АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Дело №229/4731/21
Производство №2/229/990/2021
Р И Ш Е Н Н Я
именем украины

15 декабря 2021 г. г.Дружковка

Дружковский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [П.] Т.Л.
с участием секретаря
судебного заседания Главов Ю.С.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда г.Дружковки гражданское дело по иску особа_1 к акционерному обществу «Украинская железная дорога» о взыскании задолженностибитной платы,

установил:

истец обратилась в суд с иском к ответчику, где просит взыскать с ответчика в свою пользу начисленную, но не выплаченную заработную плату период с февраля 2016 года по апрель 2017 года на сумму 10339, 78 грн.
Обосновывает свои требования тем, что между ней и ответчиком до 12.04.2017 существовали трудовые отношения. На момент увольнения 12.04.2017 года за период с февраля 2016 по апрель 2017 года ответчиком начислена, но не выплачена заработная плата в размере 10339, 78 грн

По постановлению суда от 08.09.2021 г. открыто производство по данному гражданскому делу, определено рассмотрение дела проводить в общем порядке искового производства. Назначено подготовительное заседание. (а.с.38-41).
По постановлению суда от 29.10.2021 года закрыто подготовительное производство. Дело назначено для судебного разбирательства.

В судебное заседание истец не явился. О времени и месте рассмотрения дела уведомлено. Подала заявление о рассмотрении дела в его отсутствие.

Представитель ответчикав судебное заседание не явилось. О времени и месте рассмотрения дела уведомлено. Предоставил суду заявление о рассмотрении дела без его участия.
Из отзыва, предоставленного представителем ответчика, усматривается, что последний не соглашается с исковым заявлением, ссылаясь на следующее.
Погашение задолженности по выплате заработной платы работникам ГП «Донецкая железная дорога» переведенным в региональный филиал осуществлялось согласно Алгоритму погашения задолженности по выплате заработной платы работникам ГП «Донецкая железная дорога», утвержденного решением правления ПАО «Укрзалізниця» от 30.06.2016 протокол №32.
Истец в региональный филиал «Донецкая железная дорога» AT «Укрзалізниця» переведен не был. Истец в трудовых отношениях с АТ «Укрзалізниця» не состояла.
На сегодняшний день ГП "Донецкая железная дорога" из Единого государственного реестра не исключено и остается юридическим лицом, имея таким образом гражданскую правоспособность. AT "Украинская железная дорога" не имеет объективной возможности проверить факт выполнения истцом своих профессионалов.х обязанностей за спорный период, поскольку истец до 12.04.2017 года работала в ГП "Донецкая железная дорога".
У AT "Укрзалізниця" по указанным причинам отсутствуют сведения о начислении и выплате заработной платы истцу за период ее работы в ГП "Донецкая железная дорога", в связи с чем невозможно подтвердить, опровергнуть или предоставить информацию за указанный период.
Истец состоял в трудовых отношениях с ГП «Донецкая железная дорога», действие ее трудовой договор с AT "Укрзалізниця" продлено не было, в ответача вообще отсутствует какая-либо информация о истце (трудовая книга, табели учета рабочего времени, приказ на назначение, увольнение и т.п.).
Поскольку нет завершения процесса прекращения и соответствующая запись в Единый государственный реестр не внесен ГП «Донецкая железная дорога» остается юридическим лицом, которое продолжает самостоятельно нести ответственность по договорным и вне договорных обязательств, возникших при его участии.
Все обязанности по невыплате заработной платы, начисленной истцу, должнынести ГП «Донецкая железная дорога» как работодатель.
Задолженность истца не является заработной платой начисленной ответчиком, а есть задолженностью другого юридического лица (ДП "Донецкая железная дорога"), которая должна обеспечить своевременную выплату заработной платы.
Согласно Научно-правовому заключению Торгово-промышленной палаты Украины №126/2/21-10.2 от 16.01.2018г. установлено, что нарушения норм Трудового законодательства возникли из-за форс-мажорных обстоятельств. И на этом основании AT “Укрзалізниця” подлежит освобождениюд ответственности за неисполнение обязанностей, предусмотренных законодательством о труде.
Ответчик потерял контроль и доступ к производственным мощностям, имуществу, документации, находящейся на временно неподконтрольной территории. Считается, что не является надлежащим, допустимым и достоверным доказательством подтверждения заявленных исковых требований предоставленная истцом справка.

Суд принял решение о рассмотрении дела в отсутствие сторон.

Исследовав доказательства по делу, суд считает, что иск подлежит удовлетворению.

