ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ": невыплата зарплаты

Дело № 646/2936/20
№ производства 2/646/1515/2020

Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

28.12.20 г.Харьков

Червонозаводский районный суд. В составе:
председательствующего судьи [Б.] А.В.,
с участием секретаря [Л.] И.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон дело по иску лицо_1 в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Вкренергомережпроект »о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета, взыскании морального вреда,

В:

Истец обратился в суд с иском, который с учетом уточненных исковых требований просил взыскать с ответчика на его пользу невыплаченную заработную плату в сумме 97156, 26 грн. за период с 01.09.2017 по 30.04.2020, средний заработок за период с марта 2020 - апрель 2020 в сумме 211182, 72 грн, и моральный ущерб в сумме 4723 грн., а также судебные расходы в разстепени 1680 грн.
В обоснование искового заявления отметил, что в соответствии с приказом № 133-К от 02.06.2011 он был принят на работу в административный хозяйственный отдел Института, на должность инженера-геодезиста 1 категории отдела инженерных изысканий. Приказом № 140-К был переведен на должность начальника отдела инженерных изысканий, с должностным окладом в размере 8020 грн. Задолженность по заработной плате за период с 01.09.2017 по 30.04.2020 составляет 97156, 26 грн. Однако, в нарушение действующегозаконодательства ответчиком задолженность по заработной плате до сих пор ему не оплачена.
В соответствии с постановлением суда от 02.06.2020 производство по делу открыто дело назначено к рассмотрению в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон.
Истец предоставил в суд заявление с просьбой рассматривать дело без его участия, иск поддерживает в полном объеме и просит удовлетворить, заочного рассмотрения дела не возражает.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о дне иПри рассмотрении дела был уведомлен в установленном законом порядке. Отзыв на иск не представил.
18.08.2020 представителем ответчика было подано ходатайство о приостановлении производства по делу, в связи со сменой руководства Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» и выяснения некоторых вопросов начисления и выдачи заработной платы.
07.09.2020 постановлением судьи Червонозаводского районного суда г.. Харькова в удовлетворении ходатайства представителя видповидача о приостановлении производства по делу отказано.
В случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если согласно положениям ГПК Украины рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется (часть вторая статьи 247 ГПК Украины).
По общему правилу части первой статьи 223 ГПК Украины неявка в судебное заседание кого-либо участника дела при условии, что его должнымобразом сообщено о времени и месте этого заседания, не препятствует рассмотрению дела по существу, кроме случаев, определенных настоящей статьей.
Суд, исследовав материалы дела, установил следующие факты и соответствующие им правоотношения.
Судом установлено, что в соответствии с приказом № 133-К от 02.06.2011 он был принят на работу в административный хозяйственный отдел Института, на должность инженера-геодезиста 1 категории отдела инженерных изысканий.
Приказом № 140-К был переведен на должность начальника отдела инженерных изысканий, с должностным окладом в размере 8020 грн.
Как указано в иске, на момент обращения в суд, задолженность по заработной плате ответчиком не выплачена. Кроме того, на время рассмотрения дела, ответчиком опровергнута информация истца по не осуществление им расчета по заработной плате за 01.09.2017 по 30.04.2020, доводы истца, изложенные в исковом заявлении, не опровергнуто.
По состоянию на время рассмотрения дела, установлено, чв Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (код егрпоу: 00114092) не ликвидировано.
В соответствии с положениями ст 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно ст 21, 43 Конституции Украины, ст 94, 115 КСПП Украина, ст 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда» каждый человек имеет право на заработную плату за выполненную работу и ее своевременное получение в полном объеме.
Статьей 43 Конституции Украины предусмотрено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознагражденияза труд защищается законом.
Согласно статье 3 КЗоТ Украины законодательство о труде регулирует трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами.
Согласно ч.1ст.21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.Согласно ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу. Заработная плата подлежит индексации в установленном законодательством порядке.
Частью первой ст. 233 КЗоТ Украины определено, что работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать онарушении своего права.
Исследовав материалы дела, суд считает, что истцом нарушены сроки обращения в суд, предусмотренные ст. 233 КЗоТ Украины (исковое заявление поступило в суд 20.05.2020 года) с учетом положений решения Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 по делу №4-рп / 2012.
При рассмотрении трудовых споров по вопросам о денежных требованиях, кроме требований о выплате работнику среднего заработка за время вынужденного прогула или разницы в заработке за время выполнения нижеоплачиваемой работы, орган, рассматривающий спор, имеет право вынести решение о выплате работнику причитающихся сумм без ограничения каким-либо сроком (ст. 238 КЗоТ Украины).
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины, заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий 16 календарных дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Статьей 47 КЗоТ Украины предусмотрено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет.
