ТОВ "ПРОЕКТБУД ПЛЮС": невыплата зарплаты

Дело № 752/23939/19
Производство № 2/752/3334/20
Р Е Ш Е Н И Е
именем Украины
(Заочное)
21.01.2020 года Голосеевский районный суд. Киева в составе
председательствующего судьи [Ш.] Т.Н.
при секретаре [В.] В.В.,
рассмотрев по правилам упрощенного производства без уведомления участников дела гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью "Проектбуд Плюс" о взыскании денежных средств, выплаченных при увольнении, -
в с т а н о в и л:
в ноябре 2019особа_1 обратилась в суд с иском к ООО "Проектбуд Плюс" о взыскании денежных средств, выплаченных при увольнении.
В обоснование исковых требований особа_1 ссылается на то, что с 11 июня 2018 года по 24 сентября 2019 находилась в трудовых отношениях с ООО «Проектбуд Плюс», однако ответчик не выплатил заработную плату, в связи "связи с чем возникла задолженность в размере 20 325 , 72 грн.
По основаниям, истец просит взыскать с ответчика 20 325, 72 грн. задолженность по заработной плати и средний заработок за весь период задержки расчета по день принятия судебного решения.
Определением судьи Голосеевского районного суда г.. Киева от 25 ноября 2019 открыто упрощенное исковое производство по делу. (А 17)
ООО "Проектбуд Плюс" отзыв на исковое заявление в установленный судом срок не подал.
Поскольку рассмотрение дела происходит в порядке упрощенного производства без уведомления участников дела, лица, участвующие в деле, не вызывались.
Суд на основании статьи 280 ЦБК Украине принял вынести заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств.
Исследовав материалы дела, проанализировав представленные доказательства, суд приходит к следующему.
Согласно ч. 8 ст. 178 ГПК Украины в случае непредоставления ответчиком отзыва в установленный судом срок без уважительных причин суд решает дело по имеющимся материалами.
Судом установлено, что особа_1 с 11 июня 2018 работала в ООО "Проектбуд Плюс" в должности помощника бухгалтера. (А 4)
Приказом № 22-К от 24.09.2019р. ТОВ "Проектбуд Плюс" особа_1 освобождена от занимаемой должности на основании абзаца 1 статьи 36 КЗоТ Украины, по соглашению сторон. (А 7)
Истец отмечает, что при увольнении с ней не был проведен полный расчет. Согласно справки № 31 / 10-2 от 31.10.2019 г.. Задолженность по заработной плате составляет 20 325, 72 грн. и состоит из:
-5 313, 00 грн. заработная плата за июль 2019р.,
-5 313, 00 грн. заработная плата за август 2019р.,
-4301, 00 грн. заработная плата за сентябрь 2019р.,
-5 398, 72 грн. компенсация за 31 день неиспользованного отпуска. (А 6)
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, тв указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Согласно ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Частью 5 настоящей статьи вызначений, доказательства представляются сторонами и другими участниками дела.
Представляется, что на 31 октября 2019 ответчик перед истцом задолженность по заработной плате на общую сумму 20325, 72 грн.
Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работникове его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника.
Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода, предусмотренного частью 1 статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при освобождении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета.
Непроведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику егосреднего заработка за все время задержки по день фактического расчета. После принятия судебного решения о взыскании задолженности по заработной плате работодатель не освобождается от ответственности, предусмотренной статьей 117 КЗоТ Украины, а именно выплаты среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, то есть за весь период невыплаты владельцем или уполномоченным им органом причитающихся работнику при увольнении сумм.
Такая правовая позиция изложена в Постановлении Верховного Суда Украины 29 января 2014 в деле № 6-144ц13.
Невыплата уволенному работнику всех сумм, причитающихся ему от собственника или уполномоченного им органа, является длящимся правонарушением, а следовательно, работник может определить окончательный объем своих требований на момент прекращения такого правонарушения, которым является день фактического расчета.
Пунктом 32 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике рассмотрения судами трудовых споров» № 9 от 6 ноября 1992 предусмотрено, что в случаях взыскания в пользуработника среднего заработка за время вынужденного прогула в связи с незаконным увольнением или переводом, отстранением от работы невыполнением решения о восстановлении на работе, задержкой выдачи трудовой книжки или расчета он определяется по общим правилам исчисления среднего заработка, исходя из заработка за последние два календарных месяца работы. Для работников, проработавших на данном предприятии (в учреждении, организации) менее двух месяцев, исчисление производится с расчета среднего заработка за фактически о отработанного время. При этом учитываются положения Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100.
Согласно п. 3 раздела 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета министров Украины № 100 от 8 февраля 1995, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, из которойю связана соответствующая выплата.
Пунктом 8 раздела 4 Порядка предусмотрено, что начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного заработка на число рабочих дней, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработком. Среднедневная заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие дни на числев отработанных рабочих дней, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Истец просит взыскать средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 25 сентября 2019 по день принятия судебного решения.
Согласно справки № 3110-3 от 31 октября 2019р. среднедневной заработок истца составляет 306, 98 грн. (А 8)
Поэтому, учитывая положения статьи 117 КЗоТ Украины, истец имеет право на взыскание с ответчика среднего заритку за все время задержки после освобождения в размере 24 865, 38 грн. (306, 98 грн. Х 81 день)
Таким образом, взысканию с ответчика подлежит 20 325, 72 грн. задолженности по заработной плате и 24 865, 38 грн. среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
Учитывая изложенное, иск подлежит удовлетворению.
С учетом удовлетворения иска и в соответствии со ст. 141 ГПК Украины, взысканию с ответчика в пользу государства подлежит 1 921, 00 грн. судебного сбора.
Руководствуясь статьями 47, 115117, 231, 232, 238 КЗоТ Украины, ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», Постановлением Кабинета Министров Украины от 21 февраля 2001 года № 159, Постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы », Постановлением Пленума Верховного Суда Украины № 9 от 6 ноября 1992« О практике рассмотрения судами трудовых споров », статьямы 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 430 ГПК Украины, суд -
р е ш и л:
Иск особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью "Проектбуд Плюс" о взыскании денежных средств, выплаченных при увольнении, удовлетворить.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью "Проектбуд Плюс" (код егрпоу 39147844) в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 20 325, 72 грн. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 24 865, 38 грн.
Взыскать с тощества с ограниченной ответственностью "Проектбуд Плюс" в пользу государства 1 921, 00 грн. судебного сбора.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение 30 дней со дня его провозглашения.
Решение может быть обжаловано в Киевский апелляционный суд через суд первой инстанции путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня составления полного судебного решения. Участник дела, которомуполное решение суда не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.

судья:

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:




Справа № 752/23939/19
Провадження № 2/752/3334/20
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
21.01.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді [Ш.] Т.М.
з участю секретаря [В.] В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектбуд Плюс" про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, -
в с т а н о в и в:
у листопаді 2019 року особа_1 звернулася у суд з позовом до ТОВ "Проектбуд Плюс" про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог особа_1 посилається на те, що з 11 червня 2018 року по 24 вересня 2019 року знаходилася у трудових відносинах з ТОВ «Проектбуд Плюс», проте відповідач не виплатив заробітну плату, у зв"язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20 325, 72 грн.
За таких підстав, позивач просить стягнути з відповідача 20 325, 72 грн. заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 17)
ТОВ "Проектбуд Плюс" відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд на підставі статті 280 ЦПК України ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що особа_1 з 11 червня 2018 року працювала у ТОВ "Проектбуд Плюс" на посаді помічника бухгалтера. (а.с. 4)
Наказом № 22-К від 24.09.2019р. ТОВ "Проектбуд Плюс " особа_1 звільнена з займаної посади на підставі абзацу 1 статті 36 КЗпП України, за згодою сторін. (а.с. 7)
Позивач зазначає, що при звільненні з нею не був проведений повний розрахунок. Згідно довідки № 31/10-2 від 31.10.2019 р. заборгованість по заробітній платі становить 20 325, 72 грн. та складається з:
-5 313, 00 грн. заробітна плата за липень 2019р.,
-5 313, 00 грн. заробітна плата за серпень 2019р.,
-4301, 00 грн. заробітна плата за вересень 2019р.,
-5 398, 72 грн. компенсація за 31 день невикористаної відпустки. (а.с. 6)
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Вбачається, що станом на 31 жовтня 2019 року відповідач мав перед позивачем заборгованість із заробітної плати на загальну суму 20325, 72 грн.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України 29 січня 2014 року в справі № 6-144ц13.
Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично про працьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 вересня 2019 року по день ухвалення судового рішення.
Згідно довідки № 3110-3 від 31 жовтня 2019р. середньоденний заробіток позивача складає 306, 98 грн. (а.с. 8)
Тому, враховуючи положення статті 117 КЗпП України, позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки після звільнення у розмірі 24 865, 38 грн. (306, 98 грн. х 81 день)
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 20 325, 72 грн. заборгованості по заробітній платі та 24 865, 38 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 1 921, 00 грн. судового збору.
Керуючись статтями 47, 115-117, 231, 232, 238 КЗпП України, ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», статтями 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектбуд Плюс" про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектбуд Плюс" (код єдрпоу 39147844) на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 325, 72 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 24 865, 38 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектбуд Плюс" на користь держави 1 921, 00 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: