ТОВ "ЮНІК ФАРМА": невыплата зарплаты
рішення
іменем України
Справа № 285/1829/20
провадження у справі № 2/0285/670/20
30 червня 2020 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
у складі: головуючого — судді Коцюби О.М.,
за участю секретаря судового засідання Янкової Л.П.
розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма» про стягнення заробітної плати, —
встановив:
22.05.2020 року до суду звернувся позивач з вказаним позовом до відповідача, в якому просив суд стягнути на його користь заборговану заробітну плату у сумі 25 988 грн.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що працював у ТОВ «Юнік Фарма» з 01.11.2018 року на посаді охоронця. 24.06.2019 року він був звільнений за ст. 36 ч. 1 КЗпП України (за угодою сторін). Розрахунок на день звільнення відповідач не провів та довідки про розмір невиплаченої заробітної плати не видав. Таким чином, відповідач заборгував йому заробітну плату за 2019 рік у сумі 25 988 грн., яку до теперішнього часу так і не отримав, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з вказаним позовом.
27.05.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони в судове засідання не з`явились.
Позивач надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов.
Відповідач до суду повторно не прибув, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав.
Суд ухвалив проводити судовий розгляд без участі сторін з винесенням заочного рішення у справі.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх [censored] суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення за наступних підстав.
Встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Юнік Фарма» з 01.11.2018 року на посаді охоронця. 24.06.2019 року він був звільнений за ст. 36 ч. 1 КЗпП України (за угодою сторін) (а.с. 7).
Як посилається позивач та не спростовано відповідачем, при звільненні та на даний час не виплатило позивачу нараховану заробітну плату за 2019 рік у сумі 25 988 грн. (а.с. 6).
Так, з наданої позивачем Відомості з державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, виданої Новоград-Волинською ДПІ 12.02.2020 року, вбачається, що відповідач за 1 квартал 2019 року нарахував позивачу 12600, 00 грн. заробітної плати (з якої: виплачено 0, 00 грн. заробітної плати, нараховано та виплачено 2268, 00 сум податку); 2 квартал 2019 року нарахував позивачу 13388, 00 грн. заробітної плати (з якої: виплачено — 0, 00 грн. заробітної плати, нараховано та виплачено — 2409, 84 сум податку) (а.с. 6).
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Працівник має право на оплату своєї праці своєчасно на підставі укладеного Трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).
Згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Статтею 233 КЗпП України, частина 2, встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відтак судом встановлено, що особа_1, позивачу у справі, при звільненні не виплачено відповідачем нараховану заробітну плату за період з січня 2019 року до червня 2019 року включно у сумі 25 988 грн.
Зазначені обставини відповідачем не спростовані (відзиву на позов останнім не подано) і суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.
Вирішуючи питання щодо розміру невиплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню, суд враховує наступне.
Відповідно до положень п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заробітної плати, а тому, суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 430 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення допускає негайне його виконання у частині стягнення всієї суми боргу при присудженні працівникові зокрема, виплати заробітної плати.
За таких обставин, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення щодо всієї суми боргу по нарахованій та невиплаченій заробітній платі особа_1.
Керуючись статтями 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265, 280 — 282, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 97, 115, 116 КЗпП України, суд, —
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма» про стягнення заробітної плати задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма» (код єдрпоу 30600896, місцезнаходження: вул. [Д.] 14 Б, офіс 9, м. Київ) на користь особа_1, інформація_1, ІПН номер_1, нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з січня 2019 року до червня 2019 року, включно, у розмірі 25 988 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма» на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду в частині стягнення всієї суми боргу по виплаті заробітної плати допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Головуючий О. М. Коцюба