ДП "ПІВДЕНДІПРОШАХТ": невыплата зарплаты

Справа№ 953/10118/20
н/п 2/953/2308/20
заочне рішення
іменем україни

"09" вересня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого –судді Божко В . В .
при секретарі - [А.] О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом особа_1 (зареєстрований за адресою: адреса_1 ) до Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (адреса місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б.5, код єрдпоу 00167606) про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
встановив:
25.06.2020 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява особа_1 до відповідача – ДП «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт», в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 13 143, 86 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.06.2020 року було відкрито провадження по даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те що, на підставі Наказу №27к від 27.02.2013 р., вона працювала у ДП «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» на посаді інженера. В подальшому була переведена на посаду начальника кошторисного відділу, та після на посаду замісника начальника відділу економічних обґрунтувань та кошторисів. Наказом № 32к від 08 січня 2020 року вона була звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст.38 КЗпП України. При звільнені їй не було виплачено нараховані кошти за період з 1 квітня 2018 року до 08 січня 2020 року у сумі 124 359 грн. 68 коп. Вона неодноразово зверталася до ДП «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» з проханням провести з нею повний розрахунок. Але по теперішній час коштів від підприємства, не отримала. З приводу цього вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
В судове засідання позивач не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, у разі неявки в судове засідання відповідача проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи. Двічі до суду надходили від відповідача заяви про відкладення розгляду справи, в яких містяться вимоги про відкладення судових засідань по надуманим, з точки зору суду, обставин. Зазначені обставини суд розцінює як затягування розгляду справи.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно ч.4 ст.223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що Наказом №21к від 11.02.2002 р., позивача було прийнято працювала у ДП «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» до відділу генпланів, транспорту, та вишукувань. Наказом № 15к від 31 липня 2018 року він був звільнений з займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. При звільнені їй не було виплачено заробітну плату за липень 2018 року 4 453, 42 грн., та часткову заборгованість по зарплаті з березня по червень 2018 року у сумі 8 690, 44 грн. Загальна сума заборгованості складає 13 143, 86 грн.
Після звільнення позивач неодноразово звертався до ДП «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» з проханням провести з нею повний та остаточний розрахунок, але до теперішнього часу коштів від підприємства нею не отримано.
Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Однак відповідач, у порушення вимог зазначених норм КЗпП України, заборгованість по заробітній платі позивачу починаючи з березня 2018 року по червень 2018 року та заробітну плату за липень 2018 року 4 453, 42 грн., загальна сума якої складає за не виплатив.
Згідно з копії розрахункових листків ДП «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт», наданих позивачкою, сума заборгованості по заробітній платі складає 13 143, 86 грн. /а.с. 8-12/.
Згідно положень ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх [censored]
Наведені вище обставини підтверджуються копіями трудової книжки на ім`я особа_2 , довідкою про заборгованість по заробітній платі та іншими матеріалами справи.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.
Суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати у відповідності зі ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 141, 258, 263, 265, 280 ЦПК України, ст.ст.47, 116, 117 Кодексу законів про працю України, суд –
вирішив:
Позовні вимоги – задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Пушкінська, б.5, код єдрпоу 00167606) на користь особа_1 (зареєстрованого за адресою: адреса_1 , ІН номер_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 13 143, 86 грн. (тринадцять тисяч сто сорок три грн.86 коп.)
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код: 00167606, місцезнаходження: м. Харків, вул. Пушкінська, б.5) судовий збір в дохід держави в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя - В.В. Божко