ДП "ПІВДЕНДІПРОШАХТ": невыплата зарплаты

Дело № 953/16273/20
н / п 2/953/3105/20
текст решения
именем украины

18 декабря 2020 Киевский районный суд Харькова
в составе председательствующего судьи [К.] С, А ..,
с участием секретаря судебного заседания [К.] К.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в Харькове гражданское дело №953 / 16273/20 в порядке упрощенного искового производства по искуОСОБА_1 (место жительства: адреса_1 ИНН номер_1) в Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(место нахождения: 61057, г.Харьков, вул..пушкинська, 5, код егрпоу 00167606) о взыскании задолженности по заработной плате, -
В:

07.10.2020 истец особа_1 обратилась в суд с иском к ответчику ООО «пбпвп« Южгипрошахт », согласно которому просит взыскать с ответчика в пользу истца задолженность по заработнойплате в сумме 39 579, 36 грн.
Обгрунтвоуючы заявленные исковые требования особа_1 ссылается на то, что в соответствии с приказом №170-к от 03.09.1987 была принята на работу на должность инженера отдела технологий поверхности и оборудование Института «Южгипрошахт».
Приказом №пр-161к от 30.10.2000 истца был переведен на должность ведущего инженера предприятия, где она работала и до увольнения.
С февраля 2017 у предприятия возникла задолженность перед работниками по выплате заработной платы, взвязкуз чем 06.12.2017 особа_1 обратилась в суд с исковым заявлением о взыскании задолженности по заработной плате за период с 01.03.2018 по 01.11.2019.
Решением Киевского районного суда г.Харькова от 24.12.2019 взыскано с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »в пользу особа_1 задолженность по по работам плате в сумме 78 337, 00 грн.
Апелляционную жалобу ответчика на указанное судебное решение было возвращено.
При этом, у предприства также имеется задолженность по выплате заработной платы за период с 01.01.2017 по 01.03.2018 в сумме 39 579, 36 грн., которая не была учтена при подаче иска в суд в 2019 году.
Как указывает истец, была уволена с предприятия по собственному желанию в связи с выходом на пенсию, однако в нарушение требований законодательства ответчиком не было проведено окончательного расчета по выплате задолженности по заработной плате при увольнении, а также не было предоставлено справки о начисленных суммах, причитающихся працивникови при увольнении.
На основании изложенного истец обратилась в суд с данным иском.
Согласно протоколу автоматизированного распределения судебного дела между судьями от 07.10.2020 дело передано для рассмотрения судье [К.] С.А.
Постановлением Киевского районного суда г.Харькова от 12.10.2020 исковое заявление принято к рассмотрению и открыто упрощенное исковое производство по делу сообщению (вызовом) сторон.
Определением суда от 09.11.2020 удовлетворено ходатайство особа_1 об истребовании доказательств, витребУвано из Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »сведения о наличии или отсутствии задолженности по выплате заработной платы в ГП« Проектирование строительства предприятий угольной промышленности «Южгипрошахт» перед особа_1, информация_1, за период с 1 января 2017 по 1 марта 2018 года.
Копию постановления были направлены ответчику по месту нахождения, однако истребованы доказательства суду предоставлено не было.
Позицияивач в судебном заседании появилась, в суд 09.11.2020 подала заявление о проведении рассмотрения дела без ее участия, отметила, что исковые требования поддерживает и просит удовлетворить. Отметила, что в случае повторной неявки ответчика возражает против заочного рассмотрения дела (а.с.33).
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о дате, времени и месте судебных заседаний извещен надлежащим образом путем направления судебной повестки-сообщения о вызове в судебное заседание вместес копией постановления об открытии производства копии искового заявления и приложенных к нему документов по месту нахождения (а 38, 39, 40).
Частью 1 ст.131 ГПК Украины определено, что участники судебного процесса обязаны сообщать суду об изменении своего места жительства (пребывания, нахождения) или местонахождения во время производства дела. В случае отсутствия заявления об изменении места жительства или местонахождения судебная повестка направляется участникам дела, которые не имеют официальной электронной аДресс и при отсутствии возможности известить их с помощью других средств связи, обеспечивающих фиксацию сообщения или вызова, по последнему известному суду адресу и считается доставленной, даже если участник судебного процесса по этому адресу более не проживает или не находится ли.
Участники судебного процесса обязаны сообщать суду о причинах неявки в судебное заседание. В случае несообщения суда о причинах неявки считается, что участники судебного процесса не явились в судебное заседание бепо уважительным причинам (ч.3 ст.131 ГПК Украины).
Согласно ч.1 ст.44 ГПК Украины участники судебного процесса и их представители должны добросовестно пользоваться процессуальными правами; злоупотребление процессуальными правами не допускается.
Согласно ч.2 ст.191 ГПК Украины в случае непредоставления ответчиком отзыва в установленный судом срок без уважительных причин суд вправе решить спор по имеющимся материалами дела.
Ответчик не использовал предоставленного законом права на непосредственное участие в судебном засидАнне, и не явился в судебное заседание без объяснения причин, заявлений об отложении судебного заседания, или рассмотрение дела в его отсутствии в суд не поступало. Ответчиком не представлено суду ни одного доказательства, которое бы имел существенное значение для разрешения дела по существу, или опровержение доводов истца.
