ДП"МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ": невыплата зарплаты

Дело № 487/276/20
Производство № 2/487/1064/20


решение
именем украины
(Заочно)

02.06.2020 года г.. Николаев

Заводской районный суд г. Николаева в составе
председательствующего судьи [П.] Ж.П.,
с участием секретаря судебного заседания [П.] И.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании. Николаеве гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к Дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государствна акционерная компания «Автомобильные дороги Украины» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета по заработной плате при увольнении, взыскании расходов на профессиональную (юридическую) помощь,

В С Т А Н О В И Л:

17.01.2020 года особа_1 обратилась в суд с иском к Дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »о взыскании задолженности по заритний плате, среднего заработка за время задержки расчета по заработной плате при увольнении, взыскании расходов на профессиональную (юридическую) помощь.
В своем иске истец отметила, что она с 23.02.1999 года работала в филиале «Варваровская дорожная эксплуатационный участок» дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »на различных должностях, а с 01.06.2013 года по день увольнения в должности заведующегосоставом. Приказом №27 от 18.04.2019 года прекращено (реорганизовано) филиал Варваровская дорожная эксплуатационный участок »дочернего предприятия« Николаевский облавтодор »Открытого акционерного общества« Государственная акционерная компания «Автомобильные дороги Украины» путем присоединения ее к филиала «Николаевская дорожная эксплуатационный участок» дочернего предприятия « Николаевский облавтодор »Открытого акционерного общества« Государственная акционерная компания «Автомобильные дороги Украины». на основанийи п.1 ст.43 КЗоТ Украины была уволена с работы в связи с прекращением (реорганизацией) филиала и окончанием срока работы ликвидационной комиссии. Во время нахождения в трудовых правоотношениях с ответчиком, в последнее ей была начислена, но не выплачена заработная плата за апрель, май, июнь 2019 года. На день увольнения, по состоянию на 19.06.2019 года, ответчик не произвел полный расчет по зарплате с ней. По состоянию на момент обращения в суд задолженность по заработной плате составляет 20102, 96 грн.
Ссылаясь на вышеупомянутое просила взыскать с ответчика задолженность по заработной плате в размере 20 102, 96 грн. и средний заработок за все время задержки расчета при увольнении.
Определением судьи Заводского районного суда г. Николаева от 10.02.2020 года открыто производство по делу.
В судебное заседание истец не явилась, предоставила в суд заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддерживает.
Ответчик в судебное заседание не явился, о времени и месте розгкрышку дела был извещен надлежащим образом, причину неявки суду не сообщил.
Суд считает возможным принять решение о заочном рассмотрении дела, в соответствии с положениями ст. 280 ГПК Украины.
Учитывая, что все лица, участвующие в деле, в суд не появились, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется, в соответствии с ч. 2 ст. 247 ГПК Украины.
Исследовав материалы дела, суд приходит к следующим выводам.
Судом установлено, что особа_1 с 23.02.1999 года по 01.06.2013 года работала на различных должностях в филиале «Варваровская дорожная эксплуатационный участок» дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »на различных должностях, а с 01.06. 2013 года 19.06.2019 год работала в должности заведующего складом.
В соответствии с приказом № 20-вк от 19.06.2019 года особа_1 был освобожден от должности заведующего складом в связи с прекращением (реорганизацией) филиала на основании п.1 ч.40 КЗоТ Украины.
Согласно справке №100 от 31.07.2019 года предоставленной филиалом «Варваровская ДЭУ», задолженность перед истцом особа_1 по заработной плате составляет 20 102, 96 грн. из которых по апрель 2019 - 398 грн., за май 2019 - 3004 грн., за июнь 2019 - 16 700, 96 грн.
Следовательно, при увольнении истца особа_1, предприятие не выплатило последний заработную плату на общую сумму 20 102, 96 грн.
Согласно ст.4 ГПК Украины, каждый человек ма есть право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Положениями ч.1 ст.13 ГПК Украины установлено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии с положениями ст.43 Конституции Украины государство ствоет условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями.