Судом встановлено, что в соответствии с трудовой книгой с 18.11.2015 года по 12.04.2017 года особа_1 работала мойщиком-уборщиком подвижного состава 2 разряда участка по мойке и уборки подвижного состава цеха по ремонту подвижного состава отдельного подразделения моторовагон .с. 10-24)
12.04.2017 года, на основании приказа № 315/чел от 12.04.2017 года, особа_1 уволен с занимаемой должности с согласия сторон по п.1 ст. 36 КЗоТ Украины (а.с.24).

Правовые, экономические иорганизационные особенности образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования, 100 % акций которого принадлежат государству, определено Законом Украины от 23 февраля 2012 года № 4442-VI «Об особенностях образования акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования» (далее - Закон № 442 .
Согласно пункту 6 статьи 2 Раздела II Закона № 4442-VI общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспортау.
Постановлением Кабинета Министров Украины от 02 сентября 2015 года № 735 «Вопрос публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» утвержден Устав ПАО «Укрзалізниця».
Согласно пунктам 1, 2, 12 Устава ПАО «Укрзалізниця» является юридическим лицом, образованным в соответствии с Законом № 4442-VI, постановления Кабинета Министров Украины от 25 июня 2014 года N 200 «Об образовании публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» Постановление №200); Общество является правопреемником всех прави обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта Общество есть юридическим лицом со дня государственной регистрации.
Государственная регистрация ПАО «Укрзалізниця» осуществлена ​​21 октября 2015 года, о чем свидетельствует соответствующая запись в Едином государственном реестре юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований.
В соответствии с Законом № 4442-VI постановлением № 200, образовано ПАО «Укрзализныця» на базе Укрзализныци, предприятий железнодорожного транспорта, которые реорганизуются путем слияния, идущее с приложением 1. В перечень, приведенный в указанном приложении, включено ГП «Донецкая железная дорога».
Согласно части четвертой статьи 36 КЗоТ Украины в случае смены собственника предприятия, а также в случае его реорганизации (слияния, присоединения, разделения, выделения, преобразования) действие Трудового договора работника продолжается.
По содержанию частей первой, пятой статьи 104 ГК Украины юридическое лицо прекращается в результате реорганизации (слияния, присоединения, разделения, преобразования) или ликвидации. В гпри реорганизации юридических лиц имущество, права и обязанности переходят к правопреемникам. Юридическое лицо является прекратившимся со дня внесения в единый государственный реестр записи о его прекращении.
В соответствии с частью пятнадцатой статьи 37 Закона Украины от 15 мая 2003 года № 755-IV «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц - предпринимателей» (в редакции, действовавшей на дату регистрации АО «Укрзалізниця») слияние считается завершенным с момента государственной регистрации новообразованоюридического лица и государственной регистрации прекращения юридических лиц, прекращающихся в результате слияния.
Согласно части четвертой статьи 263 ГПК Украины при выборе и применении нормы права к спорным правоотношениям суд учитывает выводы относительно применения соответствующих норм права, изложенные в постановлениях Верховного Суда.
В постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 16 июня 2020 года по делу № 910/5953/17 отступили от выводов относительно применения норм права в подобных правоотношениях, изложенных в ранее принятых решениях: Верховного Суда Украины, а именно: в постановлениях от 08 февраля 2017 года по делам от 22 февраля 2017 года по делам № 910/11196/16, № 910/9323/16, № 910/8349/16, № 910/8325/16, от 15 марта 2017 года по делам № 910/510 910/7780/16, № 910/7771/16, № 910/5095/16, № 910/8080/16, № 910/6426/16, от 19 апреля 2017 года по делу № 905/1690/16 (проведение 3-306 гс 17/21), от 21 июня 2017 года по делу № 905/1775/15, от 05 июля 2017 года по делу № 905/1625/16, в которых указано, что вопрос правопреемства АО «Укрзалізниця» в отношении ГП «Донецкая железная дорога» определяется специальным законом и принятыми на его исполнение постановлениями Кабинета Министров Украины № 200 и № 604, связывающими переход прав и обязанностей ГП «Донецкая железная дорога» к АО «Укрзалізниця» с инвентаризацией, составлением передаточного акта и внесением имущества в уставный капиталона преемника. Такие выводы Верховный Суд Украины пришел, установив, что ГП «Донецкая железная дорога» находится в состоянии прекращения и запись о его прекращении в Едином государственном реестре отсутствует; Кассационного хозяйственного суда в составе Верховного Суда при разрешении споров в подобных правоотношениях, в частности, в постановлениях от 14 февраля 2018 года по делу № 910/23138/16, от 19 апреля 2018 года по делу № 910/653/17, от 0 года по делу № 905/1247/16; Кассационного гражданского судав составе Верховного Суда, изложенных в постановлениях , от 18 сентября 2019 года по делу № 220/310/18, от 31 октября 2019 по делу № 728/1128/18, от 09 декабря 2019 года по делу № 2-920/11 и от 22 апреля 2020 года по делу №236/3323/18.
В постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 16 июня 2020 года по делу № 910/5953/17 отмечено, что: «государственноерегистрация АО «Укрзалізниця» осуществлена ​​21 октября 2015 года. Согласно уставу, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины № 735, АО «Укрзалізниця» является правопреемником всех прав и обязанностей Государственной администрации железнодорожного транспорта Украины и предприятий железнодорожного транспорта, среди которых ГП «Донецкая железная дорога». Общество приобретает статус юридического лица со дня его государственной регистрации в установленном законом порядке.
При реорганизации юридического лица происходит универсальноеавонапреемство. При универсальном правопреемстве все имущество лица как совокупность прав и обязанностей, принадлежащих ему, переходит к правопреемнику или правопреемникам, при этом в этой совокупности переходят все отдельные права и обязанности, которые принадлежали на момент правопреемства правопредшественнику независимо от их обнаружения момент.
Принимая решение о реорганизации, уполномоченный орган юридического лица направляет свою волю на передачу не отдельного имущества, прав или обязанностей, а всего их [censored]
В процедуре реорганизации предприятий железнодорожного транспорта в форме слияния все имущество, права и обязанности прекращаемых государственных предприятий переходят к правопреемнику - АО «Укрзалізниця». Государство не имеет права изъять какую-либо часть имущества, в частности находящуюся на неконтролируемой территории, и не передать ее (часть) правопреемнику.
При реорганизации в форме слияния не имеет значения, указано ли в передаточном акте о правопреемстве в отношении определенного имущества, прав или обязанностейков. Ведь правопреемник лишь один, что делает возможным возникновение любых споров относительно перехода имущества, прав или обязанностей.
Следовательно, только при прекращении предприятия путем разделения в распределительном балансе определяется правопреемство. В результате же слияния, присоединения или преобразования правопреемником является только одно лицо и любое распределение прав и обязанностей при таких видах реорганизации невозможно.
Отсутствие в передаточном акте ГП «Донецкая железная дорога» от 05 августа 2015 годана обязательств или не свидетельствует о том, что ответчик не стал правопреемником за ними, поскольку АО «Укрзалізниця» как единственным правопреемником принято все имущество и все обязательства предприятий, которые прекращаются путем слияния.
Положение постановлений Кабинета Министров Украины № 200 и № 604 вообще не регулируют вопросы правопреемства, не приостанавливают реорганизацию и не определяют то, что определенное имущество или обязательство не переходит в АО «Укрзалізниця», они лишь описывают порядок учета такого имущества -а какой стоимостью оно учитывается, отражается в балансе или учитывается на внебалансовых счетах.
Законодатель установил для кредиторов юридических лиц, которые прекращаются путем слияния, другие гарантии защиты законных интересов их прав, чем установленные статьями 105 и 107 ГК Украины. Такой подход обусловлен уникальным статусом АО «Укрзалізниця» для экономики Украины как монополиста на рынке перевозок железнодорожным транспортом, любые процессы реорганизации которого не должны препятствовать работеи такого предприятия, в частности, перевозкой грузов и пассажиров. Права кредиторов могут считаться должным образом защищенными закреплением в части шестой статьи 2 Закона об особенностях образования Укрзализныци положений о правопреемстве АО «Укрзалізниця» по всем правам и обязанностям Государственной администрации железнодорожного транспорта Украины и предприятий железнодорожного транспорта.
Учитывая, что в соответствии с частью шестой статьи 2 Закона об особенностях образования "Укрзалізниці"онапреемником всех прав и обязанностей Государственной администрации железнодорожного транспорта Украины и предприятий железнодорожного транспорта, правопреемство не связывается с государственной регистрацией прекращения предприятия железнодорожного транспорта, а кредиторам не предоставлялось право требовать досрочного выполнения требований в порядке, предусмотренном статьей 107 ГК Украины, т.е. их требования перешли в полном объеме в АО «Укрзалізниця», дату возникновения универсального правопреемства АО «Укрзалізниця»к предприятиям железнодорожной отрасли, которые прекращаются путем слияния, следует считать дату его государственной регистрации - 21 октября 2015, с которой оно является правопреемником ГП «Донецкая железная дорога».
В постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 16 июня 2020 года по делу № 910/5953/17 указано, что статья 5 Закона об особенностях образования Укрзализныци предусматривает, что АО «Укрзалізниця» осуществляет деятельность, в том числе связанную с государственной тайной, получение необходимых лицензий и других документовразрешительного характера на основе соответствующих документов, полученных предприятиями железнодорожного транспорта, в пределах срока их действия. Следовательно, уже со дня государственной регистрации АО «Укрзалізниця» имело право осуществлять любые виды хозяйственной деятельности, требующие лицензий или разрешений, на основании лицензий и других разрешительных документов, полученных предприятиями железнодорожной отрасли, которые находились в процедуре прекращения, включая ГП «Донецкая железная дорога».
При таких обстоятельствах АО «Укрзалізниця» является правнопреемником ГП «Донецкая железная дорога», и потому является надлежащим ответчиком по делу.

