ДП "УКРНТЦ "ЕНЕРГОСТАЛЬ": невыплата зарплаты
Дело № 638/2594/20
Производство № 2/638/2751/20
06.08.2020
текст решения
именем украины
06.08.2020 Дзержинский районный суд. В составе:
председательствующего судьи [Ш.] А.И.
с участием секретаря Цуваревий Р.Ю.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Дзержинского районного суда г.. Харькова в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Украинский научно-технический центр еталургийнои промышленности «Энергосталь» о взыскании задолженности по заработной плате, —
В:
24.02.2020 истец — особа_1 обратилась в суд с указанным иском, в обоснование которого указала, что работала в государственном предприятии «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь «, код егрпоу 31 632 138 (далее по тексту Ответчик или ГП» УкрНТЦ «Энергосталь») в должности начальника группы технического отдела Центра. Согласно приказу от 30.09.2019 г.. № 370-к еебыл освобожден по собственному желанию с 01.10.2019 года. На день увольнения начислена, но не выплачена заработная плата составила 64 788 (шестьдесят четыре тысячи семьсот восемьдесят восемь) рублей. 55 коп.
В связи с чем, истец просит суд взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате 64 788 (шестьдесят четыре тысячи семьсот восемьдесят восемь) рублей. 55 коп .; взыскать с ответчика в ее пользу средний заработок за весь период задержки расчета в размере 38 007 (тридцать восемьтысяч) грн. 47 коп .; взыскать с ответчика) в пользу моральный вред в размере 10 000, 00 грн. (Десять тысяч) рублей. 00 коп.
Постановлением Дзержинского районного суда г.. Харькова от 25.02.2020 года открыто производство по делу по правилам упрощенного искового производства.
18.05.2020 года истец особа_1 подала в Дзержинский районный суд г.. Харькова уточненное исковое заявление, в котором сообщила суду об уплате судебного сбора за исковое требование о взыскании среднего заработка за время задержкирасчета при увольнении; уточнила размер среднемесячной заработной платы по состоянию на дату представления уточненного иска, сообщила суду, что 13.05.2020 ответчиком частично погашена задолженность по заработной плате в сумме 9261, 64 грн. за период с 01.05.2018 г.. по 30.06.2018 г.., а также о своем отказе от искового требования о возмещении морального вреда.
В связи с чем, с учетом уточненных исковых требований, истец просит суд взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по зарабитной плате в размере 55 526 (пятьдесят пять тысяч пятьсот двадцать шесть) рублей. 91 коп .; взыскать с ответчика в ее пользу средний заработок за весь период задержки расчета в размере 55 283 (пятьдесят пять тысяч двести восемьдесят три) грн. 04 коп .; судебные издержки возложить на ответчика.
Истец особа_1 и ее представитель в судебное заседание не появились, обратились в суд с заявлением о рассмотрении дела в их отсутствие.
Ответчик в судебное заседание не явился, о причинах неявки судне сообщил. Представителем ответчика предоставлен заявление о прекращении производства по делу в части исковых требований о взыскании за период с 01.05.2018 г.. По 30.06.2018 г.. В сумме 9261, 64 грн., Так как эта сумма была выплачена истцу.
Исходя из изложенного, а также учитывая положения ст. 130 ГПК Украины суд считает, что ответчик надлежащим образом о дате и времени судебного разбирательства, следовательно суд, с учетом положений ч. 4 ст. 280 ГПК Украины, с согласия истца рассматривает дело в заочном порядке.
В суд ответчиком неоднократно было подано ходатайство, в которых ответчик просил перенести дело на другую дату в связи с ведением карантина в Украине, а также в ходатайстве от 05.05.2020 ответчик выразил намерение представить отзыв на исковое заявление в пределах срока, предусмотренного законодательством, продленного на срок действия карантина.
В то же время, с учетом вступления в силу 17 июля 2020 вступил в силу Закон Украины № 731-IX «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украинскаяны о ходе процессуальных сроков во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19) «, которым предусмотрено, что процессуальные сроки, которые были продолжены в соответствии с пунктом 4 раздела X» Заключительные положения «Хозяйственного процессуального кодекса Украина, пункта 3 раздела XII «Заключительные положения» Гражданского процессуального кодекса Украины, пункта 3 раздела VI «Заключительные положения» кодекса административного судочинства Украины в редакции Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленных на обеспечение дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (covid-19)» № 540-IX от 30 марта 2020 года, заканчиваются через 20 дней после вступления в силу этого Закона, т.е. заканчиваются 6 августа 2020. В течение этого 20-дневного срока участники дела и лица, не участвовавшие в деле, если суд решил вопрос об их правах, интереси и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных этими кодексами), имеют право на продолжение процессуальных сроков по основаниям, установленным настоящим Законом.
Однако, ответчик правом подачи письменного отзыва, а также правом на подачу заявления о продлении процессуальных сроков не воспользовался, в связи с чем, суд пришел к выводу о рассмотрении дела по имеющимся в ней доказательствами.
Суд, проверив материалы дела, приходит к следующему.
Видповидно части 1 ст.4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
По положению ч. 1 ст. 5 ГПК Украины, осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором.
Согласно ч. 3 ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать оставины, имеющих значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч. 1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Статьями 10, 81 ГПК Украины предусмотрено, что гражданское судопроизводство осуществляется на засадах состязательности, согласно которым каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые ссылается как на основание своих требований или возражений, а суд рассматривает дело в пределах заявленных требований и решает дело на основании представленных доказательств.
Принцип состязательности обеспечивает полноту исследования обстоятельств данного дела. Стороны обязаны определить круг фактов, на которые они ссылаются как на основание своих требований и возражений, и доказать обстоятельства, которыми они обосновывают эти требования и возражения, кроме выпадков, установленных ст.82 ГПК Украины.
В соответствии с ч.1 ст.82 ГПК Украины обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих обстоятельств или добровольности их признания. Обстоятельства, которые признаются участниками дела, указываются в заявлениях по сути дела, объяснениях участников дела, их представителей.
Предписаниями ст. ст. 12, 81 ГПК Украины установлено, что каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Правовые основы и гарантии осуществления гражданами Украины права распоряжаться своими способностями к производительному и творческому труду закреплено Кодексом законов о труде Украины.
Кодекс законов о труде Украины регулирует трудовые отношения всех работников, содействуя росту производительности труда, улучшению качества работы, повышению эффективности общественного производства и подъему на этой основе материального и культурногв уровня жизни трудящихся, укреплению трудовой дисциплины и постепенному превращению труда на благо общества в первую жизненную потребность каждого трудоспособного человека (статья 1 Кодекса законов о труде Украины).
Судом установлено, что особа_1 работала в государственном предприятии «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь «и приказом соответствующего предприятия № 370-к от 30.09.2019 г.. Освобождена от должности 01.10.2019 по собственному желанию, что подтверждается соответствующимзаписью в трудовой книжке.
На момент увольнения у ответчика перед истцом была задолженность по выплате заработной платы на общую сумму 64 788 (шестьдесят четыре тысячи семьсот восемьдесят восемь) рублей. 55 коп., Которая не была выплачена в день увольнения, что подтверждается справкой о невыплаченную заработную плату от 26.12.2019 № П-100−10 / 1−02, выданной истцу ответчиком.
13.05.2020 года, при рассмотрении гражданских дел в суде, ответчиком частично погашена задолженность по заработайтной платы в пользу истца особа_1 за период с 01.05.2018 по 30.06.2018 в сумме 9261, 64 грн., что подтверждается бухгалтерской справкой № Б-02/318 от 14.05.2020.
Итак, задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате на момент судебного разбирательства, составляет 55 526 (пятьдесят пять тысяч пятьсот двадцать шесть) рублей. 91 коп., Что полностью совпадает с уточненным исковым требованиям истца.
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярнов рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляетсяя выплата.
Согласно ч. 1, 2 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Предписаниями ст. 116 КЗоТ Украины определено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выпланые не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить неоспариваемых ней сумму.
По правилам ст. 117 КЗоТ Украины — в случае не виплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Конституционный Суд Украины в решении от 22 февраля 2012 года № 4-рп / 2012 относительно официального толкования положений статьи 233 КЗоТ Украины во взаимосвязи с положениями статей 117, 237 настоящего Кодексв разъяснил, что по статье 47 КЗоТ Украины работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, а именно в день увольнения или не позднее на следующий день после предъявления уволенным работником требования о проведении расчета. Не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предус-ной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно Порядка исчисления средней заработной платы утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 г.. В других случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Начисление выплат, вычслюються из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднего (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных илинным законодательством — на число календарных дней за этот период
Истцом предоставлен уточненный расчет денежной компенсации в размере среднего заработка за все время задержки исходя из среднедневной заработной платы в размере 383, 91 грн. Общий размер среднего заработка за все время задержки за период с 01.10.2019 года по 18.05.2020 года составил: 144×383, 91 = 55283, 04 грн., Где 144 — количество рабочих дней за период, 383, 91 — размер среднедневной заработной платы.
Вышеуказанный расчет августаеднього заработка осуществлен без удержания налогов и обязательных платежей.
Доказательства уплаты ответчиком на момент рассмотрения дела в суде суммы среднего заработка за период задержки расчета причитающихся особа_1 выплат по 01.10.2019 года по 18.05.2020 года в сумме 55283, 04 грн. отсутствуют, суд пришел к выводу о взыскании указанной суммы с ответчика.
При этом суд отмечает, что на момент рассмотрения дела ответчиком не представлено доказательств в опровержение указанного расчета, суд пришел к висновку об удовлетворении иска в части требований о взыскании с истца суммы среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета в размере 50666, 16 грн.
Распределение судебных расходов суд решает в соответствии со ст. 141 ГПК Украины.
При таких обстоятельствах суд считает необходимым удовлетворить указанные исковые требования полностью.
На основании ст. ст. 47, 115, 116, 117, 233 КЗоТ Украины, руководствуясь ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 77, 81, 82, 130, 141, 263−265, 280 ГПК Украины, суд —
решил:
исковые измоги особа_1 к государственного предприятия «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь «о взыскании задолженности по выплате заработной платы, среднего заработка за время задержки окончательного расчета — удовлетворить.
Взыскать с государственного предприятия «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь « (код егрпоу 31632138, местонахождение: 61166, г. Харьков, пр.-Т Науки, 9) в пользу особа_1 (информация_1, регистрационный номэр учетной карточки налогоплательщика номер_1, зарегистрированной по адресу: адрес_1) задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате в сумме 55 526 (пятьдесят пять тысяч пятьсот двадцать шесть) рублей. 91 коп.
Взыскать с государственного предприятия «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь « (код егрпоу 31632138, местонахождение: 61166, г. Харьков, пр.-Т Науки, 9) в пользу особа_1 (информация_1, регистрационный номер учетной карточки плательщика податкив номер_1, зарегистрированной по адресу: адрес_1) средний заработок за весь период задержки расчета в размере 55 283 (пятьдесят пять тысяч двести восемьдесят три) грн. 04 коп.
Взыскать с государственного предприятия «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь « (код егрпоу 31632138, местонахождение: 61166, г. Харьков, пр.-Т Науки, 9) в пользу особа_1 (информация_1, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1, зарегистрированной по адресу: адреса_1) сумму уплаченного судебного сбора в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Допустить немедленное исполнение решения в части присуждения взыскании задолженности по заработной плате, но не более чем за один месяц.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Харьковский апелляционный суд через Дзержинский районный суд. Харькова в течение тридцати дней со дня его составления. Участник дела, которому полное решение суда не были вручены в день его составления, имеет право на возобновление пропущеного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда. Согласно ч.3 ст.354 ГПК Украины срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 настоящего Кодекса.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати днейов со дня его составления. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре, если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда. Срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, а непредставленные заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
судья
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 638/2594/20
Провадження № 2/638/2751/20
06.08.2020
заочне рішення
іменем україни
06.08.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді [Ш.] О.І.
за участю секретаря Цуваревій Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення заборгованості із заробітної плати, —
встановив:
24.02.2020 позивач — особа_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що працювала у державному підприємстві «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь», код єдрпоу 31 632 138 (надалі по тексту Відповідач або ДП «укрнтц «енергосталь») на посаді начальника групи технічного відділу Центра. Згідно наказу від 30.09.2019 р. № 370-к її було звільнено за власним бажанням з 01.10.2019 року. На день звільнення нарахована але не виплачена заробітна плата склала 64 788 (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 55 коп.
У зв`язку із чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі 64 788 (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 55 коп.; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 38 007 (тридцять вісім тисяч сім) грн. 47 коп.; стягнути з відповідача) на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000, 00 грн. (десять тисяч) грн. 00 коп.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
18.05.2020 року позивач особа_1 подала до Дзержинського районного суду м. Харкова уточнену позовну заяву, у якій повідомила суд про сплату судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; уточнила розмір середньомісячної заробітної плати станом на дату подання уточненого позову, повідомила суд, що 13.05.2020 відповідачем було частково погашена заборгованість з заробітної плати в сумі 9261, 64 грн. за період з 01.05.2018 р. по 30.06.2018 р., а також про свою відмову від позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.
