ПРАТ "ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД": невыплата зарплаты

Дело № 646/719/20
№ производства 2/646/1070/2020
С А В Ч Н Е Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
25.05.20 г.Харьков

Червонозаводский районный суд. В составе:
Председательствующего судьи [Б.] А.В.
с участием секретаря [К.] А.А.
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Харьковский коксовый завод» о взыскании заротниму платы и среднего заработка за время задержки расчета, взыскании морального вреда,

В:

Истец обратилась в суд с иском, который 27.04.2020 уточнила и просила взыскать с ответчика на ее пользу невыплаченную в день увольнения заработную плату в сумме 47446, 35 грн. за период май 2019 - октябрь 2019, средний заработок за период август-2019 - сентябрь 2020 в сумме 51952, 64 грн, и моральный ущерб в сумме 1000 грн., а также судебные расходы в размере 840, 80 грн.
В обоснование уточнено искового заявления отметила, что в соответствии с приказом № 108К от 22.06.2006 она была принята на работу в АОЗТ «Харьковский коксовый завод», который в дальнейшем после нескольких реорганизаций был переименован в ОАО «Харьковский коксовый завод». Приказом № 190-К от 01.10.2019 он уволен с предприятия по собственному желанию, согласно п. 1 ст. 38 КЗоТ Украины. Расчет с истцом на день увольнения ответчиком произведен на основании чего истец просит взыскать в ее пользу задолженностиость по заработной плате в сумме 47446, 35 грн., взыскать средний заработок за время задержки расчета в сумме 51952, 64 грн., и моральный ущерб в сумме 1000 грн., а также судебные расходы в размере 840, 80 грн.
В соответствии с постановлением суда от 05.02.2020 производство по делу открыто дело назначено к рассмотрению в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон.
Определением судьи от 24.02.2020 был осуществлен переход по рассмотрению дела в порядке упрощенного производства без уведомления лиц к розгляд дела в порядке упрощенного производства сообщению сторон.
Истец в судебном заседании появилась, предоставила в суд заявление с просьбой рассматривать дело без ее участия, иск поддерживает в полном объеме и просит удовлетворить, заочного рассмотрения дела не возражает.
Ответчик сообщалось в установленном законом порядке о времени и месте судебного разбирательства, в судебное заседание не явился, заявления об отложении рассмотрения дела или о его рассмотрение в другом случае не предоставил. Також, ответчику было направлено копию искового заявления с приложениями к нему вместе с постановлением об открытии производства по делу и установлено п`ятнадцятиденний срок для подачи отзыва на исковое заявление. Ответчика в суд в установленный законом срок отзыв в соответствии с требованиями ст. 178 Гражданского процессуального кодекса Украины, и все доказательства, подтверждающие возражения против иска, не направлен, встречный иск предъявлено.
Определением суда от 07.02.2020 удовлетворено частично ходатайство позывача об истребовании у ОАО «Харьковский коксовый завод» справки о задолженности по заработной плате особа_1. В адрес ответчика неоднократно направлялись копии постановления от 07.02.2020 об истребовании справки о задолженности по заработной плате, подтверждается обратными сообщениями о вручении почтового отправления.
В то же время, со стороны ответчика ОАО «Харьковский коксовый завод» вышеуказанная постановление суда не выполнено, информацию о задолженности по заработной плате особа_1 НЕпредоставлено.
Согласно правилам ч. 8 ст. 178 Гражданского процессуального кодекса Украины, в случае непредоставления ответчиком отзыва в установленный законом срок без уважительных причин суд решает дело по имеющимся материалами.
Суд, исследовав материалы дела, установил следующие факты и соответствующие им правоотношения.
Судом установлено, что согласно приказу № 108К от 22.06.2006 особа_1 принята на работу в АОЗТ «Харьковский коксовый завод», который в дальнейшем после нескольких реорганизаций было приметНОВОСТЬ в ПАО «Харьковский коксовый завод».
В дальнейшем в соответствии с приказом № 190-К от 01.10.2019 особа_1 была освобождена с предприятия по собственному желанию, согласно ч. 1 ст. 38 КЗоТ Украины.
В нарушение требований ст. 116 КЗоТ Украины, ПАО «Харьковский коксовый завод» в день увольнения истца не осуществил выплату начисленной заработной платы.
Как указано в иске, на момент обращения в суд, задолженность по заработной плате ответчиком не выплачена. Кроме того, на время рассмотрения дела, отвечаетвыдачи не опровергнутая информация истца по не осуществление им расчета по заработной плате за май 2019- октябрь 2019, доводы истца, изложенные в исковом заявлении, не опровергнуто.
По состоянию на время рассмотрения дела установлено, что ОАО «Харьковский коксовый завод». (Код егрпоу: 24481702) не ликвидировано.
В соответствии с положениями ст 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных цим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно ст 21, 43 Конституции Украины, ст 94, 115 КЗоТ Украины, ст 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда» каждый человек имеет право на заработную плату за выполненную работу и ее своевременное получение в полном объеме.
Статьей 43 Конституции Украины предусмотрено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или накоторый свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно статье 3 КЗоТ Украины законодательство о труде регулирует трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами.
согласно ч.1ст.21Закон Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу. Заработная плата подлежит индексации в установленном законодательством порядке.
Частью первой ст. 233 КЗоТ Украини определено, что работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права.
Исследовав материалы дела, суд считает, что истцом нарушены сроки обращения в суд, предусмотренные ст. 233 КЗоТ Украины (исковое заявление поступило в суд 04.02.2020 года) с учетом положений решения Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 по делу №4-рп / 2012.
При рассмотрении трудовых споровв вопросах о денежных требованиях, кроме требований о выплате работнику среднего заработка за время вынужденного прогула или разницы в заработке за время выполнения нижеоплачиваемой работы, орган, рассматривающий спор, имеет право вынести решение о выплате работнику причитающихся сумм без ограничения каким-либо сроком ( ст. 238 КЗоТ Украины).
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодавцем, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий 16 календарных дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Статьей 47 КЗоТ Украины предусмотрено, что собственник или уполномоченный им орган зобов`язаний в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет.
Как предусмотрено ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при с ВИЧьненни, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Рассчитывая размер задолженности по заработной плате за период май 2019 по октябрь 2019, суд исходит из следующего.
Согласно справке ОК-5 из Пенсионного фонда Украины и выписки по контрактом, сумма задолженности по заработной плате ПАО «Харьковский коксовый завод» перед особа_1 по май 2019 - октябрь 2019 составляет 58939, 56 грн. (С учетом налогов), без учета налогов составляет 47446, 35 грн.
При таких обстоятельствах сумма, подлежащая взысканию с ОАО «Харьковский коксовый завод» в пользу особа_2 - задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате составляет 47446 грн. 35 коп.
В соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или сполнамоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника.Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Кроме того, согласно п. 20 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
В соответствии с абзацем третього п. 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 № 100, среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное.
Пунктом пятым раздела IV Порядка вычисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 № 100 предусмотрено, что начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно п. 8 раздела IV Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 № 100, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяэти работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих дней за последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленным с соблюдением требований законодательства (абзац третий пункта 8 раздела IV Порядка).
В абзаце пятом п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999 указано, что удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию.
Определяя размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за период с августа 2019 по сентябрь 2019 года, суд исходит из следующего.
Судом рассчитан среднюю заробитную плату истца за месяц, которая составляет: (14065, 87 грн. + 4500, 00 грн. = 18 565, 87 грн.) / 42 = 442, 04 грн. с налогами, без учета налогов составляет 355, 84 грн. (42 - количество рабочих дней в течение августа - сентября 2019).
Учитывая, что за период с 2 октября 2019 по 30 апреля 2020 прошли 146 рабочих дней, размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за указанный период составляет 51952, 64 грн. (Из расчета 355, 84 грн. Х 146 дней).
Таким образом, с ответчика ОАО «Харьковский коксовый завод» в пользу истца особа_1 подлежит взысканию средний заработок за период задержки расчета в размере 51 952, 64 грн.
Кроме того, истец просит взыскать с ответчика в пользу истца моральный вред в размере 1000 грн., Ссылаясь на то, что ему были причинены нравственные страдания, вызванные тем, что он был лишен источника существования, вынужден прилагать дополнительные усилия для организации своей жизни и семьи .
На основании ст. 237-1 КЗоТ Укны, возмещение собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Согласно разъяснений изложенных в Постановлении Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.1995 года № 4 «О практике рассмотрения судами гражданских дел по искам о возмещении морального вреда» под моральным вредом след понимать расходы неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
При выяснении вопроса о возмещении морального вреда, суд должен выяснить чем подтверждается факт причинения нравственных страданий, или потерь неимущественного характера, при каких обстоятельствах они причинены, в которой денежной сумме истец оценивает причиненный ему ущерб и из чего он при этом получается.
За тримкА выплаты заработной платы и не проведение расчета при увольнении является нарушением законных прав истца на получение оплаты за свой труд, которое произошло по вине предприятия.
Отсутствие денежных средств лишает лицо на надлежащее обеспечение своей жизнедеятельности, меняет образ его жизни, требует прилагать дополнительные усилия для устройства своего быта.
Итак, на основании изложенного, руководствуясь принципом соразмерности и справедливости, с учетом продолжительности задержки начисленной и невыплаченнойзаработной платы суд считает, что требования истца в части возмещения морального вреда подлежат удовлетворению.
Проанализировав установлены конкретные обстоятельства по делу, оценив предоставленные сторонами доказательства в их совокупности, суд признает, что предъявлен особа_1 иск является обоснованным, и подлежащим удовлетворению.
По правилам п. 1 ч. 1 статьи 5 Закона Украины «О судебном сборе» истцы при подаче иска о взыскании заработной платы освобождаются от уплаты судебного сбора.
Истцом было плачено судебный сбор при предъявлении исковых требований, в отношении которых Законом Украины «О судебном сборе» льготы не предусмотрены.
В соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины, с ответчика ОАО «Харьковский коксовый завод» следует взыскать в пользу лицо_3 судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
Кроме того, в соответствии с положениями ч.1 п.2 ст.430 ГПК Украины, суд допускает немедленное исполнение решения в рамках выплаты истцу заработной платы за один месяц.
На основании изложенного и руководствуясь Конституцией Украины, запространством Украины «Об оплате труда», Законом Украины «О судебном сборе», ст 4, 47, 94, 115-117, 232, 233, 238 КЗоТ Украины, п ст.ст.13, 76-80, 133, 141, 263-265 ГПК Украины,

решил:

Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества «Харьковский коксовый завод» о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета, взыскании морального шкоди- удовлетворить.

Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский коксовый завод» в пользу освба_1 начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 47446 (сорок семь тысяч четыреста сорок шесть) рублей. 35 коп .;
- средний заработок за период задержки расчета в размере 51 952 (пятьдесят одна тысяча девятьсот пятьдесят два) грн. 64 коп., А всего 99 398 (девяносто девять тысяч триста девяносто восемь) рублей. 99 коп.

Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский коксовый завод» в пользу особа_1 моральный ущерб в размере 1000 (одной тысячи) рублей.

Взыскать с Приваотчетного акционерного общества «Харьковский коксовый завод» в пользу особа_1 судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.

Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский коксовый завод» в пользу государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.

Решение о взыскании заработной платы в части выплаты за один месяц подлежит немедленному исполнению.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотрение Решение может быть подано ответчиком в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного текста заочного решения суда.
Истец имеет право обжаловать заочное решение в общем порядке, установленном Гражданско-процессуальным законодательством.
решениеможет быть обжаловано в апелляционном порядке в течение тридцати дней со дня его провозглашения путем подачи апелляционной жалобы непосредственно в апелляционный суд Харьковской области.

Истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающего по адресу: адрес_1.
Ответчик: Частное акционерное общество «Харьковский коксовый завод» (юридический адрес: 61010, г.. Красношкольная набережная, 24 фактический адрес: 61071, г.. Харьков, ул. Карачевское шоссе, 44, код егрпоу 24481702),



судьяБилинская А.В.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:




Справа № 646/719/20
№ провадження 2/646/1070/2020
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.05.20 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Білінської О.В.
за участі секретаря Кієнко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом, який 27.04.2020 уточнила та просила стягнути з відповідачана її користь невиплачену у день звільнення заробітну плату у сумі 47446, 35 грн. за період травень 2019 - жовтень 2019, середній заробіток за період серпень-2019 – вересень 2020 у сумі 51952, 64 грн, та моральну шкоду в сумі 1000 грн., а також судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
В обґрунтування уточненої позовної заяви зазначила, що відповідно до наказу № 108к від 22.06.2006 вона була прийнята на роботу до АТЗТ «Харківський коксовий завод», який в подальшому після декількох реорганізацій було перейменовано в ПАТ «Харківський коксовий завод». Наказом № 190-К від 01.10.2019 її звільнено з підприємства за власним бажанням, згідно із п. 1 ст. 38 КЗпП України. Розрахунок з позивачем на день звільнення відповідачем не проведений, на підставі чого позивач просить стягнути на її користь заборгованість із заробітної плати в сумі 47446, 35 грн., стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 51952, 64 грн., та моральну шкоду в сумі 1000 грн., а також судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Відповідно до ухвали суду від 05.02.2020 провадження у справі відкрито та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою судді від 24.02.2020 було здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення осіб до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву з прохання розглядати справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач повідомлявся у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, в судове засідання повторно не з`явився, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав. Також, відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Відповідача до суду у встановлений законом строк відзив, відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.
Ухвалою суду від 07.02.2020 задоволено частково клопотання позивача про витребування у ПАТ «Харківський коксовий завод» довідки про заборгованість по заробітній платі особа_1 . На адресу відповідача неодноразово направлялись копії ухвали від 07.02.2020 про витребування довідки про заборгованість по заробітній платі, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення.
В той же час, з боку відповідача ПАТ «Харківський коксовий завод» вищевказана ухвала суду не виконана, інформацію про заборгованість по заробітній платі особа_1 не надано.
Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до наказу № 108К від 22.06.2006 особа_1 прийнята на роботу до АТЗТ «Харківський коксовий завод», який в подальшому після декількох реорганізацій було перейменовано в ПАТ «Харківський коксовий завод».
В подальшому відповідно до наказу № 190-К від 01.10.2019 особа_1 була звільнена з підприємства за власним бажанням, згідно із ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
В порушення вимог ст. 116 КЗпП України, ПАТ «Харківський коксовий завод» у день звільнення позивача не здійснив виплату нарахованої заробітної плати.
Як зазначено у позові, на момент звернення до суду, заборгованість по заробітній платі відповідачем не виплачена. Крім того, на час розгляду справи, відповідачем не спростована інформація позивача щодо не здійснення ним розрахунку по заробітній платі за травень 2019- жовтень 2019, доводи позивача, викладені у позовній заяві, не спростовано.
Станом на час розгляду справи, встановлено, що ПАТ «Харківський коксовий завод». (код єдрпоу: 24481702) не ліквідоване.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.ст. 21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно ч.1ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Частиною першою ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем не порушені строки звернення до суду, передбачені ст. 233 КЗпП України (позовна заява надійшла до суду 04.02.2020 року) з врахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 по справі №4-рп/2012.
При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком (ст. 238 КЗпП України).
Згідно із ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.
Як передбачено ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Розраховуючи розмір заборгованості по заробітній платі за період травень 2019 по жовтень 2019, суд виходить з наступного.
Відповідно до довідки ОК-5 з Пенсійного фонду України та виписки за контрактом, сума заборгованості по заробітній платі ПАТ «Харківський коксовий завод» перед особа_1 , за травень 2019 - жовтень 2019 складає 58939, 56 грн. (з урахуванням податків), без урахування податків складає 47446, 35 грн.
За таких обставин сума, що підлягає стягненню з ПАТ «Харківський коксовий завод» на користь особа_2 - заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 47446 грн. 35 коп.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Крім того, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до абзацу третього п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Пунктом п`ятим розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з п. 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).
В абзаці п`ятому п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з серпень 2019 року по вересень 2019 року, суд виходить з наступного.
Судом розраховано середню заробітну плату позивача за місяць, яка становить: (14065, 87 грн. + 4500, 00 грн. =18 565, 87 грн.) /42 = 442, 04 грн. з податками, без урахування податків складає 355, 84 грн. (42 - кількість робочих днів протягом серпня - вересня 2019 року).
Враховуючи, що за період з 02 жовтня 2019 року по 30 квітня 2020 року пройшли 146 робочих днів, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за зазначений період становить 51952, 64 грн. (із розрахунку 355, 84 грн. х 146 днів).
Таким чином, з відповідача ПАТ «Харківський коксовий завод» на користь позивача особа_1 підлягає стягненню середній заробіток за період затримки розрахунку у розмірі 51 952, 64 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1000 грн., посилаючись на те, що йому були заподіяні моральні страждання, викликані тим, що він був позбавлений джерела існування, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини.
На підставі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Затримка виплати заробітної плати і не проведення розрахунку при звільненні є порушенням законних прав позивача на отримання оплати за свою працю, яка сталась з вини підприємства.
Відсутність грошових коштів позбавляє особу на належне забезпечення своєї життєдіяльності, змінює спосіб його життя, вимагає докладати додаткові зусилля для влаштування свого побуту.
Отже, на підставі наведеного, керуючись принципом співмірності і справедливості, з урахуванням тривалості затримки нарахованої та невиплаченої заробітної плати суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх [censored] суд визнає, що пред`явлений особа_1 позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
За правилами п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі при поданні позову про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору.
Позивачем було сплачено судовий збір за пред`явлення позовних вимог, відносно яких Законом України «Про судовий збір» пільги не передбачено.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача ПАТ «Харківський коксовий завод» слід стягнути на користь особа_3 судовий збір у сумі 840, 80 грн.
Крім того, у відповідність до положень ч.1 п.2 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах виплати позивачу заробітної плати за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 47, 94, 115-117, 232, 233, 238 КЗпП України, п ст.ст.13, 76-80, 133, 141, 263-265 ЦПК України,

вирішив:

Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди- задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 47446 (сорок сім тисяч чотириста сорок шість) грн. 35 коп.;
- середній заробіток за період затримки розрахунку у розмірі 51 952 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дві ) грн. 64 коп., а всього 99 398 (дев`яносто дев`ять тисяч триста дев`яносто вісім ) грн. 99 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь особа_1 моральну шкоду у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь особа_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення про стягнення заробітної плати в частині виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області.

Позивач : особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , яка проживає за адресою: адреса_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод» (юридична адреса: 61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 24, фактична адреса: 61071, м. Харків, вул. Карачівське шосе, 44, код єдрпоу 24481702),



Суддя Білінська О.В.