ОСББ "ЧОРНОМОР": невыплата зарплаты

Дело № 522/12 765/15-ц
Производство № 2/522/4083/21
Р Е Ш Е Н И Е 
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 

12 июля 2021 Приморский районный суд. Одессы в составе
председательствующего — судьи [А.] Р.Д.,
с участием секретаря судебного заседания [Б.] Т.С.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Объединение совладельцев многоквартирного дома «Черномор» о взыскании задолженности по заработной плате,

В С Т, А Н ОВ И Л:

В июня 2015 года особа_1 обратилась в суд с иском к объединению совладельцев многоквартирного дома «Черномор» (далее — ОСМД «Черномор»).
Требования иска особа_1 неоднократно уточняла и, согласно поданной им в январе 2021 заявления об увеличении исковых требований, просила суд: признать незаконным и подлежащим отмене приказ № 2 от 10 марта 2015 о ее увольнении, взыскании Объединение совладельцев многоквартирного дома «Черномор» (код егрпоу: 32642220) в пользу особа_1 задолженность за время задержки по день фактического расчета в сумме 149 248 (сто сорок девять тысяч двести сорок восемь) рублей 70 копеек, в том числе: не выплачена заработная плата в период с 01.03.2015 года по 20.03.2015 года в размере 1266, 67 гривен; средний заработок за период задержки расчета, в день подачи заявления о бильшення исковых требований (26.01.2021 года) составляет 133 333, 33 гривен; денежную компенсацию за все неиспользованные дни ежегодного отпуска в сумме14648 гривен 70 копеек. Допустить немедленное исполнение судебного решения в части взыскания невыплаченной заработной платы (т. 4 л.д. 9? 11).
Иск обоснован тем, что начиная с 12 мая 2004 особа_1 находилась в трудовых отношениях с ответчиком, занимая должность бухгалтера.
Приказом № 2 от 10 марта 2015 она была уволена с работы с 28 февраля 2015 года.
В связи с непроведением ответчиком окончательного расчета при увольнении и невыплатой ей всех причитающихся к выплате сумм, истец обратилась с настоящим иском в суд.
27.01.2016 года представитель ответчика обратился в суд возражениями на иск (т. 1 л.д. 66? 69).
Представитель истца предоставила письменные объяснения по делу (т.1 л.д. 101? 119).
Решением Приморского районного суда г.. Одессы от 7 ноября 2016, оставленным без изменений постановлением Апелляционного суда Одесской области от 25 января 2017 года, в удовлетворении исковых требований отказано (т. 1 л.д. 142? 143, 184? 186).
Постановлением Приморского районного суда городаОдессы от 31 января 2017 года в судебном решении исправлена ​​описка (т. 1 л.д. 195).
Отказ в удовлетворении требования истца о взыскании среднего заработка суды мотивировали отстранением ее от исполнения обязанностей бухгалтера ОСМД «Черномор», законность которого истцом оспаривалось, что указывает на беспочвенность таких требований.
Постановлением Верховного Суда от 23 октября 2019 решение Приморского районного суда г.. Одессы от 7 ноября 2016 и постановление Апелляционного суда Одесской областиот 25 января 2017 отменено, дело направлено на новое рассмотрение в суд первой инстанции (т. 1 л.д. 238? 242).
В указанном постановлении указано, что при рассмотрении дела исковое требование особа_1 о взыскании денежной компенсации за неиспользованный ежегодный отпуск судами предыдущих инстанций не рассматривалась. Так же осталась без реагирования требование истца о признании незаконным и подлежащим отмене приказа о ее увольнении от 10 марта 2015 года. Вместе с этим, указывая на опуск истцом срока для обращения в суд с иском в части взыскания среднего заработка, местный суд указал на представление особа_1 иска 22 июня 2016, что не согласуется с имеющимся на исковом заявлении штампом регистрации местным судом входящей корреспонденции. Кроме этого, отметив о безосновательности требований особа_1 о взыскании невыплаченной ему заработной платы в период с 01 марта по 20 марта 2015 года, судами было оценено имеющиеся в материалах дела копии платежных поручений напредмет их достаточности и допустимости для подтверждения того обстоятельства, что она, не будучи знакома с соответствующим приказом ОСМД по ее отстранения, продолжала выполнять свои служебные обязанности.
Согласно протоколу автоматизированного распределения судебного дела от 04.12.2019 года указанное дело передано в производство судьи [А.] Р.Д. (Т. 2 л.д. 2).
Постановлением от 9 декабря 2019 дело принято к производству, назначено рассмотрение дела в упрощенном движимы (т. 2 л.д. 3? 4).
УХВалою от 16 января 2020 истребовано из главного управления ГНС в Одесской области Южного управления в г.. Одессе, Приморская государственная налоговая инспекция (Приморский район г.. Одессы) (егрпоу 43142370) надлежащим образом заверенные копии отчета о суммах начисленной заработной платы (дохода, денежного обеспечения, помощи, компенсации) застрахованных лиц и суммах начисленного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование в органы доходов и сборов (форма №Д4 месячная) об`объединения совладельцев многоквартирного дома «Черномор» (егрпоу 32642220) за отчетный период с сентября 2005 года по март 2015 включительно, в том числе таблиц 6 — Сведения о начислении заработной платы (дохода, денежного обеспечения) застрахованным лицам (т. 2 А.С. 25).
