АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

233 № 233/8147/19

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

27 января 2020 г.. Константиновка

Арбитражный суд в составе: председательствующего судьи [К.] А. В., с участием секретаря судебного заседания [Ф.] А. А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Константиновка в порядке упрощенного искового производства сообщению участников гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании начисленной, но навыплаченной заработной платы,

В С Т А Н О В И Л:

26.11.2019 особа_1 обратился в суд с иском к АО «Украинская железная дорога», в котором просит взыскать с ответчика в его пользу начисленную, но не выплаченную ему заработную плату за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в сумме 14824, 93 грн.
В обоснование заявленных исковых требований истец сослался на то, что он с 14 июля 2016 по 17 июля 2017 работал в должности слесаря ​​- ремонтника производственного подразделения «Дебальцевскийпассажирское локомотивное депо »структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала« Донецкая железная дорога »публичного акционерного общества« Украинская железная дорога ».
В настоящее время Открытое акционерное общество «Украинская железная дорога» на основании постановления КМУ от 31.10.2018 № 938 переименован в Акционерное общество «Украинская железная дорога».
С марта 2017 работодатель прекратил выплачивать ему заработную плату, хотя и продолжал ее начислять.
По состоянию на 17 июля 2017 размер начисленной, но не выплаченной заработной платы за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 составляет 18566, 44 грн (за вычетом налогов и других обязательных платежей к выплате принадлежит 14824, 93 грн), что подтверждается расчетными листками за март - июль 2017 года, которые выдавались по месту его работы.
Получить от ответчика надлежащим образом заверенную справку о размере начисленной, но не выплаченной ему заработной платы за период с 1 мартаезня 2017 по 17 июля 2017 он не может. Первичные документы для начисления заработной платы находятся в региональном филиале «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» (ул. Привокзальная м. Лиман Донецкой области), куда они были сданы им лично в октябре 2017 года.
Добровольно оплатить задолженность по заработной плате ответчик отказывается.
3 января 2020 в суд поступил отзыв ответчика (представитель ответчика особа_2) на исковое заявление особа_1.
постановлением Костянтинивського горрайонного суда Донецкой области от 08.01.2020 отзыв АО «Украинская железная дорога» на исковое заявление особа_1 как таковой, не отвечал требованиям ст. 178 ГПК Украины, оставлено без движения, ответчику предоставлен срок на устранение недостатков пять дней со дня получения решения (а.с.50).
Копию постановления Константиновского горрайонного суда Донецкой области от 08.01.2020 ответчик получил 17 января 2020, о чем свидетельствует уведомление о вручении почтового отправления.
В определенный судом строк, ответчиком недостатки отзыва устранены ни были.
При таких обстоятельствах, суд считает отзыв ответчика на исковое заявление особа_1 неподанным и решает дело по имеющимся материалами.
Истец особа_1, будучи надлежащим образом уведомленным о времени и месте рассмотрения дела путем публикации на официальном сайте суда объявления о вызове, в судебное заседание не явился, предоставив суду заявление о рассмотрении дела в его отсутствие.
Представитель ответчика АО «Украинская железная дорога», будучи надлежащим образом повидомленим о дате, времени и месте рассмотрения дела, в судебное заседание не явился, причины неявки не сообщил.
Судом на основании части второй статьи 247 ГПК Украины, в связи с неявкой в ​​судебное заседание всех участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Исследовав все обстоятельства по делу и проверив их доказательствами, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что особа_1 с 14 липня 2016 по 17 июля 2017 находился в трудовых правоотношениях с производственным подразделением «Дебальцевское пассажирское локомотивное депо» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала Донецкая железная дорога »публичного акционерного общества« Украинская железная дорога », где работал в должности слесаря-ремонтника. Приказом № 9448 / ДН-ос от 10.07.2017 года освобожден от 17.07.2017 в связи с сокращением штата на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины с выплатой компенсции за неиспользованный отпуск и выплатой единовременной денежной помощи в размере одного среднемесячного заработка (копия трудовой книжки с соответствующими записями на л.д. 14-21, копия приказа о прекращении Трудового договора № 9448 / ДН-ос от 10.07.2017 - А.С .5).
Статьей 43 Конституции Украины гарантированный законом защите права на своевременное получение вознаграждения за труд.
По предписаниям ч.1 ст.115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коколлективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со статьей 110 КЗЧП Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. Указанная норма права корреспондируется с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью этой статьи установлено обязанность работодавця обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ч. 1 ст. 44 КЗоТ Украины, при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в пункте 6 статьи 36 и пунктах 1, 2 и 6 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Частью 1 статьи 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все не использованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы А I группы.
В соответствии со ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод (далее - Конвенция) каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общеими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (далее - ЕСПЧ) (дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.д. ) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание» / «правомерное ожидание» (legitimate expectation) по эффективному осуснення права собственности.
ЕСПЧ неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола №1 Конвенции также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то отметьЭнни суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Согласно ч.3 ст.11 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
По частям 1, 5 и 6 ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме випадкив, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно статье 79 ГПК Украины, достоверны доказательства, на основании которых можно установить действительные обстоятельства дела.
Согласно ст. 80 ГПК Украины, достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания. Вопрос о достаточности доказательств для установления обстоятельств, имеюво значение для дела, суд решает в соответствии со своим внутренним убеждением.
С добавленных к иску табуляграмм, выданных ответчиком во исполнение ст. 100 КЗоТ Украины (а.с.6-8), усматривается, что истцу особа_1:
По марте 2017 всего начислено 3493, 14 грн, сумма к выплате 2778, 22 грн.
По апреля 2017 всего нараховано1989, 05 грн, сумма к выплате 1581, 65 грн.
По мая 2017 всего начислено 2080, 64 грн, сумма к выплате 1654, 49 грн.
По июне 2017 всего начислено 0, 00грн, сумма к выплате 0, 00 грн.
По июле 2017 всего начислено 11003, 61 грн, в т.ч. компенсация за неиспользованный отпуск 5631, 40 грн, помощь при сокращении 5068, 16 грн, сумма к выплате 8800, 57 грн.
Общий размер начисленной заработной платы за период с марта 2017 по июль 2017 и компенсационных выплат составил 18566, 44 грн, к выплате 14814, 93 грн.
Сведения, указанные в табуляграммах за июль 2017 (а.с.8) согласуются с приказом об увольнении истца (а.с.5), которым передбачено начисления компенсации на неиспользованный отпуск и выплатой единовременной денежной помощи в размере одного среднемесячного заработка, соответствует требованиям ч.1 ст.44, ч.1 ст. 83 КЗоТ Украины.
Ответчиком сведения о начислении истцу заработной платы и других выплат, причитающихся ему при увольнении в размере 18566, 44 грн не опровергнуты и суду не предоставлены доказательства, что такие сведения являются недостоверными.
Поэтому суд считает установленным тот факт, что при увольнении особа_1 принадлежала к оплатезаработная плата за период с марта 2017 по июль 2017 года и компенсационные выплаты в размере 18566, 44 грн (за вычетом налогов и других обязательных платежей к выплате принадлежит 14814, 93 грн).
Факт невыплаты истцу спорной задолженности ответчиком опровергнут.
При таких обстоятельствах, исковые требования подлежат удовлетворению с взысканием с ответчика в пользу истца задолженности по заработной плате без удержания обязательных налогов и сборов в общем размере 18566, 44 грн.
Статьяею 168 Налогового кодекса Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет, а именно: налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса (168.1.1). Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документомм. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет (168.1.2.).
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию.
Поскольку взимания и уплата прибуткового налога с граждан (налога на доходы физических лиц) являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Принимая во внимание наведении положения законодательства и несмотря на то, что предметом иска особа_1 является заработная плата за март-июль 2017 года, суд считает, что не является выходом за пределы заявленных исковых требований удовлетворении иска и взыскании с соотвидача в пользу истца задолженности по заработной плате за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 18566, 44 грн без учета налога и других обязательных платежей, поскольку именно эта сумма подлежит налогообложению во время ее выплаты и указана в представленных в подтверждение заявленных исковых требований табуляграммах.
Учитывая изложенное, суд считает, что иск следует удовлетворить в полном объеме.
Согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины, необходимо допустить немедленное выполненния решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
В связи с тем, что в соответствии с п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора, с ответчика по ч.6 ст.141 ГПК Украины подлежит взысканию судебный сбор в пользу специального фонда Государственного бюджета Украины в размере 768, 40 грн, исходя из следующего:
Согласно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закона Украины «О судебном сборе», за подачу в судфизическим лицом или физическим лицом-предпринимателем искового заявления имущественного характера судебный сбор взимается в размере 1 процента цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
С 1 января 2019 прожиточный минимум на одно трудоспособное лицо установлен Законом Украины «О Государственном бюджете Украины на 2019» в расчете на месяц в размере 1921, 00 грн.
Следовательно, при подаче иска судебный сбир в части взыскания задолженности по заработной плате составлял 768, 40 грн (1921, 00 грн х 0, 4), поэтому с ответчика в доход государства надлежит взыскать судебный сбор в сумме 768, 40 грн.
Руководствуясь ст.ст. 141, 263-265 ГПК Украины, суд

Р Е Ш И Л:

Исковые требования особа_1 (рнокпп номер_1, адрес: адрес_1) к акционерного общества «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815, адрес:. Киев, ул. Тверская, д.5) о взыскании начисленной, но на выплаченной заработной платы удовлетворитью.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 (рнокпп номер_1) задолженность по заработной плате без учета налога и других обязательных платежей за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 в общем размере 18 566 (восемнадцать тысяч пятьсот шестьдесят шесть) рублей 44 коп.
Допустить немедленное исполнение решения суда в пределах суммы платежа за один месяц.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» судебный сбор в размере 768 (семьсот шестьдесят восемь) рублей 40 коп. на счет для зачисления в государственный бюджет поступлений по коду Получатель средств: ГУК в Киеве / Киев / 22030106; Код получателя (код егрпоу): 37993783; Банк получателя: Казначейство Украины (ЕАП) Счет получателя: ua908999980313111256000026001; Код классификации доходов бюджета: 22030106.
Полный текст судебного решения составлен 27 января 2020.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками справи, если апелляционная жалоба не была подана.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд через Арбитражный суд Донецкой области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную часть судебного решения указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.

судья:А. В. [К.]


ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

233 № 233/8147/19

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

27 січня 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання [Ф] А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але на виплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

26.11.2019 особа_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Українська залізниця», в якому просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену йому заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 14824, 93 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що він з 14 липня 2016 року по 17 липня 2017 року працював на посаді слюсаря – ремонтника виробничого підрозділу «Дебальцівське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
На теперішній час Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на підставі постанови КМУ від 31.10.2018 № 938 перейменоване в Акціонерне товариство «Українська залізниця».
З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати йому заробітну плату, хоча і продовжував її нараховувати.
Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року становить 18566, 44 грн (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів до виплати належить 14824, 93 грн), що підтверджується розрахунковими листками за березень - липень 2017 року, які видавалися за місцем його роботи.
Отримати від відповідача належним чином засвідчену довідку про розмір нарахованої, але не виплаченої йому заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року він не може. Первинні документи для нарахування заробітної плати знаходяться у регіональній філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (вул. Привокзальна м. Лиман Донецької області), куди вони були здані ним особисто в жовтні 2017 року.
Добровільно сплатити заборгованість по заробітній платі відповідач відмовляється.
03 січня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача (представник відповідача особа_2 ) на позовну заяву особа_1 .
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.01.2020 відзив АТ «Українська залізниця» на позовну заяву особа_1 як такий, що не відповідав вимогам ст. 178 ЦПК України, залишено без руху, відповідачу надано строк на усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали (а.с.50).
Копію ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.01.2020 відповідач отримав 17 січня 2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
У визначений судом строк, відповідачем недоліки відзиву усунуті не були.
За таких обставин, суд вважає відзив відповідача на позовну заяву особа_1 неподаним та вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач особа_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом публікації на офіційному сайті суду оголошення про виклик, у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача АТ «Українська залізниця», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що особа_1 з 14 липня 2016 року по 17 липня 2017 року перебував у трудових правовідносинах з виробничим підрозділом «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», де працював на посаді слюсаря-ремонтника. Наказом № 9448/дн-ос від 10.07.2017 року звільнений з 17.07.2017 у зв`язку із скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористану відпустку та виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку (копія трудової книжки з відповідними записами на а.с. 14-21, копія наказу про припинення Трудового договору № 9448/дн-ос від 10.07.2017 – а.с.5).
Статтею 43 Конституції України гарантований законом захист права на своєчасне одержання винагороди за працю.
За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 44 КЗпП України, при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ч.3 ст.11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За частинами 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй [censored] дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З доданих до позову табуляграм, виданих відповідачем на виконання ст. 100 КЗпП України (а.с.6-8), убачається, що позивачу особа_1 :
За березень 2017 року всього нараховано 3493, 14 грн, сума до виплати 2778, 22 грн.
За квітень 2017 року всього нараховано1989, 05 грн, сума до виплати 1581, 65 грн.
За травень 2017 року всього нараховано 2080, 64 грн, сума до виплати 1654, 49 грн.
За червень 2017 року всього нараховано 0, 00 грн, сума до виплати 0, 00 грн.
За липень 2017 року всього нараховано 11003, 61 грн, в т.ч. компенсація за невикористану відпустку 5631, 40 грн, допомога при скороченні 5068, 16 грн, сума до виплати 8800, 57 грн.
Загальний розмір нарахованої заробітної плати за період з березня 2017 по липень 2017 року та компенсаційних виплат склав 18566, 44 грн, до виплати 14814, 93 грн.
Відомості, зазначені у табуляграмі за липень 2017 року (а.с.8) узгоджуються із наказом про звільнення позивача (а.с.5), яким передбачено нарахування компенсації на невикористану відпустку та виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку, що відповідає вимогам ч.1 ст.44, ч.1 ст. 83 КЗпП України.
Відповідачем відомості щодо нарахування позивачу заробітної плати та інших виплат, належних йому при звільненні у розмірі 18566, 44 грн не спростовані та суду не надані докази, що такі відомості є недостовірними.
Тож, суд вважає встановленим той факт, що при звільненні особа_1 належала до сплати заробітна плата за період з березня 2017 року по липень 2017 року та компенсаційні виплати у розмірі 18566, 44 грн (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів до виплати належить 14814, 93 грн).
Факт невиплати позивачу спірної заборгованості відповідачем не спростований.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню із стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати без утримання обов`язкових податків та зборів у загальному розмірі 18566, 44 грн.
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, а саме: податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (168.1.1). Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (168.1.2.).
Згідно з абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Приймаючи до уваги наведенні положення законодавства та зважаючи на те, що предметом позову особа_1 є заробітна плата за березень-липень 2017 року, суд вважає, що не є виходом за межі заявлених позовних вимог задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період часу з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 18566, 44 грн без урахування податку та інших обов`язкових платежів, оскільки саме ця сума підлягає оподаткуванню під час її виплати та зазначена в поданих на підтвердження заявлених позовних вимог табуляграмах.
З огляду на наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
У зв`язку з тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч.6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 768, 40 грн, виходячи з такого:
Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» в розрахунку на місяць у розмірі 1921, 00 грн.
Отже, при поданні позову судовий збір в частині стягнення заборгованості по заробітній платі складав 768, 40 грн (1921, 00 грн х 0, 4), тому з відповідача в доход держави належить стягнути судовий збір в сумі 768, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги особа_1 (рнокпп номер_1 , адреса: адреса_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815, адреса: м. Київ, вул. Тверська, буд.5) про стягнення нарахованої, але на виплаченої заробітної плати задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 (рнокпп номер_1 ) заборгованість із заробітної плати без урахування податку та інших обов`язкових платежів за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у загальному розмірі 18566 (вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість) грн 44 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. на рахунок для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код єдрпоу): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);Рахунок отримувача: ua908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Повний текст судового рішення складено 27 січня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: О. В. Каліуш