АТ "ЗАВОД "МАЯК": невыплата зарплаты

06.03.2020 Справа № 756/14277/19

Унікальний № 756/14277/19
Провадження № 2/756/2274/20

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2020 суддя Оболонського районного суду міста Києва [Я.] Н.О., розглянувши у в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
в с т а н о в и в:
Позивач у жовтні 2019 звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами до відповідача АТ «завод МАЯК» та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 21826 грн.76 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.10.2018 року по день винесення рішення, виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 232, 77 грн. , з подальшим зменшенням цієї суми на суму податків та обов`язкових платежів.
У обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 03.10.2018 року він був звільнений з роботи у АТ «завод МАЯК» за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за ст. 38 КЗпП України. Проте грошових розрахунків АТ «завод МАЯК» з позивачем не провів.
На час звільнення позивача заборгованість товариства по заробітної платі складала 21826 грн.76 грн, проте її так і не було виплачено, у зв`язку з чим позивач просить додатково стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.10.2018 року по день винесення рішення.
Ухвалою суду 29.10.2019 року за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження.
05.02.2020 року відповідач через свого представника надав відзив, у якому визнавав позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 21826 грн.76 коп.
Стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні заперечував з посиланням на те, що на виконання у Оболонському районному відділі ВДВС ГТУЮ у м.Києві перебуває зведене виконавче провадження 56260526 внаслідок чого було накладено арешт на банківські рахунки відповідача. На банківські рахунки відповідача було накладено арешт, внаслідко чого відповідач в день звільнення не мав можливості провести розрахунок з позивачем , оскільки не є розпорядником коштів, а виплата заборгованості із заробітної плати , можлива винятково в примусовому порядку , що підтверджується платіжними дорученнями.
В зв`язку з чим вважає, що відсутня вина відповідача у порушення строків виплати заробітної плати, а тому відсутні підстави для застосування ч.1 ст.117 КЗпП. Просили суд задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 21826 грн.76 коп. без подальшого здійснення відрахувань з цієї суми податків та обов`язкових платежів. Відмовити в задоволенні позовних вимог особа_1 про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки у виплаті заробітної плати.
Згідно з ч. 1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
За таких обставин суд розглянув справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач особа_1 з 24.03.2005 по 02.10.2018 працював на посаді водія автотранспортних засобів. (а.с.6)
03.10.2018 року позивача було звільнено з роботи у АТ «завод МАЯК» за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію(а.с.8).
Відповідно до довідки АТ «завод МАЯК» № 895 від 21.08.2019 заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем складає 21 826 грн. 76 коп.(а.с.7) Розмір заборгованості по заробітній платі відповідачем не оспорювався.
Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги особа_1 до АТ «завод МАЯК» у частині стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 21826 грн.76 коп. необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Середньоденна та середньогодинна заробітна плата позивача визначається на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 за два повні останні місяці роботи позивача.
З урахуванням відпрацьованих днів та годин за два останні місяці середньоденна заробітна плата позивача становить 232 грн.77 коп.(а.с.12), про що не заперечувалося відповідачем та вказаний розмір відобразив і сам позивач у своєму позові.
Слід зазначити, що відповідач просив відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з підстав відсутності вини підприємства та арештованими державним виконавцем рахунками, однак з постанови від 24.11.2017 р. убачається, що арешт коштів має місце за певними виключеннями.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки "класичне" право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
З огляду на указані положення закону та установлені обставини справи, суд критично відноситься до заперечення представником АТ «Завод «Маяк» стосовно відсутності вини у невиплаті позивачеві заробітної плати у день звільнення, оскільки товариством не було вжито заходів для створення умов належного та своєчасного проведення розрахунку з працівниками, а саме відкриття банківського рахунку зі спеціальним режимом використання, а саме для виплати заробітної плати, що унеможливлювало б накладення арешту на такий розрахунковий рахунок.
Таким чином, суд приходить до висновку, що не проведення своєчасного розрахунку з позивачем є порушенням статей 47 та 116 Кодексу, тому з відповідача має бути стягнутий середній заробіток за весь час затримки розрахунку належних до сплати сум по день постановлення рішення.
Згідно довідки АТ «Завод «Маяк» від 21.08.2019 року за № 894/700 відповідно до Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 розмір середньомісячної заробітної плати становив 2793 грн. 20 коп., а середньоденної - 232, 77 грн. (а.с.12)
Таким чином, час затримки розрахунку з позивачем становить 356 дні, а тому на його користь підлягає стягненню середній заробіток у розмірі 82 866 грн.12 коп. (356 х 232, 77), з яких підлягають вирахуванню обов`язкові платежі до бюджету.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач при звільнені до суду з цим позовом звільнений від оплати судового збору, то згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судові судовий збір у сумі 1 046 грн.93 коп.
На підставі викладеного, ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:
Позов - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 ; місце реєстрації: адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 21826 грн. 76 коп. без подальшого утримання податків та обов`язкових платежів; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.10. 2018 року по 06 березня 2020 року у розмірі 82866 грн.12 коп. з відрахуванням обов`язкових платежів до державного бюджету.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) на користь держави судовий збір в розмірі 1 046 грн.93 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 06. 03.2020 року.
Суддя [Я.] Н.О.