У зв`язку з чим, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 55 526 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 91 коп.; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 55 283 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 04 коп.; судові витрати покласти на відповідача.
Позивач особа_1 та її представник до судового засідання не з`явились, звернулись до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не сповістив. Представником відповідача надано заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення за період з 01.05.2018 р. по 30.06.2018 р. у сумі 9261, 64 грн., так як ця сума була виплачена позивачу.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст. 130 ЦПК України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.
До суду відповідачем неодноразово було подано клопотання, у яких відповідач просив перенести справу на іншу дату у зв`язку з веденням карантину в України, а також в клопотанні від 05.05.2020 відповідач висловив намір надати суду відзив на позовну заяву в межах строку передбаченого законодавством, продовженого на строк дії карантину.
Водночас, з урахуванням набрання чинності 17 липня 2020 року набув чинності Закон України № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)», яким передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто закінчуються 6 серпня 2020 року. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Проте, відповідач правом на подання письмового відзиву, а також правом на подання заяви про продовження процесуальних строків не скористався, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній доказами.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положенням ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).
Судом встановлено, що особа_1 працювала у державному підприємстві «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь» та наказом відповідного підприємства № 370-к від 30.09.2019 р. звільнена з посади 01.10.2019 за власним бажанням, що підтверджується також відповідним записом у трудовій книжці.
На час звільнення у відповідача перед позивачем існувала заборгованість по виплаті заробітної плати на загальну суму 64 788 (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 55 коп., яка не була виплачена в день звільнення, що підтверджується довідкою про невиплачену заробітну плату від 26.12.2019 № П-100−10/1−02, що видана позивачу відповідачем.
13.05.2020 року, під час розгляду цивільної справі у суді, відповідачем було частково погашена заборгованість з заробітної плати на користь позивача особа_1 за період з 01.05.2018 по 30.06.2018 в сумі 9261, 64 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою № Б-02/318 від 14.05.2020.
Отже, заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, на момент судового розгляду, складає 55 526 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 91 коп., що повністю співпадає із уточненими позовними вимогами позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ч. 1, 2 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Приписами ст. 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану нею суму.
За правилами ст. 117 КЗпП України — в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством — на число календарних днів за цей період
Позивачем надано уточнений розрахунок грошової компенсації у розмірі середнього заробітку за весь час затримки виходячи з середньоденної заробітної плати у розмірі 383, 91 грн. Загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки за період з 01.10.2019 року по 18.05.2020 року склав: 144×383, 91 = 55283, 04 грн., де 144 — кількість робочих днів за період, 383, 91 — розмір середньоденної заробітної плати.
Вищевказаний розрахунок середнього заробітку здійснений без утримання податків і обов`язкових платежів.
Докази сплати відповідачем на момент розгляду справи в суді суми середнього заробітку за період затримки розрахунку належних особа_1 виплат з 01.10.2019 року по 18.05.2020 року в сумі 55283, 04 грн. відсутні, тому суд дійшов висновку про стягнення зазначеної суми з відповідача.
При цьому суд зазначає, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів на спростування зазначеного розрахунку, тому суд дійшов висновку про задоволення позову в частині вимог про стягнення з позивача суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 50666, 16 грн.
Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
При таких обставинах суд вважає за необхідне задовольнити вказані позовні вимоги повністю.
На підставі ст. ст. 47, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 77, 81, 82, 130, 141, 263−265, 280 ЦПК України, суд —
вирішив:
Позовні вимоги особа_1 до державного підприємства «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку — задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь» (код єдрпоу 31632138, місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр-т Науки, 9) на користь особа_1 (інформація_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, зареєстрованої за адресою: адреса_1) заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у сумі 55 526 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 91 коп.
Стягнути з державного підприємства «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь» (код єдрпоу 31632138, місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр-т Науки, 9) на користь особа_1 (інформація_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, зареєстрованої за адресою: адреса_1) середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 55 283 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 04 коп.
Стягнути з державного підприємства «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь» (код єдрпоу 31632138, місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр-т Науки, 9) на користь особа_1 (інформація_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, зареєстрованої за адресою: адреса_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині присудження стягнення заборгованості по заробітній платі, але не більш ніж за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя
Производство № 2/638/2751/20
06.08.2020
текст решения
именем украины
06.08.2020 Дзержинский районный суд. В составе:
председательствующего судьи [Ш.] А.И.
с участием секретаря Цуваревий Р.Ю.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Дзержинского районного суда г.. Харькова в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Украинский научно-технический центр еталургийнои промышленности «Энергосталь» о взыскании задолженности по заработной плате, —
В:
24.02.2020 истец — особа_1 обратилась в суд с указанным иском, в обоснование которого указала, что работала в государственном предприятии «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь «, код егрпоу 31 632 138 (далее по тексту Ответчик или ГП» УкрНТЦ «Энергосталь») в должности начальника группы технического отдела Центра. Согласно приказу от 30.09.2019 г.. № 370-к еебыл освобожден по собственному желанию с 01.10.2019 года. На день увольнения начислена, но не выплачена заработная плата составила 64 788 (шестьдесят четыре тысячи семьсот восемьдесят восемь) рублей. 55 коп.
В связи с чем, истец просит суд взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате 64 788 (шестьдесят четыре тысячи семьсот восемьдесят восемь) рублей. 55 коп .; взыскать с ответчика в ее пользу средний заработок за весь период задержки расчета в размере 38 007 (тридцать восемьтысяч) грн. 47 коп .; взыскать с ответчика) в пользу моральный вред в размере 10 000, 00 грн. (Десять тысяч) рублей. 00 коп.
Постановлением Дзержинского районного суда г.. Харькова от 25.02.2020 года открыто производство по делу по правилам упрощенного искового производства.
18.05.2020 года истец особа_1 подала в Дзержинский районный суд г.. Харькова уточненное исковое заявление, в котором сообщила суду об уплате судебного сбора за исковое требование о взыскании среднего заработка за время задержкирасчета при увольнении; уточнила размер среднемесячной заработной платы по состоянию на дату представления уточненного иска, сообщила суду, что 13.05.2020 ответчиком частично погашена задолженность по заработной плате в сумме 9261, 64 грн. за период с 01.05.2018 г.. по 30.06.2018 г.., а также о своем отказе от искового требования о возмещении морального вреда.
В связи с чем, с учетом уточненных исковых требований, истец просит суд взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по зарабитной плате в размере 55 526 (пятьдесят пять тысяч пятьсот двадцать шесть) рублей. 91 коп .; взыскать с ответчика в ее пользу средний заработок за весь период задержки расчета в размере 55 283 (пятьдесят пять тысяч двести восемьдесят три) грн. 04 коп .; судебные издержки возложить на ответчика.
Истец особа_1 и ее представитель в судебное заседание не появились, обратились в суд с заявлением о рассмотрении дела в их отсутствие.
Ответчик в судебное заседание не явился, о причинах неявки судне сообщил. Представителем ответчика предоставлен заявление о прекращении производства по делу в части исковых требований о взыскании за период с 01.05.2018 г.. По 30.06.2018 г.. В сумме 9261, 64 грн., Так как эта сумма была выплачена истцу.
Исходя из изложенного, а также учитывая положения ст. 130 ГПК Украины суд считает, что ответчик надлежащим образом о дате и времени судебного разбирательства, следовательно суд, с учетом положений ч. 4 ст. 280 ГПК Украины, с согласия истца рассматривает дело в заочном порядке.
В суд ответчиком неоднократно было подано ходатайство, в которых ответчик просил перенести дело на другую дату в связи с ведением карантина в Украине, а также в ходатайстве от 05.05.2020 ответчик выразил намерение представить отзыв на исковое заявление в пределах срока, предусмотренного законодательством, продленного на срок действия карантина.
В то же время, с учетом вступления в силу 17 июля 2020 вступил в силу Закон Украины № 731-IX «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украинскаяны о ходе процессуальных сроков во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19) «, которым предусмотрено, что процессуальные сроки, которые были продолжены в соответствии с пунктом 4 раздела X» Заключительные положения «Хозяйственного процессуального кодекса Украина, пункта 3 раздела XII «Заключительные положения» Гражданского процессуального кодекса Украины, пункта 3 раздела VI «Заключительные положения» кодекса административного судочинства Украины в редакции Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленных на обеспечение дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (covid-19)» № 540-IX от 30 марта 2020 года, заканчиваются через 20 дней после вступления в силу этого Закона, т.е. заканчиваются 6 августа 2020. В течение этого 20-дневного срока участники дела и лица, не участвовавшие в деле, если суд решил вопрос об их правах, интереси и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных этими кодексами), имеют право на продолжение процессуальных сроков по основаниям, установленным настоящим Законом.
Однако, ответчик правом подачи письменного отзыва, а также правом на подачу заявления о продлении процессуальных сроков не воспользовался, в связи с чем, суд пришел к выводу о рассмотрении дела по имеющимся в ней доказательствами.
Суд, проверив материалы дела, приходит к следующему.
Видповидно части 1 ст.4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
По положению ч. 1 ст. 5 ГПК Украины, осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором.
Согласно ч. 3 ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать оставины, имеющих значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч. 1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Статьями 10, 81 ГПК Украины предусмотрено, что гражданское судопроизводство осуществляется на засадах состязательности, согласно которым каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые ссылается как на основание своих требований или возражений, а суд рассматривает дело в пределах заявленных требований и решает дело на основании представленных доказательств.
Принцип состязательности обеспечивает полноту исследования обстоятельств данного дела. Стороны обязаны определить круг фактов, на которые они ссылаются как на основание своих требований и возражений, и доказать обстоятельства, которыми они обосновывают эти требования и возражения, кроме выпадков, установленных ст.82 ГПК Украины.
В соответствии с ч.1 ст.82 ГПК Украины обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих обстоятельств или добровольности их признания. Обстоятельства, которые признаются участниками дела, указываются в заявлениях по сути дела, объяснениях участников дела, их представителей.
Предписаниями ст. ст. 12, 81 ГПК Украины установлено, что каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Правовые основы и гарантии осуществления гражданами Украины права распоряжаться своими способностями к производительному и творческому труду закреплено Кодексом законов о труде Украины.
Кодекс законов о труде Украины регулирует трудовые отношения всех работников, содействуя росту производительности труда, улучшению качества работы, повышению эффективности общественного производства и подъему на этой основе материального и культурногв уровня жизни трудящихся, укреплению трудовой дисциплины и постепенному превращению труда на благо общества в первую жизненную потребность каждого трудоспособного человека (статья 1 Кодекса законов о труде Украины).
Судом установлено, что особа_1 работала в государственном предприятии «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь «и приказом соответствующего предприятия № 370-к от 30.09.2019 г.. Освобождена от должности 01.10.2019 по собственному желанию, что подтверждается соответствующимзаписью в трудовой книжке.
На момент увольнения у ответчика перед истцом была задолженность по выплате заработной платы на общую сумму 64 788 (шестьдесят четыре тысячи семьсот восемьдесят восемь) рублей. 55 коп., Которая не была выплачена в день увольнения, что подтверждается справкой о невыплаченную заработную плату от 26.12.2019 № П-100−10 / 1−02, выданной истцу ответчиком.
13.05.2020 года, при рассмотрении гражданских дел в суде, ответчиком частично погашена задолженность по заработайтной платы в пользу истца особа_1 за период с 01.05.2018 по 30.06.2018 в сумме 9261, 64 грн., что подтверждается бухгалтерской справкой № Б-02/318 от 14.05.2020.
Итак, задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате на момент судебного разбирательства, составляет 55 526 (пятьдесят пять тысяч пятьсот двадцать шесть) рублей. 91 коп., Что полностью совпадает с уточненным исковым требованиям истца.
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярнов рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляетсяя выплата.
Согласно ч. 1, 2 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Предписаниями ст. 116 КЗоТ Украины определено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выпланые не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить неоспариваемых ней сумму.
По правилам ст. 117 КЗоТ Украины — в случае не виплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Конституционный Суд Украины в решении от 22 февраля 2012 года № 4-рп / 2012 относительно официального толкования положений статьи 233 КЗоТ Украины во взаимосвязи с положениями статей 117, 237 настоящего Кодексв разъяснил, что по статье 47 КЗоТ Украины работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, а именно в день увольнения или не позднее на следующий день после предъявления уволенным работником требования о проведении расчета. Не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предус-ной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно Порядка исчисления средней заработной платы утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 г.. В других случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Начисление выплат, вычслюються из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднего (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных илинным законодательством — на число календарных дней за этот период
Истцом предоставлен уточненный расчет денежной компенсации в размере среднего заработка за все время задержки исходя из среднедневной заработной платы в размере 383, 91 грн. Общий размер среднего заработка за все время задержки за период с 01.10.2019 года по 18.05.2020 года составил: 144×383, 91 = 55283, 04 грн., Где 144 — количество рабочих дней за период, 383, 91 — размер среднедневной заработной платы.
