ДП "ЛДЗ"ЛОРТА": невыплата зарплаты

Дело № 462/1521/21


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

15 апреля 2021 [Л.]

Железнодорожный районный суд. [Л]а в составе председательствующего судьи [К.] С.Ю., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в [Л]е гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «[Л]ский государственный завод« Лорта »о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,

установил:Истец особа_1 12.03.2021 года обратилась в суд с иском, в котором просит взыскать с ответчика средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 10.02.2021 года по 04.03.2021 года в сумме 4243, 45 грн. Свои исковые требования обосновывает тем, что она работала в должности оператора ЭВМ и ОМ 4 разряда (код профессии 3290) канцелярии (560) ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА », 09.02.2021 года была уволена с работы по собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины. станом в день увольнения ответчик не выплатил истцу задолженность по заработной плате, а окончательный расчет с истцом ответчик осуществил 04.03.2021 года. Просит взыскать с ответчика средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 10.02.2021 года по 04.03.2021 года в размере 4243, 45 грн., С учетом обязательному налогов и сборов.
Постановлением Железнодорожного районного суда г.. [Л]а от 15.03.2021 года открыто производство по делу, рассмотрение дела решимно проводить в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон. Ответчику установлено п`ятнадцятиденний срок для подачи отзыва на исковое заявление.
В указанный срок уполномоченный представитель ответчика подал 02.04.2021 года суд отзыв на исковое заявление, в котором отметил, что предприятие полностью согласен с исковыми требованиями особа_1 о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в размере 5271, 36 грн., Без учета налогов и других обов`ясвязочно платежей.
В материалах дела отсутствуют ходатайства сторон о рассмотрении дела в судебном заседании с сообщением (вызовом) сторон.
Учитывая изложенное, в соответствии с ч.8 ст.178 ГПК Украины и ч.5 ст.279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам.
В соответствии с требованиями ч.2 ст.247 ГПК Украины в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие учасникив дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Рассмотрев дело в порядке упрощенного производства, без уведомления сторон, изучив собранные по делу доказательства, выяснив истинные обстоятельства дела, суд пришел к следующим выводам.
Согласно ч.1 ст.4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
согласноч.1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Статьями 12, 81 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, предусмотренных настоящим Кодексом.
Всоответствии со ст.43 Конституции Украины право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст.47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
Судом установлено, что истец особа_1 работала в должности оператора ЭВМ и ОМ 4 разряда (код профессии 3290) канцелярии (560) ГП «ЛДЗ« ЛОРТА », что подтверждается копиею трудовой книжки /а.с.7/.
Также установлено и подтверждается выпиской по счету от 09.03.2021 года, фактический окончательный расчет по начисленной заработной плате ответчиком с истцом проведена 04.03.2021 года (а.с.9-11).
Из содержания ст.117 КЗоТ Украины усматривается, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатиты работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно правовой позиции Верховного Суда Украины, изложенной в деле № 6-64цс13, согласно ч.1 ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время повтораимкы по день фактического расчета.
Анализ указанных норм дает основания для вывода о том, что отсутствие финансово-хозяйственной деятельности или средств у работодателя не исключает его вины в невыплате причитающихся уволенному работнику средств и не освобождает работодателя от ответственности, предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины.
Как следует из разъяснений, данных в Постановлении Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда», суд на основании ст.117 КЗоТУкраина взимает в пользу работника средний заработок за время задержки расчета при увольнении, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Согласно Постановлению Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 № 100 «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» сохранение средней заработной платы и среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарные месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Согласно п.8 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного указанным постановлением, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. среднедневная заработнаяплата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период. Пунктом 4 Порядка установлено, что при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения согласно действующему законодательству, не учитываются единовременные выплаты / компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, пособийа работникам, уходящим на пенсию, выходное пособие и т.п. /.
