АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Производство № 2/229/1004/2020
ЕУН 229/2155/20
решение
именем украины

10 сентября 2020 г.. Дружковка

Дружковский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи истопник А.Н.,
при секретаре судебного
заседание [В.] А.Д.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Дружковка гражданское дело по исковому заявлению особа_1 в интересах якого действует особа_2 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате,

В С Т А Н О В И Л:

12 мая 2020 в Дружковского городского суда Донецкой области с исковым заявлением обратился особа_1 в АО «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате.
В обоснование исковых требований указал, что 17 июля 2017 он был уволен с поста главного механика региональных филиаловй работодателя ПАО «Украинская железная дорога» (п.1ст. 40 КЗоТ Украины).
Согласно постановлению Кабинета Министров Украины от 31.10.2018 года №938 изменен тип Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» с публичного на частное и переименован его в Акционерное общество «Украинская железная дорога».
Заработная плата за февраль 2016 составляет 3733 грн 30 коп., За март 2016 3895 грн 62 коп. за апрель 2016 3583 грн 61 коп., за май 2016 3611 грн 04 коп., за июнь 2016 3838 грн 98 коп., За июль 2016 3451 грн 44 коп., За август 2016 6790 грн 42 коп., За февраль 2017 6426 грн 81 коп., За март 2017 5821 грн 43 коп., за апрель 2017 4465 грн 91 коп., за май 2017 4465 грн 91 коп., за июнь 2017 2471 грн 71 коп., за июль 2017 24764 грв 26 коп.
Итак, ответчик насчитал, однако не уплатил ему заработную плату за период с февраля 2016 по август 2016 года; Февраль 2017 по июль 2017 включительно в общем размере 81786 грн 35коп.
Просит взыскать с ответчика в его пользу задолженность по трудовому договору за период с 1 февраля 2016 по 1 августа 2016; с 1 февраля 2017 по 17 июля 2017 года в размере 81786, 35 грн.

Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 18 мая 2020 производство по делу было открыто.
Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 6 июля 2020 было удовлетворении ходатайства истца об истребовании доказательств.

25 июня 2020года представитель ответчика АО "Украинская железная дорога" предоставил отзыв на исковое заявление особа_1, в котором отметил следующее.
В Дружковском городском суде находится на рассмотрении дело №229 / 2155/20 по иску лицо_1 о взыскании с АО «Укрзализныця» задолженности по заработной плате.
АО «Укрзализныця» является новым юридическим лицом, образованной в соответствии с Законом Украины «Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования» и постановления Кабинету Министров Украины от 25 июня 2014 №200 «Об образовании публичного акционерного общества« Украинская железная дорога ».
Согласно приказу руководителя Антитеррористического центра при СБУ от 07.10.2014 года №33 / 6 / а «Об определении районов проведения антитеррористической операции и сроков ее проведения» Донецкую и Луганскую области с 07.04.2014 года также определены районами проведения антитеррористической операции.
В связи с захватом неизвестными лицами административного здания и производственныхобъектов АО «Укрзализныця» расположенных в частности в Донецк, Луганск у ответчика с 20.03.2017 года отсутствует доступ к документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и другой), к компьютерным базам и потеряно контроль над хозяйственной деятельностью.
По данному факту по заявлению ответчика возбуждено уголовное производство №12017050420000286 по признакам ст.341 УК Украины.
Выводом торгово-промышленной палаты Украины №126 / 2 / 21-10.2 от 16 января 2018по предотвращению выполнения обязанностей предусмотренных законодательством Украины при увольнении (увольнении) работников, вызванного воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) относительно АО «Укрзализныця» засвидетельствовано наступления форс-мажорных обстоятельств при осуществлении хозяйственной деятельности на территории, неподконтрольной украинском власти, в том числе Донецкой и Луганской областях.
Итак, ответчик фактически отсутствует по фактическому месту ведения деятельности и расположие офиса, в частности в г.. Дебальцево, г.. Донецк, Луганск месту работы истца по делу, и этот факт обусловлен уважительными причинами.
При этом, за период с 1 февраля 2016 по 30 июня 2016 истцу была оплачена задолженность в сумме 12618, 00 грн., За февраль 2017 было уплачено 5173, 59 грн, за первую половину марта уплачено 2186, 58 грн. В результате задолженность по заработной плате за март-май 2017 года и заработной платы за время вынужденного простоя отсутствует.
просить в удовлетворении исковых требований особа_1 в АО «Украинская железная дорога» отказать в полном объеме; рассмотрение дела провести без участия представителя АО «Укрзализныця».