Согласно положениям ст.1 Конвенции о защите заработной платы №95, которая ратифицирована 31 января 1961, целью настоящей Конвенции термин "заработная плата", который означает, независимо от названия и метода исчисления, любое вознаграждение или заработок, которые могут быть вычислены в деньгах, и установленные соглашением или национальным законодательством, которые работодатель должен заплатить, на основании письменного или устного договора о найме услуг, работнику за труд, который выполнен, или должно быть выполнено, или за услуги, которые предоставлены, или должно быть предоставлено.
В соответствии с положениями ч.1 ст.2 Конвенции, Конвенция применяется ко всем лицам, которым выплачивается или должна выплачиваться заработная плата.
Заработная плата будет выплачиваться через регулярные промижкы времени. Если нет других соответствующих урегулирований, обеспечивающих выплату заработной платы через регулярные промежутки времени, то периоды выплаты заработной платы должно быть продиктовано национальным законодательством или определены коллективным договором или решением арбитражного органа (ст.12 Конвенции о защите заработной платы).
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести сним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация этинни выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода, предусмотренного ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невиплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета.
По своей сути средний заработок за время задержки расчета при увольнении является компенсационной выплатой за нарушение права на оплату труда, начисляется в размере среднего заработка.
Итак, не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины, то есть выплаты работнику его среднього заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Кроме того, следует отметить, что невыплата уволенному работнику всех сумм, причитающихся ему от собственника или уполномоченного им органа, является длящимся правонарушением, а следовательно, работник может определить окончательный объем своих требований только к моменту прекращения такого правонарушения, которым является день фактического расчета, что согласуется с правовой позицией изложенной в решении Конституционного Суда Украины от 22 февраля 2012 года по делу № 1-5/2012.
В пункте 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» судам разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе, на следующий день после предъявления им работодателю требований орасчет, суд на основании статьи 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины.
Таким образом, нормой статьи 117 КЗоТ Украины установлено обязанность для работодателя выплатить средний заработок за все время задержки расчета при увольнении по день фактического расчета.
Согласно п.3 раздела 2 Порядка исчислениясредней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины №100 от 08.02.1995 года, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Согласно п.8 вышеупомянутого Постановления, среднедневная заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней, а в случаях, передвиденных действующим законодательством - на число календарных дней за этот период.
Так, согласно справке филиала «Варваровская дорожная эксплуатационный участок» дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »от 31.07.2019 года среднемесячная заработная плата за два календарных месяца работы составила 6249, 80 грн. (Март - 9 рабочих дней - 2498, 29 грн .; май - 15 рабочих дней - 3751, 51 грн.).
Итак срединьоденна заработная плата истца особа_1 составила 260, 41 грн.
Исходя из того, что ответчик своевременно не провел с уволенным работником, а именно с особа_1 окончательный расчет, суд считает необходимым взыскать средний заработок за время задержки расчета в пользу последней.
Так, в день предъявления иска в суд сумма среднего заработка, ответчик обязан выплатить в пользу истца за время задержки расчета за период с 20.06.2019 года по 28.12.2019 год составляет 35 155, 35 грн.из расчета (размер среднедневной заработной платы - 260, 41 грн. х количество дней задержки - 135 рабочих дней).
Исходя из вышеприведенного, суд приходит к выводу об удовлетворении исковых требований в части взыскания задолженности по заработной плате в размере 20 102, 96 грн. и взысканию среднего заработка за время задержки расчета в размере 35 155, 35 грн., а всего 55 258, 31 грн.
В соответствии с положениями ч. 1, 2 статьи 137 Гражданского процессуального кодекса Украины, расходы, связанные по правамНичо помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства. По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судебных расходов: размер расходов на юридическую помощь адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимостныхво услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим лицом.
Для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи. (Ч. 3 ст. 137 Гражданского процессуального кодекса Украины).
В соответствии с частями 4-6 ст. 137 Гражданского процессуального кодекса Украины, размер расходов на оплату услуг адвоката должно быть соразмерным с:
1) сложностью дела и выполненных адвокатом работ (оказанных услуг);
2) временем, затраченным адвокатом на выполнение соответствующих работ (оказание услуг);
3) объемом предоставленных адвокатом услуг и выполненных работ;
4) ценой иска и (или) значением дела для стороны, в том числе влиянием решения дела врепутацию стороны или публичным интересом к делу. В случае несоблюдения требований части четвертой этой статьи суд может по ходатайству другой стороны, уменьшить размер расходов на юридическую помощь, подлежащих распределению между сторонами. Обязанность доказывания несоизмеримости расходов возлагается на сторону, которая заявляет ходатайство об уменьшении расходов на оплату юридической помощи адвоката, подлежащих распределению между сторонами.
В соответствии со статьей 30 Закона Украины «Об адвокатуре и адвокатской деятельныево »гонорар является формой вознаграждения адвоката за осуществление защиты, представительства и предоставления других видов правовой помощи клиенту. Порядок исчисления гонорара (фиксированный размер, почасовая оплата), основания для изменения размера гонорара, порядок его уплаты, условия возврата и т.д. определяются в договоре о предоставлении правовой помощи. При установлении размера гонорара учитываются сложность дела, квалификация и опыт адвоката, финансовое состояние клиента и другие существенные обстоятельства. Гонорар должен быть розумним и учитывать потраченное адвокатом время.
Таким образом, размер расходов на оплату юридической помощи определяется по договоренности между стороной и лицом, предоставляющим юридическую помощь.
Расходы на юридическую помощь, которые должны быть документально подтверждены и доказаны, взимаются не только за участие в судебном заседании при рассмотрении дела, но и в случае совершения других действий вне судебного заседания, непосредственно связанных с предоставлением юридической помощи по конкретному делу (например, составление искной заявления, предоставление консультаций и т.д.).
Состав и размеры расходов, связанных с оплатой юридической помощи, входит в предмет доказывания по делу. В подтверждение этих обстоятельств суд должны быть предоставлены договор о предоставлении правовой помощи, документы, свидетельствующие об оплате гонорара и других расходов, связанных с предоставлением правовой помощи, оформленные в установленном законом порядке (квитанция к приходному кассовому ордеру, платежное поручение с отметкой банка или другой банковский документ, кассовые чеки, удостоверения).
Истцом предоставлен договор о предоставлении профессиональных (юридических) услуг от 23.12.2019 года; приложение к договору о предоставлении профессиональных (юридических) услуг от 23.12.2019 года, которым определено предоставленные услуги и размер их оплаты в размере 2000 грн .; акт выполненных работ по предоставлению профессиональных (юридических) услуг от 27.12.2019 года.
При таких обстоятельствах, уплаченная истцом адвокату сумма расходов на профессиональную юридическую помощь подлежит возмещению в размере 2000, 00грн.
Согласно п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора за требование о взыскании невыплаченной заработной платы, а потому, в соответствии со ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу государства следует взыскать судебный сбор в сумме 768, 40 грн. за соответствующее исковое требование.
По исковое требование о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении истец особа_1 оплатила судебный сбор в размере 768, 40 грн., А потому в соответствии сст.141 ГПК Украины оплачен последней судебный сбор подлежит взысканию с ответчика в ее пользу.
Руководствуясь ст.ст. 4, 76, 81, 89, 206, 247, 264, 265, 280-289, 352-354 ГПК Украины, суд