28 января 2020 Главное управление ГНС в Одесской области Государственной налоговой службы Украины предоставлено имеющиеся электронные копии отчетов о суммах начисленной заработной платы (дохода, денежного обеспечения, помощи надбавкы, компенсации) застрахованных лиц и суммах начисленного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование за период с сентября 2013 по март 2015 года, поскольку функцию единого взноса на общеобязательное государственное страхование возложен на орган ГНС с 1 октября 2013 (отчетный период сентябрь 2013 года) (т. 2 л.д. 31? 188).
Постановлением от 2 апреля 2020 истребовано из Главного управления пенсионного фонда Украины в Одесской области должным образом заверенные копии отчета о суммах начисленной заработной платы (доход, денежного обеспечения, помощи, компенсации) застрахованных лиц и суммах начисленных взносов (единого взноса) на общеобязательное государственное социальное страхование в органы Пенсионного фонда Украины — форма № Д4 (месячная) Объединение совладельцев многоквартирного дома «Черномор» (код егрпоу 32642220) за отчетный период с сентября 2005 года по август 2013 включительно, в том числе, таблиц 6 — Сведения о начислении заработной платы (Доход, денежного обеспечения) застрахованным лицам (т. 2 л.д. 201? 202).
12 мая 2020 из Главного управления Пенсионного фонда Украины в Одесской области во исполнение постановления суда поступила информация (т. 3 л.д. 1? 248).
27 января 2021 представитель ответчика предоставил письменные объяснения на иск, в которых отмечает, что исковые требования являются необоснованными (т. 4 л.д. 23? 29).
Отмечает, что в соответствии с решениями правления ОСМД «черномор» истицу был отстранен от работы 28.02.2016 года, а уволена с работы 10.03.2016 года. При этом, в суд она обратилась только 22 июня 2015, пропустив установленный ст. 233 КЗоТ срок, по ходатайству о восстановлении процессуального срока с обоснованием уважительности причин пропуска в суд не предоставлено. Расчет задолженности не подтвержден надлежащими и допустимыми доказательствами. При увольнении истицей не было передано бухгалтерская документация по заработной плате ОСМД, что не дает возможности установить действительные обстоятельства и исключа есть вину ответчика. При таких обстоятельствах истец не может претендовать на компенсацию за задержку выплаты заработной платы. Также, обращает требования на то обстоятельство, что требования об отмене приказа об увольнении истец обратился в суд после начала рассмотрения дела по существу.
14 апреля 2021 представитель истца предоставила письменные объяснения по делу (т. 4 .а.с. 36? 38).
В судебном заседании 12 июля 2021 представитель истца поддержала исковые требования в полном объеме.
представитель ответстдача не явился, о дне, месте и времени рассмотрения дела извещен надлежащим образом. О причинах неявки суду не сообщил.
Пунктом 1 части 3 статьи 223 ГПК Украины определено, что суд рассматривает дело в случае неявки в судебное заседание участника дела (его представителя) без уважительных причин или без объяснения причин неявки.
Исследовав материалы дела, судом установлены следующие фактические обстоятельства дела.
Конституция Украины гарантирует право каждого гражданина на труд, который он свободно вБира или на который свободно соглашается, гарантирует равные возможности в выборе рода трудовой деятельности и защиту от незаконного увольнения.
12 мая 2004 истца принят на должность бухгалтера ОСМД «Черномор». 28 февраля 2015 истца отстранен от занимаемой должности в связи с утратой доверия, что подтверждается копией протокола правления № 5 от 28 февраля 2015 года, а приказом № 05-к от 3 марта 2015 была уволена с занимаемой должности с 20 марта 2015 году в порядке ст. 38 КЗоТУкраина. Приказ подписан председателем правления ОСМД «Черномор» Кулибаба В.П ..
При этом в приказе № 2а от 10 марта 2015 ОСМД «черномор» указано, что «на основании решения общего собрания и правления ОСМД» Черномор «освобождены особа_1 от занимаемой должности 28 февраля 2015. Приказ подписан Председателем ОСМД «Черномор» Левицкой Ф. «.
Правовые и организационные основы создания, функционирования объединений собственников жилых и нежилых помещений многоквартирного дома регулируются Законом Украины «Прв объединение совладельцев многоквартирного дома «.
Вопрос расторжения Трудового договора регулируются Кодексом законов о труде Украины, в частности, статьями 36, 37, 38, 39, 40, 41.
Трудовой договор может быть расторгнут как по инициативе работника так и по инициативе собственника или уполномоченного им органа.
Однако, правовые основания для освобождения от 28 февраля 2015 бухгалтера ОСМД «Черномор» [Я.] А.Г. в приказе № 2а от 10 марта 2015 не указаны.
При этом, указанный приказ подписанОСОБА_2, как председателем правления ОСМД «Черномор». Однако, согласно сведений государственного регистратора только 21.04.2015 года проведено смене руководителя ОСМД «Черномор» (код егрпоу 32642220) на особа_2 (инд. Ном. номер_1).
Как следует из представленных суду документов, особа_1 находилась в трудовых отношениях с ОСМД «Черномор». Датой окончания трудовых отношений является 20.03.2015 года в порядке ст. 38 КЗоТ Украины, также подтверждается налоговой отчетностью.
Суду не предоставлены надлежащие и допустимые доказательства, что приказ № 2а от 10 марта 2015 ОСМД «черномор» выдан, в порядке, предусмотренном действующим законодательством.

С учетом изложенного, необходимо признать незаконным и отменить приказ Объединение совладельцев многоквартирного дома «Черномор» № 2а от 10.03.2015 года об увольнении особа_1.
Суд не принимает во внимание доводы представителя ответчика по истечении срока обращения, установленного ст. 233 КЗоТ Украины, поскольку суду не предоставлены сведения когда истица фактически получила копию приказа№ 2а от 10 марта 2015 года.

Кроме того, основанием обращения истца в суд стало невыплата ей работодателем всех сумм, причитающихся ей к выплате при увольнении.
Так, согласно статье 233 КЗоТ Украины работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взысканиипричитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно статье 234 КЗоТ Украины в случае пропуска по уважительным причинам сроков, установленных статьей 233 настоящего Кодекса, суд может восстановить эти сроки.
Конституционный Суд Украины в решении от 15 октября 2013 года № 8-рп / 2013 в аспекте предоставления официального толкования положения части второй статьи 233 КЗоТ Украины в системной связи со статьями 1, 12 Закона Украины «Об оплате труда» отметил, что в случае нарушения работодателем законодаства об оплате труда не ограничивается каким-либо сроком обращения работника в суд с иском о взыскании заработной платы, которая ему принадлежит, то есть всех выплат, на которые работник имеет право в соответствии с условиями Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий, установленных законодательством, в том числе за время простоя, который имел место не по вине работника, независимо от того, было осуществлено работодателем начисления таких выплат.
В решении от 15 октября 2013 года № 9-рп / 2013 Конституционным Судом Встраны разъяснено, что работник в случае нарушения законодательства об оплате труда имеет право обратиться в суд с иском о взыскании сумм индексации заработной платы и компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты как составляющих причитающейся работнику заработной платы без ограничения каким-либо сроком независимо от того, были ли такие суммы начисленных работодателем.
Согласно части первой статьи 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязанв день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьями 116, 117 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. В случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора прв их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу (часть первая статьи 94 КЗоТ Украины).
Аналогичное определение заработной платы содержится и в статье 1 Закона Украины «Об оплате труда».
Статья 2 Закона Украины «Об оплате труда» в свой очередь определяет такую ​​структуру заработной платы: основная заработная плата — вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности), которая устанавливается в виде тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок для рабочих и должностных окладов для служащих; дополнительная заработная плата — вознаграждение за труд сверх установленных норм, за трудовые успехи и изобретательность и за особые условия труда, включая доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством, премии, связанные с выполнением производственных задач и функций; другие поощрительные и компенсационные выплаты, к которым относятся выплаты в форме вознаграждений по итогам работы за год, премии по специальным системам и положениям, выплаты в рамках грантов, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодательства или осуществляемые сверх установленных указанными актами норм.
анализ укаАчэн норм свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск, оплата за время временной нетрудоспособности и т.д.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день его увольнения.
Согласно пункту 2.2.12 раздела 2 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитету статистики Украины от 13 января 2004 года № 5, компенсация за неиспользованный отпуск входит в фонд дополнительной заработной платы.
ответстдно статье 74 КЗоТ Украины гражданам, которые находятся в трудовых отношениях с предприятиями, учреждениями, организациями независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также работают по трудовому договору у физического лица, предоставляются ежегодные (основные и дополнительные) отпуска с сохранением на их период места работы (должности) и заработной платы.
В случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также кналоговым отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы, А I группы (часть первая статьи 83 КЗоТ Украины).
Аналогичная норма содержится в статье 24 Закона Украины «Об отпусках», согласно которой в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска.
Из анализа положений статьи 24 Закона Украины «Об отпусках» и ст 47, 83 КЗоТ Украины следует, что денежная компенсация за неиспользованный ежегодныйв отпуск относится к суммам, которые принадлежат к выплате работнику при увольнении в соответствии с требованиями части первой статьи 116 КЗоТ Украины.
Суду не предоставлены надлежащие, допустимые и достаточные доказательства, ответчиком выплачена заработная плата бухгалтеру ОСМД «Черномор» в период с 01.03.2015 года по 20.03.2015 года в сумме 1266, 67 гривен и денежная компенсация за неиспользованные дни ежегодного отпуска в сумме 14 648 гривен 70 копеек (согласно предоставленного расчета). Кроме того, с ответчика подлежит знамяненный средний заработок за период задержки расчета в сумме 133 333, 33 гривен.
При этом, в порядке п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное исполнение решения в части взыскания невыплаченной заработной платы в период с 01.03.2015 года по 20.03.2015 года в сумме 1266, 67 гривен.
Руководствуясь ст.ст. 12, 81, 263, 264, 265, 268 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд
Р Е Ш И Л:

Иск особа_1 удовлетворить.
Признать незаконным и отменить приказ Объединение совладельцев багатоквартирного дома «Черномор» № 2а от 10.03.2015 года об увольнении особа_1.
Взыскать с Объединение совладельцев многоквартирного дома «Черномор» (код егрпоу: 32642220) в пользу особа_1 задолженность за время задержки по день фактического расчета в сумме 149 248 (сто сорок девять тысяч двести сорок восемь) рублей 70 копеек, в том числе:
-не выплачена заработная плата в период с 01.03.2015 года по 20.03.2015 года в сумме 1266, 67 гривен;
-средний заработок за период задержки расчетав сумме 133 333, 33 гривен;
 — денежную компенсацию за неиспользованные дни ежегодного отпуска в сумме 14 648 гривен 70 копеек.
Допустить немедленное исполнение судебного решения в части взыскания невыплаченной заработной платы в период с 01.03.2015 года по 20.03.2015 года в сумме 1266, 67 гривен.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения справы (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Полный текст решения суда изготовлен 15 июля 2021.



Судья Р.Д. [А.]







12.07.2021

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:



Справа № 522/12765/15-ц
Провадження № 2/522/4083/21
Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

12 липня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого — судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання [Б] Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорномор» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т, А Н О В И В:

У червні 2015 року особа_1 звернулась в суд із позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорномор» (далі — ОСББ «Чорномор»).
Вимоги позову особа_1 неодноразово уточнювала та, відповідно до поданої нею у січні 2021 року заяви про збільшення позовних вимог, просила суд: визнати незаконним та таким, що підлягає скасуванню наказ № 2 від 10 березня 2015 року про її звільнення, стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорномор» (код єдрпоу: 32642220) на користь особа_1 заборгованість за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 149 248 (сто сорок дев`ять тисяч двісті сорок вісім) гривень 70 копійок, в тому числі: не виплачена заробітна плата в період з 01.03.2015 року по 20.03.2015 року в розмірі 1266, 67 гривень; середній заробіток за період затримки розрахунку, який на день подачі заяви про більшення позовних вимог (26.01.2021 року) становить 133 333, 33 гривень; грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в сумі 14 648 гривень 70 копійок. Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення невиплаченої заробітної плати (т. 4 а.с. 9? 11).
Позов обґрунтовано тим, що починаючи з 12 травня 2004 року особа_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем, обіймаючи посаду бухгалтера.
Наказом № 2 від 10 березня 2015 року вона була звільнена з роботи з 28 лютого 2015 року.
У зв`язку із непроведенням відповідачем остаточного розрахунку при звільненні та невиплатою їй усіх належних до виплати сум, позивач звернулась із цим позовом до суду.
27.01.2016 року представник відповідача звернувся до суду запереченнями на позов (т. 1 а.с. 66? 69).
Представник позивачки надала письмові пояснення по справі (т.1 а.с. 101? 119).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 142 ?143, 184 ?186).
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 31 січня 2017 року в судовому рішенні виправлена описка (т. 1 а.с. 195).
Відмову у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку суди мотивували відстороненням її від виконання обов`язків бухгалтера ОСББ «Чорномор», законність якого позивачем не оскаржувалось, що вказує на безпідставність таких вимог.
Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 238? 242).
В зазначеній постанові зазначено, що при розгляді справи позовна вимога особа_1 про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку судами попередніх інстанцій не розглядалась. Так само залишилась без реагування вимога позивача щодо визнання незаконним та таким, що підлягає скасуванню, наказу про її звільнення від 10 березня 2015 року. Разом із цим, вказуючи на пропуск позивачем строку для звернення до суду з позовом в частині стягнення середнього заробітку, місцевий суд зазначив про подання особа_1 позову 22 червня 2016 року, що не узгоджується із наявним на позовній заяві штампом реєстрації місцевим судом вхідної кореспонденції. Крім цього, зазначивши про безпідставність вимог особа_1 про стягнення невиплаченої їй заробітної плати у період з 01 березня по 20 березня 2015 року, судами не було оцінено наявні у матеріалах справи копії платіжних доручень на предмет їх достатності та допустимості для підтвердження тієї обставини, що вона, не будучи ознайомлена із відповідним наказом ОСББ щодо її відсторонення, продовжувала виконувати свої службові обов`язки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04.12.2019 року вказана справа передана у провадження судді Абухіна Р.Д. (т. 2 а.с. 2).
Ухвалою від 09 грудня 2019 року справа прийнята до провадження, призначений розгляд справи в спрощеному проваджені (т. 2 а.с. 3? 4).
Ухвалою від 16 січня 2020 року витребувано з головного управління ДПС в Одеській області Південного управління у м. Одесі, Приморська державна податкова інспекція (Приморський район м. Одеси) (єдрпоу 43142370) належним чином засвідчені копії звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 місячна) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорномор» (єдрпоу 32642220) за звітний період з вересня 2005 року по березень 2015 року включно, у тому числі Таблиць 6 — Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (т. 2 а.с. 25).
28 січня 2020 року [Г.] управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України надано наявні електроні копії звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з вересня 2013 року по березень 2015 року, оскільки функцію єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування покладено на орган ДПС з 01 жовтня 2013 року (звітний період вересень 2013 року) (т. 2 а.с. 31? 188).
