ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ": невыплата зарплаты

Дело № 646/2860/20
№ производства 2/646/1500/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
08.12.2020 г.Харьков
Червонозаводский районный суд города Харькова в составе
судья [Е.] В.А.
при секретаре [А.] А.И.
рассмотрев в открытом судебном заседании гражданское дело по иску лицо_1 в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взыскании задолженности по заработной плате исреднего заработка за время задержки расчета,
В С Т А Н О В И Л:
Истец обратилась в суд с иском, которым с учетом уточнений, просит взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате в сумме 204170, 23 гривен и средний заработок за все время задержки выплаты заработной платы в сумме 210072, 39 гривен.
В обоснование исковых требований истец указала, что стороны находятся в трудовых правоотношениях. С января 2018 руководством института не было обеспеченоначисление и выплату заработной платы истцу, в связи с чем образовалась задолженность по заработной плате, что на апрель 2020 составляет 204170, 23 гривен. Истец приводит расчет средней заработной платы, исходя из размера среднедневной заработной платы - 360, 33 гривен и количества просроченных дней с периода 12.01.2018 по 30.04.2020 - 583.
Постановлением Червонозаводского районного суда г.. Харькова от 19.05.2020 открыто производство по делу, дело назначено к рассмотрению поправилам упрощенного искового производства.
Со стороны ответчика в суд в установленный законом срок поступил отзыв на исковое заявление, которым ответчик возражает против исковых требований и просит рассмотреть дело в его отсутствие. В обоснование возражений против иска ответчик отмечает, что общая сумма задолженности по заработной плате за период с июля 2018 по 30.04.2020 составляет 82931, 94 гривен, что касается среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы - рассчитана позытелем сумма не соответствует действительности, к тому же она начисляется на время и после прекращения Трудового договора.
Исследовав представленные доказательства в совокупности, суд считает исковые требования подлежащими удовлетворению, исходя из следующего.
Судом установлено, что стороны находятся в трудовых правоотношениях.
Приказом № 8-К от 10 января 2018 особа_1 принята в штат Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укреенергомережпроект» на должность заведующей канцеляриейи.
Приказом № 6/18 от 15 января 2018 с 11 января 2018 на период отпуска по уходу за ребенком особа_2 заведующей канцелярии особа_1 поручено исполнение без освобождения от основной работы обязанностей секретаря руководителя с доплатой за совмещение в размере 65% от должностного оклада секретаря руководителя. Указанным приказом особа_1 поручено с 1 февраля 2018 без освобождения от основной работы обязанностей кассира с доплатой за совмещение в размере 20% от должностного оклада кассира.
Приказом № 33/18 от 21 сентября 2018 поручено с 10 сентября 2018 заведующей канцелярии особа_1 исполнение без освобождения от основной работы обязанностей старшего инспектора отдела кадров с доплатой за совмещение в размере 40% от должностного оклада старшего инспектора отдела кадров.
Судом установлено, что на время рассмотрения дела трудовые правоотношения между сторонами не прекращены. Ответчик в течение времени с января 2018 года по апрель 2020 не обеспечивает своевременную и в полном объеме выплатузаработной платы, в связи с чем образовалась задолженность.
Согласно справки дпвнди «Укреенергомережпроект» № 02/31 от 30 апреля 2020 общая сумма задолженности по заработной плате заведующего канцелярией-секретаря руководителя [З.] С.И. за период с января 2018 года по декабрь 2018 составляет 83098, 23 гривен.
Согласно справки дпвнди «Укреенергомережпроект» № 02/32 от 30 апреля 2020 года, общая сумма задолженности по заработной плате заведующего канцелярией-секретаря руководителя [З.] С.И. за период с января 2019 по апрель 2020 составляет 121072, 00 гривен.
Удовлетворяя частично исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате суд исходит из следующего.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Согласно ст. 22 этого Закона - субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннемом порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Согласно части первой статьи 94 КЗоТ Украины, части второй статьи 21 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ст. 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.
Согласно ст.43 Конституции Украины право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
При таких обстоятельствах, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию сумма задолженности по заработной плате, размер которой указан в предоставленных истцом справках, а именно в сумме 204170, 23 гривен.
Ответчиком опровергнуты сведенияи о размере задолженности по заработной плате истца.
Что касается выплаты среднего заработка за нарушение сроков выплаты заработной платы, суд отмечает следующее.
В соответствии со ст. 116 КЗпТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сусл. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно правовой позиции Верховного Суда Украины по делу 6-144ц13, неоправданно по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в сроки, предусмотренные статьей 116 КЗоТ Украины, является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его этощих заработка за все время задержки по день фактического расчета. После принятия судебного решения о взыскании задолженности по заработной плате работодатель не освобождается от ответственности, предусмотренной статьей 117 КЗоТ Украины, а именно выплаты среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
Частью 1 статьи 117 КЗоТ Украины определено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно п. 20 Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24.12.1999 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», Установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему вид предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за все период задержки расчета, а при непроведении его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Таким образом требования ст 116, 117 КЗоТ Украины, на которые ссылается истец в своем исковом заявлении не применяются к данным правоотношениям, поскольку истцом не представлено суду доказательств об увольнении и не проведение с ним окончательного расчета.
В соответствии со ст. 141 ГПК Украины, судебный сбор подлежит взысканию с ответчика в пользу государства по ставке, установленной Законом Украины «О судебном сборе» для исковых требований имущественного характера в соответствии с суммы удовлетворенных исковых требований - всумме 2041, 70 грн.
