ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/8198/20
Производство № 2/234/2525/20

Р Е Ш Е Н И Е 
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 

23 июля 2020 г.. Краматорск
Краматорский городской суд Донецкой области судьи [К] Д.Г., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело № 234/8198/20 по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, взыскании среднего заработка за время за трием расчета при увольнении,
Обстоятельства дела:
особа_1 обратился в суд с иском к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении. Свои исковые требования обосновал тем, что с 20.09.2006 года по 18.02.2020 года он работал в должности инженера по ремонту в ЗАО «скмз». 18.02.2020 года он был уволен согласно п.1 ст.40 КЗоТ Украины. на момент увольнении работодатель не оплатил ему заработную плату в размере 20493, 76 грн. Просил суд взыскать с ЗАО «скмз» задолженность по заработной плате, а также средний заработок за время задержки выплаты заработной платы начиная с 18.02.2020 года по день принятия решения суда.
Постановлением Краматорского городского суда от 23.06.2020 года исковое заявление было принято к рассмотрению и по ней было открыто упрощенное исковое производство без вызова сторон. Копии постановления были направлены в адрес сторон.
Видзиву от представителя ответчика в суд не поступало.
Дело рассмотрено судом в соответствии с ч. Ч. 3, 5 ст.279 ГПК Украины без проведения судебного заседания и сообщения сторон по имеющимся в деле материалам, так как от сторон не поступило ходатайств о другом.
При таких обстоятельствах рассмотрение дела осуществляется в порядке письменного производства, в соответствии с ч.13 ст.7 ГПК Украины.
Всесторонне и полно выяснив фактические обстоятельства, на которых основывается иск, объективно оценив доказательства, имеющие знаетния для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, суд —
В:
Как предусмотрено ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч. 1 ст. 5 ГПК).
Статья 12ЦПК Украиныпредусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст. ст. 12, 13, 81ЦПК Украины рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии с положениями ст. ст. 1281 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных ст. 82 этого Кодекса. Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяйственному или административному делу, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства. Суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридическихлиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторон и других лиц, участвующих в деле. Доказательства предоставляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не может основываться на предположениях.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст. 77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, яки по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (ч. 2 ст. 78 ГПК Украины).
В соответствии со ст. 89 ГПК Украины суд оцинюедоказы по своему внутришнимпереконанням, что ґрунтуетьсяна всестороннем, полном, объективном табезпосередньому дослидженнинаявних в деле доказательств.
Предписаниями ч.1ст.46 КЗоТ Украинивстановлено, что владелец или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжкуи произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Так, статьей 116 КЗпПвстановлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномочьений им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Судом установлено, что особа_1 с 20.09.2006 года по 18.02.2020 года работал в должности инженера по ремонту в ЗАО «скмз». Согласно приказу № 19 от 18.02.2020 года, особа_1 был освобожден на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ. данные факты подтверждаются копию трудовой книжки, которая была добавлена ​​к исковому заявлению.
В подтверждение не выплаченной заработной платы истцом предоставлено суду справку о задолженности по заработной плате № 257 по состоянию на 19.05.2020 года, из которой следует, что ответчиком в день увольнения не была выплачена заработная плата за декабрь 2019 года, январь 2020, февраль 2020 в размере 20493, 76 грн. (После удержания налогов, сборов и других обязательных платежей).
Таким образом, судом беспрекословно установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 20493, 76 грн., а потому исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате подлежат удовлетворению.
Относительно требований о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, начиная с 18.02.2020 года по день принятия решения, суд отмечает следующее.
Анализ статей 116, 117КЗпП Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпустоту и т.д.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117КЗпП Украины ответственность.
В п. 20 постановления ПленумуВерховного СудуУкраины от 24 декабря 1999 №13 «О практике замосування судами законодательства об оплате труда «разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда же он в этот день был на работе,  — следующий после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117КЗпП Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период повтораимкы расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом размер среднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украинивид 8 февраля 1995 года №100 с последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 этогоПорядка средняя заработная плата исчисляется исходя из его заработной платы за два последних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработной платы. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующимим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Согласно решению Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 года по делу №1−5 / 2012, в аспекте конституционного обращения положения части первой статьи 233Кодексу законов о труде Украины является взаимосвязи с положениями статей 116, 117, 237−1цього кодекса следует понимать так, что для обращения работника в суд с заявлением о разрешении Трудового спора по взысканию среднего заработка за все время задержки подень фактического расчета при увольнении и о возмещении причиненного при этом морального вреда установлен трехмесячный срок, течение которого начинается со дня, когда уволенный работник узнал или должен был узнать о том, что владелец или уполномоченный им орган, по вине которого произошла задержка выплаты всех причитающихся при увольнении сумм, фактически с ним рассчитался.
Таким образом, учитывая, что владелец полностью не рассчитался с работником при увольнении, трехмесячный срок обращения в суду с иском о взыскании среднего заработка не пропущен.
Исходя из предоставленной справки о заработной плате истца, его среднедневная заработная плата после удержания налогов и сборов составляет 226, 62 грн.
Согласно Письма Минсоцполитики Украины от 29.07.2019 года «О расчете нормы продолжительности рабочего времени на 2020 год» количество рабочих дней за период с 18.02.2020 года по 23.07.2020 года составляет 107 дней.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработокза время задержки расчета, а именно: 18.02.2020 года по 23.07.2020 года в сумме 24248, 34 грн. (226, 62 грн. Х 107 дней).
Согласно части 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Учитывая, что судом исковые требования удовлетворены, то с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн.
Руководствуясь ст.ст. 12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 265, ГПК Украины, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233, 237−1 КЗоТ Украини суд,  —
В Е Л:
Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающийпо адресу: адрес_1 задолженность по заработной плате в сумме 20493, 76 грн. (Двадцать тысяч четыреста девяносто три грн. Семьдесят шесть копеек.) Без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающего по адресу: АДРЕС_1средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 24248, 34 грн. (Двадцать четыре тысячи двести сорок восемь гривен тридцать четыре копейки), без содержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающего по адресу: АДРЕС_1 судебный сбор в сумме 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен восемьдесят коп.).
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцатидней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Согласно п. 15.5 Перехидных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в Донецкий Апелляционный суд через Краматорский городской суд.

судья [Д.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/8198/20
Провадження № 2/234/2525/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

23 липня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області судді [К.] Д.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 234/8198/20 за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
обставини справи:
особа_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що з 20.09.2006 року по 18.02.2020 року він працював на посаді інженера по ремонту у ПрАТ «скмз». 18.02.2020 року його було звільнено згідно п.1 ст.40 КЗпП України. На момент звільнення роботодавець не сплатив йому заробітну плату в розмірі 20493, 76 грн. Просив суд стягнути з ПрАТ «скмз» заборгованість по заробітній платі, а також середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати починаючи з 18.02.2020 року по день ухвалення рішення суду.
Ухвалою Краматорського міського суду від 23.06.2020 року позовна заява була прийнята до розгляду та по ній було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Копії ухвали були надіслані на адресу сторін.
Відзиву від представника відповідача до суду не надходило.
Справа розглянута судом у відповідності до ч. ч. 3, 5 ст.279 ЦПК України без проведення судового засідання та повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, так як від сторін не надійшло клопотань про інше.
За таких обставин розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження, відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,  —
встановив:
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням, що ґрунтуєтьсяна всебічному, повному, об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів.
Приписами ч.1ст.46 КЗпП Українивстановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпПвстановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що особа_1 з 20.09.2006 року по 18.02.2020 року працював на посаді інженера по ремонту у ПрАТ «скмз». Згідно наказу № 19 від 18.02.2020 року, особа_1 було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Дані факти підтверджуються копію трудової книжки, що була додана до позовної заяви.
На підтвердження не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду довідку про заборгованість по заробітній платі № 257 станом на 19.05.2020 року, з якої вбачається, що відповідачем на день звільнення не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020 року в розмірі 20493, 76 грн. (після утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів).
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 20493, 76 грн., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 18.02.2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 24 грудня 1999 року №13«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 08 лютого 1995року №100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1−5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233Кодексу законів про працю Україниу взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.
Виходячи з наданої довідки про заробітну плату позивача, його середньоденна заробітна плата після утримання податків і зборів складає 226, 62 грн.
Згідно Листа Мінсоцполітики України від 29.07.2019 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік» кількість робочих днів за період з 18.02.2020 року по 23.07.2020 року складає 107 днів.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 18.02.2020 року по 23.07.2020 року в сумі 24248, 34 грн. (226, 62 грн. х 107 днів).
Відповідно до частини 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом позовні вимоги задоволені, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 265, ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233, 237−1 КЗпП України суд,  —
У Х В, А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, який мешкає за адресою: адреса_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 20493, 76 грн. (двадцять тисяч чотириста дев`яносто три грн. сімдесят шість копійок.) без утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, який мешкає за адресою: адреса_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 24248, 34 грн. (двадцять чотири тисячі двісті сорок вісім гривен тридцять чотири копійки), без утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, який мешкає за адресою: адреса_1 судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят коп.).
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя [Д]