ТОВ "ПРЕМІУМ ФІНАНС ГРУП": невыплата зарплаты

Производство № 2/742/852/21
Единственный уникальный № 742/1333/21

текст решения
именем украины
30 июля 2021 г. Прилуки

Прилукский горрайонный суд Черниговской области в составе: председательствующего - судьи короткой А.А., секретаря судебных заседаний - [С.] Ю.Г., рассмотрев в открытом судебном заседании гражданское дело по иску лицо_1, представитель истца - адвокат [З.] [Г.] [В.] к обществу с ограниченной ответственностью «Интермис ЮА» (общества с ограниченной ответственностью«Премиум Финанс Групп») о взыскании компенсации неиспользованного отпуска при увольнении, -

В С Т А Н О В И Л:

Представитель истца адвокат [З.] В. обратилась в суд с иском особа_1 к ООО «Интермис ЮА» (до переименования - ООО «Премиум Финанс Групп») о взыскании компенсации неиспользованного отпуска при увольнении в размере 13 080, 47 грн и расходов на адвокатские услуги в размере 2000, 00 грн.
Свои требования обосновывает тем, что особа_1 с 01.01.2019 года работала в ООО «Премиум ФинансГрупп »в должности повара. 30.12.2020 года по предварительной договоренности с работодателем написала два заявления: об освобождении от занимаемой должности по собственному желанию с 31.12.2020 года и о принятии на должность повара с 01.01.2021 года. В тот же день, 30.12.2020 года ей выплачена заработная плата на банковскую карточку за последний месяц работы - за декабрь 2020 года. 01.01.2021 года особа_1 работала на том же предприятии, так как согласно договоренности ее должны снова принять на ту же должность с 01.01.2021 года. Еднак, проработала она на том же месте только четыре дня, после чего ее уволили окончательно. Трудовую книжку с записью об увольнении четвертым числом (04.01.2021 года) она получила только 04.03.2021 года, хотя обязательные взносы (ндфл, военный сбор и ЕСВ) работодатель в январе 2021 за нее не платил, что следует из справки ОК -5.
Расчет за четыре дня работы в январе 2021 она получила наличными 09.03.2021 года. Сумму компенсации неиспользованного отпуска в размере 13 080, 47 грн ейтак до сих пор не выплачены, при том, что за весь период работы на указанном предприятии с 01.01.2019 года по 04.01.2021 года она ни дня не была в отпуске и не получала компенсации за неиспользованный отпуск, в связи с чем и обратилась к суда.
28.07.2021 года в суд поступило заявление от представителя истца [З.] В. об изменении наименования ответчика с ООО «Премиум Финанс Групп» на ООО «ИнтермисЮА», а также об изменении адреса местонахождения ответчика с ул.Куреневская, д.2-Б, г.Киев, 04073 на ул.Николаевская, д.7 / 17, г.Мариуполь, Донецкая область, 87515.
В судебном заседании истица и ее представитель не явились, однако, последняя подала заявление о рассмотрении дела в отсутствие стороны истца, в которой исковые требования поддержала в полном объеме и не возражала против вынесения заочного решения (а.п.27).
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, хотя о времени, дате и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом еще до изменения названия и адреса, отзывв не предоставил.
При таких обстоятельствах, по имеющейся согласия истца, суд приходит к выводу о возможности проведения заочного рассмотрения дела, на основании имеющихся в деле доказательств, соответствует положениям ст.280 ГПК Украины.
Согласно ч.2 ст.247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, или в случае если в соответствии с положениями ГПК Украины рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с работодателемй звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Исследовав материалы дела, полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основываются заявленные требования в их совокупности и взаимосвязи, объективно оценив все имеющиеся доказательства, имеющие юридическое значение для рассмотрения дела и решения иска по существу, суд приходит к выводу об удовлетворении иска в полном объеме по следующим основаниям.
Как следует из копии трудовой книжки серии номер_1, выданной на имя особа_1, она работала на посаду повара в ООО «Премиум Финанс Групп» с 01.01.2019 года и освобождена 04.01.2021 года (а.п.5-6).
Согласно копии справки ОК-5, обязательные взносы (ндфл, военный сбор и ЕСВ) работодатель ООО «Премиум Финанс Групп» в январе 2021 лицо_1 не платил (а.п.8).
Согласно истории изменений регистрационной информации наименование ответчика с ООО «Премиум Финанс Групп» изменено на ООО «Интермис ЮА», а также изменился адрес местонахождения ответчика с ул.Куреневская, д.2-Б, Киев, 04073 на ул.Николаевская, д.7 / 17, г.Мариуполь, Донецкая область, 87515.
Так, согласно ч.3 ст.43 Конституции Украины каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом.
