АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты
Дело № 234/19435/19
Производство № 2/234/748/20
текст решения
именем украины
30 апреля 2020 Краматорский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего - судьи [Л.] А.Н.,
при секретаре судебного заседания - [П.] Д.
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, -
В:
позытель особа_1 14.11.2019р обратилась в суд с настоящим иском, указывая, что 08.07.2016р состоялась реорганизация структурного подразделения ГП «Донецкая железная дорога» путем его слияния, в связи с чем она (особа_1) была переведена в Производственного подразделения «Станция Ясиноватая» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога», ответчика по делу. Свои требования мотивирует тем, что 15.03.2017р издан приказ №384-11 «О установлення простоя », а 28.04.2017р издан приказ №645-113-1« О некоторых вопросах деятельности РФ «Донецкая железная дорога», которым предусмотрено сокращение штата и увольнения работников в соответствии с требованиями действующего законодательства. Отмечает, что 05.05.2017р она получила сообщение о ликвидации и вывода из штатного расписания должности с подписями всех членов комиссии и о ее (особа_1) личное знакомство, а 10.07.2017р приказом №5079 / ДН-ОС он уволен с 17.07.2017р на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины, скоторым ее ознакомили лично, и в котором указано о выплате компенсации за 4 дня отпуска и единовременного денежного пособия в размере 1 среднемесячного заработка. Указывает, что в день увольнения с ней ответчик АО «Украинская железная дорога» не произвел полный расчет. Просит взыскать с ответчика в ее пользу сумму задолженности по заработной плате в размере 22015, 97грн с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов; компенсацию за потерю части заработной платы в связис нарушением сроков ее выплаты в размере 4637, 92 без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Адвокат [Л.] В.В., представитель истицы особа_1, поддержал требования иска целиком, настаивал на удовлетворении, предоставив суду заявление о рассмотрении дела в его отсутствие и отсутствие истицы.
Представитель ответчика АО «Украинская железная дорога, » который о дате, времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом в соответствии со ст.130 ГПК Украины, в судебное заседание неПоявился без уведомления причины неявки. Отзыв на исковое заявление, письменные, электронные доказательства и встречный иск в суд не предоставлял.
Суд, согласно ст.280 ГПК Украины, считает возможным рассмотреть дело в отсутствие представителя ответчика и принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств.
Согласно ч.2 ст.247 ГПК Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие вЧесноков дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Исследовав материалы дела и проверив представленные доказательства, суд считает иск обоснованным и подлежащим удовлетворению, по следующим основаниям.
Судом установлено, что согласно копии трудовой книжки и распоряжение об увольнении, заверенных истцом, следует, что особа_1 с 20.05.1990 года работала в производственном подразделении «Станция Ясиноватая» структурного подразделения ГП «Донецкая жиця », в частности 08.04.2010 года она переведена оператором станционного технологического центра обработки поездной информации и перевозимых документов.
Все статьи в трудовой книжке истца к периоду АТО, во время которого г.Донецк, Ясиноватая вошли в перечень населенных пунктов, на территории которых осуществлялась АТО, и на территории которых органы государственной власти до сих пор временно не осуществляют свои полномочия.
Последняя запись в трудовой книжке истицы свидетельствует об увольнении ее с роботы, соотносится с предоставленной копией приказа (распоряжения) №5079 / ДН-ос от 10.07.2017 года, согласно которому особа_1 освобожден от 17 июля 2017 с работы в должности старшего оператора станционного технологического центра обработки поездной информации и перевозочных документов производственного подразделения « станция Ясиноватая »структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала« Донецкая железная дорога »акционерного общества« Украинская железная дорога »на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украинскаяны в связи с сокращением штата, с выплатой компенсации за 4 дня отпуска и единовременного пособия в размере 1-го среднемесячного заработка.
Согласно ст.43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, исключающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Статьей 94 Кодекса законов о труде Русаины предусмотрено, что заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ст.97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.
Согласно ст.21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право наоплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Согласно ст.22 этого Закона субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии с требованиями ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производитсяв день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанныйи в этой статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст.1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, например, дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления №68385/10 и 71378/10, а также дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление №942527 / 98 и т.д.) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание» / «правомерное ожидание» (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
Европейский Суд неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст.1 Протокола №1 также имущественные интереси, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Таким образом, учитывая то, что право человека на заработную плату гарантированное Конституцией Украины, нормами КЗоТ, Законам Украины «Об оплате труда», а истица находилась с ответчиком в трудовых отношениях с 17.07.2017р, при увольнении не получила все принадлежащие ей платежи , так имущественные требования истца по их получению соответствуют критериям правомерных ожиданий в г.озуминни практики Европейского Суда.
Законом Украины от 02.09.2014р №1669-vии "О временных мерах на период проведения аниитерористичнои операции" особенностей относительно сроков расчета при увольнении, установленных ст.116 КЗоТ Украины, не предусмотрено.
На основании ст.89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, шо основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств. Суд оценивает относимость, допустимость, достоверность каждогоого доказательства в отдельности, а также достаточность и взаимную связь доказательств в их совокупности.
Согласно части 2 ст.30 Закона Украины от 24.03.1995р №108 / 95-ВР "Об оплате труда" работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст.8 Закона Украины от 16.07.1999г №996-IV "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине вопросы организации бухгалтерского учета на подприемстви относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Ответственность за организацию бухгалтерского учета и обеспечение фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах, сохранение обработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не менее трех лет, несет собственник (собственники) или уполномоченный орган (должностное лицо), который совершитЮе руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документами.
