ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ": невыплата зарплаты

Судья [П.] В.А.
Дело № 644/9687/20
Производство № 2/644/604/21
10.02.2021


решение
именем украины
10 февраля 2021 г.. Харькова Орджоникидзевский районный суд. В составе:
судьи - [П.] В.А.,
с участием секретаря судебного заседания - [Д.] К.С.,
рассмотрев в открытом судебном заседании. гражданское дело по иском особа_1 в Государственное предприятие «Завод« Электротяжмаш »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за все время задержки расчета, -
в с т а н о в и л:
особа_1 обратилась в суд с вышеуказанным иском.
Исковые требования обоснованы тем, что особа_1 с 05.02.2013 по 29.10.2020 находилась в трудовых отношениях с ответчиком; 29.10.2020 на основании ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины была уволена по собственному желанию (приказ № 565 от 29.10.2020). На момент ее освобождения едповидач не осуществил с истцом окончательный расчет по заработной плате, который согласно лицевому счету по начислению заработной платы за октябрь 2020 по отделу технического контроля подразделения № 208 табельный номер 14031 задолженность составляет 41 630 грн. 22 коп. Поскольку выплата задолженности по заработной плате не выплачена, истец также просит взыскать средний заработок за все время задержки расчета.
Определением суда от 15 декабря 2020 дело назначено к рассмотрению за правиламы упрощенного искового производства с вызовом сторон.
В судебное заседание истец не появилась, через канцелярию суда подала заявление о проведении судебного разбирательства без ее участия отметила, что отзыв получила, с ним ознакомлена, не возражает против указанных в нем расчетов как по задолженности по заработной плате и дней и расчета среднего заработка. Просит удовлетворить ее исковые требования и взыскать задолженность по заработной плате, среднего заработка за все время задержки расчета учитывая дни, указанные в отзыве.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о времени и месте судебного заседаний извещен надлежащим образом путем направления судебной повестки-сообщения о вызове в судебное заседание по месту нахождения юридического лица. Через канцелярию суда поступил отзыв на исковое заявление, в тексте которого усматривается, что ответчик не возражает против наличия задолженности предприятия перед особа_1 в момент его освобождения согласно изложенному в отзыви; к отзыву предоставил справку о задолженности и справку о расчетном периоде для оплаты периода по среднему заработку. Также отметил, что при начислении среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы просит учесть график работы ответчика, о чем предоставил копии приказов о неполный рабочий день на предприятии.
Исследовав письменные доказательства, содержащиеся в материалах дела, суд считает установленными следующие факты и соответствующие им правоотношения.
Судом установлено, что истецОСОБА_1 находилась в трудовых отношениях с ответчиком в период с 05.04.2012 по 29.10.2020, что подтверждается копией трудовой книжки (а.с.4-5).
На основании Приказа № 565 от 29.10.2020 особа_1 уволен по собственному желанию в соответствии с ч. 3 ст.38 КЗоТ Украины, что подтверждается записью из трудовой книжки (а.с.4-5).
В соответствии с требованиями статьи 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день Освободитения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статьесрок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно Справки ГП «Завод« Электротяжмаш »№ 245/1137 от 23.12.2020, добавленной ответчиком к отзыву, особа_1 работала в ГП« Завод «Электротяжмаш» и занимала должность: контроллера сборки электрических машин, аппаратов и приборов 6 разряда; ее среднедневная заработная плата составляет 435 грн. 28 коп .; задолженность по заработной плате составляет 41 630 грн. 22 коп., А именно: за август - 2807 грн. 73 коп., За сентябрь - 7759 грн. 04 коп., За октябрь - 31063 грн. 45 коп. (В том числе выходное пособие и компенсация за неиспользованный отпуск), суд считает, что исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате подлежат удовлетворению.
Решая исковые требования в части взыскания среднего заработка за все время задержки расчета суд отмечает следующее.
Статьей 117 КЗоТ Украины установлено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящегов Кодекс, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки визначае орган, который выносит решение по существу спора. Доводы ответчика относительно учета периода для расчета с учетом установленного приказом неполной рабочей недели, судом принимается во внимание.