Принимая во внимание ч.1 ст.6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод Совета Европы от 4 ноября 1950 года, вступила в силу для Украины 11.09.1997 года, которая предусматривает право каждогона рассмотрение дела в разумный срок независимым и беспристрастным судом, также принимая во внимание то, что ответчик обоснованных ходатайств об отложении судебного заседания, суд не предоставил, в силу положений ст. 223 ч. 1 ГПК Украины, суд считает целесообразным продолжить судебное разбирательство в отсутствие ответчика.
Верховный Суд Украины, обобщая судебную практику, также указал, что институт заочного производства в соответствии с положениями и направлен на реализацию Рекомендации № R (84) 5 Комитетв Министров Совета Европы государствам-членам относительно принципов гражданского судопроизводства, направленных на совершенствование судебной системы. Для достижения этой цели необходимо обеспечить доступ сторон к упрощенным и более оперативных форм судопроизводства и защитить их от злоупотреблений и задержек, в частности, предоставив суду полномочия осуществлять судопроизводства более эффективно.
В соответствии с постановлением суда от 18.12.2020, учитывая, что в деле имеются достаточные данные о правах и взаимоотношения сторон, ответчик надлежащимобразом сообщалось о месте и времени судебного заседания, суд рассматривает дело в отсутствие ответчика и согласно ч.4 ст.223 ГПК Украины постановляет заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств, в соответствии с положениями ст. 280 ГПК Украины.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, в связи с неявкой в ​​судебное заседание всех участников дела фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства ни совершалось.
Частью 1 ст. 2 ГПК Украины предусмотрено, что задачейгражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства.
Части 1 ст.4 ГПК Украины определено, что каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ст. 12 ГПК Укни гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч.1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах появленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Частью 3 статьи 129 Конституции Украины определены основные принципы судопроизводства, одной из которых, согласно пункту 3 указанной статьи, является состязательность сторон и свобода в предоставлении ими суду своих доказательств и в доказывании перед судом их убедительности.
В соответствии со статьей 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод все судебные процедуры должны быть справедливыми.
судИсследовав представленные документы и материалы, всесторонне и полно выяснив обстоятельства дела, на которых основываются исковые требования, объективно оценив в совокупности доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, считает, что исковые требования подлежат удовлетворению, по следующим основаниям.
Статьей 15 ГК Украины определено право каждого человека и защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания. Каждый человек имеет право на защиту своего интереса, не суперечить общим принципам гражданского судопроизводства. Итак, объектом защиты является нарушено, непризнанных или оспариваемых прав или гражданский интерес и именно оно является основанием для обращения лица за защитой своего права с применением соответствующего способа защиты. Такие способы защиты предусмотрены статьей 16 ГК Украины.
В соответствии со ст. 3 КЗоТ Украины законодательство о труде регулирует трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой належности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами.
Законодательство о труде состоит из Кодекса законов о труде Украины и других актов законодательства Украины, принятых в соответствии с ним (ст. 4 КЗоТ Украины).
Судом установлены следующие фактические обстоятельства.
На основании Приказа №170-к от 03.09.1987 особа_1 был принят на работу в институт «пивдендипрошахт» на должность инженера, подтверждается записью из трудовой книжки (а.с.6).
На основании Приказа №161-к от 30.10.2000 особа_1 был переведен на должность ведущего инженера, подтверждается записью из трудовой книжки (а.с.7).
Согласно приказу Министерства угольной промышленности Украины №534 от 20.12.2010 ОАО «Южгипрошахт» преобразовано в Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« пивдендипрошахт ».
На основании Приказа №32к от 08.01.2020 особа_1 освобождена от занимаемой должности по собственному желанию в связи с выходом на пенсию на основании ст.38 КЗоТ Украины, что пидтверджуеться записи из трудовой книжки (а.с.7).
06.12.2019 года истец особа_1 обратилась в Киевский районный суд Харькова с исковым заявлением, в котором просит взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в размере 78337 грн. 00 коп. за период с с 01 марта 2018 года по 1 ноября 2019.
Решением Киевского районного суда г.Харькова от 24.12.2019 исковые требования особа_1 в Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленностии «Южгипрошахт» о взыскании задолженности по заработной плате удовлетворено, взыскано с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 78 337 грн. 00 коп. (А.с.17-20)
Постановлением Харьковского апелляционного суда от 05.02.2020 апелляционную жалобу Государственного предприятия «Проектирование предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »на решение Киевского районного суда города Харочная от 24 декабря 2019 в составе судьи [Я.] Н.В. по делу № 953/24219/19 по иску лицо_1 в Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »о взыскании задолженности по заработной плате возвращено ГП« Проектирование предприятий угольной промышленности «Южгипрошахт» (а.с.21-22).
С предоставленных суду расчетных листков особа_1 усматривается, что долг за предприятием на конец февраля 2018 составил 39 579, 36 грн. (А.с.16).