Статьей 43 Конституции Украины закреплено право на труд и заработную плату, каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату, не ниже определенной законом.
Согласно ст.ст. 94, 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган должны выплачивать заработную плату за выполненную работу и не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условиявы, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда, согласно актам законодательства и коллективного договора, на основании заключенного Трудового договора, а согласно ст. 22 настоящего Закона, субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.В соответствии с требованиями ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, владелец или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой [censored] сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст. 1 Первого протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, каждое физическое или юридическое лицо имеет право мирно владеть своим имуществом; никто не может быть лишен своей собственности иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общмы принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, а также дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.д.) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования» в соответствии с которым заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное чаяние»/«правомерное ожидание» (legitimate expectation) в отношении эфетивного осуществления права собственности.
Европейский Суд по правам человека неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола № 1 есть также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, в отношении которых лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.

Таким образом, учитывая, что право человека на заработную плату гарантировано Конституцией Украины, нормами КЗоТ Украины, Законом Украины «Об оплате труда», истец находилась с ГП «Донецкая железаница», правопреемником которого является ответчик, в трудовых отношениях до 12.04.2017 года, но при увольнении не получила все причитающиеся ей платежи, имущественные требования истца относительно их получения соответствуют критериям правомерных ожиданий в понимании практики Европейского Суда по правам человека и нормам действующего законодательства Украины .

Как следует из разъяснений изложенных в п. 12 постановления Пленума Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел № 14 от 23.12.2011 года, к заявлениями должны быть добавлены доказательства пребывания заявителя в трудовых отношениях с должником, а подтверждением взимаемой суммы может быть любой надлежаще оформленный документ, указывающий на размер начисленной заработной платы и компенсации за нарушение сроков ее выплаты, в частности, справка бухгалтерии должника, расчетный лист или копия платежной ведомости и т.п.

В подтверждение начисленной, но не выплаченной заработной платы истцом предоставлена ​​суду копию справки № 383/04 от 26.04.2017 года, изданную вподразделением моторвагонного депо Ясинуата ГП «Донецкая железная дорога», согласно которой сумма невыплаченной заработной платы особа_1 составляет: за февраль 2016 года - 497, 69 грн., за март 2016 года - 1802, 20 грн., 5, 5 79 грн., за май 2016 года – 1066, 69 грн., за июнь 2016 года – 673, 36 грн., за июль 2016 года – 382, 54 грн., за август 2016 года – 2809, 03 грн., за сентябрь 2016 года – 0, 00 грн., за октябрь 2016 года – 0, 00 грн., за ноябрь 2016 года – 112, 60 грн., за декабрь 2016 года – 96, 51 грн., за январь 2017 года – 0, 00 грн., за февраль 2017 года – 0, 00 грн., за март 2017 года – 0, 00 грн., за апрель 2017 года – 1323 , 37 грн., всего 10339, 78 грн. (а.с. 25).

Вместе с тем, согласно письму АКБ «Индустриалбанк» №18-05-03-07-1133ибт между ГП «Донецкая железная дорога и АБ «Эксперс-Банк» заключен договор №10-04/54 от 01.08.2003 года. На имя лицо_1 на балансе АБ «Экспресс-Банк» был открыт карточный счет для зачисления заработной платы № номер_1 , дата открытье 29.09.2014 года, дата закрытия 01.12.2017 года. За период с апреля 2016 года по май 2017 года поступления средств на счет не происходило (а.с. 60).

Учитывая положения части первой статьи 76 ГПК Украины, согласно которой доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела, суд приходит к выводу, что доказательства предоставленыи истцом относительно имеющейся задолженности по заработной плате за февраль 2016-апрель 2017 года должны, допустимы, достоверными и достаточными и нашли свое подтверждение в судебном заседании.
Ответчик надлежащими и допустимыми доказательствами, в соответствии со ст.ст.76-81 ГПК Украины, не опроверг сведения, приведенные в письменных доказательствах, предоставленных истцом, и не предоставил доказательств, что сведения, отраженные в них недостоверны.

В соответствии с частью второй статьи 30 Закона Украины от 24марта 1995 г. № 108/95-ВР "Об оплате труда" Работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которому владелец предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая статьи 21 КЗоТ Украины), что обязанность организоватьбухгалтерский учет на предприятии возложен на собственника или уполномоченный им орган, именно ответчик должен доказать, что он выплатил истцу заработную плату.
Согласно статье 12, части первой статьи 81 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Каждая сторона несет риск наступленияпоследствий, связанных с совершением или невчинением ею процессуальных действий.
В соответствии с частями первой, второй статьи 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, поданных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Сбор доказательств по гражданским делам не является обязанностью суда, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно разъяснений, изложенных в пункти 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 "О практике применения судами законодательства об оплате труда" взимание и уплата подоходного налога с граждан является соответственно обязанностью работодателя и работника, а потому суд определяет сумму, подлежащую взысканию, без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем отмечается в резолютивной части решения.

В связи с вышеизложенным сумма задолженности по заработной плате за период с 01.02.2016 года пв 12.04.2017 года составляет 10339, 78 грн. без учета произведенных удержаний налогов и взносов.

Доводы ответчика о том, что предоставленная истцом справка о начисленной заработной плате является ненадлежащим, не допустимым, и достоверным доказательством, потому что ответчик потерял контроль и доступ к производственным мощностям, имуществу, документации, находящейся на временно неподконтрольной территории суд не принимает с вышеприведенных оснований, поскольку они не опровергают выводов суда о наличии задолгоности ответчика перед истцом по заработной плате.

Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, изложенному в постановлении от 28.03.2018 года по делу №243/5469/17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.

С предоставленной ответчиком копии научно - правового заключения о невозможности выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины о труде при высвобождении работников, вызванного влиянием действия форс - мажорных обстоятельств (обстоятельств непреборной силы) от 16.01.2018 года, составленного по заказу ПАО «Укрзалізниця», установлено, что:
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 682-Н от 12.05.2017 года «О формировании рабочей комиссии по обработке первичных документов по окончательному расчету работников структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» создана рабочая комиссия из работников регионального филиала «Донецкая железная дорога» момента окончания сокращения штата работников Донецкой дирекциижелезнодорожных перевозок с целью обработки документов указанной дирекции, полноты удержаний и перечисления налогов и сборов, формирование документов учета и расчета заработной платы, отражение хозяйственных операций в финансовой отчетности и других вопросов финансовой деятельности;
– приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 899-Н от 26.06.2017 года «О введении в действие Порядка окончательного расчета работников структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» введетно в действие Порядок окончательного расчета работников структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок», которым учитывается нестандартная ситуация и особенности работы регионального филиала «Донецкая железная дорога», поскольку часть структурных подразделений и работников находятся на временно неконтролируемой Украиной территории, а выплата осуществляется на контролируемой территории Украины региональным филиалом «Донецкая железная дорога» через кассытруктурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок» по месту их нахождения (г. Лиман) и регламентируется осуществление окончательного расчета с работниками структурных подразделений соответствующей дирекции рабочими комиссиями по обработке первичных документов по окончательному расчету с работниками структурных подразделений Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок».
Закон Украины выд 02.09.2014 года «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» не отменяет обязанностей работодателя, определенных ст.47, ст.116 КЗоТ Украины, и не предусматривает особенностей относительно сроков расчета при увольнении, установленных ст.116 КЗоТ Украины.
Статьей 10 Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» установлено, что единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступление обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших местое на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (ненадлежащего исполнения) обязательств, есть сертификат Торгово-промышленной палаты Украины.

Однако заработная плата не является ответственностью за нарушение сроков выплаты заработной платы и никаким нормативным актом о труде не предусмотрено освобождение работодателя от выплаты заработной платы, и эта обязанность работодателя не зависит от наличия или отсутствия его вины.

Учитывая изложенныйи обстоятельства суд считает, что истец подтвердил наличие задолженности ответчика по выплате заработной платы за период с 01.02.2016 года по 12.04.2017 года в размере 10339, 78 грн.

В соответствии с положениями ч. 1 ст. 141 ГПК Украины и Закона Украины «О судебном сборе» с АО «Украинская железная дорога» в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в сумме 908 грн. 00 коп.

Руководствуясь ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 279, 430 ГПК Украины, суд

постановил:

иск лицо_1 , информация_1, которая зарегистрирована: адреса_1 , в акционерное общество «Украинская железная дорога», расположенное по адресу: ул. Тверская, 5, г.Киев, об удержании задолженности по заработной плате, - удовлетворить.

Взыскать с акционерного общества "Украинская железная дорога", егрпоу 40075815, в пользу особа_1 , информация_1 , рнокпп номер_2 , задолженность по заработной плате с 01.02.2016 года по 12.0330 78 коп.

Решение в части взыскания заработной платытной платы за февраль 2016 года в сумме 497 (четыреста девяносто семь) грн. 69 коп. предоставить к немедленному исполнению.

Сумма заработной платы определена без удержания налога и других обязательных платежей.

Обязать акционерное общество «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815) осуществить удержание суммы задолженности по заработной плате предусмотренные законом налоги и другие обязательные платежи.

Взыскать с акционерного общества "Украинская железная дорога" в пользу государственного бюджета судебные расходыуме 908 (девятьсот восемь) грн. 00 коп.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

Решение может быть обжаловано в Донецкого апелляционного суда путем представления в 30дневный срок со дня оглашения решения апелляционной жалобы.



¦¦ ã

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 229/4731/21
Провадження №2/229/990/2021
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

15 грудня 2021 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Панової Т.Л.
за участю секретаря
судового засідання [Г.] Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківки цивільну справу за позовом особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,

встановив:

позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року у розмірі 10339, 78 грн.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що між нею та відповідачем до 12.04.2017 року існували трудові відносини. На момент звільнення 12.04.2017 року за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року відповідачем нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 10339, 78 грн

Ухвалою суду від 08.09.2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження. Призначено підготовче засідання. (а.с.38-41).
Ухвалою суду від 29.10.2021 року закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена. Надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
З відзиву, наданого представником відповідача, вбачається, що останній не погоджується з позовною заявою, посилаючись на таке.
Погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам ДП «Донецька залізниця» переведеним до регіональної філії здійснювалося згідно Алгоритму погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам ДП «Донецька залізниця», затвердженого рішенням правління ПАТ «Укрзалізниця» від 30.06.2016 протокол № 32.
Позивач до регіональної філії «Донецька залізниця» AT «Укрзалізниця» переведена не була. Позивач у трудових відносинах з AT «Укрзалізниця» не перебувала.
На сьогодні ДП "Донецька залізниця" з Єдиного державного реєстру не виключене та залишається юридичною особою, маючи таким чином цивільну правоздатність. AT "Українська залізниця" не має об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків за спірний період, оскільки позивач до 12.04.2017 року працювала в ДП "Донецька залізниця".
У AT "Укрзалізниця" із зазначених причин відсутні відомості щодо нарахування і виплати заробітної плати позивачу за період її роботи в ДП "Донецька залізниця", у зв`язку з чим неможливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період.
Позивач перебував у трудових відносинах з ДП «Донецька залізниця», дію її трудовою договору з AT "Укрзалізниця" продовжено не було, у відповідача взагалі відсутня будь-яка інформація щодо позивача (трудова книжка, табелі обліку робочого часу, наказ на призначення, звільнення тощо).
Оскільки немає завершення процесу припинення і відповідний запис до Єдиного державного реєстру не внесено ДП «Донецька залізниця» залишається юридичною особою, яка продовжує самостійно нести відповідальність за договірними та поза договірними зобов`язаннями, що виникли за його участі.
Усі обов`язки щодо невиплати заробітної плати, нарахованої позивачу, має нести ДП «Донецька залізниця» як роботодавець.
Заборгованість позивача не є заробітною платою нарахованою відповідачем, а є заборгованістю іншої юридичної особи (ДП “Донецька залізниця”), яка мала забезпечити своєчасну виплату заробітної плати.
Згідно з Науково-правовим висновком Торгово- промислової палати України №126/2/21-10.2 від 16.01.2018р. встановлено, що порушення норм Трудового законодавства виникли через форс-мажорні обставини. І на цій підставі AT “Укрзалізниця” підлягає звільненню від відповідальності за невиконання обов`язків передбачених законодавством про працю.
Відповідач втратив контроль та доступ до виробничих потужностей, майна, документації, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній території. Вважають, що не є належним, допустимим та достовірним доказом підтвердження заявлених позовних вимог надана позивачем довідка.

Суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки з 18.11.2015 року по 12.04.2017 року особа_1 працювала мийником- прибиральником рухомого складу 2 розряду дільниці з мийки та прибирання рухомого складу цеху з ремонту рухомого складу відокремленного підрозділу моторвагонного депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця» (а.с. 10-24)
12.04.2017 року, на підставі наказу № 315/ос від 12.04.2017 року, особа_1 звільнено із займаної посади за згодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.24).

Правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі, визначено Законом України від 23 лютого 2012 року № 4442-VI «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі - Закон № 4442-VI).
Згідно пунктом 6 статті 2 Розділу ІІ Закону № 4442-VI товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 735 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено Статут ПАТ «Укрзалізниця».
Згідно з пунктами 1, 2, 12 Статуту ПАТ «Укрзалізниця» є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року N 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Постанова № 200); Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.
Державну реєстрацію ПАТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року, про що свідчить відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до Закону № 4442-VI постановою № 200, утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».
Відповідно до частини четвертої статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія Трудового договору працівника продовжується.
За змістом частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 37 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції, яка діяла на дату реєстрації АТ «Укрзалізниця») злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 відступлено від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях:Верховного Суду України, а саме: у постановах від 08 лютого 2017 року у справах № 910/10474/16 (провадження № 3-1586гс16) та № 910/5096/16 (провадження № 3-1417гс16), від 22 лютого 2017 року у справах № 910/11196/16, № 910/9323/16, № 910/8349/16, № 910/8325/16, від 15 березня 2017 року у справах № 910/5100/16, № 910/7780/16, № 910/7771/16, № 910/5095/16, № 910/8080/16, № 910/6426/16, від 19 квітня 2017 року у справі № 905/1690/16 (провадження № 3-306 гс 17/21), від 21 червня 2017 року у справі № 905/1775/15, від 05 липня 2017 року у справі № 905/1625/16, у яких зазначено, що питання правонаступництва АТ «Укрзалізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами Кабінету Міністрів України № 200 та № 604, які пов`язують перехід прав і обов`язків ДП «Донецька залізниця» до АТ «Укрзалізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника. Таких висновків Верховний Суд України дійшов, установивши, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення і запис про його припинення у Єдиному державному реєстрі відсутній; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду під час вирішення спорів у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 910/23138/16, від 19 квітня 2018 року у справі № 910/653/17, від 02 травня 2018 року у справі № 905/1247/16;Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 219/10025/15-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 236/2729/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 242/4687/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 220/310/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 728/1128/18, від 09 грудня 2019 року у справі № 2-920/11 та від 22 квітня 2020 року у справі № 236/3323/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі№ 910/5953/17 зазначено, що:«державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року. Згідно зі статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 735, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Донецька залізниця». Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку.
При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як [censored] прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій [censored] переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх [censored]
У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ «Укрзалізниця». Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику.
При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.
Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.
Відсутність у передавальному акті ДП «Донецька залізниця» від 05 серпня 2015 року певного майна чи зобов`язань не свідчить про те, що відповідач не став правонаступником за ними, оскільки АТ «Укрзалізниця» як єдиним правонаступником прийнято усе майно та усі зобов`язання підприємств, які припиняються шляхом злиття.
Положення постанов Кабінету Міністрів України № 200 та № 604 взагалі не регулюють питання правонаступництва, не призупиняють реорганізацію і не визначають те, що певне майно чи зобов`язання не переходить до АТ «Укрзалізниця», вони лише описують порядок обліку такого майна - за якою вартістю воно обліковується, відображається в балансі чи обліковується на позабалансових рахунках.
Законодавець встановив для кредиторів юридичних осіб, які припиняються шляхом злиття, інші гарантії захисту законних інтересів їх прав, аніж встановлені статтями 105 і 107 ЦК України. Такий підхід зумовлений унікальним статусом АТ «Укрзалізниця» для економіки України як монополіста на ринку перевезень залізничним транспортом, будь-які процеси реорганізації якого не повинні перешкоджати роботі такого підприємства, зокрема перевезенням вантажів та пасажирів. Права кредиторів можуть вважатися належним чином захищеними закріпленням в частині шостій статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці положень про правонаступництво АТ «Укрзалізниця» щодо усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
Враховуючи, що відповідно до частини шостої статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 ЦК України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ «Укрзалізниця», датою виникнення універсального правонаступництва АТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП «Донецька залізниця».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 зазначено, що стаття 5 Закону про особливості утворення Укрзалізниці передбачає, що АТ «Укрзалізниця» провадить діяльність, у тому числі пов`язану з державною таємницею, до отримання необхідних ліцензій та інших документів дозвільного характеру на основі відповідних документів, отриманих підприємствами залізничного транспорту, у межах строку їх дії. Отже, уже з дня державної реєстрації АТ «Укрзалізниця» мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП «Донецька залізниця».
За таких обставин АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця», і тому є належним відповідачем по справі.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного Трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», позивач перебувала з ДП «Донецька залізниця», правонаступником якого є відповідач, в трудових відносинах до 12.04.2017 року, але при звільненні не отримала всі належні їй платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду з прав людини та нормам діючого законодавства України.

Як вбачається з роз`яснень викладених у п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.

На підтвердження нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду копію довідки № 383/04 від 26.04.2017 року, видану відокремленним підрозділом моторвагонного депо Ясинуата ДП «Донецька залізниця», відповідно до якої сума невиплаченої заробітної плати особа_1 складає: за лютий 2016 року- 497, 69 грн., за березень 2016 року- 1802, 20 грн., за квітень 2016 року- 1575, 79 грн., за травень 2016 року- 1066, 69 грн., за червень 2016 року- 673, 36 грн., за липень 2016 року- 382, 54 грн., за серпень 2016 року- 2809, 03 грн., за вересень 2016 року- 0, 00 грн., за жовтень 2016 року- 0, 00 грн., за листопад 2016 року- 112, 60 грн., за грудень 2016 року- 96, 51 грн., за січень 2017 року- 0, 00 грн., за лютий 2017 року- 0, 00 грн., за березень 2017 року- 0, 00 грн., за квітень 2017 року- 1323, 37 грн., всього 10339, 78 грн. (а.с. 25).

Разом із тим, згідно листа АКБ «Індустріалбанк» № 18-05-03-07-1133ібт між ДП «Донецька залізниця та АБ «Експерс- Банк» укладено договір № 10-04/54 від 01.08.2003 року. На ім`я особа_1 на балансі АБ «Експрес-Банк» було відкрито картковий рахунок для зарахування заробітної плати № номер_1 , дата відкриття 29.09.2014 року, дата закриття 01.12.2017 року. За період з квітня 2016 ркоу по травень 2017 року надходження коштів на рахунок не відбувалось (а.с. 60).

З огляду на положення частини першої статті 76 ЦПК України, відповідно до якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що докази надані позивачем стосовно наявної заборгованості по заробітній платі за лютий 2016- квітень 2017 року є належними, допустими, достовірними та достатніми і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідач належними та допустимими доказами, у відповідності зі ст.ст.76-81 ЦПК України, не спростував відомості, наведені у письмових доказах, наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них є недостовірними.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша статті 21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Відповідно до статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно роз`яснень, викладених в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а тому суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

У зв`язку з вищевикладеним сума заборгованості по заробітній платі за період з 01.02.2016 року по 12.04.2017 року становить 10339, 78 грн. без урахування проведених утримань податків та внесків.

Доводи відповідача про те, що надана позивачем довідка про нараховану заробітну плату є неналежним, не допустимим, та достовірним доказом, через те, що відповідач втратив контроль та доступ до виробничих потужностей, майна, документації, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній території суд не приймає з наведених вище підстав, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

З наданої відповідачем копії науково - правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 року, який складений на замовлення ПАТ «Укрзалізниця», встановлено, що:
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 682-Н від 12.05.2017 року «Про формування робочої комісії з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку працівників структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» створена робоча комісія з працівників регіональної філії «Донецька залізниця» до моменту закінчення скорочення штату працівників Донецької дирекції залізничних перевезень з метою опрацювання документів вказаної дирекції, повноти утримань та перерахування податків і зборів, формування документів обліку та розрахунку заробітної плати, відображення господарських операцій в фінансовій звітності та з інших питань фінансової діяльності;
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» уведено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», яким враховується нестандартна ситуація та особливості роботи регіональної філії «Донецька залізниця», оскільки частина структурних підрозділів та працівників знаходяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, а виплата здійснюється на контрольованій території України регіональною філією «Донецька залізниця» через каси структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» за місцем їх знаходження (м.Лиман) та регламентується здійснення проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів відповідної дирекції робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень».
Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст.47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України.
Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Проте заробітна плата не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати і жодним нормативним актом про працю не передбачено звільнення роботодавця від виплати заробітної плати та цей обов`язок роботодавця не залежить від наявності або відсутності його вини.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивач підтвердив наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати за період з 01.02.2016 року по 12.04.2017 року у розмірі 10339, 78 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з АТ «Українська залізниця» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 279, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов особа_1 , інформація_1 , яка зареєстрований: адреса_1 , до акціонерного товариства «Українська залізниця», що знаходиться за адресою: вул. Тверська, 5, м.Київ, про стягнення заборгованої заробітної плати, - задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця", єдрпоу 40075815, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_2 , заборгованість по заробітній платі з 01.02.2016 року по 12.04.2017 року в сумі 10339 (десять тисяч триста тридцять дев`ять) грн. 78 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за лютий 2016 року в сумі 497 (чотириста дев`яносто сім) грн. 69 коп. надати до негайного виконання.

Сума заробітної плати визначена без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

Зобов`язати акціонерне товариство «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815) здійснити утримання з суми заборгованості по заробітній платі передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь державного бюджету судові витрати в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.



Суддя: Т. Л. [П.]