В судебном заседании истец и его представитель не явились. О времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом. Предоставили заявление о рассмотрении дела в их отсутствие, на удовлетворении иска настаивают.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился. О времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, причини неявки суду неизвестны. В отзыве на исковое заявление просил рассматривать дело без его участия.
В связи с неявкой в ​​судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического записи не производится на основании ч.2 ст.247 Гражданского процессуального кодекса Украины.

Исследовав материалы дела, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, установив и факты и соответствующие им правовыедносины, суд к следующим выводам.
Статьей 43 Конституции Украины закреплено право на труд и заработную плату, каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом.
Согласно ст 94, 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган должны выплачивать заработную плату за выполненную работу и не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениемы и коллективными договорами.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда, в соответствии с актами законодательства и коллективного договора, на основании заключенного Трудового договора, а согласно ст. 22 этого Закона, субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Частью 1 ст.44 КЗоТ Украины, опредечено, что при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в п.1 ст.40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Положениями ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины и ст.24 Закона Украины «Об отпусках», предусмотрена обязанность работодателя при увольнении работника выплатить денежную компенсацию за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихсяать ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник илиуполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Судом установлено и следует из материалов дела, а именно трудовой книжке номер_1 подтверждено, что истец особа_1 работал в должности главного механика «Ясиноватского управление механизации» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» ПАО «Укрзализныця».
17 июля 2017 особа_1 был освобожден в связи с сокращением штата в соответствии с приказом№9645 / ДН / чел от 10.07.2017 года по п.1 ст.40 КЗоТ Украины.
Постановлением Кабинета Министров Украины от 25.06.2014 года № 200 "О создании публичного акционерного общества" Украинская железная дорога ", принятой в соответствии с Законом Украины" Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования ", решено образовать публичное акционерное общество" Украинская железная дорога "на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учрежденийжелезнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, в том числе на базе Государственного предприятия "Донецкая железная дорога".
Постановлением Кабинета Министров Украины от 02.09.2015 года № 735 утвержден Устав публичного акционерного общества "Украинская железная дорога", согласно которому общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта.
21 октября 2015 в Едином государственном реестре проведения государственных регистрацийю АО "Украинская железная дорога". Государственное предприятие "Донецкая железная дорога" реорганизовано путем слияния в региональный филиал "Донецкая железная дорога" открытого акционерного общества "Украинская железная дорога" и является региональным филиалом данного общества.
Таким образом, учитывая изложенное и данные, внесенные в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований, АО «Укрзализныця» является правопреемником, в том числе и ГП «Донецкая железная дорога», что сейчас находится в состоянии припинення. А потому, именно АО «Укрзализныця» несет обязанность по выплате задолженности по заработной плате перед работниками, возникшей в ГП «Донецкая железная дорога».

