ДП "ОК "УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ": невыплата зарплаты

Дело №: 398/1534/20
производства №: 2/398/1091/20
решение
именем Украины

"17" июля 2020 Александрийский горрайонный суд Кировоградской области в составе:
председательствующего судьи [А.] А.В.,
при секретаре судебного заседания [К.] А.Н.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале судебных заседаний в г.. Александрии в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 в Государственное предприятие «Объединенная компания« Укруглереструктуризация »о вягнення среднего заработка за время задержки расчета при увольнении

В С Т А Н О В И Л:

особа_1 обратился в суд с иском к ООО «ОК« Укруглереструктуризация »о взыскании среднего заработка за время задержки расчета в размере 35 888, 72 грн. и судебного сбора. Исковые требования обосновывает тем, что к 15 января 2020 работал в должности главного бухгалтера обособленного подразделения «Александрийская исполнительная дирекция по ликвидации шахт» Государственного предприятия «Объединенная компания« Укрвуглереструктуризация ». 15 января 2020 он был уволен в связи с ликвидацией предприятия. В день увольнения с ним не был проведен расчет. Только 4 мая 2020 ответчиком была осуществлена ​​выплата всех сумм. С учетом изложенного просил взыскать с ответчика средний заработок за время задержки расчета за период с 15 января 2020 по 4 мая 2020 в размере 35 888, 72 грн.
Ответчик в своем отзыве возражал против удовлетворения иска на том основании, что ГП «ОК« Укрвуглереструктуризация »финансируется за счет государственного бюджета и при увольнении истца был утвержден паспорт бюджетной программы на 2020 год, что лишило ответчика объективной возможности выплаты истцу в день освобождения всех причитающихся сумм. После утверждения паспорта бюджетной программы на 2020 год 4 мая 2020 истцу было выплачены все причитающиеся при увольнении суммы. Поскольку вины ответчика в невыплате истцу сумм в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины, нет, тоотсутствуют основания для удовлетворения иска.
Участники дела, надлежащим образом извещены о времени, дате и месте рассмотрения дела, в судебное заседание не явились.
От истца поступило заявление, в котором он просил иск удовлетворить и рассматривать дело без его участия.
От представителя ответчика поступило заявление, в котором она просила отказать в удовлетворении иска и рассматривать дело без ее участия.
Согласно ч. 1 ст. 223 ГПК Украины неявка в судебное заседание кого-либо участника дела при условии, чтоего надлежащим образом уведомлены о дате, времени и месте этого заседания, не препятствует рассмотрению дела по существу, кроме случаев, определенных настоящей статьей.
Оснований для отложения рассмотрения дела, определенных ст. ст. 223 и 240 ГПК Украины, суд не установлено.
Исследовав материалы дела в их совокупности, выяснив фактические обстоятельства, на которых основываются иск и возражения против него, оценив представленные сторонами доказательства, суд приходит к следующим выводам.
Суд в пределах заявленных исковых требований и нАдан доказательств по делу установил следующие факты и правоотношения.
15 января 2020 истец освобожден от должности главного бухгалтера обособленного подразделения «Александрийская исполнительная дирекция по ликвидации шахт» Государственного предприятия «Объединенная компания« Укруглереструктуризация »в связи с ликвидацией предприятия на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, что подтверждается приказом №40-к от 02 января 2020 года и соответствующей записью в трудовой книжке истца.
Статья 43 Конституции Украиныгарантирует, что каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии со ст. ст. 47, 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчетнойок. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
В день увольнения истцу не было выплачено всех сумм, причитающихся ему от истца, окончательный расчет с истцом проведено 4 мая 2020, не оспаривается сторонами и подтверждается выпиской по банковскому счету истца.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине власника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Таким образом, закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему, в случае невыполнения такогообязанности по вине собственника или уполномоченного им органа наступает предусмотрена ст. 117 КЗоТ Украины ответственность. По своей сути средний заработок за время задержки расчета при увольнении является компенсационной выплатой за нарушение права на оплату труда, начисляется в размере среднего заработка.
В части четвертой статьи 10 ГПК Украины и статьи 17 Закона Украины «О выполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека» на суд возложена обязанность при рассмотрении справ применять Конвенцию о защите прав человека и основных свобод 1950 года и Протоколы к ней, согласие на обязательность которых предоставлено Верховной Радой Украины (далее - Конвенция), и практику Европейского суда по правам человека (далее - ЕСПЧ) как источник права.
В пункте 26 решения ЕСПЧ от 8 ноября 2005 года в деле «Кечко против Украины» (заявление №63134 / 00), ЕСПЧ констатировал, что органы государственной власти не могут ссылаться на отсутствие средств как на причину невыполнения своих обязательств (см., Mutatis mutandis, решение по делу «Бурдов против России», № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-III).
При таких обстоятельствах, отсутствие финансирования из государственного бюджета не является подтверждением отсутствия вины ответчика в невыполнимы выплаты причитающихся истцу сумм в день его увольнения, а потому с ответчика в пользу истца подлежит взысканию его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета, то есть с 16 Январь 2020 до 4 мая 2020.
Средний заработок работника визначаеться соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100 (далее - Порядок).
Согласно п. 5 разд. ИV Порядка основой для определения общей суммы заработка является среднедневная заработная плата работника, согласно п. 8 Порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарни) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством - календарных дней за этот период, а после определения среднедневной заработной платы расчетной величины для начисления выплат работнику, производится начисление общей суммы среднего заработка, которая исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде.
Согласно расчету среднего заработка за время задержкии расчета, предоставленным истцом, средний заработок за время задержки расчета, подлежащей взысканию с ответчика, составляет 35 888, 72 грн.
Однако, суд не соглашается с таким размером среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, поскольку истцом допущена ошибка в части определения количества рабочих дней за период с 15 января 2020 до 4 мая 2020.
Истцу за ноябрь и декабрь 2019 начисленная заработная плата в размере 19 833, 20 грн., Что подтверждается разсчетными листьями по заработной плате истец.
Итак, среднедневной заработок истца составляете: 472, 22 грн. (19 833, 20 грн. / 42 день (ноябрь 2019 - 21 рабочий день, Декабрь 2019 - 21 рабочих дней) = 472, 22 грн.).
В соответствии с нормами продолжительности рабочего времени на каждый год со времени освобождения количество рабочих дней составляет за январь 2020 - 12 дней, за февраль 2020 - 20 дней, за март 2020 - 21 день, за апрель - 21 день, за май 2020 - 0 дней, а всего - 74 днет.
Средний заработок, который подлежит взысканию в пользу истца, составляет 34 944, 28 грн. (74 рабочих дня х 472, 22 грн.) Без вычитания сумм налогов и сборов, подлежащих начислению в соответствии с действующим законодательством и содержанию работодателем при исполнении судебного решения.
Учитывая, что ответчик в день увольнения истца провел последнему полный расчет, а осуществил выплату всех сумм, причитающихся истцу лишь 4 мая 2020, то иск подлежит удовлетворению в части взысканияс ответчика средний заработок за время задержки расчета при увольнении истца за период с 16 января 2020 по 4 мая 2020 в размере 34 944, 28 грн.
По правилам ст. 141 ГПК Украины с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн., Уплаченный истцом при подаче иска.
На основании ст. ст. 47, 116, 117 КЗоТ Украины и руководствуясь ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ГПК Украины, суд

Р Е Ш И Л:

Иск особа_1 к Государственного предприятия «Объединенная компания« Укруглереструктуризация »о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Объединенная компания« Укруглереструктуризация »(адрес местонахождения: 03142, город Киев, Святошинский район, переулок Приборный, 2-А, код егрпоу 39244468) в пользу особа_1, информация_1 (адрес места жительства, зарегистрированное в установленном законом порядке: адрес_1, рнокпп номер_1) срединей заработок за время задержки расчета при увольнении за период 16 января 2020 по 4 мая 2020 в размере 34 944 (тридцать четыре тысячи девятьсот сорок четыре) рубля 28 копеек.
В другой части исковых требований отказать.
Взыскать с Государственного предприятия «Объединенная компания« Укруглереструктуризация »(адрес местонахождения: 03142, город Киев, Святошинский район, переулок Приборный, 2-А, код егрпоу 39244468) в пользу особа_1, информация_1 (адрес места жительства, Зареестрвана в установленном законом порядке: адрес_1, рнокпп номер_1) судебный звибр в размере 840 (восемьсот сорок) рублей 80 копеек.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение 30 дней со дня его составления в Кропивницкого апелляционный суд через Александрийский горрайонный суд Кировоградской области. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
полне решение составлено 17 июля 2020.