Статья43 Конституции Украины гарантирует, что каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч.1 ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на подпруду заключенного Трудового договора (ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда»).
В соответствии со ст. 115 КЗоТ заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но нереже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенции о защите заработной платы от 01.07.1949 года № 95, ратифицированной Украиной 04.08.1961 года, Конвенция применяется ко всем лицам, которым выплачивается или должна выплачиваться заработная плата. Заработная плата должна охраняться от арестов и передачи в такой степени, в которой це считается необходимым для содержания работника и его семьи.
Согласно ч.5 ст.97 КЗоТ Украины оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
Частью шестой статьи 24 Закона Украины "Об оплате труда" предусмотрено, что своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности.
ИтакГосударство гарантирует и защищает законом право гражданина на своевременное получение вознаграждения за труд.
Статьей 625 ГК Украины установлено, что должник не освобождается от ответственности за невозможность выполнения им денежного обязательства.
Учитывая диспозитивность гражданского судопроизводства, и предоставленные истцом расчеты задолженности по заработной плате, суд приходит к выводу, что размер задолженности по заработной плате - 14 646 грн. 77 коп. является обоснованной, и оснований не доверять расчетовам у суда нет.
Частью первой статьи 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Отсутствие средств у работодателя не может служить уважительной причиной невыплаты работнику всех причитающихся ему сумм.
Согласно ст. 12, 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основании своих требований или возражений. Доказывания не может основываться напредположениях.
Согласно ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 1 ст. 95 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, которые имеют значение для разрешения дела. Эти данные устанавливаются в том числе письменными, вещественными и электронными доказательствами.
Надлежащими есть доказательства, которые содержат информацию относительно предмета доказывания. Предметом доказывания обстоятельства, Подтврджують заявленные требования или возражения или имеют иное значение для рассмотрения дела и подлежат установлению при принятии судебного решения.
Письменными доказательствами являются документы (кроме электронных документов), которые содержат данные об обстоятельствах, имеющих значение для правильного разрешения спора.
Обстоятельства дела, которые по закону могут быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания.
Частью 1, 3 ст. 89 ГПК Украины установлено, что суд оценивает доказательства посвоему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств. Суд предоставляет оценку как собранным по делу доказательствам в целом, так и каждому доказательства, содержащийся в деле, мотивирует отклонения или учета каждого доказательства.
Согласно практике Европейского суда по правам человека по своей природе состязательность судопроизводства основывается на дифференциации процессуальных функций и, соответственно, правомочий главных субъектов процесуальной деятельности гражданского судопроизводства - суда и сторон (истца и ответчика). Дифференциация процессуальных функций объективно приводит к тому, что принцип состязательности отражает свойства гражданского судопроизводства в плоскости только прав и обязанностей сторон. Это дает возможность констатировать, что принцип состязательности в этом смысле уравновешивается с принципом диспозитивности и, что необходимо особо подчеркнуть, - с принципом независимости суда. Он нивелировать возможность суда вмешиваться во взаемовидносины сторон благодаря сбору доказательств самим судом. В процессе, построенном по принципу состязательности, сбор и подготовка всего фактического материала для разрешения спора между сторонами возлагается законом на стороны. Суд только оценивает предоставленные сторонам материалы, но сам никаких фактических материалов и доказательства не собирает.
Таким образом, принадлежащими, допустимыми и достаточными доказательствами были подтверждены доводы истца относительно задолженности по заработной плате.
Согласно ч. 1, 2, 5 ст. 263 ГПК Украины сВдова решение должно основываться на принципах верховенства права, быть законным и обоснованным. Законным является решение, принятое судом в соответствии с нормами материального права с соблюдением норм процессуального права. Обоснованным является решение, принятое на основании полно и всесторонне выяснены обстоятельств, на которые стороны ссылаются как на основание своих требований и возражений, подтвержденных теми доказательствами, которые были исследованы в судебном заседании.
Суд выносит решение в пределах заявленных ими требований и на подстАви предоставленных сторонами доказательств.
Таким образом, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства дела, на которых основываются исковые требования и возражения, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения спора по существу в их принадлежность, допустимость, достоверность, достаточность, суд приходит к выводу , что заявленные особа_1 исковые требования являются обоснованными и подлежат удовлетворению в полном объеме.
Распределение судебных расходов суд решает в соответствии с ст..141 ГПК Украины.
Учитывая, что позивач освобождена от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», а исковые требования удовлетворены, то с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст .. 43, 129 Конституции Украины, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ГПК Украины, ст. 47, 97, 116 КЗоТ Украины, ст..1, 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», Законом Украины «О судебном сборе», суд -
принял:

Позовни требования особа_1 - удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606, местонахождение: 61057, г.. Харьков, ул. Пушкинская, д. 5) в пользу особа_1 (информация_1, место жительства: адреса_1 ИНН номер_1) задолженность по заработной плате за период с 1 января 2017 по 1 марта 2018 в размере 39 579 (тридцать девять тысяч пятьсот семьдесят девять) рублей 36 копеек.
взыскатьи из Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606, адрес местонахождения: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5) в пользу государства (получатель средств ГУК в Киеве / Киев / 22030106, код получателя (код по егрпоу): 37993783, банк получателя: Казначейство Украины (еап), счет получателя: ua908999980313111256000026001, код классификации доходов бюджета: 22030106) судебный сбор в размере 840 грн. 80 коп.
Решение можетбыть обжаловано в установленном порядке в Харьковский апелляционный суд в течение 30 дней со дня его составления.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано ответчиком в течение тридцати дней со дня составления решения суда.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или есв решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
При этом, согласно Закону Украины от 18.06.2020 № 731-IX "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о ходе процессуальных сроков во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19)», во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлениямой участников дела и лиц, не участвовавших в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки , установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания.
Суд по заявлению особи продолжает процессуальный срок, установленный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ​​ограничениями, введенными в связи с карантином.
Ко дню начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела до или через Киевский районный суд. Харькова в Харьковский апелляционный суд.
Участники дела могут получить информацию по делу на официальном веб-портале сушего власти Украины в сети Интернет по веб-адресу: https://court.gov.ua/fair/sud2020.
Истец особа_1, информация_1, место жительства: адреса_1 ИНН номер_1.
Ответчик: Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт », код егрпоу 00167606, адрес местонахождения: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5.
Полное судебное решение составлено 18.12.2020.