Как предусмотрено ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при ОсвободитеЭнни, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Рассчитывая размер задолженности по заработной плате за период с 01.09.2017 по 30.04.2020, суд исходит из следующего.
Согласно справки № 52 от 11.02.2019 за период с сентября 2017 по январь 2019 долг за предприятием по неуплате заработной платы составляет - 64319, 55 грн. 90 коп. (А 10)
Согласно справки № 23/22 от 30.04.2020 за период с января 2019 пв апреле 2020 долг за предприятием по неуплате заработной платы составляет - 32836, 71 грн. 42 коп. (А 11)
При таких обстоятельствах сумма, подлежащая взысканию из Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 - задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате составляет 97156 грн. 26 коп.
Относительно заявленных исковых требований о взыскании с ответчика в пользу истца среднего заработка за время задержки окончательного росо счета суд отмечает следующее.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Конституционный Суд Украины в Решении от 22 февраля 2012 года № 4 рп / 2012 относительно официального толкования положений статьи 233 КЗоТ Украины во взаимосвязи с положениями статей 117, 237 настоящего Кодекса разъяснил, что по статье 47 КЗоТ Украины работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, а именно в день увольнения или не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о проведении расчета. Не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета сработником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Статьей 12 ГПК Украины предусмотрено, что каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Согласно ст. 76 ГПК Украины, доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств, обосновывающих требования ивозражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
Частью 1 ст. 81 ГПК Украины определено, что каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом, а обязанность предоставления доказательств возлагается на стороны и других лиц, участвующих по делу.
В то же время, суду не представлены доказательства освобождения истца из Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательскогоинститута «Укрэнергосетьпроект», таким образом основания для взыскания с ответчика средний заработок за время задержки окончательного расчета отсутствуют.
Об увеличении исковых требований в части морального вреда, следует отметить следующее.
Истец просит взыскать с ответчика в пользу истца моральный вред в размере 10000 грн., Ссылаясь на то, что ему были причинены нравственные страдания, вызванные тем, что он был лишен источника существования, вынужден прилагать дополнительные усилия для организции своей жизни и семьи.
На основании ст. 237-1 КЗоТ Украины, возмещения собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Согласно разъяснений изложенных в Постановлении Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.1995 года № 4 «О практике рассмотрения судами гражданских дел по искам про возмещения морального вреда »под моральным вредом следует понимать расходы неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
При выяснении вопроса о возмещении морального вреда, суд должен выяснить чем подтверждается факт причинения нравственных страданий, или потерь неимущественного характера, при каких обстоятельствах они причинены, в которой денежной сумме истец оценивает запчастиодеяний ему ущерб и из чего он при этом получается.
Задержка выплаты заработной платы и не проведение расчета при увольнении является нарушением законных прав истца на получение оплаты за свой труд, которое произошло по вине предприятия.
Отсутствие денежных средств лишает лицо на надлежащее обеспечение своей жизнедеятельности, меняет образ его жизни, требует прилагать дополнительные усилия для устройства своего быта.
Однако, суд считает, что истец ни на стадии обращения в суд, ни в ходе рассмотрения справы не доказал размер своих требований о возмещении морального вреда в сумме 10000, 00 гривен.
На основании изложенного, руководствуясь принципом соразмерности и справедливости, с учетом продолжительности задержки начисленной и невыплаченной заработной платы суд считает, что требования истца в части возмещения морального вреда подлежат удовлетворению в сумме 3000 гривен.
Проанализировав установлены конкретные обстоятельства по делу, оценив предоставленные сторонами доказательства в их совокупности, суд признает, что пред`явлен особа_1 иск является обоснованным, и подлежащим удовлетворению.
По правилам п. 1 ч. 1 статьи 5 Закона Украины «О судебном сборе» истцы при подаче иска о взыскании заработной платы освобождаются от уплаты судебного сбора.
Истцом был уплачен судебный сбор при предъявлении исковых требований, в отношении которых Законом Украины «О судебном сборе» льготы не предусмотрены.
В соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины, с ответчика Государственного проектно-изыскательского и научно-дослидногв институт «Укрэнергосетьпроект» следует взыскать в пользу особа_1 судебный сбор в размере 840, 80 грн.
Судебный сбор, уплаченный истцом в размере 840, 80 грн. по требованию о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки окончательного расчета, с ответчика в пользу истца взысканию не подлежит в связи с отказом в удовлетворении иска этой части.
Кроме того, в соответствии с положениями ч.1 п.2 ст.430 ГПК Украины, суд допускает немедленное исполнение решения в рамках выплаты истцузаработной платы за один месяц.
На основании изложенного и руководствуясь Конституцией Украины, Законом Украины «Об оплате труда», Законом Украины «О судебном сборе», ст 4, 47, 94, 115-117, 232, 233, 238 КЗоТ Украины, п ст.ст.13, 76-80, 133, 141, 263-265 ГПК Украины,

принял:

Исковые требования особа_1 - удовлетворить частично.

Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 начисленную, но не выплаченную заработную плату вразмере 97156 (девяносто семь тысяч сто пятьдесят шесть) рублей. 26 коп.

Допустить немедленное исполнение решения суда в части присуждения работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.

Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 моральный ущерб в размере 3000 (три тысячи) рублей.

Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу особа_1 сВдова сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» в пользу государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.

В другой части исковых требований - отказать.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, набирает законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба подается непосредственно в Харьковский апелляционный суд или через Червонозаводский районный суд. Харькова. Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения апотому составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.

Истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающий по адресу: адрес_1.
Ответчик: Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (местонахождение по адресу: 61050, г.. Харьков, ул. Набережная Гимназическая, 2, код егрпоу 00114092).

судьяБилинская А.В.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 646/2936/20
№ провадження 2/646/1515/2020

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.20 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Білінської О.В.,
за участі секретаря Літвякової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, який з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідачана його користь невиплачену заробітну плату у сумі 97156, 26 грн. за період з 01.09.2017 по 30.04.2020, середній заробіток за період з березня 2020 - квітень 2020 у сумі 211182, 72 грн, та моральну шкоду в сумі 4723 грн., а також судовий збір у розмірі 1680 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що відповідно до наказу № 133-К від 02.06.2011 він був прийнятий на роботу в адміністративний господарський відділ Інституту, на посаду інженера-геодезиста 1 категорії відділу інженерних вишукувань. Наказом № 140-К був переведений на посаду начальника відділу інженерних вишукувань, з посадовим окладом в розмірі 8 020 грн. Заборгованість по заробітній платі за період з 01.09.2017 по 30.04.2020 складає 97156, 26 грн. Проте, в порушення діючого законодавства відповідачем заборгованість по заробітній платі досі йому не сплачена.
Відповідно до ухвали суду від 02.06.2020 провадження у справі відкрито та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач надав до суду заяву з прохання розглядати справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Відзив на позов не надав.
18.08.2020 представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження по справі, у зв`язку зі зміною керівництва Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» та з`ясування деяких питань щодо нарахування та отримання заробітної плати.
07.09.2020 ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі відмовлено.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до наказу № 133-К від 02.06.2011 він був прийнятий на роботу в адміністративний господарський відділ Інституту, на посаду інженера-геодезиста 1 категорії відділу інженерних вишукувань.
Наказом № 140-К був переведений на посаду начальника відділу інженерних вишукувань, з посадовим окладом в розмірі 8 020 грн.
Як зазначено у позові, на момент звернення до суду, заборгованість по заробітній платі відповідачем не виплачена. Крім того, на час розгляду справи, відповідачем не спростована інформація позивача щодо не здійснення ним розрахунку по заробітній платі за 01.09.2017 по 30.04.2020, доводи позивача, викладені у позовній заяві, не спростовано.
Станом на час розгляду справи, встановлено, що Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (код єдрпоу: 00114092) не ліквідоване.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.ст. 21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно ч.1ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Частиною першою ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем не порушені строки звернення до суду, передбачені ст. 233 КЗпП України (позовна заява надійшла до суду 20.05.2020 року) з врахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 по справі №4-рп/2012.
При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком (ст. 238 КЗпП України).
Згідно із ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.
Як передбачено ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Розраховуючи розмір заборгованості по заробітній платі за період з 01.09.2017 по 30.04.2020, суд виходить з наступного.
Згідно довідки № 52 від 11.02.2019 за період з вересень 2017 року по січень 2019 року борг за підприємством по несплаті заробітної плати складає – 64319, 55 грн. 90 коп. (а.с. 10)
Згідно довідки № 23/22 від 30.04.2020 за період з січня 2019 року по квітень 2020 року борг за підприємством по несплаті заробітної плати складає – 32836, 71 грн. 42 коп. (а.с. 11)
За таких обставин сума, що підлягає стягненню з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 - заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 97156 грн. 26 коп.
Стосовно заявлених позовних вимог щодо стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку суд зазначає наступне.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4- рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
В той же час, суду не надано докази звільнення позивача з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», таким чином підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку відсутні.
Щодо збільшення позовних вимог в частині моральної шкоди, слід зазначити наступне.
Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., посилаючись на те, що йому були заподіяні моральні страждання, викликані тим, що він був позбавлений джерела існування, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини.
На підставі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Затримка виплати заробітної плати і не проведення розрахунку при звільненні є порушенням законних прав позивача на отримання оплати за свою працю, яка сталась з вини підприємства.
Відсутність грошових коштів позбавляє особу на належне забезпечення своєї життєдіяльності, змінює спосіб його життя, вимагає докладати додаткові зусилля для влаштування свого побуту.
Однак, суд вважає, що позивач ні на стадії звернення до суду, ні в ході розгляду справи не довів розмір своїх вимог щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 10000, 00 гривень.
На підставі наведеного, керуючись принципом співмірності і справедливості, з урахуванням тривалості затримки нарахованої та невиплаченої заробітної плати суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 3000 гривень.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх [censored] суд визнає, що пред`явлений особа_1 позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.
За правилами п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі при поданні позову про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору.
Позивачем було сплачено судовий збір за пред`явлення позовних вимог, відносно яких Законом України «Про судовий збір» пільги не передбачено.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» слід стягнути на користь особа_1 судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 840, 80 грн. за вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, з відповідача на користь позивача стягненню не підлягає у зв`язку з відмовою у задоволенні позову цій частині.
Крім того, у відповідність до положень ч.1 п.2 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах виплати позивачу заробітної плати за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 47, 94, 115-117, 232, 233, 238 КЗпП України, п ст.ст.13, 76-80, 133, 141, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги особа_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 97156 (дев`яносто сім тисяч сто п`ятдесят шість) грн. 26 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь особа_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Червонозаводський районний суд м. Харкова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач : особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , який проживає за адресою: адреса_1 .
Відповідач: Державний проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (місцезнаходження за адресою: 61050, м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, код єдрпоу 00114092).

Суддя Білінська О.В.