ПРАТ "ПЛАСТ": невыплата зарплаты

Дата документа 11.06.2020 Дело № 554/2848/20

Дело №554 / 2848/2020
Производство №2 / 554/1292/2020
С А В Ч Н Е Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
11 июня 2020 г.. Полтава
Октябрьский районный суд. Области в составе суда:
судьи [Б.] И.А.
при секретаре - [С.] Л.С.
рассмотрев в открытом судебном заседании гражданское дело по иску лицо_1 к частному акционерному обществу «Пласт» о взыскании среднего заработка за все время задержкии выплаты причитающихся работнику при увольнении, -
в с т а н о в и л:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к ОАО «Пласт» о взыскании среднего заработка за все время задержки выплаты причитающихся работнику при увольнении. В какой просил: взыскать с ЗАО «Пласт» в пользу особа_1 средний заработок за все время задержки выплат причитающихся работнику при увольнении сумм в размере 182 741, 72 грн. (За период задержки с 01.03.2018 по 30.09.2019). Взыскать с ответчика в пользу позывыча расходы на юридическую помощь. В обоснование иска указал, что в период с 02.03.2014 по 04.07.2018 особа_1, находился в трудовых отношениях с ОАО «Пласт». Во время нахождения в трудовых отношениях с должником, со стороны последнего была начислена, но не выплачена заработная плата в размере 129 307, 46 грн. 04.07.2018 особа_2 был уволен с работы по соглашению сторон. 21.08.2018, согласно судебного приказа Октябрьского районного суда г.. Полтавы взыскано с ответчика в пользу истца, начисленныхв, но не выплаченной заработной плате в размере 129 307, 46 грн. 03.10.2019 ответчик оплатил задолженность. Согласно справки №251 от 13.08.2018, среднедневная заработная плата работника особа_1 составляет 581, 98 грн., Количество рабочих дней за последние два месяца - 33 изменения. За период с 04.07.2018 по 03.10.2019 количество дней задержки выплаты заработной платы составляет 314 рабочих дней: 2018: июль -19; август - 22; Сентябрь 20; октябрь - 22; ноябрь - 22; декабрь - 20; 2019 январь - 21; лютий - 20; март - 20; апрель - 21; май - 21; июнь - 18; июль - 23; август - 21; сентябрь - 21; октябрь - 3 дня. Следовательно, размер среднего заработка за все время задержки выплаты истцу заработной платы составляет 182 741, 72 грн. (314 рабочих дней х 581, 98 грн. = 182 741, 72 грн.), В связи с чем обращается в суд с данным иском. (А.с.1-5)
2 апреля 2020 постановлением судьи исковое заявление особа_1 к ЗАО «Пласт» о взыскании среднего заработка за все время задержки выплаты намых работнику при увольнении - оставлено без движения. (А.с.9)
14 апреля 2020 постановлением суда открыто производство по делу №№554 / 2848/2020, 2/554/1292/2020 по иску лицо_1 к ЗАО «Пласт» о взыскании среднего заработка за все время задержки выплаты причитающихся работнику при увольнении. Рассмотрение дела проводить в порядке упрощенного искового производства. Назначить дело к судебному разбирательству по существу на 11.00 часов в 14 мая 2020 (а.с.31)
В судебном заседании истецОСОБА_1 и представитель истца по ордеру [Б.] А.В. не явились, предоставив суду ходатайство. В каком просили о рассмотрении дела без участия истца и его представителя, отметив, что исковые требования поддерживают полностью, против вынесения заочного решения не отрицают. (А.с.42).
Ответчик ЗАО «Пласт» в суд 14.05.2020 своего представителя не исправляли будучи надлежащим образом уведомлена, путем получения судебной повестки и 11.06.2020, своего представителя не исправляли будучи [С.] по последнему известному суду адресу, через что судебная повестка считается доставленной, даже если участник судебного процесса по этому адресу более не проживает или не находится ли (ст. 131 ГПК Украины) (а.с.35, 40, 41).
