ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ": невыплата зарплаты

Дело № 646/3184/20
№ производства 2/646/1550/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
28.12.2020 г.Харьков
Червонозаводский районный суд. В составе:
председательствующего - судьи [Ш.] И.Н.,
с участием секретаря судебного заседания Коммунаров А.А.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взысканийния задолженности по выплате заработной платы, среднего заработка за время задержки окончательного расчета и моральный ущерб, -
В:
особа_1 обратилась в суд с иском к Государственному проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект», в котором, с учетом уточнений, просит взыскать с ответчика в пользу истца задолженность по заработной плате в размере 102 886, 12 грн., Средний заработок за время задержки окончательного расчета в размере 99 693, 44 грн.и моральный вред в размере 84 080, 00 грн.
В обоснование исковых требований истцом указано, что она 2 декабря 2002 была принята в штат Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект», где она и работает в настоящее время. Начиная с 1 октября 2017 руководством института не было обеспечено выплату заработной платы, поэтому по состоянию на настоящее время по ответчиком существует задолженность по заработной плате за период с 09.06.2018 по 31.12.2018 года вразмере 102 886, 12 грн. Более того, в связи с просрочкой выплаты заработной платы, истец просит взыскать с ответчика средний заработок за время задержки окончательного расчета в размере 99 693, 44 грн. и вызванную ей моральный ущерб в сумме 84 080, 00 грн.
Постановлением Червонозаводского районного суда г.. Харькова от 12.06.2020 года производство по делу открыто, дело назначено к рассмотрению в порядке упрощенного искового производства.
Ответчику направлена ​​копия искового заявления с приложениями дв нее вместе с постановлением об открытии производства по делу и установлено п`ятнадцятиденний срок для подачи отзыва на исковое заявление. 17.06.2020 года в суд поступил отзыв на иска заявление, в котором в.и.о директора Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» [И.] А.С. не возражает против удовлетворения иска. В дальнейшем, 23.11.2020 года в адрес суда поступил отзыв на исковое заявление, подписанное и.о. директора Государственного проектно-изыскательского та научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» [Л.] Г.И., в котором последний возражал против удовлетворения иска. А именно против размера задолженности по заработной плате, которая согласно справки № 10 от 25.01.2019 за период с 09.06.2018 по 31.12.2018 составляет 39 484, 69 грн. Также за период с 01.01.2019 по 30.04.2020 заработная плата составляет 3000, 00 за 16 месяцев 3000 * 48000, 00 = 87 484, 69 грн. В части исковых требований о взыскании среднего заработка иск не подлежит удовлетворению, Поскольку истец продолжает работать на предприятии. [М.] вред, которые заявляет истец также не подлежит удовлетворению, поскольку в материалах дела отсутствуют доказательства моральных страданий.
Исследовав представленные доказательства в совокупности, суд считает исковые требования подлежащими удовлетворению, исходя из следующего.
Судом установлено, что истец находится в трудовых правоотношениях с ответчиком.
Справками Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «УкренергомережпрОЭКТ »№ 23/33 от 30.04.2020 года, № 01/30 от 30.04.2020 года, № 14 от 25.01.2019 года подтверждается, что особа_1 работает в ГПИ НИИ« укрэнергосетьпроект ».
Из предоставленных выше справок следует, что размер задолженности предприятия перед особа_1 за период с сентября 2018 года по декабрь 2018 составляет 39 484, 69 грн. за период с января 2019 по декабрь 2019 составляет 46 148, 70 грн и за период с января 2020 по апрель 2020 составляет 17 252, 73, что в общей сумме 102 886, 12 грн.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Согласно ст. 22 этого Закона - субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Согласно части первой статьи 94 КЗоТ Украины, статьи 1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ст. 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.
Согласно ст.43 Конституции Украины право на своевременное получение винАГород за труд защищается законом.
В соответствии со ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод (далее - Конвенция) каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (далее - ЕСПЧ) (дело «Суханов и [И.] против Украины» заявы № 68385/10 и 71378/10, дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.д.) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание» / «правомерное ожидание» (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
При таких обстоятельствах, суд удовлетворяет исковые требования в части взыскания с ответчика в пользу истца задолженности по выплаты заработной платы за период с сентября 2018 года по декабрь 2018 - 39 484, 69 грн. за период с января 2019 по декабрь 2019 - 46148, 70 грн и за период с января 2020 по апрель 2020 - 17252, 73, что в общей сумме 102 886, 12 грн.
Относительно заявленных исковых требований о взыскании с ответчика в пользу истца среднего заработка за время задержки окончательного расчета суд отмечает следующее.
Статьей 116КЗпП Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплатавсех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
В соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины ответственность за задержку расчета при увольнении - в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Конституционный Суд Украины в Решении от 22 февраля 2012 года № 4 рп / 2012 относительно официального толкования положений статьи 233КЗпП Украины во взаимосвязи с положениями статей117, 237цьогоКодексуроз`яснив, что по статье 47КЗпП Украины работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы , чтопричитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, а именно в день увольнения или не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о проведении расчета. Непроведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического разсчета.
Статьей 12 ГПК Украины предусмотрено, что каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Согласно ст. 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств, обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
Частью 1 ст. 81 ГПК Украины определено, что каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она посилаеться как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом, а обязанность предоставления доказательств возлагается на стороны и других лиц, участвующих в деле.
Истцом произведен расчет среднего заработка за время задержки окончательного расчета в размере 99 693, 44 грн., Исходя из размера начисленной заработной платы в октябре и декабре 2018 году и количества отработанных в указанные месяцы дней, умножено на количество рабочих дней в которые задолженности повыплаты заработной платы истцу оплачена не была, а именно с сентября 2018 по апрель 2020 года.
В то же время, истцом произведен расчет компенсации среднего заработка за период его нахождения в трудовых отношениях с ответчиком.
Таким образом, основания для ответственности ответчика Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» по ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в настоящее время отсутствуют.
Относительно заявленных исковых требований о взыскании с ответстдача в пользу истца морального вреда суд отмечает следующее.
Согласно статье 237-1 Кодекса законов о труде Украины, возмещение собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных завязку и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни .
В соответствии с пунктом 3 Постановления Пленума Верховного Суда Украины № 4 «О судебной практике по делам о отсожаление морального (неимущественного) вреда »от 31 марта 1995 года, под моральным вредом следует понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Как достоверно установлено судом, вследствие нарушения ответчиком законных прав особа_1, а именно невыплаты ему заработной платы, то есть нарушение ответчиком конституционного права истца на оплату труд, было поРушен привычный для последней уклад жизни, нанесло ей моральный ущерб, которые выразились в переживаниях, связанных с необходимостью обращения в суд за защитой своего нарушенного права, последняя понесла потери неимущественного характера, то есть истцу причинен моральный вред.
Суд отмечает, что в результате невыплаты заработной платы в течение длительного периода времени истец понесла моральные страдания, обусловило изменение образа жизни, необходимости приложения дополнительных усилий для удержания себя, что признаетться судом моральным вредом, который подлежит удовлетворению с учетом размера невыплаченных ответчиком сумм, характера и продолжительности заведениях нравственных страданий.
Учитывая характер и объем душевных и психических страданий, понесенных истец, характер неимущественных потерь, тяжесть вынужденных изменений в ее жизни, и с учетом положений Постановления Пленума Верховного суда Украины № 4 от 31 марта 1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального ( неимущественного) вреда », суд пришел к выводу, что исковые требования о взыскании морального вреда, с учетом установленных судом обстоятельств дела, исходя из принципов разумности, взвешенности и справедливости, подлежат удовлетворению в размере 3 000, 00 грн.
Суд считает, что в данном деле возмещения морального вреда в размере 3000 грн. являются достаточными для содействия восстановлению нарушенных прав истца.
В соответствии со ст. 141 ГПК Украины, с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн. всвязи с увольнением истца от уплаты судебного сбора за требования о взыскании задолженности по выплате заработной платы.
Судебный сбор, по требованию о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки окончательного расчета с ответчика в пользу истца взысканию не подлежит в связи с отказом в удовлетворении иска и этой части. При этом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор пропорционально удовлетворенных исковых требований о взыскании морального вреда, Поскольку истец является инвалидом 2-й группы и освобождена от уплаты судебного сбора.
Кроме того, согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, суд допускает немедленное исполнение решений, в частности по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
Таким образом, суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части выплаты заработной платы за один месяц.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст.12, 81, 141, 247, 263-265 ГПК Украины
В Е Л:Исковые требования особа_1 - удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект», ОКПО 00114092, г.Харьков, наб.Гимназийна, 2, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающего по адресу: адрес_1, задолженность по заработной плате за период с сентября 2017 по апрель 2020 году в сумме 102 886 (сто две тысячи восемьсот восемьдесят шесть) рублей 12 копеек.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и науково-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект», ОКПО 00114092, г.Харьков, наб.Гимназийна, 2, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающего по адресу: адреса_1 моральный ущерб в размере 3000 (три тысячи) рублей 00копийок.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части присуждения работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
В остальной части иска отказать.
Взыскать с Государственного проектно-вишукувальногота научно-исследовательского «Укрэнергомережпроект », ОКПО 00114092, г.Харьков, наб.Гимназийна, 2, в пользу государства в лице Государственной судебной администрации судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
Участники дела, а также лица, не участвовавшие в деле, если суд решил вопрос об их правах, свободах, интересах и (или) обязанности, имеют право обжаловать в апелляционном порядке решение суда первой инстанции полностью или частично.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Если в судебном сасиданни было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Участник дела, которому полное решение не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование: решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полногорешения суда.
Апелляционная жалоба подается непосредственно в Харьковский апелляционный суд.
В соответствии с требованиями п.15 Переходных положений ГПК Украины (в ред. С 15.12.2017 года) до дня начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела до или через Червонозаводский районный суд. Харькова, а материалы дела истребуются и направляются судами по правилам, действовавшим до вступления в силу этой редакцией Кодекса.Стороны по делу
Истец - особа_1, информация_1, ИДН. номер_1, проживающего по адресу: адрес_1.
Ответчик - Государственный проектно-изыскательский и научно-исследовательский институт "Укрэнергосетьпроект", место нахождения: г.. Харьков, Гимназическая набережная, 2, Код егрпоу - 00114092.
Полный текст решения составлен 28.12.2020 года.



Судья И.М. шелест

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 646/3184/20
№ провадження 2/646/1550/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.12.2020 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді [Ш.] І.М.,
за участю секретаря судового засідання Коммунарової А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та моральну шкоду, -
встановив:
особа_1 звернулася до суду з позовом до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 102 886, 12 грн., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку у розмірі 99 693, 44 грн. та моральну шкоду у розмірі 84 080, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона 02 грудня 2002 року була прийнята у штат Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», де вона і працює на даний час. Починаючи з 01 жовтня 2017 року керівництвом інституту не було забезпечено виплату заробітної плати, тому станом на теперішній час за відповідачем існує заборгованість по заробітній платі за період з 09.06.2018 по 31.12.2018 року у розмірі 102 886, 12 грн. Більше того, у зв`язку з прострочкою виплати заробітної плати, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку у розмірі 99 693, 44 грн. та спричинену їй моральну шкоду у сумі 84 080, 00 грн.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.06.2020 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. 17.06.2020 року до суду надійшов відзив на позову заяву, у якому т.в.о директора Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» Іванов О.С. не заперечує проти задоволення позову. В подальшому, 23.11.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, підписаний т.в.о. директора Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» Лазутіним Г.І., у якому останній заперечував проти задоволення позову. А саме проти розміру заборгованості по заробітній платі, яка згідно довідки № 10 від 25.01.2019 за період з 09.06.2018 по 31.12.2018 складає 39 484, 69 грн. Також за період з 01.01.2019 по 30.04.2020 заробітна плата складає 3 000, 00 грн за 16 місяців 3000*48 000, 00 = 87 484, 69 грн. У частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку позов не підлягає задоволенню, оскільки позивач продовжує працювати на підприємстві. [М.] шкода, які заявляє позивач також не підлягає задоволенню, оскільки у матеріалах справи відсутні докази моральних страждань.
Дослідивши надані докази у [censored] суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач перебуває у трудових правовідносинах з відповідачем.
Довідками Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» № 23/33 від 30.04.2020 року, № 01/30 від 30.04.2020 року, № 14 від 25.01.2019 року підтверджується те, що особа_1 працює в ДПВ НДІ «укренергомережпроект».
З наданих вище довідок вбачається, що розмір заборгованості підприємства перед особа_1 за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року складає 39 484, 69 грн. за період з січня 2019 року по грудень 2019 року складає 46 148, 70 грн та за період з січня 2020 по квітень 2020 року складає 17 252, 73 грн, що в загальній сумі 102 886, 12 грн.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону - суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
За таких обставинах, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з виплати заробітної плати за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року - 39 484, 69 грн. за період з січня 2019 року по грудень 2019 року - 46 148, 70 грн та за період з січня 2020 по квітень 2020 року - 17 252, 73 грн, що в загальній сумі 102 886, 12 грн.
Стосовно заявлених позовних вимог щодо стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку суд зазначає наступне.
Статтею 116КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4- рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей117, 237цьогоКодексуроз`яснив, що за статтею 47КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачем здійснено розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку у розмірі 99 693, 44 грн., виходячи із розміру нарахованої заробітної плати у жовтні та грудні 2018 році та кількості відпрацьованих у вказані місяці днів, що помножено на кількість робочих днів, у які заборгованості із виплати заробітної плати позивачу сплачена не була, а саме з вересня 2018 року по квітень 2020 року.
В той же час, позивачем проведено розрахунок компенсації середнього заробітку за період його перебування у трудових відносинах з відповідачем.
Таким чином, підстави для відповідальності відповідача Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» за ч. 1 ст. 117 КЗпП України на даний час відсутні.
Стосовно заявлених позовних вимог щодо стягнення із відповідача на користь позивача моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як достовірно встановлено судом, внаслідок порушення відповідачем законних прав особа_1 , а саме невиплати їй заробітної плати, тобто порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату працю, було порушено звичний для останньої уклад життя, завдало їй моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, остання зазнала втрат немайнового характеру, тобто позивачу завдано моральну шкоду.
Суд зауважує, що в результаті невиплати заробітної плати протягом тривалого періоду часу позивач понесла моральні страждання, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню частково із врахуванням розміру невиплачених відповідачем сум, характеру та тривалості завданих моральних страждань.
Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню частково в розмірі 3 000, 00 грн.
Суд вважає, що в даній справі відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн. є достатніми для сприяння відновленню порушених прав позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840, 80 грн. у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору за вимоги про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати.
Судовий збір, за вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку з відповідача на користь позивача стягненню не підлягає у зв`язку з відмовою у задоволенні позову і цій частині. При цьому, з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки позивач є інвалідом 2-ї групи і звільнена від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», єдрпоу 00114092, м.Харків, наб.Гімназійна, 2, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , що мешкає за адресою: адреса_1 , заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2017 року по квітень 2020 року в сумі 102 886 (сто дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) гривні 12 копійок.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», єдрпоу 00114092, м.Харків, наб.Гімназійна, 2, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , що мешкає за адресою: адреса_1 , моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного проектно-вишукувальногота науково-дослідногоінституту «Укренергомережпроект», єдрпоу 00114092, м.Харків, наб.Гімназійна, 2, на користь держави в особі Державної судової адміністрації судовий збір в сумі 840, 80 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Сторони по справі :
Позивач - особа_1 , інформація_1 , ідн. номер_1 , що мешкає за адресою: адреса_1 .
Відповідач - Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», місце знаходження: м. Харків, Гімназійна набережна, 2, Код єдрпоу - 00114092.
Повний текст рішення складено 28.12.2020 року.



Суддя І.М. [Ш.]