АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Дело № 236/4225/20
решение
именем украины

11 января 2021 Краснолиманский городской суд Донецкой области в составе:
судьи - [С.] И.В.,
с участием секретаря -Олийник С.М.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда в городе Лиман гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества "Украинская железная дорога" в лице Регионального филиала "Донецкая железная дорога" АО "Украинская залезница »о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за неиспользованный отпуск, выходного пособия в связи с сокращением штата,
В:
8 декабря 2020 в Краснолиманского городского суда Донецкой области поступило заявление особа_1, в котором она просит взыскать с ответчика в его пользу задолженность по заработной плате в сумме 31313, 55 гривен, в том числе невыплаченную компенсацию за неиспользованный отпуск в размере 5961, 75 грн . и невыплаченную выходное пособиев связи с сокращением штата в размере 7076, 59 грн .. Свои требования истец обосновывает тем, что находился в трудовых отношениях с ответчиком до 17 июля 2017 года, уволен по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины в связи "связи с сокращением штата. При увольнении ответчик не выплатил ему надлежащие выплаты (а.с.1-12).
Согласно постановлению судьи Краснолиманского городского суда Донецкой области от 9 декабря 2020 рассмотрение дела производится по правилам упрощенного искового производства с учетом положенийст. 274 ГПК Украины без уведомления (вызова) сторон и с предоставлением ответчику срока для подачи отзыва на иск (л.д. 37-38).
По состоянию на время рассмотрения дела отзыва на исковое заявление от ответчика не последовало.
Суд, исследовав материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства дела, на которых основываются исковые требования, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения спора по существу, установил фактические обстоятельства соответствии со ст.
Как предусмотрено ст. 4ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч. 1 ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участникидела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст. 12, 13, 81 ГПК Украины рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии с положениями ст. 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на подставка своих требований и возражений, кроме случаев, установленных ст. 82 этого Кодекса. Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяйственному или административному делу, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства.
Суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторин и других лиц, участвующих в деле. Доказательства предоставляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не может основываться на предположениях.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст. 77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться дршими средствами доказывания (ч. 2 ст. 78 ГПК Украины).
Судом установлено, что истец обратился с исковым заявлением в АО «Украинская железная дорога» (юридический адрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, д. 5, код егрпоу 40075815).
В соответствии с Постановлением Кабинета Министров Украины от 31.10.2018 года №938, изменен тип публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» с публичного на частное и переименованного его в акционерное общество «Украинская железная дорога», код егрпоу 40075815.
Согласно записей втрудовой книжке номер_1 особа_1 с 22 июля 2016 до 17 июля 2017 работала в должности электромеханика (тяговой подстанции) участка II группы тяговых подстанциях Лобивськи Копи 2 группы ОП "Луганская дистанция электроснабжения СП« Луганская дирекция железнодорожных перевозок »РФ« Донецкая железная дорога »ОАО« украинская железная дорога »(а 17-20).
Приказом начальника Луганской дирекции железнодорожных перевозок от 16.03.2017 № 58-ДН было положено начало простоя по причинам, не зависящим от перцевников, в указанном производственном подразделении железной дороги с 20.03.2017 года (л.д. 28-29).
Пунктами 2 - 4 приказа начальника Луганской дирекции железнодорожных перевозок от 16.03.2017 года № 58-ДН, работников обязано на время простоя выходить на свои рабочие места согласно графику работы в соответствии с Правилами внутреннего Трудового распорядка и расписываться в начале и в конце рабочего дня в «Журнале учета прихода - ухода работников, которые находятся на простой». В случае неявки работника в табелеучета рабочего времени проставлять код «НЗ». Оплату такого отсутствия не проводить. Оплата за время простоя не по вине работника провести из расчета двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада) за все время простоя согласно графику работы. На весь период простоя работникам в табеле учета использования рабочего времени проставлять буквенный код «П» (а 28-29).
Согласно Приказу (распоряжением) о прекращении Трудового договора № 146-ОС от 17 июля 2017 особа_1 с 17 июляя 2017 освобождена от должности электромеханика (тяговой подстанции) участка II группы тяговых подстанциях Лобивськи Копи 2 группы ОП "Луганская дистанция электроснабжения СП« Луганская дирекция железнодорожных перевозок »РФ« Донецкая железная дорога »ПАО« Украинская железная дорога »по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украина в связи "связи с сокращением штата, о чем также сделана соответствующая запись в ее трудовой книжке. Указанный приказ издан структурным подразделением "Луганская дирекция железнодорожных перевозок" Региональнойфилиала "Донецкая железная дорога" открытого акционерного общества "Украинская железная дорога" (а.с.26).
