ТОВ "ОВРУЦЬКИЙ МОЛОЧНОКОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ": невыплата зарплаты

Дело № 286/4201/19
Р Е Ш Е Н И Е 
именем украины


13 февраля 2020 г.. Овруч

Овручский районный суд Житомирской области в составе:
председательствующего судьи [К.] Я. В.
с секретарем [Г.] Н. А.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в г.. Овруче дело по иску представителя особа_1 — особа_2 к Обществу с ограниченной ответственностью «Овручский молочноконсервный комбинат» о взыскании начисленной, но невыплаченной заработной платы,  —

ВС Т, А Н О В И Л:
27.12. 2019 представитель истца особа_2, обратился с иском в суд и просит взыскать с ответчика ООО «Овручский молочноконсервный комбинат», который находится по ул. Героев Майдана, 82, офис 24 в г.. Гадяч, Полтавской области (фактический адрес — ул. Б.Хмельницкого, 92, г.. Овруч, Житомирская область) в пользу особа_1 начисленную, но невыплаченную заработную плату в размере 33159, 41 грн ..
Согласно ч. 5 ст. 279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам, при отсутствии ходатайства любой из сторон о другом.
Ходатайство о рассмотрении дела с участием сторон от участников дела не поступало.
Ответчик отзыв на исковое заявление в установленный срок не предоставил, решение о рассмотрении дела в порядке упрощенного искового производства получил 16.01.2020 года, о чем свидетельствует рекомендовано сообщение, содержится в материалах дела.
Суд, проверив материалы дела, считает, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Истец с 1 апреля 2014 работал в ООО «Овручский молочноконсервный комбинат» согласно приказа №3-К от 01.04.2014 года, что подтверждается копией трудовой книжки серии номер_1 (а.с.4, 5).
Согласно расчетного листа по март 2019 задолженность предприятия по заработной плате перед особа_1, на конец месяца, составляет 33159, 41 (а.с.6).
Структура заработной платы определены в статье 2 Закона Украины «Об оплате труда», которой передбаАчэн существования основной заработной платы, дополнительной заработной платы и других поощрительных и компенсационных выплат.
Согласно ст.43 Конституции Украины право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Работник имеет право на оплату своего труда своевременно на основании заключенного Трудового договора (ст. 21 Закона «Об оплате труда»).
Согласно ч. 5 ст. 97 КЗоТ Украины, оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственникомили уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
В соответствии со ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда», своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности.
Заработная плата должна выплачиваться работнику регулярно в рабочие дни в сроки, установленные в коллективном договоре, не реже двух раз в месяц, не более чем через 16 календарных дней. Если день выплаты заработнойй платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне. Задержка выплаты заработной платы даже на один и более дней является нарушением сроков выплаты согласно ст. 241−1 КЗоТ Украины.
В соответствии со ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представництво трудовым коллективом органом, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Статьей 233 КЗоТ Украины, часть 2, установлено, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ст. 7 «Международного пакта о экономичнет, социальные и культурные права «, ратифицированного Указом Президиума Верховного Совета Украинской РСР№ 2148-VIII от 19.10.1973 года, государства, участвующие в настоящем Пакте государства признают право каждого на справедливые и благоприятные условия труда.
Согласно предоставленной в суд справки о начисленной, но не выплаченной заработной плате, истец получает в сроки, определенные ст. 115 КЗоТ Украины заработную плату.
Таким образом, выплачивая задолженность истцу заработную плату, ответчик нарушил его право на своечасне получение вознаграждения за труд, гарантированное Конституцией Украины (ст.43), Законом Украины «Об оплате труда» и ограничил право на использование его собственности для удовлетворения жизненных потребностей денежных средств.
Решая вопрос о размере невыплаченной заработной платы, подлежащей взысканию, суд учитывает следующее.
Кроме национального законодательства, право на заработную плату защищается и «Конвенции о защите заработной платы» № 95, ратифицированной 31.01.1961 года.
В соответствии со ст. 1 даннойКонвенции, ее целью является термин «заработная плата», который означает, независимо от названия и метода исчисления, любое вознаграждение или заработок, которые могут быть вычислены в деньгах, и установленные соглашением или национальным законодательством, которые работодатель должен заплатить, на основании письменного или устного договора о найме услуг, работнику за труд, который выполнен, или должно быть выполнено, или за услуги, которые предоставлены, или должно быть предоставлено.
Согласно ч. 1 ст. 2, ст.12 Конвенции, она применяется сся ко всем лицам, которым выплачивается или должна выплачиваться заработная плата, через регулярные промежутки времени. Если нет других соответствующих урегулирований, обеспечивающих выплату заработной платы через регулярные промежутки времени, то периоды выплаты заработной платы должно быть продиктовано национальным законодательством или определены коллективным договором или решением арбитражного органа.
Кроме того, статьей 1 Протокола «Конвенции о защите прав человека и основных свобод», закреплено, что кожно физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права. В понимании Европейского Суда по правам человека мирное владение своим имуществом включает не только «классическое» право собственности, рассматривается в Украине, но и, к примеру, выплаты по трудовому договору и другие выплаты.
Отсутствие средств у работодателя никоим образом не может слугуваты уважительной причиной невыплаты работнику всех причитающихся ему сумм, а невыплата заработной платы расценивается Европейским судом по правам человека как нарушение права на уважение своей собственности.
В связи с этим, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию задолженность по заработной плате в размере 33159, 41 грн ..
В соответствии с п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за един месяц.
Учитывая изложенное, исковые требования и подлежит удовлетворению.
Истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», а потому в соответствии со ст. 141 ГПК Украины с ответчика следует взыскать судебный сбор в размере 768, 40 грн. в доход государства.
Руководствуясь ст.ст. 4, 13, 81, 263−265, 268, 430 ГПК Украины на основании ст. 116 КЗоТ Украины, суд —

Р Е Ш И Л:

Иск удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью«Овручский молочноконсервный комбинат», находится в г.. Гадяч по ул. Героев Майдана, 82, оф. 24 Полтавской области, код егрпоу 36899405, в пользу особа_1, проживающий по адрес_1, идентификационный номер номер_2, задолженность по заработной плате в размере 33159, 41 грн ..
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Овручский молочноконсервный комбинат», находится в г.. Гадяч по ул. Героев Майдана, 82, оф. 24 Полтавской области, код егрпоу 36899405, в доход государства судовий сбор в размере 768, 40 грн ..
Решение суда в части взыскания заработной платы за один месяц допустить к немедленному исполнению.
Апелляционная жалоба на решение может быть подана в Житомирский апелляционный суд через Овручский районный суд в течение тридцати дней со дня его принятия.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не СнятьОван, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.



Судья: Я. В. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 286/4201/19
Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни


13 лютого 2020 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Кулініча Я. В.
з секретарем [Г.] Н. А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Овручі справу за позовом представника особа_1 — особа_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,  —

В С Т, А Н О В И В:
27.12. 2019 року представник позивача особа_2, звернувся із позовом до суду та просить стягнути з відповідача ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат», який знаходиться по вул. Героїв Майдану, 82, офіс 24 в м. Гадяч, Полтавської області (фактична адреса — вул. Б.Хмельницького, 92, м. Овруч, Житомирська область) на користь особа_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату в розмірі 33159, 41 грн..
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримав 16.01.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивач з 01 квітня 2014 року працював в ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» згідно наказу №3-К від 01.04.2014 року, що підтверджується копією трудової книжки серії номер_1 (а.с.4, 5).
Згідно розрахункового листа за березень 2019 року заборгованість підприємства по заробітній платі перед особа_1, на кінець місяця, становить 33159, 41 (а.с.6).
Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України « Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Працівник має право на оплату своєї праці своєчасно на підставі укладеного Трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).
Згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 241−1 КЗпП України.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 233 КЗпП України, частина 2, встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно із ст. 7 «Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права», ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР№ 2148-VIII від 19.10.1973 року, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до наданої до суду довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату, позивач не отримує у строки визначені ст. 115 КЗпП України заробітну плату.
Таким чином, не виплачуючи заборговану позивачеві заробітну плату, відповідач порушив його право на своєчасне одержання винагороди за працю, гарантоване Конституцією України (ст.43), Законом України «Про оплату праці» та обмежив право на використання його власності для задоволення життєвих потреб грошових коштів.
Вирішуючи питання щодо розміру невиплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню суд враховує наступне.
Крім національного законодавства, право на заробітну плату захищається й «Конвенцією про захист заробітної плати» № 95, яка ратифікована 31.01.1961 року.
Відповідно до ст. 1 даної Конвенції, її метою є термін «заробітна плата», який означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст.12 Конвенції, вона застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата, через регулярні проміжки часу. Якщо немає інших відповідних урегулювань, котрі забезпечують виплату заробітної плати через регулярні проміжки часу, то періоди виплати заробітної плати має бути продиктовано національним законодавством або визначено колективним договором чи рішенням арбітражного органу.
Окрім того, статтею 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
У зв`язку з цим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати у розмірі 33159, 41 грн..
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
З огляду на викладене, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому у відповідності із ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 768, 40 грн. в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 263−265, 268, 430 ЦПК України на підставі ст. 116 КЗпП України, суд, —

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат», що знаходиться в м. Гадяч по вул. Героїв Майдану, 82, оф. 24, Полтавської області, код єдрпоу 36899405, на користь особа_1, який проживає по адреса_1, ідентифікаційний номер номер_2, заборгованість по заробітній платі в розмірі 33159, 41 грн..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат», що знаходиться в м. Гадяч по вул. Героїв Майдану, 82, оф. 24, Полтавської області, код єдрпоу 36899405, в дохід держави судовий збір в розмірі 768, 40 грн..
Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.



Суддя: Я. В. Кулініч