Поскольку, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе, - на следующий день после пред`явлення ним работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведении его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины . Вина владельца не исключается при отсутствии денег на расчетном счете, финансовых трудностях предприятия и тому подобное.
Пленум Верховного Суда Украины в п. 20 Постановления «О практике применения судамизаконодательства об оплате труда »от 24.12.99 года N 13 постановил, что суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Тяжелое материальное положение, отсутствие финансово-хозяйственной деятельности или средств у работодателя не освобождают работодателя от ответственности, предусмотренной статьей 117КЗоТ Украины.
Аналогичный правовой вывод указанный в постановлении Верховного Суда от 10 мая 2018 по делу №337 / 6455/15-ц, производства № 61-3683св18.
Согласно предоставленной ответчиком справки среднедневная заработная плата истца составляет 435, 28 гривны, при этом, истец не возражала против рассчитанного ответчиком размера, поскольку он произведен в соответствии с Постановлением КМУ №100 от 08.02.1995 года,
В данном случае, период задержки в проведении расчета составляет период с30.10.2020, на следующий день с момента увольнения, и по день принятия судебного решения - 10.02.2020, а именно октября 2020 -2, ноябрь 2020 -21, декабрь 2020 -22, январь 2021- 19 февраля 2021 - 7, а всего 71 дней. То есть, средний заработок за время задержки расчета на момент рассмотрения дела составляет 71 дней х 435, 28 гривны = 30 904, 88 гривен. Суд считает, что требования истца в части взыскания среднего заработка подлежат удовлетворению, поскольку каких-либо доказательств уплаты задолженности истцу на день рассмотрение дела суду не предоставлено, не было приведено ответчиком доводов относительно оснований нарушение сроков выплаты задолженности ..
Согласно ч. 1 ст. 67 Конституции Украины, каждый обязан платить налоги и сборы в порядке и размерах, установленных законом. Нормами п. 171.1 ст. 171 и 14.1.180 ст. 14 Налогового кодекса Украины и ст. 7 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование урегулирован порядок удержания налогов с любых выплат в пользу граждан Украины, и суды не являются субъектами, уполномоченными предоставлять толкования требований действующего законодательства.
Поскольку суд не является налоговым агентом, поэтому обязанность отчислить указанные налоги и сборы закон возлагает на работодателя.
Согласно письму ДФС от 09.06.2016 года № 12817/6 / 99-99-13-02-03-15 поскольку выплата дохода в виде суммы средней заработной платы, начисленной на основании решения суда за время задержки расчета при увольнении работника, осуществляется уволенномуработнику и не связана с отношениями Трудового найма, то такой доход облагается налоговым агентом как прочие доходы налогом на доходы физических лиц по ставке 18 проц. и военным сбором - 1, 5 процента в месяце его фактического начисления.
Кроме того, лица, имеющие статус налоговых агентов, обязаны подавать в сроки, установленные Кодексом налоговый расчет сумм дохода, начисленного (уплаченного) в пользу налогоплательщиков, а также суммы удержанного с них налога в контролирующийоргана (п «б» п. 176.2 ст.176 Кодекса).
Суд разъясняет, что в случае удовлетворения исковых требований о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении суммы, суд определяет к взысканию с работодателя в пользу работника как средний заработок за время задержки расчета при увольнении ведется без вычитания сумм налогов и сборов. Налоги и сборы с суммы среднего заработка за время задержки расчета при увольнении присужденной по решению суда, подлежат начисленийню работодателем при исполнении соответствующего судебного решения и соответственно, вычету из суммы среднего заработка за время задержки расчета при увольнении при выплате работнику, в результате чего выплачена работнику на основании судебного решения сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении уменьшается на сумму налогов и сборов.
В соответствии с требованиями ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Учитывая, что позивач освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», а исковые требования удовлетворены, то с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 908, 00 грн. по требованию о взыскании задолженности по заработной плате.
Кроме того, истцом было уплачено 840, 80 грн. судебного сбора за требование о взыскании среднего заработка.