Согласно ст.21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Размер заработной платы может быть ниже установленного трудовым договором и минимальный размер заработной платы в случаеневыполнение норм выработки, изготовление продукции, оказавшейся браком, и по другим, предусмотренных действующим законодательством причин, которые имели место по вине работника.
Согласно ч.1 ст.95 КЗоТ Украины минимальная заработная плата - это законодательно установленный размер заработной платы за простой, неквалифицированный труд, ниже которого не может производиться оплата за выполненную работником месячную, а также почасовую норму труда.
Минимальная заработная плата является государственной социальной гарантией, обязательной на всейтерритории Украины для предприятий, учреждений, организаций всех форм собственности и хозяйствования и физических лиц (ч.4 ст.95 КЗоТ Украины).
Согласно ст.110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы работодатель должен сообщить работнику о таких данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; размеры и основания отчислений из заработной платы; сумма заработной платы, причитающейся к выплате.
Статья 30 Закона Украины «Об оплате труда» содержит аналогичную норму, а также устанавливает, что работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ч.1 ст.115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченнымна представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.1 ст.6 Закона Украины «Об отпусках» ежегодный основной отпуск предоставляется работникам продолжительностью не менее 24 календарных дней за отработанный рабочий год, який отсчитывается со дня заключения Трудового договора.
В случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка - лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы (ч.1 ст. 24 Закона).
Согласно разъяснений, изложенных в пункте 23 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24 декабря 1999 года «О практике применения судами законодательства об оплату труда », рассматривая споры о выплате денежной компенсации за неиспользованный отпуск, необходимо исходить из того, что согласно статье 83 КЗоТ Украины она может быть взыскана по требованию работника за все дни неиспользованного им основного и дополнительного ежегодного отпуска, только в случае освобождения его от работы. Размер денежной компенсации за неиспользованный отпуск за предыдущие годы определяется исходя из среднего заработка, который работник на время ее проведения.
Итак, причиной выплаты компенсации за неиспользованные отпуска является установление факта не пребывание лица в ежегодных отпусках и не получение соответствующих компенсаций.
Часть третья статьи 129 Конституции Украины определяет основные принципы судопроизводства, одной из которых, согласно пункту 3 указанной статьи, является состязательность сторон и свобода в предоставлении ими суду своих доказательств и в доказывании перед судом их убедительности.
Нормами процессуального закона также предусмотрено, что каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение длядела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных ГПК Украины.
Постановлением Прилуцкого горрайонного суда Черниговской области от 21.04.2021 года открыто производство по данному делу и в соответствии со ст.84 ГПК Украины истребовано от общества с ограниченной ответственностью «Премиум Финанс Групп» справку о периоде работы особа_1 на предприятии, количество дней неиспользованного отпуска и начисленную сумму компенсации неиспользованного отпускапри увольнении.
Однако, несмотря на получение копии постановления суда, истребованы документы ответчик в нарушение ч.6-7 ст.84 ГПК Украины не предоставил и соответственно не выполнил решение суда, а также не сообщил суду о невозможности представления истребованных судом доказательств.
Так, согласно ч.10 ст.84 ГПК Украины в случае непредставления участником дела по неуважительным причинам или без объяснения причин доказательств, истребованных судом, суд в зависимости от того, какое лицо уклоняется от их представления, а также какое значение имеют эти доказательстваи, может признать обстоятельство, для выяснения которой витребовувався доказательство, или отказать в его признании, или может осуществить рассмотрение дела по имеющимся в ней доказательствами, или, в случае непредставления таких доказательств истцом, - также оставить исковое заявление без рассмотрения.
Итак, поскольку представителем истца [З.] В. осуществлен расчет суммы компенсации неиспользованного отпуска и проводился такой соответствии с п.7 раздела IV Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от08.02.1995 N 100, суд принимает такой расчет как соответствующий доказательства по делу.