Согласно ст.280 ГПК Украины, суд может принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств при одновременном существовании следующих условий: 1) ответчик надлежащим образом о времени и месте судебного заседания; 2) ответчик не явился в судебное заседание без поватажных причин или без объяснения причин; 3) ответчик не представил отзыв; 4) истец не возражает против такого решения дела.
Согласно ч.2 ст.247 ГПК Украины, фиксирование судебного заседания техническим средством осуществляется секретарем судебного заседания. В случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего техничного средства не осуществляется.
Суд, исследовав материалы дела, приходит к выводу об удовлетворении исковых требований в полном объеме.
Судом установлено, что в период с 05.03.2014 по 04.07.2018 истец работал в ЗАО «Пласт» в должности оператора по добыче нефти и газа, из которой освобожден по соглашению сторон на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины, что подтверждается копией трудовой книжки (а.с.20).
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган зобов`связан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о разрахунок. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
21 августа 2018 Октябрьским районным судом г.. Полтавы выдан судебный приказ №554 / 6550/18 по заявлению особа_1 о выдаче судового приказа о взыскании задолженности по начисленной, но не выплаченной заработной плате в размере 129 307, 46 грн. Судебный приказ вступил в силу 25 октября 2018. (А.с.19).
Судебный приказ №554 / 6550/18 выполнен в полном объеме 03.10.2019, долг перечислено в пользу взыскателя, что подтверждается справкой №uthgo0jqaqgftk1n АО КБ «Приватбанк» от 17.03.2020 (а.с.22).
Таким образом, задолженность по заработной плате особа_1 в сумме 129 307, 46 грн., Выплачена ЗАО «Пласт» 03 2 октября019 года.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В п. 25 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 "О практике применения судами понодательства об оплате труда "разъяснено, что непроведение расчета с работником в день увольнения или, если в этот день он не был на работе, на следующий день после его обращения с требованием о расчете является основанием для применения ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украина.
По своей сути средний заработок за время задержки расчета при увольнении является компенсационной выплатой за нарушение права на оплату труда, начисляется в размере среднего заработка.
средний поробиток работника определяется в соответствии с ст.27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100.
С учетом этих норм, среднемесячная заработная плата работника исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана выплата. Согласно п.5 разделе IV Порядка основой для определения общей суммыи заработка является среднедневная заработная плата работника, согласно п.8 Порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством - календарных дней за этот период.
Среднемесячная заработная платаОСОБА_1 составляла 9602, 78 грн .; среднедневная зарплата за последние два месяца - 581, 98 грн .; количество рабочих дней за последние два месяца- 33 изменения, следует из справки ЗАО «Пласт» №251 от 13 августа 2018 (а.с.21).
После определения среднедневной заработной платы расчетной величины для начисления выплат работнику, производится начисление общей суммы среднего заработка, которая исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде.
Истец просит взыскать средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 01.03.2018 по 30.09.2019, а датой увольнения является 4 июля 2018, что следует из копии трудовой книжки (а.с.20).
На основании изложенного, суд приходит к выводу об удовлетворении исковых требований в части взыскания среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, а именно за период с 01.03.2018 по 30.09.2019 в сумме 182 741, 72 гривен (314 рабочих дней х 581, 98 гривен среднедневной заработной платы).
Пунктом 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999года № 13 "О практике применения судами законодательства об оплате труда» определено, что суд, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе, на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника среднийзаработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
В данной гражданскому делу правоотношения между истцом и ответчиком рассматриваются в плоскости работник работодатель, касающихся гарантий на оплату труда работника. При этом, работодатель не может в рамках этих правоотношений обмежуваты право работника на получение заработной платы из-за наличия неисполненных обязательств работодателя перед третьими лицами и в связи с этим доказывать отсутствие оснований для применения положений ч. 1 ст.117 КЗоТ Украины.
Конституционный Суд Украины в решении от 22 февраля 2012 № 4-рп / 2012 относительно официального толкования положений ст. 233 КЗоТ Украины во взаимосвязи с положениями ст. 117, 237-1 настоящего Кодекса разъяснил, что по ст. 47 Кодекса работодатель обязан выплатить работникове при увольнении все суммы, причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в ст. 116 Кодекса а именно в день увольнения или не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о проведении расчета. Непроведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной ст. 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки подень фактического расчета.