Частью 1 ст. 13 ГПК Украины предусмотрено, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Частью 4 статьи 19 ГПК Украины предусмотрено, что упрощенное провожуения предназначено для рассмотрения малозначительных дел, дел, возникающих из трудовых отношений, дел незначительной сложности и других дел, для которых приоритетным является быстрое решение дела.
Из расчетов заработной платы за период с февраля 2016 по июль 2017 усматривается, что начислено в феврале 2016 всего 3733, 30 грн., К выплате 523, 98 грн., В марте 2016 всего 3895, 62 грн., До выплаты 3155, 45 грн., в апреле 2016 всего 3583, 61 грн. к выплате 2902, 72 грн., в мае 2016 г.глазу всего 3611, 04 грн., к выплате 2924, 94 грн., в июня 2016 года всего 3838, 98 грн., к выплате 3109, 57 грн., в июле 2016 всего 3451, 44 грн., к выплате 2795, 67 грн., в августе 2016 всего 6790, 42 грн., к выплате 5500, 24 грн., в марте 2016 всего 3895, 62 грн., к выплате 3155, 45 грн., в апреле 2016 всего 3583, 61 грн. к выплате 2902, 72 грн., в мае 2016 всего 3611, 04 грн., к выплате 2924, 94 грн., в июня 2016 года всего 3838, 98 грн., до выплаать 3109, 57 грн., в июле 2016 всего 3451, 44 грн., к выплате 2795, 67 грн., в августе 2016 всего 6790, 42 грн., к выплате 5500, 24 грн., в марте 2017 всего 5821, 43 грн., к выплате 4686, 25 грн., в апреле 2017 всего 4465, 91 грн. к выплате 3595, 06 грн., в мае 2017 года всего 4465, 91 грн., к выплате 3595, 06 грн., в июне 2017 всего 2471, 71 грн., к выплате 1989, 72 грн., в июле 2017 всего 24764, 26 грн., до выплаты 19935, 22 грн. указанные раснки заработной платы соответствуют требованиям ст.110 КЗоТ Украины.
Наряду с этим, по поводу задолженности возникшей в период с марта 2016 по июль 2017 года, ответчик отмечает, что отсутствует первичная документация, а также доступ к ней для начисления и выплаты истцу заработной платы, а потому не может подтвердить, опровергнуть или предоставить информацию за указанный период.
Одновременно с этим, ответчик отметил что истцом получено заработную плату за первую часть феврале-июне 2016в размере 4206, 00 грн. (Платежная ведомость № 78), задолженность по заработной плате за вторую часть феврале-июне 2016 в размере 4206, 00 грн. (Платежная ведомость № 78/2), задолженность по заработной плате за третью часть феврале-июне 2016 в размере 4206, 00 грн. (Платежная ведомость № 78/3), заработную плату за февраль 2017 в размере 2373, 59 грн. (Платежная ведомость № 1008), аванс за февраль 2017 в размере 2800, 00 грн (платежная ведомость № 699), заработная платапо март 2017 в размере 2186, 58 грн., которую он получил 26 июля 2017 (под личную подпись) в кассе Донецкой дирекции. При этом, учитывая указанное, ответчиком фактически подтверждено наличие задолженности перед истцом за период с февраля 2016 по июль 2017 года.
Согласно п. 14.1.180 Налогового кодекса Украины, налоговый агент по налогу на доходы физических лиц - юридическое лицо (его филиал, отделение, другое обособленное подразделение), самозанятое лицо, представництво нерезидента - юридического лица, инвестор (оператор) по соглашению о разделе продукции, которые независимо от организационно-правового статуса и способа обложения другими налогами и / или формы начисления (выплаты, предоставления) дохода (в денежной или неденежной форме) обязаны начислять, удерживать и уплачивать налог, предусмотренный разделом IV настоящего Кодекса, в бюджет от имени и за счет физического лица с доходов, выплачиваемых такому лицу, вести налоговый учет, подавать налоговыев отчетность контролирующим органам и нести ответственность за нарушение его норм в порядке, предусмотренном статьей 18 и разделом IV настоящего Кодекса.
Статьей 168 Налогового кодекса Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет.
168.1. Налогообложение доходов, начисленных (выплаченных, предоставленных) налогоплательщику налоговым агентом.
168.1.1. Налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязаной удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса.
168.1.2. Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документом. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет.
Согласно ч.5 п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике примения судами законодательства об оплате труда »№ 13 от 24.12.1999 года, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Впрочем, как вбачаеться с искового заявления, истец просил взыскать именно задолженность в размере 81786, 35 грн удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Таким образом, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению, то есть с ответчика в пользу истца подлежит взысканию задолженность по заработной плате за февраль 2016 август 2016 года; Февраль 2017 июль 2017 в размере 50915, 46 гривны, а именно: 70893, 63- (4206, 00 грн. (сумма задолженности по заработнойплате за первую часть феврале-июне 2016 (платежная ведомость № 78)) -4206, 00 грн (задолженность по заработной плате за вторую часть феврале-июне 2016 (платежная ведомость № 78/2)) -4206, 00 (задолженность по заработной плате за третью часть феврале-июне 2016 (платежная ведомость № 78/3)) - 2373, 59 грн (заработную плату за февраль 2017 года)) (платежная ведомость № 1008)) -2800, 00 грн (аванс за февраль 2017 года) (платежная ведомость № 699)) - 2186, 58 грн (заработнаяа плата за март 2017 года)).