В соответствии с частями первой и седьмой статьи 9 указанного Закона №996- XIV основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
Предприятие принимает все необходимые меры для предотвращения несанкционированного и незаметного исправления записей в первичныхдокументах и регистрах бухгалтерского учета и обеспечивает их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которой владелец предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая ст.21 КЗоТ Украины), что обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган, именно отвовидач должен доказать, что выплатил истцу заработную плату.
Согласно ст.12, части 1 ст.81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
В соответствии с частями 1, 2 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками справы или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Сбор доказательств по гражданским делам не является обязанностью суда, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст.77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другимисредствами доказывания (ч.2 ст.78 ГПК Украины).
Согласно расчетам заработной платы (табуляграммы) за март - июль 2017 года, предоставленных истицей, размер задолженности по заработной плате составляет:
- за март 2017 - 4 505, 26 грн;
- за апрель 2017 - 9 228, 36 грн;
- за май 2017 - 322, 06 грн;
- за июнь 2017 - 252, 07 грн .;
- за июль 2017 - 7708, 22 грн. (С учетом компенсации за неиспользованные 4 дней отпуска 887, 24грн, и выходного пособия при увольнении 6550, 07грн), а всегов 22 015, 97 грн., налоги и другие обовьязкови платежи по которой не удержанные. Общая сумма задолженности подтверждается также индивидуальными сведениями о застрахованном лице из Пенсионного фонда Украины (формы ОК-5).
Ответчиком суду не предоставлено каких-либо доказательств, которые бы опровергали указанную задолженность по заробиний плате.
Согласно правового заключения Верховного Суда в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда, который изложен в постановлении от 28.03.2018р по делу №243/5469/17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя. Итак отсутствие у ответчика первичной документации не является основанием для НЕ начисления но не выплаты истице заработной платы.
Расчет заработной платы за июль 2017 согласуется с приказом (распоряжением) №5079 / ДН-ос от 10.07.2017 года о прекращении Трудового договора, который был издан и.о. начальника дирекции железнодорожных перевозок В.А. Подлузский.
Именно в этом приказе, выданный структурным подразделением ответчика указана конкретная количество дней неиспользованного отпуска, а именно, 4 дня, на компенсацию которых имеет право истец и выплату единовременного пособия в размере одного среднемесячного заработка.
По состоянию на момент рассмотрения дела ответчик не предоставил доказательств, опровергающих сведения о начисленной истцу заработной платы за период с марта по июль 2017 включительно в общем размере 22015, 97грн.
Согласно ст.12 ГПК Украиныгражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон.
Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела, и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Каждая сторона несет риск наступления последствий, связанных с совершением или несовершение им процессуальных действий.
Учитывая, что ответчик в нарушьения Закона Украины от 16.07.1999г №996 "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине", Закона Украины от 24.03.1995р №108 / 95-ВР "Об оплате труда" не предоставил суду ни отзыв на исковое заявление, ни документов о начисленной истцу заработную плату за период с марта 2017 по 17.07.2017р, ни о наличии задолженности по заработной плате, в связи с чем, суд приходит к выводу о наличии оснований для удовлетворения исковых требований о взыскании в пользу истицы задованости по заработной плате (суммам, которые принадлежали ей от предприятия на день увольнения).
Таким образом, суд соглашается с расчетами предоставленными истицей, а именно задолженность по заработной плате за март-июль 2017 года, которые ответчиком опровергнуты, суду не предоставлены доказательства, что эти сведения являются недостоверными, а следовательно, исковые требования истицы о взыскании с ответчика заработной платы за март-июль 2017 года в сумме 22015, 97грн (с учетом начисленной в июле 2017 исходной допомогы в размере 6550, 07грн и компенсацию за неиспользованные 4 дней отпуска в размере 887, 24грн) - подлежат удовлетворению.
Что касается исковых требований в части взыскания компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, то суд исходит из следующего.
Отношения, возникающие между работником и работодателем по поводу оплаты труда, в том числе и в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы, регулируются трудовым законодательством, а именно: КЗоТ Украини, Законами Украины «Об оплате труда», «Об индексации денежных доходов населения», «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков й выплаты», Порядком проведения индексации денежных доходов населения, утвержденным постановлением КМУ от 17.07.2003р №1078; Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденным постановлением КМУ от 20.12.1997р №1427.
Под доходами следует понимать денежные кходы граждан, они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: пенсии, социальные выплаты, стипендии, заработная плата и другие.
В решении Конституционного суда Украины от 15.10.2013р №9-рп / 2013 указано, что государство предусматривает меры, направленные на обеспечение реальной заработной платы, то есть денежного вознаграждения за выполненную работу как эквивалента стоимости потребительских товаров и услуг.
Конституционный Суд Украины пришел к выводу, что средства, которые подлежат начислению в порядкев индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы эти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
Статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда»установлено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
В случаях нарушения установленных сроков выплаты заработной платы работнику предоставляется право на компенсацию в соответствии с Законом Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», по которому компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты осуществляется в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период, начиная со дня вступления в силу настоящего Закона.
В соответствии с Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденного постановлением КМУ от 20.12.1997р №1427 (с изменениями, внесенными согласно постановлению КМУ от 23.04.1999р №692) Компенсация производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты заработной платы, начисленной работнику за период работы, начиная с 1 января 1998 года, если индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги за этот период вырос более чем на один процент.