Кроме того, согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, суд допускает немедленное исполнение решений, в частности по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
На основании изложенного, руководствуясь статьями 12, 81, 141, 247, 263-265 ГПК Украины, суд
Р Е Ш И Л:
Исковые требования особа_1 - удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с января 2018 года по апрель 2020 в сумме 204170, 23 грн.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части присуждения работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
В другой части исковых требований - отказать.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу государства судебный сбор в сумме 2041, 70 грн.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апеляцийнои жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения или со дня составления полного судебного решения в г.азу объявления вступительной и резолютивной части решения или рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела.
Участник дела, которому полное решение суда не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда. Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, крим случаев, указанных в ч.2 ст. 358 ГПК Украины.
Согласно п. 15.5 Переходных положений ГПК Украины (в редакции от 03.10.2017): до дня начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы: апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела до или через соответствующие суды, а материалы дел истребуются и направляются судами по правилам, действовавшим до вступления в силу этой редакцией Кодекса, а именно, в соответствии с ч.1 ст. 296 ГПК Украины: апелляционная жалоба подаеться апелляционному суду (Харьковский апелляционный суд) через суд первой инстанции, принявший обжалуемое судебное решение (Червонозаводский районный суд г.Харькова).
Истец особа_1, паспорт серии номер_1, выданный 12 июня 2001 МВМ Дзержинского РО ХГУ УМВД Украины в Харьковской области, место прописки: адрес_1;
Ответчик: Государственный проектно-изыскательский и научно-исследовательский институт «Укрэнергосетьпроект», код егрпоу 00114092, местонахождение: ул. Гимназическая набэрежна, 2, г.. Харьков.
ддя: В.А. [Е.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 646/2860/20
№ провадження 2/646/1500/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.12.2020 м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі:
головуючий суддя Єжов В.А.
при секретарі Абдюхановій А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду із позовом, яким з урахуванням уточнень, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 204170, 23 гривень та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у сумі 210072, 39 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що сторони перебувають у трудових правовідносинах. З січня 2018 року керівництвом інституту не було забезпечене нарахування та виплату заробітної плати позивачу, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по заробітній платі, що станом на квітень 2020 року складає 204170, 23 гривень. Позивач наводить розрахунок середньої заробітної плати, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати – 360, 33 гривень та кількості прострочених днів з періоду 12.01.2018 по 30.04.2020 – 583.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.05.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
З боку відповідача до суду у встановлений законом строк надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечує проти позовних вимог та просить розглянути справу у його відсутність. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що загальна сума заборгованості по заробітній платі за період з липня 2018 по 30.04.2020 складає 82931, 94 гривень, що стосується середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати – розрахована позивачем сума не відповідає дійсності, до того ж вона нараховується на час та після припинення Трудового договору.
Дослідивши надані докази у [censored] суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у трудових правовідносинах.
Наказом № 8-К від 10 січня 2018 року особа_1 прийнята у штат Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укреенергомережпроект» на посаду завідуючої канцелярії.
Наказом № 6/18 від 15 січня 2018 року з 11 січня 2018 року на період відпустки по догляду за дитиною особа_2 завідуючій канцелярії особа_1 доручено виконання без звільнення від основної роботи обов`язків секретаря керівника з доплатою за суміщення в розмірі 65 % від посадового окладу секретаря керівника. Вказаним наказом особа_1 доручено з 01 лютого 2018 року без звільнення від основної роботи обов`язків касира з доплатою за суміщення в розмірі 20 % від посадового окладу касира.
Наказом № 33/18 від 21 вересня 2018 року доручено з 10 вересня 2018 року завідуючій канцелярії особа_1 виконання без звільнення від основної роботи обов`язків старшого інспектора відділу кадрів з доплатою за суміщення в розмірі 40 % від посадового окладу старшого інспектору відділу кадрів.
Судом встановлено, що станом на час розгляду справи трудові правовідносини між сторонами не припинені. Відповідач протягом часу з січня 2018 року по квітень 2020 року не забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату заробітної плати, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Згідно довідки дпвнді «Укреенергомережпроект» № 02/31 від 30 квітня 2020 року загальна сума заборгованості по заробітній платі завідувача канцелярії-секретаря керівника Зайцевої С.І. за період часу з січня 2018 року по грудень 2018 року складає 83098, 23 гривень.
Згідно довідки дпвнді «Укреенергомережпроект» № 02/32 від 30 квітня 2020 року, загальна сума заборгованості по заробітній платі завідувача канцелярії-секретаря керівника Зайцевої С.І. за період часу з січня 2019 року по квітень 2020 року складає 121072, 00 гривень.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону - суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, частини другої статті 21 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
При таких обставинах, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі, розмір якої зазначений у наданих позивачем довідках, а саме у сумі 204170, 23 гривень.
Відповідачем не спростовані відомості про розмір заборгованість по заробітній платі позивача.
Що стосується виплати середнього заробітку за порушення строків виплати заробітної плати, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 116 КЗпТ України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі 6-144ц13, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Частиною 1 статті 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 20 Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таким чином вимоги ст.ст. 116, 117 КЗпП України, на які посилається позивач у своїй позовній заяві не застосовуються до даних правовідносин, оскільки позивачем не надано суду доказів про звільнення та не проведення з ним остаточного розрахунку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави за ставкою, встановленою Законом України «Про судовий збір» для позовних вимог майнового характеру відповідно до суми задоволених позовних вимог - в сумі 2041, 70 грн.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги особа_1 – задовольнити частково.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з січня 2018 року по квітень 2020 року в сумі 204170, 23 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь держави судовий збір в сумі 2041, 70 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду (Харківський апеляційний суд) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (Червонозаводський районний суд м.Харкова).
Позивач: особа_1 , паспорт серії номер_1 , виданий 12 червня 2001 року МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, зареєстроване місце проживання: адреса_1 ;
Відповідач: Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», код єдрпоу 00114092, місцезнаходження: вул. Гімназійна набережна, 2, м. Харків.
ддя: В.А. Єжов