В соответствии с положениями статей 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Ответчиком не представлено в суд доказательств в опровержение указанной справки и отсутствия задолженности перед истцом. По состоянию на момент рассмотрения дела судом задолженность истцу ответчиком не выплачена.
Согласно части 1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать рательно надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Записями в трудовой книжке истцаподтверждается, что истец состоял в трудовых отношениях с ответчиком.
17 июля 2017 истец освобожден в связи с сокращением штата по п.1 ст. 40 КЗоТ Украины.
По поводу задолженности возникшей в период с февраля 2016 по 17 июля 2017 ответчик отмечает, что отсутствует первичная документация, а также доступ к ней для начисления и выплаты истцу заработной платы, а потому не может подтвердить, опровергнуть или предоставить информацию за указанный период.
Таким образом, видповидачем фактически подтверждено наличие задолженности перед истцом за период с 1 февраля 2016 по 01 серпня2016 года; 1 февраля 2017 по 17 июля 2017 года.
Согласно части 2 ст.30 Закона Украины «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст.8 Закона Украины от 16.07.1999 года «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности вУкраина »вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Ответственность за организацию бухгалтерского учета и обеспечение фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах, сохранение обработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не менее трех лет, несет собственник (собники) или уполномоченный орган (должностное лицо), осуществляющий руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документами.
В соответствии с частями первой и седьмой статьи 9 указанного Закона, основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
Предприятие принимает все необходимые меры для предотвращения несанкционированного но незаметном исправления записей в первичных документах и ​​регистрах бухгалтерского учета и обеспечивает их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которой владелец предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая ст.21 КЗоТ Украины), а обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственныека или уполномоченный им орган, именно ответчик должен доказать, что он выплатил истцу заработную плату.
Доводы ответчика о прекращении начисления заработной платы с 20 марта 2017 года на исполнение указа Президента Украины «О решении Совета национальной безопасности и обороны Украины от 15 марта 2017« О неотложных дополнительных мерах по противодействию гибридным угрозам национальной безопасности Украины », в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельнои структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога», а также производственных подразделений подчиненных дирекции, вызванных прекращением перемещения грузов через линию соприкосновения в пределах Донецкой и Луганской областей, и как следствие отсутствием доступа к первичным документам и принятия решения на основании «расчета заработной платы» и других бумаг составленных после 20 марта 2017 неизвестными лицами, суд не принимает из приведенных выше оснований, поскольку они не опровергают выводов суда о наличии задолженности ответчика перед истцом по заработной плате.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, который изложен в постановлении от 28.03.2018 года по делу №243 / 5469/17 сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Также из материалов дела, а именно предоставленной ответчиком копии научно - правового заключения о невозможности выполнения обязанностей, передбачених законодательством Украины при высвобождении работников, вызванного воздействием форс - мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) от 16.01.2018 года № 126 - 221 102, составленный по заказу ОАО «Укрзализныця», установлено, что:
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 682-Н от 12.05.2017 года «О формировании рабочей комиссии по разработке первичных документов по окончательному расчету работников структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозень »создана рабочая комиссия из сотрудников регионального филиала« Донецкая железная дорога »до момента окончания сокращение штата работников Донецкой дирекции железнодорожных перевозок с целью обработки документов указанной дирекции, полноты удержаний и перечисление налогов и сборов, формирование документов учета и расчета заработной платы, отражения хозяйственных операций в финансовой отчетности и по другим вопросам финансовой деятельности;
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 899-Н ед 26.06.2017 года «О введении в действие Порядка окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »введено в действие Порядок окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »и« Луганская дирекция железнодорожных перевозок », которым учитывается нестандартная ситуация и особенности работы регионального филиала «Донецкая железная дорога», поскольку часть структурных подразделений и работников находятся на временныеово неконтролируемой Украины территории, а выплата осуществляется на контролируемой территории Украины региональным филиалом «Донецкая железная дорога» через кассы структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок» по месту их нахождения (г.. Лиман) и регламентируется осуществление проведения окончательного расчета с работниками структурных подразделений соответствующей дирекции рабочими комиссиями по обработке первичных документов по окончательному разсчета с работниками структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок».
Закон Украины от 02.09.2014 года «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» не отменяет обязанностей работодателя, определенных ст.47, ст.116 КЗоТ Украины, и не предусматривает особенностей относительно сроков расчета при увольнении, установленных ст.116 КЗоТ Украина.
Статьей 10 Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористичнои операции »установлено, что единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (ненадлежащее исполнение) обязательств, является сертификат Торгово-промышленной палаты Украины.
Однако заработная плата, согласно ст.94 КЗоТ Украины, ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» не является ответственностью за нарушение сроков выплаать заработной платы.
Согласно части первой ст.8 Конституции Украины в Украине признается и действует принцип верховенства права. Судья, осуществляя правосудие, руководствуется верховенством права (часть первая ст.129 Конституции Украины). Аналогичное предписание закреплен в части первой ст.10 ГПК Украины.
Согласно ст.1 Протокола №1 к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, ратифицированной Законом Украины от 17.07.1997 «О ратификации Конвенции о защите прав человека и основоположних свобод 1950 года, Первого протокола и протоколов №2, 4, 7 и 11 к Конвенции », каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, дело «Суханов и [И.] против Украины») «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требованияи », согласно которого заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере« законное ожидание »/« правомерное ожидание »(legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
В решении по делу «Кечко против Украины» от 08.11.2005 года Европейский суд по правам человека отметил, что понятие «собственности», которое содержится в первой части статьи 1 Протокола №1, имеет автономное значение, которое не ограничен собственностью на физические вещи и не зависит от формальной классификации в национальном законодавстви: некоторые другие права и интересы, например, долги, составляющие имущество, могут также рассматриваться как «имущественные права», и, таким образом, как «собственность» в целях указанного положения. Вопрос, требующий определения, заключается в том, имел в соответствии с обстоятельствами дела, взятых в целом, заявитель право на материальный интерес, защищенный статьей 1 Протокола №1 (п.22).
Согласно ст.13 Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждый, чьи права и свободы, признанные в настоящей КонвенцииБыло возбуждено, имеет право на эффективное средство правовой защиты в государственном органе, даже если это нарушение было совершено лицами, действовавшими в официальном качестве.
Итак, поскольку ответчик не опроверг предоставленные истцом расчеты задолженности по заработной плате (за период с февраля 2016 по август 2016 года; с 1 февраля 2016 по 17 июля 2017 в частности), в сроки, установленные частью 1 ст.116 КЗоТ Украины, не выплатил все суммы, принадлежащие истцу от предпприятия как при увольнении, так и на время рассмотрения дела судом.
При этом, согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за один месяц - за февраль 2016 года на размере 3733, 30 грн.
В соответствии со ст. 34 ЗаконаУкраина от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством .
Учитывая изложенные обстоятельства, суд считает, что истец подтвердил наличие задолженности ответчика по выплате заработной платы за февраль 2016 по август 2016 года, с февраля 2017 по 17 2 июля017 года в размере 50915, 46 грн.
Истец обратился в суд с иском 12 мая 2020.
Согласно ст.141 ГПК Украины, учитывая, что исковые требования истца удовлетворены частично, то с ответчика АО «Укрзализныця» в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн.
Руководствуясь статьями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 430 ГПК Украины, суд -

В Е Л:

Исковые требования особа_1, в интересах которого действует особа_2 к акционерного общества «Украинскаяжелезная дорога »о взыскании задолженности по заработной плате, удовлетворить частично.
Взыскать с акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истца особа_1 (информация_1, уроженца. Ясиноватая, Донецкая область), задолженность по заработной плате за период февраль 2016 по август 2016 года; с февраля 2017 по июль 2017 года в сумме 50 915 (пятьдесят тысяч девятьсот пятнадцать) рублей 46 коп. без удержания налога и других оов`язкових платежей.
Решение в части взыскания заработной платы за февраль 2016 года в сумме 3733 (три тысячи семьсот тридцать три) грн 30 коп. (Без удержания налога и других обязательных платежей) подлежит немедленному исполнению в части взыскания заработной платы за март-август 2016 года, февраль - июль 2017 сумме в сумме 47182 (сорок семь тысяч сто восемьдесят два) грн.16 коп. ( без удержания налога и других обязательных платежей), после вступления решения в законную силу.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815, юридический адрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, 5) в пользу государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей 80 коп.
В остальной части иска отказать.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционнойжалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в Донецкий апелляционный суд через Дружковский городской суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения, а в случае объявления только вводной и резолютивной части судебного решения или в случае рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела - со дня составления повного судебного решения.
Полное судебное решение составлено 10 сентября 2020.



Судья: А. М. Лакей

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/229/1004/2020
ЄУН 229/2155/20
рішення
іменем україни

10 вересня 2020 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Грубника О.М.,
за участю: секретаря судового
засідання Варламової О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою особа_1 , в інтересах якого діє особа_2 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2020 року до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою звернувся особа_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17 липня 2017 року він був звільнений з посади головного механіка регіональної філії роботодавця ПАТ «Українська залізниця» (п.1ст. 40 КЗпП України).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року №938 змінено тип Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Заробітна плата за лютий 2016 р. складає 3733 грн 30 коп., за березень 2016 р. 3895 грн 62 коп. за квітень 2016 р. 3583 грн 61 коп., за травень 2016 р. 3611 грн 04 коп., за червень 2016 р. 3838 грн 98 коп., за липень 2016 р. 3451 грн 44 коп., за серпень 2016 р. 6790 грн 42 коп., за лютий 2017 р. 6426 грн 81 коп., за березень 2017 р. 5821 грн 43 коп., за квітень 2017 р. 4465 грн 91 коп., за травень 2017 р. 4465 грн 91 коп., за червень 2017 р. 2471 грн 71 коп., за липень 2017 р. 24764 грв 26 коп.
Отже, відповідач нарахував, проте не сплатив йому заробітну плату за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року; лютого 2017 року по липень 2017 року включно в загальному розмірі 81 786 грн 35коп.
Просить стягнути з відповідача на його користь, заборгованість за трудовим договором за період з 01 лютого 2016 року по 01 серпня 2016 року; з 01 лютого 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 81786, 35 грн.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 18 травня 2020 року провадження в справі було відкрито.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 06 липня 2020 року було задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

25 червня 2020 року представник відповідача АТ "Українська залізниця" надав відзив на позовну заяву особа_1 , в якому зазначив наступне.
В Дружківському міському суді знаходиться на розгляді справа №229/ 2155/20 за позовом особа_1 про стягнення з АТ «Укрзалізниця» заборгованості із заробітної плати.
АТ «Укрзалізниця» є новою юридичною особою, утвореною згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Згідно із наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» Донецьку і Луганську області з 07.04.2014 року також визначено районами проведення антитерористичної операції.
У зв`язку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів АТ «Укрзалізниця» розташованих зокрема у м.Донецьк, Луганськ у відповідача з 20.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю.
За цим фактом за заявою відповідача порушено кримінальне провадження №12017050420000286 за ознаками ст.341 КК України.
Висновком торгово-промислової палати України №126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов`язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно АТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території , непідконтрольній українській владі, у тому числі Донецькій та Луганській областях.
Отже, відповідач фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у м. Дебальцево, м. Донецьк, Луганськ місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами.
При цьому, за період з 01 лютого 2016 року по 30 червня 2016 року позивачу була сплачена заборгованість в сумі 12618, 00 грн., за лютий 2017 року було сплачено 5173, 59 грн, за першу половину березня сплачено 2186, 58 грн. Внаслідок чого заборгованість із заробітної плати за березень-травень 2017 року та заробітної плати за час вимушеного простою відсутня.
Просить у задоволенні позовних вимог особа_1 до АТ «Українська залізниця» відмовити в повному обсязі; розгляд справи провести без участі представника АТ «Укрзалізниця».

