соціальна молодіжна ініціатива: Позов про стягнення невиплаченої зарплати і компенсацій частково задоволено.

Справа № 761/35409/20

Провадження № 2/761/4400/2021

заочне рішення

іменем україни

17 грудня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.,

за участю секретаря [Г.] К.О.,

позивача особа_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві справу за позовом особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Соціальна молодіжна ініціатива про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідну допомогу при звільненні, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та інфляційні витрати, —

встановив:

У листопаді 2020 року особа_1 (далі по тексту — позивач) звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива (далі по тексту — відповідач) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідну допомогу при звільненні, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та інфляційні витрати.

В позовній заяві позивач просила стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 393, 14 грн.; вихідну допомогу при звільненні у розмірі 24178, 11 грн.; компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 7334, 14 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 76565, 63 грн.; інфляційний витрати у розмірі 4617, 76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива від 09.10.2019 № К-6 особа_1 прийнято на посаду директора ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива.

Протоколом загальних зборів учасників товариства від 04.03.2019 № 11 висловлена недовіра позивачу та прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива у зв`язку з припиненням повноважень, відповідно до пункту 5 статті 41 Кодексу законів про працю України 04.03.2019 року.

В період з 01.03.2019 по 04.03.2019 (останній робочий день) позивачу нараховувалась, але не виплачувалась заробітна плата, в день звільнення також не виплачені і інші суми, належні до розрахунку при звільненні. Листом товариства від 15.05.2020 № 1/05/20 надана відповідь на вимогу позивача від 08.04.2020, яким відповідач фактично визнає наявність боргу перед позивачем, з розрахунками суми боргу перед позивачем, які викладені у вимозі про виплату заборгованості від 08.04.2020.

Ухвалою суду від 06.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Ухвалю суду від 08.06.2021 року, витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю Соціальна молодіжна ініціатива належним чином завірені копії наступних документів: довідку про заборгованість із виплати заробітної плати на ім`я особа_1 (рнокпп номер_1), наказ ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива від 09.10.2017 року № К-6 Про призначення особа_1 на посаду директора ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива, наказ ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива Про звільнення особа_1 з посади директора ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива, протокол загальних зборів учасників ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива від 04.03.2019 року № 11, штатний розпис ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива станом на 04.03.2019 рік, статут ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива чинний станом на 04.03.2019 рік, табель обліку робочого часу за період з 2019−2020 роки відносно особа_1, фінансові документи, які містять інформацію про виплату особа_1 вихідної допомоги при звільнені та інформацію про виплату всіх сум особа_1, що належать їй виплатити при звільненні, сторінки книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, які містять інформацію про трудову книжку особа_1, трудовий договір (контракт) між ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива та особа_1, накази по надання щорічної (додаткової) відпустки особа_1 за весь період її перебування в трудових відносинах з ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива, довідку про заробітну плату за період з 2019−2020 роки відносно особа_1, колективний договір (угоду) між ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива та її трудовим колективом, оборотно-сальдову відомість ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива по рахунках відносно нарахування та виплати заробітної плати особа_1 за період 2019−2020 років.

Ухвалою суду від 04.10.2021 року, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідача повторно витребувано докази за клопотанням позивача.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у встановлений строк відзиву щодо позовних вимог до суду не направив.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Судом встановлено, що наказом ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива від 09.10.2019 № К-6 особа_1 прийнято на посаду директора ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива.

Протоколом загальних зборів учасників товариства від 04.03.2019 № 11 висловлена недовіра позивачу та прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива у зв`язку з припиненням повноважень, відповідно до пункту 5 статті 41 Кодексу законів про працю України 04.03.2019 року.

Приписами ст. 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовій виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про оплату праці, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.

Згідно з положенням ст. 44 КЗпП України, при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) — у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи Трудового договору (статті 38 і 39) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41,  — у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

За положеннями статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КзПП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний судУкраїни у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до ст. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період.

Судом перевірено розрахунок заборгованості, та встановлено, що заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 393, 14 грн.

Так, середньомісячна заробітна плата за два останні місяці роботи, що передували звільненню складає 8059, 54 грн., а середньоденна — 196, 57 грн. У відповідності до Порядку середній заробіток за час затримки (19 місяців) розрахунково склав 76 565, 63 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 44 КЗпП України відповідач зобов`язаний виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток, що становить 24 178, 11 грн.

Щодо вимоги позивачки про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України Про відпустки, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи, А I групи.

Разом з тим, позивачем не надано доказів щодо розміру невиплаченої компенсації за невикористану щорічну відпустку, не надано доказів кількості днів невикористаної відпуски, тому в цій частині вимог слід відмовити.

Згідно із ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем,  — також залишити позовну заяву без розгляду.

Судом неодноразово виторебовувались докази у відповідача за клопотанням позивача, проте докази так і не були надані.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй [censored] дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх [censored] суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ Соціальна молодіжна ініціатива на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 393, 14 грн., вихідну допомогу при звільненні у розмірі 24 178, 11 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 76 565, 63 грн., з подальшим вирахуванням із вказаних сум податків і обов`язкових платежів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 751, 22 грн.,

Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.2, 4, 13, 76−81, 95, 141, 258−259, 263, ЦПК України, ст. 47, 94, 116, 117, 233 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Соціальна молодіжна ініціатива про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідну допомогу при звільненні, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та інфляційні витрати — задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Соціальна молодіжна ініціатива на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 393, 14 грн., вихідну допомогу при звільненні у розмірі 24 178, 11 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 76 565, 63 грн., з подальшим вирахуванням із вказаних сум податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Соціальна молодіжна ініціатива на користь особа_1 751, 22 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

особа_1: адреса_1, рнокпп номер_1;

товариство з обмеженою відповідальністю Соціальна молодіжна ініціатива: м.Київ, вул. С.Руданського, 3А, єдрпоу 32658052;

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст судового рішення складено 22.12.2021 року.