ПРАТ "ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД": невыплата зарплаты

Дело № 646/761/20
№ производства 2/646/1082/2020
С А В Ч Н Е Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
09.07.2020 г.Харьков

Червонозаводский районный суд. Харькова в составе
председательствующего судьи [Я.] Т.М.,
при секретаре [Н.] А.А.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении Червонозаводского районного суда г.. Харькова гражданское дело № 646/761/20 по иску лицо_1 к ПАО «Харковский коксовый завод »о взыскании задолженности по заработной плате, -

в с т а н о в и л:

Представитель истца обратился в суд с иском о взыскании с ответчика в пользу истицы задолженности по заработной плате в размере 47366, 40 гривен, ссылаясь на то, что истица находилась с ответчиком в трудовых отношениях с 19.05.2003 г.., Уволилась 01.10.2019 г.. по собственному желанию, получила от работодателя расчетный листок по август 2019, где указана задолженностиость со стороны работодателя в размере 28 014, 30 гривен. Однако расчет заработной платы за период 01.09.2019-01.10.2019 отсутствует. Истицей самостоятельно проведен расчет задолженности по сентябрь 2019 аналогичной количество отработанных часов, что составляет 5 212, 32 гривен (всего отработано 72 часа, из которых 24 ч. - ночные и 12 ч. - вечерние, в соответствии с табелем учета рабочего времени) . Также, остается выплачена компенсация за неиспользованный отпуск за 2018- 2019 г.г. (26 календарних дней), оплата за выслугу лет, не выплачивалась с 2016 года, оплата за отработанные 8, 25 ч. в октябре, доплата за интенсивность труда, месячная премия, оплата проезда и другие составляющие заработной плати.Тобто сумма задолженности 47 366, 40 гривен состоит из остатка долга по расчетного листка (28 014, 30 гривен), не рассчитанной заработной платы за сентябрь ( 5212, 31 гривен), октябрь, надбавки за выслугу лет и компенсация за неиспользованный отпуск и других составовых заработной платы (14 139, 79 гривен).
Постановлением Червонозаводского районного суда г.. Харькова от 06.02.2020 года производство по вышеуказанной гражданскому делу открыто в порядке упрощенного искового производства без сообщению сторон.
Определением суда от 06.02.2020 г.. Удовлетворено ходатайство представителя истца об истребовании доказательств, истребованы у ответчика ОАО «Харьковский коксовый завод» справку о размере задолженности по заработной плате перед истицей.
Однако, вкотла выше постановление до настоящего времени ответчиком не выполнено, истребованы судом доказательства, необходимые для разрешения спора, не представлены.
В соответствии со ст. 178 ГПК Украины ответчик своим правом подачи в суд ходатайств о рассмотрении дела с извещением сторон и отзыва на исковое заявление не воспользовался.
От сторон не поступило возражение против рассмотрения дела по правилам упрощенного искового производства или ходатайство о рассмотрении дела в судебном заседании с извещениемсторон.
Рассмотрение дела проведено в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон в соответствии с ч. 5 ст. 279 ГПК Украины по имеющимся в деле материалам.
Несмотря на то, что дело рассматривалось по правилам упрощенного искового производства без уведомления сторон, в соответствии с ч. 2 ст. 247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Определением суда от 09.07.2020 г.. Предназначены провести заочной рассмотрение дела на основании ст. 280 ГПК Украины.
Суд, проверив материалы дела, приходит к следующему.
Установлено, что в соответствии с трудовой книжки БТ № 3850407 истица находилась в трудовых отношениях с ОАО «Харьковский коксовый завод» с 19.05.2003 г.., Уволилась 01.10.2019 г.. По собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины.
С расчетного листка за август 2019 усматривается наличие долга ответчика ОАО «Харьковский коксовый завод» перед истицей позаработной плате за май - 7016, 56 гривен, июнь - 8834, 69 гривен, июль - 5150, 60 гривен.