В приказе о прекращении Трудового договора указано, что истец особа_1 имеет право на компенсацию за 25 дней отпуска и с выплатой единовременной денежной помощи в размере одного среднемесячного заработка. Данных об обжаловании указанного приказа или его отмены суду не предоставлено.
Трудовая книжка истца за указанный период содержит данные о прекращении Трудового договора. Последняя запись в трудовой книжкеи истца сделан ответчиком. Таким образом, суд пришел к выводу о том, что АО «Украинская железная дорога» является надлежащим ответчиком по делу.
Истцом представлены суду в подтверждение не выплаченной заработной платы расчетные листы (табулеграмы) по март - июль 2017 года, в которых указаны суммы всего начислено / к выплате: март 2017 6430, 06 / 2811, 09 грн., За апрель 2017 - 3282, 20 / 2609, 95 грн., за май 2017 - 3282, 20 / 2609, 95 грн., за июнь 2017 - 3282, 20 / 2609, 95 грн., по июль 2017 (с учетом компенсации за неиспользованные дни отпуска и выходного пособия) 15036, 89 / 12027, 84 грн. (А 32-33).
В расчет заработной платы за март - июль 2017 по расчетным листам (табулеграмаммы) входит оплата простоев (код 340).
Кроме того, истцом предоставлены копии табелей учета использования рабочего времени, подписанные начальником производственного подразделения "Луганская дистанция электроснабжения, главным бухгалтером, инженером СПО и инженером по хОрон труда, согласно которым истцом за март отработано 14 дней, за апрель, за май, за июнь, за июль 0 дней. Кроме того, в соответствии с указанными табелей учета использования рабочего времени особа_1 во время простоя находилась на рабочем месте в течение рабочего времени: в марте 9 дней (58 ч.), В апреле 23 дня (157 ч.), В мае 23 дня (159 ч .), в июне 22 дня (158 ч.), в июле 14 дней (92 ч.) (а 21-25).
Постановлением Кабинета Министров Украины от 25 июня 2014№200 «Об образовании публичного акционерного общества« Украинская железная дорога », принятой в соответствии с Законом Украины« Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования », решено образовать публичное акционерное общество« Украинская железная дорога »на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, в том числе на базе Государственногопредприятия «Донецкая железная дорога» согласно приложению №1.
Также КМУ своим постановлением от 2 сентября 2015 под №735 утвердил Устав ОАО «Украинская железная дорога», согласно которому общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта.
21 октября 2015 в Едином государственном реестре проведения государственной регистрации ПАО Украинская железная дорога. «Государственное предприятие Донецкая железная дорога» реорганизовано путем слияния в региональный филиал «Донецкая железноя »публичного акционерного общества« Украинская железная дорога ».
Решая дело по существу суд исходит из того, что Конституцией Украины, как Основным Законом, закреплено право на труд и заработную плату, а именно в ст. 43 указано, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом.
Статьей 94 Кодекса законов о труде Украины предусмотрено, что заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ст. 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» пработник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Согласно ст. 22 этого Закона субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии с требованиями ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган в любом случаев должен в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, например, дело «Суханов и Ильченкопротив Украины »заявления № 68385/10 и 71378/10, а также дело« Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии », заявление N9 42527/98 и т.д.)« имущество »может представлять собой« существующее имущество »или средства, включая« право требования », согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере« законное ожидание »/« правомерное ожидание »(legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
Европейский Суд неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола№1 также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Таким образом, учитывая то, что право человека на заработную плату гарантированное Конституцией Украины, нормами КЗоТ, Законам Украины «Об оплате труда», а истец находился с ответчиком в трудовых отношениях по 17 июля 2017 года, при увольнении не получил все причитающиеся ему платежи, имущественные требования истца по их получению соответствуют критериямправомерных ожиданий в понимании практики Европейского Суда.
Законом Украины от 02.09.2014 года №1669-VII "Протимчасови мероприятия на период проведения антитеррористической операции" особенностей относительно сроков расчета при увольнении, установленных ст. 116 КЗоТ Украины, не предусмотрено.