Вышеуказанный расчет августаеднього заработка осуществлен без удержания налогов и обязательных платежей.
Доказательства уплаты ответчиком на момент рассмотрения дела в суде суммы среднего заработка за период задержки расчета причитающихся особа_1 выплат по 01.10.2019 года по 18.05.2020 года в сумме 55283, 04 грн. отсутствуют, суд пришел к выводу о взыскании указанной суммы с ответчика.
При этом суд отмечает, что на момент рассмотрения дела ответчиком не представлено доказательств в опровержение указанного расчета, суд пришел к висновку об удовлетворении иска в части требований о взыскании с истца суммы среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета в размере 50666, 16 грн.
Распределение судебных расходов суд решает в соответствии со ст. 141 ГПК Украины.
При таких обстоятельствах суд считает необходимым удовлетворить указанные исковые требования полностью.
На основании ст. ст. 47, 115, 116, 117, 233 КЗоТ Украины, руководствуясь ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 77, 81, 82, 130, 141, 263−265, 280 ГПК Украины, суд —
решил:
исковые измоги особа_1 к государственного предприятия «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь «о взыскании задолженности по выплате заработной платы, среднего заработка за время задержки окончательного расчета — удовлетворить.
Взыскать с государственного предприятия «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь « (код егрпоу 31632138, местонахождение: 61166, г. Харьков, пр.-Т Науки, 9) в пользу особа_1 (информация_1, регистрационный номэр учетной карточки налогоплательщика номер_1, зарегистрированной по адресу: адрес_1) задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате в сумме 55 526 (пятьдесят пять тысяч пятьсот двадцать шесть) рублей. 91 коп.
Взыскать с государственного предприятия «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь « (код егрпоу 31632138, местонахождение: 61166, г. Харьков, пр.-Т Науки, 9) в пользу особа_1 (информация_1, регистрационный номер учетной карточки плательщика податкив номер_1, зарегистрированной по адресу: адрес_1) средний заработок за весь период задержки расчета в размере 55 283 (пятьдесят пять тысяч двести восемьдесят три) грн. 04 коп.
Взыскать с государственного предприятия «украинский научно-технический ЦЕНТР металлургической промышленности» энергосталь « (код егрпоу 31632138, местонахождение: 61166, г. Харьков, пр.-Т Науки, 9) в пользу особа_1 (информация_1, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1, зарегистрированной по адресу: адреса_1) сумму уплаченного судебного сбора в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Допустить немедленное исполнение решения в части присуждения взыскании задолженности по заработной плате, но не более чем за один месяц.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Харьковский апелляционный суд через Дзержинский районный суд. Харькова в течение тридцати дней со дня его составления. Участник дела, которому полное решение суда не были вручены в день его составления, имеет право на возобновление пропущеного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда. Согласно ч.3 ст.354 ГПК Украины срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 настоящего Кодекса.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати днейов со дня его составления. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре, если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда. Срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, а непредставленные заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
судья
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 638/2594/20
Провадження № 2/638/2751/20
06.08.2020
заочне рішення
іменем україни
06.08.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді [Ш.] О.І.
за участю секретаря Цуваревій Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення заборгованості із заробітної плати, —
встановив:
24.02.2020 позивач — особа_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що працювала у державному підприємстві «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь», код єдрпоу 31 632 138 (надалі по тексту Відповідач або ДП «укрнтц «енергосталь») на посаді начальника групи технічного відділу Центра. Згідно наказу від 30.09.2019 р. № 370-к її було звільнено за власним бажанням з 01.10.2019 року. На день звільнення нарахована але не виплачена заробітна плата склала 64 788 (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 55 коп.
У зв`язку із чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі 64 788 (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 55 коп.; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 38 007 (тридцять вісім тисяч сім) грн. 47 коп.; стягнути з відповідача) на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000, 00 грн. (десять тисяч) грн. 00 коп.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
18.05.2020 року позивач особа_1 подала до Дзержинського районного суду м. Харкова уточнену позовну заяву, у якій повідомила суд про сплату судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; уточнила розмір середньомісячної заробітної плати станом на дату подання уточненого позову, повідомила суд, що 13.05.2020 відповідачем було частково погашена заборгованість з заробітної плати в сумі 9261, 64 грн. за період з 01.05.2018 р. по 30.06.2018 р., а також про свою відмову від позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.
