ТОВ "ДЖАЗ ОЙЛ": невыплата зарплаты

Справа № 183/5518/19
№ 2/183/1199/20
заочне рішення
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 рокуНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді [С.] О.В.,
секретаря [П.] А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні, стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в :

06.09.2019 року особа_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ», в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28.04.2020 року просила стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 11 115 гривень 42 копійки, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні працівника за період з 07.06.2019 року по 05.09.2019 року включно в сумі 17 300 гривень70 копійок.
В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що 25 травня 2017 року у відповідності до наказу № 9 –к від 24.05.2017 року вона була прийнята на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» на посаду оператора заправника станції, на території АЗС №1, яка розташована за адресою: с. Орлівщина, вул. Шосейна, 1 Новомосковського району Дніпропетровської області, з окладом 360 гривень за добу.
Починаючи з березня 2019 року відповідач перестав виплачувати заробітну плату в повному обсязі. Впродовж чотирьох місяців вона працювала і виконувала свої обов`язки, але заробітну плату фактично не отримувала.
Відповідачем вимог закону щодо строків виплати заробітної плати дотримано не було, заробітна плата в строки, встановлені ст. 115 КЗпП України, їй не виплачувалась, внаслідок виникла заборгованість по заробітній платі.
В червні 2019 року заробітну плату відповідач не заплатив, однак запропонував позивачеві написати заяву про звільнення у відповідності до ст. 36 КЗоТ України за згодою сторін.
07 червня 2019 року позивач була звільнена з займаної посади у відповідності до наказу № 112-К від 07.06.2019року, однак відповідач не здійснив розрахунок у день звільнення, а трудову книжку позивач отримала поштою 03.07.2019 року.
Оскільки керівником ТОВ «Джаз Ойл» були порушення вимог Трудового законодавства, позивач зверталася до правоохоронних органів із заявою про вчинене кримінальне правопорушення у відповідності до ст. 175 Кримінального Кодексу України. Було відкрито кримінальне провадження за № 12019040350001140 від 25.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 175 КК України, яке в теперішній час перебуває в провадженні слідчого відділу Новомосковської поліції.
Крім того, особа_1 неодноразово зверталася в телефонному режимі до керівництва підприємства з проханням надати довідку про заборгованість по заробітній платі та розрахуватись нею в повному обсязі.
Між тим, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, відповідач повністю не розрахувався із позивачем, а саме не виплатив їй заборгованість по заробітній платі, починаючи з квітня 2019 року по день звільнення, а тому посилаючись на вимоги ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06 вересня 2019 року відкрите загальне позовне провадження (а.с. 14-15).
Ухвалою суду від 08 листопада 2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано у відповідача довідку про середній заробіток позивача, копії наказів про прийом та звільнення, довідку про заборгованість по заробітній платі (а.с. 22-23).
В зв`язку з невиконанням ухвали про витребування доказів ухвалою суду від 20 січня 2020 року з керівника підприємства стягнуто штраф, ухвалу суду не виконано.
Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року задоволено клопотання представника позивача, витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області дані з реєстру застрахованих осіб про сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та розмір заробітної плати позивача.
В судове засідання представник позивач не з`явилася, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, вважається таким, що повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи, яка підтверджена відомостями з єдрюофоп.
Згідно з вимогами ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. При цьому днем вручення повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст.131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Також учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, в силу вимог ст.ст.128, 131 ЦПК України, відповідач повідомлений про слухання справи належним чином та не з`явився в судове засідання без поважних причин, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй [censored] з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що особа_1 з 25 травня 2017 року перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Джаз Ойл» та 07 червня 2019 року була звільнена з роботи за згодою сторін, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача (а.с. 6).
Відповідачем суду не подано доказів про розмір заборгованості заробітної плати позивача, однак на підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі судом приймається в якості належного та допустимого доказу виписка з особового рахунку позивача за період з 05.01.2019 року по 05.09.2019 року, у відповідності до якого містяться записи про зарахування заробітної плати на поточні рахунки працівників ТОВ «Джаз Ойл»: 25.01.2019 року – 2305, 31 грн., 05.02.2019 року – 1449 грн., 19.03.2019 року – 1086, 75 грн., 01.04.2019 року – 2431, 41 грн., 27.05.2019 року – 2069, 29 грн. (а.с.9-10).
На виконання ухвали суду від 10.02.2020 року [Г.] управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало суду інформацію про трудові відносини та нараховану заробітну плату особа_1 за період з 25.05.2017 року по 01.06.2019 року, у відповідності до якої у 2019 році позивачеві нараховано заробітної плати у січні 2019 року – 4775, 44 грн., у лютому 2019 року – 437039 грн., у березні 2019 року – 5141, 08 грн., у квітні 2019 року – 4798, 62 грн., у травні 2019 року – 4572, 92 грн., у червні 2019 року – 2190, 58 грн. (а.с. 47).
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.
Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За приписами ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Таким чином в силу зазначених норм закону, в межах заявлених в цій частині позовних вимог, з урахуванням положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з березня 2019 року по червень 2019 року у розмірі 11115, 42 грн., розмір якої визначений позивачем у позові, з яких підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі.
Поряд з цим, відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.
Згідно з п.п. 2, 3 вказаного Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки.
Відповідно до абз. 1 п. 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
В пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Так, із вищезазначеної інформації Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, можливо здійснити розрахунок середньоденної заробітної плати позивача, за підрахунками суду середньоденна заробітна плата становить 153, 62 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 08 червня 2019 року по день ухвалення рішення, що складає 331 робочий день та становить 50848, 22 грн. (сума середньоденного заробітку у розмірі 153, 62 гривень х 331 робочий день = 50848, 22 гривень).
Так, статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасникисправи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
В свою чергу, відповідачем по справі суду не надано жодного належного та допустимого в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу на спростування обставин, викладених позивачем у позові.
Крім того, частиною 2 ст. 83 ЦПК України передбачено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються.
Тому, докази не надані сторонами суду першої інстанції не можуть в подальшому подаватись судам інших інстанцій і такі докази не можуть бути покладені в основу їхніх рішень.
Аналізуючи викладене, враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 11115, 42 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.06.2019 року до 04 травня 2020 року у розмірі 50848, 22 грн.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 08 жовтня 2018 року (справа №927/490/18) викладено позицію, що прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої дати чинності включно або виконання чого-небудь.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року про «Порядок обчислення середньої заробітної плати», ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 81, 83, 133, 141, 280-282 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:
Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні, стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» (єдрпоу 41201266) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату станом на 07 червня 2019 року в розмірі 11115 гривен 42 копійки (одинадцять тисяч сто п`ятнадцять гривень) грн. 42 копійки, з яких підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» (єдрпоу 41201266) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 червня 2019 року до 04 травня 2020 року у розмірі 50848 гривень 22 копійки (п`ятдесят тисяч вісімсот сорок вісім гривень 22 копійки, з яких підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» (єдрпоу 41201266) на користь держави судовий збір у розмірі 2 102 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.



Суддя [С.] О.В.