Аналогичная правовая позиция изложена в постановлениях Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины от 29.01.2014 по делу № 6-144цс13, от 22 января 2014 p. по делу № 6-159цс13.
Отсутствие финансово-хозяйственной деятельности или средств у работодателя не исключает его вины в невиплатi надлежащих уволенному работнику средств и не освобождает работодателя от ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины (правовая позиция высказана Верховным СУДОМ Украины в постановлении от 3 июля 2013 № 6-64цс13). Ответчик как юридическое лицо и хозяйствующий субъект должен таким образом организовывать производство, чтобы быть способным выплатить зарплату своим работникам, по меньшей мере тем, что уволились с работы.
В соответствии со статьей 1 Протокола № 1 Конвенции о защите прав и основных свобод человека «каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в дрТереса общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права ».
В деле «Кечко против Украины» Европейский суд по правам человека отметил, «что понятие" собственности ", которое содержится в первой части статьи 1 Протокола N 1, имеет автономное значение, которое не ограничен собственностью на физические вещи и не зависит от формальной классификации в национальном законодательстве: некоторые другие права и интересы, например, долги, составляющие имущество, могут также рассматриватьсякак "имущественные права", и, таким образом, как "собственность" в целях указанного положения. Вопрос, требующий определения, заключается в том, имел в соответствии с обстоятельствами дела, взятых в целом, заявитель право на материальный интерес, защищенный статьей 1 Протокола N1 ».
Согласно вышеуказанных норм материального права истец правовые основания надеяться на получение заработной платы за время своей работы на момент увольнения. Ответчик неправомерно не рассчитался с истцом при увольнении, Суд должен защитить нарушении права истца.
На основании изложенного, суд приходит к выводу взыскать с ЗАО «Пласт», в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 182 741, 72 грн.
Согласно п.1 ч. 2 ст. 141 ГПК Украины, судебные издержки, связанные с рассмотрением дела возлагаются в случае удовлетворения иска на ответчика.
Также взыскать с ЗАО «Пласт» в пользу государства судебный сбор в размере 840 грн. 80 коп., От выплати которого освобожден при подаче иска истец.
Руководствуясь ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 229, 247, 263, 350, 354 ГПК Украины, -
р е ш и л:
Иск особа_1 к частному акционерному обществу «Пласт» о взыскании среднего заработка за все время задержки выплаты причитающихся работнику при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с частного акционерного общества «Пласт», расчетный счет № номер_1 в ПАО «Диамантбанк», МФО 320854, егрпоу 25168700, которое находится вадресу, 08800, Киевская область, Мироновский район, г.. Мироновка, улица Соборности (Ленина), 48 в пользу гражданина Украины особа_1, информация_1, уроженца. Полтавы, зарегистрирован - адрес_1, идентификационный номер номер_2 средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 182 741 (сто восемьдесят две тысячи семьсот сорок один) гривна 72 (семьдесят два) копейки.
Взыскать с частного акционерного общества «Пласт», расчетный счет № номер_1 в ПАО «Диамантбанк », МФО 320854, егрпоу 25168700, которое находится по адресу, 08800, Киевская область, Мироновский район, г.. Мироновка, улица Соборности (Ленина), 48 в пользу государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей 80 (восемьдесят) копеек.
Истец - гражданин Украины особа_1, информация_1, уроженца. Полтавы, зарегистрирован - адрес_1, идентификационный номер номер_2.
Ответчик - частное акционерное общество «Пласт», расчетный счет № номер_1 в ПАО «Диамантбанк », МФО 320854, егрпоу 25168700, которое находится по адресу, 08800, Киевская область, Мироновский район, г.. Мироновка, улица Соборности (Ленина), 48.
Решение суда может быть обжаловано в Апелляционный суд Полтавской области путем подачи апелляционной жалобы в суд первой инстанции в течение 30 дней со дня составления полного судебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока на подачу апелляционной жалобы, если такая жалоба будет подана.