Суд считает возможным принять предоставленный истицей расчет и взыскать с ответчика компенсацию потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты в размере 4 637, 92 грн.
Статьей 168 Налогового кодексав Украине предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет.
- п.168.1 Налогообложение доходов, начисленных (выплаченных, предоставленных) налогоплательщику налоговым агентом;
- п.п.168.1.1 Налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса.
- п.п.168.1.2 Налог уплачивается (переаховуеться) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документом. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет.
Согласно ч.5 п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24.12.1999р, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при визначенни сумм, подлежащих взысканию.
Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Исходя из установленных обстоятельств, предоставленных доказательств, суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истицы начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с марта 2017 по июль 2017 року в сумме 22 015, 97 грн, компенсацию потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты в размере 4 637, 92 грн с удержанием из этой суммы, предусмотренных законом налогов и других обязательных платежей при их выплате.
Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Если иск удовлетворен частично, судебные расходы присуждаются истцу - пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований, а ответчику- пропорционально той части исковых требований, в удовлетворении которых истцу отказано.
Согласно части 6 статьи 141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судовых расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Истица освобождена от уплаты судебного сбора за подачу иска на основании п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «О судебном сборе» от 08.07.2011 №3674-VII, таким образом, поскольку исковые требования удовлетворены в полном объеме, то с ответчика в доход государства надлежит взыскать судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований в сумме 768, 40 грн.
Руководствуясь ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280 Украина, суд-
решил:
Исковые требования лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате - удовлетворить.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (юридический адрес: 03680, г.Киев, ул.Тверская, д.5, код егрпоу 40075815), в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1:
- начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с марта 2017 по июль 2017 на сумму 22 015, 97грн (двадцать дви тысячи пятнадцать гривен, 97коп)
- компенсацию потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты в размере 4 637, 92грн (четыре тысячи шестьсот тридцать семь гривен 92 коп.)
Обязать Акционерное общество "Украинская железная дорога" при выплате особа_1 доходов в сумме 22 015, 97 грн и компенсации потери части денежных доходов в размере 4 637, 92грн удержать с этих сумм налоги и другие обязательные платежи.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (юридическийадрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, д. 5, код егрпоу 40075815) в пользу государства судебный сбор в размере в размере 768, 40грн (семьсот шестьдесят восемь гривен 40 коп.)
Решение может быть подана апелляционная жалоба в Донецкий апелляционный суд в течение 30 дней со дня его провозглашения.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатамы апелляционного рассмотрения дела.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Судья [А.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 234/19435/19
Провадження № 2/234/748/20
заочне рішення
іменем україни
30 квітня 2020 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді [Л.] А.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Пагуліч Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
встановив:
Позивач особа_1 14.11.2019р звернулась до суду з дійсним позовом, вказуючи, що 08.07.2016р відбулась реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття, у зв`язку з чим вона ( особа_1 ) була переведена до Виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», відповідача у справі. Свої вимоги мотивує тим, що 15.03.2017р видано наказ №384-11 «Про встановлення простою», а 28.04.2017р видано наказ №645-113-1 «Про деякі питання діяльності РФ «Донецька залізниця», яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначає, що 05.05.2017р вона отримала повідомлення про ліквідацію та виведення зі штатного розпису посади з підписами всіх членів комісії та про її ( особа_1 ) особисте ознайомлення, а 10.07.2017р наказом №5079/дн-ОС її звільнено з 17.07.2017р на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, з яким її ознайомлено особисто, та у якому зазначено про виплату компенсації за 4 дні відпустки та одноразової грошової допомоги у розмірі 1 середньомісячного заробітку. Вказує, що у день звільнення з нею відповідач АТ «Українська залізниця» не провів повний розрахунок. Просить стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 22015, 97грн з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів; компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в розмірі 4637, 92 без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів.
Адвокат [Л.] В.В., представник позивачки особа_1 , підтримав вимоги позову цілком, наполягав на задоволенні, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки.
Представник відповідача АТ «Українська залізниця, » який про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином у відповідності зі ст.130 ЦПК України, в судове засідання не з`явився без повідомлення причини неявки. Відзив на позовну заяву, письмові, електронні докази та зустрічний позов до суду не надавав.
Суд, згідно до ст.280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд вважає позов обѓрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки та розпорядження про звільнення, засвідчених позивачем, вбачається, що особа_1 з 20.05.1990 року працювала у Виробничому підрозділі «Станція Ясинувата» структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця», зокрема 08.04.2010 року її переведено оператором станційного технологічного центру оброблення поїзної інформації та перевезених документів.
Подальші записи у трудовій книжці позивача стосуються періоду АТО, під час якого м.Донецьк, м.Ясинувата увійшли до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, та на території яких органи державної влади до цього часу тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Остання запис в трудовій книжці позивачки свідчить про звільнення її з роботи, що співвідноситься з наданою копією наказу (розпорядження) №5079/дн-ос від 10.07.2017 року, за яким особа_1 звільнено з 17 липня 2017 року з роботи на посаді старшого оператора станційного технологічного центру оброблення поїзної інформації та перевізних документів виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату, з виплатою компенсації за 4 дні відпустки та одноразової допомоги у розмірі 1-го середньомісячного заробітку.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що виключає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст.97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст.22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви №68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява №942527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст.1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці», а позивачка знаходилася з відповідачем в трудових відносинах до 17.07.2017р, при звільненні не отримала всі належні їй платежі, тому майнові вимоги позивачки щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.
Законом України від 02.09.2014р №1669-VІІ "Про тимчасові заходи на період проведення аніитерористичної операції" особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України, не передбачено.
На підставі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, шо ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх [censored]
Відповідно до частини 2 ст.30 Закону України від 24.03.1995р №108/95- ВР "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст.8 Закону України від 16.07.1999р №996-ІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 зазначеного Закону №996- XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст.21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що виплатив позивачу заробітну плату.
Відповідно до ст.12, частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Згідно розрахунків заробітної плати (табуляграми) за березень - липень 2017 року, наданих позивачкою, розмір заборгованості по заробітній платі становить:
- за березень 2017р - 4 505, 26 грн;
- за квітень 2017р - 9 228, 36 грн;
- за травень 2017р - 322, 06 грн;
- за червень 2017р - 252, 07 грн.;
- за липень 2017р - 7708, 22 грн.(з врахуванням компенсації за невикористані 4 днів відпустки 887, 24грн, та вихідної допомоги при звільненні 6550, 07грн), а всього 22 015, 97 грн., податки та інші обовьязкові платежі з якої не утримані. Загальна сума заборгованості підтверджується також індивідуальними відомостями про застраховану особу з Пенсійного фонду України (форми ОК-5).
Відповідачем суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначену заборгованість по заробіній платі.
Згідно правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 28.03.2018р у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачці заробітної плати.
Розрахунок заробітної плати за липень 2017 року узгоджується з наказом (розпорядженням) №5079/дн-ос від 10.07.2017 року про припинення Трудового договору, який був виданий в.о. начальника дирекції залізничних перевезень В.О. Подлузським.
Саме в цьому наказі, який виданий структурним підрозділом відповідача зазначена конкретна кількість днів невикористаної відпустки, а саме, 4 дні, на компенсацію яких має право позивачка та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів, які б спростовували відомості щодо нарахованої позивачці заробітної плати за період з березня по липень 2017 року включно у загальному розмірі 22015, 97грн.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, що відповідач в порушення Закону України від 16.07.1999р №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України від 24.03.1995р №108/95-ВР "Про оплату праці" не надав суду ні відзив на позовну заяву, ні документів про нараховану позивачці заробітну плату за період з березня 2017 року по 17.07.2017р, ні про наявність заборгованості по заробітній платі, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивачки заборгованості по заробітній платі (сумам, які належали їй від підприємства на день звільнення).
Таким чином, суд погоджується з розрахунками наданими позивачкою, а саме заборгованість по заробітній платі за березень-липень 2017 року, які відповідачем не спростовані, суду не надані докази, що ці відомості є недостовірними, а отже, позовні вимоги позивачки про стягнення з відповідача заробітної плати за березень-липень 2017 року в сумі 22015, 97грн (з урахування нарахованої у липні 2017 року вихідної допомоги у розмірі 6550, 07грн та компенсацію за невикористані 4 днів відпустки у розмірі 887, 24грн) - підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків ї виплати», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003р №1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою КМУ від 20.12.1997р №1427.
Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.
У рішенні Конституційного суду України від 15.10.2013р №9-рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20.12.1997р №1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 23.04.1999р №692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
Суд вважає за можливе прийняти наданий позивачкою розрахунок та стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 4 637, 92 грн.
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
- п.168.1 Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом;
- п.п.168.1.1 Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
- п.п.168.1.2 Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до ч.5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999р, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Виходячи з встановлених обставин, наданих доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки нараховану, але не виплачену заробітню плату за період з березня 2017 року по липень 2017 року у сумі 22 015, 97 грн, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 4 637, 92 грн з утриманням з цієї суми, передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при їх виплаті.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачка звільнена від сплати судового збору за подачу позову на підставі п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011р №3674-VII, таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, то з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 768, 40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280 України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (юридична адреса: 03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код єдрпоу 40075815), на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 :
- нараховану, але не виплачену заробітню плату за період з березня 2017 року по липень 2017 року у сумі 22 015, 97грн (двадцять дві тисячи п`ятнадцять гривень, 97коп);
- компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 4 637, 92грн (чотири тисячі шістсот тридцять сім гривень 92 коп.)
Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" при виплаті особа_1 доходів у сумі 22 015, 97 грн та компенсації втрати частини грошових доходів у розмірі 4 637, 92грн утримати з цих сум податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код єдрпоу 40075815) на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 768, 40грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.)
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А.М.[Л]
Производство № 2/234/748/20
текст решения
именем украины
30 апреля 2020 Краматорский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего - судьи [Л.] А.Н.,
при секретаре судебного заседания - [П.] Д.
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, -
В:
позытель особа_1 14.11.2019р обратилась в суд с настоящим иском, указывая, что 08.07.2016р состоялась реорганизация структурного подразделения ГП «Донецкая железная дорога» путем его слияния, в связи с чем она (особа_1) была переведена в Производственного подразделения «Станция Ясиноватая» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога», ответчика по делу. Свои требования мотивирует тем, что 15.03.2017р издан приказ №384-11 «О установлення простоя », а 28.04.2017р издан приказ №645-113-1« О некоторых вопросах деятельности РФ «Донецкая железная дорога», которым предусмотрено сокращение штата и увольнения работников в соответствии с требованиями действующего законодательства. Отмечает, что 05.05.2017р она получила сообщение о ликвидации и вывода из штатного расписания должности с подписями всех членов комиссии и о ее (особа_1) личное знакомство, а 10.07.2017р приказом №5079 / ДН-ОС он уволен с 17.07.2017р на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины, скоторым ее ознакомили лично, и в котором указано о выплате компенсации за 4 дня отпуска и единовременного денежного пособия в размере 1 среднемесячного заработка. Указывает, что в день увольнения с ней ответчик АО «Украинская железная дорога» не произвел полный расчет. Просит взыскать с ответчика в ее пользу сумму задолженности по заработной плате в размере 22015, 97грн с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов; компенсацию за потерю части заработной платы в связис нарушением сроков ее выплаты в размере 4637, 92 без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Адвокат [Л.] В.В., представитель истицы особа_1, поддержал требования иска целиком, настаивал на удовлетворении, предоставив суду заявление о рассмотрении дела в его отсутствие и отсутствие истицы.
Представитель ответчика АО «Украинская железная дорога, » который о дате, времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом в соответствии со ст.130 ГПК Украины, в судебное заседание неПоявился без уведомления причины неявки. Отзыв на исковое заявление, письменные, электронные доказательства и встречный иск в суд не предоставлял.
Суд, согласно ст.280 ГПК Украины, считает возможным рассмотреть дело в отсутствие представителя ответчика и принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств.
Согласно ч.2 ст.247 ГПК Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие вЧесноков дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Исследовав материалы дела и проверив представленные доказательства, суд считает иск обоснованным и подлежащим удовлетворению, по следующим основаниям.
Судом установлено, что согласно копии трудовой книжки и распоряжение об увольнении, заверенных истцом, следует, что особа_1 с 20.05.1990 года работала в производственном подразделении «Станция Ясиноватая» структурного подразделения ГП «Донецкая жиця », в частности 08.04.2010 года она переведена оператором станционного технологического центра обработки поездной информации и перевозимых документов.
Все статьи в трудовой книжке истца к периоду АТО, во время которого г.Донецк, Ясиноватая вошли в перечень населенных пунктов, на территории которых осуществлялась АТО, и на территории которых органы государственной власти до сих пор временно не осуществляют свои полномочия.
Последняя запись в трудовой книжке истицы свидетельствует об увольнении ее с роботы, соотносится с предоставленной копией приказа (распоряжения) №5079 / ДН-ос от 10.07.2017 года, согласно которому особа_1 освобожден от 17 июля 2017 с работы в должности старшего оператора станционного технологического центра обработки поездной информации и перевозочных документов производственного подразделения « станция Ясиноватая »структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала« Донецкая железная дорога »акционерного общества« Украинская железная дорога »на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украинскаяны в связи с сокращением штата, с выплатой компенсации за 4 дня отпуска и единовременного пособия в размере 1-го среднемесячного заработка.
Согласно ст.43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, исключающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Статьей 94 Кодекса законов о труде Русаины предусмотрено, что заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ст.97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.
Согласно ст.21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право наоплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Согласно ст.22 этого Закона субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии с требованиями ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производитсяв день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанныйи в этой статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст.1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, например, дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления №68385/10 и 71378/10, а также дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление №942527 / 98 и т.д.) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание» / «правомерное ожидание» (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
Европейский Суд неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст.1 Протокола №1 также имущественные интереси, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Таким образом, учитывая то, что право человека на заработную плату гарантированное Конституцией Украины, нормами КЗоТ, Законам Украины «Об оплате труда», а истица находилась с ответчиком в трудовых отношениях с 17.07.2017р, при увольнении не получила все принадлежащие ей платежи , так имущественные требования истца по их получению соответствуют критериям правомерных ожиданий в г.озуминни практики Европейского Суда.
Законом Украины от 02.09.2014р №1669-vии "О временных мерах на период проведения аниитерористичнои операции" особенностей относительно сроков расчета при увольнении, установленных ст.116 КЗоТ Украины, не предусмотрено.
На основании ст.89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, шо основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств. Суд оценивает относимость, допустимость, достоверность каждогоого доказательства в отдельности, а также достаточность и взаимную связь доказательств в их совокупности.
Согласно части 2 ст.30 Закона Украины от 24.03.1995р №108 / 95-ВР "Об оплате труда" работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст.8 Закона Украины от 16.07.1999г №996-IV "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине вопросы организации бухгалтерского учета на подприемстви относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Ответственность за организацию бухгалтерского учета и обеспечение фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах, сохранение обработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не менее трех лет, несет собственник (собственники) или уполномоченный орган (должностное лицо), который совершитЮе руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документами.
В соответствии с частями первой и седьмой статьи 9 указанного Закона №996- XIV основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
Предприятие принимает все необходимые меры для предотвращения несанкционированного и незаметного исправления записей в первичныхдокументах и регистрах бухгалтерского учета и обеспечивает их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которой владелец предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая ст.21 КЗоТ Украины), что обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган, именно отвовидач должен доказать, что выплатил истцу заработную плату.
Согласно ст.12, части 1 ст.81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
В соответствии с частями 1, 2 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками справы или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Сбор доказательств по гражданским делам не является обязанностью суда, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст.77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другимисредствами доказывания (ч.2 ст.78 ГПК Украины).
Согласно расчетам заработной платы (табуляграммы) за март - июль 2017 года, предоставленных истицей, размер задолженности по заработной плате составляет:
- за март 2017 - 4 505, 26 грн;
- за апрель 2017 - 9 228, 36 грн;
- за май 2017 - 322, 06 грн;
- за июнь 2017 - 252, 07 грн .;
- за июль 2017 - 7708, 22 грн. (С учетом компенсации за неиспользованные 4 дней отпуска 887, 24грн, и выходного пособия при увольнении 6550, 07грн), а всегов 22 015, 97 грн., налоги и другие обовьязкови платежи по которой не удержанные. Общая сумма задолженности подтверждается также индивидуальными сведениями о застрахованном лице из Пенсионного фонда Украины (формы ОК-5).
Ответчиком суду не предоставлено каких-либо доказательств, которые бы опровергали указанную задолженность по заробиний плате.
Согласно правового заключения Верховного Суда в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда, который изложен в постановлении от 28.03.2018р по делу №243/5469/17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя. Итак отсутствие у ответчика первичной документации не является основанием для НЕ начисления но не выплаты истице заработной платы.
Расчет заработной платы за июль 2017 согласуется с приказом (распоряжением) №5079 / ДН-ос от 10.07.2017 года о прекращении Трудового договора, который был издан и.о. начальника дирекции железнодорожных перевозок В.А. Подлузский.
Именно в этом приказе, выданный структурным подразделением ответчика указана конкретная количество дней неиспользованного отпуска, а именно, 4 дня, на компенсацию которых имеет право истец и выплату единовременного пособия в размере одного среднемесячного заработка.
По состоянию на момент рассмотрения дела ответчик не предоставил доказательств, опровергающих сведения о начисленной истцу заработной платы за период с марта по июль 2017 включительно в общем размере 22015, 97грн.
Согласно ст.12 ГПК Украиныгражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон.
Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела, и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Каждая сторона несет риск наступления последствий, связанных с совершением или несовершение им процессуальных действий.
Учитывая, что ответчик в нарушьения Закона Украины от 16.07.1999г №996 "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине", Закона Украины от 24.03.1995р №108 / 95-ВР "Об оплате труда" не предоставил суду ни отзыв на исковое заявление, ни документов о начисленной истцу заработную плату за период с марта 2017 по 17.07.2017р, ни о наличии задолженности по заработной плате, в связи с чем, суд приходит к выводу о наличии оснований для удовлетворения исковых требований о взыскании в пользу истицы задованости по заработной плате (суммам, которые принадлежали ей от предприятия на день увольнения).
Таким образом, суд соглашается с расчетами предоставленными истицей, а именно задолженность по заработной плате за март-июль 2017 года, которые ответчиком опровергнуты, суду не предоставлены доказательства, что эти сведения являются недостоверными, а следовательно, исковые требования истицы о взыскании с ответчика заработной платы за март-июль 2017 года в сумме 22015, 97грн (с учетом начисленной в июле 2017 исходной допомогы в размере 6550, 07грн и компенсацию за неиспользованные 4 дней отпуска в размере 887, 24грн) - подлежат удовлетворению.
Что касается исковых требований в части взыскания компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, то суд исходит из следующего.
Отношения, возникающие между работником и работодателем по поводу оплаты труда, в том числе и в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы, регулируются трудовым законодательством, а именно: КЗоТ Украини, Законами Украины «Об оплате труда», «Об индексации денежных доходов населения», «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков й выплаты», Порядком проведения индексации денежных доходов населения, утвержденным постановлением КМУ от 17.07.2003р №1078; Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденным постановлением КМУ от 20.12.1997р №1427.
Под доходами следует понимать денежные кходы граждан, они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: пенсии, социальные выплаты, стипендии, заработная плата и другие.
В решении Конституционного суда Украины от 15.10.2013р №9-рп / 2013 указано, что государство предусматривает меры, направленные на обеспечение реальной заработной платы, то есть денежного вознаграждения за выполненную работу как эквивалента стоимости потребительских товаров и услуг.
Конституционный Суд Украины пришел к выводу, что средства, которые подлежат начислению в порядкев индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы эти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
Статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда»установлено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
В случаях нарушения установленных сроков выплаты заработной платы работнику предоставляется право на компенсацию в соответствии с Законом Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», по которому компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты осуществляется в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период, начиная со дня вступления в силу настоящего Закона.
В соответствии с Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденного постановлением КМУ от 20.12.1997р №1427 (с изменениями, внесенными согласно постановлению КМУ от 23.04.1999р №692) Компенсация производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты заработной платы, начисленной работнику за период работы, начиная с 1 января 1998 года, если индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги за этот период вырос более чем на один процент.
Суд считает возможным принять предоставленный истицей расчет и взыскать с ответчика компенсацию потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты в размере 4 637, 92 грн.
Статьей 168 Налогового кодексав Украине предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет.
- п.168.1 Налогообложение доходов, начисленных (выплаченных, предоставленных) налогоплательщику налоговым агентом;
- п.п.168.1.1 Налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса.
- п.п.168.1.2 Налог уплачивается (переаховуеться) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документом. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет.
Согласно ч.5 п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24.12.1999р, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при визначенни сумм, подлежащих взысканию.
Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Исходя из установленных обстоятельств, предоставленных доказательств, суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истицы начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с марта 2017 по июль 2017 року в сумме 22 015, 97 грн, компенсацию потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты в размере 4 637, 92 грн с удержанием из этой суммы, предусмотренных законом налогов и других обязательных платежей при их выплате.
Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Если иск удовлетворен частично, судебные расходы присуждаются истцу - пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований, а ответчику- пропорционально той части исковых требований, в удовлетворении которых истцу отказано.
