ПРАТ "ІФАЗ": невыплата зарплаты

Дело №344/16228/21
Производство № 2/344/4061/21

решение
именем украины
заочне
03 декабря 2021 г. Ивано-Франковск

Ивано-Франковский городской суд Ивано-Франковской области
в составе: председательствующей – судьи: [Д.] Г.В.
при секретаре c/з: [Л.] И.И.,

рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства в зале Ивано-Франковского городского суду Ивано-Франковской области гражданское дело по иску особа_1 к Частному акционерному обществу «Ивано-Франковский арматурный завод» об удержании задолженности по заработной плате,

В С Т А Н О В И В:

лицо_1 (далее - «Истец») обратилась в Ивано-Франковский городской суд Ивано-Франковской области с иском к Частному акционерному обществу «Ивано-Франковский арматурный завод» (далее – «Ответник», «ПАО «Ивано-Франковский арматурный завод») о взыскание с Частногоакционерного общества «Ивано-Франковский арматурный завод», код егрпоу 00218271, в пользу задолженность по заработной плате на сумму 85 000, 00 грн.
Исковые требования мотивированы тем, что Ответчиком противоправно не выплачивалось Истцу причитающейся ей и начисленной в установленном законом порядке заработной платы, начиная с декабря 2020 года по сегодняшний день, в связи с чем она просит взыскать эту сумму задолженности по заработной плате с декабря 2020 года по дню вынесения решения. Состояниеом в настоящее время Истец с работы не уволен.
Истец подала заявление о рассмотрении дела без его участия, где исковые требования поддержала полном объеме и просила их удовлетворить по основаниям, изложенных в исковом заявлении.
Ответчик Частное акционерное общество «Ивано-Франковский арматурный завод» явку уполномоченного представителя в судебное заседание повторно не обеспечил, о причинах неявки суда не уведомил, о дате и времени судебного заседания уведомлен надлежащим образом. Отзыва на иск от Ви ответчика не поступало.
Поскольку Ответчик должным образом уведомлен о дате, времени и месте судебного разбирательства, о причинах своей неявки в судебное заседание не сообщил, отзыва не подал, а Истец не возражает против заочного рассмотрения дела, суд на основании ст. 280 Гражданского процессуального кодекса Украины (далее – «ГПК Украины») принял о заочном рассмотрении дела.
Согласно части 2 статьи 247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если соответствующийо до положений настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом при отсутствии участников дела, фиксирование судебного процесса посредством звукозаписывающего технического средства не осуществляется.

Проанализировав доводы Истеца, исследовав материалы дела, оценив доказательства по своему внутреннему убеждению, что основывается всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств, Судом установлено следующее.

лицо_1 с августа 2001 года работает в Частном акционерномв обществе «Ивано-Франковский арматурный завод» в должности инженера по качеству ИТК.
По состоянию на текущий момент трудовые отношения лицо_1 с ПАО «Ивано-Франковский арматурный завод» не разорваны. Трудовая книжка особа_1 находится на предприятии, доступ к помещениям и территории которого ограничен, поэтому предоставить копию трудовой книжки или справки о задолженности по заработной плате объективно невозможно.
Как говорится в исковом заявлении, с января 2020 года ПАО «Ивано-Франковский арматурный завод» не выплачется надлежащая лицо_1 заработная плата. Из содержания искового заявления усматривается, что размер задолженности в день подачи иска составляет 85 000, 00 грн., по поводу взыскания которой Истец обратилась в суд с данным иском.
Согласно части 4 и 7 статьи 43 Конституции Украины каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату, не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Заработная плата - это вознаграждение, вычетлена, как правило, в денежном выражении, которое владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за проделанную им работу.
Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально-деловых свойств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности компании, учреждения, организации и наибольшим размером не ограничивается.
Вопросы государственного и договорного регулирования оплаты труда, прав работников на оплату труда и их защиты определяется настоящим Кодексом, Саконом Украины "Об оплате труда" и другими нормативно-правовыми актами (статья 94 Кодекса законов о труде Украины).
Согласно ч. 5 ст. 97 Кодекса законов о труде Украины оплата труда работников производится в первоочередном порядке. Все остальные платежи производятся собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
Согласно ч. 6 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда» своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставленыи в зависимости от осуществления других платежей и их очередности.
Заработная плата должна выплачиваться работнику регулярно в рабочие дни в сроки, установленные в коллективном договоре, не реже двух раз в месяц, не более чем через 16 календарных дней. Если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, то заработная плата выплачивается накануне. Задержка выплаты заработной платы даже на один и более дней является нарушением сроков выплаты согласно ст. 241-1 КЗоТУкраина.
Сроки выплаты заработной платы определены статьей 115 Кодекса законов о труде Украины.
В частности, заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов – представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не режее два раза в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который производится выплата.
Если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Частью 2 статьи 233 Кодекса законов о труде Украины установлено, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник вправе обратиться в суд с иском о взыскании надлежащейном заработной платы без ограничения любым сроком.
Так, согласно форме ОК-5, реестра застрахованных лиц Государственного реестра общеобязательного государственного реестра социального страхования, индивидуальные сведения о застрахованном лице, в отношении лицо_1 , которое сформировано 12.10.2021 года (а.с.7-9) ПАО «Ивано- Франковский арматурный завод» начислялась заработная плата, в частности за период с декабря 2020 по июнь 2021 года - сумма заработной платы составляла 56 276, 26 грн., с которой удержаллись налоги, которые перечислены в государственный бюджет.
С июля 2021 года ПАО «Ивано-Франковский арматурный завод» не подавало в орган Пенсионного фонда Украины сведения о заработной плате лицо_1.
Согласно сведениям бесплатного запроса в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований ПАО «Ивано-Франковский арматурный завод» в состоянии прекращения не находится.
В то же время, особа_1 , находясь в трудовых отношениях с Ответчиком, с декабря2020 не получает заработную плату, по поводу взыскания которой ею подан иск в суд.
Доказательства, опровергающие ссылку Истеца на факт невыплаты ей заработной платы в течение вышеуказанного периода, или о наличии ее вины (умысла) в неисполнении трудовых обязанностей на предприятии в материалах дела отсутствуют.
Следовательно, требование Истеца о взыскании задолженности по заработной плате обоснованно и подлежит удовлетворению.
За период с декабря 2020 по июнь 2021 года Суд осуществляетрасчет задолженности на основании формы ОК-5, реестра застрахованных лиц Государственного реестра общеобязательного государственного реестра социального страхования, индивидуальные сведения о застрахованном лице, в отношении лицо_1 , которое сформировано 12.10.2021 года (т.е. на основании поданных Ответчиком данных относительно .с.7-9). Сумма задолженности за этот период составляет 56276, 26 грн.
За период с июля 2021 года по 3 декабря 2021 года, Суд отмечает следующее.
Как уже было отмечено, пня 2021 ПАО «Ивано-Франковский арматурный завод» не подает в орган Пенсионного фонда Украины сведения о заработной плате лицо_1 .
В то же время, лицо_1 по состоянию на данный момент с работы не уволено, то есть находится в трудовых отношениях с Ответчиком.
Обстоятельств умышленного невыполнения своих трудовых функций по должности в ПАО «Ивано-Франковский арматурный завод» Судом не установлено.
Одним из общих принципов гражданского законодательства, закрепленных п.6 ч. 1 ст.3 Гражданского кодекса Украиныи есть справедливость, добросовестность и разумность.
По мнению Суда, отсутствие у Истеца возможности по предоставлению справки о задолженности по заработной плате, неподачи Ответчиком в орган Пенсионного фонда сведений о начисленной заработной плате с июля 2021 года, не может толковаться в ущерб работнику особа_1 и быть основанием ограничения его права на получение заработной платы , являющейся источником ее существования.
Следовательно, Суд считает возможным самостоятельно рассчитать размер месячной зарплаты лица_1 исходя из отраженного в Форме ОК-5 среднего размера заработной платы за последний год (с июня 2020 по июнь 2021), поскольку это будет соответствовать принципам справедливости, разумности и добросовестности.
Следовательно, за период с июня 2020 по июнь 2021 года совокупный размер годовой заработной платы составляет 109 386, 48 грн.
Размер среднемесячной заработной платы составляет 109386, 48 грн. : 12=8 414, 34 грн.
Следовательно, за период с июля 2021 года по 03.12.2021 года задолгоность по заработной плате составляет 42 071, 72 грн.
Поскольку вышеуказанный расчет произведен по данным Формы ОК-5, то с такой суммы задолженности в 42 071, 72 грн. налоги не отчисляются, а должны быть уплачены предприятием в государственный бюджет путем начисления соответствующих налогов и сборов на сумму.
Таким образом, в пользу истца подлежит взысканию сумма задолженности по заработной плате за период с декабря 2020 года 03.12.2021 года в сумме 98 347, 98 грн. без вычета налоговов и других платежей.
Суд также отмечает, что право на заработную плату защищается и Конвенцией о защите заработной платы № 95, которая ратифицирована 31.01.1961 года.
Согласно ст. 1 настоящей Конвенции целью настоящей Конвенции является термин «заработная плата», означающий, независимо от названия и метода исчисления, любое вознаграждение или заработок, которые могут быть исчислены в деньгах, и установленные соглашением или национальным законодательством, которое работодатель должен заплатить, на основании письменного или усного договора о найме услуг, работнику за труд, выполненный, или должен быть выполнен, или за услуги, которые предоставлены, или должно быть предоставлено.
Согласно ч. 1 ст. 2 Конвенции настоящая Конвенция применяется ко всем лицам, которым выплачивается или должна выплачиваться заработная плата.
Согласно ст. 12 Конвенции заработная плата будет выплачиваться через регулярные интервалы времени. Если нет других соответствующих урегулирований, обеспечивающих выплату заработной платы через регулярные промежутки времени, то пеРиоды выплаты заработной платы должны быть продиктованы национальным законодательством или определены коллективным договором или решением арбитражного органа.
Кроме того, статьей 1 Первого протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод закреплено, что каждое физическое или юридическое лицо имеет право мирно владеть своим имуществом. Никто не может быть лишен собственной принадлежности по другому как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами интернационального права.
В роизменения Европейского Суда по правам человека мирное владение своим имуществом включает не только «классическое» право собственности, которое рассматривается в Украине, но и, к примеру, выплаты по трудовому договору и другие выплаты.
Следовательно, отсутствие средств у работодателя никак не может служить уважительной причиной невыплаты работнику всех причитающихся ему сумм, а невыплата заработной платы расценивается Европейским судом по правам человека как нарушение права на мирное владение своим имуществом.