Р Е Ш И Л:

Исковые требования особа_1 (место прописки адрес_1, регистрационный номер номер_1) до Дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »(место нахождения Николаев ул. Галины Петровой, Второй, егрпоу 31159920) о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета по заработной плате при увольнении, взыскании расходов на профессиональную (юридическую) помощь, удовлетворить.
Взыскать с дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 20 102, 96 грн. и средний заработок за время задержки разрахунку при увольнении 35 155, 35 грн., а всего 55 258, 31 грн.
Взыскать с дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »в пользу особа_1 2000, 00 грн. расходов на профессиональную юридическую помощь и 768, 40 грн. расходов по уплате государственной пошлины, а всего 2768, 40 грн.
Взыскать с дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильныедороги Украины »в пользу государства судебный сбор в размере 768, 40 грн.

Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных ГПК Украины, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению об отмене в течение 30 дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.



Судья: ж.п.павлова

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 487/276/20
Провадження № 2/487/1064/20


рішення
іменем україни
(заочне)

02.06.2020 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м.Миколаєва в складі:
головуючого судді Павлової Ж.П.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі при звільненні, стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу,

В С Т А Н О В И В:

17.01.2020 року особа_1 звернулася до суду із позовом до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі при звільненні, стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу.
У своєму позові позивач зазначила, що вона з 23.02.1999 року працювала в філії «Варварівська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на різних посадах, а з 01.06.2013 року по день звільнення на посаді завідувача складом. Наказом №27 від 18.04.2019 року припинено (реорганізовано) філію Варварівська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» шляхом приєднання її до філії «Миколаївська дорожня експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». На підставі п.1 ст.43 КЗпП України її було звільнено з роботи у зв`язку з припиненням (реорганізацією) філії та закінченням терміну роботи ліквідаційної комісії. Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, останнім їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата за квітень, травень, червень 2019 року. На день звільнення, станом на 19.06.2019 року, відповідач не провів повний розрахунок по зарплаті з нею. Станом на час звернення до суду заборгованість по заробітній платі складає 20102, 96 грн.
Посилаючись на вищезазначене просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 20 102, 96 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 10.02.2020 року відкрито провадження по справі.
У судове засідання позивач не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач до судового засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що особа_1 з 23.02.1999 року по 01.06.2013 року працювала на різних посадах в філії «Варварівська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на різних посадах, а з 01.06.2013 року по 19.06.2019 рік працювала на посаді завідувача складу.
Відповідно до наказу № 20-вк від 19.06.2019 року особа_1 було звільнено з посади завідувача складу у зв`язку з припиненням (реорганізацією) філії на підставі п.1 ч.40 КЗпП України.
Відповідно до довідки №100 від 31.07.2019 року наданої філією «Варварівська ДЕД», заборгованість перед позивачем особа_1 по заробітній платі складає 20 102, 96 грн. з яких за квітень 2019 року - 398 грн., за травень 2019 року - 3004 грн., за червень 2019 року - 16 700, 96 грн.
Отже, при звільненні позивача особа_1 , підприємство не виплатило останній заробітну плату на загальну суму 20 102, 96 грн.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Відповідно до положень ст.1 Конвенції про захист заробітної плати №95, яка ратифікована 31 січня 1961 року, метою цієї Конвенції є термін "заробітна плата", який означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.
Відповідно до положень ч.1 ст.2 Конвенції, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата.
Заробітна плата виплачуватиметься через регулярні проміжки часу. Якщо немає інших відповідних урегулювань, котрі забезпечують виплату заробітної плати через регулярні проміжки часу, то періоди виплати заробітної плати має бути продиктовано національним законодавством або визначено колективним договором чи рішенням арбітражного органу (ст.12 Конвенції про захист заробітної плати).
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.
В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Таким чином, нормою статті 117 КЗпП України встановлено обов`язок для роботодавця виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи , що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п.8 вищезазначеної Постанови, середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.
Так, відповідно до довідки філії «Варварівська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» від 31.07.2019 року середньомісячна заробітна плата за два календарні місяці роботи склала 6249, 80 грн. (березень - 9 робочих днів - 2498, 29 грн.; травень - 15 робочих днів - 3751, 51 грн. ).
Отже середньоденна заробітна плата позивача особа_1 склала 260, 41 грн.
Виходячи з того, що відповідач своєчасно не провів із звільненим працівником, а саме із особа_1 кінцевий розрахунок, суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку на користь останньої.
Так, на день пред`явлення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача за час затримки розрахунку за період з 20.06.2019 року по 28.12.2019 рік складає 35 155, 35 грн. з розрахунку (розмір середньоденної заробітної плати - 260, 41 грн. х кількість днів затримки - 135 робочих днів).
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 20 102, 96 грн. та стягненню середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 35 155, 35 грн., а всього 55 258, 31 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Позивачем надано договір про надання професійних (правничих) послуг від 23.12.2019 року; додаток до договору про надання професійних (правничих) послуг від 23.12.2019 року, яким визначено надані послуги та розмір їх оплати в розмірі 2000 грн.; акт виконаних робіт з надання професійних (правничих) послуг від 27.12.2019 року.
За таких обставин, сплачена позивачем адвокату сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає відшкодуванню в розмірі 2000, 00 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за вимогу про стягнення невиплаченої заробітної плати, а тому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 768, 40 грн. за відповідну позовну вимогу.
За позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач особа_1 сплатила судовий збір в розмірі 768, 40 грн., а тому відповідно до ст.141 ЦПК України сплачений останньою судовий збір підлягає стягненню з відповідача на її користь.
Керуючись ст.ст. 4, 76, 81, 89, 206, 247, 264, 265, 280-289, 352-354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги особа_1 (зареєстроване місце проживання адреса_1 , реєстраційний номер номер_1 ) до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (місце знаходження м.Миколаїв вул. Галини Петрової, 2-а, єдрпоу 31159920) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі при звільненні, стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу, задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 20 102, 96 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 35 155, 35 грн., а всього 55 258, 31 грн.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь особа_1 2000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 768, 40 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього 2768, 40 грн.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір в розмірі 768, 40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.



суддя: ж.п.павлова