Ухвалою від 02 квітня 2020 року витребувано з Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області належним чином завірені копії звіту про суми нарахованої заробітної плати (дохід, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків (єдиного внеску) на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України — Форма № Д4 (місячна) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорномор» (код єдрпоу 32642220) за звітний період з вересня 2005 року по серпень 2013 року включно, у тому числі, Таблиць 6 — Відомості про нарахування заробітної плати (дохід, грошового забезпечення) застрахованим особам (т. 2 а.с. 201? 202).
12 травня 2020 року із Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання ухвали суду надійшла інформація (т. 3 а.с. 1? 248).
27 січня 2021 року представник відповідача надав письмові пояснення на позов, в яких зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими (т. 4 а.с. 23? 29).
Зазначає, що відповідно до рішень правління ОСББ «чорномор» позивачку було відсторонено від роботи 28.02.2016 року, а звільнена з роботи 10.03.2016 року. При цьому, до суду вона звернулась тільки 22 червня 2015 року, пропустивши встановлений ст. 233 КЗпП строк, клопотанням про поновлення процесуального строку із обґрунтуванням поважності причин пропуску до суду не надано. Розрахунок заборгованості не підтверджений належними та допустимими доказами. При звільнені позивачкою не було передана бухгалтерська документація щодо заробітної плати ОСББ, що не дає можливості встановити дійсні обставини та виключає вину відповідача. За таких обставин позивач не може претендувати на компенсацію за затримку виплати заробітної плати. Також, звертає вимоги на ту обставину, що вимоги про скасування наказу про звільнення позивач звернувся до суду після початку розгляду справи по суті.
14 квітня 2021 року представник позивачки надала письмові пояснення по справі (т. 4 .а.с. 36? 38).
В судовому засіданні 12 липня 2021 року представник позивачки підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Пунктом 1 частини 3 статті 223 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
Конституція України гарантує право кожного громадянина на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі роду трудової діяльності та захист від незаконного звільнення.
12 травня 2004 року позивача прийнято на посаду бухгалтера ОСББ «Чорномор». 28 лютого 2015 року позивача відсторонено від займаної посади у зв`язку з втратою довіри, що підтверджується копією протоколу правління № 5 від 28 лютого 2015 року, а наказом № 05-к від 03 березня 2015 року її було звільнено з займаної посади з 20 березня 2015 року в порядку ст. 38 КЗоТ України. Наказ підписаний головою правління ОСББ «Чорномор» Кулибаба В.П..
При цьому, у наказі № 2а від 10 березня 2015 року ОСББ «чорномор» зазначено, що «на підставі рішення загальних зборів та правління ОСББ «Чорномор» звільнено особа_1 з займаної посади 28 лютого 2015 року. Наказ підписаний Головою ОСМД «Чорномор» Левицькою г.ф.».
Правові та організаційні засади створення, функціонування об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку регулюються Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Питання розірвання Трудового договору регулюються Кодексом законів про працю України, зокрема, статтями 36, 37, 38, 39, 40, 41.
Трудовий договір може бути розірвано як з ініціативи працівника так і з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Проте, правові підстави для звільнення з 28 лютого 2015 року бухгалтера ОСББ «Чорномор» Якубової О.Г. у наказі № 2а від 10 березня 2015 року не зазначені.
При цьому, зазначений наказ підписаний особа_2, як головою правління ОСББ «Чорномор». Проте, згідно відомостей державного реєстратора лише 21.04.2015 року проведено зміну керівника ОСББ «Чорномор» (код єдрпоу 32642220) на особа_2 (інд. ном. номер_1).
Як вбачається із наданих суду документів, особа_1 перебувала в трудових відносинах з ОСББ «Чорномор». Датою закінчення трудових відносин є 20.03.2015 року в порядку ст. 38 КЗпП України, що також підтверджується податковою звітністю.
Суду не надані належні та допустимі докази, що наказ № 2а від 10 березня 2015 року ОСББ «чорномор» виданий, в порядку передбаченому чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, необхідно визнати незаконним та скасувати наказ Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорномор» № 2а від 10.03.2015 року про звільнення особа_1.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо спливу строку звернення, встановленого ст. 233 КЗпП України, оскільки суду не надані відомості коли позивачка фактично отримала копію наказу № 2а від 10 березня 2015 року.

Крім того, підставою звернення позивача до суду стало невиплата їй роботодавцем усіх сум, належних їй до виплати при звільненні.
Так, відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно зі статтею 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.
Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у аспекті надання офіційного тлумачення положенням частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв`язку із статтями 1, 12 Закону України «Про оплату праці» зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
У рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 Конституційним Судом України роз`яснено, що працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтями 116, 117 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України).
Аналогічне визначення заробітної плати міститься й у статті 1 Закону України «Про оплату праці».
Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» у свою чергу визначає таку структуру заробітної плати: основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.
Згідно з пунктом 2.2.12 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комитету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, компенсація за невикористану відпустку входить до фонду додаткової заробітної плати.
Відповідно до статті 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи, А I групи (частина перша статті 83 КЗпП України).
Аналогічна норма міститься у статті 24 Закону України «Про відпустки», згідно якої у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
З аналізу положень статті 24 Закону України «Про відпустки» та ст.ст. 47, 83 КЗпП України слідує, що грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку відноситься до сум, які належать до виплати працівникові при звільненні відповідно до вимог частини першої статті 116 КЗпП України.
Суду не надані належні, допустимі та достатні докази, що відповідачем виплачена заробітна плата бухгалтеру ОСББ «Чорномор» в період з 01.03.2015 року по 20.03.2015 року в сумі 1266, 67 гривень та грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 14 648 гривень 70 копійок (згідно наданого розрахунку). Крім того, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 133 333, 33 гривень.
При цьому, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення невиплаченої заробітної плати в період з 01.03.2015 року по 20.03.2015 року в сумі 1266, 67 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:

Позов особа_1 задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорномор» № 2а від 10.03.2015 року про звільнення особа_1.
Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорномор» (код єдрпоу: 32642220) на користь особа_1 заборгованість за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 149 248 (сто сорок дев`ять тисяч двісті сорок вісім) гривень 70 копійок, в тому числі:
-не виплачена заробітна плата в період з 01.03.2015 року по 20.03.2015 року в сумі 1266, 67 гривень;
-середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 133 333, 33 гривень;
 — грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 14 648 гривень 70 копійок.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення невиплаченої заробітної плати в період з 01.03.2015 року по 20.03.2015 року в сумі 1266, 67 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 15 липня 2021 року.



Суддя Р. Д. Абухін







12.07.2021