ПРАТ "ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД": невыплата зарплаты

Дело № 646/1466/20
№ производства 2/646/1245/2020
С А В Ч Н Е Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
22.07.20 г.Харьков

Червонозаводский районный суд. В составе:
председательствующего судьи [Б.] А.В.,
с участием секретаря [К.] А.А.
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства в зале суда в г.. гражданское дело по иску представителя особа_1 - адвоката [Ч.] [Р.] [В.] к Приваотчетного акционерного общества «Харьковский коксовый завод» о взыскании заработной платы,

В:

Представитель истца обратился в суд с иском, которым просил взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский коксовый завод» в пользу особа_1 невыплаченную заработную плату в сумме 54742 грн. 96 коп., И расходы на профессиональную юридическую помощь в сумме 10000 грн.
В обоснование исковых требований указал, что согласно приказу АОЗТ «Харьковский коксовый завод» № 291 от 31.12.2009 ОСОБА_1был принят на работу. 15.03.2011 АОЗТ «Харьковский коксовый завод» был переименован в частное акционерное общество «Харьковский коксовый завод». 01.10.2019 истец был уволен по собственному желанию, из-за невыполнения работодателем условий коллективного договора, в части выплаты заработной платы на основании приказа № 190-К от 01.10.2019 года. При увольнении он получил полный расчет по заработной плате за август 2019, которая составила 35031, 83 грн., Что подтверждается расчетным листом. Крим того, в сентябре 2019 года, несмотря на то, что истец продолжал выполнять свои обязанности, по вине ответчика зарплату ему не выдали и не начислили. Рассчитывая самостоятельно сумму, которую он намерен получить от ответчика за сентябрь 2019, истец исходил из размера среднемесячного заработка за аналогичное количество отработанных часов, что составляет 8757, 96 грн. (Всего отработано 128, 25 часов, в соответствии с табелем учета рабочего времени). Также, просит взыскать с ответчика поборгованисть из выплат за выслугу лет за период 2016-2018, которая составляет 10 953, 17 грн., поскольку ответчик с 2016 года не проводил выплаты за выслугу лет, поэтому был проведен расчет самостоятельно, учитывая среднемесячный заработок за год умноженный на коэффициент 1 0. Таким образом, всего подлежит взысканию заработная плата в размере 54742, 96 грн. и расходы на правовую помощь в размере 10000 грн. Поскольку ответчиком грубо нарушены его конституционные и трудовые права, а в добровильному порядке он не рассчитывается, истец вынужден обратиться в суд с соответствующим иском.
Представитель истца в судебное заседание не явился, предоставил суду заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддержал и просил их удовлетворить.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о времени и месте судебного заседания надлежащим образом.
Суд, проверив материалы дела, считает, что исковые требования подлежат удовлетворению, учитывая наступне.
Положениями ст. 2 ГПК Украины определено, что задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства.
Правоотношения между сторонами по делу являются гражданско-правовыми и такими, вытекающим из трудовых отношений, урегулированы положениями ГК Украины и КЗоТ Украины.
Судом установлено, что согласно записям в трудовой книжке на основании приказа №291-к от 31.12.2009 истец принят на работу в АОЗТ «Харьковский коксовый завод».
15.03.2011 акционерное общество закрытого типа «Харьковский коксовый завод» был переименован в частное акционерное общество «Харьковский коксовый завод».
01.10.2019 года истца на основании приказа 190-к от 01.10.2019 года освобожден, согласно ст. 38 КЗоТ Украины (по собственному желанию).
Из искового заявления следует, что с августа 2019 Заработнаяа плата ответчиком истцу не выплачивается.
Согласно расчетного листа за август 2019 года, задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной платы особа_1 составляет 35031, 83 грн. (А 13).
В сентябре 2019 истец продолжал выполнять свои обязанности, но ответчик зарплату ему не выдал и не начислил.
Задолженность по сентябрь 2019 была рассчитана в размере среднемесячного заработка за аналогичное количество отработанных часов (всего отработано 128, 25 часов)которая составляет 8757, 96 грн., что подтверждается табелем учета рабочего времени (а.с.25).
Таким образом, при увольнении истца и до настоящего времени с ним не были проведены окончательные расчеты, является основанием для взыскания с ответчика суммы начисленной, но не выплаченной заработной платы при увольнении.
Согласно ч.1 ст.21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.Согласно ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу. Заработная плата подлежит индексации в установленном законодательством порядке.
По ч.1 ст.115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.ч. 1, 2 ст. 233 КЗоТ Украины работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районныеого, районного в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а по делам об увольнении - в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки . В случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Итак, поскольку ответчик не опроверг предоставленные позивачем расчеты заработной платы за август, сентябрь 2019 года, в сроки, установленные частью 1 статьи 116 КЗоТ Украины, не выплатил заработную плату при увольнении, не выплатил ее и на время рассмотрения дела в суде, суд пришел к выводу об удовлетворении требований истца о взыскании задолженности по выплате заработной платы в размере 43789, 79 грн.