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, на задоволенні позову наполягають.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. У відзиві на позовну заяву просив розглядати справу без його участі.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного Трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Частиною 1 ст.44 КЗпП України, визначено, що при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Положеннями ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки», передбачено обов`язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, а саме трудовою книжкою номер_1 підтверджено, що позивач особа_1 працював на посаді головного механіка «Ясинуватського управління механізації» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця».
17 липня 2017 року особа_1 був звільнений у зв`язку зі скороченням штату відповідно до наказу №9645/ДН/ос від 10.07.2017 року за п.1 ст.40 КЗпП України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", прийнятою відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", вирішено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства "Донецька залізниця".
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію АТ "Українська залізниця". Державне підприємство "Донецька залізниця" реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та є регіональною філією даного товариства.
Таким чином, враховуючи наведене та дані, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником, в тому числі і ДП «Донецька залізниця», що наразі перебуває у стані припинення. А тому, саме АТ «Укрзалізниця» несе обов`язок щодо виплати заборгованості заробітної плати перед працівниками, яка виникла у ДП «Донецька залізниця».

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
З розрахунків заробітної плати за період з лютого 2016 року по липень 2017 року вбачається, що нараховано в лютому 2016 року всього 3733, 30 грн., до виплати 523, 98 грн., в березні 2016 року всього 3895, 62 грн., до виплати 3155, 45 грн., в квітні 2016 року всього 3583, 61 грн. до виплати 2902, 72 грн., в травні 2016 року всього 3611, 04 грн., до виплати 2924, 94 грн., в червні 2016 року всього 3838, 98 грн., до виплати 3109, 57 грн., в липні 2016 року всього 3451, 44 грн., до виплати 2795, 67 грн., в серпні 2016 року всього 6790, 42 грн., до виплати 5500, 24 грн., в березні 2016 року всього 3895, 62 грн., до виплати 3155, 45 грн., в квітні 2016 року всього 3583, 61 грн. до виплати 2902, 72 грн., в травні 2016 року всього 3611, 04 грн., до виплати 2924, 94 грн., в червні 2016 року всього 3838, 98 грн., до виплати 3109, 57 грн., в липні 2016 року всього 3451, 44 грн., до виплати 2795, 67 грн., в серпні 2016 року всього 6790, 42 грн., до виплати 5500, 24 грн., в березні 2017 року всього 5821, 43 грн., до виплати 4686, 25 грн., в квітні 2017 року всього 4465, 91 грн. до виплати 3595, 06 грн., в травні 2017 року всього 4465, 91 грн., до виплати 3595, 06 грн., в червні 2017 року всього 2471, 71 грн., до виплати 1989, 72 грн., в липні 2017 року всього 24764, 26 грн., до виплати 19935, 22 грн. Вказані розрахунки заробітної плати відповідають вимогам ст.110 КЗпП України.
Поряд з цим, з приводу заборгованості яка виникла за період з березня 2016 року по липень 2017 року, відповідач зазначає, що відсутня первинна документація, а також доступ до неї, для нарахування та виплати позивачу заробітної плати, а тому не можливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період.
Одночасно з цим, відповідач зазначив що позивачем отримано заробітну плату за першу частину лютого-червня 2016 року у розмірі 4206, 00 грн. (платіжна відомість № 78), заборгованість по заробітній платі за другу частину лютого-червня 2016 року у розмірі 4206, 00 грн. (платіжна відомість № 78/2), заборгованість по заробітній платі за третю частину лютого-червня 2016 року у розмірі 4206, 00 грн. (платіжна відомість № 78/3), заробітну плату за лютий 2017 року у розмірі 2373, 59 грн. (платіжна відомість № 1008), аванс за лютий 2017 року у розмірі 2800, 00 грн (платіжна відомість № 699), заробітна плата за березень 2017 року у розмірі 2186, 58 грн., яку він отримав 26 липня 2017 року (під особистий підпис) у касі Донецької дирекції. При цьому, враховуючи зазначене, відповідачем фактично підтверджена наявність заборгованості перед позивачем за період з лютого 2016 року по липень 2017 року.
Відповідно до п. 14.1.180 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до ч.5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Втім, як вбачається із позовної заяви, позивач просив стягнути саме заборгованість у розмірі 81786, 35 грн без утриманням із цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати за лютий 2016 року -серпень 2016 року; лютий 2017 року -липень 2017 року у розмірі 50915, 46 гривні, а саме: 70893, 63- (4206, 00 грн. (сума заборгованості по заробітній платі за першу частину лютого-червня 2016 року (платіжна відомість № 78)) -4206, 00 грн (заборгованість по заробітній платі за другу частину лютого-червня 2016 року (платіжна відомість № 78/2)) -4206, 00 грн (заборгованість по заробітній платі за третю частину лютого-червня 2016 року (платіжна відомість № 78/3))-2373, 59 грн (заробітну плату за лютий 2017 року)) (платіжна відомість № 1008)) -2800, 00 грн (аванс за лютий 2017 року) (платіжна відомість № 699)) - 2186, 58 грн (заробітна плата за березень 2017 року)).

Відповідно до положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування зазначеної довідки та на відсутність заборгованості перед позивачем. Станом на час розгляду справи судом заборгованість позивачу відповідачем не виплачена.
Відповідно до частини 1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Записами у трудовій книжці позивача підтверджується, що позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем.
17 липня 2017 року позивач звільнений у зв`язку зі скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України.
З приводу заборгованості яка виникла за період з лютого 2016 року по 17 липня 2017 року відповідач зазначає, що відсутня первинна документація, а також доступ до неї, для нарахування та виплати позивачу заробітної плати, а тому не можливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період.
Таким чином, відповідачем фактично підтверджена наявність заборгованості перед позивачем за період з 01 лютого 2016 року по 01 серпня2016 року; 01 лютого 2017 року по 17 липня 2017 року.
Відповідно до частини 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст.8 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст.21 КЗпП України), а обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Доводи відповідача про припинення нарахування заробітної плати з 20 березня 2017 року на виконання указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», а також виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, і як наслідок відсутністю доступу до первинних документів, та ухвалення рішення на підставі «розрахунків заробітної плати» та інших паперів складених після 20 березня 2017 року невідомими особами, суд не приймає з наведених вище підстав, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Також, з матеріалів справи, а саме наданої відповідачем копії науково - правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 року № 126 - 221102, який складений на замовлення ПАТ «Укрзалізниця», встановлено, що:
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 682-Н від 12.05.2017 року «Про формування робочої комісії з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку працівників структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» створена робоча комісія з працівників регіональної філії «Донецька залізниця» до моменту закінчення скорочення штату працівників Донецької дирекції залізничних перевезень з метою опрацювання документів вказаної дирекції, повноти утримань та перерахування податків і зборів, формування документів обліку та розрахунку заробітної плати, відображення господарських операцій в фінансовій звітності та з інших питань фінансової діяльності;
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» уведено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», яким враховується нестандартна ситуація та особливості роботи регіональної філії «Донецька залізниця», оскільки частина структурних підрозділів та працівників знаходяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, а виплата здійснюється на контрольованій території України регіональною філією «Донецька залізниця» через каси структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» за місцем їх знаходження (м. Лиман) та регламентується здійснення проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів відповідної дирекції робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень».
Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст.47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України.
Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Проте заробітна плата, відповідно до ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати.
Відповідно до частини першої ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша ст.129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій ст.10 ЦПК України.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
В рішенні у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1 (п.22).
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, оскільки відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі (за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року; з 01 лютого 2016 року по 17 липня 2017 року зокрема), у строки, встановлені частиною 1 ст.116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачу від підприємства як при звільненні, так і на час розгляду справи судом.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за лютий 2016 року у розмірі 3733, 30 грн.
Відповідно до ст. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивач підтвердив наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати за лютого 2016 року по серпень 2016 року, з лютого 2017 року по 17 липня 2017 року у розмірі 50915, 46 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом 12 травня 2020 року.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено частково, то з відповідача АТ «Укрзалізниця» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги особа_1 , в інтересах якого діє особа_2 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивача особа_1 ( інформація_1 , уродженця м. Ясинувата, Донецька область), заборгованість по заробітній платі за період лютого 2016 року по серпень 2016 року; з лютого 2017 року по липень 2017 року в сумі 50915 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн 46 коп. без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за лютий 2016 року в сумі 3733 (три тисячі сімсот тридцять три) грн 30 коп. (без утримання податку й інших обов`язкових платежів) підлягає негайному виконанню, в частині стягнення заробітної плати за березень -серпень 2016 року, лютий - липень 2017 в сумі в сумі 47182 (сорок сім тисяч сто вісімдесят дві) грн.16 коп.(без утримання податку й інших обов`язкових платежів), після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 вересня 2020 року.



Cуддя: О. М. Грубник