судья [О.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:



Справа №: 398/1534/20
провадження №: 2/398/1091/20
рішення
Іменем України

"17" липня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Карпушевої О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В:

особа_1 звернувся в суд з позовом до ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 35 888, 72 грн. та судового збору. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з до 15 січня 2020 року працював на посаді головного бухгалтера відокремленого підрозділу «Олександрійська виконавча дирекція з ліквідації шахт» Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація». 15 січня 2020 року він був звільнений у зв`язку з ліквідацією підприємства. В день звільнення з ним не було проведено розрахунок. Лише 04 травня 2020 року відповідачем була здійснена виплата всіх сум. З урахуванням викладеного просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 15 січня 2020 року по 04 травня 2020 року в розмірі 35 888, 72 грн.
Відповідач у своєму відзиві заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» фінансується за рахунок державного бюджету та на момент звільнення позивача не було затверджено паспорт бюджетної програми на 2020 рік, що позбавило відповідача об`єктивної можливості виплати позивачу в день звільнення всіх належних сум. Після затвердження паспорту бюджетної програми на 2020 рік 04 травня 2020 року позивачу було виплачені всі належні при звільненні суми. Оскільки, вини відповідача у невиплаті позивачу сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, немає, то відсутні підстави для задоволення позову.
Учасники справи, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.
Від позивача надійшла заява, в якій він просив позов задовольнити та розглядати справу без його участі.
Від представника відповідача надійшла заява, в якій вона просила відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без її участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.
Дослідивши матеріали справи у їх [censored] з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
15 січня 2020 року позивача звільнено з посади головного бухгалтера відокремленого підрозділу «Олександрійська виконавча дирекція з ліквідації шахт» Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» у зв`язку з ліквідацією підприємства на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується наказом №40-к від 02 січня 2020 року та відповідним записом в трудовій книжці позивача.
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
В день звільнення позивачу не було виплачено всіх сум, що належать йому від позивача, остаточний розрахунок з позивачем проведено 04 травня 2020 року, що не оспорюється сторонами та підтверджується випискою по банківському рахунку позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
В пункті 26 рішення ЄСПЛ від 8 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00), ЄСПЛ констатував, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Бурдов проти Росії», № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).
За таких обставин, відсутність фінансування з державного бюджету не є підтвердженням відсутності вини відповідача у нездійсненні виплати належних позивачу сум у день його звільнення, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 16 січня 2020 року до 04 травня 2020 року.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період, а після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Згідно з розрахунком середнього заробітку за час затримки розрахунку, наданим позивачем, середній заробіток за час затримки розрахунку, що підлягає стягненню з відповідача, складає 35 888, 72 грн.
Однак, суд не погоджується з таким розміром середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки позивачем допущено помилку в частині визначення кількості робочих днів за період з 15 січня 2020 року до 04 травня 2020 року.
Позивачу за листопад та грудень 2019 року нарахована заробітна плата в розмірі 19 833, 20 грн., що підтверджується розрахунковими листками по заробітній платі позивач.
Отже, середньоденний заробіток позивача становите: 472, 22 грн. (19 833, 20 грн./42 дня (листопада 2019 року - 21 робочий день, грудень 2019 року - 21 робочих днів) = 472, 22 грн.).
Відповідно до норм тривалості робочого часу на кожний рік з часу звільнення кількість робочих днів становить за січень 2020 року - 12 днів, за лютий 2020 року - 20 днів, за березень 2020 року - 21 день, за квітень - 21 день, за травень 2020 року - 0 днів, а всього - 74 дні.
Середній заробіток, який підлягає стягненню на користь позивача, складає 34 944, 28 грн. (74 робочі дні х 472, 22 грн.) без віднімання сум податків та зборів, які підлягають нарахуванню відповідно до чинного законодавства та утриманню роботодавцем при виконанні судового рішення.
Враховуючи, що відповідач в день звільнення позивача не провів з останнім повний розрахунок, а здійснив виплату всіх сум, що належать позивачу лише 04 травня 2020 року, то позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з 16 січня 2020 року по 04 травня 2020 року в розмірі 34 944, 28 грн.
За правилами ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн., сплачений позивачем при подачі позову.
На підставі ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України та керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов особа_1 до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» (адреса місцезнаходження: 03142, місто Київ, Святошинський район, провулок Приладний, 2-А, код за єдрпоу 39244468) на користь особа_1 , інформація_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період 16 січня 2020 року по 04 травня 2020 року в розмірі 34 944 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот сорок чотири) гривні 28 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» (адреса місцезнаходження: 03142, місто Київ, Святошинський район, провулок Приладний, 2-А, код за єдрпоу 39244468) на користь особа_1 , інформація_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) судовий звібр в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривен 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17 липня 2020 року.

Суддя [О.]