У зв`язку з чим, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 55 526 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 91 коп.; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 55 283 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 04 коп.; судові витрати покласти на відповідача.
Позивач особа_1 та її представник до судового засідання не з`явились, звернулись до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не сповістив. Представником відповідача надано заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення за період з 01.05.2018 р. по 30.06.2018 р. у сумі 9261, 64 грн., так як ця сума була виплачена позивачу.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст. 130 ЦПК України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.
До суду відповідачем неодноразово було подано клопотання, у яких відповідач просив перенести справу на іншу дату у зв`язку з веденням карантину в України, а також в клопотанні від 05.05.2020 відповідач висловив намір надати суду відзив на позовну заяву в межах строку передбаченого законодавством, продовженого на строк дії карантину.
Водночас, з урахуванням набрання чинності 17 липня 2020 року набув чинності Закон України № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)», яким передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто закінчуються 6 серпня 2020 року. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Проте, відповідач правом на подання письмового відзиву, а також правом на подання заяви про продовження процесуальних строків не скористався, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній доказами.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положенням ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).
Судом встановлено, що особа_1 працювала у державному підприємстві «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь» та наказом відповідного підприємства № 370-к від 30.09.2019 р. звільнена з посади 01.10.2019 за власним бажанням, що підтверджується також відповідним записом у трудовій книжці.
На час звільнення у відповідача перед позивачем існувала заборгованість по виплаті заробітної плати на загальну суму 64 788 (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 55 коп., яка не була виплачена в день звільнення, що підтверджується довідкою про невиплачену заробітну плату від 26.12.2019 № П-100−10/1−02, що видана позивачу відповідачем.
13.05.2020 року, під час розгляду цивільної справі у суді, відповідачем було частково погашена заборгованість з заробітної плати на користь позивача особа_1 за період з 01.05.2018 по 30.06.2018 в сумі 9261, 64 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою № Б-02/318 від 14.05.2020.
Отже, заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, на момент судового розгляду, складає 55 526 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 91 коп., що повністю співпадає із уточненими позовними вимогами позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ч. 1, 2 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Приписами ст. 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану нею суму.
За правилами ст. 117 КЗпП України — в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством — на число календарних днів за цей період
Позивачем надано уточнений розрахунок грошової компенсації у розмірі середнього заробітку за весь час затримки виходячи з середньоденної заробітної плати у розмірі 383, 91 грн. Загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки за період з 01.10.2019 року по 18.05.2020 року склав: 144×383, 91 = 55283, 04 грн., де 144 — кількість робочих днів за період, 383, 91 — розмір середньоденної заробітної плати.
Вищевказаний розрахунок середнього заробітку здійснений без утримання податків і обов`язкових платежів.
Докази сплати відповідачем на момент розгляду справи в суді суми середнього заробітку за період затримки розрахунку належних особа_1 виплат з 01.10.2019 року по 18.05.2020 року в сумі 55283, 04 грн. відсутні, тому суд дійшов висновку про стягнення зазначеної суми з відповідача.
При цьому суд зазначає, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів на спростування зазначеного розрахунку, тому суд дійшов висновку про задоволення позову в частині вимог про стягнення з позивача суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 50666, 16 грн.
Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
При таких обставинах суд вважає за необхідне задовольнити вказані позовні вимоги повністю.
На підставі ст. ст. 47, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 77, 81, 82, 130, 141, 263−265, 280 ЦПК України, суд —
вирішив:
Позовні вимоги особа_1 до державного підприємства «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку — задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь» (код єдрпоу 31632138, місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр-т Науки, 9) на користь особа_1 (інформація_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, зареєстрованої за адресою: адреса_1) заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у сумі 55 526 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 91 коп.
Стягнути з державного підприємства «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь» (код єдрпоу 31632138, місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр-т Науки, 9) на користь особа_1 (інформація_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, зареєстрованої за адресою: адреса_1) середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 55 283 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 04 коп.
Стягнути з державного підприємства «український науково-технічний ЦЕНТР металургійної промисловості «енергосталь» (код єдрпоу 31632138, місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр-т Науки, 9) на користь особа_1 (інформація_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, зареєстрованої за адресою: адреса_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині присудження стягнення заборгованості по заробітній платі, але не більш ніж за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя
