ДП "СКРЦ "СЛОВ'ЯНСЬКИЙ КУРОРТ" ПРАТ "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ": невыплата зарплаты

2/243/1206/2020
243/2130/20
текст решения
именем украины

4 мая 2020 г.. Славянск
Славянский горрайонный суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [В.] Д.В.
при секретаре [Н.] В.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале № 5 Славянского горрайонного суда Донецкой области гражданскойдело по иску лицо_1 к Дочернего предприятия «Санаторно - курортный реабилитационный центр« Славянский курорт »Частного акционерного общества лечебно - оздоровительных учреждений профсоюзов Украины« Укрпрофздравница »о взыскании среднего заработка за все время задержки выплаты заработной платы, -

В С Т А Н О В И Л:
К Славянского горрайонного суда обратилась особа_1 с иском, обосновывая заявленные исковые требования тем, что с 01.08.2018 года по 31.10.2019 года она працювала в ГП «скрц« Славянский курорт ». На момент ее освобождения существовала задолженность по заработной плате в размере 25006, 01 грн., Которая по состоянию на 29.02.2020 года ей не была выплачена. Считает, что из-за невыполнения ответчиком требований законодательства относительно своевременной выплаты заработной платы и окончательного расчета при ее освобождения, в пользу ответчика подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета за указанный период в сумме 25027, 82 грн.
Истец особа_1 в судебное состоние не появилась, предоставила заявление, в котором просила суд требования удовлетворить, рассмотреть дело в его отсутствие (а.с.21).
Представитель ответчика о времени и месте судебного заседания, будучи уведомленным надлежащим образом, в суд не явился, отзыва на исковое заявление не предоставил, об уважительности причин неявки суду не сообщил, поэтому суд, учитывая согласие истца, считает возможным в соответствии с правилами ч . 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ГПК Украины, решить дело в отсутствие представителя ответчика на основании наявних в ней доказательств и принять заочное решение.
Суд, исследовав материалы дела, приходит к выводу, что исковые требования особа_1 подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Как установлено в судебном заседании, особа_1 работала в ГП «скрц« Славянский курорт »с 01.08.2018 года по 31.10.2019 год в должности заведующего складом КЭС и была уволен на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины (а.с.8-9).
Согласно судебных решений Славянского горрайонного суда Донецкой области от 19.08.2019 г.глазу 29.08.2019 года и от 15.11.2019 в пользу особа_1 взыскана задолженность по заработной плате в общей сумме 25006, 01 грн. (А.с.6-7)
Сведений о выплате указанной суммы задолженности по заработной плате особа_1 суду не предоставлено.
Согласно справке о доходах, 18.02.2020 года выдана ООО «скрц« Славянский курорт »на имя особа_1, среднедневная заработная плата последней составляет 301, 54 грн. (А.с.2).
На основании ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уповномоченных им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
По своей сути средний заработок за время задержки расчета при увольнении не относится к неустойки и не является санкцией за неисполнение денежного обязательства, это компенсационная выплата нарушения права на оплату праци, которая начисляется в размере среднего заработка, и является видом материальной ответственности работодателя. Основанием ответственности владельца (предприятия) является состав правонарушения, включающий два юридических фактов - нарушение владельцем сроков расчета при увольнении (ст. 116 КЗоТ) и вина владельца.
В отличие от уголовно-правовой доктрины, гражданские правоотношения построены на принципа презумпции вины лица, причинившего вред, то есть она освобождается от его возмещения, если докажет, что приняла все зависящие от нее меры для надлежащего выполнения обязательства (ч. 1 ст. 614 ГК Украины). Обязанность доказывания отсутствия вины возлагается на лицо, нарушившее обязательство. Определяющим для установления наличия или отсутствия вины является не только отношение работодателя к своему противоправному поведению, сколько упущения (сознательное или бессознательное, умышленное или неосторожное) контроля за своим поведением. Для определения гражданско-правовой ответственности работодателя при возмещении вреда працивнику форма вины юридического значения не имеет. Вред, причиненный работодателем своему работнику, умышленными или неосторожными действиями подлежит возмещению.
Следовательно, суд считает, что поскольку ответчик перед истцом имел задолженность по заработной плате на день увольнения истца, данная невыплата была осуществлена ​​по вине ответчика, поэтому ответчик должен уплатить истцу средний заработок за все время задержки расчета при увольнении за период с 31.10.2019 года по 29.02.2020 года.
средний по работамк работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100.
Суд соглашается с предоставленной истцом справкой о доходах от 18.02.2020 года, из которой видно, что среднедневная заработная плата особа_1 составляет 301, 54 грн. (А.с.2).
Поэтому, при осуществлении расчета среднего заработка за время задержания расчета при Освободитены, суд берет за основу среднедневная заработная плата в размере 301, 54 грн.,
За период с 31.10.2019 года по 29.02.2020 года за период задержки невыплаченной заработной платы составляет 83 дня.
Таким образом, размер среднего заработка за время задержки расчета будет составлять 25027, 82 грн. (301.54 грн. Х 83 дня).
Как видно из разъяснений, изложенных в п. 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24 декабря 1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», удовлетворяеткая требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Проанализировав обстоятельства дела, исследовав доказательства, суд приходит к убеждению, что указанная выше сумма среднего заритку за время задержки расчета при увольнении в сумме 25027, 82 грн., из которой подлежат содержанию налоги и обязательные платежи, должна быть взыскана с ответчика в пользу истца, что является основанием для удовлетворения исковых требований.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца судебные расходы в сумме 840 грн. 80 коп.
На основании вышеизложенного, руководствуясь ст.ст. 4, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ГПК Украины, ст.ст. 116, 117 КЗоТ Украиныи Законом Украины «Об оплате труда», суд -

Р Е Ш И Л:
Исковые требования лицо_1 к Дочернего предприятия «Санаторно - курортный реабилитационный центр« Славянский курорт »Частного акционерного общества лечебно - оздоровительных учреждений профсоюзов Украины« Укрпрофздравница »о взыскании среднего заработка за все время задержки выплаты заработной платы, - удовлетворить.
Взыскать с дочернего предприятия «Санаторно - курортный реабилитационный центр« Славянский курорт »Частного акционерного общества лечебно - оздоровительных учреждений профсоюзов Украины «Укрпрофздравница», код егрпоу 30708792, расположенного по адресу: Донецкая область, г.. Славянск, ул. Пушкинская, 2 в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, зарегистрированной и проживающей по адресу: адреса_1 задолженность среднего заработка за все время задержки выплаты заработной платы в размере 25027, 82 грн. (Двадцать пять тысяч двадцать семь) рублей. 82 коп.
Взыскать с Дочернего предприятия «Санаторно - курортный реабилитационный центр «Славянский курорт» Частного акционерного общества лечебно - оздоровительных учреждений профсоюзов Украины «Укрпрофздравница», код егрпоу 30708792, судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп. в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, зарегистрированной и проживающей по адресу: адрес_1.
Решение может быть обжаловано истцом путем подачи апелляционной жалобы в Донецкий апелляционный суд за Славянский горрайонный суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его проголошення.
Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, наБира в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных ГПК Украины, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Согласно п. 3 раздела XII "Заключительные положения" ГПК Украинскаяны, во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), сроки, определенные статьями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253 , 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 настоящего Кодекса, а также другие процессуальные сроки продлеваются на срок действия такого карантина.
судья Славянского
горрайонного суда
Донецкой области Д.В. [В]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:




2/243/1206/2020
243/2130/20
заочне рішення
іменем україни

04 травня 2020 року м. Слов`янськ
Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді [В.] Д.В.
при секретарі Нікіфорової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 5 [С] міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом особа_1 до Дочірнього підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:
До [С] міськрайонного суду звернулась особа_1 з вказаним позовом, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги тим, що з 01.08.2018 року по 31.10.2019 року вона працювала у ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт». На момент її звільнення існувала заборгованість по заробітній платі у розмірі 25006, 01 грн., яка станом на 29.02.2020 року їй не була виплачена. Вважає, що через невиконання відповідачем вимог законодавства щодо своєчасної виплати заробітної плати та остаточного розрахунку під час її звільнення, на її користь з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за вказаний період в сумі 25027, 82 грн.
Позивач особа_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила суд вимоги задовольнити, справу слухати за її відсутності (а.с.21).
Представник відповідача про час та місце судового засідання, будучи повідомленим належним чином, до суду не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив, тому суд, враховуючи згоду позивача, вважає можливим, відповідно до правил ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вирішити справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги особа_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, особа_1 працювала у ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» з 01.08.2018 року по 31.10.2019 рік на посаді завідувача складу КЕС та була звільнений на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.8-9).
Відповідно до судових рішень [С] міськрайонного суду Донецької області від 19.08.2019 року 29.08.2019 року та від 15.11.2019 на користь особа_1 стягнута заборгованість по заробітній платі в загальній сумі 25006, 01 грн. (а.с.6-7)
Відомостей про виплату вказаної суми заборгованості по заробітної плати особа_1 суду не надано.
Відповідно до довідки про доходи, яка 18.02.2020 року видана ДП «СКРЦ «Слов`янський курорт» на ім`я особа_1 , середньоденна заробітна плата останньої складає 301, 54 грн. (а.с.2).
На підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання, це компенсаційна виплата порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, та є видом матеріальної відповідальності роботодавця. Підставою відповідальності власника (підприємства) є склад правопорушення, який включає два юридичних факти - порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП) та вина власника.
На відміну від кримінально-правової доктрини, цивільні правовідносини побудовані на принципу презумпції вини особи, яка завдала шкоди, тобто вона звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 614 ЦК України). Обов`язок доказування відсутності вини покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Визначальним для встановлення наявності чи відсутності вини є не тільки ставлення роботодавця до своєї протиправної поведінки, скільки упущення (свідоме чи несвідоме, умисне чи необережне) контролю за своєю поведінкою. Для визначення цивільно-правової відповідальності роботодавця при відшкодуванні шкоди працівнику форма вини юридичного значення не має. Шкода, заподіяна роботодавцем своєму працівнику, умисними чи необережними діями підлягає відшкодуванню.
Отже, суд вважає, що оскільки відповідач перед позивачем мав заборгованість по заробітній платі на день звільнення позивача, дана невиплата була здійснена з вини відповідача, тому відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.10.2019 року по 29.02.2020 року.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Суд, погоджується з наданою позивачем довідкою про доходи від 18.02.2020 року, з якої видно, що середньоденна заробітна плата особа_1 становить 301, 54 грн.(а.с.2).
Тому, при здійсненні розрахунку середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні, суд бере за основу середньоденну заробітну плату у розмірі 301, 54 грн.,
За період з 31.10.2019 року по 29.02.2020 року за період затримки невиплаченої заробітної плати становить 83 дні.
Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку буде складати 25027, 82 грн. (301.54 грн. х 83 дні).
Як видно з роз`яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до переконання, що зазначена вище сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 25027, 82 грн., з якої підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі, повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд, -

В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги особа_1 до Дочірнього підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, - задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», код єдрпоу 30708792, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Пушкінська, 2 на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: адреса_1 , заборгованість середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 25027, 82 грн. (двадцять п`ять тисяч двадцять сім) грн. 82 коп.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», код єдрпоу 30708792, судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: адреса_1 .
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду Через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя [С.]
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. [В.]