На основании ст. 89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств. Суд оценивает принадлежность, допустимисть, достоверность каждого доказательства в отдельности, а также достаточность и взаимную связь доказательств в их совокупности.
Пунктом 27 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О применении норм гражданского процессуального законодательства при рассмотрении дел в суде первой инстанции» № 2 от 12.06.2009 года предусмотрено, что исходя из принципа равноправия сторон и учитывая обязанность каждой стороны доказать те обстоятельства, на которые она ссылается, необходимо в судебном заседании исследовать каждый доказательств, предоставленныхи сторонами в подтверждение своих требований или возражений, отвечающий требованиям принадлежности и допустимости доказательств.
Истцом представлены суду в подтверждение не выплаченной заработной платы расчетные листы (табулеграмы) за период с марта 2017 по июль 2017, которые ему были выданы ответчиком в соответствии со ст. 30 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР "Об оплате труда" (А.С. 32-33).
Ответчиком эти сведения не опровергнуты.
Согласно ч. 4 ст. 97 КЗоТ Украины, ст. 22 Закона Украиныны от 24.03.1995 года №108 / 95-ВР "Об оплате труда" владелец или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.
Учитывая, что в период установленного региональным филиалом "Донецкая железная дорога" простой, истец во исполнение приказа выходил на свое рабочее место до дня увольнения, в день его освобождения приказы об установлении простой отменены небыли, у ответчика отсутствуют основания не осуществлять истцу оплату за время простоя.
Согласно ч. 2 ст. 30 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР "Об оплате труда" работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
В соответствии со ст. 8 Закона Украинивид 16.07.1999року №996-XIV "О бухгалтерском обликта финансовой отчетности в Украине" вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Ответственность за организацию бухгалтерского учета и обеспечение фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах, сохранение обработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не менее трех лет, несет собственник (собственники) или уполномоченный орган (должностное лицо), осуществляет руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Согласно ч. 1 и 7 ст. 9 указанного Закона № 996-XIV основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
Предприятие принимает все необходимые меры для предотвращения несанкционированного и незаметного исправления записей в первичных документах и ​​регистсч бухгалтерского учета и обеспечивает их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которой владелец предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (ч. 1 ст. 21 КЗоТ Украины), что обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган, именно ответчик должен доказать, что онвыплатил истцу заработную плату.
Расчет заработной платы за апрель - июль 2017 согласуются с приказом начальника Луганской дирекции железнодорожных перевозок от 16.03.2017 № 58-ДН (а 28-29), которым было положено начало простоя по причинам, не зависящим от работников, в указанном производственном подразделении железной дороги с 20 марта 2017 года, в частности: согласно расчетам заработной платы истцу начислено оплату простоев в марте 9 дней (58 ч.), в апреле 23 дня (157 ч.), в мае 23дни (159 ч.), в июне 22 дня (158 ч.), в июле 14 дней (92 ч.).
Ответчиком эти сведения не опровергнуты.
Согласно правового заключения Верховного Суда в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда, который изложен в постановлении от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя. Следовательно, отсутствие у ответчика первичной документации не является основанием для НЕ начисления и не виплаты истцу заработной платы.
По состоянию на момент рассмотрения дела ответчик не предоставил доказательств, опровергающих сведения о начисленной истцу заработной платы за период с марта 2017 по 17 июля 2017 года, которые указаны в расчетах заработной платы за март - июль 2017 года, которые истцом предоставлены в суд.
На запрос суда Бахмутский-Лиманским объединенным УПФУ Донецкой области были предоставлены сведения о застрахованного лица особа_1 (форма ОК-5). Из содержания предоставленных сведений видитться, что работодателем были осуществлены в полном объеме страховые платежи в ПФУ за период с января 2017 по март 2017 года.
Факт внесения сведений в Государственный реестр общеобязательного государственного социального страхования за отчетный период с 01 марта по 31 марта 2017 года, которые содержатся в справке по форме ОК-5, следует оценивать в совокупности с другими установленными обстоятельствами по выплате работнику средств в размере, определен в расчете за март 2017 года.
справка органаПФУ по форме ОК-5 сама по себе лишь подтверждает факт добросовестного внесения работодателем страховых платежей, однако не подтверждает фактического получения истцом средств, которые принадлежали ему к выплате, как заработная плата за март 2017 года, не опровергает утверждений истца о наличии у предприятия задолженности по заработной плате за март 2017 года.
В подтверждение таких выводов суда свидетельствует также то обстоятельство, что согласно сведений из реестра застрахованных лицах Государственного реестраобщеобязательного государственного страхования «Индивидуальные сведения о застрахованном лице (форма ОК-5) размер начисленной заработной платы особа_1 по март 2017 составляет 6430, 05 грн .. Указанная сумма согласуется с предоставленной истцом табуляграммах за март 2017 года.
Учитывая, что ответчик в нарушение Закона Украины от 16.07.1999 года № 996-XIV "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине", Закона Украины от 24.03.1995 года №108 / 95-ВР "Об оплате труда" не предоставил судв документов ни о начисленной истцу заработную плату за период с апреля 2017 по 17 июля 2017 года, ни о наличии задолженности по заработной плате, суд исходит из предоставленных истцом доказательств и приходит к выводу о наличии оснований для удовлетворения исковых требований о взыскании в пользу истца задолженности по заработной плате (сумм, которые принадлежали ему от предприятия на день увольнения).
Расчет заработной платы за июль 2017 согласуются с приказом от 17 июля 2017года № 146-ОС о прекращении Трудового договора, который был издан первым заместителем начальника Луганской дирекции железнодорожных перевозок Д.В.Пономарьовим, то есть, должностным лицом ответчика. Именно в этом приказе, который выдан структурным подразделением ответчика указана конкретная количество дней неиспользованного отпуска, а именно, 25 дней, на компенсацию которых имеет право истец и выплату единовременного пособия в размере одного среднемесячного заработка (а 26).
В соответствии с положениямист. 83 Кодекса законов о труде Украины, статьи Закона Украины «Об отпусках» в случае увольнения работника ему выплачивает компенсации за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работниками, имеющими детей или совершеннолетнего ребенка - лицо с инвалидностью с детства подгруппы А и группы.
Согласно пункту 2.2 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Госкомстата Украины от 13 января 2004 года №5, фонд дополнительной заработной платы включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством, премии, связанные с выполнением производственных задач и функций. В состав фонда дополнительной заработной платы входят, в частности, оплата, а также суммы денежных компенсаций в случае неиспользования ежегодных (основного и дополнительных) отпусков и дополнительных отпусков работникам, имеющим детей, в размерах, предусмотренных законодательством.
Согласно абз. 1 п 2. Раздела II Порядка исчисления средней заработной платы, затвердженогв постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 №100, исчисление средней заработной платы для оплаты времени ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с обучением, творческого отпуска, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, или для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска производится исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска.
Согласно приказа (распоряжения) опрекращения Трудового договора (контракта) № 146-ОС от 17 июля 2017 особа_1 имеет право на компенсацию за 25 дней отпуска (а.с.26).
Согласно абз.1 п.7 раздела IV Порядка исчисления средней заработной платы, начисление выплат за время ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с обучением, творческого отпуска, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, или компенсации за неиспользованные отпуска, продолжительность которых рассчитывается в календарных днях производится путем делениясуммарного заработка за последние перед предоставлением отпуска 12 месяцев или за меньший фактически отработанный период на соответствующее количество календарных дней года или меньшего отработанного периода (за исключением праздничных и нерабочих дней, установленных законодательством). Полученный результат умножается на число календарных дней отпуска.
Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 №100 не предусмотрено, что расчетные месяцы имеють быть полностью отработаны. Если в течение расчетного периода отработаны хотя бы один день, исчисление средней заработной платы производится исходя из начислений за этот день (письмо Минтруда и соцполитики №18-841 от 15.12.2003р.)
Частью 1 ст. 44 КЗоТ Украинипередбачено, что при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в пункте 6 ст. 36 и пунктах 1, 2 и 6 ст. 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
отвечаетствии с приказом о прекращении Трудового договора (л.д. 26) работодатель должен был выплатить особа_1 одноразовую денежную помощь в размере среднемесячного заработка. Судом установлено, и не оспаривается ответчиком, что такая помощь истцу выплачена ни была. Размер не выплаченной выходного пособия при увольнении истца, ответчиком опровергнут путем предоставления надлежащих доказательств.
