АТ "ЗАВОД "МАЯК": невыплата зарплаты

20.02.2020 Справа № 756/921/20

Справа № 756/921/20
Провадження 2/756/3118/20

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
20 лютого 2020 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі [Д.] А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
в с т а н о в и в:
У січні 2020 року особа_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства (далі - АТ) «Завод «Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог особа_1 зазначає, що працювала на АТ «Завод «Маяк» по 11.11.2019 року, з якої була звільнена за власним бажанням у зв`язку із невиконанням роботодавцем законодавства про працю, а саме невиплатою заробітної плати. Проте при звільненні розрахунку з нею не проведено.
Оскільки у день звільнення з нею не проведено повного розрахунку по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі, особа_1 просить суд стягнути з АТ «Завод «Маяк» на її користь 149 909 грн. 37 коп. заборгованості по заробітній платі, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 12.12.2019 року та по день ухвалення рішення у справі.
Відповідач через свого представника надав відзив, у якому визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі, в частині стягнення середньомісячного заробітку за час затримки у виплаті заробітної плати просив повністю відмовити, посилаючись на те, що на банківські рахунки підприємства накладено арешт.
У відповіді на відзив позивачка, посилаючись на необґрунтованість поданого відзиву, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання сторони не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, від позивачки та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.
За таких обставин, справа підлягає розгляду на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом установлено, що особа_1 перебувала у трудових відносинах із АТ «Завод «Маяк», обіймала посаду головного бухгалтера, 11.12.2019 року звільнена за власним бажанням, відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці позивачки.
Відповідно до довідки АТ «Завод «Маяк» від 11.12.2019 року за № 1317/700 дохід особа_1 за період з 11.04.2018 року по 11.12.2019 року склав 192 433 грн. 99 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів, що стягуються з доходів громадян, станом на 11.12.2019 року розмір невиплаченої заробітної плати особа_1 становить 149 909 грн. 37 коп. з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів, що стягуються з доходів громадян.
За змістом ст.ст. 47, 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Однак, в порушення вказаних положень КЗпП України підприємство не провело остаточний розрахунок з позивачкою за виконану нею роботу, чим порушено її трудові права, які підлягають відновленню шляхом стягнення з АТ «Завод «Маяк» на користь особа_1 суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що не проведення своєчасного розрахунку з позивачкою саме по заробітній платі є порушенням статей 47 та 116 Кодексу, тому з відповідача має бути стягнутий середній заробіток за весь час затримки розрахунку належних до сплати сум по день постановлення рішення.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Як вбачається з довідки АТ «Завод «Маяк» від 11.12.2019 року за № 1318/700 розмір середньоденної заробітної плати особа_1 становив 1 894 грн. 46 коп.
Таким чином, заборгованість АТ «Завод «Маяк» розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні особа_1 за період з 12.12.2019 року по 20.02.2020 року становить 90 934 грн. 08 коп. (48 робочих дні х 1 894 грн. 46 коп.).
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивачка при зверненні до суду з цим позовом звільнена від оплати судового збору, то згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України,
в и р і ш и в:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Завод Маяк» (адреса місця знаходження: м. Київ, пр-т С. Бандери, 8, код єдрпоу 14307423) на користь особа_1 ( інформація_1 , адреса: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) 149 909 (сто сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 37 коп. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати без подальшого утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, що стягуються з доходів громадян.
Стягнути з Акціонерного товариства «Завод Маяк» (адреса місця знаходження: м. Київ, пр-т С. Бандери, 8, код єдрпоу 14307423) на користь особа_1 ( інформація_1 , адреса: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) 90 934 (дев`яносто тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн. 08 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 12.12.2019 року по 20.02.2020 року включно з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Завод Маяк» (адреса місця знаходження: м. Київ, пр-т С. Бандери, 8, код єдрпоу 14307423) в дохід держави 2 408 грн. 43 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва в тридцятиденний строк з дня складення його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя