ДУ "ІНВХ ІМ. В.К.ГУСАКА НАМН": невыплата зарплаты

Производство № 2/235/107/21
Дело № 235/6100/20

Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
29 апреля 2021 [М.]
Красноармейский районный суд Донецкой области
в составе председательствующего судьи [Х.] С.М.
с участием секретаря судебного заседания [Л.] В.В.
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Государственной учрежденийи «Институт неотложной и восстановительной хирургии имени В.К. Гусака Национальной академии медицинских наук Украины »о взыскании задолженности по заработной плате, выходного пособия в соответствии со ст.44 КЗоТ Украины, среднего заработка за время задержки расчета и компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты,
В:
К Красноармейского горрайонного суда Донецкой области обратилась особа_1 с иском к Государственного учреждения «Институт неотложнойи восстановительной хирургии имени В.К. Гусака Национальной академии медицинских наук Украины »о взыскании задолженности по заработной плате, выходного пособия в соответствии со ст.44 КЗоТ Украины, среднего заработка за время задержки расчета и компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты. Исковые требования обоснованы тем, что особа_1 с 28.08.2001 г.. По 11.02.2015 гг. Работала в Государственном учреждении «Институт неотложной и восстановительной хирургии имени Гусака Национальнальной академии медицинских наук Украины »на должностях бухгалтера материального отдела, инженера хозяйственной части, инженера-метролога I категории административно-хозяйственной части.
В соответствии с Постановлением Кабинета Министров Украины от 07.11.2014 г.. № 595, Постановления Президиума Национальной академии медицинских наук Украины от 13.11.2014 г.. № 11/4, Постановления Президиума от 17.11.2014 г.. № 18 Государственного учреждения «Институт неотложной и восстановительной хирургии им. В.К. Гусака Национальной академии мединих наук Украины »был перемещен с территории проведения АТО м. Донецк, пр. Ленинский, б.47 в г.. Киев, ул. Героев Севастополя, 30.
На основании Приказа от 18.06.18 г.. № 16-к «Об освобождении работников ГУ« Институт неотложной восстановительной хирургии им. В.К. Гусака НАМН Украины », во исполнение приказа НАМН Украины от 20.11.2014 № 83« О перемещении ГУ «Институт неотложной восстановительной хирургии им. В.К. Гусака НАМН Украины », Приказа ГУ« Институт неотложной восстановительной хирургии им. В.К. Гусака НАМН Украины »от 09.12.2014 № 4« Об перемещения ГУ «Институт неотложной восстановительной хирургии им. В.К. Гусака НАМН Украины »в г.. Киев», истицу был освобожден на основании п.6 ст.36 КЗоТ Украины с 11.02.2015 г., В связи с ее отказом от перевода в другую местность вместе с организацией.
Вместе с тем, в нарушение требований ст 47, 116 КЗоТ Украины, ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» ГУ «Институт неотложной восстановительной хирургии им. В.К. Гусака НАМН Украины »не осуществил с истицей расчетпри увольнении.
Согласно ч.1 ст. 47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины.
Задолженность по заработной плате сложилась за период ноябрь 2014 - февраль 2015 года, состоящий из задолженности по заработной плате, компенсации потери части заработной платы, выходного пособия в соответствии со ст. 44 КЗоТ Украины.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Истица неоднократно обращалась к ответчику с требованием о расчете, в том числе 20.12.2018 г..
Ответы на это обращение ответчиком предоставлено.
30.12.2019 года истица обратилась к ДВ «Институт неотложной восстановительной хирургии им. В.К. Гусака НАМН Украины »с просьбой выдать справку о задолженности по заработной плате, предусмотрено ч.1 ст.116 КЗоТ Украины.
В феврале 2020 получила от ГУ «Институт неотложной восстановительной хирургии им. В.К. Гусака НАМН Украины »справку о расчете при увольнении от 17.01.19 г.. № 13.
Также истица получила в пенсионном фонде справку о застрахованном лице формы ОК-5 «Индивидуальные сведения о застрахованном лице из реестра застрахованных лиц », согласно данным которой за ноябрь и декабрь 2014 ей начислена заработная плата соответственно: 2749, 20 грн. и 1019, 30 грн.
Согласно справки ГУ «Институт неотложной восстановительной хирургии им. В.К. Гусака НАМН Украины »о расчете при увольнении от 17.01.19 г.. № 13 сумма задолженности по заработной плате составляет за период за январь-февраль 2015 году в сумме всего 3685 (три тысячи шестьсот восемьдесят пять) рублей 38 копеек, а именно :
за январь 2015 года - 1551, 00 грн .;
за февраль 2015 року - 609, 32 грн .;
доначисления по декабрь 2014 - 460, 70 грн., а всего - 1480, 00 грн .;
выходное пособие при увольнении - 1064, 36;
компенсация за неиспользованный ежегодный отпуск - 0 грн.
Согласно вышеупомянутой справки о задолженности по заработной плате, задолженность составляет только за январь-февраль 2015 года, а заработная плата за октябрь-декабрь 2014 указана как выплачена. Однако, заработную плату за период ноябрь-декабрь 2014 года в сумме 3768 (три тысячи семьсот шестьдесят восемь) рублей. 50коп. истица не получала.
Таким образом, считает, что задолженность по заработной плате составляется за период ноябрь 2014 - февраль 2015 году в сумме 7453, 88 грн.