заочное решениея суда может быть пересмотрено Октябрьским районным судом г.. Полтавы по заявлению ответчика, который может быть подано в суд в течение 20 дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение 20 дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Ко дню начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникацйнои системы апелляционные жалобы подаются участниками дела до или через соответствующие суды, а материалы дела истребуются и направляются судами по правилам, действовавшим до вступления в силу этой редакцией Кодекса.
Участники дела могут получить информацию по данному делу на официальном вебпортал судебной власти Украины по веб-адресоюhttp: //court.gov.ua/sud1622/з указанием индивидуального номера производства.
Полный текст решения составлен 11 июня 2020

судьяИ.О.[Б]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Дата документу 11.06.2020 Справа № 554/2848/20

Справа №554/2848/2020
Провадження №2/554/1292/2020
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі суду:
судді [Б.] І.О.
при секретарі - Титар Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом особа_1 до приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні, -
в с т а н о в и в :
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Пласт» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні. В якій прохав: стягнути з ПрАТ «Пласт» на користь особа_1 середній заробіток за весь час затримки виплат належних працівникові при звільненні сум, в розмірі 182 741, 72 грн. (за період затримки з 01.03.2018 по 30.09.2019). Стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу. В обґрунтування позову зазначив, що у період з 02.03.2014 по 04.07.2018 особа_1 , знаходився у трудових відносинах з ПАТ «Пласт». Під час знаходження у трудових відносинах з боржником, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 129 307, 46 грн. 04.07.2018 особа_2 був звільнений з роботи за угодою сторін. 21.08.2018, згідно судового наказу Октябрського районного суду м. Полтави стягнуто з відповідача на користь позивача, нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 129 307, 46 грн. 03.10.2019 відповідач сплатив заборгованість. Згідно довідки №251 від 13.08.2018, середньоденна заробітна плата працівника особа_1 складає 581, 98 грн., кількість робочих днів за останні два місяці - 33 зміни. За період з 04.07.2018 по 03.10.2019 кількість днів затримки виплати заробітної плати складає 314 робочих днів: 2018 рік: липень -19; серпень - 22; вересень -20; жовтень - 22; листопад - 22; грудень - 20; 2019 рік: січень - 21; лютий - 20; березень - 20; квітень - 21; травень - 21; червень - 18; липень - 23; серпень - 21; вересень - 21; жовтень - 3 дні. Отже, розмір середнього заробітку за весь час затримки виплати позивачу заробітної плати складає 182 741, 72 грн. (314 робочих днів х 581, 98 грн. = 182 741, 72 грн.), у зв`язку з чим звертається до суду з даним позовом. (а.с.1-5)
02 квітня 2020 року ухвалою судді позовну заяву особа_1 до ПрАТ «Пласт» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні - залишено без руху. (а.с.9)
14 квітня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі №№554/2848/2020, 2/554/1292/2020 за позовом особа_1 до ПрАТ «Пласт» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Призначити справу до судового розгляду по суті на 11.00 годин на 14 травня 2020 року (а.с.31)
В судове засідання позивач особа_1 та представник позивача за ордером [Б] О.В. не з`явилися, надавши суду клопотання. В якому прохали про розгляд справи без участі позивача та його представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримують повністю, проти винесення заочного рішення не заперечують. (а.с.42).
Відповідач ПрАТ «Пласт» до суду 14.05.2020 свого представника не направили будучи належним чином повідомлена, шляхом отримання судової повістки та 11.06.2020, свого представника не направили будучи повідомлені на останню відому судові адресу, через що судова повістка вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (ст. 131 ЦПК України) (а.с.35, 40, 41).
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснюється секретарем судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судом встановлено, що в період з 05.03.2014 по 04.07.2018 позивач працював у ПрАТ «Пласт» на посаді оператора з добування нафти і газу, з якої звільнений за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.20).
Відповідно до ч. 1ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
21 серпня 2018 року Октябрським районним судом м. Полтави видано судовий наказ №554/6550/18 за заявою особа_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 129 307, 46 грн. Судовий наказ набрав чинності 25 жовтня 2018 року. (а.с.19).
Судовий наказ №554/6550/18 виконано у повному обсязі 03.10.2019, борг перераховано на користь стягувача, що підтверджується довідкою №uthgo0jqaqgftk1n АТ КБ «Приватбанк» від 17.03.2020 (а.с.22).
Таким чином, заборгованість по заробітній платі особа_1 в сумі 129 307, 46 грн., виплачена ПрАТ «Пласт»03 жовтня 2019 року.
Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"роз`яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Середньомісячна заробітна платаОСОБА_1 складала 9602, 78 грн.; середньоденна зарплата за останні два місяці - 581, 98 грн.; кількість робочих днів за останні два місяця - 33 зміни, що слідує із довідки ПрАТ «Пласт» №251 від 13 серпня 2018 року (а.с.21).
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2018 по 30.09.2019, а датою звільнення є 04 липня 2018 року, що слідує із копії трудової книжки (а.с.20).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 01.03.2018 по 30.09.2019 у сумі 182 741, 72 гривень (314 робочих днів х 581, 98 гривень середньоденної заробітної плати).
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"визначено, що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
В даній цивільній справі правовідносини між позивачем та відповідачем розглядаються в площині працівник роботодавець, які стосуються гарантій на оплату праці працівника. При цьому, роботодавець не може в межах цих правовідносин обмежувати право працівника на отримання заробітної плати через наявність невиконаних зобов`язань роботодавця перед третіми особами та у зв`язку з цим доводити відсутність підстав для застосування положень ч. 1 ст.117 КЗпП України.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 р. № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за ст. 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29.01.2014 у справі № 6-144цс13, від 22 січня 2014 p. у справі № 6-159цс13.
Вiдсутнiсть фiнансово-господарської дiяльностi або коштiв у роботодавця не виключає його вини в невиплатi належних звiльненому працiвниковi коштiв та не звiльняє роботодавця вiд вiдповiдальностi, передбаченої ст. 117 КЗпП України (правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 липня 2013 року № 6-64цс13). Відповідач як юридична особа і господарюючий суб`єкт повинен таким чином організовувати виробництво, щоб бути спроможним виплатити зарплату своїм працівникам, щонайменше тим, що звільнилися з роботи.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав».
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, «що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N1».
Відповідно до вищезазначених норм матеріального права позивач мав правові підстави сподіватися на отримання заробітної плати за час своєї роботи на момент звільнення. Відповідач неправомірно не розрахувався з позивачем при звільненні, тому суд повинен захистити порушенні права позивача.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку стягнути з ПрАТ «Пласт», на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 182 741, 72 грн.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Також стягнути з ПрАТ «Пласт» на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., від сплати якого звільнений при подачі позову позивач.
Керуючись ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 229, 247, 263, 350, 354 ЦПК України, -
в и р і ш и в :
Позов особа_1 до приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні - задовольнити повністю.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Пласт», розрахунковий рахунок № номер_1 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, єдрпоу 25168700, яке знаходиться за адресою, 08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вулиця Соборності (Леніна), 48 на користь громадянина України особа_1 , інформація_1 , уродженця м. Полтави, зареєстрований - адреса_1 , ідентифікаційний номер номер_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 182 741 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот сорок одна) гривня 72 (сімдесят дві) копійки.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Пласт», розрахунковий рахунок № номер_1 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, єдрпоу 25168700, яке знаходиться за адресою, 08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вулиця Соборності (Леніна), 48 на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Позивач - громадянин України особа_1 , інформація_1 , уродженця м. Полтави, зареєстрований - адреса_1 , ідентифікаційний номер номер_2 .
Відповідач - приватне акціонерне товариство «Пласт», розрахунковий рахунок № номер_1 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854, єдрпоу 25168700, яке знаходиться за адресою, 08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вулиця Соборності (Леніна), 48.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом 20 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію у даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.
Повний текст рішення складено 11 червня 2020 року

Суддя І.О.[Б]