Согласно ст. 12 ГПК Украйоны, гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Каждая сторона несет риск наступления последствий, связанных с совершением или несовершением процессуальных действий.
Согласно ст. 13 ГПК УкРайны суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, поданных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Сбор доказательств по гражданским делам не является обязанностью суда, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Суд имеет право собирать доказательства, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе только в случаях, когда это необходимо для защиты малолетних или несовершеннолетних лиц.лиц, признанных судом недееспособными или дееспособность которых ограничена, а также в других случаях, предусмотренных настоящим Кодексом. Участник дела распоряжается своими правами по предмету спора по своему усмотрению.
Статьей 81 ГПК Украины на сторон возложена обязанность доказывания и представления доказательств. Это положение является одним из важнейших последствий принципа состязательности. Каждая сторона обязана доказать обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений. Доказательства подаются сторонами и другими лицами, участвующими в деле.
Таким образом, исходя из заявленных исковых требований, системного анализа положений действующего законодательства Украины и материалов дела, суд пришел к выводу о том, что исковые требования истца обоснованными и подлежащими к удовлетворению.
На основании п. 1 ч. 1ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» Истец освобожден от уплаты судебного сбора за обращение в суд с исковыми требованиями о взыскании заработной платы, а потому суд считает необходимымим в порядке, предусмотренном ст. 141 ГПК Украины, взыскать с Ответчика в пользу государства судебный сбор в размере 908, 00 грн.
Согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное исполнение решений по делам о присуждении работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
Таким образом, Суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда по части выплаты заработной платы за один месяц (декабрь 2020 года).

На основании приведенного согласно ст.ст. 43 Конституции Украины, ст.ст. 94, 115, Кодекса законов о труде Украины, руководствуясь ст.ст. 89, 263-265, 273, 280-283, 354-355 Гражданского процессуального кодекса Украины, Суд -

В И Р И Ш И В :

Иск лицо_1 в Частное акционерное общество «Ивано-Франковский арматурный завод» об удержании задолженности по заработной плате - удовлетворить.
Взыскать с Частного акционерного общества «Ивано-Франковский арматурный завод» егрпоу 00218271 в пользу особа_1 , ИНН номер_1 , заборганизованность по невыплаченной заработной плате на сумму 98 347, 98 грн.
Взыскать с Частного акционерного общества «Ивано-Франковский арматурный завод» код егрпоу 00218271 в пользу в пользу государства (в специальный фонд Государственного бюджета Украины с зачислением на счет UА 90899998031311125600002600 код егрпоу 37993783, банк получателя: Казначейство Украины (еап), код классификации доходов бюджета 22030106, код егрпоу суда 02891693)удовой сбор в размере 908, 00 грн.
Допустить немедленное исполнение решения в части взыскания с Частного акционерного общества «Ивано-Франковский арматурный завод» код егрпоу 00218271 в пользу особа_1 , ИНН номер_1 , задолженности по невыплаченной заработной плате за один месяц9 сумме 9
Заочное решение может быть пересмотрено принятым судом по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение 30 дней со дня его оглашения.Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день его провозглашения, имеет право на возобновление пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Срок подачи заявления о пересмотре заочного решения может быть возобновлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не подано заявление о пересмотр заочного решения или апелляционная жалоба или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Ивано-Франковский апелляционный суд в течение тридцати дней со дняего произнесение. Если в судебном заседании была объявлена ​​только вводная и резолютивная части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решения вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.

Полный текст решения составлено и подписано 08.12.2021 года.

Судья [Д.] Г.В.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 344/16228/21
Провадження № 2/344/4061/21

рішення
іменем україни
заочне
03 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді: Домбровської Г.В.
при секретарі c/з: Лукинів І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

особа_1 (надалі - «Позивач») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» (надалі - «Відповідач», «ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод») про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», код єдрпоу 00218271, на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 85 000, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Відповідачем протиправно не виплачувалося Позивачу належної їй та нарахованої у встановленому законом порядку заробітної плати, починаючи з грудня 2020 року по сьогоднішній день, у зв`язку з чим вона просить стягнути сю суму заборгованості по заробітній платі з грудня 2020 року по день винесення рішення. Станом на даний час Позивача з роботи не звільнено.
Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» явку уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечив, про причини неявки суду не сповістив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Відзиву на позов від Відповідача не надходило.
Оскільки Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») ухвалив про заочний розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши доводи Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

особа_1 з серпня 2001 року працює в Приватному акціонерному товаристві «Івано-Франківський арматурний завод» на посаді інженера з якості ВТК.
Станом на даний час трудові відносини особа_1 з ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» не розірвано. Трудова книжка особа_1 знаходиться на підприємстві, доступ до приміщень та території якого обмежено, а тому надати копію трудової книжки чи довідки про заборгованість по заробітній платі є об`єктивно неможливим.
Як зазначено в позовній заяві, з січня 2020 року ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» не виплачується належна особа_1 заробітна плата. Зі змісту позовної заяви вбачається, що розмір заборгованості на день подання позову становить 85 000, 00 грн., з приводу стягнення якої Позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 4 та 7 статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами (стаття 94 Кодексу законів про працю України).
Згідно із ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 241-1 КЗпП України.
Строки виплати заробітної плати визначено статтею 115 Кодексу законів про працю України.
Зокрема, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Так, відповідно до форми ОК-5, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного реєстру соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу, відносно особа_1 , яка сформована 12.10.2021 року (а.с.7-9) ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» нараховувалась заробітна плата, зокрема за період з грудня 2020 року по червень 2021 року - сума заробітної плати складала 56 276, 26 грн., з якої утримувалися податки, які перераховані до державного бюджету.
З липня 2021 року ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» не подавало до органу Пенсійного фонду України відомості про заробітну плату особа_1 .
Згідно з відомостями безкоштовного запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» у стані припинення не перебуває.
В той же час, особа_1 , перебуваючи в трудових відносинах з Відповідачем, з грудня 2020 року не отримує заробітну плату, з приводу стягнення якої нею подано позов до суду.
Докази, які б спростовували посилання Позивача на факт невиплати їй заробітної плати протягом вищезазначеного періоду, або про наявність її вини (умислу) у невиконанні трудових обов`язків на підприємстві в матеріалах справи відсутні.
Відтак, вимога Позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За період з грудня 2020 року по червень 2021 року Суд здійснює розрахунок заборгованості на підставі форми ОК-5, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного реєстру соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу, відносно особа_1 , яка сформована 12.10.2021 року (тобто на підставі поданих Відповідачем даних щодо заробітної плати) (а.с.7-9). Сума заборгованості за цей період складає 56 276, 26 грн.
За період з липня 2021 року по 03 грудня 2021 року, Суд зауважує наступне.
Яку вже було зазначено, з липня 2021 року ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» не подає до органу Пенсійного фонду України відомості про заробітну плату особа_1 .
В той же час, особа_1 станом на даний час з роботи не звільнена, тобто перебуває у трудових відносинах з Відповідачем.
Обставин умисного невиконання особа_1 своїх трудових функцій за посадою у ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» Судом не встановлено.
Одним із загальних засад цивільного законодавства, закріплених п.6 ч. 1 ст.3 Цивільного кодексу України, є справедливість, добросовісність та розумність.
На думку Суду, відсутність у Позивача можливості щодо подання довідки про заборгованість по заробітній платі, неподання Відповідачем до органу Пенсійного фонду відомостей про нараховану заробітну плату з липня 2021 року, не може тлумачитися на шкоду працівнику особа_1 та бути підставою обмеження її права на отримання заробітної плати, яка є джерелом її існування.
Відтак, Суд вважає за можливе самостійно розрахувати розмір місячної зарплати особа_1 , виходячи із відображеного у Формі ОК-5 середнього розміру заробітної плати за останній рік (з червня 2020 року по червень 2021 року), оскільки таке буде відповідати принципам справедливості, розумності та добросовісності.
Отже, за період з червня 2020 року по червень 2021 року [censored] розмір річної заробітної плати становить 109 386, 48 грн.
Розмір середньомісячної заробітної плати становить 109 386, 48 грн. : 12 = 8 414, 34 грн.
Відтак, за період з липня 2021 року по 03.12.2021 року заборгованість по заробітній платі становить 42 071, 72 грн.
Оскільки вищевказаний розрахунок здійснено з даних Форми ОК-5, то з такої суми заборгованості у 42 071, 72 грн. податки не відраховуються, а повинні бути сплачені підприємством до державного бюджету шляхом нарахування відповідних податків та зборів на цю суму.
Отже, загалом на користь Позивача підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2020 року пор 03.12.2021 року в сумі 98 347, 98 грн. без відрахування податків та інших платежів.
Принагідно Суд зауважує, що право на заробітну плату захищається й Конвенцією про захист заробітної плати № 95, яка ратифікована 31.01.1961 року.
Відповідно до ст. 1 даної Конвенції метою цієї Конвенції є термін «заробітна плата», який означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата.
Відповідно до ст. 12 Конвенції заробітна плата виплачуватиметься через регулярні проміжки часу. Якщо немає інших відповідних урегулювань, котрі забезпечують виплату заробітної плати через регулярні проміжки часу, то періоди виплати заробітної плати має бути продиктовано національним законодавством або визначено колективним договором чи рішенням арбітражного органу.
Окрім того, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з Відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908, 00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць (грудень 2020 року).

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115, Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 280-283, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», код єдрпоу 00218271, на користь особа_1 , ІПН номер_1 , заборгованість із невиплаченої заробітної плати в сумі 98 347, 98 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», код єдрпоу 00218271, на користь на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок UА 908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за єдрпоу 37993783, банк отримувача: Казначейство України (еап), код класифікації доходів бюджету 22030106, код єдрпоу суду 02891693) судовий збір в розмірі 908, 00 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», код єдрпоу 00218271, на користь особа_1 , ІПН номер_1 , заборгованості із невиплаченої заробітної плати за один місяць в сумі 9 298, 35 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2021 року.

Суддя Домбровська Г.В.