ТОВ "ДЖАЗ ОЙЛ": невыплата зарплаты

Дело № 183/5514/19
№ 2/183/1196/20
текст решения
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

5 мая 2020 г.. Новомосковск
Новомосковский городской суд Днепропетровской области в составе:
председательствующего судьи [Г.] Д.И.
секретаря судебного заседания [П.] А.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства в г.. Новомосковске гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответствендальностью «ДЖАЗ ОЙЛ» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за все время задержки расчета при увольнении и инфляционной составляющей, -

в с т а н о в и л:

6 сентября 2019 особа_1 обратилась в суд с иском к Обществу с ограниченной ответственностью «ДЖАЗ ОЙЛ» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за все время задержки расчета при увольнении и инфляционной составляющей.
В обоснование исковых требований особа_1 ссылалась на то, что 9 июня 2017 в соответствии с приказом № 73-к от 8 июня 2017, она была принята на работу в Общество с ограниченной ответственностью «ДЖАЗ ОЙЛ» на должность кассира на территории АЗС № 1, расположенной по ул. Шоссейная, 1 в с. Орловщина Новомосковского района Днепропетровской области, с окладом 380, 00 грн. в сутки.
В период с марта 2019 по июнь 2019 ответчиком ей не выплачивалась в полном объеме заработная плата.
Истец отметила, что 7 июня 2019 она освободитилася с работы на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ (по соглашению сторон), но, при увольнении с работы ей не была выплачена заработная плата, задолженность которой составляет 11 364, 29 грн. и до настоящего времени расчет с ней не проведен.
В связи с приведенным, с учетом возросших исковых требований от 17.04.2020 года особа_1, ссылаясь на требования ст 116, 117 КЗпПУкраины, просила суд взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в сумме 16 611, 42 грн., Средний заработокза время задержки расчета при увольнении за период с 07.06.2019 года по 06.09.2019 года включительно в сумме 15 106, 17 грн. и инфляционную составляющую в сумме 375, 49 грн.
Определением суда от 9 сентября 2019 открыто производство по делу.
Истец особа_1 и ее представитель в судебное заседание не явились, согласно заявлению представителя истца от 5 мая 2020, последняя просила рассматривать дело в его отсутствие и отсутствие истца, иск поддержала в полном объеме, просила суд удовлетворить требованийи.
Представитель ответчика Общества с ограниченной ответственностью «ДЖАЗ ОЙЛ» в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, причин неявки суду не сообщил, ходатайство об отложении рассмотрения дела и отзыва на исковое заявление суд не подавал .
Согласно ч. 4 ст. 223 ГПК Украины, в случае повторной неявки в судебное заседание ответчика, извещенного надлежащим образом, суд решает дело на основании имеющихся в ней данных или доказательств (постановляет заочне решения). С согласия представителя истца в порядке заочного дела, что соответствует положениям ст. 280 ГПК Украины.
Учитывая, что ответчик был надлежащим образом повидомленийпро место, дату и время рассмотрения дела, повторно не явился в судебное заседание, суд постановил провести заочное рассмотрение дела.
В связи с неявкой лиц, участвующих в деле, суд рассматривает дело в соответствии с ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, без фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписувального технического средства.
Суд, исследовав предоставленные истцом письменные доказательства, приходит к следующему.
Судом установлено, что истец особа_1 находилась в трудовых отношениях с Обществом с ограниченной ответственностью «ДЖАЗ ОЙЛ» с 9 июня 2017 (приказ № 73-к от 08.06.2017 года) и 7 июня 2019 была освобождена от занимаемой должности по соглашению сторон на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины согласно приказа № 111-К от 07.06.2019 года, что подтверждается сведениями, занесенными в трудовую книжкуи серия номер_3 от 25.10.2006 года.
Положениями статьи 21 КЗоТ Украины установлено, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом или физическим лицом, по которому работник обязуется выполнять работу, определенную этим соглашением, с подчинением внутреннему трудовому распорядку, а собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицо обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон.
Согласно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗоТ Украины основаниями прекращения Трудового договора являются: соглашение сторон.
Предписаниями ст. 43 Конституции Украины установлено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает; право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украини, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размересумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Судом установлено, что при увольнении с особа_1 не был проведен расчет по заработной плате, задолженность по состоянию на 06вересня 2019 составила 11 364, 29 грн., Что подтверждается расчетным листком за май 2019 года.
В то же время, при определении размера задолженности по заработной плате, суд принимает во внимание Индивидуальни сведения из Пенсионного фонда Украины о застрахованном лице от 11.03.2020 года (Форма ОК-5), согласно которым особа_1 начисленная ответчиком заработная плата (без удержания налогов и других обязательных платежей) по:
март в размере 5401, 78 грн .;
апрель в размере 5926, 69 грн .;
-май в размере 5389, 67 грн .;
июнь в размере 5496, 32 грн., а всего - 22 214, 46 грн.
При этом, выписки лицевого счета зарплатной карты истца особа_1 за период с 01.07.2018 года по 31.07.2019 года усматривается, что были осуществлены зачисления заработной платы, а именно:
-19.03.2019 года в размере 1545, 60 грн .;
-01.04.2019 года в размере 2351, 15 грн .;
-27.05.2019 года в размере 1706, 29 грн., А всего - 5603, 04 грн.
В связи с приведенным, суд считает, что исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате при увольнении в размере 16 611, 42 грн. подлежат удовлетворению, указанная сумма должна быть взыскана с ответчика в пользу истца.
вычисляя размерсредней заработной платы, подлежащей взысканию, суд исходит из следующего.
В соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному трудаивникови сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Статьей 617 ГК Украины предусмотрено, что лицо, нарушившее обязательство, освобождается от ответственности за нарушение обязательства, если докажет, что это нарушение произошло вследствие случая илинепреодолимой силы.
При этом, суд не находит оснований для освобождения ответчика от уплаты среднего заработка за время задержки расчета, поскольку ответчик не предоставил суду надлежащих и допустимых доказательств в подтверждение отсутствия его вины в невыплате причитающихся истцу выплат в день увольнения.
Так, согласно п. 21 постановления Пленума ВСУ «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24.12.1999 года - при определении средней заработной платы следует исходить из того, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работником, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ №100 от 08.02.1995 года.
Согласно абз. 3 п. 2 раздела II Порядка исчисления средней заработной платы установлено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана эта выплата. Все выплаты включаются в розрахунок средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное.
Согласно п. 5 раздела IV Порядка исчисления средней заработной платы, начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно п.8 Порядка, - начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, провадяться путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.У случае, если средняя мисячна заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления выплат и помощи, она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы, рассчитанной в соответствии с абзацем первым настоящего пункта, на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде. Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих дней за последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленным с дотриманием требований законодательства.
Указанная правовая позиция высказана Верховным Судом в постановлении от 25 июля 2018 по делу № 365/470/17, которая в соответствии с ч. 4 ст. 263 ГПК Украины учитывается судом при выборе и применении нормы права к спорным правоотношениям.
В соответствии с п. 6 ч. 5 постановления Пленума ВСУ № 13 от 24 декабря 1999 года, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания иуплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
В качестве доказательства начисленной, но не выплаченной по состоянию на дату увольнения суммы задолженности по заработной плате, истцом предоставлены копии расчетных листков, которые суд принимает в качестве надлежащего доказательства, поскольку расчетно-платежная ведомость работника (расчетный листок) является отним из первичных бухгалтерских документов, определенных приказом Государственного комитета статистики Украины от 05 декабря 2008 года № 489 «Об утверждении типовых форм первичной учетной документации по статистике труда», рядом с табелем учета использования рабочего времени и расчетно-платежной ведомости (сводной).
Следовательно, суд, вычисляя размер средней заработной платы, подлежащей взысканию, принимает во внимание расчетные листки за апрель-май 2019, согласно которым начислена заработная плата лицо_1 за последние два календарных месяца работы, предшествующих увольнению составляет 12 478, 92 грн., Из которых: начисленная заработная плата (без удержания налогов и других обязательных платежей) по апрель 2019 - 7089, 25 грн., За май 2019 года - 5389, 67 грн. Количество фактически отработанных рабочих дней в апреле 2019 - 9 дней, в мае 2019 - 10 дней.
С учетом Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 г.. № 100, среднедневной по работамок истца составляет 656, 79 грн. (7089, 25 грн. + 5389, 67 грн. / (9 дней +10 дней).
Период задержки расчета при увольнении истца на дату принятия данного решения, то есть с 07.06.2019 года и по день обращения в суд за защитой своих прав - 6 сентября 2019, составляет 67 рабочих дней, из которых: в июне 2019 - 8 рабочих дней в июле 2019 - 23 рабочих дня, в августе 2019 - 21 рабочий день и в сентябре 2019 - 5 рабочих дней. Сумма среднего заработка за заявленный период сатримкы расчета при увольнении составляет 40355, 28 грн. (656, 79 грн. Х 67днив).
В то же время, согласно ч. 1, 3 ст. 13 ГПК Украины, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Участник дела распоряжается своими правами относительно предмета спора по своему усмотрению.
В соответствии с требованиями ст. 117 КЗоТ Украины, подлежит взысканию средний заработок за все время задержки по день фактического расчета, однако судом осуществляется расчет, учитывая требования ст. 13 ГПК Украины, а именно в пределах заявленных истцом требований.
Согласно расчетам осуществленных истцом в исковом заявлении, размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за период с 07.06.2019 года по 06.09.2019 года включительно составляет 15 106, 17 грн. из расчета 23 рабочих дня (июнь 2019 6 рабочих дней + июле 2019 року 7 рабочих дней + 8 августа рабочих дня + сентября 2019 2 рабочих дня) х 656, 79 грн. (Среднедневная заработная плата истца), в таком случае именно эта сумма подлежит взысканию.
Кроме того, согласно части первой статьи 1 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ч. 6 ст. 95 КЗоТ Украины, заработная плата подлежит индексации в встановлен законодательством порядке.
Статьей 33 Закона Украины «Об оплате труда» предусмотрено, что в период между пересмотром размера минимальной заработной платы индивидуальная заработная плата подлежит индексации в соответствии с действующим законодательством.
В ст. 1 Закона Украины «Об индексации денежных доходов населения» определено, что индексация денежных доходов населения - это установленный законами и другими нормативно-правовыми актами Украины механизм повышения денежных доходов населения, что дает возможность частков или полностью возмещать подорожание потребительских товаров и услуг.
Оплата труда (денежное обеспечение) как денежный доход граждан, полученный ими в гривнях на территории Украины и который не имеет разового характерувидповидно с положениями ч. 1 ст. 2 этого закона и объектом индексации денежных доходов населения.
Согласно ч. 1 ст. 4 Закона Украины «Об индексации денежных доходов населения», индексация денежных доходов населения проводится в случае, когда величина индекса потребительских цен превысила пориг индексации, устанавливаемый в размере 103 процента.
Согласно ч. 1 ст. 5 Закона Украины «Об индексации денежных доходов населения» предприятия, учреждения и организации повышают размеры оплаты труда в связи с индексацией за счет собственных средств.
В статьях 1-3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» указано, что предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсациюгражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица).
Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты осуществляется в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период, начиная со дня вступления в силу настоящего Закона.
Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданену дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается), в соответствии с Порядком проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в зв` связи с нарушением сроков их выплаты, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 21лютого 2001 №159 (постановление Верховного Суда от 5 декабря 2018 по делу №363 / 1606/17).
Пункт 4 Порядка проведение компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты № 159 от 21 февраля 2001 года, предусматривает, что сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей ) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100. Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется шляхом умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цену месяца, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом.
Конституционный Суд Украины по делу № 9-рп / 2013 от 15 октября 2013 по конституционному обращению гражданина относительно официального толкования положения части второй статьи 233 Кодекса законов о труде Украины отметил, что работник имеет право обратиться всуд с иском о взыскании сумм индексации заработной платы и компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты как составляющих причитающейся работнику заработной платы без ограничения каким-либо сроком независимо от того, были ли такие суммы начисленных работодателем. Это право работника соответствует принципам справедливости, добросовестности, разумности как составляющим конституционного принципа верховенства права и не затрагивает баланса прав и законных интересов работников и работодавцив.
С представленного истцом расчета, с которым соглашается суд и которая не опровергнут ответчиком следует, что размер компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы составляет 375, 49 гривен.
Анализируя вышеизложенное и принимая во внимание все установленные судом обстоятельства и соответствующие им правоотношения, принадлежность, допустимость и достоверность каждого доказательства в отдельности, а также достаточность и взаимную связь в их совокупности, суд приходит к выводу прв наличии оснований для удовлетворения иска в полном объеме.
Как отмечалось выше, поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет сумму, подлежащую взысканию, без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Согласно ч.ч. 1, 6 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Если сторона, в пользу якой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
В связи с чем, с ответчика в пользу государства принадлежит стянуть судебные расходы в размере 768, 40 грн.
На основании изложенного и руководствуясь ст. ст. ст.ст.116, 117 КЗоТ Украины, Закона Украины «Об оплате труда», Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 274, 276, 280-284, 354 ГПК Украины, суд -

е д е л:

Иск особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «ДЖАЗ ОЙЛ» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заробитку за все время задержки расчета при увольнении и инфляционной составляющей - удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «ДЖАЗ ОЙЛ» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате на день увольнения, которая возникла из марте 2019 по июнь 2019 году в размере 16 611, 42 грн., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении работника по период с 7 июня 2019 по 6 сентября 2019 включительно в размере 15 106, 17 грн. и инфляционную составляющую за период с марта 2019 по июнь 2019 году в размере 375, 49 грн., а всего - 32 093, 08 грн. (Тридцать две тысячи девяносто три грн. 08 коп.).
Суммы, подлежащие взысканию, определены без удержания подоходного налога и других обязательных платежей.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «ДЖАЗ ОЙЛ» в пользу государства судебные издержки в сумме 768, 40 грн. (Семьсот шестьдесят восемь грн. 40 коп.).
Допустить немедленное исполнение решения суда в части выплаты заработной платы в пределах суммы платежу за один месяц.
Участники дела:
- истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_2, зарегистрированная по адресу: адрес_1;
- ответчик: Общество с ограниченной ответственностью «ДЖАЗ ОЙЛ", код егрпоу 41201266, местонахождение: 02093, г.. Киев, ул. Бориспольская, д. 26-Д, офис № 1.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не скаСована, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке в Днепровский апелляционныйого суда через Новомосковский горрайонный суд Днепропетровской области. Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
В случае оставления заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения заочне решение может быть обжаловано в общем порядке, установленном настоящим Кодексом.
Полное судебное решение составлено 5 мая 2020.

Судья Д.И. [Г.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 183/5514/19
№ 2/183/1196/20
заочне рішення
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2020 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
секретаря судового засідання [П] О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та інфляційної складової, -

в с т а н о в и в :

06 вересня 2019 року особа_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та інфляційної складової.
В обґрунтування позовних вимог особа_1 посилалася на те, що 09 червня 2017 року відповідно до наказу № 73-к від 08 червня 2017 року, її було прийнято на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» на посаду касира на території АЗС № 1, що розташована по вул . Шосейна, 1 в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області , з окладом 380, 00 грн. за добу.
В період з березня 2019 року по червень 2019 року відповідачем їй не виплачувалася в повному обсязі заробітна плата.
Позивач зазначила, що 07 червня 2019 року вона звільнилася з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпПУ (за згодою сторін), але, при звільненні з роботи їй не була виплачена заробітна плата, заборгованість якої складає 11 364, 29 грн. та до теперішнього часу розрахунок з нею не проведений.
В зв`язку з наведеним, з урахуванням збільшених позовних вимог від 17.04.2020 року особа_1 , посилаючись на вимоги ст.ст. 116, 117 КЗпПУкраїни, просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 16 611, 42 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.06.2019 року по 06.09.2019 року включно в сумі 15 106, 17 грн. та інфляційну складову в сумі 375, 49 грн.
Ухвалою суду від 09 вересня 2019 року відкрите провадження у справі.
Позивач особа_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, згідно заяви представника позивача від 05 травня 2020 року, остання просила розглядати справу за її відсутності та відсутності позивача, позов підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити вимоги.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомленийпро місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані позивачем письмові докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач особа_1 перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» з 09 червня 2017 року (наказ № 73-к від 08.06.2017 року) та 07 червня 2019 була звільнена з займаної посади за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України згідно наказу № 111-К від 07.06.2019 року, що підтверджується відомостями, занесеними до трудової книжки серія номер_3 від 25.10.2006 року.
Положеннями статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення Трудового договору є: угода сторін.
Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
У відповідності до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що при звільненні, з особа_1 не був проведений розрахунок по заробітній платі, заборгованість станом на 06вересня 2019 року становила 11 364, 29 грн., що підтверджується розрахунковим листком за травень 2019 року.
В той же час, при визначені розміру заборгованості по заробітній платі, суд бере до уваги Індивідуальні відомості з Пенсійного фонду України про застраховану особу від 11.03.2020 року (Форма ОК-5), відповідно до яких особа_1 нарахована відповідачем заробітна плата (без утримання податків й інших обов`язкових платежів) за:
-березень в розмірі 5401, 78 грн.;
-квітень в розмірі 5926, 69 грн.;
-травень в розмірі 5389, 67 грн.;
-червень в розмірі 5496, 32 грн., а всього - 22 214, 46 грн.
При цьому, з виписки особового рахунку зарплатної картки позивача особа_1 за період з 01.07.2018 року по 31.07.2019 року вбачається, що були здійсненні зарахування заробітної плати, а саме:
-19.03.2019 року в розмірі 1545, 60 грн.;
-01.04.2019 року в розмірі 2351, 15 грн.;
-27.05.2019 року в розмірі 1706, 29 грн., а всього - 5603, 04 грн.
В зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні в розмірі 16 611, 42 грн. підлягають задоволенню, зазначена сума повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Обчислюючи розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу виплат в день звільнення.
Так, відповідно до п. 21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року - при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року.
Відповідно до абз. 3 п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана ця виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Згідно з п. 5 розділу IV цього Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно п.8 Порядку, - нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року у справі № 365/470/17, яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до п. 6 ч. 5Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Як доказ нарахованої, але не сплаченої станом на дату звільнення суми заборгованості по заробітній платі, позивачем надано копії розрахункових листків, які суд приймає в якості належного доказу, оскільки розрахунково-платіжна відомість працівника (розрахунковий листок) є одним із первинних бухгалтерських документів, визначених наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», поряд з табелем обліку використання робочого часу та розрахунково-платіжною відомістю (зведеною).
Отже, суд, обчислюючи розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню, бере до уваги розрахункові листки за квітень-травень 2019, згідно яких нарахована заробітна плата особа_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню складає 12 478, 92 грн., з яких: нарахована заробітна плата (без утримання податків й інших обов`язкових платежів) за квітень 2019 року - 7089, 25 грн., за травень 2019 року - 5389, 67 грн. Кількість фактично відпрацьованих робочих днів в квітні 2019 року - 9 днів, в травні 2019 року - 10 днів.
З урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, середньоденний заробіток позивача становить 656, 79 грн. (7089, 25 грн. + 5389, 67 грн. / (9 днів +10 днів).
Період затримки розрахунку при звільненні позивача на дату ухвалення даного рішення, тобто з 07.06.2019 року та по день звернення до суду за захистом своїх прав - 06 вересня 2019 року, складає 67 робочих днів, з яких: у червні 2019 року - 8 робочих днів, у липні 2019 року - 23 робочих дні, у серпні 2019 року - 21 робочий день та у вересні 2019 року - 5 робочих днів. Сума середнього заробітку за заявлений період затримки розрахунку при звільненні становить 40355, 28 грн. (656, 79 грн. х 67днів).
В той же час, відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності з вимогами ст. 117 КЗпП України, підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, однак судом здійснюється розрахунок, враховуючи вимоги ст. 13 ЦПК України, а саме в межах заявлених позивачем вимог.
Відповідно до розрахунків здійснених позивачем в позовній заяві, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.06.2019 року по 06.09.2019 року включно становить 15 106, 17 грн. з розрахунку: 23 робочих дні (червень 2019 рік 6 робочих днів + липень 2019 року 7 робочих днів + серпень 8 робочих дні + вересень 2019 рік 2 робочих дня) х 656, 79 грн. (середньоденна заробітна плата позивача), в такому разі саме ця сума підлягає стягненню.
Крім того, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 6 ст. 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Статтею 33 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
У ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характерувідповідно до положень ч. 1 ст. 2 цього Законує об`єктом індексації грошових доходів населення.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.
У статтях 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21лютого 2001року №159 (постанова Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №363/1606/17).
Пункт 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати № 159 від 21 лютого 2001 року, передбачає, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих ціну місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Конституційний Суд України у справі № 9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
З поданого позивачем розрахунку, з яким погоджується суд та який не спростований відповідачем вбачається, що розмір компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати становить 375, 49 гривень.
Аналізуючи вищевикладене та беручи до уваги всі встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх [censored] суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Як зазначалося вище, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв`язку з чим, з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати у розмірі 768, 40 грн.
На підставі викладено та керуючись ст. ст. ст.ст.116, 117 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 274, 276, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та інфляційної складової - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі на день звільнення, яка виникла з березня 2019 року по червень 2019 року в розмірі 16 611, 42 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні працівника за період з 07 червня 2019 року по 06 вересня 2019 року включно в розмірі 15 106, 17 грн. та інфляційну складову за період з березня 2019 року по червень 2019 року в розмірі 375, 49 грн., а всього - 32 093, 08 грн. (тридцять дві тисячі дев`яносто три грн. 08 коп.).
Суми, що підлягають стягненню, визначені без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ» на користь держави судові витрати в сумі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Учасники справи:
- позивач: особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_2 , зареєстрована за адресою: адреса_1 ;
- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖАЗ ОЙЛ», код єдрпоу 41201266, місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 26-Д, офіс № 1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повне судове рішення складене 05 травня 2020 року.

Суддя Д.І. Городецький