ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ": невыплата зарплаты

Дело № 646/3236/20
№ производства 2/646/1553/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
29.12.2020 г.Харьков

Червонозаводский районный суд. В составе:
председательствующего - судьи [Ш.] И.Н.,
с участием секретаря - Коммунаров А.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Червонозаводского районного суда г.. Харькова в порядке упрощенного искового производства гражданское дело № 646/3236/20 по иску лицо_1 к [Д.] проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки окончательного расчета, морального вреда -
В С Т А Н О В И Л:
особа_1 обратился в суд с иском, который в дальнейшем уточнил в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взыскании задолженности по заработной плате в размере 5320, 95 грн., Среднего заработка завремя задержки окончательного расчета в сумме 82 142, 32 грн. и морального вреда в сумме 4 723, 00 грн.
В обоснование своего иска истец ссылается на то, что с 04.05.2018 года по 14.06.2018 года он работал в Государственном проектно-изыскательского и научно-исследовательского институте «Укрэнергосетьпроект» в должности сторожа. 14.06.2018 года истец был уволен с работы по собственному желанию. На дату увольнения ответчик не выплатил истцу всех сумм, подлежащих выплате в связи с уволеннон, а именно задолженность по заработной плате в сумме 5320, 95 грн. Ссылаясь на указанные обстоятельства, истец просит взыскать с ответчика сумму задолженности по заработной плате в размере 5320, 95 грн., А также сумму среднего заработка за время задержки окончательного расчета в сумме 82 142, 32 грн. и морального вреда в сумме 4 723, 00 грн.
29.05.2020 данный иск был оставлен без движения и предоставлен срок для устранения недостатков.
09.06.2020 через канцелярию суда поступило ходатайствоистца о приобщении квитанции об уплате судебного сбора в сумме 1 681, 60 грн.
Определением суда от 12.06.2020 года производство по указанному делу открыто, с учетом уточненного иска и назначено к рассмотрению по правилам упрощенного искового производства, без уведомления и вызова сторон по делу.
Истцом в суд подано заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддержал и просил иск удовлетворить, просил взыскать с ответчика в его пользу оплачен судебныйсбор в сумме 1681, 60 грн.
17.06.2020 от представителя ответчика временно исполняющий обязанности директора А.С. [И.] через канцелярию суда поступил отзыв на иск, в котором представитель ответчика против уточненного иска не возражал, полагался на усмотрение суда.
27.11.2020 определением суда было отказано в удовлетворении ходатайства истца особа_1 о рассмотрении дела с уведомлением сторон.
07.12.2020 в суд поступил отзыв на иск, в котором временно исполняющий обязанности директора И. [Л.] просив отказать в удовлетворении иска, поскольку истец утверждает, что он был принят на должность сторожа на основании приказа № 63-к по ДВП НИИ "Укрэнергосетьпроект" 4 мая 2018 в административный хозяйственный отдел Института, однако штат сторожей был укомплектован полностью и начальник административно хозяйственного отдела Института особа_2 принял данного работника без ведома руководства. А также данные по работника особа_1 не было передано в Государственной Налоговой Службы Украины.
Згидно ч. 5 ст. 279 ГПК Украины, суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам, при отсутствии ходатайства любой из сторон о другом.
Согласно ч. 2 ст. 247 Гражданско-процессуального кодекса Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозапысувальный технического средства не осуществляется.
При таких обстоятельствах, суд считает возможным рассмотреть дело на основании имеющихся в деле письменных доказательств.
Суд, исследовав имеющиеся в материалах дела доказательства в их совокупности, приходит к следующему выводу.
Согласно ч.1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, представленным соответствующего настоящего Кодекса, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренныхнастоящим Кодексом случаях.
Согласно ч.1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Судом установлено, что 04.05.2018 истец был принят на работу в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» на должность сторожа, на основании приказа № 63-К от 04.05.2018, что подтверждается предоставленной копии трудовой книжки истца. (а.с.7).
14.06.2018 истец освобожден с ДПВ НИИ «Укрэнергосетьпроект» по собственному желанию согласно ст. 38 КЗоТ Украины, согласно приказу № 83-К.
Согласно справке ДПВ НИИ «Укрэнергосетьпроект» № 23/31 от 30.04.2020 года задолженность по заработной плате особа_1 04.05.2018 по 14.06. 2018 составляет 5320, 95 грн.
Согласно ч. 5 ст. 97 КЗоТ Украины оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом послевыполнения обязательств по оплате труда.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
При увольнении истца с ним не были проведены остаточни расчеты и выплаты.
По возражений представителя ответчика о том, что данные работника особа_1 не было передано в Государственной Налоговой Службы Украины, следует отметить, что истец не обязан передавать данную информацию, а наличие справки о задолженности предприятия подтверждает факт нахождения истца в трудовых отношениях с ДПВ НИИ « Укрэнергосетьпроект ».
Надлежащими и допустимыми доказательствами представитель ответчика лицо_3 не довел суда, истец находился в трудовых отношенийах с ДПВ НИИ «Укрэнергосетьпроект», не опроверг информацию внесенную в трудовую книжку (предоставлена ​​копия) и указанную в справке № 23/31 от 30.04.2020, с которой усматривается, что особа_1 работал в ГПИ НИИ «Укрэнергосетьпроект» в должности сторожа и в течение мая-июня 2018 ему была начислена, но не выплачена в определенный ст.116 КЗоТ Украины срок заработная плата на общую сумму 5320, 95 грн.
В связи с этим, исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 5320, 95грн подлежат удовлетворению.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» определено, что порядок исчисления средней заработной платы труда вника в случаях, предусмотренных законодательством, устанавливается Кабинетом Министров Украины.
Как разъяснено в пункте 32 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 6 ноября 1992 № 9 «О практике рассмотрения судами трудовых споров», в случаях взыскания в пользу работника среднего заработка за время вынужденного прогула в связи с незаконным увольнением он определяется общим правилам исчисления среднего заработка, исходя из заработка за последние два календарных месяца работы. Пры этом учитываются положения Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100.
Расчет среднего заработка для таких выплат проводится в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100 (далее - Порядок). Согласно этому Порядку среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяцаработы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцеврабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Из материалов дела усматривается, что в исковом заявлении истцом особа_1 проведен расчет среднего заработка с даты начала трудовых отношений с 04 мая 2018 года по 30 апреля 2020 = 494 дня, в сумме 82 142, 32 грн.
Как установлено судом, истец состоял в трудовых отношениях с ответчиком 1 месяц 10 дней о нарушении права на получение окончательного расчета истцу стало известно с момента его освобождения, то есть с 14.06.2018.
Однако, для защиты своего нарушенного права истец обратился только через 2 года, кроме того истец не обращался к ответчику увольнении с требованием соответствующие выплаты, а реализовал такое право только в мае 2020 года, подав иск.
Для приблизительной оценки размера имущественных потерь работника, связанных с задержкой расчета при увольнении, которые разумно можно было бы предсказать, на пидстави данных Национального банка Украины о средневзвешенные ставки по кредитам в годовом исчислении по 2018 - 2020 годах можно рассчитать размер сумм, которые работник, недополучив принадлежащие ему средства от работодателя, мог бы оплатить как проценты, взяв кредит с целью сохранения уровня своей жизни.
Учитывая очевидную несопоставимость заявленных к взысканию сумм среднего заработка (82142, 32 грн) с установленным размером задолженности (5320, 95 грн), период пребывания в трудовых отношениях, характером этой задолженности, действиями истца и ответчика, суд считает справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам этого дела, определения размера ответственности ответчика за просрочку ним надлежащих при увольнении истца выплат в сумме 6500, 00 грн. Указанная сумма не отражает действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а есть только ориентировочной оценке тех потерь, которые разумно можно было бы предположить с статистикических усредненных показателей.
Поэтому суд считает правильным в этой части частично удовлетворить исковые требования о взыскании по статье 117 КЗоТ за время задержки расчета при увольнении истца возмещения в сумме 6500, 00 грн.
Учитывая позицию Большой Палаты Верховного Суда, которая закреплена в Постановлении от 26 июня 2019 года, суд пришел к выводу об уменьшении суммы задолженности среднего заработка с 82142, 32 грн до 6500, грн., Которые следует взыскать с ответчика в пользу истца.
Кроме того, истец просит взыскать с ответчика в пользу истца моральный вред в размере 4 723, 00 грн., ссылаясь на то, что ему были причинены нравственные страдания, вызванные тем, что он был лишен источника существования, был вынужден прилагать дополнительные усилия для организации своей жизни, это было довольно тяжело, он впадал в депрессию, болел, обращался к врачам, а лекарства купить было ни.
Согласно статье 237-1 Кодекса законов о труде Украины, возмещение собственником или уполномоченным им орГаном морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных завязку и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
В соответствии с пунктом 3 Постановления Пленума Верховного Суда Украины № 4 «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» от 31 марта 1995 года, под моральным вредом следует понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страЖдань или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Как достоверно установлено судом, вследствие нарушения ответчиком законных прав особа_4, а именно невыплаты ему заработной платы, то есть нарушение ответчиком конституционного права истца на оплату труд, было возбуждено привычный для последней уклад жизни, нанесло ей моральный ущерб, которые выразились в переживаниях, связанных с необходимостью обращения в суд за защитой своегонарушенного права, последняя понесла потери неимущественного характера, то есть истцу причинен моральный вред.
Суд отмечает, что в результате невыплаты заработной платы в течение длительного периода времени истец понес нравственные страдания, обусловило изменение образа жизни, необходимости приложения дополнительных усилий для удержания себя, что признается судом моральным вредом, который подлежит удовлетворению с учетом размера невыплаченных ответчиком сумм, характера и продолжительности заведениях нравственных страданий.
Учитывая характер и объем душевных и психических страданий, понесенных истец, характер неимущественных потерь, тяжесть вынужденных изменений в его жизни, и с учетом положений Постановления Пленума Верховного суда Украины № 4 от 31 марта 1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального ( неимущественного) вреда », суд пришел к выводу, что исковые требования о взыскании морального вреда, с учетом установленных судом обстоятельств дела, исходя из принципов разумности, взвешенности и деледливости, подлежат удовлетворению в размере 3 000, 00 грн.
Суд считает, что в данном деле возмещения морального вреда в размере 3000 грн. являются достаточными для содействия восстановлению нарушенных прав истца.
Проанализировав установлены конкретные обстоятельства по делу, оценив предоставленные сторонами доказательства в их совокупности, суд признает, что заявленный особа_1 иск является подлежащим удовлетворению.
По правилам статьи Закона Украины «О судебном сборе» истцы при подаче иска о взыскании саробитнои платы освобождаются от уплаты судебного сбора.
В соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины, с ответчика Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» следует взыскать в доход государства судебный сбор в сумме 840, 80 грн. С ответчика также подлежат взысканию судебные расходы в пользу истца, пропорционально части удовлетворенных требований в сумме 1681, 60 грн.
Кроме того, в соответствии с положениями ч.1 п. 2 ст. 430 ГПК Украины, суд допускает немедленное исполнениия решение в рамках выплаты истцу заработной платы за один месяц.
На основании изложенного и руководствуясь ст.ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265, 280-283 ГПК Украины, суд,
Р Е Ш И Л:

Исковые требования особа_1 в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки окончательного расчета, морального вреда - удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательскогои научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 5320 грн. 95 коп. и средний заработок за время задержки расчета в размере 6500 грн. 00 коп., А всего подлежит взысканию 11820 (одинаднадцять тысяч восемьсот двадцать гривен) 95 коп., Без учета налогов.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект», ОКПО 00114092, г.Харьков, наб.Гимназийна, 2, в пользу лицо_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающего по адресу: адреса_1 моральный ущерб в размере 3000 (три тысячи) рублей 00 копеек.
Решение о взыскании задолженности по заработной плате за один месяц подлежит немедленному исполнению.
В удовлетворении остальной части требований отказать.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу государства судебный сбор в сумме 840 грн. 80 грн.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научныев-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 судебный сбор в сумме 1681, 60, 80 грн.
Участники дела, а также лица, не участвовавшие в деле, если суд решил вопрос об их правах, свободах, интересах и (или) обязанности, имеют право обжаловать в апелляционном порядке решение суда первой инстанции полностью или частично.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивну части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Участник дела, которому полное решение не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование: решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Апелляционная жалоба подается непоередньо в Харьковский апелляционный суд.
В соответствии с требованиями п.15 Переходных положений ГПК Украины (в ред. С 15.12.2017 года) до дня начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела до или через Червонозаводский районный суд. Харькова, а материалы дела истребуются и направляются судами по правилам, действовавшим до вступления в силу этой редакцией Кодекса.
Стороны по делу
Истец - особа_1 [И.] ИДН. номер_1, адрес проживания: адрес_1.
Ответчик - Государственный проектно-изыскательский и научно-исследовательский институт "Укрэнергосетьпроект", место нахождения: г.. Харьков, Гимназическая набережная, 2, Код егрпоу - 00114092.
Текст решения изготовлен и подписан 29.12.2020.



Судья И. М. [Ш.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 646/3236/20
№ провадження 2/646/1553/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.12.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді [Ш.] І.М.,
за участю секретаря - Коммунарової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 646/3236/20 за позовом особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, моральної шкоди -
В С Т А Н О В И В:
особа_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 5320, 95 грн., середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку в сумі 82 142, 32 грн. та моральної шкоди у сумі 4 723, 00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що з 04.05.2018 року по 14.06.2018 року він працював у Державному проектно-вишукувального та науково-дослідного інституті «Укренергомережпроект» на посаді сторожа. 14.06.2018 року позивача було звільнено з роботи за власним бажанням. На дату звільнення відповідач не виплатив позивачу всіх сум, що підлягають виплаті у зв`язку із звільненням, а саме заборгованість по заробітній платі в сумі 5 320, 95 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 5 320, 95 грн., а також суму середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку в сумі 82 142, 32 грн. та моральної шкоди у сумі 4 723, 00 грн.
29.05.2020 даний позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
09.06.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про долучення квитанції про сплату судового збору у сумі 1 681, 60 грн.
Ухвалою суду від 12.06.2020 року провадження по вказаній справі відкрито, з урахуванням уточненого позову та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення та виклику сторін по справі.
Позивачем до суду подана заява про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, просив стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір у сумі 1681, 60 грн.
17.06.2020 від представника відповідача тимчасово виконуючий обов`язки директора О.С. Іванов, через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача проти уточненого позову не заперечував, покладався на розсуд суду.
27.11.2020 ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання позивача особа_1 про розгляд справи з повідомленням сторін.
07.12.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому тимчасово виконуючий обов`язки директора Г.І. Лазутін просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач стверджує, що він був прийнятий на посаду сторожа на підставі наказу № 63-к по ДВП НДІ "Укренергомережпроект" 04 травня 2018 року в адміністративний господарський відділ Інституту, однак штат сторожів був укомплектовано повністю і начальник адміністративно-господарського відділу Інституту особа_2 прийняв даного працівника без відома керівництва. А також дані щодо працівника особа_1 не було передано до Державної Податкової Служби України.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільно процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі письмових доказів.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх [censored] приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 04.05.2018 позивач був прийнятий на роботу до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на посаду сторожа, на підставі наказу № 63-К від 04.05.2018, що підтверджується з наданої копії трудової книжки позивача. (а.с.7).
14.06.2018 позивача звільнено з ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, згідно з наказом № 83-К.
Відповідно до довідки ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» № 23/31 від 30.04.2020 року заборгованість по заробітній платі особа_1 04.05.2018 по 14.06. 2018 складає 5 320, 95 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
При звільненні позивача з ним не були проведені остаточні розрахунки та виплати.
Щодо заперечень представника відповідача про те, що дані працівника особа_1 не було передано до Державної Податкової Служби України, слід зазначити, що позивач не зобов`язаний передавати дану інформацію, а наявність довідки про заборгованість підприємства підтверджує факт перебування позивача у трудових відносинах з ДПВ НДІ «Укренергомережпроект».
Належними та допустимими доказами представник відповідача особа_3 не довів суду, що позивач не перебував в трудових відносинах з ДПВ НДІ «Укренергомережпроект», не спростував інформацію внесену у трудову книжку (надана копія) та зазначену у довідці № 23/31 від 30.04.2020, з якої вбачається, що особа_1 працював в ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» на посаді сторожа та протягом травня-червня 2018 року йому була нарахована, але не виплачена у визначений ст.116 КЗпП України строк заробітна плата на загальну суму 5 320, 95 грн.
У зв`язку з цим, позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 5 320, 95 грн підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Статтею 27 Закону України «Про оплату праці» визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як роз`яснено в пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Розрахунок середнього заробітку для таких виплат проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок). Згідно з цим Порядком середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі ( календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивачем особа_1 проведено розрахунок середнього заробітку з дати початку трудових відносин з 04 травня 2018 року по 30 квітня 2020 = 494 дня, у сумі 82 142, 32 грн.
Як встановлено судом, позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем 1 місяць 10 днів про порушення права на отримання остаточного розрахунку позивачу стало відомо з моменту його звільнення, тобто з 14.06.2018.
Проте, за захистом свого порушеного права позивач звернувся лише через 2 роки, крім того позивач не звертався до відповідача на момент звільнення з вимогою про відповідні виплати, а реалізував таке право лише у травні 2020 року, подавши позов.
Для приблизної оцінки розміру майнових втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, які розумно можна було би передбачити, на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за 2018 - 2020 роках можна розрахувати розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, міг би сплатити як відсотки, взявши кредит з метою збереження рівня свого життя.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку (82 142, 32 грн) зі встановленим розміром заборгованості (5 320, 95 грн), період перебування у трудових відносинах, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 6500, 00 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників.
Тому, суд вважає правильним у цій частині частково задовольнити позовні вимоги про стягнення за статтею 117 КЗпП за час затримки розрахунку при звільненні позивача відшкодування у сумі 6 500, 00 грн.
Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, яка закріплена у Постанові від 26 червня 2019 року, суд дійшов висновку про зменшення суми заборгованості середнього заробітку з 82 142, 32 грн до 6 500, грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 4 723, 00 грн., посилаючись на те, що йому були заподіяні моральні страждання, викликані тим, що він був позбавлений джерела існування, був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, це було досить тяжко, він впадав у депресію, хворів, звертався до лікарів, а ліки купити було нізащо.
Згідно статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як достовірно встановлено судом, внаслідок порушення відповідачем законних прав особа_4 , а саме невиплати їй заробітної плати, тобто порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату працю, було порушено звичний для останньої уклад життя, завдало їй моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, остання зазнала втрат немайнового характеру, тобто позивачу завдано моральну шкоду.
Суд зауважує, що в результаті невиплати заробітної плати протягом тривалого періоду часу позивач поніс моральні страждання, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню частково із врахуванням розміру невиплачених відповідачем сум, характеру та тривалості завданих моральних страждань.
Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню частково в розмірі 3 000, 00 грн.
Суд вважає, що в даній справі відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн. є достатніми для сприяння відновленню порушених прав позивача.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх [censored] суд визнає, що заявлений особа_1 позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.
За правилами статті Закону України «Про судовий збір» позивачі при поданні позову про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» слід стягнути в дохід держави судовий збір у сумі 840, 80 грн. З відповідача також підлягають стягненню судові витрати на користь позивача, пропорційно до частини задоволених вимог у сумі 1681, 60 грн.
Крім того, у відповідність до положень ч.1 п. 2 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах виплати позивачу заробітної плати за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265, 280-283 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 5 320 грн. 95 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 6 500 грн. 00 коп., а всього підлягає стягненню 11 820 (одинаднадцять тисяч вісімсот двадцять гривень) 95 коп., без врахування податків.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», єдрпоу 00114092, м.Харків, наб.Гімназійна, 2, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , що мешкає за адресою: адреса_1 , моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць підлягає негайному виконанню.
В задоволенні іншої частини вимог позову відмовити.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 грн.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 судовий збір в сумі 1681, 60, 80 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Сторони по справі :
Позивач - особа_1 , інформація_1 , ідн. номер_1 , адреса проживання: адреса_1 .
Відповідач - Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», місце знаходження: м. Харків, Гімназійна набережна, 2, Код єдрпоу - 00114092.
Текст рішення виготовлений та підписаний 29.12.2020.



Суддя: І. М. [Ш.]