ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ": невыплата зарплаты

Дело № 646/2877/20
№ производства 2/646/1506/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
22.12.2020 г.Харьков

Червонозаводский районный суд. В составе:
председательствующего - судьи [Ш.] И.Н.,
с участием секретаря - Коммунаров А.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Червонозаводского районного суда г.. Харькова в порядке упрощенного искового производства гражданское дело № 646/2877/20 по иску лицо_1 к [Д.] проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки окончательного расчета, морального вреда -
В С Т А Н О В И Л:
особа_1 обратился в суд с иском, который в дальнейшем уточнил в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взыскании задолженности по заработной плате в размере 103 130, 51 грн., Среднего заработказа время задержки окончательного расчета в сумме 126 320, 88 грн. и морального вреда в сумме 84 080, 00 грн.
В обоснование своего иска истец ссылается на то, что с 03.12.2018 года был принят на должность столяра 4-го разряда с окладом 5000, 00 грн. Согласно приказу по Институту от 08.01.2019 № 1/18 истцу было поручено исполнение без освобождения от основной работы обязанностей столяра с доплатой за совмещение в размере 50% от должностного оклада сторожа. Согласно приказу по Институту от 18.03.2019 № 18.1-к о перемещении истец был переведен с должности столяра на должность сторожа с окладом 3000, 00 грн. Согласно приказу по Институту от 27.03.2019 № 6-1 / 18 истцу было поручено исполнение без освобождения от основной работы обязанностей сторожа с доплатой за совмещение в размере 50% от должностного оклада столяра. С 03.12.2018 истцу было обеспечено начисление и выплату заработной платы за период с 03.12.2018 по 30.04.2020 в сумме 103 130, 51 грн. Ссылаясь на указанные обстоятельства, истец просит взыскать с ответчика сумму задолженности по заработной плате в размере 103 130, 51 грн., а также сумму среднего заработка за время задержки окончательного расчета в сумме 126 320, 88 грн. и морального вреда в сумме 84 080, 00 грн.
20.05.2020 данный иск был оставлен без движения и предоставлен срок для устранения недостатков.
01.06.2020 через канцелярию суда поступило ходатайство истца о приобщении квитанции об уплате судебного сбора в сумме 1 680, 00 грн.
11.06.2020 истец приобщил к материалом дела квитанцию ​​по уплате судебного сбора в сумме 423, 20 грн.
Определением суда от 12.06.2020 года производство по указанному делу открыто и дело назначено к рассмотрению по правилам упрощенного искового производства, без уведомления и вызова сторон по делу.
Истцом в суд подано заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддержал и просил иск удовлетворить, просил взыскать с ответчика в его пользу оплачен судебный сбор в сумме 2 103, 20 грн.
17.06.2020 от представителя ответчика, через канцелярию суда поступил отзыв на иск, в котором временно исполняющий обязанности директора А.С. [И.] против иска не возражал, полагался на усмотрение суда.
18.12.2020 определением суда было отказано в удовлетворении ходатайства истца особа_1 о рассмотрении дела с уведомлением сторон.
05.08.2020 в суд поступило ходатайство представителя ответчика о приобщении к делу копии приказа о временном исполнении обязанностей директора Государственного проектно-изыскательскиего и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» [Л.] Г.И., а также сообщено, что и.о. директора особа_2 освобожден.
25.11.2020 истец особа_1 добавил к иску копию приказа об увольнении по соглашению сторон вид14.09.2020.
Согласно ч. 5 ст. 279 ГПК Украины, суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам, при отсутствии ходатайства любой из сторон о другом.
Согласно ч. 2 ст. 247 Гражданско процессуального кОДЕКС Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
При таких обстоятельствах, учитывая то, что представитель ответчика и.о. директора Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» [Л.] И. в разумные сроки не воспользовалсясвоим правом на представление суду отзыв на иск, суд считает возможным рассмотреть дело на основании имеющихся в деле письменных доказательств.
Суд, исследовав имеющиеся в материалах дела доказательства в их совокупности, приходит к следующему выводу.
Согласно ч.1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, представленным соответствующего настоящего Кодекса, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом выпадках.
Согласно ч.1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Судом установлено, что 03.12.2018 истец был принят на работу в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» на должность сторожа, на основании приказа № 164-К от 03.12.2018, что подтверждается копией приказа (а 7).
Согласно приказу от 08.01.2019 № 1/18 позивачу было поручено исполнение без освобождения от основной работы обязанностей столяра с доплатой за совмещение в размере 50% от должностного оклада сторожа (а 8).
Согласно приказу от 18.03.2019 № 18.1-к о перемещении истец был переведен с должности столяра на должность сторожа с окладом 3000, 00 грн. (А 9).
Согласно приказу от 27.03.2019 № 6-1 / 18 истцу было поручено исполнение без освобождения от основной работы обязанностей сторожа с доплатой за совмещение в размере 50% от должностного оклада столяровая (а 10).
14.09.2020 истца уволили с ДПВ НИИ "Укрэнергосетьпроект" по соглашению сторон согласно п.1 ст. 36 КЗоТ Украины, согласно приказу № 18-К.
Согласно справке ДПВ НИИ «Укрэнергосетьпроект» № 20/1 от 30.04.2020 года задолженность по заработной плате особа_1 по декабрь 2018 составляет 3900, 00; согласно справки № 10/1 от 31.03.2020 за период работы с января по декабрь 2019 - 70006, 71 грн .; согласно справки № 10/2 от 30.04.2020 с января по апрель 2020 складаесть 29223, 80 грн.
Согласно ч. 5 ст. 97 КЗоТ Украины оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТУкраина, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
При увольнении истца с ним не были проведены окончательные расчеты и выплаты.
В связи с этим, исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 103 130, 51 грн - подлежат удовлетворению.
Кроме того, истцом заявлено требование о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы в сумме 126 320, 88 грн.
С материалов усматривается, что в исковом заявлении истцом особа_1 проведен расчет среднего заработка за все время задержки за период с 3 декабря 2018 по 30 апреля 2020 составляет 357 дней * 353, 84 (среднедневная заработная плата) = в сумме 126 320, 88 грн.
Судом установлено и подтверждается имеющимися в материалах дела доказательствами, с 3 декабря 2018 истец работал в должности столяра Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект».
14 сентябряя 2020 согласно приказа № 118-к по соглашению сторон на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины истец освобожден от занимаемой должности.
Статьей 116 Кодекса законов о труде Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. оначисленные суммы, причитающиеся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Согласно части первой статьи 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Выплата работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении является формой материальной ответственности работодателя, возникает в случае совершения им нарушения норм Трудового законодательства. Бремя отсутствии вины в совершении такого нарушения возлагается на работодателя.
В соответствии с частями первой и второй статьи 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудову книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса. В случае увольнения работника по инициативе собственника или уполномоченного им органа он обязан также в день увольнения выдать ему копию приказа об увольнении с работы. В других случаях увольнения копия приказа выдается по требованию работника.
Средний заработок за время задержки расчета при увольнении по своей правовой природе не является основной или дополнительной заработной платой (вознаграждением, которое работодатель выплаачуе работнику за выполненную им работу), а также не является поощрительной или компенсационной выплатой в понимании статьи 2 Закона Украины "Об оплате труда", то есть средний заработок за время задержки расчета при увольнении не входит в структуру заработной платы, а является специальным видом ответственности работодателя за нарушение трудовых прав работника, следовательно срок предъявления в суд исковых требований о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении ограничивается тремя месяцами со дня, когда работник узнал или должен был узнать о нарушении своего права.
Судом установлено, что при увольнении истца с работы с ним не были проведены все расчеты.
Таким образом, истец имеет право на взыскание средней заработной платы за время задержки расчета при увольнении с даты увольнения (14 сентября 2020 года) и до даты проведения окончательного расчета.
Однако таких требований истец заявил и не лишен такой возможности.
Поэтому суд считает правильным в этой части отсказать в удовлетворении исковых требований о взыскании по статье 117 КЗоТ за время задержки расчета при увольнении истца возмещения в сумме 126 320, 88 грн.
Кроме того, истец просит взыскать с ответчика в его пользу моральный вред в размере 84 080, 00 грн., Ссылаясь на то, что ему были причинены нравственные страдания, вызванные тем, что он потерял жизненные связи, так как вынужден был прилагать дополнительные усилий, для организации своей жизни. Учитывая экономическое положение государства, обесцененныения национальной валюты, это было довольно трудно, истец болел, неоднократно повышалось давление, ему пришлось обращаться к врачу.
Согласно ч. 1 ст. 23 ГК Украины лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения его прав.
Постановлением Пленума ВСУ №4 от 31.03.1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» установлено, что под моральным вредом следует понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданийь, или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Согласно действующему законодательству моральный вред может заключаться, в частности: в унижении чести, достоинства, престижа или деловой репутации, моральных переживаниях в связи с повреждением здоровья, в нарушении права собственности (в том числе интеллектуальной), прав, предоставленных потребителям, других гражданских прав, в связи с незаконным пребыванием под следствием и судом, в нарушении нормальныхжизненных связей из-за невозможности продолжения активной общественной жизни, нарушении отношений с окружающими людьми, при наступлении других негативных последствий.
Споры о возмещении физическому лицу морального вреда рассматриваются, в частности: когда право на его возмещение непосредственно предусмотрено нормами Конституции Украины или не вытекает из ее положений; в случаях, предусмотренных законодательством, устанавливает ответственность за причинение морального вреда; при нарушении обязательств, подпадающихпод действие Закона Украины «О защите прав потребителей» или других законов, регулирующих такие обязательства и предусматривают возмещение морального вреда.
Размер денежного возмещения морального вреда определяется судом в зависимости от характера правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей пострадавшего или лишения возможности их реализации, степени вины лица, которое нанесло моральный вред, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств, которые г.ають существенное значение. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости (ч. 3 ст. 23 ГК).
В соответствии со ст. 1167 ГК Украины моральный вред, причиненный физическому или юридическому лицу неправомерными решениями, действиями или бездействием, возмещается лицом, которое его нанесло, при наличии его вины, кроме случаев, установленных частью второй настоящей статьи.
Суд, с учетом глубины физических и душевных страданий истца, лишение его возможности получения вознаграждения ввиде заработной платы, а также с учетом разумности и справедливости, считает достаточным и необходимым взыскать с ответчика моральный вред в размере 2000, 00 грн.
Проанализировав установлены конкретные обстоятельства по делу, оценив предоставленные сторонами доказательства в их совокупности, суд признает, что заявленный особа_1 иск является подлежащим удовлетворению.
По правилам статьи Закона Украины «О судебном сборе» истцы при подаче иска о взыскании заработной платы освобождаются от уплатысудебного сбора.
В соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины, с ответчика Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» следует взыскать в доход государства судебный сбор в сумме 840, 80 грн. С ответчика также подлежат взысканию судебные расходы в пользу истца, пропорционально части удовлетворенных требований в сумме 840, 80 грн.
Кроме того, в соответствии с положениями ч.1 п. 2 ст. 430 ГПК Украины, суд допускает немедленное исполнение решения в рамках выплаты истцу заработаеттной платы за один месяц.
На основании изложенного и руководствуясь ст.ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265, 280-283 ГПК Украины, суд -
Р Е Ш И Л:

Исковые требования особа_1 в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки окончательного расчета, морального вреда - удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укренергомережпроект »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 103 130, 51 грн. и моральный вред в размере 2000 грн. 00 коп., А всего подлежит взысканию 105 130 (сто пять тысяч сто тридцать гривен) 51 коп., Без удержания налогов и обязательных платежей взыскания и уплата которых возлагается на ответчика.
Решение о взыскании задолженности по заработной плате за один месяц подлежит немедленному исполнению.
В удовлетворении остальной части требований отказать.
Взыскать с Госавного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу государства судебный сбор в сумме 840 грн. 80 грн.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
Участники дела, а также лица, не участвовавшие в деле, если суд решил вопрос об их правах, свободах, интересах и (или) обязанности, имеют право обжаловать в апелляционном порядке решение суда первойинстанции полностью или частично.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Участник дела, которому полное решение не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на возобновлениепропущенного срока на апелляционное обжалование: решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Апелляционная жалоба подается непосредственно в Харьковский апелляционный суд.
В соответствии с требованиями п.15 Переходных положений ГПК Украины (в ред. С 15.12.2017 года) до дня начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела до или через Червонозаводский районный суд. Харькова, а материалы дела истребуются и направляются судами по правилам, действовавшим до вступления в силу этой редакцией Кодекса.
Стороны по делу
Истец - особа_1, информация_1, ИДН. номер_1, адрес проживания: адрес_1.
Ответчик - Государственный проектно-изыскательский и научно-исследовательский институт "Укрэнергосетьпроект", место нахождения: г.. Харьков, Гимназическая набережная, 2, Код егрпоу - 00114092.
Текст решения изготовлен и подписан 22.12.2020.



судья:И. М. [Ш.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 646/2877/20
№ провадження 2/646/1506/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.12.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді [Ш.] І.М.,
за участю секретаря - Коммунарової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 646/2877/20 за позовом особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, моральної шкоди -
В С Т А Н О В И В:
особа_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 103 130, 51 грн., середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку в сумі 126 320, 88 грн. та моральної шкоди у сумі 84 080, 00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що з 03.12.2018 року був прийнятий на посаду столяра 4-го розряду з окладом 5000, 00 грн. Згідно наказу по Інституту від 08.01.2019 № 1/18 позивачу було доручено виконання без звільнення від основної роботи обов`язків столяра з доплатою за суміщення, в розмірі 50% від посадового окладу сторожа. Згідно наказу по Інституту від 18.03.2019 № 18.1-к про переміщення позивач був переведений з посади столяра на посаду сторожа з окладом 3000, 00 грн. Згідно наказу по Інституту від 27.03.2019 № 6-1/18 позивачу було доручено виконання без звільнення від основної роботи обов`язків сторожа з доплатою за суміщення в розмірі 50 % від посадового окладу столяра. З 03.12.2018 позивачу не було забезпечено нарахування та виплату заробітної плати за період з 03.12.2018 по 30.04.2020 в сумі 103 130, 51 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 103 130, 51 грн., а також суму середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку в сумі 126 320, 88 грн. та моральної шкоди у сумі 84 080, 00 грн.
20.05.2020 даний позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
01.06.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про долучення квитанції про сплату судового збору у сумі 1 680, 00 грн.
11.06.2020 позивач долучив до матеріалів справи квитанцію зі сплати судового збору в сумі 423, 20 грн.
Ухвалою суду від 12.06.2020 року провадження по вказаній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення та виклику сторін по справі.
Позивачем до суду подана заява про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, просив стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір у сумі 2 103, 20 грн.
17.06.2020 від представника відповідача, через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому тимчасово виконуючий обов`язки директора О.С. Іванов проти позову не заперечував, покладався на розсуд суду.
18.12.2020 ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання позивача особа_1 про розгляд справи з повідомленням сторін.
05.08.2020 до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення до справи копії наказу про тимчасове виконання обов`язків директора Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» Лазутіним Г.І., а також повідомлено, що т.в.о. директора особа_2 звільнено.
25.11.2020 позивач особа_1 додав до позову копію наказу про звільнення за угодою сторін від14.09.2020.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільно процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, зважаючи на те, що представник відповідача т.в.о. директора Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» Лазутін Г.І. у розумні строки не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі письмових доказів.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх [censored] приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 03.12.2018 позивач був прийнятий на роботу до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на посаду сторожа, на підставі наказу № 164-К від 03.12.2018, що підтверджується копією наказу (а.с.7).
Згідно наказу від 08.01.2019 № 1/18 позивачу було доручено виконання без звільнення від основної роботи обов`язків столяра з доплатою за суміщення, в розмірі 50% від посадового окладу сторожа (а.с. 8).
Згідно наказу від 18.03.2019 № 18.1-к про переміщення позивач був переведений з посади столяра на посаду сторожа з окладом 3000, 00 грн. (а.с. 9).
Згідно наказу від 27.03.2019 № 6-1/18 позивачу було доручено виконання без звільнення від основної роботи обов`язків сторожа з доплатою за суміщення в розмірі 50% від посадового окладу столяра (а.с. 10).
14.09.2020 позивача було звільнено з ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» за угодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України, згідно з наказом № 18-К.
Відповідно до довідки ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» № 20/1 від 30.04.2020 року заборгованість по заробітній платі особа_1 за грудень 2018 року складає 3900, 00 грн; згідно довідки № 10/1 від 31.03.2020 за період роботи з січня по грудень 2019 року – 70 006, 71 грн.; згідно довідки № 10/2 від 30.04.2020 з січня по квітень 2020 року складає 29 223, 80 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
При звільненні позивача з ним не були проведені остаточні розрахунки та виплати.
У зв`язку з цим, позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 103 130, 51 грн - підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в сумі 126 320, 88 грн.
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивачем особа_1 проведено розрахунок середнього заробітку за весь час затримки за період з 03 грудня 2018 року по 30 квітня 2020 року складає: 357 днів * 353, 84 (середньоденна заробітна плата) = у сумі 126 320, 88 грн.
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що з 03 грудня 2018 року позивач працював на посаді столяра Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект».
14 вересня 2020 року згідно наказу № 118-к за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України позивача звільнено з займаної посади.
Статтею 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Виплата працівникові середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні є формою матеріальної відповідальності роботодавця, яка виникає у випадку вчинення ним порушення норм Трудового законодавства. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця.
Відповідно до частин першої та другої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Судом встановлено, що при звільненні позивача з роботи з ним не були проведені всі розрахунки.
Таким чином, позивач має право на стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні з дати звільнення (14 вересня 2020 року) й до дати проведення остаточного розрахунку.
Проте таких вимог позивач не заявив та не позбавлений такої можливості.
Тому суд вважає правильним у цій частині відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення за статтею 117 КЗпП за час затримки розрахунку при звільненні позивача відшкодування у сумі 126 320, 88 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 84 080, 00 грн., посилаючись на те, що йому були заподіяні моральні страждання, викликані тим, що він втратив життєві зв`язки, так як змушений був докладати додаткових зусиль, для організації свого життя. Зважаючи на економічний стан держави, знецінення національної валюти, це було досить важко, позивач хворів, неодноразово підвищувався тиск, йому довелося звертатися до лікаря.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Постановою Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК).
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд, з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивача, позбавлення його можливості отримання винагороди у вигляді заробітної плати, а також з урахуванням розумності і справедливості, вважає достатнім та необхідним стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 2000, 00 грн.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх [censored] суд визнає, що заявлений особа_1 позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.
За правилами статті Закону України «Про судовий збір» позивачі при поданні позову про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» слід стягнути в дохід держави судовий збір у сумі 840, 80 грн. З відповідача також підлягають стягненню судові витрати на користь позивача, пропорційно до частини задоволених вимог у сумі 840, 80 грн.
Крім того, у відповідність до положень ч.1 п. 2 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах виплати позивачу заробітної плати за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265, 280-283 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 103 130, 51 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. 00 коп., а всього підлягає стягненню 105 130 (сто п`ять тисяч сто тридцять гривень) 51 коп., без утримання податків та обов`язкових платежів стягнення і сплата яких покладається на відповідача.
Рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць підлягає негайному виконанню.
В задоволенні іншої частини вимог позову відмовити.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 грн.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 судовий збір в сумі 840, 80 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Сторони по справі :
Позивач - особа_1 , інформація_1 , ідн. номер_1 , адреса проживання: адреса_1 .
Відповідач - Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», місце знаходження: м. Харків, Гімназійна набережна, 2, Код єдрпоу - 00114092.
Текст рішення виготовлений та підписаний 22.12.2020.



Суддя: І. М. [Ш.]