мирноградвугілля: Спор о взыскании заработка за задержку расчетов при увольнении сотрудника.

Справа № 226/3302/21

ЄУН 226/3302/21

Провадження № 2/226/59/2022

Р І Ш Е Н Н Я 

І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

01 лютого 2022 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого — судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Долгої В.В.,

позивача особа_1,

представника позивача особа_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мирнограді справу за позовом особа_1 до Державного підприємства Мирноградвугілля про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т, А Н О В И В:

Позивач особа_1 звернувся з позовом до відповідача Державного підприємства Мирноградвугілля про стягнення одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що в період з 26.09.1983 по 31.05.2021 року він працював на ВП Шахта Капітальна ДП Мирноградвугілля. 31.05.2021 року його було звільнено за ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. Відповідачем була нарахована, але не виплачена йому вихідна допомога у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок, чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Відповідно до розрахункового листа за травень 2021 року на день звільнення до виплати зазначено 70994, 35 грн., з яких виплачено 14.05.2021 року аванс в сумі 4345, 00 грн. та 09.06.2021 року заробітну плату за травень 2021 року — 13349, 73 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 48741, 00 грн., а після стягнення обов`язкових податків та платежів 39236, 50 грн. На даний час після звільнення позивача відповідач не виплатив одноразову допомогу у зв`язку з виходом на пенсію повністю. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, відповідач повинен виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Ним зроблено розрахунок середньої заробітної плати здійснений з урахуванням пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100:

нарахована заробітна плата за квітень — 16247, 08 грн., кількість днів — 22;

нарахована заробітна плата за травень — 16586, 37 грн., кількість днів — 18;

16247, 08 грн. + 16586, 37 грн. / 22 дні + 18 днів;

32833, 45 грн. / 40 днів, тобто 820, 84 грн.

За період з 10.06.2021 року по день подання позовної заяви до суду 04.11.2021 року затримка розрахунку складає 102 робочих дні, що в сумарному виразі становить 83725, 68 грн. (з розрахунку 820, 84 грн. х 102 робочих дні): 13 робочих днів у червні 2021 року, 22 робочих днів у липня 2021 року, 21 робочих днів у серпні 2021 року, 22 робочих днів у вересні 2021 року, 20 робочих днів у жовтні 2021 року, 4 робочих дні у листопаді 2021 року.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість з нарахованої, але не виплаченої вихідної допомоги, у сумі 39236, 50 грн. без утримання податків та інших обов`язкових платежів, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 10.06.2021 року по день подання позовної заяви до суду 04.11.2021 року без утримання податків та інших обов`язкових платежів та сплачений ним судовий збір.

12 січня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач повідомляє суд про виплату відповідачем 30.12.2021 заборгованості з нарахованої, але не виплаченої вихідної допомоги, у сумі 39236, 50 грн., узв`язку з чим просить стягнути з відповідача тільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.06.2021 по день подання позовної заяви до суду, а саме 04.11.2021 року, у розмірі 83725, 68 грн. без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами, наполягали на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги частково та зазначив, що позивачу, як особі, що на час звільнення мав право на пенсію за віком і звільнившись перший раз після досягнення пенсійного віку, у відповідності до положень п. 12.15 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості у травні 2021 року наказом по підрозділу №145-к було нарахована одноразова допомога у розмірі 48741, 00, яка після утримання податків становить 39236, 50 грн. Внаслідок тяжкого фінансового стану відповідач не мав можливості провести водночас розрахунок з позивачем у повному обсязі, у зв`язку з чим остання виплата була проведена 09 червня 2021 року і на теперішній час розрахунок із заборгованості по заробітній платі перед позивачем відповідач провів в повному обсязі. Проте залишалася заборгованість в сумі 39236, 50 грн., яка є нарахованою у відповідності до п. 12.15 Галузевої угоди… одноразовою допомогою по виходу на пенсію. Саме ця заборгованість і є підставою для заявлених позивачем вимог, а саме — стягнення цієї заборгованості та стягнення середнього заробітку за її невиплату. Позивач оцінює позовну заяву у 122962, 18грн., з яких 83725, 68 грн. — середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 10.06.2021 по 04.11.2021, 39236, 50 грн. — вихідна допомога (без утримання податків та інших обов`язкових платежів). Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст. 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц. Беручи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільнені всіх належних сум, період затримки виплати такої заборгованості, карантин, запроваджений Кабінетом Міністрів України на всій території України у зв`язку із захворюванням на COVID-19, який безумовно впливає на фінансовий стан підприємства, вважає, що 35 000 грн. є справедливою та розумною суму. Вихідна допомога при припиненні Трудового договору входить до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці. Таким чином, виплати вихідної допомоги не можуть враховуватися при визначені розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, так як вона не входить до фонду заробітної платі. Заборгованість із зарплати позивачу виплачена 09.06.2021 року, тому нарахування за затримку повинні бути з дня звільнення 31.05.2021 року по 09.06.2021 року. Просить нарахування розміру середнього заробітку за час затримки здійснити з 31.05.2021 року по 09.06.2021 року.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпПУ власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпПУ при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Заборгованість належних сум на день звільнення позивача відповідачем не сплачені. Залишок нарахованої та належної йому суми в розмірі тримісячного середнього заробітку 39236, 50 грн. були сплачені відповідачем через сім місяців 30.12.2021 року. Тому й відповідальність за затримку при звільненні належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України, несе відповідач. В обґрунтування платоспроможності підприємства є дані безкоштовного запиту Міністерства юстиції України, де розмір статутного капіталу ДП Мирноградвугілля складають 437335000, 00 грн., підприємство не перебуває в стані припинення або банкрутства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач з 26.09.1983 по 31.05.2021 знаходився у трудових відносинах з відповідачем, був звільнений за власним бажанням згідно ч.1 ст.38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію (а.с.6−7).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу особа_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5), відповідачем ДП Мирноградвугілля нараховано позивачу: за березень 2021 року — 14762, 45 грн., за квітень 2021 року — 16247, 08 грн., за травень 2021 року — 22253, 35 грн. Суми в індивідуальних відомостей про застраховану особу зазначені без врахування обов`язкових утримувань до сплати, тобто без утримання підприємством з цих сум обов`язкових податків та зборів (а.с.8).

Згідно розрахункових листів відповідача за березень-травень 2021 року, позивачу нараховано за березень 2021 року — 14762, 45 грн., за квітень 2021 року — 16247, 08 грн., за травень 2021 року — 70994, 35 грн. (а.с.9−10).

Згідно довідок відповідача від 17.09.2021 року та від 28.12.2021 року, станом на 31.05.2021 року заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі немає. У травні були інші виплати, які не належать до фонду оплати праці, а саме вихідна допомога у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат у сумі травні 2021 року у сумі 48741, 00 грн., яка після стягнення податків до виплати за травень 2021 року становить 39236, 50 грн., та з якої складається заборгованість станом на 28.12.2021 року (а.с.22, 48).

Згідно виписки по картковому рахунку АТ Державний ощадний банк України від 05.01.2022 року, особа_1 на розрахунковий рахунок 30.12.2021 надійшло безготівкове зарахування зарплати у сумі 39236, 50 грн. (а.с.56−57).

Відповідно ч.1 ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивачем уточнені позовні вимоги та він просить стягнути з відповідача на його користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.06.2021 по 04.11.2021 року у розмірі 83725, 68 грн., для розрахунку якої надано інформацію з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), оскільки відповідачем на вимогу позивача не надано йому відповідні відомості.

Таким чином, оскільки відповідачем повний розрахунок з позивачем проведено в порушення ст.116 КЗпП України тільки 30.12.2021 року, тому позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період в межах заявлених позовних вимог з 10.06.2021 року по 04.11.2021 року.

Враховуючи, що відповідачем на запит позивача не надано інформації про середньоденний заробіток позивача, тому середньоденна заробітна плата позивача обчислюється судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (тобто окрім зазначених в абзаці 1 пункту 2 вказаного Порядку) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 вказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період.

Враховуючи, що подія, з якою пов`язана відповідна виплата, а саме звільнення позивача, сталася у травні 2021 року, тому для розрахунку середньоденної заробітної плати позивача враховуються виплати за останні 2 календарні місяці роботи позивача.

Середньоденна заробітна плата позивача становить 704, 76 грн. із розрахунку:

(14762, 45 грн. + 16247, 08 грн.): 44 = 704, 76 грн.,

де 14762, 45 грн., 16247, 08 грн. — заробітна плата позивача за березень 2021 року та за квітень 2021 року відповідно;

44 — сумарна кількість робочих днів в березні та квітні 2021 року (22 + 22).

За період з 10.06.2021 по 04.11.2021 середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні складає 71885, 52 грн. із розрахунку: 704, 76 грн. х 102 робочих днів за період з 10.06.2021 по 04.11.2021 = 71885, 52 грн. (без утримання податків та інших обов`язкових платежів).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14−623цс18), з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

 — розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

 — період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

 — ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

 — інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Тому, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14−623цс18), приймаючи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, який станом на час звільнення складав 52586, 23 грн., період затримки виплати цієї заборгованості, яка загалом склала сім місяців, дії позивача і відповідача та інші обставини справи, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 50000, 00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні без утримання податків та інших обов`язкових платежів за період з 10.06.2021 по 04.11.2021 в сумі 50000, 00 грн.

Суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволенню позову, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1229, 62 грн. за позовні вимоги про стягнення одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ціна позову на день подання позову складала 122962, 18 грн. (з яких 39236, 50 грн. — одноразова допомога у зв`язку з виходом на пенсію, 83725, 38 грн. — середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні), враховуючи, що суму заборгованості з одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію 39236, 50 грн. позивачу було виплачено відповідачем вже після звернення позивача до суду, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (з врахуванням добровільно сплаченої суми відповідачем 39236, 50 грн.) в сумі 892, 36 грн., виходячи із розрахунку:

89236, 50 грн. х 1229, 62 грн.: 122962, 18 грн. = 892, 36 грн.,

де 89236, 50 грн. — сума задоволених позовних вимог та добровільно сплаченої відповідачем після подання позову суми заборгованості (50000грн.+39236, 50грн.);

1229, 62 грн. — сума сплаченого позивачем судового збору;

122962, 18 грн. — загальний розмір позовних вимог (ціна позову).

На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України Про оплату праці, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов особа_1, місце проживання: адреса_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, до Державного підприємства Мирноградвугілля, місцезнаходження: 85320, м.Мирноград Донецької області, вул. Соборна, 1, код єдрпоу 32087941, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Мирноградвугілля на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні без утримання податків та інших обов`язкових платежів за період з 10.06.2021 по 04.11.2021 у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 892 (вісімсот дев`яносто дві) грн. 36 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.02.2022 року.

Суддя [О.]