Исчисление средней заработной платы для оплаты компенсации за неиспользованные дни отпуска производится путем деления суммарного заработка за последние перед предоставлением отпуска 12 месяцев или за фактически отработанный период (расчетный период) на соответствующее количество календарных дней расчетного периода. Из расчета исключаются праздничные и нерабочие дни, установленные законодательством. Полученный результат умножаетсяя на число календарных дней отпуска.
Поскольку ООО «Премиум Финанс Групп», наименование которого в дальнейшем было изменено на ООО «Интермис ЮА», не выполнило обязанности подать истребованы судом доказательства без указания каких причин, то у суда имеются процессуальные основания признать установленными обстоятельства по размеру задолженности по компенсации за неиспользованные дни отпуска в соответствии с расчетом, предоставленного истцом.
Следовательно, суммарный заработок за последние 12 месяцев (с 01.01.2020 года по 31.12.2020 года) - 68400, 00 грн. Количество календарных дней расчетного периода с 01.01.2020 года по 31.12.2020 года (без учета праздничных и нерабочих дней) - 251 дней. Число календарных дней отпуска за весь период работы = 24 дня за 2019 + 24 дня 2020 года, всего 48 дней. Расчет: 68400/251 х 48 = 13080, 47 грн. Таким образом, сумма компенсации неиспользованного отпуска составляет 13080, 47 грн.
Из справки ОК-5 Пенсионного фонда Украины Реестр застрахованных лицах Государственного реестра общеобязательного дергосударственного социального страхования следует, что сумма компенсации неиспользованного отпуска является не начисленной и не выплаченной.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работникове при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины (ч.1 ст. 47 КЗоТ Украины).
С учетом приведенного выше, следует удовлетворить требование о взыскании денежной компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска в сумме 13080, 47 грн.
Решая вопрос о распределении расходов, суд учитывает, что согласно ст.59 Конституции Украины каждый имеет право на профессиональную юридическую помощь. Каждый свободен в выборе защитника своих прав.
Согласно ч.1, 2 ст.15 ГПК Украины участники дела имеют право пользоваться юридической помощью. представительствов суде как вид юридической помощи осуществляется адвокатом (профессиональная юридическая помощь), кроме случаев, установленных законом.
Судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела. К расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся в том числе расходы на профессиональную юридическую помощь (ч.1, 3 ст.133 ГПК Украины).
Согласно ч.6 ст.141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются свдове расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Учитывая, что исковые требования обоснованы и подлежат удовлетворению, а истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п.1 ч.1 ст.5 Законв Украины «О судебном сборе», судебный сбор в размере 908, 00 грн подлежит взысканию с ответчика в пользу государства.
В соответствии с ч.1-4 ст.137 ГПК Украины расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства. По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками.
Для целей распределения судебных расходов: 1) размер расходов на юридическую помощгу адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим лицом; 2) размер суммы, подлежащей уплате в порядкекомпенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой помощи, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
Размер расходов на оплату услуг адвоката должно быть соразмерным с: 1) сложностью дела и выполненных адвокатом работ (оказанных услуг); 2) временем, затраченным адвокатом на выполнение соответствующих работ (оказание услуг); 3) объемом предоставленных адвокатом услуг и выполненных работ; 4) этиной иска и (или) значением дела для стороны, в том числе влиянием решения дела на репутацию стороны или публичным интересом к делу (ч.1, 2, 3, 4 ст.137 ГПК Украины).
При таких обстоятельствах, поскольку согласно предоставленного истцом договора №15 / 2021 о предоставлении правовой помощи от 22.03.2021 года и акта выполненных работ от 24.03.2021 года, в которых указано гонорар, составляет 2000, 00 грн, судом установлено, что данные расходы есть соизмеримыми со сложностью дела и выполненными адвокатом работы, то естьв должны компенсироваться в силу ст.137 ГПК Украины, поэтому исковые требования о взыскании с ответчика расходов на юридическую помощь в размере 2000, 00 грн также подлежат удовлетворению в полном объеме.
На основании приведенного и руководствуясь ст.259, 263-265, 273, 354 ГПК Украины, суд

В Е Л:

Исковые требования особа_1 (информация_1, рнокпп номер_2, адрес регистрации: адрес_2), представитель истца - адвокат [З.] [Г.] Викторовна (юридический адрес: вул.Иванивська, д.22 / 2-Б, Прилуки, Чернигивська область, 17500), к обществу с ограниченной ответственностью «Интермис ЮА» (код егрпоу-37371973, юридический адрес: ул.Николаевская, д.7 / 17, г.Мариуполь, Донецкая область, 87515, до переименования - ООО «Премиум Финанс групп », код егрпоу-37371973, юридический адрес: ул.Куреневская, буд.2Б, г.Киев, 04073) о взыскании компенсации неиспользованного отпуска при увольнении - удовлетворить.

Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «Интермис ЮА», код егрпоу-37371973, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_2, суммы компенсации неиспользованного отпуска при увольнении в размере 13080 (тринадцать тысяч восемьдесят) рублей 47 к.

Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «Интермис ЮА», код егрпоу-37371973, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_2, сумму расходов, понесенных на адвокатские услуги в размере 2000 (две тысячи) рублей 00 к.

Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «Интермис ЮА», код егрпоу-37371973, в пользу государства судебный сбор вразмере 908 (девятьсот восемь) рублей 00 к.

Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.

Апелляционная жалоба на заочное решение суда подается истцом в течение тридцати дней со дня его провозглашения Черниговского апелляционного суда через Прилукский горрайонный суд Черниговской области.

В случае неявки всех участников дела в судебном заседании, яким завершается рассмотрение дела, суд подписывает решения без его провозглашения. Датой принятия решения, принятого при отсутствии участников дела, является дата составления полного судебного решения. Полное судебное решение составлено 30.07.2021 года.

Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре или на апелляционное обжалование, если такое заявление или апелляционная жалоба поданы в течениетридцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.

Срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.



судья [А.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Провадження № 2/742/852/21
Єдиний унікальний № 742/1333/21

заочне рішення
іменем україни
30 липня 2021 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Короткої А.О., секретаря судових засідань - [С.] Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом особа_1 , представник позивача - адвокат Зибінська [Г.] Вікторівна, до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерміс Юа» (товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс Груп») про стягнення компенсації невикористаної відпустки при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачки адвокат Зибінська Г.В. звернулася до суду з позовом особа_1 до ТОВ «Інтерміс Юа» (до перейменування - ТОВ «Преміум Фінанс Груп») про стягнення компенсації невикористаної відпустки при звільненні в розмірі 13 080, 47 грн та витрат на адвокатські послуги в розмірі 2000, 00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що особа_1 з 01.01.2019 року працювала в ТОВ «Преміум Фінанс Груп» на посаді кухаря. 30.12.2020 року за попередньою домовленістю з роботодавцем написала дві заяви: про звільнення з займаної посади за власним бажанням з 31.12.2020 року та про прийняття на посаду кухаря з 01.01.2021 року. Того ж дня, 30.12.2020 року їй виплачено заробітну плату на банківську картку за останній місяць роботи - за грудень 2020 року. 01.01.2021 року особа_1 працювала на тому ж підприємстві, так як згідно домовленості її мали знову прийняти на ту ж посаду з 01.01.2021 року. Однак, пропрацювала вона на тому ж місці лише чотири дні, після чого її звільнили остаточно. Трудову книжку з записом про звільнення четвертим числом (04.01.2021 року) вона отримала тільки 04.03.2021 року, хоча обов`язкові внески (пдфо, військовий збір та ЄСВ) роботодавець в січні 2021 року за неї не сплачував, що вбачається з довідки ОК-5.
Розрахунок за чотири дні роботи в січні 2021 року вона отримала готівкою 09.03.2021 року. Суму компенсації невикористаної відпустки в розмірі 13 080, 47 грн їй так досі не виплачено, при тому, що за весь період роботи на вказаному підприємстві з 01.01.2019 року по 04.01.2021 року вона жодного дня не була у відпустці та не отримувала компенсації за невикористану відпустку, у зв`язку з чим і звернулася до суду.
28.07.2021 року до суду надійшла заява від представника позивачки Зибінської Г.В. про зміну найменування відповідача з ТОВ «Преміум Фінанс Груп» на ТОВ «ІнтермісЮА», а також про зміну адреси місцезнаходження відповідача з вул.Куренівська, буд.2-Б, м.Київ, 04073 на вул.Миколаївська, буд.7/17, м.Маріуполь, Донецька область, 87515.
У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, проте, остання подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти винесення заочного рішення (а.п.27).
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ще до зміни назви та адреси, відзиву не надав.
За таких обставин, за наявної згоди позивача, суд приходить до висновку про можливість проведення заочного розгляду справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх [censored] та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позову по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.
Як вбачається із копії трудової книжки серії номер_1 , виданої на ім`я особа_1 , вона працювала на посаді кухаря в ТОВ«Преміум Фінанс Груп» з 01.01.2019 року та звільнена 04.01.2021 року (а.п.5-6).
Згідно з копією довідки ОК-5, обов`язкові внески (пдфо, військовий збір та ЄСВ) роботодавець ТОВ «Преміум Фінанс Груп» в січні 2021 року за особа_1 не сплачував (а.п.8).
Відповідно до Історії змін реєстраційної інформації найменування відповідача з ТОВ «Преміум Фінанс Груп» змінено на ТОВ «Інтерміс ЮА», а також змінилась адреса місцезнаходження відповідача з вул.Куренівська, буд.2-Б, м.Київ, 04073 на вул.Миколаївська, буд.7/17, м.Маріуполь, Донецька область, 87515.
Так, відповідно до ч.3 ст.43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Відповідно до ч.1 ст.95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб (ч.4 ст.95 КЗпП України).
Згідно з ст.110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
Стаття 30 Закону України «Про оплату праці» містить аналогічну норму, а також встановлює, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення Трудового договору.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч.1 ст. 24 Закону).
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.
Отже, передумовою виплати компенсації за невикористані відпустки є встановлення факту не перебування особи у щорічних відпустках та не отримання відповідних компенсацій.
Частина третя статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами процесуального закону також передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21.04.2021 року відкрито провадження у даній справі та у відповідності до ст.84 ЦПК України витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс Груп» довідку про період роботи особа_1 на підприємстві, кількість днів невикористаної відпустки та нараховану суму компенсації невикористаної відпустки при звільненні.
Проте, попри отримання копії ухвали суду, витребувані документи відповідач в порушення ч.6-7 ст.84 ЦПК України не надав та відповідно не виконав ухвалу суду, а також не повідомив суд про неможливість подання витребуваних судом доказів.
Так, відповідно до ч.10 ст.84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Отже, оскільки представником позивача Зибінською Г.В. здійснено розрахунок суми компенсації невикористаної відпустки та проводився такий відповідно до п.7 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 N 100, суд приймає такий розрахунок як відповідний доказ по справі.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані дні відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.
Оскільки ТОВ «Преміум Фінанс Груп», найменування якого в подальшому було змінено на ТОВ «Інтерміс ЮА», не виконало обов`язку подати витребувані судом докази без наведення жодних причин, то у суду наявні процесуальні підстави визнати встановленими обставини щодо розміру заборгованості по компенсації за невикористані дні відпустки відповідно до розрахунку, наданого позивачем.
Отже, сумарний заробіток за останні 12 місяців (з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року) - 68400, 00 грн. Кількість календарних днів розрахункового періоду з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року (без врахування святкових і неробочих днів) - 251 днів. Число календарних днів відпустки за весь період роботи = 24 дні за 2019 рік + 24 дні за 2020 рік, всього 48 днів. Розрахунок: 68400 / 251 х 48 = 13080, 47 грн. Отже, сума компенсації невикористаної відпустки складає 13080, 47 грн.
З довідки ОК-5 Пенсійного фонду України Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що сума компенсації невикористаної відпустки є не нарахованою і не виплаченою.
Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України (ч.1 ст. 47 КЗпП України).
З врахуванням наведенного вище, слід задовольнити вимогу про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 13080, 47 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, суд враховує, що згідно зі ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, 3 ст.133 ЦПК України).
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 908, 00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
У відповідності до ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.1, 2, 3, 4 ст.137 ЦПК України).
За таких обставин, оскільки згідно наданого позивачем договору №15/2021 про надання правової допомоги від 22.03.2021 року та акту виконаних робіт від 24.03.2021 року, в яких зазначено гонорар, що складає 2000, 00 грн, судом встановлено, що дані витрати є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, тобто мають компенсуватися в силу ст.137 ЦПК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 2000, 00 грн також підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі наведенного та керуючись ст.259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_2 , адреса реєстрації: адреса_2 ), представник позивача - адвокат Зибінська [Г.] Вікторівна (юридична адреса: вул.Іванівська, буд.22/2-Б, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500), до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерміс Юа» (код єдрпоу-37371973, юридична адреса: вул.Миколаївська, буд.7/17, м.Маріуполь, Донецька область, 87515; до перейменування - ТОВ «Преміум Фінанс Груп», код єдрпоу-37371973, юридична адреса: вул.Куренівська, буд.2Б, м.Київ, 04073) про стягнення компенсації невикористаної відпустки при звільненні - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерміс Юа», код єдрпоу-37371973, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_2 , суми компенсації невикористаної відпустки при звільненні в розмірі 13080 (тринадцять тисяч вісімдесят) грн 47 к.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерміс Юа», код єдрпоу-37371973, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_2 , суму витрат, понесених на адвокатські послуги, в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 к.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерміс Юа», код єдрпоу-37371973, на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30.07.2021 року.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга подані протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.



Суддя [А]