ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ": невыплата зарплаты
Дело № 646/2864/20
№ производства 2/646/1501/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
28.12.20 г.Харьков
Червонозаводский районный суд. В составе:
председательствующего судьи [Б.] А.В.,
с участием секретаря [Л.] И.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон дело по иску лицо_1 в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укренергомережпроект »о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета, взыскании морального вреда,
В:
Истец обратился в суд с иском, которому после уточнения исковых требований просит взыскать с ответчика на его пользу невыплаченную заработную плату в сумме 79957, 37 грн. за период с 20.06.2018 по 30.04.2020, средний заработок за период с марта 2020 - апрель 2020 в сумме 101107, 16 грн, и моральный ущерб в сумме 4723 грн., а также судебные расходы в размере 1680 грн.
В обоснование искового заявления отметил, что в соответствии с приказом № 88-К от 20.06.2018 он был принят на работу в административный хозяйственный отдел Института на должность сторожа. 04.05.2020 он уволен с предприятия по собственному желанию, согласно п. 1 ст. 38 КЗоТ Украины. Задолженность по заработной плате за период с 20.06.2018 по 30.04.2020 составляет 79957, 37 грн. Однако, в нарушение действующего законодательства ответчиком задолженность по заработной плате до сих пор ему не оплачена.
Видповидно с постановлением суда от 28.05.2020 производство по делу открыто дело назначено к рассмотрению в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон.
Истец предоставил в суд заявление с просьбой рассматривать дело без его участия, иск поддерживает и заявление об уточнении начисленной но не выплаченной заработной платы в размере 79 957, 37 грн. в полном объеме и просит удовлетворить, заочного рассмотрения дела не возражает.
04.06.2020 представитель ответчика предоставил отзыв на исковое саяву в котором отметил, что против иска не возражает, в принятии решения положился на усмотрение суда.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела был уведомлен в установленном законом порядке.
18.08.2020 представителем ответчика было подано ходатайство о приостановлении производства по делу, в связи со сменой руководства Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» и выяснения некоторых вопросов начисленияи получения заработной платы.
07.09.2020 постановлением судьи Червонозаводского районного суда г.. Харькова в удовлетворении ходатайства представителя ответчика о приостановлении производства по делу отказано.
28.12.2020 постановлением судьи Червонозаводского районного суда г.. Харькова отзыв на исковое заявление представителя ответчика оставлена без рассмотрения и возвращено ответчику.
В случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если согласно положениям ГПК Украины рассмотрение дела осуществляется судом са отсутствия участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется (часть вторая статьи 247 ГПК Украины).
По общему правилу части первой статьи 223 ГПК Украины неявка в судебное заседание кого-либо участника дела при условии, что его надлежащим образом уведомлены о дате, времени и месте этого заседания, не препятствует рассмотрению дела по существу, кроме случаев, определенных настоящей статьей.
Суд, исследовав материалом дела, установил следующие факты и соответствующие им правоотношения.
Судом установлено, что в соответствии с приказом № 88-К от 20.06.2018 особа_1 принят на работу в административный хозяйственный отдел Института на должность сторожа.
04.05.2020 особа_1 был уволен с предприятия по собственному желанию, согласно п. 1 ст. 38 КЗоТ Украины, что подтверждается соответствующей записью в трудовой книжке. (А 37)
Как указано в иске, на момент обращения в суд, задолженность по заработной пла те ответчиком не выплачена. Кроме того, на время рассмотрения дела, ответчиком опровергнута информация истца по не осуществление им расчета по заработной плате за 20.06.2018 по 30.04.2020, доводы истца, изложенные в исковом заявлении, не опровергнуто.
По состоянию на время рассмотрения дела установлено, что Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (код егрпоу: 00114092) не ликвидировано.
В соответствии с положениями ст 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона подолжна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно ст 21, 43 Конституции Украины, ст 94, 115 КЗоТ Украины, ст 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда» каждый человек имеет право на заработную плату за выполненную работу и ее своевременное получение в полном объеме.
Статьей 43 Конституции Украиныпредусмотрено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно статье 3 КЗоТ Украины законодательство о труде регулирует трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами.
Согласно ч.1ст.21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненнуюв им работу. Заработная плата подлежит индексации в установленном законодательством порядке.
Частью первой ст. 233 КЗоТ Украины определено, что работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права.
Исследовав материалы дела, суд считает, что истцом нарушены сроки обращения в суд, предусмотренные ст. 233 КЗоТ Украины (исковое заявление поступило в суд 19.05.2020 года)с учетом положений решения Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 по делу №4-рп / 2012.
При рассмотрении трудовых споров по вопросам о денежных требованиях, кроме требований о выплате работнику среднего заработка за время вынужденного прогула или разницы в заработке за время выполнения нижеоплачиваемой работы, орган, рассматривающий спор, имеет право вынести решение о выплате работнику причитающихся сумм без ограничения каким -каким сроком (ст. 238 КЗоТ Украины).
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины, заработнаяа плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий 16 календарных дней и не позднее семи дней после закончимния периода, за который осуществляется выплата.
Статьей 47 КЗоТ Украины предусмотрено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет.
Как предусмотрено ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднеена следующий день после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Рассчитывая размер задолженности по заработной плате за пед с 20.06.2018 по 30.04.2020, суд исходит из следующего.
Согласно справки № 12 от 25.01.2019 за период с июня 2018 года по декабрь 2018 долг за предприятием по неуплате заработной платы составляет - 17401 грн. 90 коп. (А 7)
Согласно справки № 24/31 от 30.04.2020 за период с января 2019 по декабрь 2019 долг за предприятием по неуплате заработной платы составляет - 44932 грн. 42 коп. (А 8)
Согласно справки № 24/30 от 30.04.2020 за период с января 2020 по декабрь 2020 долг поа предприятием по неуплате заработной платы составляет - 17623 грн. 05 коп. (А 9)
При таких обстоятельствах сумма, подлежащая взысканию из Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 - задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате составляет 79 957 грн. 37 коп.
В соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время повтораимкы определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Кроме того, согласно п. 20 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
В соответствии с абзацем третьим п. 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинету Министров Украины от 08.02.1995 № 100, среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное.
Пунктом пятым раздела IV Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украиныот 08.02.1995 № 100 предусмотрено, что начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно п. 8 раздела IV Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 № 100, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на числорабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих дней за последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленным с соблюдением требований законодательства (абзац третий пункта 8 раздела IV Порядка).
В абзаце пятом п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике примевания судами законодательства об оплате труда »№ 13 от 24.12.1999 указано, что удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию.
Определяя размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за период март 2020 по апрель 2020 года, суд исходит из следующего.
Судом рассчитан среднюю заработную плату истца за месяц, которая составляет: (4460, 65 грн. + 4460, 65 грн. = 8921, 30 грн.) / 42 = 212, 41 грн. (42 - количество рабочих дней в течение марта - апрелю 2020 года).
Определяя размер среднего заработка за все время задержки по день вынесения решения, подлежащего взысканию в пользу истца, суд учитывает, что истец был освобожден 04.05.2020 года, в этот день он находился на работе и оплата за этот рабочий день начислена. Таким образом, размер среднего заработка за все время задержки должен исчисляться со дня, следующего за днем увольнения истца, и по день постановлення судебного решения, то есть за период с 05.05.2020 года по 28.12.2020 года включительно, в порядке, определенном постановлением Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» от 08.02.1995 года №100 (далее Порядок).
Учитывая, что за период с 5 мая 2020 по 28 декабря 2020 прошли 164 рабочих дней, размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за указанный период составляет 34835, 24 грн. (Из расчета 212, 41 коп. Х 164 дней).
Таким образом, с ответчика Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу истца особа_1 подлежит взысканию средний заработок за период задержки расчета в размере 34835, 24 грн.
Кроме того, истец просит взыскать с ответчика в пользу истца моральный вред в размере 4723 грн., Ссылаясь на то, что ему были причинены нравственные страдания, вызванные тем, что он был лишен источника существования, вынужден прилагать дополнительныех усилий для организации своей жизни и семьи.
На основании ст. 237-1 КЗоТ Украины, возмещения собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Согласно разъяснений изложенных в Постановлении Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.1995 года № 4 «О практике рассмотрения судами гражданскихдел по искам о возмещении морального вреда »под моральным вредом следует понимать расходы неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
При выяснении вопроса о возмещении морального вреда, суд должен выяснить чем подтверждается факт причинения нравственных страданий, или потерь неимущественного характера, при каких обстоятельствах они причинены, в которой денежной суммыи истец оценивает причиненный ему ущерб и из чего он при этом получается.
Задержка выплаты заработной платы и не проведение расчета при увольнении является нарушением законных прав истца на получение оплаты за свой труд, которое произошло по вине предприятия.
Отсутствие денежных средств лишает лицо на надлежащее обеспечение своей жизнедеятельности, меняет образ его жизни, требует прилагать дополнительные усилия для устройства своего быта.
Итак, на основании изложенного, руководствуясь принципом соразмерности исправедливости, с учетом продолжительности задержки начисленной и невыплаченной заработной платы суд считает, что требования истца в части возмещения морального вреда подлежат частичному удовлетворению.
Проанализировав установлены конкретные обстоятельства по делу, оценив предоставленные сторонами доказательства в их совокупности, суд признает, что предъявлен особа_1 иск является обоснованным, и подлежащим удовлетворению.
По правилам п. 1 ч. 1 статьи 5 Закона Украины «О судебном сборе» истцы при подаче иска прв взыскании заработной платы освобождаются от уплаты судебного сбора.
Истцом был уплачен судебный сбор при предъявлении исковых требований, в отношении которых Законом Украины «О судебном сборе» льготы не предусмотрены.
В соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины, с ответчика Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» следует взыскать в пользу особа_1 судебный сбор в размере 1680 грн.
Кроме того, в соответствии с положениями ч.1 п.2 ст.430 ГПК Украины, суд допускаетнемедленное исполнение решения в рамках выплаты истцу заработной платы за один месяц.
На основании изложенного и руководствуясь Конституцией Украины, Законом Украины «Об оплате труда», Законом Украины «О судебном сборе», ст 4, 47, 94, 115-117, 232, 233, 238 КЗоТ Украины, п ст.ст.13, 76-80, 133, 141, 263-265 ГПК Украины,
принял:
Исковые требования особа_1 - удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 79 957 (семьдесят девять тысяч девятьсот пятьдесят семь) рублей. 37 коп.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части присуждения работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 средний заработок за период задержки расчета в размере 34 835 (тридцать четыре тысячи восемьсот тридцать пять)грн. 24 коп.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 моральный ущерб в размере 4723 (четыре тысячи семьсот двадцать три) грн.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 судебный сбор в размере 1680 (одной тысяче шестьсот восемьдесят) рублей.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект»В пользу государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
В другой части исковых требований - отказать.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инАнцио по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба подается непосредственно в Харьковский апелляционный суд или через Червонозаводский районный суд. Харькова. Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающий по адресу: адрес_1.
Ответчик: Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (местонахождение по адресу: 61050, г.. Харьков, ул. Набережная Гимназическая, 2, код егрпоу 00114092).
Судья [Б.] А.В.
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 646/2864/20
№ провадження 2/646/1501/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.12.20 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Білінської О.В.,
за участі секретаря Літвякової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, якому після уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідачана його користь невиплачену заробітну плату у сумі 79957, 37 грн. за період з 20.06.2018 по 30.04.2020, середній заробіток за період з березня 2020 - квітень 2020 у сумі 101107, 16 грн, та моральну шкоду в сумі 4723 грн., а також судовий збір у розмірі 1680 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що відповідно до наказу № 88-К від 20.06.2018 він був прийнятий на роботу в адміністративний господарський відділ Інституту, на посаду сторожа. 04.05.2020 його звільнено з підприємства за власним бажанням, згідно із п. 1 ст. 38 КЗпП України. Заборгованість по заробітній платі за період з 20.06.2018 по 30.04.2020 складає 79957, 37 грн. Проте, в порушення діючого законодавства відповідачем заборгованість по заробітній платі досі йому не сплачена.
Відповідно до ухвали суду від 28.05.2020 провадження у справі відкрито та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач надав до суду заяву з прохання розглядати справу без його участі, позов підтримує та заяву про уточнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати у розмірі 79 957, 37 грн. в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
04.06.2020 представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що проти позову не заперечує, в прийнятті рішення поклався на розсуд суду.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
18.08.2020 представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження по справі, у зв`язку зі зміною керівництва Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» та з`ясування деяких питань щодо нарахування та отримання заробітної плати.
07.09.2020 ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі відмовлено.
28.12.2020 ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова відзив на позовну заяву представника відповідача залишено без розгляду та повернуто відповідачу.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до наказу № 88-К від 20.06.2018 особа_1 прийнятий на роботу в адміністративний господарський відділ Інституту, на посаду сторожа.
04.05.2020 особа_1 було звільнено з підприємства за власним бажанням, згідно із п. 1 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці. (а.с. 37)
Як зазначено у позові, на момент звернення до суду, заборгованість по заробітній платі відповідачем не виплачена. Крім того, на час розгляду справи, відповідачем не спростована інформація позивача щодо не здійснення ним розрахунку по заробітній платі за 20.06.2018 по 30.04.2020, доводи позивача, викладені у позовній заяві, не спростовано.
Станом на час розгляду справи, встановлено, що Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (код єдрпоу: 00114092) не ліквідоване.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.ст. 21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно ч.1ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Частиною першою ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем не порушені строки звернення до суду, передбачені ст. 233 КЗпП України (позовна заява надійшла до суду 19.05.2020 року) з врахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 по справі №4-рп/2012.
При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком (ст. 238 КЗпП України).
Згідно із ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.
Як передбачено ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Розраховуючи розмір заборгованості по заробітній платі за період з 20.06.2018 по 30.04.2020, суд виходить з наступного.
Згідно довідки № 12 від 25.01.2019 за період з червня 2018 року по грудень 2018 року борг за підприємством по несплаті заробітної плати складає – 17401 грн. 90 коп. (а.с. 7)
Згідно довідки № 24/31 від 30.04.2020 за період з січня 2019 року по грудень 2019 року борг за підприємством по несплаті заробітної плати складає – 44932 грн. 42 коп. (а.с. 8)
Згідно довідки № 24/30 від 30.04.2020 за період з січня 2020 року по грудень 2020 року борг за підприємством по несплаті заробітної плати складає – 17623 грн. 05 коп. (а.с. 9)
За таких обставин сума, що підлягає стягненню з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 - заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 79957 грн. 37 коп.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Крім того, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до абзацу третього п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Пунктом п`ятим розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з п. 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).
В абзаці п`ятому п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період березень 2020 року по квітень 2020 року, суд виходить з наступного.
Судом розраховано середню заробітну плату позивача за місяць, яка становить: (4460, 65 грн. + 4460, 65 грн. =8921, 30 грн.) /42 = 212, 41 грн. (42 - кількість робочих днів протягом березня - квітня 2020 року).
Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки по день винесення рішення, який підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує, що позивач був звільнений 04.05.2020 року, в цей день він знаходився на роботі і оплата за цей робочий день була нарахована. Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення позивача, і по день постановлення судового рішення, тобто за період з 05.05.2020 року по 28.12.2020 року, включно, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок).
Враховуючи, що за період з 05 травня 2020 року по 28 грудня 2020 року пройшли 164 робочих днів, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за зазначений період становить 34835, 24 грн. (із розрахунку 212, 41 коп. х 164 днів).
Таким чином, з відповідача Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь позивача особа_1 підлягає стягненню середній заробіток за період затримки розрахунку у розмірі 34835, 24 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 4723 грн., посилаючись на те, що йому були заподіяні моральні страждання, викликані тим, що він був позбавлений джерела існування, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини.
На підставі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Затримка виплати заробітної плати і не проведення розрахунку при звільненні є порушенням законних прав позивача на отримання оплати за свою працю, яка сталась з вини підприємства.
Відсутність грошових коштів позбавляє особу на належне забезпечення своєї життєдіяльності, змінює спосіб його життя, вимагає докладати додаткові зусилля для влаштування свого побуту.
Отже, на підставі наведеного, керуючись принципом співмірності і справедливості, з урахуванням тривалості затримки нарахованої та невиплаченої заробітної плати суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх [censored] суд визнає, що пред`явлений особа_1 позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
За правилами п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі при поданні позову про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору.
Позивачем було сплачено судовий збір за пред`явлення позовних вимог, відносно яких Законом України «Про судовий збір» пільги не передбачено.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» слід стягнути на користь особа_1 судовий збір у розмірі 1680 грн.
Крім того, у відповідність до положень ч.1 п.2 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах виплати позивачу заробітної плати за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 47, 94, 115-117, 232, 233, 238 КЗпП України, п ст.ст.13, 76-80, 133, 141, 263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 79957 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 37 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 середній заробіток за період затримки розрахунку у розмірі 34 835 (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять п`ять) грн. 24 коп.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 моральну шкоду у розмірі 4723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) грн.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 судовий збір у розмірі 1680 (однієї тисячі шістсот вісімдесят) грн.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Червонозаводський районний суд м. Харкова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач : особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , який проживає за адресою: адреса_1 .
Відповідач: Державний проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (місцезнаходження за адресою: 61050, м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, код єдрпоу 00114092).
Суддя Білінська О.В.
№ производства 2/646/1501/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
28.12.20 г.Харьков
Червонозаводский районный суд. В составе:
председательствующего судьи [Б.] А.В.,
с участием секретаря [Л.] И.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон дело по иску лицо_1 в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укренергомережпроект »о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета, взыскании морального вреда,
В:
Истец обратился в суд с иском, которому после уточнения исковых требований просит взыскать с ответчика на его пользу невыплаченную заработную плату в сумме 79957, 37 грн. за период с 20.06.2018 по 30.04.2020, средний заработок за период с марта 2020 - апрель 2020 в сумме 101107, 16 грн, и моральный ущерб в сумме 4723 грн., а также судебные расходы в размере 1680 грн.
В обоснование искового заявления отметил, что в соответствии с приказом № 88-К от 20.06.2018 он был принят на работу в административный хозяйственный отдел Института на должность сторожа. 04.05.2020 он уволен с предприятия по собственному желанию, согласно п. 1 ст. 38 КЗоТ Украины. Задолженность по заработной плате за период с 20.06.2018 по 30.04.2020 составляет 79957, 37 грн. Однако, в нарушение действующего законодательства ответчиком задолженность по заработной плате до сих пор ему не оплачена.
Видповидно с постановлением суда от 28.05.2020 производство по делу открыто дело назначено к рассмотрению в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон.
Истец предоставил в суд заявление с просьбой рассматривать дело без его участия, иск поддерживает и заявление об уточнении начисленной но не выплаченной заработной платы в размере 79 957, 37 грн. в полном объеме и просит удовлетворить, заочного рассмотрения дела не возражает.
04.06.2020 представитель ответчика предоставил отзыв на исковое саяву в котором отметил, что против иска не возражает, в принятии решения положился на усмотрение суда.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела был уведомлен в установленном законом порядке.
18.08.2020 представителем ответчика было подано ходатайство о приостановлении производства по делу, в связи со сменой руководства Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» и выяснения некоторых вопросов начисленияи получения заработной платы.
07.09.2020 постановлением судьи Червонозаводского районного суда г.. Харькова в удовлетворении ходатайства представителя ответчика о приостановлении производства по делу отказано.
28.12.2020 постановлением судьи Червонозаводского районного суда г.. Харькова отзыв на исковое заявление представителя ответчика оставлена без рассмотрения и возвращено ответчику.
В случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если согласно положениям ГПК Украины рассмотрение дела осуществляется судом са отсутствия участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется (часть вторая статьи 247 ГПК Украины).
По общему правилу части первой статьи 223 ГПК Украины неявка в судебное заседание кого-либо участника дела при условии, что его надлежащим образом уведомлены о дате, времени и месте этого заседания, не препятствует рассмотрению дела по существу, кроме случаев, определенных настоящей статьей.
Суд, исследовав материалом дела, установил следующие факты и соответствующие им правоотношения.
Судом установлено, что в соответствии с приказом № 88-К от 20.06.2018 особа_1 принят на работу в административный хозяйственный отдел Института на должность сторожа.
04.05.2020 особа_1 был уволен с предприятия по собственному желанию, согласно п. 1 ст. 38 КЗоТ Украины, что подтверждается соответствующей записью в трудовой книжке. (А 37)
Как указано в иске, на момент обращения в суд, задолженность по заработной пла те ответчиком не выплачена. Кроме того, на время рассмотрения дела, ответчиком опровергнута информация истца по не осуществление им расчета по заработной плате за 20.06.2018 по 30.04.2020, доводы истца, изложенные в исковом заявлении, не опровергнуто.
По состоянию на время рассмотрения дела установлено, что Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (код егрпоу: 00114092) не ликвидировано.
В соответствии с положениями ст 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона подолжна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно ст 21, 43 Конституции Украины, ст 94, 115 КЗоТ Украины, ст 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда» каждый человек имеет право на заработную плату за выполненную работу и ее своевременное получение в полном объеме.
Статьей 43 Конституции Украиныпредусмотрено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно статье 3 КЗоТ Украины законодательство о труде регулирует трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами.
Согласно ч.1ст.21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненнуюв им работу. Заработная плата подлежит индексации в установленном законодательством порядке.
Частью первой ст. 233 КЗоТ Украины определено, что работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права.
Исследовав материалы дела, суд считает, что истцом нарушены сроки обращения в суд, предусмотренные ст. 233 КЗоТ Украины (исковое заявление поступило в суд 19.05.2020 года)с учетом положений решения Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 по делу №4-рп / 2012.
При рассмотрении трудовых споров по вопросам о денежных требованиях, кроме требований о выплате работнику среднего заработка за время вынужденного прогула или разницы в заработке за время выполнения нижеоплачиваемой работы, орган, рассматривающий спор, имеет право вынести решение о выплате работнику причитающихся сумм без ограничения каким -каким сроком (ст. 238 КЗоТ Украины).
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины, заработнаяа плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий 16 календарных дней и не позднее семи дней после закончимния периода, за который осуществляется выплата.
Статьей 47 КЗоТ Украины предусмотрено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет.
Как предусмотрено ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднеена следующий день после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Рассчитывая размер задолженности по заработной плате за пед с 20.06.2018 по 30.04.2020, суд исходит из следующего.
Согласно справки № 12 от 25.01.2019 за период с июня 2018 года по декабрь 2018 долг за предприятием по неуплате заработной платы составляет - 17401 грн. 90 коп. (А 7)
Согласно справки № 24/31 от 30.04.2020 за период с января 2019 по декабрь 2019 долг за предприятием по неуплате заработной платы составляет - 44932 грн. 42 коп. (А 8)
Согласно справки № 24/30 от 30.04.2020 за период с января 2020 по декабрь 2020 долг поа предприятием по неуплате заработной платы составляет - 17623 грн. 05 коп. (А 9)
При таких обстоятельствах сумма, подлежащая взысканию из Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 - задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате составляет 79 957 грн. 37 коп.
В соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время повтораимкы определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Кроме того, согласно п. 20 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
В соответствии с абзацем третьим п. 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинету Министров Украины от 08.02.1995 № 100, среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное.
Пунктом пятым раздела IV Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украиныот 08.02.1995 № 100 предусмотрено, что начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно п. 8 раздела IV Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 № 100, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на числорабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих дней за последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленным с соблюдением требований законодательства (абзац третий пункта 8 раздела IV Порядка).
В абзаце пятом п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике примевания судами законодательства об оплате труда »№ 13 от 24.12.1999 указано, что удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию.
Определяя размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за период март 2020 по апрель 2020 года, суд исходит из следующего.
Судом рассчитан среднюю заработную плату истца за месяц, которая составляет: (4460, 65 грн. + 4460, 65 грн. = 8921, 30 грн.) / 42 = 212, 41 грн. (42 - количество рабочих дней в течение марта - апрелю 2020 года).
Определяя размер среднего заработка за все время задержки по день вынесения решения, подлежащего взысканию в пользу истца, суд учитывает, что истец был освобожден 04.05.2020 года, в этот день он находился на работе и оплата за этот рабочий день начислена. Таким образом, размер среднего заработка за все время задержки должен исчисляться со дня, следующего за днем увольнения истца, и по день постановлення судебного решения, то есть за период с 05.05.2020 года по 28.12.2020 года включительно, в порядке, определенном постановлением Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» от 08.02.1995 года №100 (далее Порядок).
Учитывая, что за период с 5 мая 2020 по 28 декабря 2020 прошли 164 рабочих дней, размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за указанный период составляет 34835, 24 грн. (Из расчета 212, 41 коп. Х 164 дней).
Таким образом, с ответчика Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу истца особа_1 подлежит взысканию средний заработок за период задержки расчета в размере 34835, 24 грн.
Кроме того, истец просит взыскать с ответчика в пользу истца моральный вред в размере 4723 грн., Ссылаясь на то, что ему были причинены нравственные страдания, вызванные тем, что он был лишен источника существования, вынужден прилагать дополнительныех усилий для организации своей жизни и семьи.
На основании ст. 237-1 КЗоТ Украины, возмещения собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Согласно разъяснений изложенных в Постановлении Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.1995 года № 4 «О практике рассмотрения судами гражданскихдел по искам о возмещении морального вреда »под моральным вредом следует понимать расходы неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
При выяснении вопроса о возмещении морального вреда, суд должен выяснить чем подтверждается факт причинения нравственных страданий, или потерь неимущественного характера, при каких обстоятельствах они причинены, в которой денежной суммыи истец оценивает причиненный ему ущерб и из чего он при этом получается.
Задержка выплаты заработной платы и не проведение расчета при увольнении является нарушением законных прав истца на получение оплаты за свой труд, которое произошло по вине предприятия.
Отсутствие денежных средств лишает лицо на надлежащее обеспечение своей жизнедеятельности, меняет образ его жизни, требует прилагать дополнительные усилия для устройства своего быта.
Итак, на основании изложенного, руководствуясь принципом соразмерности исправедливости, с учетом продолжительности задержки начисленной и невыплаченной заработной платы суд считает, что требования истца в части возмещения морального вреда подлежат частичному удовлетворению.
Проанализировав установлены конкретные обстоятельства по делу, оценив предоставленные сторонами доказательства в их совокупности, суд признает, что предъявлен особа_1 иск является обоснованным, и подлежащим удовлетворению.
По правилам п. 1 ч. 1 статьи 5 Закона Украины «О судебном сборе» истцы при подаче иска прв взыскании заработной платы освобождаются от уплаты судебного сбора.
Истцом был уплачен судебный сбор при предъявлении исковых требований, в отношении которых Законом Украины «О судебном сборе» льготы не предусмотрены.
В соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины, с ответчика Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» следует взыскать в пользу особа_1 судебный сбор в размере 1680 грн.
Кроме того, в соответствии с положениями ч.1 п.2 ст.430 ГПК Украины, суд допускаетнемедленное исполнение решения в рамках выплаты истцу заработной платы за один месяц.
На основании изложенного и руководствуясь Конституцией Украины, Законом Украины «Об оплате труда», Законом Украины «О судебном сборе», ст 4, 47, 94, 115-117, 232, 233, 238 КЗоТ Украины, п ст.ст.13, 76-80, 133, 141, 263-265 ГПК Украины,
принял:
Исковые требования особа_1 - удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 79 957 (семьдесят девять тысяч девятьсот пятьдесят семь) рублей. 37 коп.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части присуждения работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 средний заработок за период задержки расчета в размере 34 835 (тридцать четыре тысячи восемьсот тридцать пять)грн. 24 коп.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 моральный ущерб в размере 4723 (четыре тысячи семьсот двадцать три) грн.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 судебный сбор в размере 1680 (одной тысяче шестьсот восемьдесят) рублей.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект»В пользу государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
В другой части исковых требований - отказать.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инАнцио по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба подается непосредственно в Харьковский апелляционный суд или через Червонозаводский районный суд. Харькова. Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающий по адресу: адрес_1.
Ответчик: Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (местонахождение по адресу: 61050, г.. Харьков, ул. Набережная Гимназическая, 2, код егрпоу 00114092).
Судья [Б.] А.В.
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 646/2864/20
№ провадження 2/646/1501/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.12.20 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Білінської О.В.,
за участі секретаря Літвякової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, якому після уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідачана його користь невиплачену заробітну плату у сумі 79957, 37 грн. за період з 20.06.2018 по 30.04.2020, середній заробіток за період з березня 2020 - квітень 2020 у сумі 101107, 16 грн, та моральну шкоду в сумі 4723 грн., а також судовий збір у розмірі 1680 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що відповідно до наказу № 88-К від 20.06.2018 він був прийнятий на роботу в адміністративний господарський відділ Інституту, на посаду сторожа. 04.05.2020 його звільнено з підприємства за власним бажанням, згідно із п. 1 ст. 38 КЗпП України. Заборгованість по заробітній платі за період з 20.06.2018 по 30.04.2020 складає 79957, 37 грн. Проте, в порушення діючого законодавства відповідачем заборгованість по заробітній платі досі йому не сплачена.
Відповідно до ухвали суду від 28.05.2020 провадження у справі відкрито та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач надав до суду заяву з прохання розглядати справу без його участі, позов підтримує та заяву про уточнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати у розмірі 79 957, 37 грн. в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
04.06.2020 представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що проти позову не заперечує, в прийнятті рішення поклався на розсуд суду.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
18.08.2020 представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження по справі, у зв`язку зі зміною керівництва Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» та з`ясування деяких питань щодо нарахування та отримання заробітної плати.
07.09.2020 ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі відмовлено.
28.12.2020 ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова відзив на позовну заяву представника відповідача залишено без розгляду та повернуто відповідачу.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до наказу № 88-К від 20.06.2018 особа_1 прийнятий на роботу в адміністративний господарський відділ Інституту, на посаду сторожа.
04.05.2020 особа_1 було звільнено з підприємства за власним бажанням, згідно із п. 1 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці. (а.с. 37)
Як зазначено у позові, на момент звернення до суду, заборгованість по заробітній платі відповідачем не виплачена. Крім того, на час розгляду справи, відповідачем не спростована інформація позивача щодо не здійснення ним розрахунку по заробітній платі за 20.06.2018 по 30.04.2020, доводи позивача, викладені у позовній заяві, не спростовано.
Станом на час розгляду справи, встановлено, що Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (код єдрпоу: 00114092) не ліквідоване.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.ст. 21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно ч.1ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Частиною першою ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем не порушені строки звернення до суду, передбачені ст. 233 КЗпП України (позовна заява надійшла до суду 19.05.2020 року) з врахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 по справі №4-рп/2012.
При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком (ст. 238 КЗпП України).
Згідно із ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.
Як передбачено ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Розраховуючи розмір заборгованості по заробітній платі за період з 20.06.2018 по 30.04.2020, суд виходить з наступного.
Згідно довідки № 12 від 25.01.2019 за період з червня 2018 року по грудень 2018 року борг за підприємством по несплаті заробітної плати складає – 17401 грн. 90 коп. (а.с. 7)
Згідно довідки № 24/31 від 30.04.2020 за період з січня 2019 року по грудень 2019 року борг за підприємством по несплаті заробітної плати складає – 44932 грн. 42 коп. (а.с. 8)
Згідно довідки № 24/30 від 30.04.2020 за період з січня 2020 року по грудень 2020 року борг за підприємством по несплаті заробітної плати складає – 17623 грн. 05 коп. (а.с. 9)
За таких обставин сума, що підлягає стягненню з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 - заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 79957 грн. 37 коп.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Крім того, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до абзацу третього п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Пунктом п`ятим розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з п. 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).
В абзаці п`ятому п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період березень 2020 року по квітень 2020 року, суд виходить з наступного.
Судом розраховано середню заробітну плату позивача за місяць, яка становить: (4460, 65 грн. + 4460, 65 грн. =8921, 30 грн.) /42 = 212, 41 грн. (42 - кількість робочих днів протягом березня - квітня 2020 року).
Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки по день винесення рішення, який підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує, що позивач був звільнений 04.05.2020 року, в цей день він знаходився на роботі і оплата за цей робочий день була нарахована. Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення позивача, і по день постановлення судового рішення, тобто за період з 05.05.2020 року по 28.12.2020 року, включно, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок).
Враховуючи, що за період з 05 травня 2020 року по 28 грудня 2020 року пройшли 164 робочих днів, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за зазначений період становить 34835, 24 грн. (із розрахунку 212, 41 коп. х 164 днів).
Таким чином, з відповідача Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь позивача особа_1 підлягає стягненню середній заробіток за період затримки розрахунку у розмірі 34835, 24 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 4723 грн., посилаючись на те, що йому були заподіяні моральні страждання, викликані тим, що він був позбавлений джерела існування, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини.
На підставі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Затримка виплати заробітної плати і не проведення розрахунку при звільненні є порушенням законних прав позивача на отримання оплати за свою працю, яка сталась з вини підприємства.
Відсутність грошових коштів позбавляє особу на належне забезпечення своєї життєдіяльності, змінює спосіб його життя, вимагає докладати додаткові зусилля для влаштування свого побуту.
Отже, на підставі наведеного, керуючись принципом співмірності і справедливості, з урахуванням тривалості затримки нарахованої та невиплаченої заробітної плати суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх [censored] суд визнає, що пред`явлений особа_1 позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
За правилами п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі при поданні позову про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору.
Позивачем було сплачено судовий збір за пред`явлення позовних вимог, відносно яких Законом України «Про судовий збір» пільги не передбачено.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» слід стягнути на користь особа_1 судовий збір у розмірі 1680 грн.
Крім того, у відповідність до положень ч.1 п.2 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах виплати позивачу заробітної плати за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 47, 94, 115-117, 232, 233, 238 КЗпП України, п ст.ст.13, 76-80, 133, 141, 263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 79957 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 37 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 середній заробіток за період затримки розрахунку у розмірі 34 835 (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять п`ять) грн. 24 коп.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 моральну шкоду у розмірі 4723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) грн.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 судовий збір у розмірі 1680 (однієї тисячі шістсот вісімдесят) грн.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Червонозаводський районний суд м. Харкова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач : особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , який проживає за адресою: адреса_1 .
Відповідач: Державний проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (місцезнаходження за адресою: 61050, м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, код єдрпоу 00114092).
Суддя Білінська О.В.
Полезный отзыв?
(1)
Работа в Харькове (1442 отзыва) →
ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ"
Харьков | 19.07.2021
Дело № 646/2256/21 № производства 2/646/1438/2021 С А В Ч Н Е Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 19.07.21 г.Харьков Червонозаводский районный суд. В составе: председательствующего судьи [Б.] А.В., с участием секретаря [Н.] Н.А. рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон дело по иску лицо_1 в Государственный проектно-изыскател...
ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ"
Харьков | 22.03.2021
Дело № 646/7813/20 № производства 2/646/818/2021 С А В Ч Н Е Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 22.03.2021 г.Харьков Червонозаводский районный суд. Харькова в составе председательствующего судьи [Я.] Т.М., при секретаре [А.] А.И., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон в помещении Червонозаводского районного суда г.. Харькова гражданское дело № 6...
ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ"
Харьков | 30.12.2020
Дело № 646/2821/20 № производства 2/646/1484/2020 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 30.12.20 г.Харьков Червонозаводский районный суд. В составе: председательствующего судьи [Б.] А.В., с участием секретаря [Л.] И.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон дело по иску лицо_1 в Государственный проектно-изыскательского и н...
ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ"
Харьков | 29.12.2020
Дело № 646/3236/20 № производства 2/646/1553/2020 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 29.12.2020 г.Харьков Червонозаводский районный суд. В составе: председательствующего - судьи [Ш.] И.Н., с участием секретаря - Коммунаров А.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Червонозаводского районного суда г.. Харькова в порядке упрощенного искового производства гражданское дел...
ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ"
Харьков | 29.12.2020
Дело № 646/2878/20 № производства 2/646/1507/2020 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 29.12.2020 г.Харьков Червонозаводский районный суд. В составе: председательствующего - судьи [Ш.] И.Н., с участием секретаря - Коммунаров А.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Червонозаводского районного суда г.. Харькова в порядке упрощенного искового производства гражданское дел...
ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ"
Харьков | 28.12.2020
Дело № 646/3184/20 № производства 2/646/1550/2020 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 28.12.2020 г.Харьков Червонозаводский районный суд. В составе: председательствующего - судьи [Ш.] И.Н., с участием секретаря судебного заседания Коммунаров А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 в Государственный проектно-изыскательского и научно-...