ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ": невыплата зарплаты

Дело № 643/2536/21
Производство № 2/643/2877/21

решение
именем украины

29.06.2021. М. Харьков
Московский районный суд. В составе: председательствующего судьи [Г.] Я.М., рассмотрев в порядке письменного производства по имеющимся в деле материалам гражданского дела по иску лицо_1 в Государственное предприятие «Завод« Электротяжмаш »о взысканиизадолженности по выплате заработной платы, выходного пособия при увольнении, средней заработной платы за время задержки расчета при увольнении, -
в с т а н о в и л:
Истец обратился в суд с иском, в котором просит взыскать с ответчика задолженность по заработной плате в размере 19 162, 64 грн., Невыплаченную выходное пособие при увольнении в размере 54 944, 34 грн., Компенсацию за неиспользованный отпуск в размере 6 644, 64 грн и средний заработокза время задержки окончательного расчета при увольнении из расчета по состоянию на день принятия решения.
В обоснование иска указал, что он состоял в трудовых отношениях с ГП «Завод« Электротяжмаш »начиная с 19.03.2018 г.. По 16.11.2020 г.. С должности был уволен по ч. 3 ст. 38 КЗоТ по собственному желанию. Ответчик на время его увольнения не совершил с ним окончательного расчета по заработной плате, которая составила 19 162, 64 грн., В том числе не выплатил сумму выходного пособия при увольнениии, которая составила 54 944, 34 грн., компенсацию за неиспользованный отпуск в сумме 6 644, 64 грн. В адрес ответчика было направлено адвокатский запрос об истребовании информации о задолженности по заработной плате. Однако до сих пор никакого ответа не последовало.
Ответчик предоставил отзыв на иск, в котором отметил, что выходное пособие и компенсация за неиспользованный отпуск являются составными частями суммы заработной платы (окончательного расчета) при увольнении.
02.03.2021 года на расчетный рачет особа_1 было перечислено часть
задолженности по заработной плате в размере 16 690, 87 грн.
16.03.2021 г.. На расчетный счет особа_1 было перечислено часть
задолженности по заработной плате в размере 17 525, 41 грн.
22.03.2021 г.. На расчетный счет особа_1 было перечислено весь остаток
задолженности по невыплаченной заработной платы в сумме 32547 грн. 18 коп.
Таким образом, согласно справке вих.№245 / 373 от 25.03.2021 г. Задолженность по невыплаченной заработной платы, выходного пособия и компенсации за неиспользованный отпуск ГП "Завод" Электротяжмаш "перед особа_1 отсутствует.
Ответчик также отмечает, что в день освобождения особа_1 было начислено 80 767, 84 грн. заработной платы, в т.ч. выходное пособие при увольнении - 54 944, 34 грн. и компенсация за неиспользованный отпуск - 6 644, 64 грн., но в исковом заявлении истцом ошибочно не было учтено, что с начисленной заработной платы взимаются подоходный налог, военный сбор и профсоюзамие взносы (если
работник является членом профсоюза предприятия).
Итак, по состоянию на день увольнения, сумма задолженности по заработной плате перед истцом после удержания всех необходимых платежей составляла 66 763, 46 грн.
О взыскании среднего заработка за время задержки окончательного расчета при увольнении по день принятия судебного решения ответчик отметил следующее.
Не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в сроки, указанные в статье 116 КЗпГИ Украини является основанием для ответственности, предусмотренной частью первой статьи 117 настоящего Кодекса.
Механизм осуществления соответствующего расчета определены Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 года №100. При этом следует использовать формулу, по которой обсчету подлежит период задержки за рабочие дни с использованием данных о среднем заработке исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана выплата.Дополнительно следует учитывать рекомендации Министерства социальной политики Украины, изложенные в письме от 29.07.2019 № 1133/0 / 206-19 "О расчете нормы продолжительности рабочего времени на 2020 год", что законодательством не установлена ​​единая норма продолжительности рабочего времени в год. Эта норма может быть разной в зависимости от того, какая рабочая неделя установлена ​​на предприятии, в учреждении, организации (пятидневная или шестидневная), какова продолжительность ежедневной работы, когда установлены выходные. В связи с этим напредприятиях, в учреждениях и организациях норма продолжительности рабочего времени в год определяется самостоятельно с соблюдением требований ст. 50-53, 67 и 73 КЗоТ.
Также в постановлении ВСУ по делу № 6-2807не 16 от 01.03.2017 года указано, что при исчислении размера среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета следует использовать формулу, по которой обсчету подлежит период задержки именно за рабочие дни исходя из среднедневного заработка , исчисленного в соответствии с положениями Порядка, если иное не предусмотрено действующим законодательством.
16.11.2020 года особа_1 был освобожден по ч. З ст. 38 КЗоТ Украины. В соответствии со ст. 116 КЗоТ при увольнении работника выплата всех сумм. причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником
требования о расчете.
В соответствии со ст. 117 этого же кодекса, в г.азу невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса; при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
24 июля 2020 и.о. Генерального директора ГП "Завод" Електровжамаш "был подписан приказ №309" Об установлении неполной рабочей недели ", которым с 01.10.2020 года на Дерственном предприятии "Завод" Электротяжмаш "установлен неполный рабочий / неделю с рабочими днями: понедельник, вторник, среда, четверг (прилагается).
Кроме того приказом от 21.10.2020 года №427 на ГП "Завод" Электротяжмаш "установлен режим неполного рабочего времени со следующими рабочими днями в декабря 2020 года: 1, 2, 3, 7.8.9, 10, 14.15, 16, 17, 21.22 .23, 24 и режим неполного рабочего времени со следующими рабочими днями в январе 2021: 18.19, 20, 21, 25, 26, 27, 28.
Также в соответствии с приказом №261-01 / 09 от 26.01.2021 года в связи с предотвращением распространения на территории предприятия острой респираторной болезни COVID-19. вызванной короновирусом SARS-CoV-2 на ГП "Завод" Электротяжмаш "установлено простой работников в феврале 2021 года.
Приказом №261-01 / 61 от 22.02.2021 года продлен простой работников ГП "Завод" Электротяжмаш "в марте 2021 года.
В соответствии с ч 1И статьи 253 ГК Украины, началом отсчета периода просрочки соответствующей суммы денежного обязательства (моментом просрочки), чтосоставляет базу начисления (первый множитель), является день, следующий после определенной (конечной) даты платежа.
Концом отсчета периода просрочки является день, предшествующий дню, в котором произошло погашение / прекращения соответствующего денежного обязательства, поскольку с учетом п. 30.1 ст. 30 Закона Украины "О платежных системах и переводе денежных средств в Украине" моментом исполнения денежного обязательства является дата зачисления средств на счет кредитора или выдачи их ему наличными - то есть день погашения определиа есть срок прекращения соответствующего обязательства в смысле ч. 2 ст. 251 Гражданский кодекс Украины. То есть день фактической уплаты суммы задолженности не включается в период времени, за который осуществляется взыскание.
Итак, учитывая указанного, с учетом разъяснения Минсоцполитики из расчета норм продолжительности рабочего времени на 2020 год (письмо от 29.07.2019 г.), Количество рабочих дней, за которые истцу задержан выплату заработной платы при увольнении за период с 16.11.2020 года (день увольнения) по 22.03.2021 года (день фактического расчета), должна рассчитываться исходя из графика работы предприятия, а именно: за ноябрь 2020 - 8 рабочих дней (за период с 17.11.2020р. По 30.11.2020р. Без учета пятниц - 20, 27, в соответствии с приказом №309 от 24.07.2020 г.) за декабрь 2020 - 15 рабочих дней (за период с 01.12.2020 по 24.12.2020 г., согласно приказу №309 от 24.07.2020 г. без учета пятниц - 4, 11, 18 и за период с 25.12. 2020 по 31.12.2020 г.., в соответствии с приказом№427 от 21.10.2020 г. Без учета - 28, 29, 30, 31) за январь 2021 года- 8 рабочих дней (за период с 01.01.2021 по 15.01.2021 г. в соответствии с приказом №427 от 21.10.2020 г. без учета - 4, 5, 6, 8, 11, 12, 13, 14 , 15 и за период с 18.01.2021 г.. но 31.01.2021 г.., в соответствии с приказом №309 от 24.07.2020 г. без учета пятниц - 22, 29) за февраль 2021 года- 0 рабочих дней (не начисляется в связи с простоем работников согласно приказу №261-01 / 09 от 26.01.2021 г.) по март 2021 года- 0 рабочих дней (не начисляется в связи с простоем работников согласно приказа № 261-01 / 61 от 22.02.2021 г.) Всего: 31 рабочий день.
Согласно справке вых. №245 / 373 от 25.03.2021 г.. Среднедневная заработная плата особа_1 составляет 851 грн. 85 коп.
Таким образом, формула для начисления средней заработной платы за время задержки выплаты заработной платы по день фактического расчета должен выглядеть следующим образом: 851 грн. 85 коп, (среднедневная заработная плита) х 31 рабочий день (количество дней острочки) = 26407 грн. 35 коп.
Ответчик в своем отзыве также просит суд уменьшить размер среднего заработка ссылаясь на то, что ГП "Завод" Электротяжмаш "не получает ни бюджетного финансирования, ни каких-либо дотационных или преференций. В связи с тяжелой экономической ситуацией, которая сложилась не только в области тяжелого машиностроения, но и во всем государстве, предприятием был введен ряд операционных мероприятий, основной целью которых является сохранение рабочих мест, соблюдения социальных гарьАнти работников и своевременного наполнения бюджета государства.
Кроме того, в 2020 году на счета ГП "Завод" Электротяжмаш "уже несколько раз были наложены аресты, что способствовало росту задолженности предприятия перед кредиторами, возникновению задолженности по заработной плане и по уплате социальных взносов в Государственный бюджет.
Таким образом, хозяйственная деятельность предприятия в определенные периоды была практически полностью парализована, что стало причиной задержки выплат работникам.
учитывая фактичне погашения задолженности и непродолжительный период задержки расчета (31 рабочий день), а также объективно над-тяжелое экономическое и политическое положение, а также исходя из принципов разумности, справедливости и соразмерности, ответчик просит суд учесть, что ГП "Завод" Электротяжмаш " на сегодняшний день осуществляет все возможное для восстановления производственной деятельности предприятия.
На основании вышеизложенного, ответчик просит суд уменьшить размер среднего заработка за время задержки выплаты пора платы особа_1 до 10% от общего их размера 26 407, 35 грн. и в случае их взыскания, взыскать в размере 2 640, 74 грн. (26 407, 35 х 10%).
Заявления, ходатайства, другие процессуальные действия по делу (обеспечение доказательств, принятие мер обеспечения иска, приостановление и возобновление производства и т.д.) не применялись.
Суд, изучив материалы дела, исследовав представленные доказательства, установил следующие факты и соответствующие им правоотношения.
особа_1 приказом №45 от 15.03.2018 г.. Был принят на работу вГП «Завод« Электротяжмаш »в цех по обработке деталей на станках с ЧПУ на должность оператора станков с программным управлением 5 разряда с 19.03.2018 г.. И был освобожден от должности по приказу № 620 от 16.11.2020 г. По собственному желанию на основании ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины, о чем свидетельствует копия трудовой книжки. (А.с.9-12)
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, Согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает моможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Гражданам гарантируется защита от незаконного увольнения. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно статье 47 КЗоТ собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку i провести с ним раснок в сроки, указанные в. 116 КЗоТ.
Полный расчет означает выплату работнику: - заработной платы, ему принадлежит (учитывая день увольнения, поскольку он является последним рабочим днем) - денежной компенсации за все неиспользованные дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска, если работник имеет на нее право, - выходного пособия (ст. 44 КЗоТ) в определенных случаях.
Выплата всех сумм от предприятия, учреждения, организации, принадлежащих работнику во время освобождения, производится в день йогв освобождение.
Если работник в день увольнения не работал, то такие суммы должны быть выплачены не позднее от следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммы, надлежащие работнику во время освобождения, владелец или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой этих сумм.
Согласно платежной ведомости от 03.03.2021 г.. особа_1 зачислены часть (25%) окончательного расчета при увольнении на карточный счет в размере 16690, 87 грн.
Согласно платежной ведомости от 16.03.2021 г.. особа_1 зачислены часть (35% от остатка) окончательного расчета при увольнении на карточный счет в размере 17525, 41 грн.
Согласно платежной ведомости от 22.03.2021 г.. особа_1 зачислены часть (остатка) окончательного расчета при увольнении на карточный счет в размере 32547, 18 грн.
Таким образом, ответчик полностью оплатил сумму задолженности по невыплаченной заработной платы после открытия производства по данному делу, что является основаниемй для отказа в удовлетворении указанных требований.
В соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины, при отсутствии спора об их размере, предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения, если работодательне докажет отсутствия в этом своей вины.
Согласно п.3 раздела 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ №100 от 08.02.1995 года, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Пунктом 8 раздела 4 Порядка предусмотрено, что начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного заработка на число рабочих дней, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие дни на число отработанных рабочих дней, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Учитывая вышеизложенное, суд приходит к выводу, что требование истца о взысканиия среднего заработка за задержку расчета при увольнении подлежит удовлетворению, согласно предоставленного ответчиком расчета.
Согласно справке ГП «Завод« Электротяжмаш »исх. №245 / 373 от 25.03.2021 г.. Среднедневная заработная плата особа_1 составляет 851 грн. 85 коп.
Таким образом, формула для начисления средней заработной платы за время задержки выплаты заработной платы по день фактического расчета должен выглядеть следующим образом: 851 грн. 85 коп, (среднедневная заработная плита) х 31 рабочий день(Количество дней просрочки) = 26407 грн. 35 коп.
В соответствии со ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
С учетом того, что при увольнении с истцом был проведен окончательный расчет всех причитающихся ему сумм и был проведен после открытия производства по делу, суд считаетнеобходимо удовлетворить исковое требование в части взыскания среднего заработка в полном объеме, при этом считает, что доводы ответчика о необходимости уменьшения этой суммы до 2640 грн. 74 коп. являются необоснованными и достаточными и надлежащими доказательствами не подтверждены.
В соответствии со ст. 141 ГПК Украины с ответчика надлежит взыскать в пользу государства судебные издержки от уплаты которых истец освобожден пропорционально удовлетворенных требований.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 264-265 ГПК Украины, суд -

Р Е Ш И Л:
Иск удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Завод« Электротяжмаш »в пользу особа_1 средний заработок за время задержки окончательного расчета при увольнении в размере 26 407, 35 грн.
В другой части исковых требований отказать.
Взыскать с Государственного предприятия «Завод« Электротяжмаш »в доход государства судебные издержки в сумме 908 грн. 00 коп.
Решение суда вступает в законную силу после Закинчення срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней, а на определение суда - в течение пятнадцати дней со дня его (ее) провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения. Участник дела, которому полное решение или постановление суда не были вручены в день его (ее) провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование. Апелляционная жалоба подается непосредственно в суд апелляционной инстанции.
Истец особа_1, информация_1, серия и номер паспорта номер_1, идентификационный код номер_2, адрес регистрации: адрес_1; адрес проживания: адрес_2.
Ответчик: Государственное предприятие «Завод« Электротяжмаш », код егрпоу 00213121, аДресс: 61089, г. Харьков, пр.-т Московский, 299.

Судья Я.М. [Г.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 643/2536/21
Провадження № 2/643/2877/21

рішення
іменем україни

29.06.2021 р. м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Горбунової Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовом особа_1 до Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, вихідної допомоги при звільненні, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати у розмірі 19 162, 64 грн., невиплачену вихідну допомогу при звільненні у розмірі 54 944, 34 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 6 644, 64 грн та середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні із розрахунку станом на день ухвалення рішення.
В обґрунтування позову зазначив, що він перебував у трудових відносинах з ДП «Завод «Електроважмаш» починаючи з 19.03.2018 р. по 16.11.2020 р. З посади його було звільнено за ч. 3 ст. 38 КЗпП за власним бажанням. Відповідач на час його звільнення не здійснив з ним остаточного розрахунку по заробітній платі, яка склала 19 162, 64 грн., в тому числі не виплатив суму вихідної допомоги при звільненні, яка склала 54 944, 34 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 6 644, 64 грн. На адресу відповідача було направлено адвокатський запит про витребування інформації щодо заборгованості по заробітні платі. Проте до цього часу жодної відповіді не надійшло.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що вихідна допомога та компенсація за невикористану відпустку є складовими частинами суми заробітної плати (остаточного розрахунку) при звільненні.
02.03.2021 року на розрахунковий рахунок особа_1 було перераховано частину
заборгованості із заробітної плати в розмірі 16 690, 87 грн.
16.03.2021 р. на розрахунковий рахунок особа_1 було перераховано частину
заборгованості із заробітної плати в розмірі 17 525, 41 грн.
22.03.2021 р. на розрахунковий рахунок особа_1 було перераховано весь залишок
заборгованості із невиплаченої заробітної плати у сумі 32 547 грн. 18 коп.
Таким чином, відповідно до довідки вих.№245/373 від 25.03.2021 р. заборгованість із невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку ДП "Завод "Електроважмаш" перед особа_1 відсутня.
Відповідач також зазначає, що на день звільнення особа_1 було нараховано 80 767, 84 грн. заробітної плати, в т.ч. вихідна допомога при звільненні - 54 944, 34 грн. та компенсація за невикористану відпустку - 6 644, 64 грн., але у позовній заяві позивачем помилково не було враховано, що із нарахованої заробітної плати стягуються податок з доходів фізичних осіб, військовий збір та профспілкові внески (якщо
працівник є членом профспілки підприємства).
Отже, станом на день звільнення, сума заборгованості із заробітної плати перед позивачем після утримання всіх необхідних платежів складала 66 763, 46 грн.
Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення відповідач зазначив наступне.
Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, зазначені в статті 116 КЗпГІ України, є підставою для відповідальності, передбаченої частиною першою статті 117 цього Кодексу.
Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою КМУ від 08.02.1995 року №100. При цьому слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.
Додатково слід враховувати рекомендації Міністерства соціальної політики України, які викладені у листі від 29.07.2019 № 1133/0/206-19 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік", що законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень встановлено на підприємстві, в установі, організації (п`ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні. У зв`язку з цим на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог ст. 50-53, 67 і 73 КЗпП.
Також в постанові ВСУ у справі № 6-2807не 16 від 01.03.2017 року зазначено, що при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки саме за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку, якщо іншого не передбачено чинним законодавством.
16.11.2020 року особа_1 був звільнений за ч. З ст. 38 КЗпП України. Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум. що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником
вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст. 117 цього ж кодексу, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу; при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
24 липня 2020 року т.в.о. Генерального директора ДП "Завод "Електровжамаш" було підписано наказ №309 "Про встановлення неповного робочого тижня", яким з 01.10.2020 року на Державному підприємстві "Завод "Електроважмаш" встановлено неповний робочий/тиждень з робочими днями: понеділок, вівторок, середа, четвер (додається).
Крім того наказом від 21.10.2020 року №427 на ДП "Завод "Електроважмаш" встановлено режим неповного робочого часу з наступними робочими днями у грудні 2020 року: 1, 2, 3, 7.8.9, 10, 14.15, 16, 17, 21.22.23, 24 та режим неповного робочого часу з наступними робочими днями у січні 2021 року: 18.19, 20, 21, 25, 26, 27, 28.
Також відповідно до наказу №261-01/09 від 26.01.2021 року у зв`язку з запобіганням поширення на території підприємства гострої респіраторної хвороби COVID-19. спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 на ДП "Завод"Електроважмаш" встановлено простій працівників у лютому 2021 року.
Наказом №261-01/61 від 22.02.2021 року продовжено простій працівників ДП "Завод "Електроважмаш" у березні 2021 року.
У відповідності до ч 1І статті 253 ЦК України, початком відліку періоду прострочення відповідної суми грошового зобов`язання (моментом прострочення), що становить базу нарахування (перший множник), є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати платежу.
Кінцем відліку періоду прострочення є день, що передує дню, в якому відбулося погашення/припинення відповідного грошового зобов`язання, оскільки з урахуванням п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою - тобто день погашення визначає термін припинення відповідного зобов`язання у розумінні ч. 2 ст. 251 Цивільного кодексу України. Тобто день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.
Отже, з огляду вказаного, з урахуванням роз`яснення Мінсоцполітики з розрахунку норм тривалості робочого часу на 2020 рік (лист від 29.07.2019 р.), кількість робочих днів, за які позивачу затримано виплату заробітної плати при звільненні за період з 16.11.2020 року (день звільнення) по 22.03.2021 року (день фактичного розрахунку), повинна розраховуватися виходячи з графіку роботи підприємства, а саме: за листопад 2020 року - 8 робочих днів (за період з 17.11.2020р. по 30.11.2020р. без врахування п`ятниць - 20, 27, відповідно до наказу №309 від 24.07.2020 р.); за грудень 2020 року - 15 робочих днів (за період з 01.12.2020 по 24.12.2020 р., відповідно до наказу №309 від 24.07.2020 р. без врахування п`ятниць - 4, 11, 18 та за період з 25.12.2020 по 31.12.2020 р., відповідно до наказу №427 від 21.10.2020 р. без врахування - 28, 29, 30, 31); за січень 2021 року- 8 робочих днів (за період з 01.01.2021 по 15.01.2021 р. відповідно до наказу №427 від 21.10.2020 р. без врахування - 4, 5, 6, 8, 11, 12, 13, 14, 15 та за період з 18.01.2021 р. но 31.01.2021 р., відповідно до наказу №309 від 24.07.2020 р. без врахування п`ятниць - 22, 29); за лютий 2021 року- 0 робочих днів (не нараховується у зв`язку з простоєм працівників згідно наказу №261-01/09 від 26.01.2021 р.); за березень 2021 року- 0 робочих днів (не нараховується у зв`язку з простоєм працівників згідно наказу № 261-01/61 від 22.02.2021 р.) Загалом: 31 робочий день.
Відповідно до довідки вих. №245/373 від 25.03.2021 р. середньоденна заробітна плата особа_1 складає 851 грн. 85 коп.
Таким чином, формула для нарахування середньої заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку має виглядати наступним чином: 851 грн. 85 коп, (середньоденна заробітна плита) х 31 робочий день (кількість днів прострочення) = 26 407 грн. 35 коп.
Відповідач в своєму відзиві також просить суд зменшити розмір середнього заробітку посилаючись на те, що ДП "завод "електроважмаш" не отримує ані бюджетного фінансування, а ні будь-яких дотаційних чи преференцій. У зв`язку із тяжкої економічною ситуацією, яка склалася не тільки у галузі важкого машинобудування, але й у всій державі, підприємством було запроваджено низку операційних заходів, основною метою яких є збереження робочих місць, додержання соціальних гарантій працівників та своєчасного наповнення бюджету держави.
Крім того, у 2020 року на рахунки ДП "завод "електроважмаш" вже декілька разів були накладені арешти, що сприяло зростанню заборгованості підприємства перед кредиторами, виникненню заборгованості по заробітній плані та по сплаті соціальних внесків до Державного бюджету.
Таким чином, господарська діяльність підприємства у визначені періоди була практично повністю паралізована, що стало причиною затримки виплат працівникам.
Враховуючи фактичне погашення заборгованості та нетривалий період затримки розрахунку (31 робочий день), а також об`єктивно над-тяжкий економічний і політичний стан, а також виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, відповідач просить суд врахувати, що ДП "завод "електроважмаш" на сьогоднішній день здійснює все можливе для відновлення виробничої діяльності підприємства.
На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд зменшити розмір середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати особа_1 до 10% від загального їх розміру 26 407, 35 грн. та в разі їх стягнення, стягнути в розмірі 2 640, 74 грн. (26 407, 35 х 10%).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
особа_1 наказом №45 від 15.03.2018 р. був прийнятий на роботу до ДП «Завод «Електроважмаш» у цех з обробки деталей на верстатах з ЧПК на посаду оператора верстатів з програмним керуванням 5 розряду з 19.03.2018 р. та був звільнений з посади за наказом № 620 від 16.11.2020 р. за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, про що свідчить копія трудової книжки.(а.с.9-12)
Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За статтею 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звiльнення видати працiвниковi належно оформлену трудову книжку i провести з ним розрахунок у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП.
Повний розрахунок означає виплату працiвниковi: - заробiтної плати, що йому належить (ураховуючи день звiльнення, оскiльки вiн є останнiм робочим днем); - грошової компенсацiї за всi невикористанi днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки, якщо працiвник має на неї право; - вихiдної допомоги (ст. 44 КЗпП) у певних випадках.
Виплата всiх сум вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, що належать працiвниковi пiд час звiльнення, провадиться в день його звiльнення.
Якщо працiвник у день звiльнення не працював, то такi суми мають бути виплаченi не пiзнiше вiд наступного дня пiсля пред`явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок. Про нарахованi суми, належнi працiвниковi пiд час звiльнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повiдомити працiвника перед виплатою цих сум.
Згідно платіжної відомості від 03.03.2021 р. особа_1 зараховано частину (25%) остаточного розрахунку при звільненні на картковий рахунок у розмірі 16690, 87 грн.
Згідно платіжної відомості від 16.03.2021 р. особа_1 зараховано частину (35% від залишку) остаточного розрахунку при звільненні на картковий рахунок у розмірі 17525, 41 грн.
Згідно платіжної відомості від 22.03.2021 р. особа_1 зараховано частину (залишку) остаточного розрахунку при звільненні на картковий рахунок у розмірі 32547, 18 грн.
Таким чином, відповідач повністю сплатив суму заборгованості із невиплаченої заробітної плати після відкриття провадження у даній справі, що є підставою для відмови у задоволенні зазначених вимог .
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, вразі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні підлягає задоволенню, згідно наданого відповідачем розрахунку.
Відповідно до довідки ДП «Завод «Електроважмаш» вих. №245/373 від 25.03.2021 р. середньоденна заробітна плата особа_1 складає 851 грн. 85 коп.
Таким чином, формула для нарахування середньої заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку має виглядати наступним чином: 851 грн. 85 коп, (середньоденна заробітна плита) х 31 робочий день (кількість днів прострочення) = 26 407 грн. 35 коп.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням того, що при звільненні з позивачем не був проведений остаточний розрахунок всіх належних йому сум та був проведений після відкриття провадження по справі, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу в частині стягнення середнього заробітку у повному обсязі, при цьому вважає, що доводи відповідача щодо необхідності зменшення цієї суми до 2640 грн. 74 коп. є необґрунтованими та достатніми та належними доказами не підтверджені.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь держави судові витрати від сплати яких позивача звільнено пропорційно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 264-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 26 407, 35 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» в дохід держави судові витрати у сумі 908 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: особа_1 , інформація_1 , серія та номер паспорту номер_1 , ідентифікаційний код номер_2 , адреса реєстрації: адреса_1 ; адреса проживання: адреса_2 .
Відповідач: Державне підприємство «Завод «Електроважмаш», код єдрпоу 00213121, адреса: 61089, м. Харків, пр-т Московський, 299.

Суддя: Я.М. [Г.]