Согласно части 6 статьи 141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судовых расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Истица освобождена от уплаты судебного сбора за подачу иска на основании п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «О судебном сборе» от 08.07.2011 №3674-VII, таким образом, поскольку исковые требования удовлетворены в полном объеме, то с ответчика в доход государства надлежит взыскать судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований в сумме 768, 40 грн.
Руководствуясь ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280 Украина, суд-
решил:
Исковые требования лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате - удовлетворить.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (юридический адрес: 03680, г.Киев, ул.Тверская, д.5, код егрпоу 40075815), в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1:
- начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с марта 2017 по июль 2017 на сумму 22 015, 97грн (двадцать дви тысячи пятнадцать гривен, 97коп)
- компенсацию потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты в размере 4 637, 92грн (четыре тысячи шестьсот тридцать семь гривен 92 коп.)
Обязать Акционерное общество "Украинская железная дорога" при выплате особа_1 доходов в сумме 22 015, 97 грн и компенсации потери части денежных доходов в размере 4 637, 92грн удержать с этих сумм налоги и другие обязательные платежи.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (юридическийадрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, д. 5, код егрпоу 40075815) в пользу государства судебный сбор в размере в размере 768, 40грн (семьсот шестьдесят восемь гривен 40 коп.)
Решение может быть подана апелляционная жалоба в Донецкий апелляционный суд в течение 30 дней со дня его провозглашения.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатамы апелляционного рассмотрения дела.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Судья [А.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 234/19435/19
Провадження № 2/234/748/20
заочне рішення
іменем україни
30 квітня 2020 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді [Л.] А.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Пагуліч Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
встановив:
Позивач особа_1 14.11.2019р звернулась до суду з дійсним позовом, вказуючи, що 08.07.2016р відбулась реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття, у зв`язку з чим вона ( особа_1 ) була переведена до Виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», відповідача у справі. Свої вимоги мотивує тим, що 15.03.2017р видано наказ №384-11 «Про встановлення простою», а 28.04.2017р видано наказ №645-113-1 «Про деякі питання діяльності РФ «Донецька залізниця», яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначає, що 05.05.2017р вона отримала повідомлення про ліквідацію та виведення зі штатного розпису посади з підписами всіх членів комісії та про її ( особа_1 ) особисте ознайомлення, а 10.07.2017р наказом №5079/дн-ОС її звільнено з 17.07.2017р на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, з яким її ознайомлено особисто, та у якому зазначено про виплату компенсації за 4 дні відпустки та одноразової грошової допомоги у розмірі 1 середньомісячного заробітку. Вказує, що у день звільнення з нею відповідач АТ «Українська залізниця» не провів повний розрахунок. Просить стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 22015, 97грн з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів; компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в розмірі 4637, 92 без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів.
Адвокат [Л.] В.В., представник позивачки особа_1 , підтримав вимоги позову цілком, наполягав на задоволенні, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачки.
Представник відповідача АТ «Українська залізниця, » який про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином у відповідності зі ст.130 ЦПК України, в судове засідання не з`явився без повідомлення причини неявки. Відзив на позовну заяву, письмові, електронні докази та зустрічний позов до суду не надавав.
Суд, згідно до ст.280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд вважає позов обѓрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки та розпорядження про звільнення, засвідчених позивачем, вбачається, що особа_1 з 20.05.1990 року працювала у Виробничому підрозділі «Станція Ясинувата» структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця», зокрема 08.04.2010 року її переведено оператором станційного технологічного центру оброблення поїзної інформації та перевезених документів.
Подальші записи у трудовій книжці позивача стосуються періоду АТО, під час якого м.Донецьк, м.Ясинувата увійшли до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, та на території яких органи державної влади до цього часу тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Остання запис в трудовій книжці позивачки свідчить про звільнення її з роботи, що співвідноситься з наданою копією наказу (розпорядження) №5079/дн-ос від 10.07.2017 року, за яким особа_1 звільнено з 17 липня 2017 року з роботи на посаді старшого оператора станційного технологічного центру оброблення поїзної інформації та перевізних документів виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату, з виплатою компенсації за 4 дні відпустки та одноразової допомоги у розмірі 1-го середньомісячного заробітку.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що виключає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст.97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст.22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви №68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява №942527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст.1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці», а позивачка знаходилася з відповідачем в трудових відносинах до 17.07.2017р, при звільненні не отримала всі належні їй платежі, тому майнові вимоги позивачки щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.
Законом України від 02.09.2014р №1669-VІІ "Про тимчасові заходи на період проведення аніитерористичної операції" особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України, не передбачено.
На підставі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, шо ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх [censored]
Відповідно до частини 2 ст.30 Закону України від 24.03.1995р №108/95- ВР "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст.8 Закону України від 16.07.1999р №996-ІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 зазначеного Закону №996- XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст.21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що виплатив позивачу заробітну плату.
Відповідно до ст.12, частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Згідно розрахунків заробітної плати (табуляграми) за березень - липень 2017 року, наданих позивачкою, розмір заборгованості по заробітній платі становить:
- за березень 2017р - 4 505, 26 грн;
- за квітень 2017р - 9 228, 36 грн;
- за травень 2017р - 322, 06 грн;
- за червень 2017р - 252, 07 грн.;
- за липень 2017р - 7708, 22 грн.(з врахуванням компенсації за невикористані 4 днів відпустки 887, 24грн, та вихідної допомоги при звільненні 6550, 07грн), а всього 22 015, 97 грн., податки та інші обовьязкові платежі з якої не утримані. Загальна сума заборгованості підтверджується також індивідуальними відомостями про застраховану особу з Пенсійного фонду України (форми ОК-5).
