання прибуткового податку та внесків працівників на
обов`язкове державне соціальне страхування (п.1.4 Інструкції).
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, оскільки позивачу в день звільнення відповідачем не виплачено всіх сум, що належать йому від ПАТ «Укрзалізниця», зокрема заробітну плату, з відповідача на користь особа_1 слід стягнути заборгованість нарахованої та невиплаченої заробітної плати за квітень 2017 року у сумі 93424, 80 грн.
З урахуванням викладеного заборгованість по заробітній платі у сумі 93424, 80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з утриманням податку й інших обов`язкових платежів.
Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За положеннями статті 117 КЗпП України обов`язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.
Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно частини першої статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.
З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.
Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати компенсації у зв`язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюються главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
Відповідно до висновку Торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі за місцем роботи позивача. З 20.03.2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі за фактичним місцем роботи позивачки, перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Початок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 20 березня 2017 року. Унеможливлення виконання ПАТ «Укрзалізниця», регіональною філією «Донецька залізниця» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема, статей 47, 83, 115, 116 КЗпП України спричинено впливом дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме актами тероризму, тривалими перервами в роботі транспорту, регламентними умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбачуваними і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язаної сторони за трудовим договором.
Зазначений висновок Торгово-промислової палати України є належним та допустимим доказом та підтверджує відсутність вини відповідача у непроведенні своєчасного розрахунку з позивачем при його звільненні, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
Відповідні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року № 6-2159цс15, від 11 травня 2016 року № 6-383цс15, від 23 березня 2016 року № 364цс16, від 23 березня 2016 року № 365цс16, від 25 травня 2016 року № 948цс16, від 31 травня 2017 року № 6-2163 цс16, а також у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 264/925/17 -ц, від 10 жовтня 2018 року у справі № 225/5072/17.
Згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного відсутність вини відповідача у непроведенні своєчасного розрахунку при звільненні позивача є обґрунтованою.
Згідно із ст. 10 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідно до пункту 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 р. № 44 (5) (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Президії ТПП України від 26 квітня 2016 № 11 (6)) сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ, затвердженої Президією ТПП України форми, який засвідчує настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Пунктом 6.12 вказаного Регламенту визначено, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку Торгово-промислової палати України / регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, і підписується уповноваженою особою, яка прийняла рішення про засвідчення форс-мажорних обставин, і відповідно першим віце-президентом або віце-президентом ТПП України / президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної ТПП. На сертифікаті ставиться печатка ТПП України / регіональної ТПП.
У даній справі є висновок Торгово-промислової палати України, у розділі VII якого зазначено, що цей висновок складено на бланку Торгово-промислової палати України в 5 автентичних примірниках, він підписаний фахівцями, які склали цей висновок та першим віце-президентом ТПП України, на сертифікаті поставлена печатка ТПП України.
Тому відсутність у вказаному висновку назви сертифікат не свідчить про те, що цей доказ є неналежним.
Отже, унеможливлення виконання обов`язків, передбачених статтями 47, 83, 115 та 116 КЗпП України перед працівниками, що вивільнені, а саме в день звільнення кожному працівникові надати належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях міста Донецька Донецької області та міста Луганська Луганської області, що є обставинами, які не залежать від волі сторін за трудовим договором, а також мають надзвичайний і невідворотний характер, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року про наявність обставин непереборної сили та є підставами для звільнення відповідача від відповідальності.
Позивача було звільнено 25 квітня 2017 року за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Тобто на момент звільнення існували форс-мажорні обставини, які є підставою для висновку про відсутність вини підприємства в несвоєчасному розрахунку з позивачем, а тому і відсутні правові підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відсутність первинної документації, що унеможливлює нарахування заробітної плати та інших виплат не може бути підставою для відмови у задоволені позовних вимог, оскільки працівником доведено, що він продовжував працювати на підприємстві після 20 березня 2017 року (початок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)), виконував роботу згідно Трудового договору отже заробітна плата була йому нарахована, про що відповідач надав відповідні відомості та нарахування.
Тому в частині стягнення середнього заробітку позивачу треба відмовити, оскільки настання обставин непереборної сили, що встановлені цим висновком, свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 768, 40 грн.
Згідно з п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921 грн. 00 коп.
Тобто, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
Від сплати судового збору за подачу позову позивач звільнений на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (з наступними змінами і доповненнями).
За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 768, 40 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, 36, 47, 94, 110, 116, 117 КЗпП України, суд, -
в и р і ш и в:

позовні вимоги особа_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", єдрпоу 40075815, яке знаходиться за адресою: вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 13680, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , який зареєстрований за адресою: адреса_1 , заборгованість по заробітній платі в сумі 93424 (дев`яносто три тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 80 коп., з яких: заборгованість по заробітній платі за квітень 2017 року – 1963, 74 грн.; компенсація за невикористану відпустку – 4526, 10 грн.; допомога в зв`язку з виходом на пенсію – 86934, 96 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, єдрпоу 37993783, банк отримувача Казначейство України (еап), на рахунок отримувача (iban) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за квітень 2017 року в сумі 1963 грн. 74 коп. підлягає негайному виконанню, в іншій частині – після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений в нарадчій кімнаті 22 липня 2020 року.



Суддя Дружківського міського
суду Донецької області А.Л. Гонтар