Кроме того, истцом предоставлены в суд расчеты заработной платы за март - июль 2017 (табуляграмми), которые ей были выданы ответчиком - СП "Луганская дирекция железнодорожных перевозок" РФ (код егрпоу 40150216, что соответствует егрпоу РФ "Донецкая железная дорога" АО "Укрзализныця"). Согласно ст.110 КЗоТ Украины, ч. 1 ст. 30 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-ВР "Об оплате труда", согласно которым при каждой выплате заработной платы работодатель должен сообщить работнику о таких данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с розшифровки по видам выплат; б) размеры и основания удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. При этом наличие подписи должностного лица и печати на них указанными нормами не требуется.
Итак, поскольку ответчик не опроверг предоставленные истцом расчеты заработной платы за март - июль 2017 года в сроки, установленные частью 1 ст. 116 КЗоТ Украины, не выплатил все суммы, принадлежащие истцу от предприятия при увольнении, не выплатил эти суммы и на времярассмотрения дела судом, суд приходит к выводу об удовлетворении требований истца о взыскании задолженности по заработной плате в пользу истца.
Таким образом, истцом доказана сумма задолженности по заработной плате за март 2017 - 6430, 06 грн, за апрель 2017 - 3282, 20 грн., За май 2017 - 3282, 20 грн., За июнь 2017 - 3282, 20 грн., за июль 2017 - 15036, 89 грн. (В том числе компенсация за неиспользованный отпуск в сумме 5961, 75 грн и выходное пособие пры увольнении в сумме 7076, 59 грн), что вместе составляет 31313, 55 грн., а потому исковые требования в этой части подлежат удовлетворению.
Указанная сумма задолженности подлежит выплате истцу за вычетом суммы налога с доходов физических лиц и других обязательных платежей, в соответствии со ст. 14.1.180 ст. 18, ст. 162.1.3 ст. 168 Налогового кодекса Украины является обязанностью налогового агента, которым является ответчик.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размерв удовлетворенных исковых требований.
Согласно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях освобождаются истцы по делам о взыскании заработной платы и восстановления на работе.
Согласно ч. 6 ст. 141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Согласно п. П.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закона Украины «О судебном сборе» за подачу в суд искового заявления имущественного характера, которая представлена ​​физическим лицом судебный сбор взимается в размере 1 процента цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимуму для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
Истцом заявлено требование о взыскании с ответчика задолженности по выплате заработной платы, при этом судебный сбор не уплачивался. Учитывая, что судом эти требования удовлетворены в полном объеме, с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн.
Согласно ч.1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику выплати заработной платы, но не более чем за один месяц.
На основании изложенного, руководствуясь ст. 10, 11, 12, 13, 81, 141, 212, 258-259, 263-265 ГПК Украины, суд -
решил:
Исковые требования лицо_1 к акционерного общества "Украинская железная дорога" в лице Регионального филиала "Донецкая железная дорога" АО "Украинская железная дорога" о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за неиспользованный отпуск, выходного пособия в связи с сокращением штата удовлетворить.
Взыскать с Акционерногообщества "Украинская железная дорога" (03680 Киев - 150, улица Ежи Гедройца (Тверская), 5, код егрпоу: 40075815) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп - номер_2, зарегистрированного по адресу: адрес_1 задолженность по заработной плате за март 2017 - 6430, 06 грн, за апрель 2017 - 3282, 20 грн., за май 2017 - 3282, 20 грн., за июнь 2017 - 3282, 20 грн., за июль 2017 - 15036, 89 грн. (В том числе компенсация за неиспользованный отпуск в сумме 5961, 75 грни выходное пособие при увольнении в сумме 7076, 59 грн), что вместе составляет 31313, 55 грн ..
Обязать Акционерное общество "Украинская железная дорога" при выплате особа_1 дохода удержать из этой суммы налоги и другие обязательные платежи.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (03680 Киев - 150, улица Ежи Гедройца (Тверская), 5, код егрпоу: 40075815) в пользу государства (Получатель средств Донецкое ГУК / Лиманская МТГ / 22030101, код получателя (код по егрпоу) 37967785, банк отримувача Казначейство Украины (эл. адм. нало.), код банка получателя (МФО) 899998, счет получателя ua758999980313111206000005564, код классификации доходов бюджета 22030101) судебный сбор в размере 840, 80 (восемьсот сорок грн. 80 коп.) рублей.
Допустить немедленное исполнение решения в части взыскания заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцатипяти дней со дня его провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Судебное решение составлено 11.01.2021 года.
судья -

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 236/4225/20
рішення
іменем україни

11 січня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді – Саржевської І.В.,
за участю секретаря –Олійник С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Лиман цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги у зв`язку зі скороченням штату,
встановив:
08 грудня 2020 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява особа_1 , в якій вона просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 31313, 55 гривень, у тому числі невиплачену компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 5961, 75 грн. та невиплачену вихідну допомогу у зв`язку зі скороченням штату в розмірі 7076, 59 грн.. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебував у трудових відносинах з відповідачем до 17 липня 2017 року, звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку зі скороченням штату. При звільненні відповідач не виплатив йому належні виплати (а.с.1-12).
Згідно з ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 09 грудня 2020 року розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням положень ст. 274 ЦПК України без повідомлення (виклику) сторін та з наданням відповідачу строку для подачі відзиву на позов (а.с. 37-38).
Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача не надійшло.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивач звернувся з позовною заявою до АТ «Українська залізниця» (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код єдрпоу 40075815).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року №938, змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменованого його в акціонерне товариство «Українська залізниця», код єдрпоу 40075815.
Згідно записів у трудовій книжці номер_1 особа_1 з 22 липня 2016 року до 17 липня 2017 року працювала на посаді електромеханіка (тягової підстанції) дільниці ІІ групи Тягової підстанції Лобівські Копальні 2 групи ВП "Луганська дистанція електропостачання СП «Луганська дирекція залізничних перевезень» РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (а.с. 17-20).
Наказом начальника Луганської дирекції залізничних перевезень від 16.03.2017 № 58-ДН було встановлено початок простою з причин, незалежних від працівників, у вказаному виробничому підрозділі залізниці з 20.03.2017 року (а.с. 28-29).
Пунктами 2 - 4 наказу начальника Луганської дирекції залізничних перевезень від 16.03.2017 року № 58-ДН, працівників зобов`язано на час простою виходити на свої робочі місця згідно графіку роботи відповідно до Правил внутрішнього Трудового розпорядку та розписуватися на початку та наприкінці робочого дня в «Журналі обліку приходу - уходу працівників, які знаходяться на простої». У разі неявки працівника у табелі обліку робочого часу проставляти код «НЗ». Оплату такої відсутності не проводити. Оплату за час простою не з вини працівника провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи. На весь період простою працівникам в табелі обліку використання робочого часу проставляти літерний код «П» (а.с. 28-29).
Згідно з Наказом (розпорядженням) про припинення Трудового договору № 146-ОС від 17 липня 2017 року особа_1 з 17 липня 2017 року звільнена з посади електромеханіка (тягової підстанції) дільниці ІІ групи Тягової підстанції Лобівські Копальні 2 групи ВП "Луганська дистанція електропостачання СП «Луганська дирекція залізничних перевезень» РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку зі скороченням штату, про що також зроблений відповідний запис в її трудовій книжці. Зазначений наказ видано структурним підрозділом "Луганська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (а.с.26).
В наказі про припинення Трудового договору зазначено, що позивач особа_1 має право на компенсацію за 25 днів відпустки та з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку. Даних про оскарження вказаного наказу чи його скасування суду не надано.
Трудова книжка позивача за вказаний період містить дані щодо припинення Трудового договору. Останній запис в трудовій книжці позивача зроблений відповідачем. Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що АТ«Українська залізниця» є належним відповідачем у справі.
Позивачем надані суду в підтвердження не виплаченої заробітної плати розрахункові листи (табулеграми) за березнь - липень 2017 року, в яких зазначені суми: всього нараховано/до виплати: березень 2017 року 6430, 06/2811, 09 грн., за квітень 2017 року – 3282, 20/2609, 95 грн., за травень 2017 року – 3282, 20/2609, 95 грн., за червень 2017 року – 3282, 20/2609, 95 грн., за липень 2017 року (з урахування компенсації за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги) 15036, 89/12027, 84 грн. (а.с. 32-33).
До розрахунку заробітної плати за березень - липень 2017 року за розрахунковими листами (табулеграмамми) входить оплата простоїв (код 340).
Крім того, позивачем надані копії табелів обліку використання робочого часу, які підписані начальником виробничого підрозділу "Луганська дистанція електропостачання, головним бухгалтером, інженером ВПЗ та інженером з охорони праці, відповідно до яких позивачем за березень відпрацьовано 14 днів, за квітень, за травень, за червень, за липень 0 днів. Крім того, відповідно до зазначених табелів обліку використання робочого часу особа_1 під час простою знаходилась на робочому місці протягом робочого часу: у березні 9 днів (58 год.), у квітні 23 дні (157 год.), у травні 23 дні (159 год.), у червні 22 дні (158 год.), у липні 14 днів (92 год.) (а.с. 21-25).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», прийнятою відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства «Донецька залізниця» згідно додатку №1.