В п. 20 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» указано, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодавцеви требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
С справки №25 от 30.03.2021 года, предоставленной ГП ЛДЗ «лорта», следует, что среднедневная заработная плата особа_1 составляет 310, 08 грн., без учета налогов и сборов.
Суд принимает поданный истцом расчет среднего заработка за период с 10.02.2020 года по 04.03.2021 года, поскольку такой соответствует Порядка №100 и не оспаривается сторонами.
Однако, доводы истца о необходимости расчета среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в размере 4243, 45 грн., С учетом обязательных налогов и сборов, являются безосновательными и не могут приниматься судом во внимание, исходя из следующего.
В п. 6 Постановления пленм Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Кроме этого, при взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении на основании ст.117 КЗоТ Украинскаяны, суд руководствуется постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100.
В соответствии с пунктом 3 раздела III настоящего Постановления при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения включаются: основная заработная плата; доплаты и надбавки (за сверхурочную работу и работу в ночное время, совмещение профессий и должностей, расширение зон обслуживания или выполнение повышенных объемов работ рабочими-почасовиками; высокие достижения в труде (высокое профессиональное мастерство), условиятруда; интенсивность труда; руководство бригадой, выслугу лет и другие); производственные премии и премии за экономию конкретных видов топлива, электроэнергии и тепловой энергии; вознаграждение по итогам годовой работы и выслугу лет и т. Премии включаются в заработок того месяца, на который они приходятся согласно расчетной ведомости на заработную плату. Премии, выплачиваемые за квартал и более длительный промежуток времени, при исчислении средней заработной платы за последние два календарных месяца, включаются в заработок в части, соответствующей количеству месяцев в расчетном периоде. В случае если число рабочих дней в расчетном периоде отработано не полностью, премии, вознаграждения и другие поощрительные выплаты при исчислении средней заработной платы за последние два календарных месяца учитываются пропорционально времени, отработанному в расчетном периоде.
Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сум отчисления на налоги, взыскание алиментов и т.п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда к исправительным работам без лишения свободы.
Системный анализ приведенных норм дает основания для вывода, что суммы, которые суд определяет к взысканию с работодателя в пользу работника как средний заработок за время задержки расчета при увольнении, ведется без вычитания сумм налогов и сборов. Налоги и сборы с суммы среднего заработка за время задержки расчета при свильненни, присужденной по решению суда, подлежат начислению работодателем при исполнении соответствующего судебного решения и, соответственно, вычету из суммы среднего заработка за время задержки расчета при увольнении при выплате работнику, в результате чего выплачена работнику на основании судебного решения сумма среднего заработка за время задержки расчета при освобождении уменьшается на сумму налогов и сборов.
Аналогичная позиция изложена в постановлении Верховного Суда от 18 июля 2018 вделе №359 / 10023/16-с.
Учитывая вышеизложенное, суд пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению и с ответчика следует взыскать в пользу истца средний заработок за время задержки выплаты заработной платы за период с 10.02.2021 года по 04.03.2021 года в размере 5271, 36 грн., Без учета налогов и других обязательных платежей, подлежащих удержанию из этой суммы в соответствии с законодательством Украины.
В соответствии с требованиями ст.141 ГПК Украины, уплаченный истцом судебный сбор в размере 908 грн. подлежит взысканию с ответчика в пользу истца (а.с.4).
Руководствуясь ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279цпк Украины, ст. 38, 116, 117 КЗоТ Украины, суд

постановил:

Исковое заявление особа_1 к ГП «[Л]ский государственный завод« Лорта »о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »в пользу особа_1 средний заработок за время задержкирасчета при увольнении за период с 10 февраля 2021 по 4 марта 2021 в размере 5271, 36 грн., без учета налогов и других обязательных платежей, подлежащих удержанию из этой суммы в соответствии с законодательством Украины.
Взыскать с Государственного предприятия «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »в пользу особа_1 - 908 грн. судебного сбора.
Решение суда может быть обжаловано в течение тридцати дней со дня составления полного судебного решения во [Л]ский апелляционный суд, в соответствии сп.15.5 Переходных положений ГПК Украины - через Железнодорожный районный суд. [Л].
В случае рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Согласно п.3 Разделв XII "Заключительные положения" ГПК Украина, во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлению участников дела и лиц, не участвовавших в деле, если суд решил вопрос о их права, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины ихпропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания.
Суд по заявлению лица продолжает процессуальный срок, установленный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ​​ограничениями, введенными в связи с карантином.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционнаяжалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

Участники дела:
- истец особа_1, паспорт номер_1, место регистрации - адрес_1; рнокпп номер_2;
- ответчик Государственное предприятие «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА », местонахождение - 79052, м.Львел, ​​вул.вул. Патона, 1, ОКПО - 30162618, р / с номер_3 ПАО АКБ «Укргазбанк», МФО 320478.
Полный текст решения составлен 15 апреля 2021.



Судья / подпись /
С оригиналом.
Судья С.Ю. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/1521/21


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року м.Львів

Залізничний районний суд м. [Л]а в складі головуючого судді [К.] С.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м.[Л]і цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

Позивач особа_1 12.03.2021 року звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.02.2021 року по 04.03.2021 року в сумі 4243, 45 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона працювала на посаді оператора ЕОМ та ОМ 4 розряду (код професії 3290) канцелярії (560) ДП «Львівський державний завод «лорта», 09.02.2021 року була звільнена з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. Станом на день звільнення з роботи відповідач не виплатив позивачу заборгованість із заробітної плати, а остаточний розрахунок з позивачем відповідач здійснив 04.03.2021 року. Просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.02.2021 року по 04.03.2021 року у розмірі 4243, 45 грн., з урахуванням обов?язкових податків та зборів.
Ухвалою Залізничного районного суду м. [Л]а від 15.03.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
У вказаний строк уповноважений представник відповідача подав 02.04.2021 року суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підприємство повністю погоджується з позовними вимогами особа_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 5271, 36 грн., без урахування податків та інших обов`язкових платежів.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані у справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач особа_1 працювала на посаді оператора ЕОМ та ОМ 4 розряду (код професії 3290) канцелярії (560) ДП «ЛДЗ «лорта», що підтверджується копією трудової книжки /а.с.7/.
Також встановлено та підтверджується випискою по рахунку від 09.03.2021 року, що фактичний остаточний розрахунок по нарахованій заробітній платі відповідачем з позивачем проведено 04.03.2021 року (а.с.9-11).
Із змісту ст.117 КЗпП України вбачається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.
Як вбачається із роз`яснень, даних у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого вказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо/.
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Із довідки №25 від 30.03.2021 року, наданої ДП ЛДЗ «лорта», вбачається, що середньоденна заробітна плата особа_1 становить 310, 08 грн., без урахування податків та зборів.
Суд приймає поданий позивачем розрахунок середнього заробітку за період з 10.02.2020 року по 04.03.2021 року, оскільки такий відповідає Порядку №100 і не оспорюється сторонами.
Проте, доводи позивача щодо необхідності розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4243, 45 грн., з урахуванням обов`язкових податків та зборів, є безпідставними і не можуть прийматись судом до уваги, виходячи з наступного.
Вп. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Крім цього, при стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст.117 КЗпП України, суд керується постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зменшується на суму податків і зборів.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №359/10023/16-ц.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення і з відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 10.02.2021 року по 04.03.2021 року у розмірі 5271, 36 грн., без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (а.с.4).
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279цпк України, ст. 38, 116, 117 КЗпП України, суд

ухвалив:

Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 лютого 2021 року по 04 березня 2021 року у розмірі 5271, 36 грн., без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 - 908 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду, відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - через Залізничний районний суд м. [Л]а.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:
- позивач особа_1 , паспорт номер_1 , місце реєстрації - адреса_1 ; рнокпп номер_2 ;
- відповідач Державне підприємство «Львівський державний завод «лорта», місцезнаходження - 79052, м.Львів, вул.вул. Патона, 1, єдрпоу - 30162618, р/р номер_3 ПАТ АКБ «Укргазбанк», МФО 320478.
Повний текст рішення складено 15 квітня 2021 року.



Суддя /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: С.Ю. [К.]