Відповідачем суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначену заборгованість по заробіній платі.
Згідно правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 28.03.2018р у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачці заробітної плати.
Розрахунок заробітної плати за липень 2017 року узгоджується з наказом (розпорядженням) №5079/дн-ос від 10.07.2017 року про припинення Трудового договору, який був виданий в.о. начальника дирекції залізничних перевезень В.О. Подлузським.
Саме в цьому наказі, який виданий структурним підрозділом відповідача зазначена конкретна кількість днів невикористаної відпустки, а саме, 4 дні, на компенсацію яких має право позивачка та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів, які б спростовували відомості щодо нарахованої позивачці заробітної плати за період з березня по липень 2017 року включно у загальному розмірі 22015, 97грн.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, що відповідач в порушення Закону України від 16.07.1999р №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України від 24.03.1995р №108/95-ВР "Про оплату праці" не надав суду ні відзив на позовну заяву, ні документів про нараховану позивачці заробітну плату за період з березня 2017 року по 17.07.2017р, ні про наявність заборгованості по заробітній платі, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивачки заборгованості по заробітній платі (сумам, які належали їй від підприємства на день звільнення).
Таким чином, суд погоджується з розрахунками наданими позивачкою, а саме заборгованість по заробітній платі за березень-липень 2017 року, які відповідачем не спростовані, суду не надані докази, що ці відомості є недостовірними, а отже, позовні вимоги позивачки про стягнення з відповідача заробітної плати за березень-липень 2017 року в сумі 22015, 97грн (з урахування нарахованої у липні 2017 року вихідної допомоги у розмірі 6550, 07грн та компенсацію за невикористані 4 днів відпустки у розмірі 887, 24грн) - підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків ї виплати», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003р №1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою КМУ від 20.12.1997р №1427.
Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.
У рішенні Конституційного суду України від 15.10.2013р №9-рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20.12.1997р №1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 23.04.1999р №692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
Суд вважає за можливе прийняти наданий позивачкою розрахунок та стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 4 637, 92 грн.
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
- п.168.1 Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом;
- п.п.168.1.1 Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
- п.п.168.1.2 Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до ч.5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999р, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Виходячи з встановлених обставин, наданих доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки нараховану, але не виплачену заробітню плату за період з березня 2017 року по липень 2017 року у сумі 22 015, 97 грн, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 4 637, 92 грн з утриманням з цієї суми, передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при їх виплаті.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачка звільнена від сплати судового збору за подачу позову на підставі п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011р №3674-VII, таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, то з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 768, 40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280 України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (юридична адреса: 03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код єдрпоу 40075815), на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 :
- нараховану, але не виплачену заробітню плату за період з березня 2017 року по липень 2017 року у сумі 22 015, 97грн (двадцять дві тисячи п`ятнадцять гривень, 97коп);
- компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 4 637, 92грн (чотири тисячі шістсот тридцять сім гривень 92 коп.)
Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" при виплаті особа_1 доходів у сумі 22 015, 97 грн та компенсації втрати частини грошових доходів у розмірі 4 637, 92грн утримати з цих сум податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код єдрпоу 40075815) на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 768, 40грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.)
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А.М.[Л]
Полезный отзыв?
(1)
Работа в Киеве (5556 отзывов) →
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 14.01.2022
Дело №236/4559/21 решение именем украины 14 января 2022 Краснолиманский городской суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи - с участием секретаря судебного заседания - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда в городе Лиман гражданское дело по иску особа_1 , представитель истца - адвокат [Л.] [В.] [В.] в Акционерное общество "Украинская ...
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 14.01.2022
Дело №236/4566/21 решение именем украины 14 января 2022 Краснолиманский городской суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи - с участием секретаря судебного заседания - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда в городе Лиман гражданское дело по иску особа_1 , представитель истца - адвокат [Л.] [В.] [В.] в Акционерное общество "Украинская...
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 14.01.2022
Дело №236/4557/21 решение именем украины 14 января 2022 Краснолиманский городской суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи - с участием секретаря судебного заседания - Телиуса С.С., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда в городе Лиман гражданское дело по иску особа_1 , представитель истца - адвокат [Л.] [В.] [В.] в Акционерное общество "Украинск...
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 14.01.2022
Дело №212/7187/21 2/212/329/22 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И 14 января 2022 г. Кривой Рог Жовтневый районный суд города Кривого Рога Днепропетровской области в составе: председательствующего судьи [В.] Н.М., с участием секретаря судебного заседания [К.] К.А. рассмотрев в открытом судебном заседании порядке упрощенного искового производства, без участия сторон гражданское дело по иск...
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 14.01.2022
Дело №236/4565/21 решение именем украины 14 января 2022 Краснолиманский городской суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи - с участием секретаря судебного заседания - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда в городе Лиман гражданское дело по иску особа_1 , представитель истца - адвокат [Л.] [В.] [В.] в Акционерное общество "Украинская ...
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 13.01.2022
Дело №236/4569/21 решение именем украины 13 января 2022 Краснолиманский городской суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи - с участием секретаря судебного заседания - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда в городе Лиман гражданское дело по иску особа_1 , представитель истца - адвокат [Л.] [В.] [В.] в Акционерное общество "Украинская...
Похожие компании