Статьей 43 Конституции Украины предусмотрено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Государство создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки ипереподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии со ст. 233 КЗоТ Украины в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ст. 94 КЗоТ Украины заработнаяа плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
В соответствии со ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
В подтверждение наличия задолженности по заработной плате со стороны ответчика истицей предоставленорасчетный лист по август 2019, согласно которому задолженность ответчика ОАО «Харьковский коксовый завод» перед истицей составляет за май - 7016, 56 гривен, июнь - 8834, 69 гривен, июль - 5150, 60 гривен. Именно определенный размер задолженности подлежит взысканию с ответчика в пользу истицы. Начисление заработной платы за август 2019 в размере 8820, 26 гривен не свидетельствует о наличие задолженности.
В обоснование исковых требований истцом предоставлен расчет поженность по заработной плате за сентябрь-октябрь 2019
Суд считает, что указанный расчет не является надлежащим и допустимым доказательством подтверждения наличия задолженности ответчика перед истицей по заработной плате, исходя из следующего.
Согласно ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» основная заработная плата. Это - вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности). Она устанавливается в видетарифных ставок (окладов) и сдельных расценок для рабочих и должностных окладов для служащих.
Дополнительная заработная плата. Это - вознаграждение за труд сверх установленных норм, за трудовые успехи и изобретательность и за особые условия труда. Она включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством; премии, связанные с выполнением производственных задач и функций. Другие поощрительные и компенсационные выплаты. К ним относятся выплаты в форме вознаграждений по итогамами работы за год, премии по специальным системам и положениям, выплаты в рамках грантов, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодательства или осуществляемые сверх установленных указанными актами норм.
Подтверждением суммы наличии задолженности по заработной плате может быть любой надлежаще оформленный документ, указывающий на размер начисленной заработной платы и компенсации за нарушение сроков ее выплаты.
Часть 1 статьии 9 Закона Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» предусмотрено, что основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
В соответствии с п. П. 2.1, 2.4 Положения о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 24.05.1995 г.. № 88 первичные ккументы - это документы, созданные в письменной или электронной форме, содержащих сведения о хозяйственных операциях, включая распоряжения и разрешения администрации (собственника) на их проведение. Первичные документы должны иметь такие обязательные реквизиты: наименование предприятия, учреждения, от имени которых составлен документ, название документа (формы), дата составления, содержание и объем хозяйственной операции, единица измерения хозяйственной операции (в натуральном и / или стоимостном выражении), должности и привысшим лиц, ответственных за совершение хозяйственной операции и правильность ее оформления, личная подпись или другие данные, позволяющие идентифицировать лицо, принимавшее участие в осуществлении хозяйственной операции.
Приказом Госкомстата Украины от 05.12.2008 г.. № 489 утверждены и введены в действие типовые формы первичной учетной документации предприятий, учреждений, организаций:
№ П-1 «Приказ (распоряжение) о приеме на работу».
№ П-3 «Приказ (распоряжение) о предоставлении отпуска».
№ П-4«Приказ (распоряжение) о прекращении Трудового договора (контракта)».
№ П-5 «Табель учета использования рабочего времени».
№ П-6 «Расчетно-платежная ведомость работника».
№ П-7 «Расчетно-платежная ведомость (сводная)».
Суд критически относится к предоставленного истицей табеля учета рабочего времени за сентябрь 2019, поскольку он не отражает порядок исчисления заработной платы, количество неиспользованных истицей календарных дней ежегодных отпусков в период работы на предприятии. Вобщем, вышеупомянутый табель учета рабочего времени не содержит сведения о полномочиях лица, их подписала и подпись такого лица не заверен печатью. Кроме того, табель является основанием для начисления работникам заработной платы, пособий по временной нетрудоспособности, сумм за период ежегодных отпусков, других выплат, но не может быть учтен в качестве доказательства наличия задолженности по заработной плате.
Между тем, каких-либо доказательств учета рабочего времени за октябрь 2019 истицей НЕ нАдан, как представлено и другого любого надлежащим образом оформленного документа о наличии задолженности по заработной плате за выполненную им работу, количество отработанных дней, часов в указанный период.
Согласно предоставленного истицей размера задолженности за выслугу лет размер такой задолженности составляет 10397, 75 гривен. Но истицей не определен, на основании какого именно закона подлежит начисления ей надбавки за выслугу лет, за какой именно период ней определена сумма вышеприведеннойзадолженности или начисления, поскольку в иске лишь формально указано, что оплата за выслугу лет не выплачивалась с 2016
Вместе с тем, согласно ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Статьей 13 ГПК Украины предусмотрено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основанийи доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Сбор доказательств по гражданским делам не является обязанностью суда.
Согласно ст.76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участвующих сторон, и других обстоятельств, имеющих значение для дела.
Частями 6, 7 статьи 81 ГПК Украины установлено, что доказывание не может основываться на припущеннях. Суд не может собирать доказательства, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе, кроме истребовании доказательств судом в случае, когда он сомневается в добросовестном осуществлении участниками дела их процессуальных прав или исполнении обязанностей по доказательств, а также других случаев, предусмотренных настоящим Кодексом .
Основания для освобождения истца от доказывания, предусмотренные ст. 82 ГПК Украины, отсутствуют.
В связи с приведенным, суд иск в части взыскания задолженности попериод май-июль 2019 в размере 21001, 85 гривен подлежит удовлетворению, за период август-октябрь 2019 видит оснований для удовлетворения требований истца о взыскании задолженности по заработной плате, поскольку ею доказано обстоятельств, на которые она ссылалась в обоснование иска.
Частью 6 статьи 141 ГПК Украины предусмотрено, что если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Согласно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ГПК Украины судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела. К расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся расходы на профессиональную юридическую помощь.
Статьей 137 ГПК Украины предусмотрено, что расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства. Для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
В соответствии со ст. 30 Закона Украины оти «Об адвокатуре и адвокатской деятельности» гонорар является формой вознаграждения адвоката за осуществление защиты, представительства и предоставления других видов правовой помощи клиенту. Порядок исчисления гонорара (фиксированный размер, почасовая оплата), основания для изменения размера гонорара, порядок его уплаты, условия возврата и т.д. определяются в договоре о предоставлении правовой помощи. При установлении размера гонорара учитываются сложность дела, квалификация и опыт адвоката, финансовое состояние клиента и дри существенные обстоятельства. Гонорар должен быть умным и учитывать потраченное адвокатом время.
Истицей в подтверждение расходов на правовую помощь оказана договор б / н от 13.11.2019 г.. Об оказании правовой помощи, акт приема-передачи услуг от 31.01.2020 г.., Детальное описание работ выполненных адвокатом от 31.01.2020 г..
Так, согласно п.п.1.1 договора б / н от 13.11.2019 г.. Об оказании правовой помощи клиент поручает, а адвокатское объединение принимает на себя обязательства предоставлятьюридическую помощь: подготовка искового заявления в суд о взыскании с ЧАО «Харьковский коксовый завод» задолженности по заработной плате, представительство интересов заказчика в суде первой инстанции о взыскании долга по заработной плате, представительство интересов заказчика в суде апелляционной инстанции (в случае подачи апелляционной жалобы) , получение решения суда, вступившего в законную силу и исполнительный лист. П 4.1, 4.2 указанного договора предусматривает, что стороны договорились о следующем порядок оплаты стоимости предоставленных юридических услуг, а именно 10 000 (десять тысяч) рублей клиент платит адвокатском объединению в течение 2 (двух) дней с даты приобретенной в законную силу вынесенного Червонозаводским районным судом. Харькова решение по существу. По результатам оказания юридической помощи составляется акт приема-передачи услуг, который подписывается представителями каждой из сторон. В акте указывается объем предоставленной адвокатским бюро юридической помощи и ее стоимость.
Но вопреки требованиям догОВОР, заключенном между истицей и защитником 13.11.2019 г.., акт приема-передачи услуг от 31.01.2020 г.. не содержит стоимости предоставленной адвокатским бюро юридической помощи, делает невозможным взыскание с ответчика в пользу истицы расходов на профессиональную юридическую помощь, поскольку последние не подтверждено осуществления им расходов на правовую помощь.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 94, 115, 233 КЗоТ Украины, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-282, 284 ГПК Украины, суд -

в ир е ш и л:

Исковые требования особа_1 в ПАО «Харьковский коксовый завод» о взыскании задолженности по заработной плате удовлетворить частично.