Требования в части взыскания задолженности по выплатам за выслугу лет за период 2016-2018, удовлетворению не подлежат, в связи с тем, что предоставленных судудокументов, а именно: текущих выписок по контракту не усматривается, что доплата за выслугу лет за период 2016-2018 истцу выплачивалась. Соответствующие расчетные листы за указанный период суда предоставлены не были.
Относительно требований в части взыскания расходов на правовую помощь, суд приходит к следующим выводам.
В соответствии с частями 1 и 3 (пункт 1) статьи 133 и пунктами 1 - 3 ст.137 ГПК Украины, судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела. К расходам, связаннымх с рассмотрением дела, относятся расходы на профессиональную юридическую помощь. Расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства. По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
Согласно ч.8 ст.141 ГПК Украины, размер затрат, которые сторона оплатила или должен уплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании представленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.д.). Такие доказательства представляются до окончания судебных прений по делу или в течение пяти дней после принятия решения суда при условии, что до окончания судебных прений по делу сторона сделала об этом соответствующее заявление. В случае непредставленияя соответствующих доказательств в течение установленного срока такое заявление остается без рассмотрения.
Расходы на юридическую помощь определяются совокупностью следующих документов: договора о предоставлении правовой помощи и соответствующими доказательствами по объему оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной.
Для определения размера расходов на юридическую помощь участник дела должен подать (кроме договора о предоставлении правовой помощи) детальное описание работ (оказанных послуг), выполненных адвокатом (для определения размера гонорара, уплаченный или подлежит уплате) и описание осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
Размер расходов должно быть соразмерным со сложностью дела и выполненных адвокатом (профессиональная юридическая помощь) работ; временем, затраченным адвокатом на выполнение соответствующих работ; объемом предоставленных адвокатом услуг; цене иска и значением дела для стороны, в том числе влиянием решения дела и репутацию стороны или публичным интересом к делу. В случае несоблюдения требований соразмерности, по ходатайству другой стороны, суд может уменьшить размер расходов на юридическую помощь, подлежащих распределению между сторонами.
Вместе с тем, Договор об оказании правовой помощи - договоренность, по которой одна сторона (адвокат, адвокатское бюро, адвокатское объединение) обязуется осуществить защиту, представительство или предоставить другие виды правовой помощи другой стороне (клиенту) на условиях и в порядке , которые определены договором, а клиент зобов`язуеться оплатить предоставления правовой помощи и фактические затраты, необходимые для исполнения договора (ст.1 Закона Украины «Об адвокатуре и адвокатской деятельности»).
Итак, в подтверждение понесенных расходов на профессиональную юридическую помощь и их возмещения за счет оппонента в процессе сторонам необходимо представить следующие доказательства: 1) договор о предоставлении правовой помощи (договор поручения, договор о предоставлении юридических услуг и т.п.); 2) документы, свидетельствующие об оплате гонорара и других расходованиемт, связанных с предоставлением правовой помощи, оформленные в установленном законом порядке (квитанция к приходному кассовому ордеру, платежное поручение с отметкой банка или другой банковский документ, кассовые чеки, удостоверения и т.п.); 3) доказательства объема оказанных услуг и выполненных работ (акты оказанных услуг, акты выполненных работ и др.) 4) иные документы, подтверждающие объем, стоимость предоставленных услуг или расходы адвоката, необходимые для предоставления юридической помощи.
согласно материлов дела в подтверждение понесенных расходов на профессиональную помощь представителем истца предоставлено: договор об оказании правовой помощи, акт приема-передачи услуг по Договору от 31.01.2020 и детальное описание работ выполненных адвокатом по договору.
Учитывая, что истец не предоставил суду документы, свидетельствующие об оплате расходов, связанных с предоставлением правовой помощи, оформленные в установленном законом порядке (квитанция к приходному кассовому ордеру, платежное поручение с отметкой банкаили другой банковский документ, кассовые чеки, удостоверения и т.п.), другие документы, подтверждающие объем, стоимость предоставленных услуг или расходы адвоката, необходимые для предоставления юридической помощи, суд считает необходимым отказать в удовлетворении требования истца о взыскании расходов связанных с предоставлением юридической помощи.
В соответствии со ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
В соответствии с требованиямип.2 ч. 1 статьи 430 ГПК Украины, суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц, таким образом решение суда в взыскании заработной платы в пределах месячной заработной платы необходимо допустить к немедленному выполнения.
Вопрос о судебных издержках суд решает в соответствии со ст. 141 ГПК Украины.
На основании изложенного и руководствуясь ст. ст.2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ГПК Украины, суд,
принял:

Исковые требования предвителя особа_1 - адвоката [Ч.] [Р.] [В.] - удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский коксовый завод» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 43 789 (сорок три тысячи семьсот восемьдесят девять) рублей. 79 коп.
Допустить немедленное исполнение решения в части присуждения взыскании задолженности по заработной плате, но не более чем за один месяц.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский коксовый завод» напользу государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
В другой части исковых требований - отказать.

Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявлениеподана в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Апелляционная жалоба на решение суда подается непосредственно в Апелляционный суд Харьковской области в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.

Истец особа_1, информация_1, идентификационный номер номер_1, зарегистрирован по адресу: адрес_1.

Представитель истца адвокат [Ч.] [Р.] [В.] местонахождение: г.. Харьков, ул. Свободы, 7/9, офис 504-505.

Ответчик: Частное акционерное общество «Харьковский коксовый завод», ОКПО 24481702, местонахождение: г.. Харьков, Набережная Красношкольная, 24.

Судья [Б.] А.В.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:




Справа № 646/1466/20
№ провадження 2/646/1245/2020
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.07.20 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Білінської О.В.,
за участю секретаря Кієнко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом представника особа_1 - адвоката [Ч.] [Р.] [В.] до Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» про стягнення заробітної плати,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь особа_1 невиплачену заробітну плату у сумі 54 742 грн. 96 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно наказу АТЗТ «Харківський коксовий завод» № 291 від 31.12.2009 особа_1 був прийнятий на роботу. 15.03.2011 АТЗТ «Харківський коксовий завод» було перейменовано на приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод». 01.10.2019 позивач був звільнений за власним бажанням, через невиконання роботодавцем умов колективного договору, в частині виплати заробітної плати на підставі наказу № 190-К від 01.10.2019 року. При звільненні він отримав повний розрахунок по заробітній платі за серпень 2019, яка склала 35031, 83 грн., що підтверджується розрахунковим листом. Крім того, у вересні 2019 року, незважаючи на те, що позивач продовжував виконувати свої обов`язки, за вини відповідача зарплату йому не видали та не нарахували. Розраховуючи самостійно суму, яку він має намір отримати від відповідача за вересень 2019, позивач виходив з розміру середньомісячного заробітку за аналогічну кількість відпрацьованих годин, що становить 8 757, 96 грн. (всього відпрацьовано 128, 25 годин, відповідно до табеля обліку робочого часу). Також, просить стягнути з відповідача заборгованість з виплат за вислугу років за період 2016-2018, яка становить 10 953, 17 грн., оскільки відповідач з 2016 року не проводив виплати за вислугу років, тому було проведено розрахунок самостійно, беручи до уваги середньомісячний заробіток за рік помножений на коефіцієнт 1, 0. Таким чином, всього підлягає стягненню заробітна плата у розмірі 54742, 96 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. Оскільки відповідачем грубо порушені його конституційні та трудові права, а в добровільному порядку він не розраховується, позивач вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Положеннями ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та такими, що випливають з трудових відносин, урегульовані положеннями ЦК України та КЗпП України.
Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці на підставі наказу №291-к від 31.12.2009 позивач прийнятий на роботу до АТЗТ «Харківський коксовий завод».
15.03.2011 акціонерне товариство закритого типу «Харківський коксовий завод» було перейменовано на приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод».
01.10.2019 року позивача на підставі наказу 190-к від 01.10.2019 року звільнено, відповідно до ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням).
З позовної заяви вбачається, що з серпня 2019 року заробітна плата відповідачем позивачу не виплачується.
Згідно розрахункового листа за серпень 2019 року, заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати особа_1 складає 35031, 83 грн. (а.с. 13).
У вересні 2019 року позивач продовжував виконувати свої обов`язки, але відповідач зарплату йому не видав та не нарахував.
Заборгованість за вересень 2019 року була розрахована, у розмірі середньомісячного заробітку за аналогічну кількість відпрацьованих годин (всього відпрацьовано 128, 25 годин), яка становить 8757, 96 грн., що підтверджується табелем обліку робочого часу (а.с.25).
Таким чином, при звільненні позивача і до теперішнього часу з ним не були проведені остаточні розрахунки, що є підставою для стягнення з відповідача суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільнення.
Згідно ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
За ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, оскільки відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заробітної плати за серпень, вересень 2019 року, у строки, встановлені частиною 1 статті 116 КЗпП України, не виплатив заробітну плату при звільненні, не виплатив її і на час розгляду справи в суді, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 43789, 79 грн.
Вимоги в частині стягнення заборгованості з виплат за вислугу років за період 2016-2018, задоволенню не підлягають, у зв`язку з тим, що з наданих суду документів, а саме: поточних виписок за контрактом не вбачається, що доплата за вислугу років за період 2016-2018 позивачу не виплачувалась. Відповідні розрахункові листи за вказаний період суду надані не були.
Щодо вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правничу допомогу визначаються [censored] таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі послуг за Договором від 31.01.2020 та детальний опис робіт виконаних адвокатом за договором.
Враховуючи, що позивач не надав суду документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо), інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог п.2 ч. 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, таким чином рішення суду в стягнення заробітної плати в межах місячної заробітної плати необхідно допустити до негайного виконання.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
ухвалив:

Позовні вимоги представника особа_1 - адвоката [Ч.] [Р.] [В.] - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 43 789 (сорок три тисячі сімсот вісімдесят дев`ять ) грн. 79 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині присудження стягнення заборгованості по заробітній платі, але не більш ніж за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: особа_1 , інформація_1 , ідентифікаційний номер номер_1 , зареєстрований за адресою: адреса_1 .

Представник позивача: адвокат [Ч.] [Р.] [В.] місцезнаходження: м. Харків, вул. Свободи, 7/9, офіс 504-505.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод», єдрпоу 24481702, місцезнаходження: м. Харків, Набережна Червоношкільна, 24.

Суддя Білінська О.В.