Судья [К.] С.А.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 953/16273/20
н/п 2/953/3105/20
заочне рішення
іменем україни

18 грудня 2020 року Київський районний суд м.[Х]
у складі головуючого судді [К.] С, А..,
за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу №953/16273/20 в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою особа_1 (місце проживання: адреса_1 , ІПН номер_1 ) до Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (місце знаходження: 61057, м.Харків, вул..пушкінська, 5, код єдрпоу 00167606) про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
встановив:

07.10.2020 позивач особа_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ДП «пбпвп «Південдіпрошахт», відповідно до якого просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 39 579, 36 грн.
Обгрунтвоуючи заявлені позовні вимоги особа_1 посилається на те, що відповідно до наказу №170-к від 03.09.1987 її було прийнято на роботу на посаду інженера відділу технологій поверхні та обладнання Інституту «Південдіпрошахт».
Наказом №пр-161к від 30.10.2000 позивача було переведено на посаду провідного інженера підприємства, де вона працювала і до звільнення.
З лютого 2017 року у підприємства виникла заборгованість перед працівниками по виплаті заробітної плати, у звязкуз чим 06.12.2017 особа_1 звернулась до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01.03.2018 по 01.11.2019.
Рішенням Київського районного суду м.[Х] від 24.12.2019 стягнуто з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» на користь особа_1 заборгованість по заробітій платі в сумі 78 337, 00 грн.
Апеляційну скаргу відповідача на вказане судове рішення було повернуто.
При цьому, у підприємства також мається заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 01.01.2017 по 01.03.2018 в сумі 39 579, 36 грн., яку не було враховано при подачі позову до суду у 2019 році.
Як вказує позивач, її було звільнено з підприємства за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію, однак в порушення вимог законодавства відповідачем не було проведено остаточного розрахунку по виплаті заборгованості по заробітній платі при звільнення, а також не було надано довідки про нараховані суми, належні працівникові при звільненні.
На підставі викладеного позивач звернулась до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 справу передано для розгляду судді [К.] С.А.
Ухвалою Київського районного суду м.[Х] від 12.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 09.11.2020 задоволено клопотання особа_1 про витребування доказів, витребувано з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» відомості про наявність чи відсутність заборгованості по виплаті заробітної плати у Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» перед особа_1 , інформація_1 , за період з 01 січня 2017 року по 01 березня 2018 року.
Копію ухвали було направлено відповідачу за місцем знаходження, однак витребувані докази суду надано не було.
Позивач у судове засідання не з`явилась, до суду 09.11.2020 подала заяву про проведення розгляду справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Зазначила, що у разі повторної неявки відповідача незаперечує проти заочного розгляду справи (а.с.33).
Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки-повідомлення про виклик у судове засідання разом із копією ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданих до неї документів за місцем знаходження (а.с. 38, 39, 40).
Частиною 1 ст.131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч.3 ст.131 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Відповідно до ухвали суду від 18.12.2020, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в [censored] докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗПП України).
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
На підставі Наказу №170-к від 03.09.1987 особа_1 було прийнято на роботу до інституту «південдіпрошахт» на посаду інженера, що підтверджується записом із трудової книжки (а.с.6).
На підставі Наказу №161-к від 30.10.2000 особа_1 було переведено на посаду провідного інженера, що підтверджується записом із трудової книжки (а.с.7).
Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України №534 від 20.12.2010 ВАТ «Південдіпрошахт» перетворено в Державне підприємство «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «південдіпрошахт».
На підставі Наказу №32к від 08.01.2020 особа_1 звільнена із займаної посади за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується записом із трудової книжки (а.с.7).
06.12.2019 року позивач особа_1 звернулася до Київського районного суду м.[Х] з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 78337 грн. 00 коп. за період з з 01 березня 2018 року по 01 листопада 2019 року.
Рішенням Київського районного суду м.[Х] від 24.12.2019 позовні вимоги особа_1 до Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 78 337 грн. 00 коп. (а.с.17-20)
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.02.2020 апеляційну скаргу Державного підприємства «Проектування підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» на рішення Київського районного суду міста [Х.] від 24 грудня 2019 року у складі судді Якуші Н.В. по справі № 953/24219/19 за позовом особа_1 до Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» про стягнення заборгованості по заробітній платі повернуто ДП «Проектування підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (а.с.21-22).
З наданих суду розрахункових листків особа_1 вбачається, що борг за підприємством на кінець лютого 2018 року становив 39 579, 36 грн. (а.с.16).
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору (ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Частиною шостою статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки заборгованості із заробітної плати, суд приходить до висновку, що розмір заборгованість із заробітної плати – 14 646 грн. 77 коп. є обгрунтованою, та підстав не довіряти розрахункам у суду не має.
Частиною першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відсутність коштів у роботодавця не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум.
Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 76 , ч. 1, 2 ст. 77, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1, 3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.
Таким чином, належними, допустимими та достатніми доказами були підтверджені доводи позивача щодо заборгованості із заробітної плати.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Таким чином, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті на їх належність, допустимість, достовірність, достатність, суд приходить до висновку, що заявлені особа_1 позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст..141 ЦПК України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а позовні вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 43, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст. 47, 97, 116 КЗпП України, ст..1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», суд, -
ухвалив:

Позовні вимоги особа_1 – задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606, місце знаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 5) на користь особа_1 ( інформація_1 , місце проживання: адреса_1 , ІПН номер_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2017 року по 01 березня 2018 року в розмірі 39 579 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят девять) гривень 36 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача ( код за єдрпоу): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (еап), рахунок отримувача: ua908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
При цьому, відповідно до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. [Х] до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.
Позивач: особа_1 , інформація_1 , місце проживання: адреса_1 , ІПН номер_1 .
Відповідач: Державне підприємство «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт», код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, буд.5.
Повне судове рішення складено 18.12.2020.

Суддя [К.] С.А.