Взыскать с ОАО «Харьковский коксовый завод» (г.. Харьков, Набережная Красношкольная, 24, ОКПО 24481702) в пользу особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1) задолженность по заработной плате в размере 21001, 85 гривен.
Взыскать с ОАО «Харьковский коксовый завод» судебный сбор в в размере 932, 00 гривен.
В другой части исковых трег в удовлетворении отказать.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано ответчиком в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре-если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного токсту заочного решения суда.
Истец имеет право обжаловать заочное решение в общем порядке, установленном Гражданско-процессуальным законодательством.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в течение тридцати дней со дня его провозглашения путем подачи апелляционной жалобы непосредственно в Харьковский апелляционный суд.
Полный текст решения составлен 09.07.2020 г..



Судья Т.М. [Я.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 646/761/20
№ провадження 2/646/1082/2020
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.07.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Янцовської Т.М.,
з участю секретаря Нижегородової А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова цивільну справу № 646/761/20 за позовом особа_1 до ПАТ «Харківський коксовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості по заробітній платі у розмірі 47366, 40 гривень, посилаючись на те, що позивачка перебувала з відповідачем у трудових відносинах з 19.05.2003 р., звільнилась 01.10.2019 р. за власним бажанням, отримала від роботодавця розрахунковий листок за серпень 2019 р., де вказана заборгованість з боку роботодавця у розмірі 28 014, 30 гривень. Проте розрахунок заробітної плати за період 01.09.2019-01.10.2019 відсутній. Позивачкою самостійно проведено розрахунок заборгованості за вересень 2019 р. за аналогічну кількість відпрацьованих годин, що становить 5 212, 32 гривень (всього відпрацьовано 72 години, з яких 24 год. - нічні та 12 год. - вечірні, відповідно до табеля обліку робочого часу). Також, залишається невиплачена компенсація за невикористану відпуску за 2018- 2019 р.р. (26 календарних днів), оплата за вислугу років, яка не виплачувалась з 2016 року, оплата за відпрацьовані 8, 25 год. в жовтні, доплата за інтенсивність праці, місячна премія, оплата проїзду та інші складові заробітної плати.Тобто сума заборгованості 47 366, 40 гривень складається з залишку боргу відповідно до розрахункового листка (28 014, 30 гривень), не розрахованої заробітної плати за вересень (5212, 31 гривень), жовтень, надбавки за вислугу років та компенсація за невикористану відпуску та інших складових заробітної плати (14 139, 79 гривень).
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.02.2020 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 06.02.2020 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано у відповідача ПАТ «Харківський коксовий завод» довідку про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачкою.
Проте, вказана вище ухвала до теперішнього часу відповідачем не виконана, витребувані судом докази, які необхідні для вирішення спору, не подані.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.
Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 09.07.2020 р. призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Встановлено, що відповідно до трудової книжки БТ № 3850407 позивачка перебувала в трудових відносинах з ПАТ «Харківський коксовий завод» з 19.05.2003 р., звільнилась 01.10.2019 р. за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
З розрахункового листка за серпень 2019 р. вбачається наявність боргу відповідача ПАТ «Харківський коксовий завод» перед позивачкою по заробітній платі за травень – 7016, 56 гривень, червень – 8834, 69 гривень, липень – 5150, 60 гривень.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
На підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі з боку відповідача позивачкою надано розрахунковий лист за серпень 2019 р., згідно якого заборгованість відповідача ПАТ «Харківський коксовий завод» перед позивачкою складає за травень – 7016, 56 гривень, червень – 8834, 69 гривень, липень – 5150, 60 гривень. Саме визначений розмір заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки. Нарахування заробітної плати за серпень 2019 р. у розмірі 8820, 26 гривень не свідчить про наявність її заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості по заробітній платі за вересень-жовтень 2019 р.
Суд вважає, що зазначений розрахунок не є належним та допустимим доказом підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачкою по заробітній платі, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Підтвердженням суми наявності заборгованості по заробітній платі може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 затверджено та введено в дію типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій:
№ П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу».
№ П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки».
№ П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення Трудового договору (контракту)».
№ П-5 «Табель обліку використання робочого часу».
№ П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника».
№ П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)».
Суд критично ставиться до наданого позивачкою табелю обліку робочого часу за вересень 2019 р., оскільки він не відображає порядок обчислення заробітної плати, кількість невикористаних позивачкою календарних днів щорічних відпусток в період її роботи на підприємстві. Взагалі, вищезазначений табель обліку робочого часу не містить відомості щодо повноважень особи, яка їх підписала та підпис такої особи не завірений печаткою. Крім того, табель є підставою для нарахування працівникам заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, сум за період щорічних відпусток, інших виплат, але не може бути врахований як доказ наявності заборгованості по заробітній платі.
Між тим, будь-яких доказів щодо обліку робочого часу за жовтень 2019 р. позивачкою не надано, як не надано і іншого будь-якого належно оформленого документу щодо наявності заборгованості по заробітній платі за виконану нею роботу, кількість відпрацьованих днів, годин у зазначений період.
Відповідно до наданого позивачкою розміру заборгованості за вислугу років розмір такої заборгованості складає 10397, 75 гривень. Але позивачкою не визначено, на підставі якого саме закону підлягає нарахування їй надбавки за вислугу років, за який саме період нею визначено суму вищенаведеної заборгованості чи нарахування, оскільки у позові лише формально зазначено, що оплата за вислугу років не виплачувалась з 2016 р.
Разом з тим, відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Частинами 6, 7 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Підстави для звільнення позивача від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, відсутні.
В зв`язку з наведеним, суд вважає позов в частині стягнення заборгованості за період травень-липень 2019 р. в розмірі 21001, 85 гривень підлягає задоволенню, за період серпень-жовтень 2019 р. не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки про стягнення заборгованості по заробітній платі, оскільки нею не доведено обставин, на які вона посилалась в обґрунтування позову.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивачкою на підтвердження витрат на правову допомогу надано договір б/н від 13.11.2019 р. про надання правової допомоги, акт приймання-передачі послуг від 31.01.2020 р., детальний опис робіт виконаних адвокатом від 31.01.2020 р.
Так, відповідно до п.п.1.1 договору б/н від 13.11.2019 р. про надання правової допомоги клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу: підготовка позовної заяви до суду про стягнення з ПРАТ «Харківський коксовий завод» заборгованості по заробітній платі, представництво інтересів замовника в суді першої інстанції про стягнення боргу по заробітній платі, представництво інтересів замовника у суді апеляційної інстанції (у випадку подачі апеляційної скарги), отримання рішення суду, що набрало законної сили та виконавчого листа. П.п. 4.1, 4.2 зазначеного договору передбачає, що сторони домовилися про наступний порядок оплати вартості наданих юридичних послуг, а саме 10 000 (десять тисяч) гривень клієнт сплачує адвокатському об`єднанню протягом 2 (двох) днів від дати набутої законної сили винесеного Червонозаводським районним судом м. Харкова рішення по суті. За результатами надання юридичної допомоги складається акт приймання-передачі послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським бюро юридичної допомоги і її вартість.
Але всупереч вимогам договору, укладеному між позивачкою та захисником 13.11.2019 р., акт приймання-передачі послуг від 31.01.2020 р. не містить вартості наданої адвокатським бюро юридичної допомоги, що унеможливлює стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останньою не підтверджено здійснення нею витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 115, 233 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги особа_1 до ПАТ «Харківський коксовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ «Харківський коксовий завод» (м. Харків, Набережна Червоношкільна, 24, єдрпоу 24481702) на користь особа_1 ( адреса_1 , рнокпп номер_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 21001, 85 гривень.
Стягнути з ПАТ «Харківський коксовий завод» судовий збір у в розмірі 932, 00 гривень.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений 09.07.2020 р.



Суддя: Т.М. [Я.]