Истицу был освобожден на основании п.6 ст.36 КЗоТ Украины с 11.02.2015р., В связи с ее отказом от перевода в другую местность вместе с организацией.
Согласно ч.1 ст. 44 КЗоТ Украины при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в пункте 6 ст.36 и пунктах 1, 2 и 6 статьи 40 КЗоТ Украины, работнику виплачуеться выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Размер выходного пособия рассчитывается на основании Постановления КМУ № 100 от 08.02.1995 года «Об утверждении порядка исчисления средней заработной платы».
Истица отмечает, что приказ о ее увольнении был издан 18.06.18 г., т. Никаких препятствий для начисления и выплаты выходного пособия при увольнении в ответчика не было.
Согласно содержанию ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного ним органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предпринимательство, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
При этом, отсутствие финансово-хозяйственной деятельности или средств у работодателя не исключает его вины в невыплате причитающихся уволенному работнику средств и не освобождает работодателя от ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины.
Исходя из того, что дата увольнения 11.02.2015 года, то в последние календарными месяцами перед увольнением были января 2015 и декабре 2014.
В связи с тем, что ответчик до настоящего времени не выплатил задолженность по заработной плате, задержка задолженности считается с 22.12.18 г.., Со дня обращения с требованием о расчете (20.12.2018), согласно ч.1 ст.116 КЗоТ Украины, по день подачи иска и составляет 420 рабочих дней.
Сумма среднего заработка за все время сатримкы по день фактического расчета с 22.12.18 г.. по 31.08.2020 года составляет 29 601 (двадцать девять тысяч шестьсот) грн. 60 коп.
Согласно ст.ст.1, 2 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине владельца или уполномоченномуого им органа (лица). Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты осуществляется в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам.
Суммы компенсации исчисляется путем умножения ежемесячных индексов потребительских цен, которые публикуются Госстатом Украины за период невыплаты заработной платы на размер невыплаченной заработной платы более чем на месяц.
Согласно Положению о порядке компенсации работникам потери частизаработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины № 1427 от 20.12.1997р., компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты заработной платы, начисленной работнику за период работы начиная с 01.01.1998 г.., если индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги за этот период вырос более чем на один процент.В соответствии со ст. 34 Закона Украины «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Таким образом, основным условием для выплаты гражданину компенсации является нарушение владельцем установленных сроков выплаты начисленных доходов.
По мнению истицы, она имеет право на получение от ответчика компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты за период с марта 2015г. по август 2020 года, поскольку ответчиком были нарушены законодательно установленные сроки выплаты заработной платы.
В соответствии со ст. 4 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» выплата гражданам суммы компенсации производится в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц.
Согласно п. 4Порядок проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, утвержденного постановлением Кабинет Министров Украины от 21 февраля 2001 года № 159 сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но не выплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100. Индекс потребительских этин для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается.
Сумма компенсации потери части основной заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты за период с марта 2014 по август 2020 составляет 8068 (восемь тысяч шестьдесят восемь) рублей. 25 коп., Из которых должно быть удержано налоги и обязательные платежи.Истица просит суд принять решение, которым взыскать с Государственного учреждения «Институт неотложной и восстановительной хирургии имени Гусака Национальной академии медицинских наук Украины», в пользу задолженность по заработной плате за ноябрь 2014 в сумме 2749, 20 грн .; задолженность по заработной плате за декабрь 2014 - 1019, 30 грн. и доначисления по декабрь 2014 - 460, 70 грн., а всего - 1480, 00 грн .; задолженность по заработной плате за январь 2015 году в общей сумме 155100 (одна тысяча пятьсот пятьдесят) грн .; задолженность по заработной плате за февраль 2015 году в общей сумме 609, 32 (шестьсот девять) рублей. 32 коп .; задолженность по выходного пособия в соответствии со ст. 44 КЗоТ Украины, в общей сумме 1064, 36 (одна тысяча шестьдесят четыре) грн. 36 коп .; средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 29 601 (двадцать девять тысяч шестьсот) грн. 60 коп .; компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроковее выплаты в размере 8068 (восемь тысяч шестьдесят восемь) рублей. 25 коп. Взыскать с ответчика расходы по уплате судебного сбора.
Определением суда от 25.09.2020 года исковое заявление оставлено без движения и предоставлено время истице для устранения недостатков.

Определением суда от 02.11.2020 года иск принят к рассмотрению, определено проводить рассмотрение дела в порядке упрощенного искового производства и назначено судебное заседание.

Представитель ответчика предоставил отзыв на исковое заявление в котором отметил, что позовна заявление является частично необоснованной ввиду следующее.
На основании Постановления КМУ от 07.11.2014р. № 595 «Некоторые вопросы финансирования бюджетных учреждений, осуществление социальных выплат населению и предоставления финансовой поддержки отдельным предприятиям и организациям Донецкой и Луганской областей, а также других платежей со счетов, открытых в органах Казначейства», Постановления Президиума Национальной академии медицинских наук Украины от 17.11.2014р . № 18 - Государственное учреждение «Институт неотложной и едновнои хирургии имени Гусака Национальной академии медицинских наук Украины »был перемещен с территории проведения АТО м. Донецк в г.. Киев.
В период времени с 17.11.2014р. по 11.02.2015р. руководством осуществлено перемещение Института в г.. Киев.
Ответчик не согласен с приведенными суммами задолженности.
С 17.11.2014р. Институт осуществляет свою деятельность на территории г.. Киев.
Истец в г.. Киев не выезжала но не отрабатывала рабочее время в г.. Киеве.
Истец в своих требованиях просит обязать`Связать оплатить задолженность за ноябрь-декабрь 2014г. в сумме 4229, 20 гривен, однако, согласно справки формы ОК -5 истец получала заработную плату, с которой проведено отчисления в бюджет за 2014 по ноябрь включительно. Исковые требования в этой части считают такими, которые не подлежат удовлетворению.
Согласно тарификационного списка Института на 2014 год должностной оклад истца, которая занимала на момент увольнения должностей: инженера хозяйственной части (по совместительству) - тарифный разряд 9, мысячного фонд заработной платы - 2211, 00 гривен; инженера-метролога (основное место работы) - тарифный разряд 10 месячный фонд заработной платы - 1551, 00 гривен.
Так, сумма задолженности истцу может составлять: 01.12.2014-31.12.2014 (23 р.д.) - 3762, 00 гривен.
В части задолженности за период январь-февраль 2015г. расчет считают возможным провести в отношении размера минимальной заработной платы на 2015г. (1218, 00) определенной законом Украины «О Государственном бюджете Украины на 2015 год», А также тарификационного списка.
В связи с отсутствием утвержденных тарификационных списков работников, не изъявили желание переместиться с учреждением в г.. Киев, ответчик учитывает действующий на 2014г. тарификационный список, в который истцу было присвоено10 тарифный разряд. Согласно единой тарифной сетки на 2015 год, действующей на основании Постановления КМУ от 30.08.2002р. № 1298 «Об оплате труда работников на основе Единой тарифной сетки разрядов и коэффициентов по оплате труда работниковучреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы »тарифная ставка по тарифным разрядом 9 на период с 01.01.2015р. по 31.08.2015 составила - 1474, 00 гривен, по тарифному разряду 10 - 1551, 00 гривен.
На основании изложенного, ответчик считает, что сумма задолженности истцу с учетом надбавки за выслугу лет и учитывая, что сумма минимальной заработной платы на 2015 год (1128, 00 грн) составляет: 01.01.2015 - 31.01.2015 (19 р.д.) - 3762, 00 грн; 01.02.2015- 11.02.2015 (8 г..д.) - 1477, 00гривень. Поэтому сумма задолженности перед истцом за период с 01ю01ю20115 по 11.02.2015 может составлять - 5239, 00 гривен. Из этого следует, что приведенный Истцом расчет не соответствует действительности и является завышенным.
По расчету ответчика общая сумма компенсации потери части основной заработной платы за период с 01.12.2014 по 11.02.2015 может составлять - 11478, 87 грн.
Ответчик обращает внимание суда на то, что в институт не имеет возможности предоставить справку о наличии задолженаности по заработной плате после увольнения в связи с полной потерей всех документов финансово-хозяйственной деятельности института. Расчеты приведены в отрицании являются вероятными и не закрепляются оригиналами документов бухгалтерской и кадровой отчетности.
Факт расчета или его осуществления с уволенным работником в 2014-2015р. ответчик не имеет возможности подтвердить или опровергнуть по причине потери всех без исключения документов финансово-хозяйственной деятельности в грудня2014 года, в том числе кадровой документации.
По данному факту следственным отделом Торецкого ОП Бахмутского СВ Торецкого ОП ГУНП в Донецкой области осуществляется досудебное расследование в уголовном производстве № 12018050220000327 по факту незаконного завладения имуществом, документами финансово-хозяйственной деятельности ответчика.
Основанием для начисления заработной платы является табель учета рабочего времени, который может вестись как в днях так и в часах.
Институтом не начислялась задолженность по заработнойй платой по причине полной потери (невозможности перемещения с неподконтрольной территории г.. Донецкая) оригиналов финансово-хозяйственных, бухгалтерских, кадровых документов в полном объеме.
Ответчик просит суд отказать в удовлетворении иска в полном объеме.
Стороны и представители сторон в судебное заседание не появились, предоставили соответствующие заявления о рассмотрении дела без их участия.
Суд не видит оснований для отложения рассмотрения дела.
Частью 2 статьи 247 ГПК Украины предусмотрено, что в случаенеявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Суд, исследовав материалы дела, выяснив все обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно оценив доказательства, имеющие значение для разрешения дела по существу, установив фактические данные и соответствующие им правовидносини, приходит к выводу, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
особа_1 с 28.08.2001 г.. По 11.02.2015 гг. Работала в Государственном учреждении «Институт неотложной и восстановительной хирургии имени Гусака Национальной академии медицинских наук Украины» на должностях бухгалтера материального отдела, инженера хозяйственной части, инженера-метролога I категории административно-хозяйственной части. Согласно трудовой книжке 20.06.2018 освобождена на основании ч. 6 ст. 36 КЗоТ Украины (отказ работника от перевода в другую местность с учреждением с 11.02.2015 года (а.с.10-11).
Согласно выписки из приказа № 16-к от 18.06.2018 года освобожден инженера-метролога административно-хозяйственной части особа_1 на основании п. 6 ст. 36 КЗоТ Украины с 11.02.2015р. С приказом ознакомлен 02.07.2018 года (а.с.12).
Справка о расчете при увольнении от 17.01.19 г.. № 13 (а.с.14).
Согласно справке о застрахованном лице формы ОК-5 «Индивидуальные сведения о застрахованном лицеиз реестра застрахованных лиц »за ноябрь и декабрь 2014 особа_1 начисленная заработная плата соответственно: 2749, 20 грн и 1019, 30 грн (а.с.15-18).
Согласно справки ГУ «Институт неотложной восстановительной хирургии им. В.К. Гусака НАМН Украины »о расчете при увольнении от 17.01.19 г.. № 13 сумма задолженности по заработной плате составляет за период за январь-февраль 2015 году в сумме всего 3685 гривен 38 копеек, а именно:
за январь 2015 года - 1551, 00 грн .;
за февраль 2015 года - 609, 32 грн .;
Донараления по декабрь 2014 - 460, 70 грн., а всего - 1480, 00 грн .;
выходное пособие при увольнении - 1064, 36;
компенсация за неиспользованный ежегодный отпуск - 0 грн.
Согласно вышеупомянутой справки о задолженности по заработной плате, задолженность составляет только за январь-февраль 2015 года, а заработная плата за октябрь-декабрь 2014 указана как выплачена. Однако истица утверждает, что заработную плату за период ноябрь-декабрь 2014 года в сумме 3768 грн 50 коп. она не получала.
истица считает что задолженность по заработной плате составляется за период ноябрь 2014 - февраль 2015 году в сумме 7453, 88 грн.
Истицу был освобожден на основании п.6 ст.36 КЗоТ Украины с 11.02.2015р., В связи с ее отказом от перевода в другую местность вместе с организацией.
Конституцией Украины гарантируется право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже выдающейся законом.
Согласно ст.94 КЗоТ Украины, ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата- это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально-деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия, учреждения, организации и максимальным размером не ограничивается.
Согласно ст.115 КЗоТ Украины, ст.24 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата выплачивается працивникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за какой осуществляется выплата.
В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Размер заработной платы за первую половину месяца определяется коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не меньше оплаты за фактически отработанное время из расчета тарифной ставки (должностного оклада) работника.
Заработная плата работникам за все время ежегодного отпуска выплачивается не позднее чем за три дня до начала отпуска.
Согласно ч.1 ст.76 ГПК Украины есть любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
Эти данные устанавливаются следующими средствами: 1) письменными, вещественными и электронными доказательствами; 2) выводами экспертов; 3) показаниями свидетелей (ч.2).
В соответствии со статьями 77-80 ГПК Украины доказательства должны быть надлежащими, допустимым, достоверными и достаточными.
Положениями статей 10 и 81 ГПК Украины предусмотрено, что каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных Кодексом.
В делах о дискриминации истец обязан привести фактические данные, подтверждающие, что дискриминация имела место. В случае наводнения таких данных доказывания их отсутствия возлагается на ответчика.
Частью 1 ст.89 ГК Украины предусмотрено, что суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в справе доказательств.
В подтверждение наличия задолженности по заработной плате истцом предоставлены копия индивидуальных сведений о застрахованном лице, предоставленных из Реестра зачисленных лиц Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования (форма ОК-5), согласно которым особа_1 было начислено заработной для начисления пенсии при работе в ГУ «Институт неотложной и восстановительной хирургии имени В.К. Гусака Академии медицинских наук Украины »: за октябрь 2014 года в сумме 4863, 29 грн, за ноябрь 2014 года - 2749, 20 грн, декабрь 2014 года - 1019, 30 грн (а.с.15-18).
Каких-либо доказательств того, что эти суммы были уплачены ответчиком в пользу истца, суду предоставлено не было, на основании чего исковые требования в этой части подлежат удовлетворению.
Статьей 1 Закона Украины «О компенсации гражданам потерь части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» от 19.10.2000р. № 2050-111 (далее - Закон № 2050) предусмотрено, что предприятия, учреждения и организации всех форм собственности ихозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица).
В соответствии со ст.2 Закона № 2050 компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу этим закономм.
Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: пенсии, социальные выплаты, стипендии, заработная плата (денежное обеспечение) и другие.
Согласно ст.3 Закона № 2050 сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за який выплачивается доход, во внимание не принимается).
Таким образом, компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты составляет: ноябрь 2014 - 2749, 20 * 118, 4% = 3255, 05 грн; Декабрь 2014 - 1019, 00 * 112, % = 1141, 28 грн; Январь 2015 - 1551, 00 * 105, 6% = 1637, 86 грн; Февраль 2015 - 2134, 38 * 95, 3% = 2034, 06 грн. Всего компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за октябрь - декабрь 2014 и январь-февраль 2015 составляет 8068, 25 грн, подлежащей взысканию с ответчика в пользу истца с удержанием из этой суммы налогов и других обязательных платежей.
Часть 1 ст.47 КЗоТ Украины обязывает собственника или уполномоченный им орган в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанном внастоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрена ответственность за задержку расчета при увольнении. Так, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета (ч.1). При наличии спору о размерах причитающихся работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора (ч.2).
Как указано в п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999р., Установив пры рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, коды он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по деньвынесения постановления работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Истец в день увольнения не работал, требование о расчете предъявлено 20 декабря 2018, в связи с чем подлежит гражданской ответственности, предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины в виде взыскания среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за период с 21 Декабрь 2018 по день подачи иска составляет 377рабочих дней, среднедневная заработная плата - 70, 78. Сумма среднего заработка составляет 29601, 60 гривен, подлежащей взысканию с ответчика по содержанию из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Согласно абз.3 п.2 раздела П Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995р. № 100 (далее - Порядок), во всех остальных случаях сохранения заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации менее двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время.
Согласно п.8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодавствить, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Согласно ч.1 ст.44 КЗоТ Украины при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в частности, в пункте 6 статьи 36, працивникови выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Истец уволена с работы на основании п.6 ст.36 КЗоТ Украины в связи с отказом от перевода на работу в другую местность вместе с организацией, в связи с чем имеет право на выплату ему выходного пособия в размере среднего месячного заработка. Доказательств того, что такая помощь была выплачена ей работодателем, суду предоставлено не было, в связи с чем права истца в этой части подлежат защите.
Исходя из содержания принципу диспозитивной гражданского судопроизводства, содержится в ст.13 ГПК Украины, согласно которому суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных этим Кодексом случаях, подлежит взысканию с истца в пользу ответчика выходное пособие в сумме 1064, 36 гривен.
Истицей при обращении в суд уплачен судебный сбор в размере 840, 80 гривен, согласно статье 141 ГПК Украины, подлежит взысканию в пользу ответчика, а также 840, 80 гривен в пользу государства.
Согласно ст.ст.44, 47, 94, 115-117 КЗоТ Украины, ст.ст. 1, 24 Закона Украины «Об оплате труда», руководствуясь ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ГПК Украина, суд -

принял:
Исковые требования лицо_1 к Государственного учреждения «Институт неотложной и восстановительной хирургии имени В.К. Гусака Национальной академии медицинскихх наук Украины »о взыскании задолженности по заработной плате, выходного пособия в соответствии со ст.44 КЗоТ Украины, среднего заработка за время задержки расчета и компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты - удовлетворить.
Взыскать с Государственного учреждения «Институт неотложной и восстановительной хирургии имени В.К. Гусака Национальной академии медицинских наук Украины »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за ноябрь 2014 всумме 2749, 20 грн; задолженность по заработной плате за декабрь 2014 - 1019, 30 грн и доначисления по декабрь 2014 - 460, 70 грн, а всего - 1480, 00 грн; задолженность по заработной плате за январь 2015 году в общей сумме 1551, 00 (одна тысяча пятьсот пятьдесят) грн; задолженность по заработной плате за февраль 2015 году в общей сумме 609, 32 (шестьсот девять) рублей 32 коп .; задолженность по выходного пособия в соответствии со ст. 44 КЗоТ Украины, в общей сумме 1064, 36 (одна тысячашестьдесят четыре) грн 36 коп .; средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 29 601 (двадцать девять тысяч шестьсот один) гр. 60 коп .; компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 8068 (восемь тысяч шестьдесят восемь) рублей 25 коп.
Взыскать с Государственного учреждения «Институт неотложной и восстановительной хирургии имени В.К. Гусака Национальной академии медицинских наук Украины »в пользу особа_1 судебный сбор в размере 840 (восьмисот сорока) гривен 80 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия Государственного учреждения «Институт неотложной и восстановительной хирургии имени В.К. Гусака Национальной академии медицинских наук Украины »в доход государства судебный сбор в размере 840 (восьмисот сорока) гривен 80 копеек.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно неотменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение может быть обжаловано в Донецкий апелляционный суд или через Красноармейский районный суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Срок на апелляционное обжалование может быть восстановлен в случае пропуска по уважительным причинам, крим случаев, указанных в части второй статьи 358 ГПК Украины, а также в соответствии с пунктом 3 Заключительных положений ГПК Украины.
Истец: лицо_1. Адрес: адрес_1. рнокпп номер_1.
Ответчик: Государственное учреждение «Институт неотложной и восстановительной хирургии имени В.К. Гусака Национальной академии медицинских наук Украины ». Адрес: 03680, г.. Киев, ул. Героев Севастополя, дом 30. Код егрпоу 25672427.
Полный текст решения изготовлен 29.04.2021 года.

Судья [Х.] С.М.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/235/107/21
Справа № 235/6100/20

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2021 року м.Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі головуючого судді Хмельової С.М.
за участю секретаря судового засідання [Л] В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України» про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги відповідно до ст.44 КЗпП України, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати,
встановив:
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернулася особа_1 з позовом до Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України» про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги відповідно до ст.44 КЗпП України, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що особа_1 з 28.08.2001 р. по 11.02.2015 р. працювала у Державній установі «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака Національної академії медичних наук України» на посадах бухгалтера матеріального відділу, інженера господарської частини, інженера-метролога І категорії адміністративно-господарської частини.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 595, Постанови Президії Національної академії медичних наук України від 13.11.2014 р. № 11/4, Постанови Президії від 17.11.2014 р. № 18, Державна [У.] «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака Національної академії медичних наук України» був переміщений з території проведення АТО м. Донецьк, пр. Ленінський, б.47 до м. Києва, вул. Героїв Севастополя, 30.
На підставі Наказу від 18.06.18 р. № 16-к «Про звільнення працівників ДУ «Інститут невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України», на виконання наказу НАМН України від 20.11.2014 № 83 «Про переміщення ДУ «Інститут невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України», Наказу ДУ «Інститут невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» від 09.12.2014 № 4 «Щодо переміщення ДУ «Інститут невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» в м. Київ», позивачку було звільнено на підставі п.6 ст.36 КЗпП України з 11.02.2015 р., в зв`язку з її відмовою від переведення в іншу місцевість разом з установою.
Разом з тим, в порушення вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про оплату праці» ДУ «Інститут невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» не здійснив з позивачкою розрахунок при звільненні.
Згідно ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.
Заборгованість із заробітної плати склалась за період листопад 2014 року – лютий 2015 року, що складається з заборгованості по заробітній платні, компенсації втрати частини заробітної платні, вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП України.
Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Позивачка неодноразово зверталась до відповідача з вимогою про розрахунок, у тому числі 20.12.2018 р.
Відповіді на дане звернення відповідачем не надане.
30.12.2019 року позивачка звернулась до ДУ «Інститут невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» з проханням видати довідку про заборгованість із заробітної плати, що передбачено ч.1 ст.116 КЗпП України.
У лютому 2020 року отримала від ДУ «Інститут невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» довідку про розрахунок при звільнені від 17.01.19 р. № 13.
Також позивачка отримала в пенсійному фонді довідку про застраховану особу форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб», згідно даних якої за листопад та грудень 2014 року їй нарахована заробітна плата відповідно: 2749, 20 грн. та 1019, 30 грн.
Згідно довідки ДУ «Інститут невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» про розрахунок при звільнені від 17.01.19 р. № 13 сума заборгованості із заробітної плати становить за період за січень-лютий 2015 року в сумі всього 3 685 (три тисячі шістсот вісімдесят п`ять) гривень 38 копійок, а саме:
за січень 2015 року – 1551, 00 грн.;
за лютий 2015 року – 609, 32 грн.;
донарахування за грудень 2014 р. – 460, 70 грн., а всього – 1480, 00 грн.;
вихідна допомога при звільненні – 1064, 36;
компенсація за невикористану щорічну відпустку – 0 грн.
Згідно вищезазначеної довідки про заборгованість із заробітної плати, заборгованість складає лише за січень-лютий 2015 року, а заробітна плату за жовтень-грудень 2014 року вказана як виплачена. Однак, заробітну плату за період листопад-грудень 2014 року в сумі 3768 (три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 50 коп. позивачка не отримувала.
Таким чином, вважає що заборгованість із заробітної плати складається за період листопад 2014 року – лютий 2015 року в сумі 7 453, 88 грн.
Позивачку було звільнено на підставі п.6 ст.36 КЗпП України з 11.02.2015р., в зв`язку з її відмовою від переведення в іншу місцевість разом з установою.
Відповідно до ч.1 ст. 44 КЗпП України при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 ст.36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Розмір вихідної допомоги розраховується на підставі Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати».
Позивачка зазначає, що наказ про її звільнення був виданий 18.06.18 р., тобто ніяких перешкод для нарахування та виплати вихідної допомоги при звільненні у відповідача не існувало.
Згідно змісту ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємництво, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Виходячи з того, що дата звільнення 11.02.2015 року, то останніми календарними місяцями перед звільненням були січень 2015 р. та грудень 2014 року.
У зв`язку з тим, що відповідач до теперішнього часу не виплатив заборгованість із заробітної плати, затримка заборгованості рахується з 22.12.18 р., з дня звернення з вимогою про розрахунок (20.12.2018), відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, по день подання позову і становить 420 робочих днів.
Сума середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 22.12.18 р. по 31.08.2020 року складає 29 601 (двадцять дев`ять тисяч шістсот одна) грн. 60 коп.
Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності і господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.
Суми компенсації обчислюється шляхом множення щомісячних індексів споживчих цін, які публікуються Держстатом України за період невиплати заробітної плати на розмір невиплаченої заробітної плати більш ніж на місяць.
Згідно Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1427 від 20.12.1997р., компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 01.01.1998 р., якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більше як на один відсоток.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, що провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Таким чином, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів.
На думку позивачки, вона має право на отримання від відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з березня 2015р. по серпень 2020 року, оскільки відповідачем було порушено законодавчо встановлені строки виплати заробітної плати.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць ( після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Сума компенсації втрати частини основної заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за період з березня 2014 р. по серпень 2020 року становить 8068 (вісім тисяч шістдесят вісім) грн. 25 коп., з яких має бути утримано податки та обов`язкові платежі.
Позивачка просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака Національної академії медичних наук України», на її користь заборгованість із заробітної плати за листопад 2014 р. в сумі 2749, 20 грн.; заборгованість із заробітної плати за грудень 2014 р. – 1019, 30 грн. та донарахування за грудень 2014 р. – 460, 70 грн., а всього – 1480, 00 грн.; заборгованість із заробітної плати за січень 2015 року в загальній сумі 1551, 00 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят одна) грн.; заборгованість із заробітної плати за лютий 2015 року в загальній сумі 609, 32 (шістсот дев`ять) грн. 32 коп.; заборгованість із вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП України, в загальній сумі 1064, 36 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 36 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 29 601 (двадцять дев`ять тисяч шістсот одна) грн. 60 коп.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати у розмірі 8068 (вісім тисяч шістдесят вісім) грн. 25 коп. Стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 25.09.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано час позивачці для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року позов прийнято до розгляду, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовна заява є частково необґрунтованою з огляду на наступне.
На підставі Постанови КМУ від 07.11.2014р. № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства», Постанови Президії Національної академії медичних наук України від 17.11.2014р. № 18 - Державна установа «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака Національної академії медичних наук України» був переміщений з території проведення АТО м. Донецьк до м. Києва.
В період часу з 17.11.2014р. по 11.02.2015р. керівництвом здійснено переміщення Інституту до м. Києва.
Відповідач не погоджується з наведеними сумами заборгованості.
З 17.11.2014р. Інститут здійснює свою діяльність на території м. Києва.
Позивач до м. Києва не виїжджала та не відпрацьовувала робочий час в м. Києві.
Позивач в своїх вимогах просить зобов`язати сплатити заборгованість за листопад-грудень 2014р. у сумі 4229, 20 гривень, проте, відповідно довідки форми ОК -5 позивач отримувала заробітну плату, з якої проведено відрахування до бюджету за 2014 рік по листопад включно. Позовні вимоги в цій частині вважають такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до тарифікаційного списку Інституту на 2014 рік посадовий оклад позивача, яка займала на час звільнення посад: інженера господарської частини (за сумісництвом) – тарифний розряд 9, місячний фонд заробітної плати – 2211, 00 гривень; інженера-метролога (основне місце роботи) – тарифний розряд 10, місячний фонд заробітної плати – 1551, 00 гривень.
Так, сума заборгованості позивачу може становити: 01.12.2014-31.12.2014 (23 р.д.) – 3762, 00 гривень.
В частині заборгованості за період січень-лютий 2015р. розрахунок вважають за можливим провести у відношенні до розміру мінімальної заробітної плати на 2015р. (1218, 00) визначеної законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», а також тарифікаційного списку.
У зв`язку з відсутністю затверджених тарифікаційних списків працівників, які не виявили бажання переміститись з установою до м. Києва, відповідач враховує діючий на 2014р. тарифікаційний список, до якого позивачу було присвоєно10 тарифний розряд. Відповідно до єдиної тарифної сітки на 2015 рік, діючої на підставі Постанови КМУ від 30.08.2002р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» тарифна ставка за тарифним розрядом 9 на період з 01.01.2015р. по 31.08.2015 становила – 1474, 00 гривень, за тарифним розрядом 10 – 1551, 00 гривень.
На підставі наведеного, відповідач вважає, що сума заборгованості позивачу з урахуванням надбавки за вислугу років та враховуючи, що сума мінімальної заробітної плати на 2015 рік (1128, 00 грн) становить: 01.01.2015 – 31.01.2015 (19 р.д.) – 3762, 00 гривень; 01.02.2015- 11.02.2015 (8 р.д.) – 1477, 00гривень. А тому сума заборгованості перед позивачем за період з 01ю01ю20115 по 11.02.2015 може становити – 5239, 00 гривень. З цього випливає, що наведений Позивачем розрахунок не відповідає дійсності та є завищеним.
За розрахунком відповідача загальна сума компенсації втрати частини основної заробітної плати за період з 01.12.2014 по 11.02.2015 може становити – 11478, 87 грн.
Відповідач звертає увагу суду на те, що у інституту не має можливості надати довідку щодо наявності заборгованості по заробітній платі після звільнення у зв`язку з повною втратою всіх документів фінансово-господарської діяльності інституту. Розрахунки наведені в запереченні є ймовірними та не закріплюються оригіналами документів бухгалтерської та кадрової звітності.
Факт розрахунку або його не здійснення зі звільненим працівником в 2014-2015р. відповідач не має можливості підтвердити або спростувати по причині втрати всіх без виключення документів фінансово-господарської діяльності до грудня2014 року, в тому числі кадрової документації.
По даному факту слідчим відділом Торецького ВП Бахмутського СВ Торецького ВП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018050220000327 за фактом незаконного заволодіння майном, документами фінансово-господарської діяльності відповідача.
Підставою для нарахування заробітної плати є табель обліку робочого часу, який може вестись як у днях так і в годинах.
Інститутом не нараховувалася заборгованість за заробітною платою по причині повної втрати (неможливості переміщення з непідконтрольної території м. Донецька) оригіналів фінансово-господарських, бухгалтерських, кадрових документів в повному обсязі.
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Сторони та представники сторін до судового засідання не з`явились, надали відповідні заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
особа_1 з 28.08.2001 р. по 11.02.2015 р. працювала у Державній установі «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака Національної академії медичних наук України» на посадах бухгалтера матеріального відділу, інженера господарської частини, інженера-метролога І категорії адміністративно-господарської частини. Згідно з трудовою книжкою 20.06.2018 звільнена на підставі ч. 6 ст. 36 КЗпП України (відмова працівника від переведення в іншу місцевість з установою з 11.02.2015 року (а.с.10-11).
Згідно витягу з наказу № 16-к від 18.06.2018 року звільнено інженера-метролога адміністративно-господарської частини особа_1 на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України з 11.02.2015р. З наказом ознайомлена 02.07.2018 року (а.с.12).
Довідка про розрахунок при звільнені від 17.01.19 р. № 13 (а.с.14).
Відповідно до довідки про застраховану особу форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб» за листопад та грудень 2014 року особа_1 нарахована заробітна плата відповідно: 2749, 20 грн та 1019, 30 грн (а.с.15-18).
Згідно довідки ДУ «Інститут невідкладної відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» про розрахунок при звільнені від 17.01.19 р. № 13 сума заборгованості із заробітної плати становить за період за січень-лютий 2015 року в сумі всього 3 685 гривень 38 копійок, а саме:
за січень 2015 року – 1551, 00 грн.;
за лютий 2015 року – 609, 32 грн.;
донарахування за грудень 2014 р. – 460, 70 грн., а всього – 1480, 00 грн.;
вихідна допомога при звільненні – 1064, 36;
компенсація за невикористану щорічну відпустку – 0 грн.
Згідно вищезазначеної довідки про заборгованість із заробітної плати, заборгованість складає лише за січень-лютий 2015 року, а заробітна плату за жовтень-грудень 2014 року вказана як виплачена. Однак позивачка стверджує, що заробітну плату за період листопад-грудень 2014 року в сумі 3768 грн 50 коп. вона не отримувала.
Позивачка вважає що заборгованість із заробітної плати складається за період листопад 2014 року – лютий 2015 року в сумі 7 453, 88 грн.
Позивачку було звільнено на підставі п.6 ст.36 КЗпП України з 11.02.2015р., в зв`язку з її відмовою від переведення в іншу місцевість разом з установою.
Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначної законом.
Згідно ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2).
У відповідності до статей 77-80 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимим, достовірними і достатніми.
Положеннями статей 10 і 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
У справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.
Частиною 1 ст.89 ЦК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі позивачем надані копія Індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих з Реєстру зарахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), згідно яких особа_1 було нараховано заробітної для нарахування пенсії під час роботи в ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Академії медичних наук України»: за жовтень 2014 року в сумі 4863, 29 грн, за листопад 2014 року – 2749, 20 грн, грудень 2014 року – 1019, 30 грн (а.с.15-18).
Будь-яких доказів того, що ці суми були сплачені відповідачем на користь позивача, суду надано не було, на підставі чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. № 2050-111 (далі - Закон № 2050) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
У відповідності до ст.2 Закону № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно ст.3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Таким чином, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати становить: листопад 2014 – 2749, 20*118, 4% = 3255, 05 грн; грудень 2014 – 1019, 00*112, %=1141, 28 грн; січень 2015 – 1551, 00*105, 6%=1637, 86 грн; лютий 2015 – 2134, 38*95, 3%=2034, 06 грн. Всього компенсація громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за жовтень – грудень 2014 р. та січень-лютий 2015 року становить 8068, 25 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов`язує власника або уповноважений ним орган в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).
Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коди ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Позивач у день звільнення не працювала, вимога про розрахунок пред`явлена 20 грудня 2018 року, у зв`язку з чим підлягає цивільній відповідальності, що передбачена ст.117 КЗпП України у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 грудня 2018 року по день подання позову становить 377 робочих днів, середньоденна заробітна плата – 70, 78. Сума середнього заробітку складає 29601, 60 гривень, що підлягає стягненню з відповідача з утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Відповідно до абз.3 п.2 розділу П Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. № 100 (далі - Порядок), у всіх інших випадках збереження заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Згідно п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до ч.1 ст.44 КЗпП України при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених, зокрема, у пункті 6 статті 36, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Позивач звільнена з роботи на підставі п.6 ст.36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з установою, у зв`язку з чим має право на виплату їй вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку. Доказів того, що така допомога була виплачена їй роботодавцем, суду надано не було, у зв`язку з чим права позивача в цій частині підлягають захисту.
Виходячи зі змісту принципу диспозитивної цивільного судочинства, що міститься у ст.13 ЦПК України, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, підлягає стягненню з позивача на користь відповідача вихідна допомога в сумі 1064, 36 гривень.
Позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 840, 80 гривень, який відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню на її користь з відповідача, а також 840, 80 гривень на користь держави.
Відповідно до ст.ст.44, 47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 до Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України» про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги відповідно до ст.44 КЗпП України, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати – задовольнити.
Стягнути з Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України» на користь особа_1 заборгованість із заробітної плати за листопад 2014 р. в сумі 2749, 20 грн; заборгованість із заробітної плати за грудень 2014 р. – 1019, 30 грн та донарахування за грудень 2014 р. – 460, 70 грн, а всього – 1480, 00 грн; заборгованість із заробітної плати за січень 2015 року в загальній сумі 1551, 00 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят одна) грн; заборгованість із заробітної плати за лютий 2015 року в загальній сумі 609, 32 (шістсот дев`ять) грн 32 коп.; заборгованість із вихідної допомоги, відповідно до ст. 44 КЗпП України, в загальній сумі 1064, 36 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 36 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 29 601 (двадцять дев`ять тисяч шістсот одна) гр. 60 коп.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати у розмірі 8068 (вісім тисяч шістдесят вісім) грн 25 коп.
Стягнути з Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України» на користь особа_1 судовий збір в розмірі 840 (восьмисот сорока) гривень 80 копійок.
Стягнути з Державного підприємства Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України» в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (восьмисот сорока) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.
Позивач: особа_1 . Адреса: адреса_1 . рнокпп номер_1 .
Відповідач: Державна установа «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України». Адреса: 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, будинок 30. Код єдрпоу 25672427.
Повний текст рішення виготовлено 29.04.2021 року.

Суддя [Х.] С.М.