Указанная сумма уплаченного судебного сбора также подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
на осное изложенного, руководствуясь ст. ст.13, 81, 141, 161, 263- 265, 268 ГПК Украины, суд,
принял:
Исковые требования особа_1 в Государственное предприятие «Завод« Электротяжмаш »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за все время задержки расчета - удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Завод« Электротяжмаш »(код егрпоу 00213121, место нахождения: пр. Московский, 299, г.. Харьков) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1, место регистрации: адрес_1) поборгованисть по заработной плате в размере 41 630 (сорок одна тысяча шестьсот тридцать) рублей 22 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия «Завод« Электротяжмаш »(код егрпоу 00213121, место нахождения: пр. Московский, 299, г.. Харьков) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1, место регистрации: адрес_1) средний заработок за все время задержки расчета при увольнении , начиная с 30.10.2020 года по 10.02.2020 года в размере - 30 904 (тридцать тысяч девятьсот четыре) грн., 88 коп.
Выплату задолженности и среднего заработка провести за вычетом налогов и сборов.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания с ГП «Завод« Электротяжмаш »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в пределах суммы платежа за один месяц.
Взыскать с Государственного предприятия «Завод« Электротяжмаш »(код егрпоу 00213121, место нахождения: пр. Московский, 299, г.. Харьков) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1, место регистрации: адреса_1) расходы по уплате судебного сбора в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Взыскать с Государственного предприятия «Завод« Электротяжмаш »(код егрпоу 00213121, место нахождения: пр. Московский, 299, г.. Харьков) в пользу государства судебный сбор в размере 908 грн. 00 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. Апелляционную жалобу на решение суда может быть подано в Харьковский апелляциййного суда в течение тридцати дней со дня его провозглашения путем подачи апелляционной жалобы непосредственно в Харьковский апелляционный суд или через Орджоникидзевский районный суд г.Харькова.
Вступительную и резолютивную части решения составлен 10.02.2021. Полный текст решения составлен 15.02.2021.

Судья [П.] В.А.


ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Суддя [П.] В. О.
Справа № 644/9687/20
Провадження № 2/644/604/21
10.02.2021


рішення
іменем україни
10 лютого 2021 року м. Харкова Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Дашкової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, -
в с т а н о в и в :
особа_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що особа_1 з 05.02.2013 по 29.10.2020 перебувала у трудових відносинах з відповідачем; 29.10.2020 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України була звільнена за власним бажанням (наказ № 565 від 29.10.2020). На момент її звільнення відповідач не здійснив з позивачем остаточний розрахунок по заробітній платі, який згідно з особовим рахунком по нарахуванню заробітної плати за жовтень 2020 року по відділу технічного контролю підрозділу № 208 табельний номер 14031 заборгованість складає 41 630 грн. 22 коп. Оскільки виплата заборгованості по заробітній платі не виплачена, позивач також просить стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку.
Ухвалою суду від 15 грудня 2020 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач не з`явилась, через канцелярію суду подала заяву про проведення судового розгляду справи без її участі Зазначила, що відзив отримала, з ним ознайомлена, не заперечує щодо вказаних в ньому розрахунків як по заборгованості по заробітній платі та днів і розрахунку середнього заробітку. Просить задовольнити її позовні вимоги та стягнути заборгованість по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку враховуючи дні, зазначені у відзиві.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки-повідомлення про виклик у судове засідання за місцем знаходження юридичної особи. Через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, з тексту якого вбачається, що відповідач не заперечує щодо наявності заборгованості підприємства перед особа_1 на час її звільнення згідно викладеного у відзиві; до відзиву надав довідку про заборгованість та довідку про розрахунковий період для оплати періоду за середнім заробітком. Також зазначив, що при нарахуванні середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати просить врахувати графік роботи відповідача, про що надав копії наказів про неповний робочий день на підприємстві.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач особа_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем протягом періоду з 05.04.2012 по 29.10.2020, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.4-5).
На підставі Наказу № 565 від 29.10.2020 особа_1 звільнена за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст.38 КЗпП України, що підтверджується записом із трудової книжки (а.с.4-5).
Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно Довідки ДП «Завод «Електроважмаш» № 245/1137 від 23.12.2020, доданої відповідачем до відзиву, особа_1 працювала в ДП «завод «Електроважмаш» та займала посаду: контролера складання електричних машин, апаратів та приладів 6 розряду; її середньоденна заробітна плата складає 435 грн. 28 коп.; заборгованість по заробітній платі складає 41 630 грн. 22 коп., а саме: за серпень – 2 807 грн. 73 коп., за вересень – 7 759 грн. 04 коп., за жовтень – 31 063 грн. 45 коп.(в тому числі вихідна допомога та компенсація за невикористану відпустку) , тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню .
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку суд зазначає наступне.
Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Доводи відповідача щодо врахування періоду для розрахунку з урахуванням встановленого наказом неповного робочого тижня, судом не приймається до уваги.
Оскільки, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Вина власника не виключається при відсутності грошей на розрахунковому рахунку, фінансових труднощах підприємства тощо.
Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 року N 13 постановив, що суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Скрутне матеріальне становище, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не звільняють роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
Аналогічний правовий висновок зазначений в Постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №337/6455/15-ц, провадження № 61-3683св18.
Відповідно до наданої відповідачем довідки середньоденна заробітна плата позивача складає 435, 28 гривні, при цьому , позивач не заперечувала проти обрахованого відповідачем розміру, оскільки він проведений у відповідності до Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року,
В даному випадку, період затримки в проведенні розрахунку складає період з 30.10.2020, наступного дня з моменту звільнення, та по день ухвалення судового рішення - 10.02.2020, а саме жовтень 2020 -2, листопад 2020 -21, грудень 2020 -22, січень 2021- 19, лютий 2021 – 7, а всього 71 днів. Тобто, середній заробіток за час затримки розрахунку на момент розгляду справи складає 71 днів х 435, 28 гривні = 30 904, 88 гривень. Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку підлягають задоволенню, оскільки будь-яких доказів сплати заборгованості позивачу на день розгляд справи суду не надано, не було наведено відповідачем доводів щодо підстав порушення строків виплати заборгованості..
Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Нормами п. 171.1 ст. 171 та 14.1.180 ст. 14 Податкового Кодексу України та ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування врегульовано порядок утримання податків з будь-яких виплат на користь громадян України, і суди не є суб`єктами, уповноваженими надавати тлумачення вимог чинного законодавства.
Оскільки, суд не є податковим агентом, тому обов`язок відрахувати зазначені податки і збори закон покладає на роботодавця.
Відповідно до листа ДФС від 09.06.2016 року № 12817/6/99-99-13-02-03-15 оскільки виплата доходу у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника, здійснюється звільненому працівнику і не пов`язана з відносинами Трудового найму, то такий дохід оподатковується податковим агентом як інші доходи податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором - 1, 5 відсотка у місяці його фактичного нарахування.
Крім того, особи, які мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені Кодексом податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу (п.п. «б» п. 176.2 ст.176 Кодексу).
Суд роз`яснює, що у разі задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки та збори із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зменшується на суму податків і зборів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а позовні вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908, 00 грн. за вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Крім того, позивачем було сплачено 840, 80 грн. судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку.
Вказана сума сплаченого судового збору також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.13, 81, 141, 161, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 до Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» (код єдрпоу 00213121, місце знаходження: пр. Московський, 299, м. Харків) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , місце реєстрації: адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 41 630 (сорок одна тисяча шістсот тридцять) гривень 22 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» (код єдрпоу 00213121, місце знаходження: пр. Московський, 299, м. Харків) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , місце реєстрації: адреса_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 30.10.2020 року по 10.02.2020 року в розмірі – 30 904 (тридцять тисяч дев`ятсот чотири) грн., 88 коп.
Виплату заборгованості та середнього заробітку провести за вирахуванням податків та зборів.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» на користь особа_1 заборгованість з заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» (код єдрпоу 00213121, місце знаходження: пр. Московський, 299, м. Харків) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , місце реєстрації: адреса_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» (код єдрпоу 00213121, місце знаходження: пр. Московський, 299, м. Харків) на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 10.02.2021. Повний текст рішення складено 15.02.2021.

Суддя [П.] В.О.