Також КМУ своєю постановою від 2 вересня 2015 року за №735 затвердив Статут ПАТ «Українська залізниця», відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію ПАТ Українська залізниця. «Державне підприємство Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Вирішуючи справу по суті суд виходить із того, що Конституцією України, як Основним Законом, закріплено право на працю і заробітну плату, а саме у ст. 43 зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Статтею 94 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці», а позивач знаходився з відповідачем в трудових відносинах до 17 липня 2017 року, при звільненні не отримав всі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.
Законом України від 02.09.2014 року №1669-VII "Протимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст. 116 КЗпП України, не передбачено.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх [censored]
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року передбачено, що виходячи з принципу рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Позивачем надані суду на підтвердження не виплаченої заробітної плати розрахункові листи (табулеграми) за період з березня 2017 по липень 2017 року, які йому були видані відповідачем відповідно до ст. 30 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці"(а.с. 32-33).
Відповідачем ці відомості не спростовані.
Відповідно до ч. 4 ст. 97 КЗпП України, ст. 22 Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці"власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Враховуючи, що в період встановленого регіональною філією "Донецька залізниця" простою, позивач на виконання наказу виходив на своє робоче місце до дня звільнення, на день його звільнення накази про встановлення простою скасовані не були, у відповідача відсутні підстави не здійснювати позивачу оплату за час простою.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 8 Закону Українивід 16.07.1999року №996-XIV"Про бухгалтерський облікта фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до ч. 1 та 7 ст. 9 зазначеного Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (ч. 1 ст. 21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Розрахунки заробітної плати за квітень - липень 2017 року узгоджуються з наказом начальника Луганської дирекції залізничних перевезень від 16.03.2017 № 58-ДН (а.с. 28-29), яким було встановлено початок простою з причин, незалежних від працівників, у вказаному виробничому підрозділі залізниці з 20 березня 2017 року, зокрема: згідно розрахунків заробітної плати позивачу нараховано оплату простоїв у березні 9 днів (58 год.), у квітні 23 дні (157 год.), у травні 23 дні (159 год.), у червні 22 дні (158 год.), у липні 14 днів (92 год.).
Відповідачем ці відомості не спростовані.
Згідно правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця. Отже, відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів, які б спростовували відомості щодо нарахованої позивачу заробітної плати за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року, які зазначені в розрахунках заробітної плати за березень - липень 2017 року, які позивачем надані до суду.
На запит суду Бахмутсько-Лиманським об`єднаним УПФУ Донецької області були надані відомості щодо застрахованої особи особа_1 (форма ОК-5). Зі змісту наданих відомостей вбачається, що роботодавцем були здійснені в повному обсязі страхові платежі до ПФУ за період з січня 2017 року по березень 2017 року.
Факт внесення відомостей до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за звітний період з 01 березня по 31 березня 2017 року, які містяться в довідці по формі ОК-5, слід оцінювати у [censored] з іншими встановленими обставинами щодо виплати працівникові коштів в розмірі, що визначений в розрахунку за березень 2017 року.
Довідка органу ПФУ по формі ОК-5 сама по собі лише підтверджує факт добросовісного внесення роботодавцем страхових платежів, однак не підтверджує фактичного отримання позивачем коштів, котрі належали йому до виплати, як заробітна плата за березень 2017 року, не спростовує тверджень позивача щодо наявності в підприємства заборгованості по заробітній платі за березень 2017 року.
В підтвердження таких висновків суду свідчить також та обставина, що згідно відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) розмір нарахованої заробітної плати особа_1 за березень 2017 року становить 6430, 05 грн.. Зазначена сума узгоджується з наданою позивачем табуляграмою за березень 2017 року.
Враховуючи, що відповідач в порушення Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці"не надав суду документів ні про нараховану позивачу заробітну плату за період з квітня 2017 року по 17 липня 2017 року, ні про наявність заборгованості по заробітній платі, суд виходить з наданих позивачем доказів та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі (сум, які належали йому від підприємства на день звільнення).
Розрахунок заробітної плати за липень 2017 року узгоджуються з наказом від 17 липня 2017 року № 146-ОС про припинення Трудового договору, який був виданий першим заступником начальника Луганської дирекції залізничних перевезень Д.В.Пономарьовим, тобто, посадовою особою відповідача. Саме в цьому наказі, який виданий структурним підрозділом відповідача зазначена конкретна кількість днів невикористаної відпустки, а саме, 25 днів, на компенсацію яких має право позивач та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку (а.с. 26).
Відповідно до положень ст. 83 Кодексу законів про працю України, статті Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачує компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівниками, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
Згідно пункту 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема, оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством.
Згідно до абз. 1 п 2. Розділу II Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Згідно наказу (розпорядження) про припинення Трудового договору (контракту) № 146-ОС від 17 липня 2017 року особа_1 має право на компенсацію за 25 днів відпустки (а.с.26).
Відповідно до абз.1 п.7 Розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 не передбачено, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані. Якщо протягом розрахункового періоду відпрацьовано хоча б один день, обчислення середньої заробітної плати проводиться виходячи з нарахувань за цей день (лист Мінпраці та соцполітики №18-841 від 15.12.2003р.)
Частиною 1ст. 44 КЗпП Українипередбачено, що при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 ст. 36 та пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Відповідно до наказу про припинення Трудового договору (а.с. 26) роботодавець повинен був виплатити особа_1 одноразову грошову допомогу в розмірі середньомісячного заробітку. Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що така допомога позивачу виплачена не була. Розмір не виплаченої вихідної допомоги при звільненні позивача, відповідачем не спростований шляхом надання належних доказів.
Крім того, позивачем надані до суду розрахунки заробітної плати за березень - липень 2017 року (табуляграми), які їй були видані відповідачем - СП "Луганська дирекція залізничних перевезень" РФ (код єдрпоу 40150216, що відповідає єдрпоу РФ "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця"). Відповідно до ст.110 КЗпП України, ч. 1 ст. 30 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", згідно яких при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. При цьому наявність підпису посадової особи та печатки на них зазначеними нормами не вимагається.
Отже, оскільки відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заробітної плати за березень - липень 2017 року в строки, встановлені частиною 1 ст. 116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачу від підприємства при звільненні, не виплатив ці суми і на час розгляду справи судом, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі на користь позивача.
Таким чином, позивачем доведена сума заборгованості по заробітній платі за березень 2017 року – 6430, 06 грн, за квітень 2017 року – 3282, 20 грн., за травень 2017 року – 3282, 20 грн., за червень 2017 року – 3282, 20 грн., за липень 2017 року – 15036, 89 грн. (в тому числі компенсація за невикористану відпустку в сумі 5961, 75 грн та вихідна допомога при звільненні в сумі 7076, 59 грн), що разом складає 31313, 55 грн., а тому позовні вимоги в цій частини підлягають задоволенню.
Зазначена сума заборгованості підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до ст. 14.1.180, ст. 18, ст. 162.1.3, ст. 168 Податкового кодексу Україниє обов`язком податкового агента, яким є відповідач.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. п.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати, при цьому судовий збір не сплачувався. Враховуючи, що судом ці вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 81, 141, 212, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги особа_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги у зв`язку зі скороченням штату задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 місто Київ - 150, вулиця Єжи Гедройця (Тверська), 5, код єдрпоу: 40075815) на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп - номер_2 , зареєстрованого за адресою: адреса_1 заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року – 6430, 06 грн, за квітень 2017 року – 3282, 20 грн., за травень 2017 року – 3282, 20 грн., за червень 2017 року – 3282, 20 грн., за липень 2017 року – 15036, 89 грн. (в тому числі компенсація за невикористану відпустку в сумі 5961, 75 грн та вихідна допомога при звільненні в сумі 7076, 59 грн), що разом складає 31313, 55 грн..
Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" при виплаті особа_1 доходу утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 місто Київ - 150, вулиця Єжи Гедройця (Тверська), 5, код єдрпоу: 40075815) на користь держави (Отримувач коштів Донецьке ГУК/Лиманська мтг/22030101, код отримувача (код за єдрпоу) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача ua758999980313111206000005564, код класифікації доходів бюджету 22030101 ) судовий збір в розмірі 840, 80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.) гривень.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Судове рішення складено 11.01.2021 року.
Суддя -